Висота ідеалу — мінімум висот простих ідеалів, що містять даний ідеал. Висота простого ідеалу в кільці R — найбільше число h (або , якщо такого числа немає) таке, що існує ланцюг різних простих ідеалів
Ковисота простого ідеалу визначається як найбільше h, для якого існує ланцюг простих ідеалів
Висота простого ідеалу рівна корозмірності многовиду, що визначається ідеалом, а ковисота — розмірності цього многовиду. Висота і ковисота простого ідеалу пов'язані нерівністю
де позначає розмірність Круля. Рівність досягається, наприклад, у разі, коли R — локальне кільце Коена — Маколея .
Прості ідеали висоти 0 — це мінімальні прості ідеали. Існування в нетеровій області цілісності простих ідеалів висоти 1 встановлює теорема про головний ідеал: висота ненульового головного ідеалу рівна 1. Загальніший результат — теорема Круля, пов'язує висоту з числом твірних ідеала: у нетеровому кільці висота ідеала, породженого n елементами, не перевищує n, і навпаки: простий ідеал висоти n є мінімальним серед простих ідеалів, що містять деякі n елементів. Зокрема, в нетеровому кільці будь-який ідеал має скінченну висоту; відносно ковисоти це вже не так.
Див. також
Джерела
- Математическая энциклопедия. В пяти томах. Том 1./ Под ред. И. М. Виноградова. М.: Советская энциклопедия, 1977
- Зарисский О., Коммутативная алгебра. — Москва : , 1963. — Т. 1. — 373 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Visota idealu minimum visot prostih idealiv sho mistyat danij ideal Visota ht p displaystyle operatorname ht mathfrak p prostogo idealu p displaystyle mathfrak p v kilci R najbilshe chislo h abo displaystyle infty yaksho takogo chisla nemaye take sho isnuye lancyug riznih prostih idealiv p0 p1 p2 ph p displaystyle mathfrak p 0 subsetneq mathfrak p 1 subsetneq mathfrak p 2 cdots subsetneq mathfrak p h mathfrak p Kovisota coht p displaystyle operatorname coht mathfrak p prostogo idealu p displaystyle mathfrak p viznachayetsya yak najbilshe h dlya yakogo isnuye lancyug prostih idealiv p p0 p1 p2 ph R displaystyle mathfrak p mathfrak p 0 subsetneq mathfrak p 1 subsetneq mathfrak p 2 cdots subsetneq mathfrak p h neq R Visota prostogo idealu rivna korozmirnosti mnogovidu sho viznachayetsya idealom a kovisota rozmirnosti cogo mnogovidu Visota i kovisota prostogo idealu pov yazani nerivnistyu ht p coht p dim R displaystyle operatorname ht mathfrak p operatorname coht mathfrak p leq operatorname dim R de dim R displaystyle operatorname dim R poznachaye rozmirnist Krulya Rivnist dosyagayetsya napriklad u razi koli R lokalne kilce Koena Makoleya Prosti ideali visoti 0 ce minimalni prosti ideali Isnuvannya v neterovij oblasti cilisnosti prostih idealiv visoti 1 vstanovlyuye teorema pro golovnij ideal visota nenulovogo golovnogo idealu rivna 1 Zagalnishij rezultat teorema Krulya pov yazuye visotu z chislom tvirnih ideala u neterovomu kilci visota ideala porodzhenogo n elementami ne perevishuye n i navpaki prostij ideal visoti n ye minimalnim sered prostih idealiv sho mistyat deyaki n elementiv Zokrema v neterovomu kilci bud yakij ideal maye skinchennu visotu vidnosno kovisoti ce vzhe ne tak Div takozhRozmirnist KrulyaDzherelaMatematicheskaya enciklopediya V pyati tomah Tom 1 Pod red I M Vinogradova M Sovetskaya enciklopediya 1977 Zarisskij O Kommutativnaya algebra Moskva 1963 T 1 373 s ros