Себріс Карліс Карлович

Карліс Карлович Себріс (латис. Kārlis Sebris; нар. 18 лютого 1914, сел. , Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — пом. 12 січня 2009, Рига, Латвія) — радянський, латвійський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1974).

Карліс Себріслатис. Kārlis SebrisІм'я при народженніКарліс Карлович СебрісДата народження18 лютого 1914(1914-02-18)Місце народженнясел. ,
Валкський повіт,
Ліфляндська губернія,
Російська імперіяДата смерті12 січня 2009(2009-01-12)Місце смертіРига, ЛатвіяПохованняЛісовий цвинтарГромадянство Російська імперія → Латвія →  СРСР → ЛатвіяПрофесіяакторКар'єра1938—2008Нагороди

IMDbID 0781091  Карліс Себріс у Вікісховищі

Біографія

Карліс Себріс народився 18 лютого 1914 року в селищі Сіноле Валкського повіту (нині — в Леясціємській волості Гулбенського краю Латвії).

Закінчив Лізумську початкову школу, потім у 1932 році — Цесвайнську державну середню школу, а в 1938 році — Латвійські драматичні курси Зелтматіса.

З 1938 року — актор Латвійського Національного театру (в 1940—1988 роках — Державний академічний театр драми Латвійської РСР ім. А. Упіта). На сцені цього театру виступав все життя, зігравши більше двохсот ролей.

Дебют в кіно відбувся в 1940 році на Ризькій кіностудії в невеликій ролі у фільмі режисера Волдемара Пуце «Каугурське повстання».

Помер 12 січня 2009 року в Ризі. Похований на Лісовому кладовищі.

Творчість

Ролі в театрі

Всього на сцені Латвійського національного театру було зіграно понад 200 ролей. Серед них:

•  — «Пан біля воріт» В. Зонберга — Гвідо
•  — «Злий дух»  — гість
•  —  — граф Таксіс
•  — Бориса Лавреньова — Перший мічман
•  — «Вій, вітерець» Я. Райніса — Батрак
•  — «Ворог народу» Генріка Ібсена — робітник
•  — «Перед сходом сонця» Герхарта Гауптмана — Егмонт Клаузен
• 1945 — «Інженер Сергєєв» Всеволода Меркулова — Володимир Волошин
•  — «Купальниця Сусанна» Андрія Упіта — Дзірніс
•  — Миколи Погодіна — секретар Леніна
•  — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського — обер-кондуктор
•  — «У вогні» Р. Блауманіса — Віскреліс
•  — «В степах України» Олександра Корнійчука — Довгоносик
•  — «Часи землемірів»  — Шваукстс
•  — Максима Горького — Редозубов
•  — «Ревізор» Миколи Гоголя — купець Абдулін
•  — «Вишневий сад» Антона Чехова — Єпиходов
•  — «Хто сміється останнім» Кіндрата Кропиви — Людина у військовій формі
•  — «Пані міністр» Браніслава Нушича — Пера Каленич
•  — за романом Федора Достоєвського — Порфирій Петрович
•  — «Рига»  — Старпрінгс
•  — «Пліт Медузи» Жана Гриви — Адам Буштеріс
•  — Олексія Арбузова — Сердюк
•  — «Арменуї» Олександра Ширванзаде — Костянтин
•  —  — Бернард Шоу
•  — «Дванадцята ніч»  — сер Тобі
•  — «Тригрошова опера» Бертольда Брехта — Браун, шеф лондонської поліції
•  — «Побачення» Ж. Робера — Маренвал
•  — «Йиннь з острова Кихну — дикий капітан»  — капітан Йиннь
•  — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» Макса Фріша — патер Дієго
•  — «Літо в Ноані» Ярослава Івашкевича — Антоній Водзинський
•  — «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло — Директор
•  — Олексія Арбузова — Федір Балясников
•  — «Справа передається в суд»  — Расмадзе
•  — «Кішки-мишки»  — Віктор Чермлені
•  — «Кола Брюньон» за повістю Ромена Роллана — Кола Брюньон
•  — «Солодкоголосий птах юності» Теннессі Вільямса — Бос Фінлі
•  — «Юлій Цезар» Вільяма Шекспіра — Цицерон
•  — «Міхаель Крамер» Г. Гауптмана — Міхаель Крамер
•  — «Месьє Амількар» І. Жаміака — Олександр
•  — «Принц і жебрак» за романом Марка Твена — Генріх VIII
•  — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — лорд Капулетті
•  — «Вогонь і ніч» Я. Райніса — Айзкраукліс
•  — «Нюрнберг… 1948…»  — Даніель Гейвуд
•  — «Рудий слуга» Л. Стумбре — Екабс
•  — «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Берлі
•  — «Безсоромні батьки»  — Аскольд Олте
•  — «Грай, танцюй» Я. Райніса — Трейгалвіс
• 1992 — «Бідний, як церковна миша» Л. Фодор — Фрідріх Талгейм
•  — «Невидимий Харві» М. Чейз — Вільям Р. Чамлі
•  — П. Шефера — граф Орсіні-Розенберг
•  — «Салемські відьми»  — Джайл Корі
• «Син рибалки» В. Лациса — Фредіс
• «На дні» М. Горького — Сатин
• Ф. Шиллера — Філіп
• «Морські ворота» Д. Зігмонте — Віранауда
• «Центр нападу помре на зорі» А. Кусані — Еннесімо Лупус
• «Моцарт і Сальєрі» Олександра Пушкіна — Сальєрі
• «Гамлет» Вільяма Шекспіра — Клавдій

