Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ро джер Кіт Сід Ба рретт англ Roger Keith Syd Barrett 6 січня 1946 7 липня 2006 британський співак гітарист композитор п

Сід Барет

Сід Барет

Ро́джер Кіт «Сід» Ба́рретт (англ. Roger Keith «Syd» Barrett; 6 січня 1946 — 7 липня 2006) — британський співак, гітарист, композитор, поет, художник та актор. Найбільш відомий як лідер та засновник англійського гурту Pink Floyd, який згодом змушений був покинути гурт через психічні захворювання, спричинені ускладненнями від прийому важких наркотиків.

Сід Барретт
Syd Barrett
image
Зображення
Сід Барретт у 1968 р.
Основна інформація
Повне ім'яРоджер Кіт Барретт
Дата народження6 січня 1946(1946-01-06)
Місце народженняКембридж
Дата смерті7 липня 2006(2006-07-07) (60 років)
Місце смертіКембридж, Англія, Велика Британія[1]
Причина смертірак підшлункової залози[2] і цукровий діабет
Роки активності1964—1974
Громадянствоimage Велика Британія
Національністьанглієць
Професіїгітарист, співак, поет, автор-виконавець
Освітаd, d[3], d і d
Інструментигітара
Жанрпсиходелічний рок, блюз, фолк
ПсевдонімиСід Барретт
КолективиPink Floyd
ЛейблEMI
Офіційний сайт Сіда Барретта
image Цитати у Вікіцитатах
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барретт.

Близько 7 років активної творчорсті як музиканта, за його участі записані 5 синглів, два альбоми разом Pink Floyd та два соло-альбоми, ще до того моменту, як він самоізолювався від громадськості більш ніж на 30 років.

Біографія

Дитинство

Роджер Кіт Барретт народився 6 січня 1946 року в будинку № 60 по Ґліссон Роуд (англ. 60 Glisson Road), у відомому британському культурному осередку — Кембриджі в сім'ї середнього класу. Барретт був вже четвертою дитиною у сім'ї. Батько Роджера, Артур Макс Барретт (англ. Arthur Max Barrett), був видатним патологоанатомом і разом із своєю жінкою, Вінфред (англ. Winifred), усіляко підтримували музичні починання сина. Коли Барретту молодшому було 3 роки, сім'я переїхала на Гілс Роад 183 (англ. 183 Hills Road). Роджер Кіт здобув своє прізвисько «Сід» (англ. Syd) у 14-річному віці, яке мало зв'язок із старим місцевим кембриджським барабанщиком (англ. Sid Barrett). Але щоб відрізнятись від свого тезки, він змінив написання на англ. "Syd". Батько майбутнього засновника Pink Floyd помер від раку 11 грудня 1961 року, менш як за місяць до шістнадцятого дня народження наймолодшого сина. Після смерті чоловіка, Вінфред почала здавати в оренду кімнати квартирантам, у тому числі і майбутньому прем'єр-міністру Японії. Роджер відвідував (англ. Cambridgeshire High School for Boys), яка зараз відома як (англ. Hills Road Sixth Form College) у Кембриджі. Згодом, у 1964 році вступив до (англ. Camberwell art school) в Південному Лондоні, за рік до створення свого першого гурту. За час пре-Pink Floyd періоду він написав пісню , щоб грати на місцевих вечірках.

Роки з Pink Floyd (1964—1968)

Починаючи з 1964 року, гурт, що згодом отримає назву Pink Floyd, пройшов через різноманітні зміни складу і назви: «T-SET», «The Abdabs», «The Screaming Abdabs», «Sigma 6», і «The Meggadeaths». У 1965 до «The Tea Set» (так називався Pink Floyd на той момент) приєднався Роджер Кіт «Сід» Барретт. Коли їм випало грати із гуртом, що мав ту саму назву, Барретт запропонував назватися «The Pink Floyd Sound» (пізніше просто «The Pink Floyd»). Він придумав цю назву, зіставивши імена (англ. Pink Anderson) і (англ. Floyd Council), яких він знав із примітки (англ. Paul Oliver) на конверті вінілової платівки (Philips BBL-7512) 1962 року: «англ. Curley Weaver and Fred McMullen, (...) Pink Anderson or Floyd Council — these were a few amongst the many blues singers that were to be heard in the rolling hills of the Piedmont, or meandering with the streams through the wooded valleys".

Спочатку хлопці з Pink Floyd грали кавери на відомі пісні американських ритм 'н' блюз виконавців (так само, як і їх сучасники: The Rolling Stones, The Yardbirds і The Kinks). На 1966 рік вони викарбували свій неповторний стиль виконання імпровізованого рок 'н' роллу. В цьому ж році в Лондоні був відкритий новий рок-концертний майданчик, , який дуже швидко став раєм британської психоделічної музики. Pink Floyd був їх головною приманою, а після декількох виступів у  — став найпопулярнішим музичним гуртом у так званій психоделічній сцені (англ. "London Underground").

На кінець 1966 року гурт здобув двох менеджерів: (англ. Andrew King) і (англ. Peter Jenner). Четверо музикантів і двоє менеджерів утворили таким чином , шестистороннє ділове підприємнство. Цю «команду» згодом підтримав американський еміґрант Джо Бойд (англ. Joe Boyd), що хотів зробити собі ім'я одного з найважливіших продюсерів Британської музичної сцени. Бойд продюсував сесії звукозапису гурту в січні 1967 року в студії Sound Techniques, в Челсі, результатом якої став демо-запис синглу «Arnold Layne». Кінґ і Дженнер презентували запис студії EMI, яка була вражена настільки, що запропонувала Pink Floyd контракт на запис цілого альбому. Хлопці погодились. На той час, як вийшов дебютний альбом гурту, сингл «Arnold Layne» вже зайняв 20 позицію у британських синглових чартах (крім ВВС, де Pink Floyd були заборонені), а наступний сингл «See Emily Play» — 6 позицію.

Ці перші два сингли (як і наступний «Apples and Oranges») були написані Сідом Барреттом. Він був головним автором пісень першого, позитивно зустрінутого критиками альбому The Piper at the Gates of Dawn (укр. Сурмач біля воріт досвітньої зорі). Назва альбому була взята із загадкового епізоду про Пана (англ. Pan) з казкового оповідання Кеннета Грема (англ. Kenneth Grahame) «Вітер у вербах» (англ. The Wind in the Willows). З 11 пісень дебютного альбому Pink Floyd вісім були написані Сідом, а ще дві були написані у співавторстві з ним.

Альбом The Piper at the Gates of Dawn записувався з перервами в період січень-липень 1967 року в Студії 2 на Abbey Road Studios. В той самий час, на Abbey Road гурт The Beatles записував платівку Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band у Студії № 1. Коли у серпні з'явився альбом The Piper at the Gates of Dawn, він одразу ж став шлягером на території Великої Британії, посівши 6 позицію у Британському чарті альбомів (у США він був менш популярним). Втім, чим більше приваблював до себе гурт і чим більшою була кількість шанувальників їхньої творчості, тим більший був тиск на Барретта, який сприяв прогресуванню його психічного захворювання.

Поведінка Барретта ставала все більш непередбачуваною, частково внаслідок експериментів із психоделічними наркотиками як ЛСД. Стиль гри соліста гурту ставав все непередбачуванішим навіть для партнерів. Барретт часто просто бойкотував виступи, його довго не могли знайти, а коли він з'являвся то був в «ударі». Багато людей казали, що на концертах Барретт міг просто грати один і той самий акорд або й зовсім не грати. На виступі в Філмор Вест (англ. The Fillmore West) в Сан Франциско під час виконання «Interstellar Overdrive» Барретт повільно розстроїв свою гітару. Аудиторії, здавалося, сподобалась ця витівка — водночас вона була не в захваті від того, що решта гурту жахнулася від такого.

Вслід за катастрофічним скороченням турне Сполученими Штатами Америки, гурт запросив Девіда Ґілмора (англ. David Gilmour), шкільного друга Роджера, приєднатись до Pink Floyd другим гітаристом, щоб грати за Барретта, який, через його мінливу поведінку, був усунений від виступів. Девід відіграв і відспівав невелику кількість концертів, під час яких Барретт блукав сценою і іноді долучався до гри. Решта гурту згодом просто втомилась від витівок Сіда і в січні 1968 по дорозі на виступ в Університеті Саусгемптона (англ. Southampton University), гурт вирішив просто не брати із собою Барретта. Вони збирались залишити Сіда в гурті автором пісень (як у The Beach Boys був Браян Вілсон (англ. Brian Wilson)), але це в них не вийшло.

