Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Суходіл Суході л су ша частина земної поверхні що не вкрита морями

Суходіл

Суходіл
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суходіл.

Суході́л, су́ша — частина земної поверхні, що не вкрита морями й океанами (материки й острови). До суходолу не належать внутрішні водойми: озера й водосховища. Загальна площа суші на Землі — понад 149 мільйонів км² (29,2 % поверхні). У Північній півкулі займає 39 % всієї її поверхні, у Південній — 19 %. Середня висота над рівнем моря — 875 метрів, максимальна — 8 848 м (Джомолунгма). Земна поверхня майже повністю вкрита реголітом, шаром гірських порід, ґрунту та мінералів, який утворює зовнішню частину земної кори. Суходіл відіграє важливу роль у [en] Землі, беручи участь у кругообігу вуглецю, азоту та води. Одна третина суходолу вкрита деревами, інша третина використовується для сільського господарства, а одна десята вкрита постійним снігом і льодовиками. Решту складають пустелі, савани та прерії.

image
Суходіл між водоймами на [en]

Рельєф суходолу дуже різноманітний і складається з гір, пустель, рівнин, плато, льодовиків та інших форм рельєфу. У фізичній геології суходіл поділяється на дві основні категорії: гірські хребти та відносно плоскі внутрішні території, які називаються кратонами. Обидва утворюються протягом мільйонів років через тектоніку плит. [en], основна частина кругообігу води на Землі, формують ландшафт, вирізають скелі, транспортують осадочну породу та поповнюють ґрунтові води. На великих висотах або високих широтах, сніг ущільнюється та перекристалізується протягом сотень або тисяч років, утворюючи льодовики, які можуть бути настільки важкими, що викривляють земну кору. Близько 30 відсотків суходолу має сухий клімат, тому що в таких регіонах випаровується більше води, ніж надходить з опадами. Вітри створюються теплим повітрям, що піднімається вгору, хоча обертання Землі та нерівномірний розподіл сонячного тепла також відіграють певну роль.

Суходіл зазвичай визначається як тверда суха поверхня Землі. Слово «суходіл» також може вживатися для позначення [en], річок, мілководних озер, риродних ресурсів, неморської фауни та флори (біосфери), нижніх частин атмосфери (тропосфери), запасів підземних вод та фізичних результатів людської діяльності на землі, таких як архітектура та сільське господарство. Межа між сушею та морем називається узбережжям:625.

Хоча сучасні наземні [en] і тварини еволюціонували від водних істот, перше клітинне життя Землі, ймовірно, виникло на суші[][ — ]. Виживання на суші залежить від прісної води з річок, струмків, озер і льодовиків, які складають лише три відсотки води на Землі. Переважна більшість людської діяльності протягом історії відбувалася на [en] територіях землі, які роблять можливим сільське господарство та мають різноманітні природні ресурси. В останні десятиліття вчені та політики наголошували на необхідності більш сталого [en] землею та її біосферою за допомогою таких заходів, як відновлення деградованого ґрунту, збереження біорізноманіття, захист видів, що знаходяться під загрозою зникнення та вирішення проблеми зміни клімату[].

Фізичні науки

Науку про Землю та її історію в цілому називають географією. Мінералогія — наука про мінерали, а петрологія — про гірські породи. Ґрунтознавство — це наука про ґрунти, яка охоплює піддисципліни педології, яка зосереджується на ґрунтоутворенні, та [en], яка зосереджується на зв'язку між ґрунтом і життям.

Формування

Див. також: Історія Землі
image
Художнє уявлення про перший еон геологічної історії Землі

Найдавніша речовина, знайдена у Сонячній системі, датована 4.5672±0.0006 мільярдів років тому; отже сама Земля, ймовірно, утворилася шляхом акреції приблизно в цей час. Формування та еволюція тіл Сонячної системи відбувалися разом із Сонцем. Згідно з однією з гіпотез, через гравітаційний колапс від (туманності) відділяється частина молекулярної хмари, яка починає обертатися і сплющуватися в навколозоряний диск, з якого потім утворюються планети (разом із зіркою). Туманність містить газ, крупинки льоду та пил (включаючи первинні нукліди). У небулярній гіпотезі, планетезималі починають формуватися, коли (тверді) частки утворюються спочатку внаслідок [en], а потім під дією гравітації. Початкове формування Землі тривало 10–20 (млн років). Формування первісної Землі завершилося 4.54±0.04 мільярдів років тому.

Атмосфера та океани Землі утворилися в результаті вулканічної діяльності та виділення газів, що включало водяну пару. Походження світового океану зумовлено конденсацією, доповненою водою та льодом, доставленими астероїдами, протопланетами та кометами. У цій моделі атмосферні «парникові гази» утримували океани від замерзання, в той час як новоутворене Сонце мало лише 70 % яскравості. 3.5 мільярдів років тому з'явилося магнітне поле Землі, яке допомогло запобігти здуванню атмосфери сонячним вітром. Атмосфера та океани Землі безперервно формують суходіл, розмиваючи та переносячи тверді речовини на поверхню.

Земна кора утворилася, коли розплавлений зовнішній шар планети Земля охолоджувався, утворюючи тверду масу завдяки дії накопиченої водяної пари в атмосфері. Після того як земля стала здатною підтримувати життя, біорізноманіття розвивалося протягом сотень мільйонів років, постійно розширюючись, за винятком випадків, коли цей процес переривався масовими вимираннями.

Дві моделі, які пояснюють створення суходолу, припускають або постійне зростання до сучасних форм або, більш ймовірно, швидке зростання на початку історії Землі, після якого слідує тривалий період континентальної стабільності. Континенти утворюються внаслідок тектоніки плит, процесу, який, зрештою, зумовлений постійним надходженням тепла з надр Землі. У масштабах сотень мільйонів років, суперконтиненти тричі формувалися та розпадалися. Близько 750 (мільйонів років тому) один із найдавніших відомих суперконтинентів, Родинія, почав розпадатися на частини. Пізніше, 600–540 мільйонів років тому, континенти зійшлися, утворивши суперконтинент Паннотію, а потім, нарешті, Пангею, яка також розділилася на частини 180 мільйонів років тому.

Масиви суші і континенти

Докладніше: Материк
image
Анімована карта, на якій показано масиви суші за різними моделями.

Суцільна ділянка суші, оточена океаном, називається материком. . На Землі є чотири основні материки[]: Афроєвразія, Америка, Антарктида і [en], які поділяють на континенти. Зазвичай виділяють до семи континентів, хоча точна кількість залежить від культурних особливостей того чи іншого регіону. Упорядковані від найбільшої до найменшої території, ці континенти — Азія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Європа та Австралія.

Рельєф

Докладніше: Рельєф
image
Топографічна карта Японії, що показує висоту місцевості.

Рельєф описує ділянку землі та її особливості, або форму. Він впливає на подорожі, створення карт, екосистеми, [en] та розподіл поверхневих вод. На великій території рельєф може впливати на клімат і погодні умови. Рельєф регіону значною мірою визначає його придатність для поселення: більш плоскі алювіальні рівнини, як правило, мають кращі сільськогосподарські ґрунти, ніж круті, скелясті нагір'я.

Розрізняють висоту над рівнем моря, яка визначається як вертикальна відстань між об'єктом і рівнем моря, і висоту, яка визначається як вертикальна відстань від об'єкта до поверхні Землі. Висота поверхні Землі над рівнем моря знаходиться в діапазоні від найнижчої точки −418 м на березі Мертвого моря, до максимального значення 8848 м на вершині гори Еверест. Середня висота суходолу над рівнем моря становить приблизно 797 м, причому 98.9 % суходолу розташовано над рівнем моря.

Рельєф описує різницю у висоті в межах ландшафту; наприклад, рівнинна місцевість матиме «рівнинний рельєф», тоді як місцевість із великою різницею висот між найвищою та найнижчою точками вважатиметься «гірським рельєфом». Більша частина суходолу має відносно рівнинний рельєф. Різниця у висоті між двома точками місцевості називається схилом або градієнтом. Топографічна карта — це форма картографії місцевості, яка зображує місцевість з точки зору її висоти, нахилу та орієнтації форм рельєфу. Топографічна карта містить виразні ізолінії, які з'єднують точки однакової висоти, тоді як перпендикулярні лінії схилу вказують у напрямку найкрутішого схилу. Гіпсометричні кольори розміщуються між контурними лініями, щоб вказати висоту відносно рівня моря.

Різниця між височиною, або нагір'ям і низовиною є важливою в кількох галузях науки про Землю. В екології річок [en]» річки є швидкими та холоднішими, ніж «низинні» річки, що заохочує різні види риб та інших водних диких тварин жити в цьому середовищі. Наприклад, поживних речовин більше в низинних річках з повільною течією, що сприяє росту там різних видів водних рослин. Термін «нагір'я» також використовується в екології водно-болотних угідь, де «високогірні» рослини вказують на територію, яка не є водно-болотною місцевістю. Крім того, термін вересове пустище відноситься до високогірних біомів скреба з кислими ґрунтами, тоді як пустищі — це низинні чагарники з кислими ґрунтами.

Геоморфологія

Докладніше: Геоморфологія

Геоморфологія відноситься до вивчення природних процесів, які формують поверхню суші, створюючи форми рельєфу:3. [en], виверження вулканів, повіді, вивітрювання, зледеніння, ріст коралових рифів і падіння метеоритів є процесами, які постійно змінюють форму поверхні Землі протягом геологічного часу.

Ерозія переносить одну частину землі до іншої за допомогою природних процесів, таких як вітер, рух води та льоду, та гравітація. На відміну від цього, вивітрювання сточує скелі та іншу тверду землю, не переносячи їх в інше місце:210–211. Природні ерозійні процеси зазвичай займають багато часу, щоб спричинити помітні зміни в ландшафті, наприклад, Великий каньйон був утворений протягом останніх 70 мільйонів років річкою Колорадо, яка, за оцінками вчених, продовжує розмивати каньйон на 0,3 метра кожні 200 років. Слід зазначити, що людська діяльність спричинила ерозію в 10-40 разів швидшу, ніж природна ерозія, в результаті чого половина [en] на поверхні Землі була втрачена протягом останніх 150 років.

Тектоніка плит відноситься до теорії, згідно з якою літосфера Землі поділена на «тектонічні плити», які рухаються над мантією:66. Це призводить до дрейфу континентів, коли континенти рухаються відносно один одного. У 1912 році вчений Альфред Вегенер вперше висунув гіпотезу про дрейф континентів. Інші дослідники поступово розвинули його ідею протягом 20-го століття в широко визнану сьогодні теорію тектоніки плит.

Кілька ключових характеристик визначають сучасне розуміння тектоніки плит. Місце, де стикаються дві тектонічні плити, називається (межею зіткнення плит), при цьому різні типи границь характеризуються різними геологічними явищами. Наприклад, на границях розбіжних плит зазвичай спостерігається поширення морського дна:74–75, на відміну від зон субдукції конвергентних границь або трансформних розломів:78–80.

Землетруси та вулканічна активність поширені на всіх типах границь. Вулканічна активність стосується будь-якого розриву на поверхні Землі, де магма виходить назовні, перетворюючись на лаву:170–172. Вогняне коло, що містить дві третини вулканів світу та понад 70 % сейсмологічної активності Землі, охоплює межі плит, що оточують Тихий океан:68:409–452.

Клімат

Див. також: [en]
image
Анди створюють дощову тінь, відокремлюючи вологий басейн Амазонки від посушливого Альтіплано.

Суходіл взаємодіє з кліматом і має на нього значний вплив, оскільки поверхня землі нагрівається й охолоджується швидше, ніж повітря чи вода. Широта, висота, рельєф, відбиваюча здатність і землекористування мають різний вплив на клімат. Широта впливатиме на те, скільки сонячного випромінювання досягає поверхні. Високі широти отримують менше сонячної радіації, ніж низькі широти. Рельєф землі відіграє важливу роль в створенні та трансформації повітряних потоків та опадів. Великі форми рельєфу, такі як гірські хребти, можуть відхиляти енергію вітру і робити повітряні потоки менш щільними, а отже, здатними утримувати менше тепла. Коли повітря піднімається, цей охолоджуючий ефект викликає конденсацію та випадання опадів.

