В абстрактній алгебрі простий ідеал P називається мінімальним простим ідеалом над ідеалом I якщо він є мінімальним (щодо включення) простим ідеалом, що містить I. Зокрема якщо I є простим ідеалом, то I є єдиним мінімальним простим ідеалом над собою. Простий ідеал називається мінімальним простим ідеалом якщо він є мінімальним простим ідеалом над нульовим ідеалом.
Приклади
- В комутативному кільці Артіна довільний максимальний ідеал є мінімальним простим ідеалом.
- В області цілісності єдиним мінімальним простим ідеалом є нульовий ідеал.
- В кільці цілих чисел Z, мінімальними простими ідеалами, що містять головний ідеал (n) є головні ідеали (p), де p є простими дільниками n. Єдиним мінімальним простим ідеалом є сам нульовий ідеал, оскільки цілі числа є областю цілісності. Подібні твердження справедливі і для довільного кільця головних ідеалів.
- Якщо I є p-примарним ідеалом (наприклад степінь p), доді p є єдиним мінімальним простим ідеалом над I.
- Ідеали і є мінімальними простими ідеалами в кільці оскільки вони містять нульовий ідеал (який не є простим, оскільки , але ні ні не є елементами нульового ідеалу) і не містяться в жодному іншому простому ідеалу.
- В кільці мінімальними простими ідеалами над ідеалом є ідеали і .
Властивості
Всі ідеали нижче вважаються комутативними і містять одиничний елемент.
- Кожен власний ідеал I в кільці має хоча б один мінімальний простий ідеал над I. Доведення є типовим використанням леми Цорна. Будь-який максимальний ідеал, що містить I є простим тому множина простих ідеалів, що містять I є непустою. Перетин спадної послідовності простих ідеалів є простим ідеалом. Тому згідно леми Цорна множина простих ідеалів, що містять I має мінімальний елемент, що є мінімальним простим ідеалом над I.
- В нетеровому кільці, над кожним ідеалом є лише скінченна кількість мінімальних простих ідеалів.
- Позначимо множину всіх ідеалів нетерового кільця для яких множина всіх мінімальних простих ідеалів є нескінченною. Припустимо, що . Тоді ця множина має максимальний елемент .
- Ідеал очевидно не є простим і тому . Оскільки є нетеровим кільцем то кожен його ідеал є скінченнопородженим і зокрема
- Позначимо , Тоді і також Оскільки є максимальним елементом у то множини і є скінченними.
- Нехай тепер , і оскільки і є простим ідеалом, то або Звідси за означеннями або . Тобто належить або Як наслідок або має бути нескінченною множиною. Але це суперечить максимальності ідеалу і завершує доведення.
- Радикал ідеалу є рівним перетину мінімальних простих ідеалів над I.
- Нехай — мінімальний простий ідеал кільця . Кожен елемент максимального ідеалу локалізації є нільпотентним. Якщо є редукованим кільцем, то є полем.
- Якщо не є нільпотентним то існує простий ідеал кільця , що не містить (оскільки перетин простих ідеалів є рівним нільрадикалу). Але тоді у існує простий ідеал, що є власною підмножиною і це суперечить мінімальності останнього. Якщо є редукованим кільцем, то таким є і тобто єдиним нільпотентним елементом є 0 і з попереднього Тобто є полем.
- Усі елементи довільного мінімального простого ідеалу є дільниками нуля. Якщо кільце є редукованим, то навпаки кожен дільник нуля є елементом деякого мінімального простого ідеалу.
- Нехай мінімальний простий ідеал кільця . Розглянемо мультиплікативну множину породжену множинами і де є множиною всіх дільників нуля у (включно і з Тоді (якщо то мало б бути Тому існує ідеал який є максимальний з ідеалів, що не містить До того ж є простим (теорема віддільності у статті Простий ідеал). Але тому і з мінімальності випливає, що тобто всі елементи є дільниками нуля.
- Для редукованого кільця якщо xy = 0 і то існує мінімальний простий ідеал якому не належить y. Тоді
- Простий ідеал кільця R є єдиним мінімальним простим ідеалом над ідеалом I якщо і тільки якщо . Ідеал I є -примарним якщо є максимальним. За допомогою цього можна отримати локальний критерій: простий ідеал є мінімальним простим над I якщо і тільки якщо є -примарним ідеалом. Якщо R є нетеровим кільцем, є мінімальним простим над I якщо і тільки якщо є кільцем Артіна. Прообраз при гомоморфізмі є примарним ідеалом кільця який називається -примарною компонентою ідеалу I.
