Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смедеревська фортеця серб Cмeдepeвcκa твpђaвa Smederevska tvrđava середньовічне укріплене місто в Смедерево Сербія яке б

Смедеревська фортеця

Смедеревська фортеця

Смедеревська фортеця (серб. Cмeдepeвcκa твpђaвa / Smederevska tvrđava) — середньовічне укріплене місто в Смедерево, Сербія, яке було тимчасовою столицею Сербії в Середньовіччі. Вона була побудована між 1427 і 1430 роками за наказом деспота Джураджа Бранковича, правителя Сербського деспотату. Вона була додатково укріплений Османською імперією, яка захопила місто в 1459 році.

Смедеревська фортеця
image
44°40′07″ пн. ш. 20°55′45″ сх. д. / 44.668611111138773140° пн. ш. 20.92916666669477976° сх. д. / 44.668611111138773140; 20.92916666669477976Координати: 44°40′07″ пн. ш. 20°55′45″ сх. д. / 44.668611111138773140° пн. ш. 20.92916666669477976° сх. д. / 44.668611111138773140; 20.92916666669477976
Країнаimage Сербія
РозташуванняСмедереве
Статус спадщиниd і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Дата початку спорудження1428
Дата закінчення спорудження1430 (inner city)
1439 (fortified suburb)
1480s (outer defenses)
early-18th-century (trenches)
image
image
Смедеревська фортеця
Смедеревська фортеця (Сербія)
image Смедеревська фортеця у Вікісховищі

Фортеця витримала кілька облог османів і сербів, залишившись відносно неушкодженою. Під час Другої світової війни вона була сильно пошкоджена вибухами та бомбардуваннями. Станом на 2009 рік у ній проводяться масштабні реставраційні та консерваційні роботи, незважаючи на які фортеця залишається «одним із рідкісних збережених дворів середньовічних сербських правителів».

У 1979 році Смедеревська фортеця була оголошена національною . У 2010 році фортеця була внесена до попереднього списку для можливої номінації як об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО.

Місцезнаходження

Смедеревська фортеця, 45 кілометрів на південний схід від Белграда, охоплює 11,3 га в центрі сучасного міста Смедерево. Вона стратегічно розташована на правому березі річки Дунай на трикутній рівнині, утвореній річок Дунай і Єзава, лише 72 метрів над рівнем моря. Таке розташування дозволило сербській столиці залишитися поблизу християнського Угорського королівства, а також задовольнило султана Османської імперії Мурада II, усунувши неконтрольований прохід угорців у Поморав'я.

Розташування фортеці, що з'єднує Балкани та Центральну Європу, упродовж століть робило її важливим релігійним і комерційним центром, чому тепер сприяє те, що вона розташована на Пан'європейському коридорі X. Дунай також з'єднує його з багатьма іншими історичними місцями, зокрема з Белградом і його передмістям Вінча, Новим Садом, , та Вімінаціумем.

Історія

image
Південні стіни внутрішнього міста та рів (10)
image
Залишки палацу Деспота (18)

Серед турбулентності османського завоювання Балкан на початку XV ст сторіччя християнські правителі регіону програли кілька битв, як-от Косовську битву та облогу Велико-Тирнового. Деспоту Стефану Лазаревичу довелося підтримувати Сербський деспотат у тонкій рівновазі між османами та угорцями. Близько 1403 року він прийняв угорський васалітет від короля Сигізмунда і заснував нову столицю в Белграді, яка була передана йому як нагорода. Після смерті Стефана в 1426 році, племінник і наступник Стефана, Джурадж Бранкович, був змушений повернути Белград угорцям. Щоб компенсувати цю втрату, Джурадж вирішив побудувати нову столицю, і вибір припав на Смедерево.

Смедерево, яке раніше не мало поселення, було обрано з кількох причин. У 1428 році, під час війни Османської імперії з Венецією, угорці та османи погодилися визнати Бранковича незалежним правителем Сербії, тим самим перетворивши її на буферну державу. Договір також установлював османське панування над Сербією, а також залишався васалом Угорщини. Зважаючи на тривалий статус з Угорщиною та релігійні відмінності з Османською імперією (Угорщина та Сербія були християнами, порівняно з турками-мусульманами), вважалося, що столиця була ближчою до Угорщини, ніж до Османської імперії. Розташування Смедерево на Дунаї, між Белградом і Голубацем, забезпечувало легкий доступ до інших точок уздовж річки. Це також дозволяло контролювати рух Дунаєм, включаючи блокування угорського входу в долину Морави, що задовольнило турків.

Восени 1428 р. почалося будівництво столиці. У 1430 році була завершена перша частина фортеці, включаючи палац і достатню кількість інших будівель для формування внутрішнього міста. Роботи над укріпленим передмістям і додатковими укріпленнями тривали до 1439 року.

20 квітня 1434 року в новій фортеці відбулося вінчання молодшої дочки Джураджа Бранковича Катарини та Ульріка II Ціллі. Цей шлюб підкреслив дружні стосунки деспота з Османською Портою, хоча спорідненість Ульріка з королевою Угорщини передбачала посилення сербо-угорського союзу. У результаті візир прибув до Смедерево в середині 1434 року з посланням з Едірне. У ньому зазначалося, що безпека Сербії від Османської імперії може бути гарантована лише через шлюб старшої доньки Бранковича з султаном Мурадом II. Після довгих роздумів рада, скликана в палаці, погодилася, і було вжито заходів щодо заручин Мари з султаном. Тієї осені Мурад послав кількох своїх «найвідоміших візирів», щоб повернути свою наречену.

14 серпня 1435 року в у Смедерево було підписано офіційний договір про «братерство і дружбу» між Сербією та Венеційською Республікою. Цей договір призвів до того, що Джурадж і його сини були зараховані до громадян Венеції. На початку червня 1439 року мир з османами, укладений шлюбом Мари з султаном, було розірвано. На чолі з Мурадом II, 130 тис. турецьких солдат зайняли пагорби навколо Смедерева. Бранкович поспішив по допомогу до Угорщини, залишивши командувати своєму сину Гргуру. Допомоги не було, але Смедерево витримало атаку, навіть коли Мурад привів гармати.

image
Вид на північну стіну та Дунай.

Майже через три місяці, 18 серпня 1439 року, голод змусив сербів здатися. Князі Гргур і Стефан були відправлені в Анатолію і осліплені, незважаючи на благання їхньої сестри, теперішньої султани Мари. Проте через п'ять років Смедерево, Гргур і Стефан повернулися до Бранковичів за .