Різні типи ґрунтового покриву впливатимуть на альбедо землі, частку сонячної радіації, яка відбивається, а не поглинається та передається Землі. Рослинність має відносно низьке альбедо, що означає, що рослинні поверхні добре поглинають сонячну енергію. Ліси мають альбедо 10–15 відсотків, тоді як луки мають альбедо 15–20 відсотків. Для порівняння, піщані пустелі мають альбедо 25–40 відсотків.

Використання суходолу людьми також відіграє певну роль у регіональному та глобальному кліматі. Густонаселені міста є теплішими і вони створюють міські теплові острови, які впливають на кількість опадів, хмарний покрив і температуру регіону.

Форми рельєфу

Докладніше: Форма рельєфу

Форми рельєфу — це природні або створені людиною особливості суходолу. Форми рельєфу разом складають певну територію, а їх розташування в ландшафті називається топографією. Форми рельєфу включають пагорби, гори, каньйони та долини, а також елементи берегової лінії, такі як затоки, миси півострови півостріви.

Узбережжя та острови

image
Спрощена схема прибережної зони, яка включає узбережжя та прилеглі води

Берегова лінія є межею між сушею та океаном. Вона змінюється щодня з припливами та відпливами і протягом тривалих періодів часу, коли рівень моря змінюється. Берег простягається від лінії відливу до найвищої висоти, якої можуть досягти штормові хвилі, а узбережжя простягається вглиб суходолу до точки, де пов'язані з океаном елементи більше не видно:625–626.

Коли земля вступає в контакт з водоймами, вона, швидше за все, вивітрюється та еродує. На вивітрювання берегової лінії можуть впливати припливи, викликані змінами сил тяжіння на великих водоймах:352–353. Точну довжину берегової лінії Землі неможливо визначити через парадокс берегової лінії. Згідно з Всесвітньою книгою фактів, довжина берегової лінії становить близько 356 000 км, тоді як, згідно з даними [en], вона становить 1 634 701 км.

Узбережжя є важливими зонами в природних екосистемах, часто домівкою для широкого спектру біорізноманіття. На суходолі вони містять важливі екосистеми, такі як прісноводні або лиманні водно-болотні угіддя, які важливі для популяції птахів та інших наземних тварин. У районах, захищених від хвиль, вони містять [en], мангрові зарості або морські трави, які можуть забезпечити [en] для риб, [en] та інших водних видів. Скелясті узбережжя зазвичай розташовані вздовж відкритих берегів і є середовищем існування для великої кількості [en] (наприклад, мідій, морських зірок, вусоногих) і різних видів морських водоростей. Уздовж тропічного узбережжя з чистою водою, небагатою поживними речовинами, коралові рифи часто можна знайти на глибині 1–50 метрів.

Відповідно до атласу Організації Об’єднаних Націй, 44 % усіх людей живуть у межах 150 км від моря. Через своє значення для суспільства та високу концентрацію населення узбережжя має важливе значення для основних частин глобальної продовольчої та економічної системи; узбережжя надає людству багато екосистемних послуг. Наприклад, важлива людська діяльність відбувається в портових містах. Прибережне [en] (комерційне, рекреаційне та рибальство для власних потреб) та аквакультура є основними видами економічної діяльності та створюють робочі місця, засоби до існування та білок для більшості людей, які живуть поблизу узбережжя. Інші прибережні території, такі як пляжі та морські курорти приносять приносять значні доходи від туризму. [en] також може забезпечити захист від підвищення рівня моря та цунамі. У багатьох країнах мангрові ліси є основним джерелом деревини для палива (наприклад, деревного вугілля) і будівельних матеріалів. Прибережні екосистеми, такі як мангрові зарості та морські трави, мають набагато вищу здатність до [en] ніж багато наземних екосистем, і можуть відігравати вирішальну роль у найближчому майбутньому, допомагаючи пом'якшити наслідки зміни клімату шляхом поглинання атмосферного антропогенного вуглекислого газу.

Острів — ізольована частина суходолу, оточена з усіх сторін водою:xxxi, тоді як архіпелаг — це ланцюг островів. Чим менше острів, тим більший відсоток його суші прилягає до води, і відповідно буде вважатися узбережжям. Острови можуть утворюватися різними процесами. Наприклад, Гавайські острови, хоч і не розташовані поблизу межі плит, були утворені ізольованою вулканічною діяльністю:406. Атоли — це острови в формі кільця з коралів, які утворюються, коли опускання призводить до того, що острів занурюється під поверхню океану та залишає навколо нього кільце рифів:69.

Гори та плато

image
Пірін, гірський масив у Болгарії.

Гори — це форми рельєфу, які зазвичай підносяться щонайменше на 300 метрів вище за навколишню місцевість. Формування гірських хребтів називається орогенезом і є результатом тектоніки плит:448–449. Наприклад, гори можуть утворюватися в результаті зіткнень, коли одна плита штовхається об іншу під час зіткнення плит, що призводить до підйому земної кори:454–460, або в результаті руху вбік або вниз, коли земна кора штовхається в мантію, плавиться, піднімається через свою низьку щільність і застигає в тверду породу, потовщуючи шар кори:449–453.

Плато, яке також називають високогірною рівниною або нагір'ям, — це ділянка високогір'я, що складається з плоскої місцевості, яка різко піднімається над навколишньою територією принаймні з одного боку, утворюючи круті скелі або уступи:99. Плато може створювати вулканічна діяльність, така як підняття магми та екструзія лави, або ерозія гір, спричинена водою, льодовиками чи еоловими процесами. Плато класифікуються відповідно до навколишнього середовища як міжгірські, [en] або континентальні. Деякі плато можуть мати невелику плоску вершину, тоді як інші мають широку вершину. Останці є найменшими за розміром з менш екструзивними та більш інтрузивними виверженими породами; плато або високогір'я є найширшими; а «столові гори» — це плато загального розміру з горизонтальними шарами корінних порід.

Рівнини і долини

image
Невелика [en] алювіальна рівнина в [en].

Широкі рівні ділянки суші називаються рівнинами, вони охоплюють більше однієї третини площі суші. Коли вони виникають у вигляді знижених ділянок між горами, вони можуть створювати долини, каньйони або ущелини та яри. Плато можна розглядати як піднесену рівнину. Рівнини, як відомо, мають родючі ґрунти та важливі для сільського господарства через їх рівнинність, яка підтримує ріст трав, придатних для худоби, і сприяє збиранню врожаю. Заплави забезпечували сільськогосподарські угіддя для деяких із найдавніших цивілізацій. Ерозія часто є основною рушійною силою для створення рівнин і долин, при цьому рифтові долини є помітним винятком. Фіорди — це льодовикові долини, які можуть мати глибину тисячі метрів і виходити до моря.

Печери і кратери

Будь-яка природна порожнеча в землі, яку може відвідати людина, називається печерою. З самого початку людства вони відігравали важливу роль як місце притулку для людей.

Кратери — це поглиблення в землі, які, на відміну від печер, не надають притулку і не простягаються [en]. Існує багато видів кратерів, таких як ударні кратери, вулканічні кальдери та [en], як-от у Гренландії. Карстові процеси можуть створювати як карстові печери, найбільш поширений тип печер, так і кратери, як це видно на прикладі карстових лійок.

Шари

Педосфера — це зовнішній шар континентальної поверхні Землі, який складається з ґрунту та зазнає процесів ґрунтоутворення. Нижче літосфера охоплює як земну кору, так і самий верхній шар мантії. Літосфера лежить, або «плаває», на верхній частині мантії під нею завдяки ізостазії:463. Над твердою поверхнею тропосферу та землекористування людиною можна вважати шарами землі.

Ґрунтовий покрив

Докладніше: Ґрунтовий покрив та [en]
image
Ґрунтовний покрив класифікований [en] на 17 класів

Ґрунтовий покрив стосується матеріалу, який фізично присутній на поверхні землі, наприклад культур дерев і трав, неродючої землі та ділянок, вкритих чагарниками. Штучні поверхні (включаючи міста) становлять близько третини відсотка всієї землі. Землекористування — виділення землі людиною для різних цілей, включаючи землеробство, тваринництво та відпочинок (наприклад, національні парки); у всьому світі існує приблизно 16,7 млн. кв. км орних угідь і 33,5 млн. кв. км пасовищ.

Виявлення зміни ґрунтового покриву за допомогою дистанційного зондування та геопросторових даних надає базову інформацію для оцінки впливу зміни клімату на середовища проживання та біорізноманіття, а також природні ресурси в цільових районах. Виявлення змін ґрунтового покриву та картування є ключовим компонентом міждисциплінарної [en], яка використовує його для визначення наслідків зміни ґрунту на клімат. [en] використовується для прогнозування та аналізу змін у земельному покриві та його використанні.

Ґрунт

Докладніше: Ґрунт
image
Поперечний розріз [en] з рослинами та виступаючими корінням у верхній частині

Ґрунт — це суміш органічних речовин, мінералів, газів, рідин, і організмів, які разом підтримують життя. Ґрунт складається з твердої фази мінералів і органічної речовини (ґрунтова матриця):222, а також пористої фази, яка утримує [en] (ґрунтова атмосфера) і воду (ґрунтовий розчин). Відповідно, ґрунт є системою з трьох станів твердих тіл, рідин і газів. Ґрунт є продуктом кількох факторів: впливу клімату, рельєфу (висоти, орієнтації та нахилу місцевості), організмів і материнської породи (первісних мінералів), які взаємодіють протягом часу. Ґрунт постійно розвивається через численні фізичні, хімічні та біологічні процеси, які включають вивітрювання та ерозію:148–150.

Враховуючи його складність і сильну внутрішню [en], [en] розглядають ґрунт як екосистему. Ґрунт діє як інженерний матеріал, середовище існування [en], система переробки поживних речовин і [en], регулятор якості води, модифікатор складу атмосфери та середовище для [en], що робить його критично важливим постачальником екосистемних послуг. Оскільки ґрунт має величезний діапазон доступних ніш і середовищ існування, він містить помітну частину генетичного різноманіття Землі. Грам ґрунту може містити мільярди організмів, які належать до тисяч видів; в основному це мікроорганізми і вони значною мірою ще не досліджені.

Ґрунт є основним компонентом екосистеми Землі. Процеси, що відбуваються в ґрунті, впливають на екосистеми світу далекосяжними способами, починаючи від виснаження озонового шару та глобального потепління до (знищення тропічних лісів) і забруднення води. Стосовно кругообігу вуглецю, на Землі, ґрунт діє як важливий [en] і потенційно реагує найбільше на вплив людини та зміну клімату. Було передбачено, що в міру нагрівання планети ґрунти будуть виділяти вуглекислий газ в атмосферу через підвищення [en] активності при вищих температурах, як позитивний зворотний зв'язок (посилення). Однак це передбачення було поставлено під сумнів з огляду на новіші знання про оборот [en].

Пояснювальні примітки

  1. Точна кількість вулканів залежить від географічних меж, які використовує джерело. Це число не включає Антарктиду та західні острови Індонезії та включає острови Ізу, Бонін та Маріанські острови.