Існує багато історій щодо періодичної дивної психічної поведінки — деякі з них, дійсно, мають місце в історії. Зі слів Роджера Вотерса (англ. Roger Waters), один раз, коли Барретт прийшов на свою останню репетицію, він заграв нову пісню . Вона здавалась досить простою, коли Сід вперше заграв її хлопцям з гурту. Але пізніше її стало просто неможливо вивчити: коли гурт репетирував цю пісню, Сід часто змінював аранжування. Він грав її знову із довільними змінами по ходу гри, співаючи «Have you got it yet?» (укр. "До вас дійшло вже?"). Згодом вони усвідомили, що це ніколи до них не «дійде» і що вони просто перенесли натиск Барреттового унікального почуття гумору.

Після того, як в 1968 році світ побачив альбом A Saucerful of Secrets, із Pink Floyd Барретт більше не співпрацював. З пісень, які були написані Сідом, після The Piper at the Gates of Dawn тільки одна () ввійшла до другого альбому гурту, одна стала менш ніж успішним синглом («Apples and Oranges»), а дві останні пісні ( і ) ніколи не були офіційно видані. Напевне Барретт проводив певний час сидячи під студією і чекаючи, коли його запросять (він також з'являвся на декількох виступах Pink Floyd і прикро дивився на Ґілмора). Роджер грав на слайд гітарі в «Remember a Day» (яка була записана ще на сесіях звукозапису The Piper at the Gates of Dawn) і брав участь у створенні . В березні 1968 року було офіційно оголошено про вихід Сіда Баррета зі складу гурту.

Сольний період (1968—1972)

Після того, як Баррет залишив Pink Floyd, він залишив і своє публічне життя. Проте, на прохання EMI і Harvest Records, він зробив невелику соло кар'єру, записавши 2 альбоми: і Barrett. Більшість матеріалу, що ввійшли до цих альбомів, датовані найпродуктивнішим періодом в кар'єрі Сіда — кінець 1966 — середина 1967 років. Також вважається, що він написав декілька нових пісень і після того, як покинув Pink Floyd.

Перший альбом, The Madcap Laughs, був записаний у двох окремих сесіях (обидві на Abbey Road Studios): декілька пробних сесій в період травень — червень 1968 року (продюсовані (англ. Peter Jenner)) і основна частина альбому в період квітень — липень 1969 року. Запис альбому спочатку був продюсований молодим виконавчим працівником ЕМІ, Малкольмом Джоунсом (англ. Malcolm Jones), а згодом — Девідом Ґілмором і Роджером Вотерсом. У своїй книзі «Створення The Madcap Laughs» (англ. "The Making of the Madcap Laughs") Малкольм пише: «коли Дейв прийшов до мене і сказав, що Сід хотів, щоб він і Роджер закінчили роботу над платівкою, я поступився.» (англ. "when Dave came to me and said that Syd wanted him and Roger to do the remaining parts of the album, I acquiesced."). Декілька пісень були перезаписані за участі гурту Soft Machine. Барретт також грав на звукозаписуючих сесіях засновника Soft Machine, Кевіна Оєрса (англ. Kevin Ayers) — його дебютного альбому , при тому, що пісня, в якій грав Баретт, «Religious Experience», побачила світ тільки після перевидання платівки у 2003 році.

Другий альбом, Barrett, записувався з меншою регулярністю, ніж перший, сесіями періоду лютий — липень 1970 року. Ця спроба звучала вишуканіше, ніж перший альбом, але Сід, ймовірно, був вже в гіршому стані. Альбом продюсував Девід Ґілмор. Він же був задіяний у грі на бас гітарі, за клавішними був Рік Райт (англ. Rick Wright), а за барабанами — (англ. Jerry Shirley), учасник гурту Humble Pie. Незважаючи на численні дати записів його двох соло альбомів, Сід вів невелику музичну діяльність в період з 1968 по 1972 роки поза студією. 24 лютого 1970 він з'явився на радіо BBC у програмі Top Gear Джона Піла (англ. John Peel), зігравши п'ять пісень, з яких тільки одна на той час була видана, три будуть включені до альбому Barrett, а одна, «Two of a Kind», буде видана тільки в компіляції у 2001 році (автором і композитором був Рік Райт). Разом з Барреттом на програму прийшли Девід Ґілмор і Джеррі Ширлі — грали на бас гітарі і ударних, відповідно. Ґілмор і Ширлі акомпонували Барретту на одному-єдиному живому виступі того періоду. Вони грали 6 липня 1970 року в Olympia Exhibition Hall в Лондоні — цей виступ був частиною Фестивалю музики і моди (англ. Music and Fashion Festival). Тріо заграло всього чотири пісні, що разом тривали менш ніж півгодини, через погане мікшування і як результат — нерозбірливість вокалу зі сцени. В кінці четвертої пісні Барретт неочікувано, але ввічливо відклав свою гітару і залишив сцену.

Сід з'явився ще один і останній раз на радіо BBC 16 червня 1971 року, виконавши три пісні. Всі три були з останнього альбому Barrett і, ймовірно, транслювались для підтримки його останньої платівки. Після цього в музичній кар'єрі Роджера настала перерва в один рік, незважаючи на вичерпне інтерв'ю (англ. Mick Rock) з журналу Rolling Stone, в якому йшлося про самого Барретта, його нову 12-струнну гітару, турне Америкою разом із Джимі Гендріксом (англ. Jimi Hendrix) і його зірваний період музичної діяльності через неможливість знайти когось, хто гарно грає, щоб грати разом.

Останні роки (1972—2006)

Останні записи

В 1972 році Барретт створив гурт що проіснував дуже недовго. Складався він з (англ. Twink), члена екс-, на барабанах і (англ. Jack Monck) за бас гітарою. Хоча спочатку гурт сприйняли позитивно, їх виступ у в Кембриджі дав їм зрозуміти всю катастрофічність ситуації (Монк описував всю катастрофічність тієї ситуації в інтерв'ю для документального фільму ВВС «Crazy Diamond» у 2001 році). За два дні по тому виступі Твінк згадував, як Барретт перестрів його на вулиці і дав почитати рецензію на їх шоу і одразу ж пішов геть.

В серпні 1974 року (англ. Peter Jenner) переконав Сіда повернутись до Abbey Road Studios в надії на запис нового альбому. Проте ця спроба вилилася у триденну сесію звукозапису, яка складалася з блюзових композицій з експериментальними і роз'єднаними перезаписами звукових доріжок (і результатом стала єдина пісня із назвою «If You Go, Don't Be Slow»). І знову Роджер лишив музичну індустрію. Він продав права на свої сольні альбоми студії звукозапису, переїхав до готелю в Лондон, а коли закінчились гроші, повернувся до Кембриджа в домівку матері. Решта спроб повернути Барретта до музики (разом із проханням гурту The Damned продюсувати їх другий альбом) були даремними. До самої смерті Сід отримував гонорари за роботи з Pink Floyd, з виходом нової компіляції гурту або платівки із записом живого виступу чи синглу, які були записані за його участі. Ґілмор сказав, що він [Ґілмор]: «робив все, щоб гроші дійшли й до Барретта» (англ. "[made] sure the money [got] to him all right").

Повернення до Кембриджа

Згідно з роботою біографа Тіма Вілліса (англ. Tim Willis) 2005 року видання, Роджер, на той час відмовившись від свого псевдоніму "Сід", продовжував жити в напівокремому будинку матері в Кембриджі і повернувся до малювання, створюючи великі абстрактні полотна. Відомо, що він був гарним садівником. Єдиним контактом із зовнішнім світом була його сестра Розмарі (англ. Rosemary), що жила поблизу. В часи самоізоляції він страждав від виразки шлунку і діабету.

Попри те, що з середини 1970-х років Сід не з'являвся на публіці і не давав інтерв'ю, а час мав зменшити інтерес щодо його приватного життя, багато репортерів і фанатів їздили до Кембриджа, щоб знайти його. Велика кількість фотографій, на яких Барретт, роздратований папарацці, їхав на велосипеді або просто прогулювався, потрапили до багатьох представників медіа.

Ймовірно, Сіду не подобалось те, що всі згадували його музичне минуле і те, що решта учасників Pink Floyd не контактували з ним. Проте, у листопаді 2001 він-таки пішов до своєї сестри Розмарі, щоб переглянути документальний фільм ВВС про себе. Йому здався він трошки «гамірним», але він був радий знову побачити (англ. Mike Leonard) з , якого він називав своїм «вчителем», і почути «See Emily Play». Його сестра, Розмарі Брін (англ. Rosemary Breen) наполягала на тому, що Барретт не страждав психічними розладами і не лікувався від їх наслідків з того часу, як у них налагодився контакт в 1980-х роках. Вона погоджувалась із тим, що її брат проводив певний час у «домі для загублених душ» Ґрінвудс (англ. Greenwoods) в Ессексі, проте заявляла, що формально він не проходив ніякої програмної терапії. Кількома роками потому, Барретт погодився на зустріч із психіатром в Психіатричному госпіталі Фулборна (англ. Fulbourn psychiatric hospital) у Кембріджі, але не було жодної терапії або ліків, відповідних випадку Сіда.

