Теорема Круля про головний ідеал — важливе твердження у комутативній алгебрі, яке разом зі своїми наслідками є основою для означення розмірності в алгебрі і алгебричній геометрії. Теорема названа на честь австрійського математика Вольфганга Круля.
Твердження теореми
Нехай A — кільце Нетер, — елемент кільця, що не є оборотним чи дільником нуля і — мінімальний простий ідеал кільця над головним ідеалом aA. Тоді висота ідеалу дорівнює 1.
Наслідком теореми є так звана теорема Круля про висоту: якщо мінімальна кількість елементів, що породжують деякий ідеал нетерового кільця рівна m, то висота цього ідеалу не більша, ніж m.
Доведення
Теорема Круля про головний ідеал
Оскільки нас цікавлять лише прості ідеали , можна замінити A на його локалізацію . Дійсно всі прості ідеали кільця мають вигляд де — простий ідеал кільця A.
Отже, надалі припустимо, що кільце A є локальним з єдиним максимальним ідеалом і для кожного простого ідеалу . Замінюючи на , можна також припустити, що A редуковане (не містить нільпотентів) або, що те саме, — радикальний ідеал.
Розглянемо його простий розклад (тобто мінімальні прості ідеали перетин яких рівний нульовому ідеалу; для нетерових кілець ці ідеали утворюють скінченну множину): . Оскільки добуток ідеалів кільця є підмножиною перетину цих ідеалів, то також , отже , містить довільний ідеал , але , оскільки всі елементи з — дільники нуля . Тому .
Припустимо, що , де — простий ідеал. Розглянемо фактор-кільце . Воно має єдиний простий ідеал , отже, є артіновим. Це означає, що будь-який спадний ланцюжок ідеалів A, які містять a, стабілізується. Зокрема, це вірно для ланцюжка, що складається з ідеалів де позначає символічний степінь ідеала.
Отже, існує ціле k , таке що . Беручи довільний , одержимо, що для деяких , звідки і для деякого відповідно до означення символічного степеня. Але , отже також і .
З леми Накаями одержується рівність Справді маємо і ідеал є максимальним, тож з леми Накаями для будь-якого скінченнопородженого модуля M з рівності випливає, що Як наслідок для скінченнопородженого модуля N, що є підмодулем M з рівності випливає, що Взявши як отримуємо необхідну рівність.
Отже, і є мінімальним простим ідеалом відповідно до властивостей символічних степенів і
Теорема Круля про висоту
Спершу доведемо таке твердження. Нехай — прості ідеали нетерового кільця A і — ланцюжок простих ідеалів A, такий що для всіх і. Тоді існує ланцюжок простих ідеалів такий що для всіх і,j.
Можна припустити,що для всіх і. Замінивши A на вважатимемо, що Використовуючи індукцію щодо довжини l, можна також припустити, що для всіх і. Згідно леми про уникнення простих ідеалів існує такий, що . Елемент a не є оборотним і не є дільником нуля, оскільки за припущенням нульовий ідеал є простим. Тому, якщо — мінімальний простий ідеал, який міститься в і містить a, то за теоремою Круля про головний ідеал Оскільки то і ми одержуємо необхідний ланцюжок.
Доведення теореми про висоту здійснюється індукцією по кількості породжуючих елементів m. Випадок m = 1 випливає з теореми Круля про головний ідеал. Розглянемо ідеал де породжуюча множина містить найменшу можливі кількість елементів і нехай — відповідний мінімальний простий ідеал.
Нехай — мінімальні прості ідеали, які містять ідеал (їх кількість завжди є скінченною). Якщо для деякого і, то Припустимо, що
Розглянемо будь-який ланцюжок простих ідеалів Із попереднього можна припустити що для всіх і. Позначимо Тоді є мінімальним серед простих ідеалів що містять отже, Оскільки є всіма мінімальними простими ідеалами і то є мінімальним серед простих ідеалів що містять Тому є мінімальним серед простих ідеалів у які містять всі класи За індуктивним припущенням, тобто
Див. також
Література
- Юрій Дрозд. Вступ до алгебричної геометрії
- David Eisenbud: Commutative Algebra. with a View Toward Algebraic Geometry Springer, New York, , 10. The Principal Ideal Theorem an Systems of Parameters.