Примітки

  1. Allaby, M.; Park, C. (2013). A Dictionary of Environment and Conservation (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. 239. ISBN .
  2. Chapter 1 – Meaning of Land (PDF). Global Land Outlook (Звіт) (англ.). United Nations Convention to Combat Desertification. 2017. с. 21. ISBN . (PDF) оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
  3. Tarbuck, Edward J.; Lutgens, Frederick K. (2016). Earth: An Introduction to Physical Geology (англ.) (вид. 12th). [en]. ISBN .
  4. Gniadek, Melissa Myra (August 2011). Unsettled spaces, Unsettled stories; Travel and Historical Narrative in the United States, 1799-1859 (PhD) (англ.). Cornell University.
  5. Bowring, S.; Housh, T. (15 вересня 1995). The Earth's early evolution. Science (англ.). 269 (5230): 1535—1540. Bibcode:1995Sci...269.1535B. doi:10.1126/science.7667634. PMID 7667634.
  6. Yin, Q.; Jacobsen, S. B.; Yamashita, K.; Blichert-Toft, J.; Télouk, P.; Albarède, F. (29 серпня 2002). A short timescale for terrestrial planet formation from Hf-W chronometry of meteorites. Nature (англ.). 418 (6901): 949—952. Bibcode:2002Natur.418..949Y. doi:10.1038/nature00995. PMID 12198540. S2CID 4391342.
  7. Dalrymple, G. Brent (1991). The age of the earth (англ.). Stanford, Calif.: [en]. ISBN . OCLC 22347190.
  8. Dalrymple, G. Brent (2001). . Geological Society of London, Special Publications (англ.). Geological Society of London. 190 (1): 205—221. Bibcode:2001GSLSP.190..205D. doi:10.1144/GSL.SP.2001.190.01.14. S2CID 130092094. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 20 вересня 2007.
  9. Morbidelli, A.; Chambers, J.; Lunine, J.I. та ін. (2000). Source regions and time scales for the delivery of water to Earth. Meteoritics & Planetary Science (англ.). 35 (6): 1309—1320. Bibcode:2000M&PS...35.1309M. doi:10.1111/j.1945-5100.2000.tb01518.x.
  10. Guinan, E.F.; Ribas, I. (2002). Our Changing Sun: The Role of Solar Nuclear Evolution and Magnetic Activity on Earth's Atmosphere and Climate. У Montesinos, Benjamin; Gimenez, Alvaro; Guinan, Edward F. (ред.). ASP Conference Proceedings: The Evolving Sun and its Influence on Planetary Environments (англ.). San Francisco: [en]. Bibcode:2002ASPC..269...85G. ISBN .
  11. University of Rochester (4 березня 2010). Oldest measurement of Earth's magnetic field reveals battle between Sun and Earth for our atmosphere. Physorg.news (англ.). оригіналу за 27 квітня 2011.
  12. (PDF). NOAA (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2014.
  13. Chambers, John E. (2004). Planetary accretion in the inner Solar System. [en] (англ.). 223 (3–4): 241—252. Bibcode:2004E&PSL.223..241C. doi:10.1016/j.epsl.2004.04.031.
  14. Sahney, S.; Benton, M. J.; Ferry, P. A. (2010). Links between global taxonomic diversity, ecological diversity and the expansion of vertebrates on land. [en] (англ.). 6 (4): 544—547. doi:10.1098/rsbl.2009.1024. PMC 2936204. PMID 20106856.
  15. Rogers, John James William; Santosh, M. (2004). Continents and Supercontinents (англ.). Oxford University Press US. с. 48. ISBN .
  16. Hurley, P.M.; Rand, J.R. (June 1969). Pre-drift continental nuclei. Science (англ.). 164 (3885): 1229—1242. Bibcode:1969Sci...164.1229H. doi:10.1126/science.164.3885.1229. PMID 17772560.
  17. De Smet, J.; Van Den Berg, A.P.; Vlaar, N.J. (2000). Early formation and long-term stability of continents resulting from decompression melting in a convecting mantle (PDF). Tectonophysics (англ.). 322 (1–2): 19. Bibcode:2000Tectp.322...19D. doi:10.1016/S0040-1951(00)00055-X. :1874/1653. оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 2 жовтня 2019.
  18. Armstrong, R.L. (1968). A model for the evolution of strontium and lead isotopes in a dynamic earth. [en] (англ.). 6 (2): 175—199. Bibcode:1968RvGSP...6..175A. doi:10.1029/RG006i002p00175.
  19. Kleine, Thorsten; Palme, Herbert; Mezger, Klaus; Halliday, Alex N. (24 листопада 2005). Hf-W Chronometry of Lunar Metals and the Age and Early Differentiation of the Moon. Science (англ.). 310 (5754): 1671—1674. Bibcode:2005Sci...310.1671K. doi:10.1126/science.1118842. PMID 16308422. S2CID 34172110.
  20. Hong, D.; Zhang, Jisheng; Wang, Tao; Wang, Shiguang; Xie, Xilin (2004). Continental crustal growth and the supercontinental cycle: evidence from the Central Asian Orogenic Belt. [en] (англ.). 23 (5): 799. Bibcode:2004JAESc..23..799H. doi:10.1016/S1367-9120(03)00134-2.
  21. Armstrong, R.L. (1991). The persistent myth of crustal growth. [en] (англ.). 38 (5): 613—630. Bibcode:1991AuJES..38..613A. CiteSeerX 10.1.1.527.9577. doi:10.1080/08120099108727995.
  22. Li, Z. X.; Bogdanova, S. V.; Collins, A. S. та ін. (2008). (PDF). [en] (англ.). 160 (1–2): 179—210. Bibcode:2008PreR..160..179L. doi:10.1016/j.precamres.2007.04.021. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
  23. Murphy, J.B.; Nance, R.D. (1965). . American Scientist (англ.). 92 (4): 324—333. doi:10.1511/2004.4.324. Архів оригіналу за 13 липня 2007. Процитовано 5 березня 2007.
  24. McColl, R.W., ред. (2005). continents. Encyclopedia of World Geography (англ.). Т. 1. с. 215. ISBN . оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 25 серпня 2022 — через Google Books.
  25. Continent. National Geographic (англ.). оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  26. Dwevedi, A.; Kumar, P.; Kumar, P.; Kumar, Y.; Sharma, Y. K.; Kayastha, A. M. (1 січня 2017). Grumezescu, A. M. (ред.). 15 – Soil sensors: detailed insight into research updates, significance, and future prospects. New Pesticides and Soil Sensors (англ.): 561—594. doi:10.1016/B978-0-12-804299-1.00016-3. ISBN . оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  27. What Is The Difference Between Elevation, Relief And Altitude ? (амер.). 17 грудня 2021. оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  28. [en]. Hypsographic Curve of Earth's Surface from ETOPO1. ngdc.noaa.gov (англ.). NOAA. оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2022.
  29. Land area where elevation is below 5 meters (% of total land area) | Data. data.worldbank.org (англ.). World Bank. оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
  30. Summerfield, M.A. (1991). Global Geomorphology (англ.). [en]. с. 537. ISBN .
  31. Mark, David M.; Smith, Barry (2004). A science of topography: From qualitative ontology to digital representations (scientist). У Bishop, Michael P.; Shroder, John F. (ред.). Geographic Information Science and Mountain Geomorphology (англ.). . с. 75—100.
  32. Siebert, E. A.; Dornbach, J. E. (1953). Chart Altitude As A Function Of Hypsometric Layer Tints. Journal of the Institute of Navigation (англ.). 3 (8): 270—274. doi:10.1002/j.2161-4296.1953.tb00669.x.
  33. Staniszewski, Ryszard; Jusik, Szymon; Kupiec, Jerzy (1 січня 2012). Variability of Taxonomic Structure of Macrophytes According to Major Morphological Modifications of Lowland and Upland Rivers With Different Water Trophy. Nauka Przyroda Technologie (англ.). 6.
  34. Lichvar, Robert W.; Melvin, Norman C.; Butterwick, Mary L.; Kirchner, William N. (July 2012). National Wetland Plant List Indicator Definitions (PDF) (англ.). U.S. Army Corps of Engineers. (PDF) оригіналу за 12 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  35. Polunin, Oleg; Walters, Martin (1985). A Guide to the Vegetation of Britain and Europe (англ.). Oxford University Press. с. 220. ISBN .
  36. Huggett, Richard John (2011). Fundamentals Of Geomorphology. Routledge Fundamentals of Physical Geography Series (англ.) (вид. 3rd). Routledge. ISBN .
  37. Kring, David A. Terrestrial Impact Cratering and Its Environmental Effects (англ.). [en]. оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 22 березня 2007.
  38. Martin, Ronald (2011). Earth's Evolving Systems: The History of Planet Earth (англ.). [en]. ISBN . OCLC 635476788. оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 22 вересня 2022 — через Google Books.
  39. Witze, Alexandra (26 лютого 2019). A deeper understanding of the Grand Canyon. Knowable Magazine (англ.). doi:10.1146/knowable-022619-1. оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
  40. B. Wernicke The California River and its role in carving Grand Canyon // Geological Society of America Bulletin — GSA, 2011. — Vol. 123, Iss. 7-8. — P. 1288–1316. — ISSN 0016-7606; 1943-2674 — doi:10.1130/B30274.1
    d:Track:Q58811093d:Track:Q15756592d:Track:Q1503216d:Track:Q56082876
  41. Canyon. National Geographic (англ.). оригіналу за 13 жовтня 2022. Процитовано 12 жовтня 2022.
  42. Dotterweich, Markus (1 листопада 2013). The history of human-induced soil erosion: Geomorphic legacies, early descriptions and research, and the development of soil conservation – A global synopsis. [en] (англ.). 201: 1—34. Bibcode:2013Geomo.201....1D. doi:10.1016/j.geomorph.2013.07.021. S2CID 129797403.
  43. Soil Erosion and Degradation. World Wildlife Fund (англ.). оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
  44. University of the Witwatersrand (2019). Drop of ancient seawater rewrites Earth's history: Research reveals that plate tectonics started on Earth 600 million years before what was believed earlier. [en]. оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  45. Hughes, Patrick (8 лютого 2001). Alfred Wegener (1880–1930): A Geographic Jigsaw Puzzle. On the Shoulders of Giants (англ.). Earth Observatory, NASA. оригіналу за 14 жовтня 2022. Процитовано 26 грудня 2007. ... on January 6, 1912, Wegener... proposed instead a grand vision of drifting continents and widening seas to explain the evolution of Earth's geography.
  46. What are the different types of plate tectonic boundaries?. Ocean Explorer. NOAA. оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022.
  47. Venzke, E., ред. (2013). Volcanoes of the World, v. 4.3.4. Global Volcanism Program (англ.). Smithsonian Institution. doi:10.5479/si.GVP.VOTW4-2013. оригіналу за 5 серпня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.
  48. Siebert, L.; Simkin, T.; Kimberly, P. (2010). [en] (англ.) (вид. 3rd). Smithsonian Institution; Berkeley; University of California Press. ISBN .
  49. Duda, Seweryn J. (November 1965). Secular seismic energy release in the circum-Pacific belt. Tectonophysics (англ.). 2 (5): 409—452. Bibcode:1965Tectp...2..409D. doi:10.1016/0040-1951(65)90035-1.
  50. . PBS Learning Media (англ.). PBS. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
  51. Betts, Alan. . Alan Betts: Atmospheric Research (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2015.
