Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Степа н Євтро пович Трезви нський 1860 1942 російський і радянський оперний співак бас профундо соліст Великого театру в

Трезвинський Степан Євтропович

Трезвинський Степан Євтропович

Степа́н Євтро́пович Трезви́нський (1860—1942) — російський і радянський оперний співак (бас-профундо), соліст Великого театру в 1889—1928 роках. Герой Праці (1924); заслужений артист Республіки (1925).

Трезвинський Степан Євтропович
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження10 грудня 1860(1860-12-10)
Місце народженнясело Семигори Канівського повіту Київської губернії Російської імперії (тепер — село Обухівського району України)
Дата смерті21 березня 1942(1942-03-21) (81 рік)
Місце смертіМосква
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянствоimage Російська імперія → image СРСР
Професіїоперний співак
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Співацький голосбас-профундо
Інструментивокал[d]
Нагородиimage image
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трезвинський.

Життєпис

Народився 10 грудня 1860 року в селі Семигори Канівського повіту Київської губернії Російської імперії (тепер — село Обухівського району України) в сім'ї священика Успенської церкви Євтропія Лук'яновича Трезвінського.

Співав в Нижегородському церковному хорі під управлінням Городецького.

Закінчив Київську духовну семінарію.

1885 року був прийнятий на роботу вчителем Нижегородського початкового училища. Довго на цій посаді не пробув — поїхав до Москви вступати до консерваторії.

1889 року закінчив Московську консерваторію (педагоги по вокалу — Камілло Еверарді і ).

У 1891, 1894 і 1903 роках (в літні місяці) проходив удосконалення в Італії. Деякі оперні партії готував під керівництвом режисера Малого театру Олександра Ленського, згодом — з .

У 1889—1928 роках — соліст московського Большого театру (дебютував в партії Зарастро — «Чарівна флейта» Моцарта; дебют відбувся настільки вдало, що Трезвинський відразу був зарахований в імператорський Большой театр). У трупі Большого театру гастролював в Одесі, Нижньому Новгороді (1894), Новочеркаську, Катеринодарі, Казані, Ростові-на-Дону.

Більшу частину творчості Трезвинського займала концертна діяльність. Із 1902 року брав участь у роботі .

Під час Першої світової війни 1914 року ініціював та до 1918-го керував фондом «Допомога бідним, які звертаються за сприянням до артистів»; за цей час організував понад 100 благодійних концертів.

Серед концертного репертуару: «Створення світу» («Die Schöpfung») Гайдна (перший виконавець в Москві 1898 року під управлінням Василя Сафонова), Мессе C-Dur і фінал 9-ї симфонії Бетховена; виконував романси.

Співав під правлінням , Іполита Альтані, Антона Аренського, , В'ячеслава Сука, Сергія Танєєва.

Після Жовтневого перевороту 1917 року залишився у Большому театрі і брав активну участь в організації концертів корпорації артистів-солістів, шефських концертів для червоноармійців і робітників, провів понад 60 тематичних концертів у Великому залі Московської консерваторії.

Покинувши професійну сцену як співак, ще деякий час продовжував свою роботу там: в 1922—1924 роках — інспектор хору і комендант сцени Большого театру.

В 1929—1931 роках — інспектор трупи Державного оперного театру імені Костянтина Станіславського та завідувач оперної студії.

Багато займався громадською роботою — був членом Музичної ради московського Будинку вчених, надавав допомогу учасникам самодіяльності.

Дружина — Єлизавета Азерська.

Помер у 1942 році в Москві, похований на Новодівичому кладовищі.