Смедеревська фортеця незадовго до вибуху в 1941 р.

Приблизно на початку 1449 року Бранкович ув'язнив у підземеллях фортеці угорського регента Яноша Гуньяді, поки його не викупили земляки. У 1453 році султан Мехмед II та очолили черговий напад на Смедерево в рамках спустошливого походу на Сербію. Під час цього нападу турки забрали 50 000 чоловіків, жінок і дітей, але Смедерево добре очолив . Незважаючи на те, що місто налічувало лише 6000 чоловік, порівняно з 20000 османів, місто вистояло. Мехмед Завойовник обложив Смедерево вдруге, а фортецю втретє взяли в облогу османи в 1456 році, захищаючи сербські сили. У березні 1459 року командування фортецею Смедерево здобув Стефан Томашевич. Того ж року Смедерево було захоплене османами, що призвело до кінця середньовічної сербської держави, а Стефан Томашевич утік до Боснії.

Під час Другої світової війни німецькі війська використовували фортецю для зберігання боєприпасів. 5 червня 1941 року , розірвавши все Смедерево та досягнувши населених пунктів аж до 10 кілометрів. Значна частина південної стіни фортеці була зруйнована, сусідня залізнична станція, переповнена людьми, була рознесена повітрям, а більшість будівель у місті були перетворені на руїни. Близько 2500 людей загинуло в результаті вибуху, кожен другий житель зазнав поранень або був травмований (приблизно 5500). Бомбардування союзників у 1944 році завдало ще більшої шкоди.

Поточне та майбутнє використання

Нині фортеця використовується як міський парк, тут іноді проводяться фестивалі, концерти, ярмарки та інші культурні заходи. У центрі міста збудовано сцену. На південному сході на раніше відкритому просторі вздовж Єзави тепер є гавань і пристань. Також ведуться дискусії щодо визначення спільного майбутнього, модернізованого використання та розробки проектів відновлення та відбудови фортеці.

image
Панорамний вид на Мале Місто (центр міста)
image
Панорамний вид на Велике місто

Культурно-історичне значення

image
Смедеревська фортеця — 1920-ті рр.

Фортеця Смедерево була описана як «один із найяскравіших і наймонументальніших об'єктів архітектури, що зберігся в середньовічній Сербії» і «свідок сербської творчої сили». Вона є точним відображенням традиційної середньовічної оборонної архітектури і добре збереглася, не зазнаючи серйозних руйнувань до Другої світової війни. Фортеця та околиці накопичили докази цивілізацій, які розвивалися упродовж історії, головним чином між 15-м і 20-м століттями, що є прямим свідченням розвитку середньовічної сербської держави та відповідної православної церкви.

image
Одне з подвійних аркових вікон фортеці

Фортеця була побудована Джураджем Бранковичем як нова столиця Сербії. Під час будівництва бачили дружину Бранковича Ірину, яка спілкувалася з іноземними наглядачами — її братом і його людьми — це призвело до того, що її часто асоціювали з проектом. Серед робітників це поєднання, а також потреба в довгостроковій праці та високі податки дали їй прізвисько «Проклета Єрина» («Проклята Ірина»).

Велика кількість докладених зусиль також призвела до різноманітних перебільшень та історій, таких як епічна поема Starina Novak i knez Bogosav («Старий Новак і князь Богосав»), у якій говориться, що багато людей втекли до лісів і стали гайдуками, щоб уникнути податків і подальшої роботи. Хоча гайдуки в цьому районі дійсно були, незрозуміло, чи були вони справді пов'язані з будівництвом фортеці.

Після завершення першої частини фортеця Смедерево швидко стала важливою ланкою між Балканами та Центральною Європою. Невдовзі після побудови місто досягло свого піку значення як релігійний, комерційний і торговий центр, після чого воно було населене переважно сербами та колоніями купців, переважно з Дубровника. Приблизно в цей же час мощі святого євангеліста Луки, який став покровителем Смедерева, були привезені і зберігаються в церкві у фортеці.

Стосовно самої споруди внутрішнє місто примітне , яка є важливим уявленням про сербську . Високо в кам'яній стіні з боку Дунаю вирізьблено чотири набори подвійних аркових вікон у поєднанні готичного та романського стилів. Тут був підписаний купецький договір між Венеційською республікою та Сербським деспотатом.

image
Вежа з написом Деспота

У центрі міста також є вежа з великим цегляним написом, у якому вказано ім'я Джураджа Бранковича та дату будівництва. Там написано: V Hrista Boga blagoverni despot Đurđ, gospodin Srbljem i Pomorju Ze(t)skomu; povelenijem jego sazida se grad sij v leto 6938. («У Христі Господі вірний Деспот Джурдж, Владика сербів і Примор'я Зети. За його наказом це місто було побудоване в 6938 [1430] році».) Над нею є замурований , який дає вежі її назви Крстата кула («Крстата вежа») і вежа Крстача. Цей тип написів є рідкісним і трапляється лише на території колишньої Візантії. Це єдиний приклад у колишній Югославії.

В укріпленому передмісті є мінімальні залишки двох більш значних споруд. Однією з них був сакральний комплекс Blagoveštenjska crkva (Благовіщенська церква), де зберігалися мощі святого. Хоча будівництво її почалося ще у 15 столітті, вона будувалася упродовж кількох історичних етапів. Другою спорудою була турецька лазня XVII століття.

Упродовж багатьох років Смедеревська фортеця стояла як останній захист від османських нападів. Під час їхнього нападу в 1439 році це також стало першим місцем у Сербії, де побачили гарматний вогонь. Коли вона пала в 1459 році, то стала центром турецького санджаку. Пізніше Смедерево було провінцією монархії Габсбургів, а між 1805 і 1807 роками знову стало центром оновленої Сербської держави.

Архітектура

image
План Смедеревської фортеці (Pale grey — зруйнований; Blue-grey — висохлий)
A. Fortified suburb B. Inner city / Fortified manor
1. Main entry gate
2. City gate II
3. City gate I
4. Ship gate
5. gate
6. Flag tower
7. Turkish inscription tower
8. Water tower
9. Outer water trench
10. Inner water trench
 11. Bridge
12. Inner city gate
13. Rectangular tower
14. (Donžon kula (Donjon tower))
15. Jerina's tower (Jerinina kula)
16. Despot's inscription tower (Krstata kula (Krstata tower) or tower Krstača)
17.
18.
19. Bath remains
20. Church remains

Смедеревська фортеця — монументальний комплекс, побудований у візантійській традиції за зразком Константинопольської фортеці. Хоча його основи не передбачалося занурювати, його класифікують як водну фортецю, оскільки він повністю оточений водою. Після завершення будівництва фортеці відбулося зниження її військового значення і було зроблено кілька структурних змін. Завдяки цьому оригінальний архітектурний стиль зберігся до наших днів.

