Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кардинал-протектор (лат. Cardinal Protector) — спеціальний титул кардинала в Римо-католицькій церкві, що виконував функції представника (захисника) інтересів тієї чи іншої країни, установи, монашого ордену, місії і т.п.
Починаючи з XIII сторіччя, в Римі, при Папській курії, було прийнято мали особливого уповноваженого кардинала, що виступав за інтереси певного релігійного ордену або інституту, братства, церкви, коледжу, міста, нації тощо. Така особа, яка мала титул кардинала-протектора, була представником чи захисником, просила допомоги у Святого Престолу, коли права, майно чи інтереси його організації порушувались або зазнали небезпеки.
Історія
Кардинал-протектор (кардинал-захисник) існував починаючи з XIII століття і до 1964 року. Було однією з функцій Римської курії, яку здійснював священнослужитель у ранзі кардинала.
Історично можна виділити наступні категорії Кардиналів Протекторів:
- Захисники релігійних орденів, монаших чинів та окремих релігійних громад, у тому числі лицарських орденів;
- Захисники релігійних установ (санктуарій, церкви, фонди, коледжі, лікарні);
- Захисники католицьких монархій (т.з. протектори корони);
- Захисники окремих регіонів та місцевих громад (переважно італійських);
- Захисники уніатських громад (наприклад вірмени, абісинці);
- Титулярні захисники (кардинали-протектори) королівств під владою протестантів (Англія, Ірландія, Шотландія, Швеція);
- Захисники католицьких місій в заморських територіях.
Кардинал-протектор був виразником інтересів держав, громад або установ, над якими він здійснював захист (протекторат) у Святого Престолу. Його компетенції варіювалися починаючи від почесного патронату (представництва) й до майже повного контролю діяльності деяких інституцій.
До середини ХХ століття функціонал протекторату існував над країнами, орденами, монастирями або іншими установами, що належали до важливих областей завдань Членів Колегії кардиналів.
Кардинал-протектор корони
Кардинали-протектори корони відігравали важливу політичну роль в державах (монархіях, королівствах), були офіційними представниками європейських королів при Папському дворі, іноді працюючи разом зі світськими послами цих держав, а іноді поєднували ці дві посади.
Обов'язки кардинала-протектора корони, на додаток до захисту політичних інтересів короля, також поширювались на питання, що стосувалися призначення на церковні посади, церковного майна і прибутків в королівстві.
Вони були також радниками Папи в питаннях королівств, князівств і республік. Посада кардинала-протектора виникла відповідно до булли Папи Римського Олександра VI в 1497 році. Вона встановила принцип «Cardinalis non sat consiliarus principium». Кардинал-кротектор також передавав Папі королівські пропозиції на призначення єпископів та інших церковних посад.
Перші згадки про кардиналів-кротекторів католицьких монархій (кардиналів-кротекторів корони) починаються з другої половини XIV століття. Гійом де ла Югі був від 1353 р. Протектором угорського короля Людовика, а Піре Рогер де Беафорт з року був Протектором королеви Неаполя Джоани.
Деякі Папи Римські скасовували інститут Кардиналів Протекторів, аргументуючи це тим, що кардинали повинні бути лояльні лише до Папи. Однак, поступово Папи прийняли функціонування інституції офіційних захисників світської монархії в Колегії Кардиналів. Вже Інокентій VIII називав кардинала Жана Балуї Протектором Франції, а 1492 року Папа Олександр VI проголосив кардинала Франческо Пікколоміні офіційним протектором Англії.
Папа Юлій II (1503–1513) проголосив кардиналів-протекторів для Шотландії, Польщі, Чехії і Угорщини. Під час понтифікату Папи Льва X (1513–1521) були призначені Протектори для Німецького Союзу, Данії та королівства Піренейського півострова. З того часу інститут Кардиналів Протекторів до ХХ ст. увійшов в практику Римської курії.
Кардинали-протектори корони також мали право, за дорученням Папи Римського, коронувати королів і королев країн, де вони служили.
Слід розрізняти «релігійних» Кардиналів Протекторів, яких призначав одноосібно Папа Римський і т.з. Кардиналів Корони, які призначалась за пропозицією (або наполяганням) монархів.