  52. Howard, Jeffrey (2017). Anthropogenic Landforms and Soil Parent Materials. У Howard, Jeffrey (ред.). Anthropogenic Soils. Progress in Soil Science (англ.). Cham: Springer International Publishing. с. 25—51. doi:10.1007/978-3-319-54331-4_3. ISBN .
  53. Stewart, Robert H. (September 2006). Introduction to Physical Oceanography (англ.). [en]. с. 301—302.
  54. Mandelbrot, Benoit (5 травня 1967). How Long Is the Coast of Britain? Statistical Self-Similarity and Fractional Dimension. Science (англ.). 156 (3775): 636—638. Bibcode:1967Sci...156..636M. doi:10.1126/science.156.3775.636. PMID 17837158. S2CID 15662830. Процитовано 26 жовтня 2022.
  55. Coastline – The World Factbook. CIA (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
  56. . [en] (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
  57. Heckbert, S.; Costanza, R.; Poloczanska, E. S.; Richardson, A. J. (2011). 12.10 – Climate Regulation as a Service from Estuarine and Coastal Ecosystems. У Wolanski, Eric; McLusky, Donald (ред.). Treatise on Estuarine and Coastal Science (англ.). Т. 12. Waltham: [en]. с. 199—216. ISBN . оригіналу за 13 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  58. Coral Reefs. marinebio.org (англ.). 17 червня 2018. Процитовано 28 жовтня 2022.
  59. . UN Atlas of the Oceans (англ.). 5 липня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 11 жовтня 2022.
  60. Coastal functions « World Ocean Review (амер.). оригіналу за 12 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  61. Gillespie, Rosemary G.; Clague, David A., ред. (2009). Encyclopedia of Islands (англ.). University of California. ISBN . оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 22 жовтня 2022 — через Google Books.
  62. Island Biodiversity – Why is it Important?. Convention on Biological Diversity (англ.). 19 жовтня 2009. Процитовано 24 жовтня 2022.
  63. Darwin, Charles R. (1842). The structure and distribution of coral reefs. Being the first part of the geology of the voyage of the Beagle, under the command of Capt. Fitzroy, R.N. during the years 1832 to 1836 (англ.). London: [en]. оригіналу за 25 вересня 2006. Процитовано 14 жовтня 2022 — через Darwin Online.
  64. . National Geographic (англ.). 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 30 квітня 2023.
  65. Leong, Goh Cheng (1995). Certificate Physics And Human Geography (англ.) (вид. Indian). Oxford University Press. с. 17. ISBN . оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022 — через Google Books.
  66. Duszyński, F.; Migoń, P.; Strzelecki, M.C. (2019). Escarpment retreat in sedimentary tablelands and cuesta landscapes–Landforms, mechanisms and patterns. [en] (англ.). 196 (102890): 102890. Bibcode:2019ESRv..19602890D. doi:10.1016/j.earscirev.2019.102890. S2CID 198410403.
  67. Migoń, P. (2004a). Mesa. У Goudie, A.S. (ред.). Encyclopedia of Geomorphology (англ.). London: Routledge. с. 668. ISBN .
  68. Neuendorf, Klaus K.E.; Mehl Jr., James P.; Jackson, Julia A. (2011). Glossary of Geology (англ.) (вид. 5th). American Geosciences Institute. ISBN .
  69. Brown, Geoff C.; Hawkesworth, C. J.; Wilson, R. C. L. (1992). Understanding the Earth (англ.) (вид. 2nd). Cambridge University Press. с. 93. ISBN . оригіналу за 3 червня 2016 — через Google Books.
  70. Rood, Stewart B.; Pan, Jason; Gill, Karen M.; Franks, Carmen G.; Samuelson, Glenda M.; Shepherd, Anita (1 лютого 2008). Declining summer flows of Rocky Mountain rivers: Changing seasonal hydrology and probable impacts on floodplain forests. [en] (англ.). 349 (3–4): 397—410. Bibcode:2008JHyd..349..397R. doi:10.1016/j.jhydrol.2007.11.012.
  71. Powell, W. Gabe (2009). Identifying Land Use/Land Cover (LULC) Using [en] (NAIP) Data as a Hydrologic Model Input for Local Flood Plain Management (Applied Research Project) (англ.). [en].
  72. Leroy, Suzanne A.G. (2022). Natural Hazards, Landscapes and Civilizations. Treatise on Geomorphology. Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences (англ.). с. 620—634. doi:10.1016/B978-0-12-818234-5.00003-1. ISBN . PMC 7392566.
  73. Fjord. National Geographic (англ.). оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.
  74. Whitney, W. D. (1889). "Cave, n.1." def. 1.. The Century dictionary: An encyclopedic lexicon of the English language (англ.). Т. 1. New York: [en]. с. 871.
  75. Cave. Oxford English Dictionary (англ.) (вид. 2nd). Oxford University Press. 2009.
  76. Marean, Curtis W.; Bar-Matthews, Miryam; Bernatchez, Jocelyn; Fisher, Erich; Goldberg, Paul; Herries, Andy I. R.; Jacobs, Zenobia; Jerardino, Antonieta; Karkanas, Panagiotis; Minichillo, Tom; Nilssen, Peter J.; Thompson, Erin; Watts, Ian; Williams, Hope M. (2007). Early human use of marine resources and pigment in South Africa during the Middle Pleistocene (PDF). Nature (англ.). 449 (7164): 905—908. Bibcode:2007Natur.449..905M. doi:10.1038/nature06204. PMID 17943129. S2CID 4387442.
  77. Solution Caves – Caves and Karst. U.S. National Park Service (англ.).
  78. Skinner, B. J.; Porter, S. C. (1987). The Earth: Inside and Out. Physical Geology (англ.). . с. 17. ISBN .
  79. Land Cover. Food and Agriculture Organization (англ.). оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
  80. Hooke, Roger LeB.; Martín-Duque, José F.; Pedraza, Javier (December 2012). Land transformation by humans: A review (PDF). [en] (англ.). 22 (12): 4—10. Bibcode:2012GSAT...12l...4H. doi:10.1130/GSAT151A.1. (PDF) оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 22 вересня 2022.
  81. Verma, P.; Singh, R.; Singh, P.; Raghubanshi, A.S. (1 січня 2020). Chapter 1 – Urban ecology – current state of research and concepts. Urban Ecology (англ.). Elsevier. с. 3—16. doi:10.1016/B978-0-12-820730-7.00001-X. ISBN . S2CID 226524905.
  82. Brown, Daniel G. та ін. (2014). Advancing Land Change Modeling: Opportunities and Research Requirements (англ.). Washington, DC: The National Academic Press. с. 11—12. ISBN .
  83. Voroney, R. Paul; Heck, Richard J. (2007). The soil habitat. У Paul, Eldor A. (ред.). Soil microbiology, ecology and biochemistry (англ.) (вид. 3rd). Amsterdam, the Netherlands: Elsevier. с. 25—49. doi:10.1016/B978-0-08-047514-1.50006-8. ISBN .
  84. Taylor, Sterling A.; Ashcroft, Gaylen L. (1972). Physical edaphology: the physics of irrigated and nonirrigated soils (англ.). San Francisco, California: [en]. ISBN .
  85. McCarthy, David F. (2014). Essentials of soil mechanics and foundations: basic geotechnics (англ.) (вид. 7th). London: [en]. ISBN . оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  86. Gilluly, James; Waters, Aaron Clement; Woodford, Alfred Oswald (1975). Principles of geology (англ.) (вид. 4th). San Francisco, California: [en]. ISBN .
  87. Ponge, Jean-François (2015). The soil as an ecosystem. Biology and Fertility of Soils (англ.). 51 (6): 645—648. Bibcode:2015BioFS..51..645P. doi:10.1007/s00374-015-1016-1. S2CID 18251180. оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
  88. Dominati, Estelle; Patterson, Murray; Mackay, Alec (2010). A framework for classifying and quantifying the natural capital and ecosystem services of soils. Ecological Economics (англ.). 69 (9): 1858‒68. doi:10.1016/j.ecolecon.2010.05.002. (PDF) оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 10 квітня 2022.
  89. Dykhuizen, Daniel E. (1998). Santa Rosalia revisited: why are there so many species of bacteria?. Antonie van Leeuwenhoek (англ.). 73 (1): 25‒33. doi:10.1023/A:1000665216662. PMID 9602276. S2CID 17779069. оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  90. Torsvik, Vigdis; Øvreås, Lise (2002). Microbial diversity and function in soil: from genes to ecosystems. Current Opinion in Microbiology (англ.). 5 (3): 240‒45. doi:10.1016/S1369-5274(02)00324-7. PMID 12057676. оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  91. Amelung, Wulf; Bossio, Deborah; De Vries, Wim; Kögel-Knabner, Ingrid; Lehmann, Johannes; Amundson, Ronald; Bol, Roland; Collins, Chris; Lal, Rattan; Leifeld, Jens; Minasny, Buniman; Pan, Gen-Xing; Paustian, Keith; Rumpel, Cornelia; Sanderman, Jonathan; Van Groeningen, Jan Willem; Mooney, Siân; Van Wesemael, Bas; Wander, Michelle; Chabbi, Abad (27 жовтня 2020). Towards a global-scale soil climate mitigation strategy (PDF). Nature Communications (англ.). 11 (1): 5427. Bibcode:2020NatCo..11.5427A. doi:10.1038/s41467-020-18887-7. ISSN 2041-1723. PMC 7591914. PMID 33110065. (PDF) оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  92. Pielke, Roger A.; Mahmood, Rezaul; McAlpine, Clive (1 листопада 2016). Land's complex role in climate change. Physics Today (англ.). 69 (11): 40—46. Bibcode:2016PhT....69k..40P. doi:10.1063/PT.3.3364. ISSN 0031-9228.
  93. Pouyat, Richard; Groffman, Peter; Yesilonis, Ian; Hernandez, Luis (2002). Soil carbon pools and fluxes in urban ecosystems. [en] (англ.). 116 (Supplement 1): S107—S118. doi:10.1016/S0269-7491(01)00263-9. PMID 11833898. оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. Our analysis of pedon data from several disturbed soil profiles suggests that physical disturbances and anthropogenic inputs of various materials (direct effects) can greatly alter the amount of C stored in these human "made" soils.