Фортеця оточена 1,5 кілометрів зубчастих стін понад 2 метрів завтовшки і 25 вежі, кожна приблизно по 25 метрів заввишки. Дві сторони обмежені річками Дунай і Єзава, хоча остання тепер перенаправлена подалі від стіни. Третя сторона мала два рови, додані до оборонної системи, один для внутрішнього міста та один для передмістя. Ділянка на південь від зовнішніх стін була залишена відкритою.

Будівництво

У будівництві фортеці було чотири основних етапи. Роботи над першою частиною, укріпленою садибою для деспота Джураджа Бранковича, побудованою в місці злиття річок, розпочалися восени 1428 року.

Під оком , старшого брата Деспотини Ірини Бранкович, пиломатеріали, вапно та величезні камені з колишніх римських міст (сучасне село , на захід від Смедеревого), (у гирлі Великої Морави), і Вімінаціум були зібрані. Навесні 1429 року грецькі та рагузькі робітники почали цегляну кладку. У 1430 році ошатна садиба була завершена. Вона становила палац, що тягнеться вздовж стіни рову; навпроти дунайської стіни; фортецю, Donžon kula (вежа донжон), у кутку, утвореному стінами; скарбниця у високій палаті; та інші допоміжні споруди, створюючи внутрішнє місто.

image
Вид на Дунай із внутрішньоміської вежі

Тронний зал, де Бранкович приймав своїх відвідувачів, був побудований із чотирма подвійними арочними вікнами, виконаними у змішаному готично-романському стилі. Донжон кула мала стати кінцевою лінією оборони. Він був побудований зі стінами понад 4 метри завтовшки, і в ньому розміщувалася шляхта під час турецьких нападів.Приховані двері були вбудовані в стіну Єзави, що дозволяло пройти в бік Угорщини.

Наступні дев'ять років були витрачені на розширення укріплень, щоб включити більше укріплене передмістя, таким чином завершивши головну фортецю. У передмісті поетапно будували сакральний комплекс із XV століття, а турецька лазня була додана османами в 17 столітті. У дунайській стіні передмістя була корабельна брама, звідки моряки могли заходити до фортеці. Незрозуміло, чи були побудовані довгобуди.

Між 1460 і 1480 роками, під час перебування під контролем Османської імперії, була побудована більша оборонна система, включно з уступами, низькими стінами та іншими вежами. Упродовж першої половини 18 століття були додані укріплені рови.

Сучасний стан

Ступінь занепаду фортеці варіюється в широкому діапазоні: від Крестата кула, яка все ще добре збереглася, до ділянок стін, які не ремонтувалися і в деяких місцях зруйнувалися.

image
Південно-західна стіна укріпленого передмістя

Перші і найсильніші пошкодження зазнали під час Другої світової війни. 5 червня 1941 року боєприпаси, що зберігалися у фортеці, вибухнули, зруйнувавши не лише значну частину південної стіни, але й зруйнувавши більшу частину Смедерева. Подальшої шкоди було завдано бомбардуванням союзників у 1944 році.

Дамба в Залізних Воротах, завершена в 1972 році, підняла рівень води в басейні нижнього Дунаю і спричинила значні повені. Між 1970 і 1980 роками була побудована система для захисту фортеці та навколишнього міста від майбутньої високої води, однак у результаті сильних опадів і танення снігу.

Принаймні з 1970 року фортеця була об'єктом реставрації та консервації, а також археологічних та архітектурних досліджень. Більшість робіт на даний момент було виконано між 1970 і 1995 роками У той час як деякі частини були принаймні частково відремонтовані, інші зазнали лише консерваційних робіт і досі перебувають у поганому стані.

У центрі міста фундамент є єдиною частиною палацу, яка залишилася стояти, а зал для аудієнцій має лише контур там, де була основа. Те, що залишилося, було частково відновлено і зараз є стабільним, хоча залишаються проблеми з ростом рослинності та постійним обслуговуванням. Навколишні вежі також потребують роботи, оскільки багато з них зруйновані. Після відновлення міста у 1994—1995 рр. були проведені археологічні дослідження.

image
Південно-східна стіна укріпленого передмістя

У дуже поганому стані укріплене передмістя. Частини стіни відсутні, а кілька веж похилені або частково зруйновані. Кутова вежа позаду вежі з турецьким написом і ділянка стіни вздовж Дунаю були законсервовані, а південна стіна, яку кілька разів відновлювали як частину дамби, є стабільною, але консерваційні роботи неякісні. Натомість багато часу було витрачено на археологічні розкопки та дослідження, особливо залишків сакрального комплексу та турецької лазні.

Схил вздовж Дунаю, який кілька разів частково руйнувався, був реставрований і зараз перебуває в хорошому стані. З інших боків велика частина уступу зникла або під землею, і загальний стан невідомий.

Атмосфера та обстановка також під загрозою, хоча вони залишаються найкращими на Дунаї. Два інші боки оточені сучасною забудовою, як-от пристань на східній стороні, залізниця на півдні та безліч інших міських споруд.

Запланованим кінцевим результатом роботи є повне відновлення як Смедеревської фортеці, так і її найближчих околиць, включаючи перенесення залізниці, хоча оцінки вартості сильно відрізняються. Між 2003 і 2004 роками вартість лише консерваційних робіт оцінювалася в 10 600 000 євро, тоді як загальна вартість реабілітації, включаючи консервацію, реставрацію та дослідження, сягнула 22 000 000 євро. У 2005 році сукупні витрати на базове збереження та дослідження впали до 4 000 000 євро.

Постійні фактори ризику

Незважаючи на зусилля щодо збереження, фортеця все ще перебуває під загрозою пошкодження як природними, так і штучними причинами. Високий рівень ґрунтових вод у результаті спорудження дамби в Залізних Воротах загрожує її стабільності та збільшило кількість повеней, особливо до зміцнення узбережжя. Забруднення повітря та ріст рослинності прискорюють темпи загнивання. Вторгнення міст, особливо залізниці, продовжує загрожувати характеру території навколо фортеці. Необмежене відвідування туристами в поєднанні з неналежним захистом, обслуговуванням і підтримкою, як адміністративною, так і фінансовою, також сприяє повільному занепаду фортеці.

Див. також

Список літератури

  1. . Ekonom:east Media Group. 3 серпня 2010. Архів оригіналу за 5 серпня 2010. Процитовано 11 серпня 2010.
  2. Smederevo Fortress. UNESCO World Heritage Centre. Процитовано 12 січня 2017.
  3. {{}}: Порожнє посилання на джерело ()
  4. (серб.). Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  5. Pod vlašću proklete Jerine. Srpsko Nasleđe: Istorijske Sveske (серб.). 7. July 1998. Процитовано 17 липня 2007.
  6. {{}}: Порожнє посилання на джерело ()
  7. (1997). IV. Oporavljena Srbija - V. Despot Đurađ Branković. (серб.). Banja Luka / Belgrade: . Архів оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 17 липня 2007.
  8. Historical Geography: Neighboring Countries and Provinces (Reprint (bottom of page)). Knight Kings: The Anjou- and Sigismund Age in Hungary (1301–1437). Encyclopaedia Humana Hungarica 03 / Magyar Elektronikus Könyvtár. 1997. Процитовано 17 липня 2007.
  9. Imber, Colin (July 2006). Introduction. (PDF). Ashgate Publishing. с. 9–31. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2007. Процитовано 17 липня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  10. Sugar, Peter (1977). Chapter 1: The Early History and the Establishment of the Ottomans in Europe. . . Архів оригіналу (Reprint) за 9 травня 2008. Процитовано 17 липня 2007.
  11. . Serbian Medieval History. . Архів оригіналу за 12 липня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  12. From «Pod vlašću proklete Jerina»: «… in curia sine [sic] palatio residentie apud Semedram in sala mogna audientie.»
  13. Thorpe, Nick (2013). The Danube: A Journey Upriver from the Black Sea to the Black Forest. New Haven, Connecticut: Yale University Press. с. 143. ISBN .
  14. Nicol, Donald M. (1993). The Last Centuries of Byzantium, 1261–1453. Cambridge: Cambridge University Press. с. 366. ISBN . Процитовано 19 грудня 2013.
  15. Guran, Petre (2012). Slavonic Historical Writing in South-Eastern Europe, 1200–1600. У Foot, Sarah; Robinson, Chase F. (ред.). The Oxford History of Historical Writing: 400–1400. Т. 2. с. 328. ISBN . Процитовано 19 грудня 2013.
  16. John V. A. Fine, John Van Antwerp Fine; (1994) The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest p. 575; University of Michigan Press,
  17. . Архів оригіналу за 26 вересня 2006. Процитовано 17 липня 2007.
  18. (серб.). Архів оригіналу за 29 вересня 2006. Процитовано 17 липня 2007.
  19. Tvrđava — Prestoni grad [ 2016-08-22 у Wayback Machine.] www.smederevo.org.rs (серб.)
  20. (серб.). Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  21. Estrela sas Milano. . Roma Victrix: Historia Militaris Romae (італ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2006. Процитовано 17 липня 2007.
  22. (серб.). Архів оригіналу за 27 червня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  23. Program of events in Serbia. European Heritage Days – 11–30 September. , branch. Процитовано 17 липня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  24. . AP Archive - World News Review 2006 - Full Shotlist. Associated Press. 14 квітня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  25. Čekerevac, Zoran. (PDF). Security Magazine. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  26. Balkans in race to stem flooding. BBC. 17 квітня 2006. Процитовано 17 липня 2007.
  27. Smederevo Fortress. Cultural Corridors of South East Europe : Heritage at Risk. Association for Cultural Tourism. Процитовано 17 липня 2007.

Коментарі

  1. See the sign at the entrance to the inner city[]
  2. As mentioned here, the existence of, but not explanation for, hajduks was noted by in his Žitije despota Stefana Lazarevića (Biography of ).
  3. There is also a claim that the bath was built during the 15th century, seen here. The fortress was under Ottoman control for both dates, so both are plausible.
  4. See the fortress map and its source images.

Подальше читання

  • Ćurčić Slobodan (2013). Visible and invisible aspects of building the fortified palace of Smederevo and its historical significance. Zbornik Radova Vizantološkog Instituta. 50 (2): 835—851. doi:10.2298/ZRVI1350835C.
  • Starina Novak i knez Bogosav on Wikisource (серб.)
  • regarding the sacral complex, Blagoveštenjska, and a proposed inner city chapel, Dvorska. (серб.)
  • to the above interview. (серб.)

Посилання

  • 3D віртуальна прогулянка «Смедеревська фортеця» smederevskatvrdjava.com (англ.), (серб.)
  • Смедеревська фортеця і проклята деспотиса serbia.com

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Smederevska fortecya serb Cmedepevcka tvpђava Smederevska tvrđava serednovichne ukriplene misto v Smederevo Serbiya yake bulo timchasovoyu stoliceyu Serbiyi v Serednovichchi Vona bula pobudovana mizh 1427 i 1430 rokami za nakazom despota Dzhuradzha Brankovicha pravitelya Serbskogo despotatu Vona bula dodatkovo ukriplenij Osmanskoyu imperiyeyu yaka zahopila misto v 1459 roci Smederevska fortecya44 40 07 pn sh 20 55 45 sh d 44 668611111138773140 pn sh 20 92916666669477976 sh d 44 668611111138773140 20 92916666669477976 Koordinati 44 40 07 pn sh 20 55 45 sh d 44 668611111138773140 pn sh 20 92916666669477976 sh d 44 668611111138773140 20 92916666669477976Krayina SerbiyaRoztashuvannyaSmedereveStatus spadshinid i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Data pochatku sporudzhennya1428Data zakinchennya sporudzhennya1430 inner city 1439 fortified suburb 1480s outer defenses early 18th century trenches Smederevska fortecyaSmederevska fortecya Serbiya Smederevska fortecya u Vikishovishi Fortecya vitrimala kilka oblog osmaniv i serbiv zalishivshis vidnosno neushkodzhenoyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona bula silno poshkodzhena vibuhami ta bombarduvannyami Stanom na 2009 rik u nij provodyatsya masshtabni restavracijni ta konservacijni roboti nezvazhayuchi na yaki fortecya zalishayetsya odnim iz ridkisnih zberezhenih dvoriv serednovichnih serbskih praviteliv U 1979 roci Smederevska fortecya bula ogoloshena nacionalnoyu U 2010 roci fortecya bula vnesena do poperednogo spisku dlya mozhlivoyi nominaciyi yak ob yektu Svitovoyi spadshini YuNESKO MisceznahodzhennyaSmederevska fortecya 45 kilometriv na pivdennij shid vid Belgrada ohoplyuye 11 3 ga v centri suchasnogo mista Smederevo Vona strategichno roztashovana na pravomu berezi richki Dunaj na trikutnij rivnini utvorenij richok Dunaj i Yezava lishe 72 metriv nad rivnem morya Take roztashuvannya dozvolilo serbskij stolici zalishitisya poblizu hristiyanskogo Ugorskogo korolivstva a takozh zadovolnilo sultana Osmanskoyi imperiyi Murada II usunuvshi nekontrolovanij prohid ugorciv u Pomorav ya Roztashuvannya forteci sho z yednuye Balkani ta Centralnu Yevropu uprodovzh stolit robilo yiyi vazhlivim religijnim i komercijnim centrom chomu teper spriyaye te sho vona roztashovana na Pan yevropejskomu koridori X Dunaj takozh z yednuye jogo z bagatma inshimi istorichnimi miscyami zokrema z Belgradom i jogo peredmistyam Vincha Novim Sadom ta Viminaciumem IstoriyaPivdenni stini vnutrishnogo mista ta riv 10 Zalishki palacu Despota 18 Sered turbulentnosti osmanskogo zavoyuvannya Balkan na pochatku XV st storichchya hristiyanski praviteli regionu prograli kilka bitv yak ot Kosovsku bitvu ta oblogu Veliko Tirnovogo Despotu Stefanu Lazarevichu dovelosya pidtrimuvati Serbskij despotat u tonkij rivnovazi mizh osmanami ta ugorcyami Blizko 1403 roku vin prijnyav ugorskij vasalitet vid korolya Sigizmunda i zasnuvav novu stolicyu v Belgradi yaka bula peredana jomu yak nagoroda Pislya smerti Stefana v 1426 roci pleminnik i nastupnik Stefana Dzhuradzh Brankovich buv zmushenij povernuti Belgrad ugorcyam Shob kompensuvati cyu vtratu Dzhuradzh virishiv pobuduvati novu stolicyu i vibir pripav na Smederevo Smederevo yake ranishe ne malo poselennya bulo obrano z kilkoh prichin U 1428 roci pid chas vijni Osmanskoyi imperiyi z Veneciyeyu ugorci ta osmani pogodilisya viznati Brankovicha nezalezhnim pravitelem Serbiyi tim samim peretvorivshi yiyi na bufernu derzhavu Dogovir takozh ustanovlyuvav osmanske panuvannya nad Serbiyeyu a takozh zalishavsya vasalom Ugorshini Zvazhayuchi na trivalij status z Ugorshinoyu ta religijni vidminnosti z Osmanskoyu imperiyeyu Ugorshina ta Serbiya buli hristiyanami porivnyano z turkami musulmanami vvazhalosya sho stolicya bula blizhchoyu do Ugorshini nizh do Osmanskoyi imperiyi Roztashuvannya Smederevo na Dunayi mizh Belgradom i Golubacem zabezpechuvalo legkij dostup do inshih tochok uzdovzh richki Ce takozh dozvolyalo kontrolyuvati ruh Dunayem vklyuchayuchi blokuvannya ugorskogo vhodu v dolinu Moravi sho zadovolnilo turkiv Voseni 1428 r pochalosya budivnictvo stolici U 1430 roci bula zavershena persha chastina forteci vklyuchayuchi palac i dostatnyu kilkist inshih budivel dlya formuvannya vnutrishnogo mista Roboti nad ukriplenim peredmistyam i dodatkovimi ukriplennyami trivali do 1439 roku 20 kvitnya 1434 roku v novij forteci vidbulosya vinchannya molodshoyi dochki Dzhuradzha Brankovicha Katarini ta Ulrika II Cilli Cej shlyub pidkresliv druzhni stosunki despota z Osmanskoyu Portoyu hocha sporidnenist Ulrika z korolevoyu Ugorshini peredbachala posilennya serbo ugorskogo soyuzu U rezultati vizir pribuv do Smederevo v seredini 1434 roku z poslannyam z Edirne U nomu zaznachalosya sho bezpeka Serbiyi vid Osmanskoyi imperiyi mozhe buti garantovana lishe cherez shlyub starshoyi donki Brankovicha z sultanom Muradom II Pislya dovgih rozdumiv rada sklikana v palaci pogodilasya i bulo vzhito zahodiv shodo zaruchin Mari z sultanom Tiyeyi oseni Murad poslav kilkoh svoyih najvidomishih viziriv shob povernuti svoyu narechenu 14 serpnya 1435 roku v u Smederevo bulo pidpisano oficijnij dogovir pro braterstvo i druzhbu mizh Serbiyeyu ta Venecijskoyu Respublikoyu Cej dogovir prizviv do togo sho Dzhuradzh i jogo sini buli zarahovani do gromadyan Veneciyi Na pochatku chervnya 1439 roku mir z osmanami ukladenij shlyubom Mari z sultanom bulo rozirvano Na choli z Muradom II 130 tis tureckih soldat zajnyali pagorbi navkolo Smedereva Brankovich pospishiv po dopomogu do Ugorshini zalishivshi komanduvati svoyemu sinu Grguru Dopomogi ne bulo ale Smederevo vitrimalo ataku navit koli Murad priviv garmati Vid na pivnichnu stinu ta Dunaj Majzhe cherez tri misyaci 18 serpnya 1439 roku golod zmusiv serbiv zdatisya Knyazi Grgur i Stefan buli vidpravleni v Anatoliyu i oslipleni nezvazhayuchi na blagannya yihnoyi sestri teperishnoyi sultani Mari Prote cherez p yat rokiv Smederevo Grgur i Stefan povernulisya do Brankovichiv za Smederevska fortecya nezadovgo do vibuhu v 1941 r Priblizno na pochatku 1449 roku Brankovich uv yazniv u pidzemellyah forteci ugorskogo regenta Yanosha Gunyadi poki jogo ne vikupili zemlyaki U 1453 roci sultan Mehmed II ta ocholili chergovij napad na Smederevo v ramkah spustoshlivogo pohodu na Serbiyu Pid chas cogo napadu turki zabrali 50 000 cholovikiv zhinok i ditej ale Smederevo dobre ocholiv Nezvazhayuchi na te sho misto nalichuvalo lishe 6000 cholovik porivnyano z 20000 osmaniv misto vistoyalo Mehmed Zavojovnik oblozhiv Smederevo vdruge a fortecyu vtretye vzyali v oblogu osmani v 1456 roci zahishayuchi serbski sili U berezni 1459 roku komanduvannya forteceyu Smederevo zdobuv Stefan Tomashevich Togo zh roku Smederevo bulo zahoplene osmanami sho prizvelo do kincya serednovichnoyi serbskoyi derzhavi a Stefan Tomashevich utik do Bosniyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimecki vijska vikoristovuvali fortecyu dlya zberigannya boyepripasiv 5 chervnya 1941 roku rozirvavshi vse Smederevo ta dosyagnuvshi naselenih punktiv azh do 10 kilometriv Znachna chastina pivdennoyi stini forteci bula zrujnovana susidnya zaliznichna stanciya perepovnena lyudmi bula roznesena povitryam a bilshist budivel u misti buli peretvoreni na ruyini Blizko 2500 lyudej zaginulo v rezultati vibuhu kozhen drugij zhitel zaznav poranen abo buv travmovanij priblizno 5500 Bombarduvannya soyuznikiv u 1944 roci zavdalo she bilshoyi shkodi Potochne ta majbutnye vikoristannya Nini fortecya vikoristovuyetsya yak miskij park tut inodi provodyatsya festivali koncerti yarmarki ta inshi kulturni zahodi U centri mista zbudovano scenu Na pivdennomu shodi na ranishe vidkritomu prostori vzdovzh Yezavi teper ye gavan i pristan Takozh vedutsya diskusiyi shodo viznachennya spilnogo majbutnogo modernizovanogo vikoristannya ta rozrobki proektiv vidnovlennya ta vidbudovi forteci Panoramnij vid na Male Misto centr mista Panoramnij vid na Velike mistoKulturno istorichne znachennyaSmederevska fortecya 1920 ti rr Fortecya Smederevo bula opisana yak odin iz najyaskravishih i najmonumentalnishih ob yektiv arhitekturi sho zberigsya v serednovichnij Serbiyi i svidok serbskoyi tvorchoyi sili Vona ye tochnim vidobrazhennyam tradicijnoyi serednovichnoyi oboronnoyi arhitekturi i dobre zbereglasya ne zaznayuchi serjoznih rujnuvan do Drugoyi svitovoyi vijni Fortecya ta okolici nakopichili dokazi civilizacij yaki rozvivalisya uprodovzh istoriyi golovnim chinom mizh 15 m i 20 m stolittyami sho ye pryamim svidchennyam rozvitku serednovichnoyi serbskoyi derzhavi ta vidpovidnoyi pravoslavnoyi cerkvi Odne z podvijnih arkovih vikon forteci Fortecya bula pobudovana Dzhuradzhem Brankovichem yak nova stolicya Serbiyi Pid chas budivnictva bachili druzhinu Brankovicha Irinu yaka spilkuvalasya z inozemnimi naglyadachami yiyi bratom i jogo lyudmi ce prizvelo do togo sho yiyi chasto asociyuvali z proektom Sered robitnikiv ce poyednannya a takozh potreba v dovgostrokovij praci ta visoki podatki dali yij prizvisko Prokleta Yerina Proklyata Irina Velika kilkist dokladenih zusil takozh prizvela do riznomanitnih perebilshen ta istorij takih yak epichna poema Starina Novak i knez Bogosav Starij Novak i knyaz Bogosav u yakij govoritsya sho bagato lyudej vtekli do lisiv i stali gajdukami shob uniknuti podatkiv i podalshoyi roboti Hocha gajduki v comu rajoni dijsno buli nezrozumilo chi buli voni spravdi pov yazani z budivnictvom forteci Pislya zavershennya pershoyi chastini fortecya Smederevo shvidko stala vazhlivoyu lankoyu mizh Balkanami ta Centralnoyu Yevropoyu Nevdovzi pislya pobudovi misto dosyaglo svogo piku znachennya yak religijnij komercijnij i torgovij centr pislya chogo vono bulo naselene perevazhno serbami ta koloniyami kupciv perevazhno z Dubrovnika Priblizno v cej zhe chas moshi svyatogo yevangelista Luki yakij stav pokrovitelem Smedereva buli privezeni i zberigayutsya v cerkvi u forteci Stosovno samoyi sporudi vnutrishnye misto primitne yaka ye vazhlivim uyavlennyam pro serbsku Visoko v kam yanij stini z boku Dunayu virizbleno chotiri nabori podvijnih arkovih vikon u poyednanni gotichnogo ta romanskogo stiliv Tut buv pidpisanij kupeckij dogovir mizh Venecijskoyu respublikoyu ta Serbskim despotatom Vezha z napisom Despota U centri mista takozh ye vezha z velikim ceglyanim napisom u yakomu vkazano im ya Dzhuradzha Brankovicha ta datu budivnictva Tam napisano V Hrista Boga blagoverni despot Đurđ gospodin Srbljem i Pomorju Ze t skomu povelenijem jego sazida se grad sij v leto 6938 U Hristi Gospodi virnij Despot Dzhurdzh Vladika serbiv i Primor ya Zeti Za jogo nakazom ce misto bulo pobudovane v 6938 1430 roci Nad neyu ye zamurovanij yakij daye vezhi yiyi nazvi Krstata kula Krstata vezha i vezha Krstacha Cej tip napisiv ye ridkisnim i traplyayetsya lishe na teritoriyi kolishnoyi Vizantiyi Ce yedinij priklad u kolishnij Yugoslaviyi V ukriplenomu peredmisti ye minimalni zalishki dvoh bilsh znachnih sporud Odniyeyu z nih buv sakralnij kompleks Blagovestenjska crkva Blagovishenska cerkva de zberigalisya moshi svyatogo Hocha budivnictvo yiyi pochalosya she u 15 stolitti vona buduvalasya uprodovzh kilkoh istorichnih etapiv Drugoyu sporudoyu bula turecka laznya XVII stolittya Uprodovzh bagatoh rokiv Smederevska fortecya stoyala yak ostannij zahist vid osmanskih napadiv Pid chas yihnogo napadu v 1439 roci ce takozh stalo pershim miscem u Serbiyi de pobachili garmatnij vogon Koli vona pala v 1459 roci to stala centrom tureckogo sandzhaku Piznishe Smederevo bulo provinciyeyu monarhiyi Gabsburgiv a mizh 1805 i 1807 rokami znovu stalo centrom onovlenoyi Serbskoyi derzhavi ArhitekturaPlan Smederevskoyi forteci Pale grey zrujnovanij Blue grey visohlij A Fortified suburb B Inner city Fortified manor1 Main entry gate 2 City gate II 3 City gate I 4 Ship gate 5 gate 6 Flag tower 7 Turkish inscription tower 8 Water tower 9 Outer water trench 10 Inner water trench 11 Bridge 12 Inner city gate 13 Rectangular tower 14 Donzon kula Donjon tower 15 Jerina s tower Jerinina kula 16 Despot s inscription tower Krstata kula Krstata tower or tower Krstaca 17 18 19 Bath remains 20 Church remains Smederevska fortecya monumentalnij kompleks pobudovanij u vizantijskij tradiciyi za zrazkom Konstantinopolskoyi forteci Hocha jogo osnovi ne peredbachalosya zanuryuvati jogo klasifikuyut yak vodnu fortecyu oskilki vin povnistyu otochenij vodoyu Pislya zavershennya budivnictva forteci vidbulosya znizhennya yiyi vijskovogo znachennya i bulo zrobleno kilka strukturnih zmin Zavdyaki comu originalnij arhitekturnij stil zberigsya do nashih dniv Fortecya otochena 1 5 kilometriv zubchastih stin ponad 2 metriv zavtovshki i 25 vezhi kozhna priblizno po 25 metriv zavvishki Dvi storoni obmezheni richkami Dunaj i Yezava hocha ostannya teper perenapravlena podali vid stini Tretya storona mala dva rovi dodani do oboronnoyi sistemi odin dlya vnutrishnogo mista ta odin dlya peredmistya Dilyanka na pivden vid zovnishnih stin bula zalishena vidkritoyu Budivnictvo U budivnictvi forteci bulo chotiri osnovnih etapi Roboti nad pershoyu chastinoyu ukriplenoyu sadiboyu dlya despota Dzhuradzha Brankovicha pobudovanoyu v misci zlittya richok rozpochalisya voseni 1428 roku Pid okom starshogo brata Despotini Irini Brankovich pilomateriali vapno ta velichezni kameni z kolishnih rimskih mist suchasne selo na zahid vid Smederevogo u girli Velikoyi Moravi i Viminacium buli zibrani Navesni 1429 roku grecki ta raguzki robitniki pochali ceglyanu kladku U 1430 roci oshatna sadiba bula zavershena Vona stanovila palac sho tyagnetsya vzdovzh stini rovu navproti dunajskoyi stini fortecyu Donzon kula vezha donzhon u kutku utvorenomu stinami skarbnicya u visokij palati ta inshi dopomizhni sporudi stvoryuyuchi vnutrishnye misto Vid na Dunaj iz vnutrishnomiskoyi vezhi Tronnij zal de Brankovich prijmav svoyih vidviduvachiv buv pobudovanij iz chotirma podvijnimi arochnimi viknami vikonanimi u zmishanomu gotichno romanskomu stili Donzhon kula mala stati kincevoyu liniyeyu oboroni Vin buv pobudovanij zi stinami ponad 4 metri zavtovshki i v nomu rozmishuvalasya shlyahta pid chas tureckih napadiv Prihovani dveri buli vbudovani v stinu Yezavi sho dozvolyalo projti v bik Ugorshini Nastupni dev yat rokiv buli vitracheni na rozshirennya ukriplen shob vklyuchiti bilshe ukriplene peredmistya takim chinom zavershivshi golovnu fortecyu U peredmisti poetapno buduvali sakralnij kompleks iz XV stolittya a turecka laznya bula dodana osmanami v 17 stolitti U dunajskij stini peredmistya bula korabelna brama zvidki moryaki mogli zahoditi do forteci Nezrozumilo chi buli pobudovani dovgobudi Mizh 1460 i 1480 rokami pid chas perebuvannya pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi bula pobudovana bilsha oboronna sistema vklyuchno z ustupami nizkimi stinami ta inshimi vezhami Uprodovzh pershoyi polovini 18 stolittya buli dodani ukripleni rovi Suchasnij stan Stupin zanepadu forteci variyuyetsya v shirokomu diapazoni vid Krestata kula yaka vse she dobre zbereglasya do dilyanok stin yaki ne remontuvalisya i v deyakih miscyah zrujnuvalisya Pivdenno zahidna stina ukriplenogo peredmistya Pershi i najsilnishi poshkodzhennya zaznali pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 5 chervnya 1941 roku boyepripasi sho zberigalisya u forteci vibuhnuli zrujnuvavshi ne lishe znachnu chastinu pivdennoyi stini ale j zrujnuvavshi bilshu chastinu Smedereva Podalshoyi shkodi bulo zavdano bombarduvannyam soyuznikiv u 1944 roci Damba v Zaliznih Vorotah zavershena v 1972 roci pidnyala riven vodi v basejni nizhnogo Dunayu i sprichinila znachni poveni Mizh 1970 i 1980 rokami bula pobudovana sistema dlya zahistu forteci ta navkolishnogo mista vid majbutnoyi visokoyi vodi odnak u rezultati silnih opadiv i tanennya snigu Prinajmni z 1970 roku fortecya bula ob yektom restavraciyi ta konservaciyi a takozh arheologichnih ta arhitekturnih doslidzhen Bilshist robit na danij moment bulo vikonano mizh 1970 i 1995 rokami U toj chas yak deyaki chastini buli prinajmni chastkovo vidremontovani inshi zaznali lishe konservacijnih robit i dosi perebuvayut u poganomu stani U centri mista fundament ye yedinoyu chastinoyu palacu yaka zalishilasya stoyati a zal dlya audiyencij maye lishe kontur tam de bula osnova Te sho zalishilosya bulo chastkovo vidnovleno i zaraz ye stabilnim hocha zalishayutsya problemi z rostom roslinnosti ta postijnim obslugovuvannyam Navkolishni vezhi takozh potrebuyut roboti oskilki bagato z nih zrujnovani Pislya vidnovlennya mista u 1994 1995 rr buli provedeni arheologichni doslidzhennya Pivdenno shidna stina ukriplenogo peredmistya U duzhe poganomu stani ukriplene peredmistya Chastini stini vidsutni a kilka vezh pohileni abo chastkovo zrujnovani Kutova vezha pozadu vezhi z tureckim napisom i dilyanka stini vzdovzh Dunayu buli zakonservovani a pivdenna stina yaku kilka raziv vidnovlyuvali yak chastinu dambi ye stabilnoyu ale konservacijni roboti neyakisni Natomist bagato chasu bulo vitracheno na arheologichni rozkopki ta doslidzhennya osoblivo zalishkiv sakralnogo kompleksu ta tureckoyi lazni Shil vzdovzh Dunayu yakij kilka raziv chastkovo rujnuvavsya buv restavrovanij i zaraz perebuvaye v horoshomu stani Z inshih bokiv velika chastina ustupu znikla abo pid zemleyu i zagalnij stan nevidomij Atmosfera ta obstanovka takozh pid zagrozoyu hocha voni zalishayutsya najkrashimi na Dunayi Dva inshi boki otocheni suchasnoyu zabudovoyu yak ot pristan na shidnij storoni