У XVII столітті кардиналами-протекторами при Папському дворі були представники королів Франції, Іспанії, Португалії, Речі Посполитої, а також німецького імператора і герцога Савойського. При цьому монархи Франції, Португалії, Речі Посполитої та Савої могли призначати тільки одного кардинала, а імператор мав право призначити двох протекторів, а іспанський король від трьох до шести. Це було викликало особливостями цих монархій. Імператор Габсбург призначав окремого захисника для Австро-Угорщини, окремого для німецьких земель. У свою чергу іспанський король призначав окремих протекторів для різних частин своєї імперії: Кастилії, Арагона, Неаполя, а також Сицилії, Фландрії і Португалії. Однак на практиці ці Протектори могли займати декілька посад одночасно. В Іспанії головним кардиналом завжди був протектор Кастилії, в той час як інші грали менш значну роль, і навіть не завжди були вірними прихильниками іспанської монархії.
У XVIII столітті залишилися тільки протектори королівств Іспанії, Франції, Португалії, Польщі, Литви Сардинії та Сицилії, а також імператорського двору у Відні.
В цей же період відбулося зниження політичного значення цього інституту, про що свідчать довготривалі вакансії на ці посади. Іспанія після 1760 р. взагалі перестала призначати офіційного Протектора.
Період Наполеонівських воєн призвів до фактичного закінчення інституту кардинала корони. Спроби його активізації в дев'ятнадцятому столітті, коли інколи призначались протектори для Австро-Угорської імперії та Королівства Португалії, виявилися нестійкими. Одним з останніх протекторів був Вінченцо Ваннутеллі, захисник королівства Португалії з 1891 року.
Політичне значення кардиналів-протекторів було важливе й тому, що вони були офіційними представниками католицьких королів на Конклаві який обирав Папу Римського.
Існував також титул віце-протектора, які були не кардиналами, а єпископами, проте виконували функції протектора в країні. Вони в основному призначались королями Франції.
Титулярні протектори корони
Окремою категорією були кардинали протектори королівств, що перебували під правлінням протестантів. З точки зору титулу вони нічим не відрізнялися від інших кардиналів-протекторів, але на відміну від останніх, у них не було ніяких зв'язків з монархами та урядами тих країн, куди їх призначав Папа Римський.
До цієї категорії відносяться кардинали-протектори Англії, Шотландії та Ірландії після виникнення Англіканської церкви; а також протектори Швеції, які почали призначатись з 1601 року на прохання польського короля Сигізмунда III Вази, що висував свої претензії на шведський престол.
Протектори не проживали в своїх країнах, а залишались в Римі.
Джерела
- The Catholic Encyclopedia: Cardinal Protector. [dostęp 2010-07-15].
- The Cardinals of the Holy Roman Church. [dostęp 2010-07-15].
- Wydania Annuario Pontificio z XVIII i XIX wieku. [dostęp 2010-07-15].
- Agostino Paravicini Bagliani, Cardinali di curia e „familiae” cardinalizie dal 1227 al 1254, Padwa 1972.