  94. Davidson, Eric A.; Janssens, Ivan A. (2006). Temperature sensitivity of soil carbon decomposition and feedbacks to climate change (PDF). Nature (англ.). 440 (9 March 2006): 165‒73. Bibcode:2006Natur.440..165D. doi:10.1038/nature04514. PMID 16525463. S2CID 4404915. (PDF) оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  95. Powlson, David (2005). Will soil amplify climate change?. Nature (англ.). 433 (20 January 2005): 204‒05. Bibcode:2005Natur.433..204P. doi:10.1038/433204a. PMID 15662396. S2CID 35007042. оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  96. Bradford, Mark A.; Wieder, William R.; Bonan, Gordon B.; Fierer, Noah; Raymond, Peter A.; Crowther, Thomas W. (2016). Managing uncertainty in soil carbon feedbacks to climate change (PDF). Nature Climate Change (англ.). 6 (27 July 2016): 751—758. Bibcode:2016NatCC...6..751B. doi:10.1038/nclimate3071. S2CID 43955196. (PDF) оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2022.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Suhodil Suhodi l su sha chastina zemnoyi poverhni sho ne vkrita moryami j okeanami materiki j ostrovi Do suhodolu ne nalezhat vnutrishni vodojmi ozera j vodoshovisha Zagalna plosha sushi na Zemli ponad 149 miljoniv km 29 2 poverhni U Pivnichnij pivkuli zajmaye 39 vsiyeyi yiyi poverhni u Pivdennij 19 Serednya visota nad rivnem morya 875 metriv maksimalna 8 848 m Dzhomolungma Zemna poverhnya majzhe povnistyu vkrita regolitom sharom girskih porid gruntu ta mineraliv yakij utvoryuye zovnishnyu chastinu zemnoyi kori Suhodil vidigraye vazhlivu rol u en Zemli beruchi uchast u krugoobigu vuglecyu azotu ta vodi Odna tretina suhodolu vkrita derevami insha tretina vikoristovuyetsya dlya silskogo gospodarstva a odna desyata vkrita postijnim snigom i lodovikami Reshtu skladayut pusteli savani ta preriyi Suhodil mizh vodojmami na en Relyef suhodolu duzhe riznomanitnij i skladayetsya z gir pustel rivnin plato lodovikiv ta inshih form relyefu U fizichnij geologiyi suhodil podilyayetsya na dvi osnovni kategoriyi girski hrebti ta vidnosno ploski vnutrishni teritoriyi yaki nazivayutsya kratonami Obidva utvoryuyutsya protyagom miljoniv rokiv cherez tektoniku plit en osnovna chastina krugoobigu vodi na Zemli formuyut landshaft virizayut skeli transportuyut osadochnu porodu ta popovnyuyut gruntovi vodi Na velikih visotah abo visokih shirotah snig ushilnyuyetsya ta perekristalizuyetsya protyagom soten abo tisyach rokiv utvoryuyuchi lodoviki yaki mozhut buti nastilki vazhkimi sho vikrivlyayut zemnu koru Blizko 30 vidsotkiv suhodolu maye suhij klimat tomu sho v takih regionah viparovuyetsya bilshe vodi nizh nadhodit z opadami Vitri stvoryuyutsya teplim povitryam sho pidnimayetsya vgoru hocha obertannya Zemli ta nerivnomirnij rozpodil sonyachnogo tepla takozh vidigrayut pevnu rol Suhodil zazvichaj viznachayetsya yak tverda suha poverhnya Zemli Slovo suhodil takozh mozhe vzhivatisya dlya poznachennya en richok milkovodnih ozer rirodnih resursiv nemorskoyi fauni ta flori biosferi nizhnih chastin atmosferi troposferi zapasiv pidzemnih vod ta fizichnih rezultativ lyudskoyi diyalnosti na zemli takih yak arhitektura ta silske gospodarstvo Mezha mizh susheyu ta morem nazivayetsya uzberezhzhyam 625 Hocha suchasni nazemni en i tvarini evolyucionuvali vid vodnih istot pershe klitinne zhittya Zemli jmovirno viniklo na sushi dzherelo sumnivno obgovoriti Vizhivannya na sushi zalezhit vid prisnoyi vodi z richok strumkiv ozer i lodovikiv yaki skladayut lishe tri vidsotki vodi na Zemli Perevazhna bilshist lyudskoyi diyalnosti protyagom istoriyi vidbuvalasya na en teritoriyah zemli yaki roblyat mozhlivim silske gospodarstvo ta mayut riznomanitni prirodni resursi V ostanni desyatilittya vcheni ta politiki nagoloshuvali na neobhidnosti bilsh stalogo en zemleyu ta yiyi biosferoyu za dopomogoyu takih zahodiv yak vidnovlennya degradovanogo gruntu zberezhennya bioriznomanittya zahist vidiv sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya ta virishennya problemi zmini klimatu dzherelo Fizichni naukiNauku pro Zemlyu ta yiyi istoriyu v cilomu nazivayut geografiyeyu Mineralogiya nauka pro minerali a petrologiya pro girski porodi Gruntoznavstvo ce nauka pro grunti yaka ohoplyuye piddisciplini pedologiyi yaka zoseredzhuyetsya na gruntoutvorenni ta en yaka zoseredzhuyetsya na zv yazku mizh gruntom i zhittyam Formuvannya Div takozh Istoriya Zemli Hudozhnye uyavlennya pro pershij eon geologichnoyi istoriyi Zemli Najdavnisha rechovina znajdena u Sonyachnij sistemi datovana 4 5672 0 0006 milyardiv rokiv tomu otzhe sama Zemlya jmovirno utvorilasya shlyahom akreciyi priblizno v cej chas Formuvannya ta evolyuciya til Sonyachnoyi sistemi vidbuvalisya razom iz Soncem Zgidno z odniyeyu z gipotez cherez gravitacijnij kolaps vid tumannosti viddilyayetsya chastina molekulyarnoyi hmari yaka pochinaye obertatisya i splyushuvatisya v navkolozoryanij disk z yakogo potim utvoryuyutsya planeti razom iz zirkoyu Tumannist mistit gaz krupinki lodu ta pil vklyuchayuchi pervinni nuklidi U nebulyarnij gipotezi planetezimali pochinayut formuvatisya koli tverdi chastki utvoryuyutsya spochatku vnaslidok en a potim pid diyeyu gravitaciyi Pochatkove formuvannya Zemli trivalo 10 20 mln rokiv Formuvannya pervisnoyi Zemli zavershilosya 4 54 0 04 milyardiv rokiv tomu Atmosfera ta okeani Zemli utvorilisya v rezultati vulkanichnoyi diyalnosti ta vidilennya gaziv sho vklyuchalo vodyanu paru Pohodzhennya svitovogo okeanu zumovleno kondensaciyeyu dopovnenoyu vodoyu ta lodom dostavlenimi asteroyidami protoplanetami ta kometami U cij modeli atmosferni parnikovi gazi utrimuvali okeani vid zamerzannya v toj chas yak novoutvorene Sonce malo lishe 70 yaskravosti 3 5 milyardiv rokiv tomu z yavilosya magnitne pole Zemli yake dopomoglo zapobigti zduvannyu atmosferi sonyachnim vitrom Atmosfera ta okeani Zemli bezperervno formuyut suhodil rozmivayuchi ta perenosyachi tverdi rechovini na poverhnyu Zemna kora utvorilasya koli rozplavlenij zovnishnij shar planeti Zemlya oholodzhuvavsya utvoryuyuchi tverdu masu zavdyaki diyi nakopichenoyi vodyanoyi pari v atmosferi Pislya togo yak zemlya stala zdatnoyu pidtrimuvati zhittya bioriznomanittya rozvivalosya protyagom soten miljoniv rokiv postijno rozshiryuyuchis za vinyatkom vipadkiv koli cej proces pererivavsya masovimi vimirannyami Dvi modeli yaki poyasnyuyut stvorennya suhodolu pripuskayut abo postijne zrostannya do suchasnih form abo bilsh jmovirno shvidke zrostannya na pochatku istoriyi Zemli pislya yakogo sliduye trivalij period kontinentalnoyi stabilnosti Kontinenti utvoryuyutsya vnaslidok tektoniki plit procesu yakij zreshtoyu zumovlenij postijnim nadhodzhennyam tepla z nadr Zemli U masshtabah soten miljoniv rokiv superkontinenti trichi formuvalisya ta rozpadalisya Blizko 750 miljoniv rokiv tomu odin iz najdavnishih vidomih superkontinentiv Rodiniya pochav rozpadatisya na chastini Piznishe 600 540 miljoniv rokiv tomu kontinenti zijshlisya utvorivshi superkontinent Pannotiyu a potim nareshti Pangeyu yaka takozh rozdililasya na chastini 180 miljoniv rokiv tomu Masivi sushi i kontinenti Dokladnishe Materik Animovana karta na yakij pokazano masivi sushi za riznimi modelyami Sucilna dilyanka sushi otochena okeanom nazivayetsya materikom Na Zemli ye chotiri osnovni materiki nenejtralno Afroyevraziya Amerika Antarktida i en yaki podilyayut na kontinenti Zazvichaj vidilyayut do semi kontinentiv hocha tochna kilkist zalezhit vid kulturnih osoblivostej togo chi inshogo regionu Uporyadkovani vid najbilshoyi do najmenshoyi teritoriyi ci kontinenti Aziya Afrika Pivnichna Amerika Pivdenna Amerika Antarktida Yevropa ta Avstraliya Relyef Dokladnishe Relyef Topografichna karta Yaponiyi sho pokazuye visotu miscevosti Relyef opisuye dilyanku zemli ta yiyi osoblivosti abo formu Vin vplivaye na podorozhi stvorennya kart ekosistemi en ta rozpodil poverhnevih vod Na velikij teritoriyi relyef mozhe vplivati na klimat i pogodni umovi Relyef regionu znachnoyu miroyu viznachaye jogo pridatnist dlya poselennya bilsh ploski alyuvialni rivnini yak pravilo mayut krashi silskogospodarski grunti nizh kruti skelyasti nagir ya Rozriznyayut visotu nad rivnem morya yaka viznachayetsya yak vertikalna vidstan mizh ob yektom i rivnem morya i visotu yaka viznachayetsya yak vertikalna vidstan vid ob yekta do poverhni Zemli Visota poverhni Zemli nad rivnem morya znahoditsya v diapazoni vid najnizhchoyi tochki 418 m na berezi Mertvogo morya do maksimalnogo znachennya 8848 m na vershini gori Everest Serednya visota suhodolu nad rivnem morya stanovit priblizno 797 m prichomu 98 9 suhodolu roztashovano nad rivnem morya Relyef opisuye riznicyu u visoti v mezhah landshaftu napriklad rivninna miscevist matime rivninnij relyef todi yak miscevist iz velikoyu rizniceyu visot mizh najvishoyu ta najnizhchoyu tochkami vvazhatimetsya girskim relyefom Bilsha chastina suhodolu maye vidnosno rivninnij relyef Riznicya u visoti mizh dvoma tochkami miscevosti nazivayetsya shilom abo gradiyentom Topografichna karta ce forma kartografiyi miscevosti yaka zobrazhuye miscevist z tochki zoru yiyi visoti nahilu ta oriyentaciyi form relyefu Topografichna karta mistit virazni izoliniyi yaki z yednuyut tochki odnakovoyi visoti todi yak perpendikulyarni liniyi shilu vkazuyut u napryamku najkrutishogo shilu Gipsometrichni kolori rozmishuyutsya mizh konturnimi liniyami shob vkazati visotu vidnosno rivnya morya Riznicya mizh visochinoyu abo nagir yam i nizovinoyu ye vazhlivoyu v kilkoh galuzyah nauki pro Zemlyu V ekologiyi richok en richki ye shvidkimi ta holodnishimi nizh nizinni richki sho zaohochuye rizni vidi rib ta inshih vodnih dikih tvarin zhiti v comu seredovishi Napriklad pozhivnih rechovin bilshe v nizinnih richkah z povilnoyu techiyeyu sho spriyaye rostu tam riznih vidiv vodnih roslin Termin nagir ya takozh vikoristovuyetsya v ekologiyi vodno bolotnih ugid de visokogirni roslini vkazuyut na teritoriyu yaka ne ye vodno bolotnoyu miscevistyu Krim togo termin veresove pustishe vidnositsya do visokogirnih biomiv skreba z kislimi gruntami todi yak pustishi ce nizinni chagarniki z kislimi gruntami Geomorfologiya Dokladnishe Geomorfologiya Geomorfologiya vidnositsya do vivchennya prirodnih procesiv yaki formuyut poverhnyu sushi stvoryuyuchi formi relyefu 3 en viverzhennya vulkaniv povidi vivitryuvannya zledeninnya rist koralovih rifiv i padinnya meteoritiv ye procesami yaki postijno zminyuyut formu poverhni Zemli protyagom geologichnogo chasu Eroziya perenosit odnu chastinu zemli do inshoyi za dopomogoyu prirodnih procesiv takih yak viter ruh vodi ta lodu ta gravitaciya Na vidminu vid cogo vivitryuvannya stochuye skeli ta inshu tverdu zemlyu ne perenosyachi yih v inshe misce 210 211 Prirodni erozijni procesi zazvichaj zajmayut bagato chasu shob sprichiniti pomitni zmini v landshafti napriklad Velikij kanjon buv utvorenij protyagom ostannih 70 miljoniv rokiv richkoyu Kolorado yaka za ocinkami vchenih prodovzhuye rozmivati kanjon na 0 3 metra kozhni 200 rokiv Slid zaznachiti sho lyudska diyalnist sprichinila eroziyu v 10 40 raziv shvidshu nizh prirodna eroziya v rezultati chogo polovina en na poverhni Zemli bula vtrachena protyagom ostannih 150 rokiv Tektonika plit vidnositsya do teoriyi zgidno z yakoyu litosfera Zemli podilena na tektonichni pliti yaki ruhayutsya nad mantiyeyu 66 Ce prizvodit do drejfu kontinentiv koli kontinenti ruhayutsya vidnosno odin odnogo U 1912 roci vchenij Alfred Vegener vpershe visunuv gipotezu pro drejf kontinentiv Inshi doslidniki postupovo rozvinuli jogo ideyu protyagom 20 go stolittya v shiroko viznanu sogodni teoriyu tektoniki plit Kilka klyuchovih harakteristik viznachayut suchasne rozuminnya tektoniki plit Misce de stikayutsya dvi tektonichni pliti nazivayetsya mezheyu zitknennya plit pri comu rizni tipi granic harakterizuyutsya riznimi geologichnimi yavishami Napriklad na granicyah rozbizhnih plit zazvichaj sposterigayetsya poshirennya morskogo dna 74 75 na vidminu vid zon