Смерть і її наслідки

Барретт помер у п'ятницю 7 липня 2006 року в Кембриджі. Він помер від раку підшлункової залози, що зазвичай відмічали як «ускладнення діабету». У свідоцтві про смерть в графі «рід діяльності» було написано «музикант у відставці» (англ. "retired musician").

У 2006 році його будинок, розташований на Площі Св. Маргарет (англ. St. Margaret's Square), був виставлений на ринок нерухомості, що одразу ж привабило великий інтерес зі сторони покупців. Після більш ніж 100 оглядів (більшість яких була зроблена шанувальниками творчості Сіда), дім продали французькій парі, яка й не здогадувалась про всю цінність того будинку і купила його, тому що він їм просто сподобався. Решта його майна була розпродана на аукціоні за 120,000 фунтів. NME (англ. New Musical Express) випустив спеціальний номер, присвячений Барретту з його фотографією на обкладинці. В інтерв'ю із The Times, сестра Сіда стверджувала, що він мав невидану книгу: «Він дуже глибоко занурювався у читання історії мистецтв і написав невидану книгу про це…» (англ. "He read very deeply about the history of art and actually wrote an unpublished book about it, which I’m too sad to read at the moment. But he found his own mind so absorbing that he didn’t want to be distracted.")

Згідно з місцевою кембриджською газетою, Барретт лишив своїм двом братам і двом сестрам приблизно 1,25 мільйона фунтів. Цей прибуток, вочевидь, у більшості складався з гонорарів, які Сід отримував за перевидання альбомів, компіляцій, концертів і синглів за його участі і авторства. 10 травня 2007 року у Лондоні, в Barbican Centre відбувся концерт, присвячений пам'яті Сіда Барретта, за участі (англ. Robyn Hitchcock), , (англ. Damon Albarn), (англ. Chrissie Hynde), Кевіна Оєрса (англ. Kevin Ayers) і хлопців із Pink Floyd (хоч і не водночас разом на одній сцені).

Спадок

Сесії Wish You Were Here

В історії є одне відоме об'єднання членів Pink Floyd у 1975 році, протягом сесій запису Wish You Were Here. Барретт прийшов до Abbey Road без попередження і спостерігав, як гурт записує «Shine On You Crazy Diamond», пісню про нього. На той час він сповнів, поголив голову (в тому числі брови), тому учасники Pink Floyd не одзразу впізнали Сіда (один з фотографів зняв той день, і в книзі Ніка Мейсона (англ. Nick Mason) Inside Out: A Personal History of Pink Floyd, фотографія на сторінці 211 була підписана «Сід Баррет на Abbey Road Studios, 5-те червня 1975 року» (англ. "Syd Barrett at Abbey Road Studios, 5th June 1975")). Нарешті, вони зрозуміли, ким був незнайомець, а Роджер Вотерс був настільки вражений, що розплакався. Згадка про це об'єднання є в фільмі (1982 року), де персонаж Пінк (англ. Pink), зіграний (англ. Bob Geldof), поголив брови (разом зі всім волоссям на тілі), після пережитого тиску життя і слави.

Компіляції

У 1988 році ЕМІ Records видала альбом ауттейків[] і пісень, які до цього моменту не були видані (записані в період 1968—1970), . Спочатку альбом задумувався як видання пісень Барретта періоду Pink Floyd, які так і не побачили світ (наприклад, «Scream Thy Last Scream» і «Vegetable Man»). Проте в останній момент перед виходом альбому пісні були відкликані правовласниками (за припущенням, Pink Floyd).

У 1993 році ЕМІ видала ще один реліз —  — бокс сет з трьох дисків (The Madcap Laughs, Barrett i Opel) з додатковими ауттейками часів його сольної кар'єри, які чітко показували неможливість або небажання Барретта грати однаково одну й ту саму композицію двічі або більше разів.

Також, 16 квітня 2001 року на території Великої Британії і 11 вересня 2001 у США, ЕМІ випустила . Це видання відзначилось наявністю композиції «Bob Dylan Blues», яка була вперше офіційно видана, з моменту її запису в ранніх 1970-х і досі зберігалась на демо-касеті Девіда Ґілмора. У Ґілмора залишилась і касета із записом «Living Alone», з сесії альбому Barrett.

Роками на хвилях ВВС крутили студійні записи Барретта з Pink Floyd, поки інженер, який «позичив» у них касету із ранніми записами Pink Floyd, не повернув її на станцію. Перший випуск програми Top Gear ВВС програла повністю в ефірі, пам'яті Джона Піла. Випуск складався з живого виконання «Flaming», «Set the Controls for the Heart of the Sun» і 90-секундного відрізку інструментальної «Reaction in G». Ці і багато інших композицій складають збірку понині невиданих пісень, яка поширюється у англ. peer-to-peer системах і відома під багатьма назвами.

Технічні інновації у виконанні

image
Перша акустична гітара Сіда

Барретту належить майже весь матеріал ранніх Pink Floyd. Він був інноваційним гітаристом, який використовував різноманітні техніки і вивчав музичні та прискорювальні можливості дисонансу, викривлення, зворотного зв'язку, ехо, касет та інших звукових ефектів. Його експерименти були частково натхненні вільними імпровізаціями гітариста Кіта Роу (англ. Keith Rowe). Одною з особливостей гри Сіда було виконання композицій на слайд гітарі через із використанням запальнички Zippo, замість слайд трубки. Це надавало звуку містичного й потойбічного забарвлення, що згодом стало візитною карткою Pink Floyd. Відомо, що Барретт використовував ехорезонатор виробництва .

Барретт відкрив нові можливості гри на рок гітарі. Він грав на декількох гітарах в складі Pink Floyd: старій від Harmony, акустичних гітарах виробництва Harmony і Fender, сингл (англ. single-coil) гітарі , декілька різних Fender Telecaster і біла Fender Stratocaster, яку він використовував наприкінці 1967 року. Проте, срібна із дзеркальними дисками, приклеєними до корпусу гітари, була найбільш «близькою» Сіду.

Вплив на музичну і попкультуру

Велика кількість робіт різних артистів визнані натхненними Сідом Барреттом. Першими відомими шанувальниками його творчості були Пол МакКартні, , Марк Болан і Девід Боуї, який записав кавер на «See Emily Play» для свого альбому Pin Ups 1973 року. Зацікавлення у роботі із Сідом виявляли Джиммі Пейдж, Браян Іно і англійський гурт The Damned.

Творче згасання Барретта залишило слід на творчості Роджера Вотерса: тексти пісень Вотерса часто розповідають про психічні розлади. Це дуже помітно в альбомі гурту Pink Floyd Dark Side of the Moon 1973 року, через який червоною ниткою проходить саме ця проблема. Тема психічних розладів також використана у альбомі-присвяті Сіду Барретту Wish You Were Here 1975 року. У пісні «Wish You Were Here» була позичена ідея зображення «залізного дощу», про який йде мова у Сідовій композиції «If It's In You».

У 1987 побачив світ альбом каверів на пісні Барретта Beyond the Wildwood. Тут були переграні його пісні як за Pink Floyd, так і періоду сольної кар'єри. У записі взяли участь англійські та американські інді-гурти, такі як , , , and .

Кевін Оєрс написав власну присвяту Сіду Баретту — «Oh Wot a Dream». Великим шанувальником Барретта, Робіном Гічкоком, була переграна велика кількість пісень засновника Pink Floyd і на честь свого земляка написав пісні «The Man Who Invented Himself» і «Feels Like) 1974».

Ще одною присвятою стала пісня гурту «I Know Where Syd Barrett Lives» з альбому And Don't the Kids Love It. На початку 1980 року гурт став об'єктом суперечок, коли, виступаючи на розігріві у Девіда Ґілмора під час його туру About Face, фронтмен Ден Трейсі зачитав на мікрофон справжню повну адресу, за якою проживав Барретт. Розгніваний Ґілмор виключив їх зі свого турне.

Відомо, що Джоні Депп проявив інтерес в участі у зйомках фільму, в основі якого покладено життя Сіда.

Також, Барретт поверхово зображений на початку театральної вистави Тома Стоппарда (англ. Tom Stoppard) Рок-н-Ролл (англ. Rock 'n' Roll) 2006 року. Актор грав на гітарі «Golden Hair». А життя, музика, враховуючи жахливий виступ у Cambridge Corn Exchange, і його відлюдькуватий спосіб життя стали другорядною ідеєю постановки. Під час прем'єри вистави в Лондоні Сід Барретт помер.