- L. Cardella, Memorie storiche de cardinali della Santa Romana Chiesa, t. VI, Romae 1793.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kardinal protektor lat Cardinal Protector specialnij titul kardinala v Rimo katolickij cerkvi sho vikonuvav funkciyi predstavnika zahisnika interesiv tiyeyi chi inshoyi krayini ustanovi monashogo ordenu misiyi i t p Pochinayuchi z XIII storichchya v Rimi pri Papskij kuriyi bulo prijnyato mali osoblivogo upovnovazhenogo kardinala sho vistupav za interesi pevnogo religijnogo ordenu abo institutu bratstva cerkvi koledzhu mista naciyi tosho Taka osoba yaka mala titul kardinala protektora bula predstavnikom chi zahisnikom prosila dopomogi u Svyatogo Prestolu koli prava majno chi interesi jogo organizaciyi porushuvalis abo zaznali nebezpeki IstoriyaKardinal protektor kardinal zahisnik isnuvav pochinayuchi z XIII stolittya i do 1964 roku Bulo odniyeyu z funkcij Rimskoyi kuriyi yaku zdijsnyuvav svyashennosluzhitel u ranzi kardinala Istorichno mozhna vidiliti nastupni kategoriyi Kardinaliv Protektoriv Zahisniki religijnih ordeniv monashih chiniv ta okremih religijnih gromad u tomu chisli licarskih ordeniv Zahisniki religijnih ustanov sanktuarij cerkvi fondi koledzhi likarni Zahisniki katolickih monarhij t z protektori koroni Zahisniki okremih regioniv ta miscevih gromad perevazhno italijskih Zahisniki uniatskih gromad napriklad virmeni abisinci Titulyarni zahisniki kardinali protektori korolivstv pid vladoyu protestantiv Angliya Irlandiya Shotlandiya Shveciya Zahisniki katolickih misij v zamorskih teritoriyah Kardinal protektor buv viraznikom interesiv derzhav gromad abo ustanov nad yakimi vin zdijsnyuvav zahist protektorat u Svyatogo Prestolu Jogo kompetenciyi variyuvalisya pochinayuchi vid pochesnogo patronatu predstavnictva j do majzhe povnogo kontrolyu diyalnosti deyakih institucij Do seredini HH stolittya funkcional protektoratu isnuvav nad krayinami ordenami monastiryami abo inshimi ustanovami sho nalezhali do vazhlivih oblastej zavdan Chleniv Kolegiyi kardinaliv Kardinal protektor koroniFrancua de Zhusi Kardinal protektor Franciyi koronuye Mariyu Medichi 1610 r Kardinali protektori koroni vidigravali vazhlivu politichnu rol v derzhavah monarhiyah korolivstvah buli oficijnimi predstavnikami yevropejskih koroliv pri Papskomu dvori inodi pracyuyuchi razom zi svitskimi poslami cih derzhav a inodi poyednuvali ci dvi posadi Obov yazki kardinala protektora koroni na dodatok do zahistu politichnih interesiv korolya takozh poshiryuvalis na pitannya sho stosuvalisya priznachennya na cerkovni posadi cerkovnogo majna i pributkiv v korolivstvi Voni buli takozh radnikami Papi v pitannyah korolivstv knyazivstv i respublik Posada kardinala protektora vinikla vidpovidno do bulli Papi Rimskogo Oleksandra VI v 1497 roci Vona vstanovila princip Cardinalis non sat consiliarus principium Kardinal krotektor takozh peredavav Papi korolivski propoziciyi na priznachennya yepiskopiv ta inshih cerkovnih posad Pershi zgadki pro kardinaliv krotektoriv katolickih monarhij kardinaliv krotektoriv koroni pochinayutsya z drugoyi polovini XIV stolittya Gijom de la Yugi buv vid 1353 r Protektorom ugorskogo korolya Lyudovika a Pire Roger de Beafort z roku buv Protektorom korolevi Neapolya Dzhoani Deyaki Papi Rimski skasovuvali institut Kardinaliv Protektoriv argumentuyuchi ce tim sho kardinali povinni buti loyalni lishe do Papi Odnak postupovo Papi prijnyali funkcionuvannya instituciyi oficijnih zahisnikiv svitskoyi monarhiyi v Kolegiyi Kardinaliv Vzhe Inokentij VIII nazivav kardinala Zhana Baluyi Protektorom Franciyi a 1492 roku Papa Oleksandr VI progolosiv kardinala Franchesko Pikkolomini oficijnim protektorom Angliyi Papa Yulij II 1503 1513 progolosiv kardinaliv