subdukciyi konvergentnih granic abo transformnih rozlomiv 78 80 Zemletrusi ta vulkanichna aktivnist poshireni na vsih tipah granic Vulkanichna aktivnist stosuyetsya bud yakogo rozrivu na poverhni Zemli de magma vihodit nazovni peretvoryuyuchis na lavu 170 172 Vognyane kolo sho mistit dvi tretini vulkaniv svitu ta ponad 70 sejsmologichnoyi aktivnosti Zemli ohoplyuye mezhi plit sho otochuyut Tihij okean 68 409 452 Klimat Div takozh en Andi stvoryuyut doshovu tin vidokremlyuyuchi vologij basejn Amazonki vid posushlivogo Altiplano Suhodil vzayemodiye z klimatom i maye na nogo znachnij vpliv oskilki poverhnya zemli nagrivayetsya j oholodzhuyetsya shvidshe nizh povitrya chi voda Shirota visota relyef vidbivayucha zdatnist i zemlekoristuvannya mayut riznij vpliv na klimat Shirota vplivatime na te skilki sonyachnogo viprominyuvannya dosyagaye poverhni Visoki shiroti otrimuyut menshe sonyachnoyi radiaciyi nizh nizki shiroti Relyef zemli vidigraye vazhlivu rol v stvorenni ta transformaciyi povitryanih potokiv ta opadiv Veliki formi relyefu taki yak girski hrebti mozhut vidhilyati energiyu vitru i robiti povitryani potoki mensh shilnimi a otzhe zdatnimi utrimuvati menshe tepla Koli povitrya pidnimayetsya cej oholodzhuyuchij efekt viklikaye kondensaciyu ta vipadannya opadiv Rizni tipi gruntovogo pokrivu vplivatimut na albedo zemli chastku sonyachnoyi radiaciyi yaka vidbivayetsya a ne poglinayetsya ta peredayetsya Zemli Roslinnist maye vidnosno nizke albedo sho oznachaye sho roslinni poverhni dobre poglinayut sonyachnu energiyu Lisi mayut albedo 10 15 vidsotkiv todi yak luki mayut albedo 15 20 vidsotkiv Dlya porivnyannya pishani pusteli mayut albedo 25 40 vidsotkiv Vikoristannya suhodolu lyudmi takozh vidigraye pevnu rol u regionalnomu ta globalnomu klimati Gustonaseleni mista ye teplishimi i voni stvoryuyut miski teplovi ostrovi yaki vplivayut na kilkist opadiv hmarnij pokriv i temperaturu regionu Formi relyefuDokladnishe Forma relyefu Formi relyefu ce prirodni abo stvoreni lyudinoyu osoblivosti suhodolu Formi relyefu razom skladayut pevnu teritoriyu a yih roztashuvannya v landshafti nazivayetsya topografiyeyu Formi relyefu vklyuchayut pagorbi gori kanjoni ta dolini a takozh elementi beregovoyi liniyi taki yak zatoki misi pivostrovi pivostrivi Uzberezhzhya ta ostrovi Sproshena shema priberezhnoyi zoni yaka vklyuchaye uzberezhzhya ta prilegli vodi Beregova liniya ye mezheyu mizh susheyu ta okeanom Vona zminyuyetsya shodnya z priplivami ta vidplivami i protyagom trivalih periodiv chasu koli riven morya zminyuyetsya Bereg prostyagayetsya vid liniyi vidlivu do najvishoyi visoti yakoyi mozhut dosyagti shtormovi hvili a uzberezhzhya prostyagayetsya vglib suhodolu do tochki de pov yazani z okeanom elementi bilshe ne vidno 625 626 Koli zemlya vstupaye v kontakt z vodojmami vona shvidshe za vse vivitryuyetsya ta eroduye Na vivitryuvannya beregovoyi liniyi mozhut vplivati priplivi viklikani zminami sil tyazhinnya na velikih vodojmah 352 353 Tochnu dovzhinu beregovoyi liniyi Zemli nemozhlivo viznachiti cherez paradoks beregovoyi liniyi Zgidno z Vsesvitnoyu knigoyu faktiv dovzhina beregovoyi liniyi stanovit blizko 356 000 km todi yak zgidno z danimi en vona stanovit 1 634 701 km Uzberezhzhya ye vazhlivimi zonami v prirodnih ekosistemah chasto domivkoyu dlya shirokogo spektru bioriznomanittya Na suhodoli voni mistyat vazhlivi ekosistemi taki yak prisnovodni abo limanni vodno bolotni ugiddya yaki vazhlivi dlya populyaciyi ptahiv ta inshih nazemnih tvarin U rajonah zahishenih vid hvil voni mistyat en mangrovi zarosti abo morski travi yaki mozhut zabezpechiti en dlya rib en ta inshih vodnih vidiv Skelyasti uzberezhzhya zazvichaj roztashovani vzdovzh vidkritih beregiv i ye seredovishem isnuvannya dlya velikoyi kilkosti en napriklad midij morskih zirok vusonogih i riznih vidiv morskih vodorostej Uzdovzh tropichnogo uzberezhzhya z chistoyu vodoyu nebagatoyu pozhivnimi rechovinami koralovi rifi chasto mozhna znajti na glibini 1 50 metriv Vidpovidno do atlasu Organizaciyi Ob yednanih Nacij 44 usih lyudej zhivut u mezhah 150 km vid morya Cherez svoye znachennya dlya suspilstva ta visoku koncentraciyu naselennya uzberezhzhya maye vazhlive znachennya dlya osnovnih chastin globalnoyi prodovolchoyi ta ekonomichnoyi sistemi uzberezhzhya nadaye lyudstvu bagato ekosistemnih poslug Napriklad vazhliva lyudska diyalnist vidbuvayetsya v portovih mistah Priberezhne en komercijne rekreacijne ta ribalstvo dlya vlasnih potreb ta akvakultura ye osnovnimi vidami ekonomichnoyi diyalnosti ta stvoryuyut robochi miscya zasobi do isnuvannya ta bilok dlya bilshosti lyudej yaki zhivut poblizu uzberezhzhya Inshi priberezhni teritoriyi taki yak plyazhi ta morski kurorti prinosyat prinosyat znachni dohodi vid turizmu en takozh mozhe zabezpechiti zahist vid pidvishennya rivnya morya ta cunami U bagatoh krayinah mangrovi lisi ye osnovnim dzherelom derevini dlya paliva napriklad derevnogo vugillya i budivelnih materialiv Priberezhni ekosistemi taki yak mangrovi zarosti ta morski travi mayut nabagato vishu zdatnist do en nizh bagato nazemnih ekosistem i mozhut vidigravati virishalnu rol u najblizhchomu majbutnomu dopomagayuchi pom yakshiti naslidki zmini klimatu shlyahom poglinannya atmosfernogo antropogennogo vuglekislogo gazu Ostriv izolovana chastina suhodolu otochena z usih storin vodoyu xxxi todi yak arhipelag ce lancyug ostroviv Chim menshe ostriv tim bilshij vidsotok jogo sushi prilyagaye do vodi i vidpovidno bude vvazhatisya uzberezhzhyam Ostrovi mozhut utvoryuvatisya riznimi procesami Napriklad Gavajski ostrovi hoch i ne roztashovani poblizu mezhi plit buli utvoreni izolovanoyu vulkanichnoyu diyalnistyu 406 Atoli ce ostrovi v formi kilcya z koraliv yaki utvoryuyutsya koli opuskannya prizvodit do togo sho ostriv zanuryuyetsya pid poverhnyu okeanu ta zalishaye navkolo nogo kilce rifiv 69 Gori ta plato Pirin girskij masiv u Bolgariyi Gori ce formi relyefu yaki zazvichaj pidnosyatsya shonajmenshe na 300 metriv vishe za navkolishnyu miscevist Formuvannya girskih hrebtiv nazivayetsya orogenezom i ye rezultatom tektoniki plit 448 449 Napriklad gori mozhut utvoryuvatisya v rezultati zitknen koli odna plita shtovhayetsya ob inshu pid chas zitknennya plit sho prizvodit do pidjomu zemnoyi kori 454 460 abo v rezultati ruhu vbik abo vniz koli zemna kora shtovhayetsya v mantiyu plavitsya pidnimayetsya cherez svoyu nizku shilnist i zastigaye v tverdu porodu potovshuyuchi shar kori 449 453 Plato yake takozh nazivayut visokogirnoyu rivninoyu abo nagir yam ce dilyanka visokogir ya sho skladayetsya z ploskoyi miscevosti yaka rizko pidnimayetsya nad navkolishnoyu teritoriyeyu prinajmni z odnogo boku utvoryuyuchi kruti skeli abo ustupi 99 Plato mozhe stvoryuvati vulkanichna diyalnist taka yak pidnyattya magmi ta ekstruziya lavi abo eroziya gir sprichinena vodoyu lodovikami chi eolovimi procesami Plato klasifikuyutsya vidpovidno do navkolishnogo seredovisha yak mizhgirski en abo kontinentalni Deyaki plato mozhut mati neveliku plosku vershinu todi yak inshi mayut shiroku vershinu Ostanci ye najmenshimi za rozmirom z mensh ekstruzivnimi ta bilsh intruzivnimi viverzhenimi porodami plato abo visokogir ya ye najshirshimi a stolovi gori ce plato zagalnogo rozmiru z gorizontalnimi sharami korinnih porid Rivnini i dolini Nevelika en alyuvialna rivnina v en Shiroki rivni dilyanki sushi nazivayutsya rivninami voni ohoplyuyut bilshe odniyeyi tretini ploshi sushi Koli voni vinikayut u viglyadi znizhenih dilyanok mizh gorami voni mozhut stvoryuvati dolini kanjoni abo ushelini ta yari Plato mozhna rozglyadati yak pidnesenu rivninu Rivnini yak vidomo mayut rodyuchi grunti ta vazhlivi dlya silskogo gospodarstva cherez yih rivninnist yaka pidtrimuye rist trav pridatnih dlya hudobi i spriyaye zbirannyu vrozhayu Zaplavi zabezpechuvali silskogospodarski ugiddya dlya deyakih iz najdavnishih civilizacij Eroziya chasto ye osnovnoyu rushijnoyu siloyu dlya stvorennya rivnin i dolin pri comu riftovi dolini ye pomitnim vinyatkom Fiordi ce lodovikovi dolini yaki mozhut mati glibinu tisyachi metriv i vihoditi do morya Pecheri i krateri Bud yaka prirodna porozhnecha v zemli yaku mozhe vidvidati lyudina nazivayetsya pecheroyu Z samogo pochatku lyudstva voni vidigravali vazhlivu rol yak misce pritulku dlya lyudej Krateri ce pogliblennya v zemli yaki na vidminu vid pecher ne nadayut pritulku i ne prostyagayutsya en Isnuye bagato vidiv krateriv takih yak udarni krateri vulkanichni kalderi ta en yak ot u Grenlandiyi Karstovi procesi mozhut stvoryuvati yak karstovi pecheri najbilsh poshirenij tip pecher tak i krateri yak ce vidno na prikladi karstovih lijok ShariPedosfera ce zovnishnij shar kontinentalnoyi poverhni Zemli yakij skladayetsya z gruntu ta zaznaye procesiv gruntoutvorennya Nizhche litosfera ohoplyuye yak zemnu koru tak i samij verhnij shar mantiyi Litosfera lezhit abo plavaye na verhnij chastini mantiyi pid neyu zavdyaki izostaziyi 463 Nad tverdoyu poverhneyu troposferu ta zemlekoristuvannya lyudinoyu mozhna vvazhati sharami zemli Gruntovij pokriv Dokladnishe Gruntovij pokriv ta en Gruntovnij pokriv klasifikovanij en na 17 klasiv Gruntovij pokriv stosuyetsya materialu yakij fizichno prisutnij na poverhni zemli napriklad kultur derev i trav nerodyuchoyi zemli ta dilyanok vkritih chagarnikami Shtuchni poverhni vklyuchayuchi mista stanovlyat blizko tretini vidsotka vsiyeyi zemli Zemlekoristuvannya vidilennya zemli lyudinoyu dlya riznih cilej vklyuchayuchi zemlerobstvo tvarinnictvo ta vidpochinok napriklad nacionalni parki u vsomu sviti isnuye priblizno 16 7 mln kv km ornih ugid i 33 5 mln kv km pasovish Viyavlennya zmini gruntovogo pokrivu za dopomogoyu distancijnogo zonduvannya ta geoprostorovih danih nadaye bazovu informaciyu dlya ocinki vplivu zmini klimatu na seredovisha prozhivannya ta bioriznomanittya a takozh prirodni resursi v cilovih rajonah Viyavlennya zmin gruntovogo pokrivu ta kartuvannya ye klyuchovim komponentom mizhdisciplinarnoyi en yaka vikoristovuye jogo dlya viznachennya naslidkiv zmini gruntu na klimat en vikoristovuyetsya dlya prognozuvannya ta analizu zmin u zemelnomu pokrivi ta jogo vikoristanni Grunt Dokladnishe Grunt Poperechnij rozriz en z roslinami ta vistupayuchimi korinnyam u verhnij chastini Grunt ce sumish organichnih rechovin mineraliv gaziv ridin i organizmiv yaki razom pidtrimuyut zhittya Grunt skladayetsya z tverdoyi fazi mineraliv i organichnoyi rechovini gruntova matricya 222 a takozh poristoyi fazi yaka utrimuye en gruntova atmosfera i vodu gruntovij rozchin Vidpovidno grunt ye sistemoyu