Психічний стан

Дискографія

Сингли з Pink Floyd

Альбоми з Pink Floyd

Компіляції з Pink Floyd (за участю Барретта)

Соло альбоми

З'являвся/грав як запрошений музикант

  • Альбом Кевіна Оєрса (November 1969). Грає на гітарі «Religious Experience: Singing A Song In The Morning» — бонусна композиція у перевиданні 2003 року.

Соло компіляції

  • (Листопад 1974) США #163: і упаковані разом.
  •  — ( 1988).
  • (29 травня 1992): Найкращі хіти Сіда Барретта, видані Cleopatra label.
  • (Квітень 1993): Набір з трьох студійних альбомів із додатковими ауттейками.
  • (16 квітня 2001): Містить досі не видану композицію («Bob Dylan Blues»).

Соло записи на радіо

  • (1 липня, 1991): Записана на радіо ВВС у програмі Джона Піла «Top Gear» під акомпонування Девіда Ґілмора і Джері Ширлі. Містить досі не видану композицію «Two of a Kind».
  • (Березень, 2004): Альбом містить 5 композицій з The Peel Session і три бутлег-пісні з радіо програми Боба Гаріса (англ. Bob Harris) в 1971 році.

Соло сингли

Фільмографія

  • Syd's First Trip (1966)
  • Pink Floyd London '66-'67 (1967)
  • Tonite Let's All Make Love In London (1967)
  • The Pink Floyd and Syd Barrett Story (2003)

Джерела

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119302160 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. http://www.nytimes.com/2006/12/31/magazine/31barrett_landy.t.html?ex=1325221200&en=08156bea3fee17a1&ei=5088&partner=rssnyt&emc=rss
  3. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  4. Mason, Nick. Inside Out: A Personal History of Pink Floyd (Weidenfeld & Nicolson, 2004) .
  5. Seeing Pink - a Floyd gazetteer of Cambridge. Cambridge Evening News. 17 жовтня 2007. Процитовано 2 листопада 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ().
  6. Bloomberg.com Pink Floyd Founder `Syd' Barrett Dies of Diabetes (Update2) Процитовано 2006-07.
  7. The Australian[недоступне посилання з 01.02.2008] Некролог. Процитовано 2006-07.
  8. Palacios, Julian. Lost In The Woods: Syd Barrett and the Pink Floyd (Boxtree, 1997) .
  9. Blackhill Enterprises at Hyde Park. The Hyde Park Free Concerts. Січень 2007. Процитовано 21 грудня 2008.
  10. [EMI Records Ltd., вставка з альбому «The Piper at the Gates of Dawn»]
  11. Economist.com. Syd Barrett, некролог. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 червня 2007.
  12. DiLorenzo, Kris. «Syd Barrett: Careening Through Life.» Trouser Press February 1978 pp. 26-32 [1]
  13. 1993 Guitar World інтерв'ю з Девідом Ґілмором
  14. Rock, Mick. «The Madcap Who Named Pink Floyd» Rolling Stone Грудень 1971 [2] [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.]
  15. Gilmore, Mikal (5 квітня 2007). . Rolling Stone. Архів оригіналу за 28 березня 2007. Процитовано 8 липня 2008.
  16. You shone like the sun. The Observer. 6 жовтня 2002. Процитовано 17 лютого 2007.
  17. Willis, Tim (16 липня 2007). My lovably ordinary brother Syd. The Sunday Times. Процитовано 12 травня 2007.
  18. Seeing Pink - a Floyd gazetteer of Cambridge. Cambridge Evening News. 17 жовтня 2007. Процитовано 2 листопада 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  19. Watkinson, Mike and Pete Anderson. Crazy Diamond: Syd Barrett and the Dawn of «Pink Floyd» (Omnibus Press, 1993) . [3] [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  20. Klosterman, Chuck (31 грудня 2006). Off-Key. New York Times. Процитовано 17 лютого 2007.
  21. NME News. «Pink Floyd legend Syd Barrett dies». New Musical Express Online 11 липня, 2006 [4]
  22. Pink Floyd founder dies aged 60. Daily Mail. 12 липня 2006. Процитовано 14 серпня 2007.
  23. Syd Barrett's home on the market. BBC News. 11 вересня 2006. Процитовано 17 лютого 2007.
  24. Making tracks: Visiting England's semi-secret rock shrines. The Guardian. 4 серпня 2007. Процитовано 6 серпня 2007.
  25. . Cambridge Evening News. 29 червня 2007. Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 14 липня 2007.
  26. My lovably ordinary brother Syd(англ.)
  27. . Cambridge Evening News. 11 листопада 2006. Архів оригіналу за 23 серпня 2009. Процитовано 25 квітня 2008.
  28. Floyd play at Barrett tribute gig. BBC NEWS. 11 травня 2007. Процитовано 17 вересня 2007.
  29. У Лондоні відбувся концерт пам'яті Сіда Барретта. Арт журнал AZH. 25 травня 2007. Процитовано 20 грудня 2008.[недоступне посилання з липня 2019]
  30. Parker, David. Random Precision: Recording the Music of Syd Barrett 1965—1974 (Cherry Red, 2003)
  31. Denyer, Ralph (1992). The Guitar Handbook. London: Dorling Kindersley Ltd. , p 23
  32. . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 21 жовтня 2008.
  33. Manning, Toby (2006). Solo Projects. The Rough Guide to Pink Floyd (вид. 1st). London: Rough Guides. с. 246. ISBN .
  34. . Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 28 липня 2014.
  35. Manning, Toby (2006). Pink Floyd tributes. The Rough Guide to Pink Floyd (вид. 1st). London: Rough Guides. с. 286. ISBN .
  36. CRACKED BALLAD OF SYD BARRETT - 1974. Luckymojo.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 липня 2012.
  37. Schaffner, Nicholas (2005). Pigs on the Wing. Saucerful of Secrets: The Pink Floyd Odyssey (вид. New). London: Helter Skelter. с. 214. ISBN .
  38. Rabid, Jack. Beyond the Wildwood - Various Artists : Songs, Reviews, Credits, Awards. AllMusic. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
  39. Schaffner, Nicholas (2005). Shine On You Crazy Diamond. Saucerful of Secrets: The Pink Floyd Odyssey (вид. New). London: Helter Skelter. с. 123. ISBN .
  40. Douglas, Edward (29 липня 2005). In the Future: Chocolate Factory Cast & Crew. Coming Soon.net. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 13 липня 2006.
  41. Stoppard, Tom (21 березня 2012). Here's Looking at You, Syd | Culture. Vanity Fair. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 липня 2012.
  42. 'Rock 'N' Roll': Syd Barrett On Broadway, By Kurt Loder - Music, Celebrity, Artist News. MTV.com. 11 травня 2007. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 липня 2012.
  43. Sean O'Hagan. Theatre: Rock'n'Roll | Stage | The Observer. Guardian. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 липня 2012.
  44. Позиції чартів. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 21 липня 2012.
  45. . Архів оригіналу за 1 вересня 2005. Процитовано 8 липня 2008.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сід Барретт
  • Фан-сайт Сіда Барретта Syd Barrett Archives (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ro dzher Kit Sid Ba rrett angl Roger Keith Syd Barrett 6 sichnya 1946 7 lipnya 2006 britanskij spivak gitarist kompozitor poet hudozhnik ta aktor Najbilsh vidomij yak lider ta zasnovnik anglijskogo gurtu Pink Floyd yakij zgodom zmushenij buv pokinuti gurt cherez psihichni zahvoryuvannya sprichineni uskladnennyami vid prijomu vazhkih narkotikiv Sid BarrettSyd BarrettZobrazhennyaSid Barrett u 1968 r Osnovna informaciyaPovne im yaRodzher Kit BarrettData narodzhennya6 sichnya 1946 1946 01 06 Misce narodzhennyaKembridzhData smerti7 lipnya 2006 2006 07 07 60 rokiv Misce smertiKembridzh Angliya Velika Britaniya 1 Prichina smertirak pidshlunkovoyi zalozi 2 i cukrovij diabetRoki aktivnosti1964 1974Gromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnistangliyecProfesiyigitarist spivak poet avtor vikonavecOsvitad d 3 d i dInstrumentigitaraZhanrpsihodelichnij rok blyuz folkPsevdonimiSid BarrettKolektiviPink FloydLejblEMIOficijnij sajt Sida BarrettaCitati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barrett Blizko 7 rokiv aktivnoyi tvorchorsti yak muzikanta za jogo uchasti zapisani 5 singliv dva albomi razom Pink Floyd ta dva solo albomi she do togo momentu yak vin samoizolyuvavsya vid gromadskosti bilsh nizh na 30 rokiv BiografiyaDitinstvo Rodzher Kit Barrett narodivsya 6 sichnya 1946 roku v budinku 60 po Glisson Roud angl 60 Glisson Road u vidomomu britanskomu kulturnomu oseredku Kembridzhi v sim yi serednogo klasu Barrett buv vzhe chetvertoyu ditinoyu u sim yi Batko Rodzhera Artur Maks Barrett angl Arthur Max Barrett buv vidatnim patologoanatomom i razom iz svoyeyu zhinkoyu Vinfred angl Winifred usilyako pidtrimuvali muzichni pochinannya sina Koli Barrettu molodshomu bulo 3 roki sim ya pereyihala na Gils Road 183 angl 183 Hills Road Rodzher Kit zdobuv svoye prizvisko Sid angl Syd u 14 richnomu vici yake malo zv yazok iz starim miscevim kembridzhskim barabanshikom angl Sid Barrett Ale shob vidriznyatis vid svogo tezki vin zminiv napisannya na angl Syd Batko majbutnogo zasnovnika Pink Floyd pomer vid raku 11 grudnya 1961 roku mensh yak za misyac do shistnadcyatogo dnya narodzhennya najmolodshogo sina Pislya smerti cholovika Vinfred pochala zdavati v orendu kimnati kvartirantam u tomu chisli i majbutnomu prem yer ministru Yaponiyi Rodzher vidviduvav angl Cambridgeshire High School for Boys yaka zaraz vidoma yak angl Hills Road Sixth Form College u Kembridzhi Zgodom u 1964 roci vstupiv do angl Camberwell art school v Pivdennomu Londoni za rik do stvorennya svogo pershogo gurtu Za chas pre Pink Floyd periodu vin napisav pisnyu shob grati na miscevih vechirkah Roki z Pink Floyd 1964 1968 Pochinayuchi z 1964 roku gurt sho zgodom otrimaye nazvu Pink Floyd projshov cherez riznomanitni zmini skladu i nazvi T SET The Abdabs The Screaming Abdabs Sigma 6 i The Meggadeaths U 1965 do The Tea Set tak nazivavsya Pink Floyd na toj moment priyednavsya Rodzher Kit Sid Barrett Koli yim vipalo grati iz gurtom sho mav tu samu nazvu Barrett zaproponuvav nazvatisya The Pink Floyd Sound piznishe prosto The Pink Floyd Vin pridumav cyu nazvu zistavivshi imena angl Pink Anderson i angl Floyd Council yakih vin znav iz primitki angl Paul Oliver na konverti vinilovoyi plativki Philips BBL 7512 1962 roku angl Curley Weaver and Fred McMullen Pink Anderson or Floyd Council these were a few amongst the many blues singers that were to be heard in the rolling hills of the Piedmont or meandering with the streams through the wooded valleys Spochatku hlopci z Pink Floyd grali kaveri na vidomi pisni amerikanskih ritm n blyuz vikonavciv tak samo yak i yih suchasniki The Rolling Stones The Yardbirds i The Kinks Na 1966 rik voni vikarbuvali svij nepovtornij stil vikonannya improvizovanogo rok n rollu V comu zh roci v Londoni buv vidkritij novij rok koncertnij majdanchik yakij duzhe shvidko stav rayem britanskoyi psihodelichnoyi muziki Pink Floyd buv yih golovnoyu primanoyu a pislya dekilkoh vistupiv u stav najpopulyarnishim muzichnim gurtom u tak zvanij psihodelichnij sceni angl London Underground Na kinec 1966 roku gurt zdobuv dvoh menedzheriv angl Andrew King i angl Peter Jenner Chetvero muzikantiv i dvoye menedzheriv utvorili takim chinom shestistoronnye dilove pidpriyemnstvo Cyu komandu zgodom pidtrimav amerikanskij emigrant Dzho Bojd angl Joe Boyd sho hotiv zrobiti sobi im ya odnogo z najvazhlivishih prodyuseriv Britanskoyi muzichnoyi sceni Bojd prodyusuvav sesiyi zvukozapisu gurtu v sichni 1967 roku v studiyi Sound Techniques v Chelsi rezultatom yakoyi stav demo zapis singlu Arnold Layne King i Dzhenner prezentuvali zapis studiyi EMI yaka bula vrazhena nastilki sho zaproponuvala Pink Floyd kontrakt na zapis cilogo albomu Hlopci pogodilis Na toj chas yak vijshov debyutnij albom gurtu singl Arnold Layne vzhe zajnyav 20 poziciyu u britanskih singlovih chartah krim VVS de Pink Floyd buli zaboroneni a nastupnij singl See Emily Play 6 poziciyu Ci pershi dva singli yak i nastupnij Apples and Oranges buli napisani Sidom Barrettom Vin buv golovnim avtorom pisen pershogo pozitivno zustrinutogo kritikami albomu The Piper at the Gates of Dawn ukr Surmach bilya vorit dosvitnoyi zori Nazva albomu bula vzyata iz zagadkovogo epizodu pro Pana angl Pan z kazkovogo opovidannya Kenneta Grema angl Kenneth Grahame Viter u verbah angl The Wind in the Willows Z 11 pisen debyutnogo albomu Pink Floyd visim buli napisani Sidom a she dvi buli napisani u spivavtorstvi z nim Albom The Piper at the Gates of Dawn zapisuvavsya z perervami v period sichen lipen 1967 roku v Studiyi 2 na Abbey Road Studios V toj samij chas na Abbey Road gurt The Beatles zapisuvav plativku Sgt Pepper s Lonely Hearts Club Band u Studiyi 1 Koli u serpni z yavivsya albom The Piper at the Gates of Dawn vin odrazu zh stav shlyagerom na teritoriyi Velikoyi Britaniyi posivshi 6 poziciyu u Britanskomu charti albomiv u SShA vin buv mensh populyarnim Vtim chim bilshe privablyuvav do sebe gurt i chim bilshoyu bula kilkist shanuvalnikiv yihnoyi tvorchosti tim bilshij buv tisk na Barretta yakij spriyav progresuvannyu jogo psihichnogo zahvoryuvannya Povedinka Barretta stavala vse bilsh neperedbachuvanoyu chastkovo vnaslidok eksperimentiv iz psihodelichnimi narkotikami yak LSD Stil gri solista gurtu stavav vse neperedbachuvanishim navit dlya partneriv Barrett chasto prosto bojkotuvav vistupi jogo dovgo ne mogli znajti a koli vin z yavlyavsya to buv v udari Bagato lyudej kazali sho na koncertah Barrett mig prosto grati odin i toj samij akord abo j zovsim ne grati Na vistupi v Filmor Vest angl The Fillmore West v San Francisko pid chas vikonannya Interstellar Overdrive Barrett povilno rozstroyiv svoyu gitaru Auditoriyi zdavalosya spodobalas cya vitivka vodnochas vona bula ne v zahvati vid togo sho reshta gurtu zhahnulasya vid takogo Vslid za katastrofichnim skorochennyam turne Spoluchenimi Shtatami Ameriki gurt zaprosiv Devida Gilmora angl David Gilmour shkilnogo druga Rodzhera priyednatis do Pink Floyd drugim gitaristom shob grati za Barretta yakij cherez jogo minlivu povedinku buv usunenij vid vistupiv Devid vidigrav i vidspivav neveliku kilkist koncertiv pid chas yakih Barrett blukav scenoyu i inodi doluchavsya do gri Reshta gurtu zgodom prosto vtomilas vid vitivok Sida i v sichni 1968 po dorozi na vistup v Universiteti Sausgemptona angl Southampton University gurt virishiv prosto ne brati iz soboyu Barretta Voni zbiralis zalishiti Sida v gurti avtorom pisen yak u The Beach Boys buv Brayan Vilson angl Brian Wilson ale ce v nih ne vijshlo Isnuye bagato istorij shodo periodichnoyi divnoyi psihichnoyi povedinki deyaki z nih dijsno mayut misce v istoriyi Zi sliv Rodzhera Votersa angl Roger Waters odin raz koli Barrett prijshov na svoyu ostannyu repeticiyu vin zagrav novu pisnyu Vona zdavalas dosit prostoyu koli Sid vpershe zagrav yiyi hlopcyam z gurtu Ale piznishe yiyi stalo prosto nemozhlivo vivchiti koli gurt repetiruvav cyu pisnyu Sid chasto zminyuvav aranzhuvannya Vin grav yiyi znovu iz dovilnimi zminami po hodu gri spivayuchi Have you got it yet ukr Do vas dijshlo vzhe Zgodom voni usvidomili sho ce nikoli do nih ne dijde i sho voni prosto perenesli natisk Barrettovogo unikalnogo pochuttya gumoru Pislya togo yak v 1968 roci svit pobachiv albom A Saucerful of Secrets iz Pink Floyd Barrett bilshe ne spivpracyuvav Z pisen yaki buli napisani Sidom pislya The Piper at the Gates of Dawn tilki odna vvijshla do drugogo albomu gurtu odna stala mensh nizh uspishnim singlom Apples and Oranges a dvi ostanni pisni i nikoli ne buli oficijno vidani Napevne Barrett provodiv pevnij chas sidyachi pid studiyeyu i chekayuchi koli jogo zaprosyat vin takozh z yavlyavsya na dekilkoh vistupah Pink Floyd i prikro divivsya na Gilmora Rodzher grav na slajd gitari v Remember a Day yaka bula zapisana she na sesiyah zvukozapisu The Piper at the Gates of Dawn i brav uchast u stvorenni V berezni 1968 roku bulo oficijno ogolosheno pro vihid Sida Barreta zi skladu gurtu Solnij period 1968 1972 Pislya togo yak Barret zalishiv Pink Floyd vin zalishiv i svoye publichne zhittya Prote na prohannya EMI i Harvest Records vin zrobiv neveliku solo kar yeru zapisavshi 2 albomi i Barrett Bilshist materialu sho vvijshli do cih albomiv datovani najproduktivnishim periodom v kar yeri Sida kinec 1966 seredina 1967 rokiv Takozh vvazhayetsya sho vin napisav dekilka novih pisen i pislya togo yak pokinuv Pink Floyd Pershij albom The Madcap Laughs buv zapisanij u dvoh okremih sesiyah obidvi na Abbey Road Studios dekilka probnih sesij v period traven cherven 1968 roku prodyusovani angl Peter Jenner i osnovna chastina albomu v period kviten lipen 1969 roku Zapis albomu spochatku buv prodyusovanij molodim vikonavchim pracivnikom EMI Malkolmom Dzhounsom angl Malcolm Jones a zgodom Devidom Gilmorom i Rodzherom Votersom U svoyij knizi Stvorennya The Madcap Laughs angl The Making of the Madcap Laughs Malkolm pishe koli Dejv prijshov do mene i skazav sho Sid hotiv shob vin i Rodzher zakinchili robotu nad plativkoyu ya postupivsya angl when Dave came to me and said that Syd wanted him and Roger to do the remaining parts of the album I acquiesced Dekilka pisen buli perezapisani za uchasti gurtu Soft Machine Barrett takozh grav na zvukozapisuyuchih sesiyah zasnovnika Soft Machine Kevina Oyersa angl Kevin Ayers jogo debyutnogo albomu pri tomu sho pisnya v yakij grav Barett Religious Experience pobachila svit tilki pislya perevidannya plativki u 2003 roci Drugij albom Barrett zapisuvavsya z menshoyu regulyarnistyu nizh pershij sesiyami periodu lyutij lipen 1970 roku Cya sproba zvuchala vishukanishe nizh pershij albom ale Sid jmovirno buv vzhe v girshomu stani Albom prodyusuvav Devid Gilmor Vin zhe buv zadiyanij u gri na bas gitari za klavishnimi buv Rik Rajt angl Rick Wright a za barabanami angl Jerry Shirley uchasnik gurtu Humble Pie Nezvazhayuchi na chislenni dati zapisiv jogo dvoh solo albomiv Sid viv neveliku muzichnu diyalnist v period z 1968 po 1972 roki poza studiyeyu 24 lyutogo 1970 vin z yavivsya na radio BBC u programi Top Gear Dzhona Pila angl John Peel zigravshi p yat pisen z yakih tilki odna na toj chas bula vidana tri budut vklyucheni do albomu Barrett a odna Two of a Kind bude vidana tilki v kompilyaciyi u 2001 roci avtorom i kompozitorom buv Rik Rajt Razom z Barrettom na programu prijshli Devid Gilmor i Dzherri Shirli grali na bas gitari i udarnih vidpovidno Gilmor i Shirli akomponuvali Barrettu na odnomu yedinomu zhivomu vistupi togo periodu Voni grali 6 lipnya 1970 roku v Olympia Exhibition Hall v Londoni cej vistup buv chastinoyu Festivalyu muziki i modi angl Music and Fashion Festival Trio zagralo vsogo chotiri pisni sho razom trivali mensh nizh pivgodini cherez pogane mikshuvannya i yak rezultat nerozbirlivist vokalu zi sceni V kinci chetvertoyi pisni Barrett neochikuvano ale vvichlivo vidklav svoyu gitaru i zalishiv scenu Sid z yavivsya she odin i ostannij raz na radio BBC 16 chervnya 1971 roku vikonavshi tri pisni Vsi tri buli z ostannogo albomu Barrett i jmovirno translyuvalis dlya pidtrimki jogo ostannoyi plativki Pislya cogo v muzichnij kar yeri Rodzhera nastala pererva v odin rik nezvazhayuchi na vicherpne interv yu angl Mick Rock z zhurnalu Rolling Stone v yakomu jshlosya pro samogo Barretta jogo novu 12 strunnu gitaru turne Amerikoyu razom iz Dzhimi Gendriksom angl Jimi Hendrix i jogo zirvanij period muzichnoyi diyalnosti cherez nemozhlivist znajti kogos hto garno graye shob grati razom Ostanni roki 1972 2006 Ostanni zapisi V 1972 roci Barrett stvoriv gurt sho proisnuvav duzhe nedovgo Skladavsya vin z angl Twink chlena eks na barabanah i angl Jack Monck za bas gitaroyu Hocha spochatku gurt sprijnyali pozitivno yih vistup u v Kembridzhi dav yim zrozumiti vsyu katastrofichnist situaciyi Monk opisuvav vsyu katastrofichnist tiyeyi situaciyi v interv yu dlya dokumentalnogo filmu VVS Crazy Diamond u 2001 roci Za dva dni po tomu vistupi Tvink zgaduvav yak Barrett perestriv jogo na vulici i dav pochitati recenziyu na yih shou i odrazu zh pishov get V serpni 1974 roku angl Peter Jenner perekonav Sida povernutis do Abbey Road Studios v nadiyi na zapis novogo albomu Prote cya sproba vililasya u tridennu sesiyu zvukozapisu yaka skladalasya z blyuzovih kompozicij z eksperimentalnimi i roz yednanimi perezapisami zvukovih dorizhok i rezultatom stala yedina pisnya iz nazvoyu If You Go Don t Be Slow I znovu Rodzher lishiv muzichnu industriyu Vin prodav prava na svoyi solni albomi studiyi zvukozapisu pereyihav do gotelyu v London a koli zakinchilis groshi povernuvsya do Kembridzha v domivku materi Reshta sprob povernuti Barretta do muziki razom iz prohannyam gurtu The Damned prodyusuvati yih drugij albom buli daremnimi Do samoyi smerti Sid otrimuvav gonorari za roboti z Pink Floyd z vihodom novoyi kompilyaciyi gurtu abo plativki iz zapisom zhivogo vistupu chi singlu yaki buli zapisani za jogo uchasti Gilmor skazav sho vin Gilmor robiv vse shob groshi dijshli j do Barretta angl made sure the money got to him all right Povernennya do Kembridzha Zgidno z robotoyu biografa Tima Villisa angl Tim Willis 2005 roku vidannya Rodzher na toj chas vidmovivshis vid svogo psevdonimu Sid prodovzhuvav zhiti v napivokremomu budinku materi v Kembridzhi i povernuvsya do malyuvannya stvoryuyuchi veliki abstraktni polotna Vidomo sho vin buv garnim sadivnikom Yedinim kontaktom iz zovnishnim svitom bula jogo sestra Rozmari angl Rosemary sho zhila poblizu V chasi samoizolyaciyi vin strazhdav vid virazki shlunku i diabetu Popri te sho z seredini 1970 h rokiv Sid ne z yavlyavsya na publici i ne davav interv yu a chas mav zmenshiti interes shodo jogo privatnogo zhittya bagato reporteriv i fanativ yizdili do Kembridzha shob znajti jogo Velika kilkist fotografij na yakih Barrett rozdratovanij paparacci yihav na velosipedi abo prosto progulyuvavsya potrapili do bagatoh predstavnikiv media Jmovirno Sidu ne podobalos te sho vsi zgaduvali jogo muzichne minule i te sho reshta uchasnikiv Pink Floyd ne kontaktuvali z nim Prote u listopadi 2001 vin taki pishov do svoyeyi sestri Rozmari shob pereglyanuti dokumentalnij film VVS pro sebe Jomu zdavsya vin troshki gamirnim ale vin buv radij znovu pobachiti angl Mike Leonard z yakogo vin nazivav svoyim vchitelem i pochuti See Emily Play Jogo sestra Rozmari Brin angl Rosemary Breen napolyagala na tomu sho Barrett ne strazhdav psihichnimi rozladami i ne likuvavsya vid yih naslidkiv z togo chasu yak u nih nalagodivsya kontakt v 1980 h rokah Vona pogodzhuvalas iz tim sho yiyi brat provodiv pevnij chas u domi dlya zagublenih dush Grinvuds angl Greenwoods v Esseksi prote zayavlyala sho formalno vin ne prohodiv niyakoyi programnoyi terapiyi Kilkoma rokami potomu Barrett pogodivsya na zustrich iz psihiatrom v Psihiatrichnomu gospitali Fulborna angl Fulbourn psychiatric hospital u Kembridzhi ale ne bulo zhodnoyi terapiyi abo likiv vidpovidnih vipadku Sida Smert i yiyi naslidki Barrett pomer u p yatnicyu 7 lipnya 2006 roku v Kembridzhi Vin pomer vid raku pidshlunkovoyi zalozi sho zazvichaj vidmichali yak uskladnennya diabetu U svidoctvi pro smert v grafi rid diyalnosti bulo napisano muzikant u vidstavci angl retired musician U 2006 roci jogo budinok roztashovanij na Ploshi Sv Margaret angl St Margaret s Square buv vistavlenij na rinok neruhomosti sho odrazu zh privabilo velikij interes zi storoni pokupciv Pislya bilsh nizh 100 oglyadiv bilshist yakih bula zroblena shanuvalnikami tvorchosti Sida dim prodali francuzkij pari yaka j ne zdogaduvalas pro vsyu cinnist togo budinku i kupila jogo tomu sho vin yim prosto spodobavsya Reshta jogo majna bula rozprodana na aukcioni za 120 000 funtiv NME angl New Musical Express vipustiv specialnij nomer prisvyachenij Barrettu z jogo fotografiyeyu na obkladinci V interv yu iz The Times sestra Sida stverdzhuvala sho vin mav nevidanu knigu Vin duzhe gliboko zanuryuvavsya u chitannya istoriyi mistectv i napisav nevidanu knigu pro ce angl He read very deeply about the history of art and actually wrote an unpublished book about it which I m too sad to read at the moment But he found his own mind so absorbing that he didn t want to be distracted Zgidno z miscevoyu kembridzhskoyu gazetoyu Barrett lishiv svoyim dvom bratam i dvom sestram priblizno 1 25 miljona funtiv Cej pributok vochevid u bilshosti skladavsya z gonorariv yaki Sid otrimuvav za perevidannya albomiv kompilyacij koncertiv i singliv za jogo uchasti i avtorstva 10 travnya 2007 roku u Londoni v Barbican Centre vidbuvsya koncert prisvyachenij pam yati Sida Barretta za uchasti angl Robyn Hitchcock angl Damon Albarn angl Chrissie Hynde Kevina Oyersa angl Kevin Ayers i hlopciv iz Pink Floyd hoch i ne vodnochas razom na odnij sceni SpadokSesiyi Wish You Were Here V istoriyi ye odne vidome ob yednannya chleniv Pink Floyd u 1975 roci protyagom sesij zapisu Wish You Were Here Barrett prijshov do Abbey Road bez poperedzhennya i sposterigav yak gurt zapisuye Shine On You Crazy Diamond pisnyu pro nogo Na toj chas vin spovniv pogoliv golovu v tomu chisli brovi tomu uchasniki Pink Floyd ne odzrazu vpiznali Sida odin z fotografiv znyav toj den i v knizi Nika Mejsona angl Nick Mason Inside Out A Personal History of Pink Floyd fotografiya na storinci 211 bula pidpisana Sid Barret na Abbey Road Studios 5 te chervnya 1975 roku angl Syd Barrett at Abbey Road Studios 5th June 1975 Nareshti voni zrozumili kim buv neznajomec a Rodzher Voters buv nastilki vrazhenij sho rozplakavsya Zgadka pro ce ob yednannya ye v filmi 1982 roku de personazh Pink angl Pink zigranij angl Bob Geldof pogoliv brovi razom zi vsim volossyam na tili pislya perezhitogo tisku zhittya i slavi Kompilyaciyi U 1988 roci EMI Records vidala albom auttejkiv sho i pisen yaki do cogo momentu ne buli vidani zapisani v period 1968 1970 Spochatku albom zadumuvavsya yak vidannya pisen Barretta periodu Pink Floyd yaki tak i ne pobachili svit napriklad Scream Thy Last Scream i Vegetable Man Prote v ostannij moment pered vihodom albomu pisni buli vidklikani pravovlasnikami za pripushennyam Pink Floyd U 1993 roci EMI vidala she odin reliz boks set z troh diskiv The Madcap Laughs Barrett i Opel z dodatkovimi auttejkami chasiv jogo solnoyi kar yeri yaki chitko pokazuvali nemozhlivist abo nebazhannya Barretta grati odnakovo odnu j tu samu kompoziciyu dvichi abo bilshe raziv Takozh 16 kvitnya 2001 roku na teritoriyi Velikoyi Britaniyi i 11 veresnya 2001 u SShA EMI vipustila Ce vidannya vidznachilos nayavnistyu kompoziciyi Bob Dylan Blues yaka bula vpershe oficijno vidana z momentu yiyi zapisu v rannih 1970 h i dosi zberigalas na demo kaseti Devida Gilmora U Gilmora zalishilas i kaseta iz zapisom Living Alone z sesiyi albomu Barrett Rokami na hvilyah VVS krutili studijni zapisi Barretta z Pink Floyd poki inzhener yakij pozichiv u nih kasetu iz rannimi zapisami Pink Floyd ne povernuv yiyi na stanciyu Pershij vipusk programi Top Gear VVS prograla povnistyu v efiri pam yati Dzhona Pila Vipusk skladavsya z zhivogo vikonannya Flaming Set the Controls for the Heart of the Sun i 90 sekundnogo vidrizku instrumentalnoyi Reaction in G Ci i bagato inshih kompozicij skladayut zbirku ponini nevidanih pisen yaka poshiryuyetsya u angl peer to peer sistemah i vidoma pid bagatma nazvami Tehnichni innovaciyi u vikonanni Persha akustichna gitara Sida Barrettu nalezhit majzhe ves material rannih Pink Floyd Vin buv innovacijnim gitaristom yakij vikoristovuvav riznomanitni tehniki i vivchav muzichni ta priskoryuvalni mozhlivosti disonansu vikrivlennya zvorotnogo zv yazku eho kaset ta inshih zvukovih efektiv Jogo eksperimenti buli chastkovo nathnenni vilnimi improvizaciyami gitarista Kita Rou angl Keith Rowe Odnoyu z osoblivostej gri Sida bulo vikonannya kompozicij na slajd gitari cherez iz vikoristannyam zapalnichki Zippo zamist slajd trubki Ce nadavalo zvuku mistichnogo j potojbichnogo zabarvlennya sho zgodom stalo vizitnoyu kartkoyu Pink Floyd Vidomo sho Barrett vikoristovuvav ehorezonator virobnictva Barrett vidkriv novi mozhlivosti gri na rok gitari Vin grav na dekilkoh gitarah v skladi Pink Floyd starij vid Harmony akustichnih gitarah virobnictva Harmony i Fender singl angl single coil gitari dekilka riznih Fender Telecaster i bila Fender Stratocaster yaku vin