Театральні роботи

  • 1890 — «Африканка» Дж. Мейєрбера — Брахман
  • 1890 — «Сон на Волзі» О С. Аренського — Близький боярин
  • 1891 — «Отелло» Дж. Верді — Лодовіко
  • 1892 — «Ролла»  — Мікельанджело
  • 1893 — «Іоланта» П. Чайковського — Рене
  • 1893 — «Снігуронька» М. Римського-Корсакова — Бермята
  • 1894 — «Зигфрід» Р. Вагнера — Фафнера
  • 1895 — Е. Направника — Андрій Дубровський
  • 1895 — «Мелузина» І. Трубецького — Данило
  • 1895 — «Гугеноти» Дж. Мейєрбера — Марсель
  • 1895 — «Тушинці»  — Степан Редриков
  • 1896 — Ш. Гуно — Батько Лоренцо
  • 1897 — «Генріх VIII» К. Сен-Санса — Кранмер
  • 1897 — «Пісня торжествуючої любові» А. Симона — Батько Лоренцо
  • 1898 — «Князь Ігор» О. Бородіна — Кончак
  • 1898 — М. Римського-Корсакова — Чуб
  • 1899 — «Троянці в Карфагені» Г. Берліоза — Нарбал
  • 1899 — «Забава Путятішна»  — Ілля Муромець
  • 1900 — «Принцеса Мрія»  — Трофімов
  • 1900 — «Крижаний будинок» А. Корещенка — Хрущов
  • 1901 — «Анджело» Ц. Кюї, друга редакція — Анджело Маліпьеро
  • 1901 — «Псков'янка» М. Римського-Корсакова, — Князь Юрій Іванович Токмаков
  • 1901 — «Син мандарина» Ц. Кюї — Кау-цінгі
  • 1902 — «Валькірія» Р. Вагнера — Хундінг
  • 1902 — «Вража сила» О. Сєрова — Ілля
  • 1903 — «Рафаель» А. С. Аренського — Кардинал Бібієна
  • 1903 — «Добриня Микитич» О. Гречанінова — Володимир Красне Сонечко
  • 1904 — «Наль і Дамаянті» А. Аренського — Біма
  • 1904 — П. Чайковського — Жемчужний
  • 1906 — «Кам'яний гість» А. Даргомижського — Статуя Командора
  • 1906 — «Садко» М. Римського-Корсакова — Лука Зіновьїч
  • 1907 — А. Рубінштейна — Балбей
  • 1908 — М. Римського-Корсакова — Бедя
  • 1909 — Ц. Кюї — Фехердін
  • «Життя за царя» М. Глінки — Іван Сусанін
  • «Руслан і Людмила» М. Глінки — Фарлаф
  • «Борис Годунов» М. Мусоргського — Пімен
  • А. Сєрова — Старий-мандрівник
  • «Юдіф» А. Сєрова — Озія
  • «Євгеній Онєгін» П. Чайковського — Гремін
  • «Іоланта» П. Чайковського — Рене
  • «Винова краля» П. Чайковського — Сурін
  • «Золотий півник» М. Римського-Корсакова — Полкан
  • «Царева наречена» М. Римського-Корсакова — Григорій Малюта Скуратов
  • «Алеко» С. В. Рахманінова — Старий циган
  • «Чарівна флейта» В. А. Моцарта — Зарастро
  • Дж. Мейєрбера — Бертрам
  • Ж. Ф. Галеві — Кардинал де Броньї
  • «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті — Раймонд Бідебенд
  • «Аїда» Дж. Верді — Рамфіс
  • «Лоенгрін» Р. Вагнера — Генріх-Птахолов
  • «Летючий голландець» Р. Вагнера — Даланд.

Виступав зокрема із Олександрою Шерлінг та Костянтином Михайловим-Стояном.

Джерела

  • Степан Трезвинський(рос.)
  • Трезвинський Степан Євтропович(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stepa n Yevtro povich Trezvi nskij 1860 1942 rosijskij i radyanskij opernij spivak bas profundo solist Velikogo teatru v 1889 1928 rokah Geroj Praci 1924 zasluzhenij artist Respubliki 1925 Trezvinskij Stepan YevtropovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya10 grudnya 1860 1860 12 10 Misce narodzhennyaselo Semigori Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper selo Obuhivskogo rajonu Ukrayini Data smerti21 bereznya 1942 1942 03 21 81 rik Misce smertiMoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRProfesiyiopernij spivakOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni P I ChajkovskogoSpivackij golosbas profundoInstrumentivokal d Nagorodi Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trezvinskij ZhittyepisNarodivsya 10 grudnya 1860 roku v seli Semigori Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper selo Obuhivskogo rajonu Ukrayini v sim yi svyashenika Uspenskoyi cerkvi Yevtropiya Luk yanovicha Trezvinskogo Spivav v Nizhegorodskomu cerkovnomu hori pid upravlinnyam Gorodeckogo Zakinchiv Kiyivsku duhovnu seminariyu 1885 roku buv prijnyatij na robotu vchitelem Nizhegorodskogo pochatkovogo uchilisha Dovgo na cij posadi ne probuv poyihav do Moskvi vstupati do konservatoriyi 1889 roku zakinchiv Moskovsku konservatoriyu pedagogi po vokalu Kamillo Everardi i U 1891 1894 i 1903 rokah v litni misyaci prohodiv udoskonalennya v Italiyi Deyaki operni partiyi gotuvav pid kerivnictvom rezhisera Malogo teatru Oleksandra Lenskogo zgodom z U 1889 1928 rokah solist moskovskogo Bolshogo teatru debyutuvav v partiyi Zarastro Charivna flejta Mocarta debyut vidbuvsya nastilki vdalo sho Trezvinskij vidrazu buv zarahovanij v imperatorskij Bolshoj teatr U trupi Bolshogo teatru gastrolyuvav v Odesi Nizhnomu Novgorodi 1894 Novocherkasku Katerinodari Kazani Rostovi na Donu Bilshu chastinu tvorchosti Trezvinskogo zajmala koncertna diyalnist Iz 1902 roku brav uchast u roboti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku iniciyuvav ta do 1918 go keruvav fondom Dopomoga bidnim yaki zvertayutsya za spriyannyam do artistiv za cej chas organizuvav ponad 100 blagodijnih koncertiv Sered koncertnogo repertuaru Stvorennya svitu Die Schopfung Gajdna pershij vikonavec v Moskvi 1898 roku pid upravlinnyam Vasilya Safonova Messe C Dur i final 9 yi simfoniyi Bethovena vikonuvav romansi Spivav pid pravlinnyam Ipolita Altani Antona Arenskogo V yacheslava Suka Sergiya Tanyeyeva Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku zalishivsya u Bolshomu teatri i brav aktivnu uchast v organizaciyi koncertiv korporaciyi artistiv solistiv shefskih koncertiv dlya chervonoarmijciv i robitnikiv proviv ponad 60 tematichnih koncertiv u Velikomu zali Moskovskoyi konservatoriyi Pokinuvshi profesijnu scenu yak spivak she deyakij chas prodovzhuvav svoyu robotu tam v 1922 1924 rokah inspektor horu i komendant sceni Bolshogo teatru V 1929 1931 rokah inspektor trupi Derzhavnogo opernogo teatru imeni Kostyantina Stanislavskogo ta zaviduvach opernoyi studiyi Bagato zajmavsya gromadskoyu robotoyu buv chlenom Muzichnoyi radi moskovskogo Budinku vchenih nadavav dopomogu uchasnikam samodiyalnosti Druzhina Yelizaveta Azerska Pomer u 1942 roci v Moskvi pohovanij na Novodivichomu kladovishi Teatralni roboti 1890 Afrikanka Dzh Mejyerbera Brahman 1890 Son na Volzi O S Arenskogo Blizkij boyarin 1891 Otello Dzh Verdi Lodoviko 1892 Rolla Mikelandzhelo 1893 Iolanta P Chajkovskogo Rene 1893 Sniguronka M Rimskogo Korsakova Bermyata 1894 Zigfrid R Vagnera Fafnera 1895 E Napravnika Andrij Dubrovskij 1895 Meluzina I Trubeckogo Danilo 1895 Gugenoti Dzh Mejyerbera Marsel 1895 Tushinci Stepan Redrikov 1896 Sh Guno Batko Lorenco 1897 Genrih VIII K Sen Sansa Kranmer 1897 Pisnya torzhestvuyuchoyi lyubovi A Simona Batko Lorenco 1898 Knyaz Igor O Borodina Konchak 1898 M Rimskogo Korsakova Chub 1899 Troyanci v Karfageni G Berlioza Narbal 1899 Zabava Putyatishna Illya Muromec 1900 Princesa Mriya Trofimov 1900 Krizhanij budinok A Koreshenka Hrushov 1901 Andzhelo C Kyuyi druga redakciya Andzhelo Malipero 1901 Pskov yanka M Rimskogo Korsakova Knyaz Yurij Ivanovich Tokmakov 1901 Sin mandarina C Kyuyi Kau cingi 1902 Valkiriya R Vagnera Hunding 1902 Vrazha sila O Syerova Illya 1903 Rafael A S Arenskogo Kardinal Bibiyena 1903 Dobrinya Mikitich O Grechaninova Volodimir Krasne Sonechko 1904 Nal i Damayanti A Arenskogo Bima 1904 P Chajkovskogo Zhemchuzhnij 1906 Kam yanij gist A Dargomizhskogo Statuya Komandora 1906 Sadko M Rimskogo Korsakova Luka Zinovyich 1907 A Rubinshtejna Balbej 1908 M Rimskogo Korsakova Bedya 1909 C Kyuyi Feherdin Zhittya za carya M Glinki Ivan Susanin Ruslan i Lyudmila M Glinki Farlaf Boris Godunov M Musorgskogo Pimen A Syerova Starij mandrivnik Yudif A Syerova Oziya Yevgenij Onyegin P Chajkovskogo Gremin Iolanta P Chajkovskogo Rene Vinova kralya P Chajkovskogo Surin Zolotij pivnik M Rimskogo Korsakova Polkan Careva narechena M Rimskogo Korsakova Grigorij Malyuta Skuratov Aleko S V Rahmaninova Starij cigan Charivna flejta V A Mocarta Zarastro Dzh Mejyerbera Bertram Zh F Galevi Kardinal de Bronyi Lyuchiya di Lammermur G Donicetti Rajmond Bidebend Ayida Dzh Verdi Ramfis Loengrin R Vagnera Genrih Ptaholov Letyuchij gollandec R Vagnera Daland Vistupav zokrema iz Oleksandroyu Sherling ta Kostyantinom Mihajlovim Stoyanom DzherelaStepan Trezvinskij ros Trezvinskij Stepan Yevtropovich ros

Дата публікації:
Топ