Див. також
Примітки
- Kaplansky, 1974, с. 6
- Kaplansky, 1974, с. 59
- Eisenbud, 1995, с. 47
- Kaplansky, 1974, с. 16
- Kaplansky, 1974, с. 57
Посилання
- http://stacks.math.columbia.edu/tag/035E [ 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- http://stacks.math.columbia.edu/tag/035P [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Література
- Eisenbud, David (1995), Commutative algebra, Graduate Texts in Mathematics, т. 150, Berlin, New York: Springer-Verlag, ISBN , MR 1322960
- Kaplansky, Irving (1974), Commutative rings, University of Chicago Press, MR 0345945
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V abstraktnij algebri prostij ideal P nazivayetsya minimalnim prostim idealom nad idealom I yaksho vin ye minimalnim shodo vklyuchennya prostim idealom sho mistit I Zokrema yaksho I ye prostim idealom to I ye yedinim minimalnim prostim idealom nad soboyu Prostij ideal nazivayetsya minimalnim prostim idealom yaksho vin ye minimalnim prostim idealom nad nulovim idealom PrikladiV komutativnomu kilci Artina dovilnij maksimalnij ideal ye minimalnim prostim idealom V oblasti cilisnosti yedinim minimalnim prostim idealom ye nulovij ideal V kilci cilih chisel Z minimalnimi prostimi idealami sho mistyat golovnij ideal n ye golovni ideali p de p ye prostimi dilnikami n Yedinim minimalnim prostim idealom ye sam nulovij ideal oskilki cili chisla ye oblastyu cilisnosti Podibni tverdzhennya spravedlivi i dlya dovilnogo kilcya golovnih idealiv Yaksho I ye p primarnim idealom napriklad stepin p dodi p ye yedinim minimalnim prostim idealom nad I Ideali x displaystyle x i y displaystyle y ye minimalnimi prostimi idealami v kilci C x y x y displaystyle mathbb C x y xy oskilki voni mistyat nulovij ideal yakij ne ye prostim oskilki x y 0 0 displaystyle x cdot y 0 in 0 ale ni x displaystyle x ni y displaystyle y ne ye elementami nulovogo idealu i ne mistyatsya v zhodnomu inshomu prostomu idealu V kilci C x y z displaystyle mathbb C x y z minimalnimi prostimi idealami nad idealom x 3 y 3 z 3 4 x 5 y 5 z 5 3 displaystyle x 3 y 3 z 3 4 x 5 y 5 z 5 3 ye ideali x 3 y 3 z 3 displaystyle x 3 y 3 z 3 i x 5 y 5 z 5 displaystyle x 5 y 5 z 5 VlastivostiVsi ideali nizhche vvazhayutsya komutativnimi i mistyat odinichnij element Kozhen vlasnij ideal I v kilci maye hocha b odin minimalnij prostij ideal nad I Dovedennya ye tipovim vikoristannyam lemi Corna Bud yakij maksimalnij ideal sho mistit I ye prostim tomu mnozhina prostih idealiv sho mistyat I ye nepustoyu Peretin spadnoyi poslidovnosti prostih idealiv ye prostim idealom Tomu zgidno lemi Corna mnozhina prostih idealiv sho mistyat I maye minimalnij element sho ye minimalnim prostim idealom nad I V neterovomu kilci nad kozhnim idealom ye lishe skinchenna kilkist minimalnih prostih idealiv Poznachimo F displaystyle mathcal F mnozhinu vsih idealiv I displaystyle I neterovogo kilcya R displaystyle R dlya yakih mnozhina vsih minimalnih prostih idealiv M i n I displaystyle Min I ye neskinchennoyu Pripustimo sho F displaystyle mathcal F neq emptyset Todi cya mnozhina maye maksimalnij element I displaystyle I Ideal I displaystyle I ochevidno ne ye prostim i tomu a b I a b I displaystyle exists a b not in I ab in I Oskilki R displaystyle R ye neterovim kilcem to kozhen jogo ideal ye skinchennoporodzhenim i zokrema I r 1 r n displaystyle I r 1 ldots r n Poznachimo J 1 r 1 r n a displaystyle J 1 r 1 ldots r n a J 2 r 1 r n b displaystyle J 2 r 1 ldots r n b Todi I J 1 I J 2 displaystyle I subset J 1 I subset J 2 i takozh J 1 J 2 I displaystyle J 1 J 2 subset I Oskilki I displaystyle I ye maksimalnim elementom u F displaystyle mathcal F to mnozhini M i n J 1 displaystyle Min J 1 i M i n J 2 displaystyle Min J 2 ye skinchennimi Nehaj teper P M i n I displaystyle P in Min I i oskilki a b I P displaystyle ab in I subset P i P displaystyle P ye prostim idealom to a P displaystyle a in P abo b P displaystyle b in P Zvidsi za oznachennyami J 1 P displaystyle J 1 subset P abo J 2 P displaystyle J 2 subset P Tobto P displaystyle P nalezhit M i n J 1 