protektoriv dlya Shotlandiyi Polshi Chehiyi i Ugorshini Pid chas pontifikatu Papi Lva X 1513 1521 buli priznacheni Protektori dlya Nimeckogo Soyuzu Daniyi ta korolivstva Pirenejskogo pivostrova Z togo chasu institut Kardinaliv Protektoriv do HH st uvijshov v praktiku Rimskoyi kuriyi Kardinali protektori koroni takozh mali pravo za doruchennyam Papi Rimskogo koronuvati koroliv i korolev krayin de voni sluzhili Slid rozriznyati religijnih Kardinaliv Protektoriv yakih priznachav odnoosibno Papa Rimskij i t z Kardinaliv Koroni yaki priznachalas za propoziciyeyu abo napolyagannyam monarhiv Lyudoviko Madrucco predstavnik Gabsburgiv u Rimskij Kuriyi v 1573 1600 r U XVII stolitti kardinalami protektorami pri Papskomu dvori buli predstavniki koroliv Franciyi Ispaniyi Portugaliyi Rechi Pospolitoyi a takozh nimeckogo imperatora i gercoga Savojskogo Pri comu monarhi Franciyi Portugaliyi Rechi Pospolitoyi ta Savoyi mogli priznachati tilki odnogo kardinala a imperator mav pravo priznachiti dvoh protektoriv a ispanskij korol vid troh do shesti Ce bulo viklikalo osoblivostyami cih monarhij Imperator Gabsburg priznachav okremogo zahisnika dlya Avstro Ugorshini okremogo dlya nimeckih zemel U svoyu chergu ispanskij korol priznachav okremih protektoriv dlya riznih chastin svoyeyi imperiyi Kastiliyi Aragona Neapolya a takozh Siciliyi Flandriyi i Portugaliyi Odnak na praktici ci Protektori mogli zajmati dekilka posad odnochasno V Ispaniyi golovnim kardinalom zavzhdi buv protektor Kastiliyi v toj chas yak inshi grali mensh znachnu rol i navit ne zavzhdi buli virnimi prihilnikami ispanskoyi monarhiyi U XVIII stolitti zalishilisya tilki protektori korolivstv Ispaniyi Franciyi Portugaliyi Polshi Litvi Sardiniyi ta Siciliyi a takozh imperatorskogo dvoru u Vidni V cej zhe period vidbulosya znizhennya politichnogo znachennya cogo institutu pro sho svidchat dovgotrivali vakansiyi na ci posadi Ispaniya pislya 1760 r vzagali perestala priznachati oficijnogo Protektora Period Napoleonivskih voyen prizviv do faktichnogo zakinchennya institutu kardinala koroni Sprobi jogo aktivizaciyi v dev yatnadcyatomu stolitti koli inkoli priznachalis protektori dlya Avstro Ugorskoyi imperiyi ta Korolivstva Portugaliyi viyavilisya nestijkimi Odnim z ostannih protektoriv buv Vinchenco Vannutelli zahisnik korolivstva Portugaliyi z 1891 roku Politichne znachennya kardinaliv protektoriv bulo vazhlive j tomu sho voni buli oficijnimi predstavnikami katolickih koroliv na Konklavi yakij obirav Papu Rimskogo Isnuvav takozh titul vice protektora yaki buli ne kardinalami a yepiskopami prote vikonuvali funkciyi protektora v krayini Voni v osnovnomu priznachalis korolyami Franciyi Titulyarni protektori koroni Okremoyu kategoriyeyu buli kardinali protektori korolivstv sho perebuvali pid pravlinnyam protestantiv Z tochki zoru titulu voni nichim ne vidriznyalisya vid inshih kardinaliv protektoriv ale na vidminu vid ostannih u nih ne bulo niyakih zv yazkiv z monarhami ta uryadami tih krayin kudi yih priznachav Papa Rimskij Do ciyeyi kategoriyi vidnosyatsya kardinali protektori Angliyi Shotlandiyi ta Irlandiyi pislya viniknennya Anglikanskoyi cerkvi a takozh protektori Shveciyi yaki pochali priznachatis z 1601 roku na prohannya polskogo korolya Sigizmunda III Vazi sho visuvav svoyi pretenziyi na shvedskij prestol Protektori ne prozhivali v svoyih krayinah a zalishalis v Rimi DzherelaThe Catholic Encyclopedia Cardinal Protector dostep 2010 07 15 The Cardinals of the Holy Roman Church dostep 2010 07 15 Wydania Annuario Pontificio z XVIII i XIX wieku dostep 2010 07 15 Agostino Paravicini Bagliani Cardinali di curia e familiae cardinalizie dal 1227 al 1254 Padwa 1972 L Cardella Memorie storiche de cardinali della Santa Romana Chiesa t VI Romae 1793