zaliznicya na pivdni ta bezlich inshih miskih sporud Zaplanovanim kincevim rezultatom roboti ye povne vidnovlennya yak Smederevskoyi forteci tak i yiyi najblizhchih okolic vklyuchayuchi perenesennya zaliznici hocha ocinki vartosti silno vidriznyayutsya Mizh 2003 i 2004 rokami vartist lishe konservacijnih robit ocinyuvalasya v 10 600 000 yevro todi yak zagalna vartist reabilitaciyi vklyuchayuchi konservaciyu restavraciyu ta doslidzhennya syagnula 22 000 000 yevro U 2005 roci sukupni vitrati na bazove zberezhennya ta doslidzhennya vpali do 4 000 000 yevro Postijni faktori riziku Nezvazhayuchi na zusillya shodo zberezhennya fortecya vse she perebuvaye pid zagrozoyu poshkodzhennya yak prirodnimi tak i shtuchnimi prichinami Visokij riven gruntovih vod u rezultati sporudzhennya dambi v Zaliznih Vorotah zagrozhuye yiyi stabilnosti ta zbilshilo kilkist povenej osoblivo do zmicnennya uzberezhzhya Zabrudnennya povitrya ta rist roslinnosti priskoryuyut tempi zagnivannya Vtorgnennya mist osoblivo zaliznici prodovzhuye zagrozhuvati harakteru teritoriyi navkolo forteci Neobmezhene vidviduvannya turistami v poyednanni z nenalezhnim zahistom obslugovuvannyam i pidtrimkoyu yak administrativnoyu tak i finansovoyu takozh spriyaye povilnomu zanepadu forteci Div takozhSerbskij despotat Serbske carstvo Istoriya Serbiyi Serednovichna Serbiya Turizm u SerbiyiSpisok literaturi Ekonom east Media Group 3 serpnya 2010 Arhiv originalu za 5 serpnya 2010 Procitovano 11 serpnya 2010 Smederevo Fortress UNESCO World Heritage Centre Procitovano 12 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite conference title Shablon Cite conference cite conference a Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka serb Arhiv originalu za 7 lipnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Pod vlascu proklete Jerine Srpsko Nasleđe Istorijske Sveske serb 7 July 1998 Procitovano 17 lipnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite conference title Shablon Cite conference cite conference a Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka 1997 IV Oporavljena Srbija V Despot Đurađ Brankovic serb Banja Luka Belgrade Arhiv originalu za 19 bereznya 2013 Procitovano 17 lipnya 2007 Historical Geography Neighboring Countries and Provinces Reprint bottom of page Knight Kings The Anjou and Sigismund Age in Hungary 1301 1437 Encyclopaedia Humana Hungarica 03 Magyar Elektronikus Konyvtar 1997 Procitovano 17 lipnya 2007 Imber Colin July 2006 Introduction PDF Ashgate Publishing s 9 31 ISBN 0 7546 0144 7 Arhiv originalu za 28 chervnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Sugar Peter 1977 Chapter 1 The Early History and the Establishment of the Ottomans in Europe Arhiv originalu Reprint za 9 travnya 2008 Procitovano 17 lipnya 2007 Serbian Medieval History Arhiv originalu za 12 lipnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 From Pod vlascu proklete Jerina in curia sine sic palatio residentie apud Semedram in sala mogna audientie Thorpe Nick 2013 The Danube A Journey Upriver from the Black Sea to the Black Forest New Haven Connecticut Yale University Press s 143 ISBN 978 0 30018 165 4 Nicol Donald M 1993 The Last Centuries of Byzantium 1261 1453 Cambridge Cambridge University Press s 366 ISBN 0 521 43991 4 Procitovano 19 grudnya 2013 Guran Petre 2012 Slavonic Historical Writing in South Eastern Europe 1200 1600 U Foot Sarah Robinson Chase F red The Oxford History of Historical Writing 400 1400 T 2 s 328 ISBN 978 0 19 923642 8 Procitovano 19 grudnya 2013 John V A Fine John Van Antwerp Fine 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest p 575 University of Michigan Press ISBN 0472100793 Arhiv originalu za 26 veresnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2007 serb Arhiv originalu za 29 veresnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2007 Tvrđava Prestoni grad 2016 08 22 u Wayback Machine www smederevo org rs serb serb Arhiv originalu za 2 lipnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Estrela sas Milano Roma Victrix Historia Militaris Romae ital Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2007 serb Arhiv originalu za 27 chervnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Program of events in Serbia European Heritage Days 11 30 September branch Procitovano 17 lipnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya AP Archive World News Review 2006 Full Shotlist Associated Press 14 kvitnya 2006 Arhiv originalu za 4 bereznya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Cekerevac Zoran PDF Security Magazine Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Balkans in race to stem flooding BBC 17 kvitnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2007 Smederevo Fortress Cultural Corridors of South East Europe Heritage at Risk Association for Cultural Tourism Procitovano 17 lipnya 2007 KomentariSee the sign at the entrance to the inner city originalne doslidzhennya As mentioned here the existence of but not explanation for hajduks was noted by in his Zitije despota Stefana Lazarevica Biography of There is also a claim that the bath was built during the 15th century seen here The fortress was under Ottoman control for both dates so both are plausible See the fortress map and its source images Podalshe chitannyaCurcic Slobodan 2013 Visible and invisible aspects of building the fortified palace of Smederevo and its historical significance Zbornik Radova Vizantoloskog Instituta 50 2 835 851 doi 10 2298 ZRVI1350835C Starina Novak i knez Bogosav on Wikisource serb regarding the sacral complex Blagovestenjska and a proposed inner city chapel Dvorska serb to the above interview serb Posilannya3D virtualna progulyanka Smederevska fortecya smederevskatvrdjava com angl serb Smederevska fortecya i proklyata despotisa serbia com

Дата публікації:
Топ