displaystyle Min J 1 abo M i n J 2 displaystyle Min J 2 Yak naslidok M i n J 1 displaystyle Min J 1 abo M i n J 2 displaystyle Min J 2 maye buti neskinchennoyu mnozhinoyu Ale ce superechit maksimalnosti idealu I displaystyle I i zavershuye dovedennya dd Radikal idealu I displaystyle sqrt I ye rivnim peretinu minimalnih prostih idealiv nad I Nehaj p displaystyle mathfrak p minimalnij prostij ideal kilcya R displaystyle R Kozhen element maksimalnogo idealu lokalizaciyi R p displaystyle R mathfrak p ye nilpotentnim Yaksho R displaystyle R ye redukovanim kilcem to R p displaystyle R mathfrak p ye polem Yaksho x p R p displaystyle x in mathfrak p R mathfrak p ne ye nilpotentnim to isnuye prostij ideal kilcya R p displaystyle R mathfrak p sho ne mistit x displaystyle x oskilki peretin prostih idealiv ye rivnim nilradikalu Ale todi u R displaystyle R isnuye prostij ideal sho ye vlasnoyu pidmnozhinoyu p displaystyle mathfrak p i ce superechit minimalnosti ostannogo Yaksho R displaystyle R ye redukovanim kilcem to takim ye i R p displaystyle R mathfrak p tobto yedinim nilpotentnim elementom ye 0 i z poperednogo p R p 0 displaystyle mathfrak p R mathfrak p 0 Tobto R p displaystyle R mathfrak p ye polem dd Usi elementi dovilnogo minimalnogo prostogo idealu ye dilnikami nulya Yaksho kilce ye redukovanim to navpaki kozhen dilnik nulya ye elementom deyakogo minimalnogo prostogo idealu Nehaj p displaystyle mathfrak p minimalnij prostij ideal kilcya R displaystyle R Rozglyanemo multiplikativnu mnozhinu S displaystyle rm S porodzhenu mnozhinami R p displaystyle R setminus mathfrak p i R Z displaystyle R setminus Z de Z displaystyle rm Z ye mnozhinoyu vsih dilnikiv nulya u R displaystyle R vklyuchno i z 0 displaystyle 0 Todi 0 S displaystyle rm 0 not in S yaksho 0 a b displaystyle rm 0 a b a R p displaystyle rm a in R setminus mathfrak p b R Z displaystyle rm b in R setminus Z to malo b buti b Z displaystyle rm Rightarrow b in Z Tomu isnuye ideal Q displaystyle rm Q yakij ye maksimalnij z idealiv sho ne mistit S displaystyle rm S Do togo zh Q displaystyle rm Q ye prostim teorema viddilnosti u statti Prostij ideal Ale S R p R Z displaystyle rm S supset R setminus mathfrak p cup R setminus Z tomu Q p Z displaystyle Q subset mathfrak p cap Z i z minimalnosti p displaystyle rm mathfrak p viplivaye sho p Q Z displaystyle rm mathfrak p Q subset Z tobto vsi elementi p displaystyle mathfrak p ye dilnikami nulya Dlya redukovanogo kilcya R displaystyle R yaksho xy 0 i y 0 displaystyle y not neq 0 to isnuye minimalnij prostij ideal p displaystyle mathfrak p yakomu ne nalezhit y Todi x p displaystyle x in mathfrak p dd Prostij ideal p displaystyle mathfrak p kilcya R ye yedinim minimalnim prostim idealom nad idealom I yaksho i tilki yaksho I p displaystyle sqrt I mathfrak p Ideal I ye p displaystyle mathfrak p primarnim yaksho p displaystyle mathfrak p ye maksimalnim Za dopomogoyu cogo mozhna otrimati lokalnij kriterij prostij ideal p displaystyle mathfrak p ye minimalnim prostim nad I yaksho i tilki yaksho I R p displaystyle IR mathfrak p ye p R p displaystyle mathfrak p R mathfrak p primarnim idealom Yaksho R ye neterovim kilcem p displaystyle mathfrak p ye minimalnim prostim nad I yaksho i tilki yaksho R p I R p displaystyle R mathfrak p IR mathfrak p ye kilcem Artina Proobraz I R p displaystyle IR mathfrak p pri gomomorfizmi R R p displaystyle R to R mathfrak p ye primarnim idealom kilcya R displaystyle R yakij nazivayetsya p displaystyle mathfrak p primarnoyu komponentoyu idealu I Div takozhVisota teoriya kilec Prostij idealPrimitkiKaplansky 1974 s 6 Kaplansky 1974 s 59 Eisenbud 1995 s 47 Kaplansky 1974 s 16 Kaplansky 1974 s 57Posilannyahttp stacks math columbia edu tag 035E 25 grudnya 2017 u Wayback Machine http stacks math columbia edu tag 035P 26 grudnya 2017 u Wayback Machine LiteraturaEisenbud David 1995 Commutative algebra Graduate Texts in Mathematics t 150 Berlin New York Springer Verlag ISBN 978 0 387 94268 1 MR 1322960 Kaplansky Irving 1974 Commutative rings University of Chicago Press MR 0345945