Harvest Records

Harvest Records — британський лейбл звукозапису, заснований 1969 року.

Harvest Records

англ. Harvest Harvest
Логотип
Тип	лейбл звукозапису
Засновано	1969
Засновник(и)	^d
Штаб-квартира	Голлівуд
Холдингова компанія	Universal Music Group
harvestrecords.com​(англ.)

Ідея створення лейблу прогресивної музики належала менеджеру-практиканту компанії EMI Малколму Джонсу. Він бачив, що конкуренти створили власні імпринти, на яких видавали нову та незвичну музику — зокрема, Decca Records заснували Deram, а  — Vertigo, — і вмовив керівництво EMI піти схожим шляхом. Керівником нового лейблу було призначено Нормана Сміта, який до цього працював звукорежисером та менеджером Parlophone Records. Серед потенційних підписань розглядалися рок-гурти Pink Floyd, Deep Purple та Barclay James Harvest, і саме останні запропонували назву «Harvest Records». Логотип компанії намалював англійський художник та дизайнер .

Церемонія відкриття Harvest Records відбулася влітку 1969 року в Лондоні, співпавши з виходом перших чотирьох альбомів: The Book of Taliesyn гурту Deep Purple, гурту , й та Майкла Чепмена. Запис пісень найчастіше відбувалися в студії Abbey Road, а оформлення альбомів відзначалося високою якістю — до цього долучалися найкращі дизайнери, серед яких той же Роджер Дін та студія Hipgnosis. І хоча Harvest Records були частиною EMI, а їхній офіс знаходився в штаб-квартирі компанії на площі Манчестер-сквер, фактично лейбл намагався відмежуватися від батьківської компанії: «Офіс Harvest знаходився у темному кутку, якомога далі від усіх інших. І на підлозі були подушки, а не столи та стільці. Це була дуже особлива частина EMI», — згадував пізніше керівник лейблу Марк Рай.

На початку 1970-х років на Harvest Records виходило багато популярних альбомів, зокрема, платівки , Deep Purple, Barclay James Harvest, Кевіна Оєрса, , Electric Light Orchestra та . Але головний успіх був пов'язаний із гуртом Pink Floyd: 1973 року вийшла платівка Dark Side of the Moon, яка стала найбільш продаваним альбомом британського рок-гурту. З іншого боку, саме поняття «прогресивний рок» стало розмиватися, бо чарти були наповнені саме такою музикою, і те, що раніше вважалося незвичним та прогресивним, в середині 1970-х років почало вважатися нормою. До того ж на Harvest Records почали виходити записи гуртів, що грали зовсім іншу музику — диско (), софт-рок (), постпанк (Wire, ) — перетворивши його на звичайний лейбл звукозапису.

Останні успіхи Harvest Records датовані першою половиною 1980-х років, коли на лейблі виходили альбоми гуртів Scorpions та . Платівка Pink Floyd 1983 року The Final Cut стала останнім альбомом Harvest Records, що очолив національний хіт-парад. Невдовзі Pink Floyd перейшли на EMI Records, а імпринт Harvest Heritage використовувався лише для перевидання старих альбомів.

2006 року за ініціативи колишнього A&R-менеджера EMI Найджела Ріва імпринт Harvest Records було відновлено. Першими артистами лейблу стали та колишній фронтмен . Надалі лейбл продовжував бути частиною Capitol Records у складі Universal Music Group, видаючи записи виконавців прогресивного року та попмузики, серед яких , Banks, TV on the Radio, та Морріссі.

Примітки

1. Southall, 2003, с. 123.
2. Easlea, Daryl (2 січня 2015). A Brief History Of Harvest Records. louder (англ.). Процитовано 3 травня 2024.

Література

• Bryan Southall. The A-Z of Record Labels. — 2nd edition. — Bodmin, Cornwall, Great Britain : Sanctuary, 2003. — 312 с. — .