- Michael Francis Atiyah, Ian Grant Macdonald: Introduction to Commutative Algebra. Westview Press, New York, , 11 Dimension Theory.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teorema Krulya pro golovnij ideal vazhlive tverdzhennya u komutativnij algebri yake razom zi svoyimi naslidkami ye osnovoyu dlya oznachennya rozmirnosti v algebri i algebrichnij geometriyi Teorema nazvana na chest avstrijskogo matematika Volfganga Krulya Tverdzhennya teoremiNehaj A kilce Neter a A displaystyle a in A element kilcya sho ne ye oborotnim chi dilnikom nulya i p displaystyle mathfrak p minimalnij prostij ideal kilcya nad golovnim idealom aA Todi visota idealu dorivnyuye 1 Naslidkom teoremi ye tak zvana teorema Krulya pro visotu yaksho minimalna kilkist elementiv sho porodzhuyut deyakij ideal neterovogo kilcya rivna m to visota cogo idealu ne bilsha nizh m DovedennyaTeorema Krulya pro golovnij ideal Oskilki nas cikavlyat lishe prosti ideali q p displaystyle mathfrak q subseteq mathfrak p mozhna zaminiti A na jogo lokalizaciyu A p displaystyle A mathfrak p Dijsno vsi prosti ideali kilcya A p displaystyle A mathfrak p mayut viglyad q A p displaystyle mathfrak q A mathfrak p de q p displaystyle mathfrak q subseteq mathfrak p prostij ideal kilcya A Otzhe nadali pripustimo sho kilce A ye lokalnim z yedinim maksimalnim idealom p displaystyle mathfrak p i a q displaystyle a not in mathfrak q dlya kozhnogo prostogo idealu q p displaystyle mathfrak q neq mathfrak p Zaminyuyuchi A displaystyle A na A 0 displaystyle A sqrt 0 mozhna takozh pripustiti sho A redukovane ne mistit nilpotentiv abo sho te same 0 displaystyle 0 radikalnij ideal Rozglyanemo jogo prostij rozklad tobto minimalni prosti ideali peretin yakih rivnij nulovomu idealu dlya neterovih kilec ci ideali utvoryuyut skinchennu mnozhinu 0 i 1 s p i displaystyle 0 bigcap i 1 s mathfrak p i Oskilki dobutok idealiv kilcya ye pidmnozhinoyu peretinu cih idealiv to takozh i 1 s p i 0 displaystyle prod i 1 s mathfrak p i 0 otzhe p displaystyle mathfrak p mistit dovilnij ideal p i displaystyle mathfrak p i ale a p i displaystyle a not in mathfrak p i oskilki vsi elementi z p i displaystyle mathfrak p i dilniki nulya Tomu ht p gt 0 displaystyle operatorname ht mathfrak p gt 0 Pripustimo sho p q displaystyle mathfrak p supset mathfrak q de q displaystyle mathfrak q prostij ideal Rozglyanemo faktor kilce A a A displaystyle A aA Vono maye yedinij prostij ideal p a A displaystyle mathfrak p aA otzhe ye artinovim Ce oznachaye sho bud yakij spadnij lancyuzhok idealiv A yaki mistyat a stabilizuyetsya Zokrema ce virno dlya lancyuzhka sho skladayetsya z idealiv a A q k displaystyle aA mathfrak q k de q k displaystyle mathfrak q k poznachaye simvolichnij stepin ideala Otzhe isnuye cile k take sho a A q k a A q k 1 displaystyle aA mathfrak q k aA mathfrak q k 1 Beruchi dovilnij b q k displaystyle b in mathfrak q k oderzhimo sho b a c d displaystyle b ac d dlya deyakih c A d q k 1 displaystyle c in A d in mathfrak q k 1 zvidki a c q k displaystyle ac in mathfrak q k i s a c q k displaystyle sac in mathfrak q k dlya deyakogo s q displaystyle s not in mathfrak q vidpovidno do oznachennya simvolichnogo stepenya Ale s a q displaystyle sa not in mathfrak q otzhe takozh c q k displaystyle c in mathfrak q k i q k a q k q k 1 displaystyle mathfrak q k a mathfrak q k mathfrak q k 1 Z lemi Nakayami oderzhuyetsya rivnist q k q k 1 displaystyle mathfrak q k mathfrak q k 1 Spravdi mayemo a p displaystyle a in mathfrak p i ideal p displaystyle mathfrak p ye maksimalnim tozh z lemi Nakayami dlya bud yakogo skinchennoporodzhenogo modulya M z rivnosti p M M displaystyle mathfrak p M M viplivaye sho M 0 displaystyle M 0 Yak naslidok dlya skinchennoporodzhenogo modulya N sho ye pidmodulem M z rivnosti p M N M displaystyle mathfrak p M N M viplivaye sho N M displaystyle N M Vzyavshi q k q k 1 displaystyle mathfrak q k mathfrak q k 1 yak M N displaystyle M N otrimuyemo neobhidnu rivnist Otzhe q k q k 1 displaystyle mathfrak q k mathfrak q k 1 i q displaystyle mathfrak q ye minimalnim prostim idealom vidpovidno do vlastivostej simvolichnih stepeniv i ht