z troh staniv tverdih til ridin i gaziv Grunt ye produktom kilkoh faktoriv vplivu klimatu relyefu visoti oriyentaciyi ta nahilu miscevosti organizmiv i materinskoyi porodi pervisnih mineraliv yaki vzayemodiyut protyagom chasu Grunt postijno rozvivayetsya cherez chislenni fizichni himichni ta biologichni procesi yaki vklyuchayut vivitryuvannya ta eroziyu 148 150 Vrahovuyuchi jogo skladnist i silnu vnutrishnyu en en rozglyadayut grunt yak ekosistemu Grunt diye yak inzhenernij material seredovishe isnuvannya en sistema pererobki pozhivnih rechovin i en regulyator yakosti vodi modifikator skladu atmosferi ta seredovishe dlya en sho robit jogo kritichno vazhlivim postachalnikom ekosistemnih poslug Oskilki grunt maye velicheznij diapazon dostupnih nish i seredovish isnuvannya vin mistit pomitnu chastinu genetichnogo riznomanittya Zemli Gram gruntu mozhe mistiti milyardi organizmiv yaki nalezhat do tisyach vidiv v osnovnomu ce mikroorganizmi i voni znachnoyu miroyu she ne doslidzheni Grunt ye osnovnim komponentom ekosistemi Zemli Procesi sho vidbuvayutsya v grunti vplivayut na ekosistemi svitu dalekosyazhnimi sposobami pochinayuchi vid visnazhennya ozonovogo sharu ta globalnogo poteplinnya do znishennya tropichnih lisiv i zabrudnennya vodi Stosovno krugoobigu vuglecyu na Zemli grunt diye yak vazhlivij en i potencijno reaguye najbilshe na vpliv lyudini ta zminu klimatu Bulo peredbacheno sho v miru nagrivannya planeti grunti budut vidilyati vuglekislij gaz v atmosferu cherez pidvishennya en aktivnosti pri vishih temperaturah yak pozitivnij zvorotnij zv yazok posilennya Odnak ce peredbachennya bulo postavleno pid sumniv z oglyadu na novishi znannya pro oborot en Poyasnyuvalni primitkiTochna kilkist vulkaniv zalezhit vid geografichnih mezh yaki vikoristovuye dzherelo Ce chislo ne vklyuchaye Antarktidu ta zahidni ostrovi Indoneziyi ta vklyuchaye ostrovi Izu Bonin ta Marianski ostrovi PrimitkiAllaby M Park C 2013 A Dictionary of Environment and Conservation angl Oxford Oxford University Press s 239 ISBN 978 0 19 964166 6 Chapter 1 Meaning of Land PDF Global Land Outlook Zvit angl United Nations Convention to Combat Desertification 2017 s 21 ISBN 978 92 95110 48 9 PDF originalu za 20 veresnya 2022 Procitovano 18 veresnya 2022 Tarbuck Edward J Lutgens Frederick K 2016 Earth An Introduction to Physical Geology angl vid 12th en ISBN 978 0 13 407425 2 Gniadek Melissa Myra August 2011 Unsettled spaces Unsettled stories Travel and Historical Narrative in the United States 1799 1859 PhD angl Cornell University Bowring S Housh T 15 veresnya 1995 The Earth s early evolution Science angl 269 5230 1535 1540 Bibcode 1995Sci 269 1535B doi 10 1126 science 7667634 PMID 7667634 Yin Q Jacobsen S B Yamashita K Blichert Toft J Telouk P Albarede F 29 serpnya 2002 A short timescale for terrestrial planet formation from Hf W chronometry of meteorites Nature angl 418 6901 949 952 Bibcode 2002Natur 418 949Y doi 10 1038 nature00995 PMID 12198540 S2CID 4391342 Dalrymple G Brent 1991 The age of the earth angl Stanford Calif en ISBN 978 0804723312 OCLC 22347190 Dalrymple G Brent 2001 Geological Society of London Special Publications angl Geological Society of London 190 1 205 221 Bibcode 2001GSLSP 190 205D doi 10 1144 GSL SP 2001 190 01 14 S2CID 130092094 Arhiv originalu za 11 listopada 2007 Procitovano 20 veresnya 2007 Morbidelli A Chambers J Lunine J I ta in 2000 Source regions and time scales for the delivery of water to Earth Meteoritics amp Planetary Science angl 35 6 1309 1320 Bibcode 2000M amp PS 35 1309M doi 10 1111 j 1945 5100 2000 tb01518 x Guinan E F Ribas I 2002 Our Changing Sun The Role of Solar Nuclear Evolution and Magnetic Activity on Earth s Atmosphere and Climate U Montesinos Benjamin Gimenez Alvaro Guinan Edward F red ASP Conference Proceedings The Evolving Sun and its Influence on Planetary Environments angl San Francisco en Bibcode 2002ASPC 269 85G ISBN 1 58381 109 5 University of Rochester 4 bereznya 2010 Oldest measurement of Earth s magnetic field reveals battle between Sun and Earth for our atmosphere Physorg news angl originalu za 27 kvitnya 2011 PDF NOAA angl Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2014 Chambers John E 2004 Planetary accretion in the inner Solar System en angl 223 3 4 241 252 Bibcode 2004E amp PSL 223 241C doi 10 1016 j epsl 2004 04 031 Sahney S Benton M J Ferry P A 2010 Links between global taxonomic diversity ecological diversity and the expansion of vertebrates on land en angl 6 4 544 547 doi 10 1098 rsbl 2009 1024 PMC 2936204 PMID 20106856 Rogers John James William Santosh M 2004 Continents and Supercontinents angl Oxford University Press US s 48 ISBN 978 0 19 516589 0 Hurley P M Rand J R June 1969 Pre drift continental nuclei Science angl 164 3885 1229 1242 Bibcode 1969Sci 164 1229H doi 10 1126 science 164 3885 1229 PMID 17772560 De Smet J Van Den Berg A P Vlaar N J 2000 Early formation and long term stability of continents resulting from decompression melting in a convecting mantle PDF Tectonophysics angl 322 1 2 19 Bibcode 2000Tectp 322 19D doi 10 1016 S0040 1951 00 00055 X 1874 1653 originalu za 31 bereznya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Armstrong R L 1968 A model for the evolution of strontium and lead isotopes in a dynamic earth en angl 6 2 175 199 Bibcode 1968RvGSP 6 175A doi 10 1029 RG006i002p00175 Kleine Thorsten Palme Herbert Mezger Klaus Halliday Alex N 24 listopada 2005 Hf W Chronometry of Lunar Metals and the Age and Early Differentiation of the Moon Science angl 310 5754 1671 1674 Bibcode 2005Sci 310 1671K doi 10 1126 science 1118842 PMID 16308422 S2CID 34172110 Hong D Zhang Jisheng Wang Tao Wang Shiguang Xie Xilin 2004 Continental crustal growth and the supercontinental cycle evidence from the Central Asian Orogenic Belt en angl 23 5 799 Bibcode 2004JAESc 23 799H doi 10 1016 S1367 9120 03 00134 2 Armstrong R L 1991 The persistent myth of crustal growth en angl 38 5 613 630 Bibcode 1991AuJES 38 613A CiteSeerX 10 1 1 527 9577 doi 10 1080 08120099108727995 Li Z X Bogdanova S V Collins A S ta in 2008 PDF en angl 160 1 2 179 210 Bibcode 2008PreR 160 179L doi 10 1016 j precamres 2007 04 021 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Murphy J B Nance R D 1965 American Scientist angl 92 4 324 333 doi 10 1511 2004 4 324 Arhiv originalu za 13 lipnya 2007 Procitovano 5 bereznya 2007 McColl R W red 2005 continents Encyclopedia of World Geography angl T 1 s 215 ISBN 978 0 8160 7229 3 originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 25 serpnya 2022 cherez Google Books Continent National Geographic angl originalu za 1 zhovtnya 2022 Procitovano 9 veresnya 2022 Dwevedi A Kumar P Kumar P Kumar Y Sharma Y K Kayastha A M 1 sichnya 2017 Grumezescu A M red 15 Soil sensors detailed insight into research updates significance and future prospects New Pesticides and Soil Sensors angl 561 594 doi 10 1016 B978 0 12 804299 1 00016 3 ISBN 978 0128042991 originalu za 11 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 What Is The Difference Between Elevation Relief And Altitude amer 17 grudnya 2021 originalu za 9 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 en Hypsographic Curve of Earth s Surface from ETOPO1 ngdc noaa gov angl NOAA originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2022 Land area where elevation is below 5 meters of total land area Data data worldbank org angl World Bank originalu za 20 veresnya 2022 Procitovano 18 veresnya 2022 Summerfield M A 1991 Global Geomorphology angl en s 537 ISBN 978 0582301566 Mark David M Smith Barry 2004 A science of topography From qualitative ontology to digital representations scientist U Bishop Michael P Shroder John F red Geographic Information Science and Mountain Geomorphology angl Springer Praxis s 75 100 Siebert E A Dornbach J E 1953 Chart Altitude As A Function Of Hypsometric Layer Tints Journal of the Institute of Navigation angl 3 8 270 274 doi 10 1002 j 2161 4296 1953 tb00669 x Staniszewski Ryszard Jusik Szymon Kupiec Jerzy 1 sichnya 2012 Variability of Taxonomic Structure of Macrophytes According to Major Morphological Modifications of Lowland and Upland Rivers With Different Water Trophy Nauka Przyroda Technologie angl 6 Lichvar Robert W Melvin Norman C Butterwick Mary L Kirchner William N July 2012 National Wetland Plant List Indicator Definitions PDF angl U S Army Corps of Engineers PDF originalu za 12 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Polunin Oleg Walters Martin 1985 A Guide to the Vegetation of Britain and Europe angl Oxford University Press s 220 ISBN 0 19 217713 3 Huggett Richard John 2011 Fundamentals Of Geomorphology Routledge Fundamentals of Physical Geography Series angl vid 3rd Routledge ISBN 978 0 203 86008 3 Kring David A Terrestrial Impact Cratering and Its Environmental Effects angl en originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 22 bereznya 2007 Martin Ronald 2011 Earth s Evolving Systems The History of Planet Earth angl en ISBN 978 0 7637 8001 2 OCLC 635476788 originalu za 16 zhovtnya 2022 Procitovano 22 veresnya 2022 cherez Google Books Witze Alexandra 26 lyutogo 2019 A deeper understanding of the Grand Canyon Knowable Magazine angl doi 10 1146 knowable 022619 1 originalu za 23 chervnya 2022 Procitovano 23 chervnya 2022 B Wernicke The California River and its role in carving Grand Canyon Geological Society of America Bulletin GSA 2011 Vol 123 Iss 7 8 P 1288 1316 ISSN 0016 7606 1943 2674 doi 10 1130 B30274 1 d Track Q58811093d Track Q15756592d Track Q1503216d Track Q56082876 Canyon National Geographic angl originalu za 13 zhovtnya 2022 Procitovano 12 zhovtnya 2022 Dotterweich Markus 1 listopada 2013 The history of human induced soil erosion Geomorphic legacies early descriptions and research and the development of soil conservation A global synopsis en angl 201 1 34 Bibcode 2013Geomo 201 1D doi 10 1016 j geomorph 2013 07 021 S2CID 129797403 Soil Erosion and Degradation World Wildlife Fund angl originalu za 25 veresnya 2022 Procitovano 10 zhovtnya 2022 University of the Witwatersrand 2019 Drop of ancient seawater rewrites Earth s history Research reveals that plate tectonics started on Earth 600 million years before what was believed earlier en originalu za 6 serpnya 2019 Procitovano 11 serpnya 2019 Hughes Patrick 8 lyutogo 2001 Alfred Wegener 1880 1930 A Geographic Jigsaw Puzzle On the Shoulders of Giants angl Earth Observatory NASA originalu za 14 zhovtnya 2022 Procitovano 26 grudnya 2007 on January 6 1912 Wegener proposed instead a grand vision