vikoristovuvav naprikinci 1967 roku Prote sribna iz dzerkalnimi diskami prikleyenimi do korpusu gitari bula najbilsh blizkoyu Sidu Vpliv na muzichnu i popkulturu Velika kilkist robit riznih artistiv viznani nathnennimi Sidom Barrettom Pershimi vidomimi shanuvalnikami jogo tvorchosti buli Pol MakKartni Mark Bolan i Devid Bouyi yakij zapisav kaver na See Emily Play dlya svogo albomu Pin Ups 1973 roku Zacikavlennya u roboti iz Sidom viyavlyali Dzhimmi Pejdzh Brayan Ino i anglijskij gurt The Damned Tvorche zgasannya Barretta zalishilo slid na tvorchosti Rodzhera Votersa teksti pisen Votersa chasto rozpovidayut pro psihichni rozladi Ce duzhe pomitno v albomi gurtu Pink Floyd Dark Side of the Moon 1973 roku cherez yakij chervonoyu nitkoyu prohodit same cya problema Tema psihichnih rozladiv takozh vikoristana u albomi prisvyati Sidu Barrettu Wish You Were Here 1975 roku U pisni Wish You Were Here bula pozichena ideya zobrazhennya zaliznogo doshu pro yakij jde mova u Sidovij kompoziciyi If It s In You U 1987 pobachiv svit albom kaveriv na pisni Barretta Beyond the Wildwood Tut buli peregrani jogo pisni yak za Pink Floyd tak i periodu solnoyi kar yeri U zapisi vzyali uchast anglijski ta amerikanski indi gurti taki yak and Kevin Oyers napisav vlasnu prisvyatu Sidu Barettu Oh Wot a Dream Velikim shanuvalnikom Barretta Robinom Gichkokom bula peregrana velika kilkist pisen zasnovnika Pink Floyd i na chest svogo zemlyaka napisav pisni The Man Who Invented Himself i Feels Like 1974 She odnoyu prisvyatoyu stala pisnya gurtu I Know Where Syd Barrett Lives z albomu And Don t the Kids Love It Na pochatku 1980 roku gurt stav ob yektom superechok koli vistupayuchi na rozigrivi u Devida Gilmora pid chas jogo turu About Face frontmen Den Trejsi zachitav na mikrofon spravzhnyu povnu adresu za yakoyu prozhivav Barrett Rozgnivanij Gilmor viklyuchiv yih zi svogo turne Vidomo sho Dzhoni Depp proyaviv interes v uchasti u zjomkah filmu v osnovi yakogo pokladeno zhittya Sida Takozh Barrett poverhovo zobrazhenij na pochatku teatralnoyi vistavi Toma Stopparda angl Tom Stoppard Rok n Roll angl Rock n Roll 2006 roku Aktor grav na gitari Golden Hair A zhittya muzika vrahovuyuchi zhahlivij vistup u Cambridge Corn Exchange i jogo vidlyudkuvatij sposib zhittya stali drugoryadnoyu ideyeyu postanovki Pid chas prem yeri vistavi v Londoni Sid Barrett pomer Psihichnij stanDiskografiyaSingli z Pink Floyd 1967 Arnold Layne Candy and a Currant Bun 20 VB 1967 See Emily Play 6 VB 134 SShA 1967 Apples and Oranges Paint Box Rik Rajt Albomi z Pink Floyd The Piper at the Gates of Dawn 5 serpnya 1967 6 VB 131 SShA A Saucerful of Secrets 29 chervnya 1968 9 VB London 66 67 2005 Kompilyaciyi z Pink Floyd za uchastyu Barretta 14 travnya 1971 34 VB 152 SShA 1974 1974 Yevropa takozh vidomij yak The Best of the Pink Floyd 1983 1992 box set 5 listopada 2001 2 VB 2 SShA 2007 box set Solo albomi 3 sichnya 1970 40 VB 14 listopada 1970 Z yavlyavsya grav yak zaproshenij muzikant Albom Kevina Oyersa November 1969 Graye na gitari Religious Experience Singing A Song In The Morning bonusna kompoziciya u perevidanni 2003 roku Solo kompilyaciyi Listopad 1974 SShA 163 i upakovani razom 1988 29 travnya 1992 Najkrashi hiti Sida Barretta vidani Cleopatra label Kviten 1993 Nabir z troh studijnih albomiv iz dodatkovimi auttejkami 16 kvitnya 2001 Mistit dosi ne vidanu kompoziciyu Bob Dylan Blues Solo zapisi na radio 1 lipnya 1991 Zapisana na radio VVS u programi Dzhona Pila Top Gear pid akomponuvannya Devida Gilmora i Dzheri Shirli Mistit dosi ne vidanu kompoziciyu Two of a Kind Berezen 2004 Albom mistit 5 kompozicij z The Peel Session i tri butleg pisni z radio programi Boba Garisa angl Bob Harris v 1971 roci Solo singli Golden Hair 15 listopada 1969 FilmografiyaSyd s First Trip 1966 Pink Floyd London 66 67 1967 Tonite Let s All Make Love In London 1967 The Pink Floyd and Syd Barrett Story 2003 DzherelaDeutsche Nationalbibliothek Record 119302160 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www nytimes com 2006 12 31 magazine 31barrett landy t html ex 1325221200 amp en 08156bea3fee17a1 amp ei 5088 amp partner rssnyt amp emc rss Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Mason Nick Inside Out A Personal History of Pink Floyd Weidenfeld amp Nicolson 2004 ISBN 978 0 297 84387 0 Seeing Pink a Floyd gazetteer of Cambridge Cambridge Evening News 17 zhovtnya 2007 Procitovano 2 listopada 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Bloomberg com Pink Floyd Founder Syd Barrett Dies of Diabetes Update2 Procitovano 2006 07 The Australian nedostupne posilannya z 01 02 2008 Nekrolog Procitovano 2006 07 Palacios Julian Lost In The Woods Syd Barrett and the Pink Floyd Boxtree 1997 ISBN 0 7522 2328 3 Blackhill Enterprises at Hyde Park The Hyde Park Free Concerts Sichen 2007 Procitovano 21 grudnya 2008 EMI Records Ltd vstavka z albomu The Piper at the Gates of Dawn Economist com Syd Barrett nekrolog Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 18 chervnya 2007 DiLorenzo Kris Syd Barrett Careening Through Life Trouser Press February 1978 pp 26 32 1 1993 Guitar World interv yu z Devidom Gilmorom Rock Mick The Madcap Who Named Pink Floyd Rolling Stone Gruden 1971 2 20 chervnya 2008 u Wayback Machine Gilmore Mikal 5 kvitnya 2007 Rolling Stone Arhiv originalu za 28 bereznya 2007 Procitovano 8 lipnya 2008 You shone like the sun The Observer 6 zhovtnya 2002 Procitovano 17 lyutogo 2007 Willis Tim 16 lipnya 2007 My lovably ordinary brother Syd The Sunday Times Procitovano 12 travnya 2007 Seeing Pink a Floyd gazetteer of Cambridge Cambridge Evening News 17 zhovtnya 2007 Procitovano 2 listopada 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Watkinson Mike and Pete Anderson Crazy Diamond Syd Barrett and the Dawn of Pink Floyd Omnibus Press 1993 ISBN 0 7119 8835 8 3 29 listopada 2014 u Wayback Machine Klosterman Chuck 31 grudnya 2006 Off Key New York Times Procitovano 17 lyutogo 2007 NME News Pink Floyd legend Syd Barrett dies New Musical Express Online 11 lipnya 2006 4 Pink Floyd founder dies aged 60 Daily Mail 12 lipnya 2006 Procitovano 14 serpnya 2007 Syd Barrett s home on the market BBC News 11 veresnya 2006 Procitovano 17 lyutogo 2007 Making tracks Visiting England s semi secret rock shrines The Guardian 4 serpnya 2007 Procitovano 6 serpnya 2007 Cambridge Evening News 29 chervnya 2007 Arhiv originalu za 7 lipnya 2007 Procitovano 14 lipnya 2007 My lovably ordinary brother Syd angl Cambridge Evening News 11 listopada 2006 Arhiv originalu za 23 serpnya 2009 Procitovano 25 kvitnya 2008 Floyd play at Barrett tribute gig BBC NEWS 11 travnya 2007 Procitovano 17 veresnya 2007 U Londoni vidbuvsya koncert pam yati Sida Barretta Art zhurnal AZH 25 travnya 2007 Procitovano 20 grudnya 2008 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Parker David Random Precision Recording the Music of Syd Barrett 1965 1974 Cherry Red 2003 ISBN 1 901447 25 1 Denyer Ralph 1992 The Guitar Handbook London Dorling Kindersley Ltd ISBN 0 679 74275 1 p 23 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 21 zhovtnya 2008 Manning Toby 2006 Solo Projects The Rough Guide to Pink Floyd vid 1st London Rough Guides s 246 ISBN 1 84353 575 0 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2015 Procitovano 28 lipnya 2014 Manning Toby 2006 Pink Floyd tributes The Rough Guide to Pink Floyd vid 1st London Rough Guides s 286 ISBN 1 84353 575 0 CRACKED BALLAD OF SYD BARRETT 1974 Luckymojo com Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 18 lipnya 2012 Schaffner Nicholas 2005 Pigs on the Wing Saucerful of Secrets The Pink Floyd Odyssey vid New London Helter Skelter s 214 ISBN 1 905139 09 8 Rabid Jack Beyond the Wildwood Various Artists Songs Reviews Credits Awards AllMusic Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Schaffner Nicholas 2005 Shine On You Crazy Diamond Saucerful of Secrets The Pink Floyd Odyssey vid New London Helter Skelter s 123 ISBN 1 905139 09 8 Douglas Edward 29 lipnya 2005 In the Future Chocolate Factory Cast amp Crew Coming Soon net Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 13 lipnya 2006 Stoppard Tom 21 bereznya 2012 Here s Looking at You Syd Culture Vanity Fair Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 18 lipnya 2012 Rock N Roll Syd Barrett On Broadway By Kurt Loder Music Celebrity Artist News MTV com 11 travnya 2007 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 18 lipnya 2012 Sean O Hagan Theatre Rock n Roll Stage The Observer Guardian Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 18 lipnya 2012 Poziciyi chartiv Arhiv originalu za 21 lipnya 2012 Procitovano 21 lipnya 2012 Arhiv originalu za 1 veresnya 2005 Procitovano 8 lipnya 2008 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sid Barrett Fan sajt Sida Barretta Syd Barrett Archives angl

Дата публікації:
Топ