p 1 displaystyle operatorname ht mathfrak p 1 Teorema Krulya pro visotu Spershu dovedemo take tverdzhennya Nehaj q 1 q 2 q m displaystyle mathfrak q 1 mathfrak q 2 mathfrak q m prosti ideali neterovogo kilcya A i p 0 p 1 p l displaystyle mathfrak p 0 supsetneq mathfrak p 1 supsetneq supsetneq mathfrak p l lancyuzhok prostih idealiv A takij sho p 0 q i displaystyle mathfrak p 0 not subseteq mathfrak q i dlya vsih i Todi isnuye lancyuzhok prostih idealiv p 0 p 1 p l 1 p l displaystyle mathfrak p 0 supsetneq mathfrak p 1 supsetneq supsetneq mathfrak p l 1 supsetneq mathfrak p l takij sho p i q j displaystyle mathfrak p i not subseteq mathfrak q j dlya vsih i j Mozhna pripustiti sho p l q i displaystyle mathfrak p l subseteq mathfrak q i dlya vsih i Zaminivshi A na A p l displaystyle A mathfrak p l vvazhatimemo sho p l 0 displaystyle mathfrak p l 0 Vikoristovuyuchi indukciyu shodo dovzhini l mozhna takozh pripustiti sho p l 2 q i displaystyle mathfrak p l 2 not subseteq mathfrak q i dlya vsih i Zgidno lemi pro uniknennya prostih idealiv isnuye a p l 2 displaystyle a in mathfrak p l 2 takij sho a i 1 m q i displaystyle a not in bigcap i 1 m mathfrak q i Element a ne ye oborotnim i ne ye dilnikom nulya oskilki za pripushennyam nulovij ideal ye prostim Tomu yaksho p l 1 displaystyle mathfrak p l 1 minimalnij prostij ideal yakij mistitsya v p l 2 displaystyle mathfrak p l 2 i mistit a to za teoremoyu Krulya pro golovnij ideal ht p l 1 1 displaystyle operatorname ht mathfrak p l 1 1 Oskilki ht p l 2 2 displaystyle operatorname ht mathfrak p l 2 geqslant 2 to p l 1 p l 2 displaystyle mathfrak p l 1 neq mathfrak p l 2 i mi oderzhuyemo neobhidnij lancyuzhok Dovedennya teoremi pro visotu zdijsnyuyetsya indukciyeyu po kilkosti porodzhuyuchih elementiv m Vipadok m 1 viplivaye z teoremi Krulya pro golovnij ideal Rozglyanemo ideal a 1 a 2 a m displaystyle a 1 a 2 a m de porodzhuyucha mnozhina mistit najmenshu mozhlivi kilkist elementiv i nehaj p displaystyle mathfrak p vidpovidnij minimalnij prostij ideal Nehaj q 1 q 2 q m displaystyle mathfrak q 1 mathfrak q 2 mathfrak q m minimalni prosti ideali yaki mistyat ideal I a 1 a 2 a m 1 displaystyle I a 1 a 2 a m 1 yih kilkist zavzhdi ye skinchennoyu Yaksho p q i displaystyle mathfrak p mathfrak q i dlya deyakogo i to ht p m 1 displaystyle operatorname ht mathfrak p leqslant m 1 Pripustimo sho p q i displaystyle mathfrak p neq mathfrak q i Rozglyanemo bud yakij lancyuzhok prostih idealiv p p 0 p 1 p l displaystyle mathfrak p mathfrak p 0 supsetneq mathfrak p 1 supsetneq supsetneq mathfrak p l Iz poperednogo mozhna pripustiti sho p l 1 q i displaystyle mathfrak p l 1 not subseteq mathfrak q i dlya vsih i Poznachimo A A I a a I A q i q i I p i p i I displaystyle bar A A I bar a a I in bar A bar mathfrak q i mathfrak q i I bar mathfrak p i mathfrak p i I Todi p p 0 displaystyle bar mathfrak p bar mathfrak p 0 ye minimalnim sered prostih idealiv A displaystyle bar A sho mistyat a m displaystyle a m otzhe ht p 1 displaystyle operatorname ht bar mathfrak p leqslant 1 Oskilki q i displaystyle mathfrak q i ye vsima minimalnimi prostimi idealami A displaystyle bar A i p l 1 q i displaystyle bar mathfrak p l 1 not subseteq mathfrak q i to p displaystyle bar mathfrak p ye minimalnim sered prostih idealiv A displaystyle bar A sho mistyat p l 1 displaystyle bar mathfrak p l 1 Tomu p p l 1 displaystyle mathfrak p mathfrak p l 1 ye minimalnim sered prostih idealiv u A p l 1 displaystyle A mathfrak p l 1 yaki mistyat vsi klasi a i p l 1 i 1 m 1 displaystyle a i mathfrak p l 1 i 1 m 1 Za induktivnim pripushennyam ht p p l 1 m 1 displaystyle operatorname ht mathfrak p mathfrak p l 1 leqslant m 1 tobto l m displaystyle l leqslant m Div takozhVisota teoriya kilec Minimalnij prostij idealLiteraturaYurij Drozd Vstup do algebrichnoyi geometriyi David Eisenbud Commutative Algebra with a View Toward Algebraic Geometry Springer New York ISBN 0 387 94268 8 10 The Principal Ideal Theorem an Systems of Parameters Michael Francis Atiyah Ian Grant Macdonald Introduction to Commutative Algebra Westview Press New York ISBN 0 201 00361 9 11 Dimension Theory