of drifting continents and widening seas to explain the evolution of Earth s geography What are the different types of plate tectonic boundaries Ocean Explorer NOAA originalu za 9 zhovtnya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2022 Venzke E red 2013 Volcanoes of the World v 4 3 4 Global Volcanism Program angl Smithsonian Institution doi 10 5479 si GVP VOTW4 2013 originalu za 5 serpnya 2022 Procitovano 14 zhovtnya 2022 Siebert L Simkin T Kimberly P 2010 en angl vid 3rd Smithsonian Institution Berkeley University of California Press ISBN 978 0 520 94793 1 Duda Seweryn J November 1965 Secular seismic energy release in the circum Pacific belt Tectonophysics angl 2 5 409 452 Bibcode 1965Tectp 2 409D doi 10 1016 0040 1951 65 90035 1 PBS Learning Media angl PBS Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Betts Alan Alan Betts Atmospheric Research angl Arhiv originalu za 5 bereznya 2015 Howard Jeffrey 2017 Anthropogenic Landforms and Soil Parent Materials U Howard Jeffrey red Anthropogenic Soils Progress in Soil Science angl Cham Springer International Publishing s 25 51 doi 10 1007 978 3 319 54331 4 3 ISBN 978 3 319 54331 4 Stewart Robert H September 2006 Introduction to Physical Oceanography angl en s 301 302 Mandelbrot Benoit 5 travnya 1967 How Long Is the Coast of Britain Statistical Self Similarity and Fractional Dimension Science angl 156 3775 636 638 Bibcode 1967Sci 156 636M doi 10 1126 science 156 3775 636 PMID 17837158 S2CID 15662830 Procitovano 26 zhovtnya 2022 Coastline The World Factbook CIA angl Procitovano 2 sichnya 2023 en angl Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 Heckbert S Costanza R Poloczanska E S Richardson A J 2011 12 10 Climate Regulation as a Service from Estuarine and Coastal Ecosystems U Wolanski Eric McLusky Donald red Treatise on Estuarine and Coastal Science angl T 12 Waltham en s 199 216 ISBN 978 0 08 087885 0 originalu za 13 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Coral Reefs marinebio org angl 17 chervnya 2018 Procitovano 28 zhovtnya 2022 UN Atlas of the Oceans angl 5 lipnya 2018 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Coastal functions World Ocean Review amer originalu za 12 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Gillespie Rosemary G Clague David A red 2009 Encyclopedia of Islands angl University of California ISBN 978 0520256491 originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2022 cherez Google Books Island Biodiversity Why is it Important Convention on Biological Diversity angl 19 zhovtnya 2009 Procitovano 24 zhovtnya 2022 Darwin Charles R 1842 The structure and distribution of coral reefs Being the first part of the geology of the voyage of the Beagle under the command of Capt Fitzroy R N during the years 1832 to 1836 angl London en originalu za 25 veresnya 2006 Procitovano 14 zhovtnya 2022 cherez Darwin Online National Geographic angl 15 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2023 Leong Goh Cheng 1995 Certificate Physics And Human Geography angl vid Indian Oxford University Press s 17 ISBN 978 0 19 562816 6 originalu za 16 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 cherez Google Books Duszynski F Migon P Strzelecki M C 2019 Escarpment retreat in sedimentary tablelands and cuesta landscapes Landforms mechanisms and patterns en angl 196 102890 102890 Bibcode 2019ESRv 19602890D doi 10 1016 j earscirev 2019 102890 S2CID 198410403 Migon P 2004a Mesa U Goudie A S red Encyclopedia of Geomorphology angl London Routledge s 668 ISBN 978 0415272988 Neuendorf Klaus K E Mehl Jr James P Jackson Julia A 2011 Glossary of Geology angl vid 5th American Geosciences Institute ISBN 978 1680151787 Brown Geoff C Hawkesworth C J Wilson R C L 1992 Understanding the Earth angl vid 2nd Cambridge University Press s 93 ISBN 978 0 521 42740 1 originalu za 3 chervnya 2016 cherez Google Books Rood Stewart B Pan Jason Gill Karen M Franks Carmen G Samuelson Glenda M Shepherd Anita 1 lyutogo 2008 Declining summer flows of Rocky Mountain rivers Changing seasonal hydrology and probable impacts on floodplain forests en angl 349 3 4 397 410 Bibcode 2008JHyd 349 397R doi 10 1016 j jhydrol 2007 11 012 Powell W Gabe 2009 Identifying Land Use Land Cover LULC Using en NAIP Data as a Hydrologic Model Input for Local Flood Plain Management Applied Research Project angl en Leroy Suzanne A G 2022 Natural Hazards Landscapes and Civilizations Treatise on Geomorphology Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences angl s 620 634 doi 10 1016 B978 0 12 818234 5 00003 1 ISBN 978 0 12 818235 2 PMC 7392566 Fjord National Geographic angl originalu za 16 zhovtnya 2022 Procitovano 14 zhovtnya 2022 Whitney W D 1889 Cave n 1 def 1 The Century dictionary An encyclopedic lexicon of the English language angl T 1 New York en s 871 Cave Oxford English Dictionary angl vid 2nd Oxford University Press 2009 Marean Curtis W Bar Matthews Miryam Bernatchez Jocelyn Fisher Erich Goldberg Paul Herries Andy I R Jacobs Zenobia Jerardino Antonieta Karkanas Panagiotis Minichillo Tom Nilssen Peter J Thompson Erin Watts Ian Williams Hope M 2007 Early human use of marine resources and pigment in South Africa during the Middle Pleistocene PDF Nature angl 449 7164 905 908 Bibcode 2007Natur 449 905M doi 10 1038 nature06204 PMID 17943129 S2CID 4387442 Solution Caves Caves and Karst U S National Park Service angl Skinner B J Porter S C 1987 The Earth Inside and Out Physical Geology angl John Wiley amp Sons s 17 ISBN 0 471 05668 5 Land Cover Food and Agriculture Organization angl originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 18 veresnya 2022 Hooke Roger LeB Martin Duque Jose F Pedraza Javier December 2012 Land transformation by humans A review PDF en angl 22 12 4 10 Bibcode 2012GSAT 12l 4H doi 10 1130 GSAT151A 1 PDF originalu za 9 sichnya 2018 Procitovano 22 veresnya 2022 Verma P Singh R Singh P Raghubanshi A S 1 sichnya 2020 Chapter 1 Urban ecology current state of research and concepts Urban Ecology angl Elsevier s 3 16 doi 10 1016 B978 0 12 820730 7 00001 X ISBN 978 0128207307 S2CID 226524905 Brown Daniel G ta in 2014 Advancing Land Change Modeling Opportunities and Research Requirements angl Washington DC The National Academic Press s 11 12 ISBN 978 0 309 28833 0 Voroney R Paul Heck Richard J 2007 The soil habitat U Paul Eldor A red Soil microbiology ecology and biochemistry angl vid 3rd Amsterdam the Netherlands Elsevier s 25 49 doi 10 1016 B978 0 08 047514 1 50006 8 ISBN 978 0 12 546807 7 Taylor Sterling A Ashcroft Gaylen L 1972 Physical edaphology the physics of irrigated and nonirrigated soils angl San Francisco California en ISBN 978 0 7167 0818 6 McCarthy David F 2014 Essentials of soil mechanics and foundations basic geotechnics angl vid 7th London en ISBN 978 1292039398 originalu za 16 zhovtnya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Gilluly James Waters Aaron Clement Woodford Alfred Oswald 1975 Principles of geology angl vid 4th San Francisco California en ISBN 978 0 7167 0269 6 Ponge Jean Francois 2015 The soil as an ecosystem Biology and Fertility of Soils angl 51 6 645 648 Bibcode 2015BioFS 51 645P doi 10 1007 s00374 015 1016 1 S2CID 18251180 originalu za 26 grudnya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2022 Dominati Estelle Patterson Murray Mackay Alec 2010 A framework for classifying and quantifying the natural capital and ecosystem services of soils Ecological Economics angl 69 9 1858 68 doi 10 1016 j ecolecon 2010 05 002 PDF originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 10 kvitnya 2022 Dykhuizen Daniel E 1998 Santa Rosalia revisited why are there so many species of bacteria Antonie van Leeuwenhoek angl 73 1 25 33 doi 10 1023 A 1000665216662 PMID 9602276 S2CID 17779069 originalu za 26 veresnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2022 Torsvik Vigdis Ovreas Lise 2002 Microbial diversity and function in soil from genes to ecosystems Current Opinion in Microbiology angl 5 3 240 45 doi 10 1016 S1369 5274 02 00324 7 PMID 12057676 originalu za 22 veresnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2022 Amelung Wulf Bossio Deborah De Vries Wim Kogel Knabner Ingrid Lehmann Johannes Amundson Ronald Bol Roland Collins Chris Lal Rattan Leifeld Jens Minasny Buniman Pan Gen Xing Paustian Keith Rumpel Cornelia Sanderman Jonathan Van Groeningen Jan Willem Mooney Sian Van Wesemael Bas Wander Michelle Chabbi Abad 27 zhovtnya 2020 Towards a global scale soil climate mitigation strategy PDF Nature Communications angl 11 1 5427 Bibcode 2020NatCo 11 5427A doi 10 1038 s41467 020 18887 7 ISSN 2041 1723 PMC 7591914 PMID 33110065 PDF originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Pielke Roger A Mahmood Rezaul McAlpine Clive 1 listopada 2016 Land s complex role in climate change Physics Today angl 69 11 40 46 Bibcode 2016PhT 69k 40P doi 10 1063 PT 3 3364 ISSN 0031 9228 Pouyat Richard Groffman Peter Yesilonis Ian Hernandez Luis 2002 Soil carbon pools and fluxes in urban ecosystems en angl 116 Supplement 1 S107 S118 doi 10 1016 S0269 7491 01 00263 9 PMID 11833898 originalu za 31 travnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Our analysis of pedon data from several disturbed soil profiles suggests that physical disturbances and anthropogenic inputs of various materials direct effects can greatly alter the amount of C stored in these human made soils Davidson Eric A Janssens Ivan A 2006 Temperature sensitivity of soil carbon decomposition and feedbacks to climate change PDF Nature angl 440 9 March 2006 165 73 Bibcode 2006Natur 440 165D doi 10 1038 nature04514 PMID 16525463 S2CID 4404915 PDF originalu za 6 lipnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Powlson David 2005 Will soil amplify climate change Nature angl 433 20 January 2005 204 05 Bibcode 2005Natur 433 204P doi 10 1038 433204a PMID 15662396 S2CID 35007042 originalu za 22 veresnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Bradford Mark A Wieder William R Bonan Gordon B Fierer Noah Raymond Peter A Crowther Thomas W 2016 Managing uncertainty in soil carbon feedbacks to climate change PDF Nature Climate Change angl 6 27 July 2016 751 758 Bibcode 2016NatCC 6 751B doi 10 1038 nclimate3071 S2CID 43955196 PDF originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2022 LiteraturaSuhodil Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus S 424 Susha Geograficheskij enciklopedicheskij slovar ponyatiya i terminy Gl red A F Tryoshnikov M Sovetskaya enciklopediya 1988 S 298 ros

Дата публікації:
Топ