Єлизавета Григорівна Азерська (до шлюбу Платоновская; 28 лютого (11 березня) 1868, Полтава — 13 березня 1946, Москва) — українська оперна співачка (мецо-сопрано), солістка Київської та Одеської опер, Большого театру в Москві; педагог. Дружина оперного співака Степана Трезвинського.
Азерська Єлизавета Григорівна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 28 лютого (11 березня) 1868 |
Місце народження | Полтава, Російська імперія |
Дата смерті | 13 березня 1946 (78 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Професії | оперна співачка, музична педагогиня |
Освіта | Музична школа Миколи Тутковського і Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (1891) |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Заклад | Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Державний академічний Великий театр Росії і Одеський театр опери та балету |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народились в родині ремісника. Закінчила гімназію в Ростові-на-Дону, поступила на акушерські курси в Казані. Вивчала музику в Київській музичній школі М. А. Тутковського. Закінчила Київське музичне училище (1887—1891, клас М. Нолле і К. Еверарді). Також приватно навчалась у К. С. Прохорової-Мауреллі. В 1892—1894 роках удосконалювалась як співачка у професора Броджі (Мілан), у 1899 році — у професора Бертрамі (Париж).
У 1892 році дебютувала на сцені Київської опери («Орлеанська діва» П. Чайковського), у 1894—1996 роках — солістка Київської опери. У 1896—1898 роках виступала в Одесі, а також у багатьох містах Росії (Астрахань, Казань, Саратов, Нижній Новгород). У 1898—1918 роках — солістка Большого театру в Москві (дебютувала в партії Амнеріс в опері «Аїда» Верді). Гастролювала в Києві (1901, разом з Л. В. Собіновим), Одесі і Празі (1904), Берліні, Дрездені, Парижі, Відні.
З 1919 року викладала у московських навчальних закладах.
Творчість, репертуар
Партії: Ольга («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Ортруда, Фріка («Лоенгрін», «Валькірія» Р. Ваґнера), Даліла («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса), Маргарита («Осуд Фауста» Г. Берліоза), Насонова («Віра Щелога» М. Римського-Корсакова), Шарлотта («Вертер» Ж. Массне), Тизба («Анджело» Ц. Кюї), Рогнеда («Рогнеда» О. Сєрова).
На сцені Большого театру виконувала перші партії: Кончаківни («Князь Ігор» О. Бородіна), Любави («Садко» М. Римського-Корсакова), Лаури («Кам'яний гість» О. Даргомижського), Рафаеля (однойм. опера А. Аренського), Марини («Добриня Никитич» О. Гречанинова). Найкраще виконувала партії Кармен в однойменній опері Ж. Бізе. Володіла сильним голосом великого діапазону і яскравого тембру, відзначалася акторським темпераментом.
Джерела та література
- Азерская Елизавета Григорьевна // Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008.[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
Література
- Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 9.
Посилання
- Азерська, Єлизавета Григорівна [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Це незавершена стаття про українського оперного співака чи співачку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yelizaveta Grigorivna Azerska do shlyubu Platonovskaya 28 lyutogo 11 bereznya 1868 18680311 Poltava 13 bereznya 1946 Moskva ukrayinska operna spivachka meco soprano solistka Kiyivskoyi ta Odeskoyi oper Bolshogo teatru v Moskvi pedagog Druzhina opernogo spivaka Stepana Trezvinskogo Azerska Yelizaveta GrigorivnaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya28 lyutogo 11 bereznya 1868Misce narodzhennyaPoltava Rosijska imperiyaData smerti13 bereznya 1946 1946 03 13 78 rokiv Misce smertiMoskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya i SRSRProfesiyioperna spivachka muzichna pedagoginyaOsvitaMuzichna shkola Mikoli Tutkovskogo i Kiyivska municipalna akademiya muziki imeni R M Gliyera 1891 Spivackij golosmeco sopranoInstrumentivokal d ZakladNacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Derzhavnij akademichnij Velikij teatr Rosiyi i Odeskij teatr operi ta baletu Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodilis v rodini remisnika Zakinchila gimnaziyu v Rostovi na Donu postupila na akusherski kursi v Kazani Vivchala muziku v Kiyivskij muzichnij shkoli M A Tutkovskogo Zakinchila Kiyivske muzichne uchilishe 1887 1891 klas M Nolle i K Everardi Takozh privatno navchalas u K S Prohorovoyi Maurelli V 1892 1894 rokah udoskonalyuvalas yak spivachka u profesora Brodzhi Milan u 1899 roci u profesora Bertrami Parizh U 1892 roci debyutuvala na sceni Kiyivskoyi operi Orleanska diva P Chajkovskogo u 1894 1996 rokah solistka Kiyivskoyi operi U 1896 1898 rokah vistupala v Odesi a takozh u bagatoh mistah Rosiyi Astrahan Kazan Saratov Nizhnij Novgorod U 1898 1918 rokah solistka Bolshogo teatru v Moskvi debyutuvala v partiyi Amneris v operi Ayida Verdi Gastrolyuvala v Kiyevi 1901 razom z L V Sobinovim Odesi i Prazi 1904 Berlini Drezdeni Parizhi Vidni Z 1919 roku vikladala u moskovskih navchalnih zakladah Tvorchist repertuarPartiyi Olga Yevgenij Onyegin P Chajkovskogo Ortruda Frika Loengrin Valkiriya R Vagnera Dalila Samson i Dalila K Sen Sansa Margarita Osud Fausta G Berlioza Nasonova Vira Sheloga M Rimskogo Korsakova Sharlotta Verter Zh Massne Tizba Andzhelo C Kyuyi Rogneda Rogneda O Syerova Na sceni Bolshogo teatru vikonuvala pershi partiyi Konchakivni Knyaz Igor O Borodina Lyubavi Sadko M Rimskogo Korsakova Lauri Kam yanij gist O Dargomizhskogo Rafaelya odnojm opera A Arenskogo Marini Dobrinya Nikitich O Grechaninova Najkrashe vikonuvala partiyi Karmen v odnojmennij operi Zh Bize Volodila silnim golosom velikogo diapazonu i yaskravogo tembru vidznachalasya aktorskim temperamentom Dzherela ta literaturaAzerskaya Elizaveta Grigorevna Pruzhanskij A M Otechestvennye pevcy 1750 1917 Slovar Izd 2 e ispr i dop elektronnoe M 2008 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Literatura Lisenko Ivan Slovnik spivakiv Ukrayini Kiyiv 1997 S 9 PosilannyaAzerska Yelizaveta Grigorivna 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo opernogo spivaka chi spivachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi