Ідентифікація сквалену у жирах Назва жиру Вміст сквалену в мг на 100 г жиру Не знайдено Кокосова олія 2 Лярд 3 Кунжутова

**Ідентифікація сквалену у жирах**
Назва жиру	Вміст сквалену в мг на 100 г жиру
	Не знайдено
Кокосова олія	2
Лярд	3
Кунжутова олія	3
Лляна олія	4
Бавовняна олія	4—12
Гірчична олія	7
Олія виноградних кісточок	7
Вершкове масло	7
	10
Соєва олія	7—17
Оливкова олія	136—208
Олія чайного дерева	8—16
Соняшникова олія	8—19
Арахісова олія	13—49
Кукурудзяна олія	19—36
Мигдалева олія	21
Ріпакова олія	28
Жир з печінки тріски	31
Китовий жир	35
Рисова олія	332
	5600—6100

Сквален (2,6,10,15,19,23-гексаметилтетракоза-2,6,10,14,18,22-гексаєн) — ациклічний тритерпен із 6-ма подвійними (ненасиченими) зв'язками (побудований з шести ланок ізопрену), проміжна ланка в біосинтезі холестерину. Належить до групи каротиноїдів. Назва походить від лат. squalus — акула. Безбарвна в'язка рідина з температурою кипіння 254 °C при 5 мм рт. ст. Легко розчинний у петролейному ефірі, діетиловому ефірі, ацетоні. Погано розчинний у оцтовій кислоті та етанолі. У воді не розчиняється. Міститься у кількості до 40 % у риб'ячому жирі, жирі печінки акули, маслиновій, бавовняній і лляній оліях тощо.

За результатами експериментальних і клінічних досліджень, сквален, що міститься в олії з амаранта, має позитивний вплив на ліпідний обмін. Під дією сквалена відзначене зниження вмісту холестерину й тригліцеридів у крові.

Примітки

Стадник Р. В., Семенишин Є. М., Федорчук-Мороз В. І., Троцький В. І., Ятчишин Ю. Й. Кінетика екстрагування олії з насіння амаранту хвостатого (Amaranthus caudatus) та амаранту гібриду (Amaranthus hibrydus) / Вісник Національного університету «Львівська політехніка» Наукова періодика України. — 2009, № 644. ISSN 0321-0499
Лебська Т., Григор'єва Л., Карповець П. Особливості хімічного складу та перспективи використання біологічно активної добавки «Сквамарин» / Міжнародний науково-практичний журнал «Товари і ринки». — 2010 № 1(9). ISSN 1998-2666

Див. також

Фітостерини

Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Стадник Р. В., Семенишин Є. М., Федорчук-Мороз В. І., Троцький В. І., Ятчишин Ю. Й. Кінетика екстрагування олії з насіння амаранту хвостатого (Amaranthus caudatus) та амаранту гібриду (Amaranthus hibrydus) / Вісник Національного університету «Львівська політехніка» Наукова періодика України. — 2009, № 644. ISSN 0321-0499

[Сквамарин-2] Лебська Т., Григор'єва Л., Карповець П. Особливості хімічного складу та перспективи використання біологічно активної добавки «Сквамарин» / Міжнародний науково-практичний журнал «Товари і ринки». — 2010 № 1(9). ISSN 1998-2666