Фільмографія

• 1940 —  — епізод
• 1947 — Повернення з перемогою — прихожанин
• 1955 —  — епізод
• 1956 —  — фон Вінкель
• 1956 — (короткометражний) — редактор
• 1957 —  — епізод
• 1958 — Чужа в селищі — Кісіс
• 1959 —  — міліціонер
• 1960 —  — епізод
• 1961 —  — автор п'єси
• 1962 — День без вечора — директор
• 1963 — Генерал і маргаритки — військовий промисловець
• 1964 — Капітан Нуль — Юхан
• 1965 — «Тобаго» змінює курс — Альбертс Квіесіс
• 1966 — Едгар і Крістина — Фрішвагарс
• 1968 — 24-25 не повертається — майор Грігастс
• 1968 —  — Павулс
• 1969 —  — Фрідіс
• 1970 — Слуги диявола — Самсон
• 1970 —  — граф Глостер
• 1970 — Клав — син Мартіна — голова колгоспу
• 1970 — Балада про Берінга і його друзів — Вітус Берінг
• 1971 — Танець метелика — Філіп
• 1971 — Останній рейс «Альбатроса» — Зандлер
• 1971 — У тіні смерті — Зальген
• 1971 —  — старий Норд
• 1971 — (короткометражний) — Йоренс
• 1971 — Спадкоємці військової дороги — Церніекс
• 1972 — Слуги диявола на чортовому млині — суперінтендант Самсон
• 1973 — Курчат по осені рахують — Іевіньш
• 1973 — (кіноальманах Червоний агат) — Дідківська
• 1974 —  — Кола Брюньон
• 1974 — Напад на таємну поліцію — Грегус
• 1975 — Літо мотоциклістів — лісник
• 1977 — Червоні дипкур'єри — начальницький пан
• 1977 — Чоловік у розквіті років — епізод
• 1977 — Будьте моєю тещею! — майор міліції
• 1978 — (Де ти був, Одіссею?) — Цоллер
• 1978 —  — епізод
• 1978 — Твій син — художник-ювіляр
• 1978 —  — рибалка
• 1979 — Готель «Біля загиблого альпініста» — пан Мозес
• 1979 — Ніч без птахів — голова колгоспу
• 1979 — Дюма на Кавказі — Олександр Дюма
• 1979 — За скляними дверима — хворий
• 1980 — Брати Ріко — Вінчі Віттерс
• 1982 — Забуті речі — Карліс
• 1986 — (короткометражний) — її друг
• 1991 —  — Індран-старший
• 2000 —  — Аугустс .

Звання та нагороди

• Заслужений артист Латвійської РСР (1956)
• Народний артист Латвійської РСР (1964)
• Народний артист СРСР (1974)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1988)
• Офіцер ордена Трьох зірок (1995) — за внесок в розвиток театрального мистецтва
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1984) — за успіхи в розвитку латиського радянського театрального мистецтва і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження.

Цікаві факти

У 2007 році в Ризі був встановлений пам'ятник сажотрусу і мулярові. Прототипами для цієї скульптурної композиції (автори Карліс Ілі та Гіртс Бурвіс) стали сажотрус Варіс Вілцанс і актор Карліс Себріс .

Примітки

1. Генерал і маргаритки на сайті IMDb (англ.)
2. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 квітня 2008.
3. Новый памятник в Риге

Посилання

• Карліс Себріс на сайті КиноПоиск
• Актори радянського кіно. Карліс Себріс