Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саки Семиріччя (сакаравли (грец. Σακάραυλοι), сакарауки (лат. Sacaraucae/Saraucae), шяка (санскр. śaka), індо-скіфи, се (кит.: 塞; піньїнь: Sāi)) — група кочових іранських племен, що мешкала у Семиріччі, на території сучасного Казахстану.
Щодо історії саків Семиріччя, то, наразі немає жодних епіграфічних згадок до часу їхньої міграції на південь, до східних кордонів Парфії, де вони стали відомими як сакаравли чи сакарауки. Джерелами для історичних досліджень тогочасних саків є здебільшого археологічні пам'ятки. Дуже цікавими, але й настільки ж суперечливими є епіграфічні пам'ятки та зображення тамг.
Отже, відомо, що у 166-165 рр. до н. е. після знакової поразки від хунну та усунів юечжі мігрують з Ганьсу до Семиріччя, розбивають саків, й примушують останніх мігрувати на південь. Перетнувши Памір та Каракорум саки вийшли до долини та Гандхари. Трохи згодом саки перетинають Гіндукуш та розселяються у Пенджабі та Таксилі. Звідти саки й далі поширюють свою експансію у південному напрямку, захопивши великі території, та давши нову назви захопленим територіям — Сакастан у сучасному Кандагарі.
У 129 р. до н. е. залучені до війни проти Селевкідів саки розбивають парфянське військо та вбивають Фраата II Аршака.
Після поразки від Мітрідата II Аршакіда, напрямок експансії саків із західного змінився на східний, вони захоплюють Сінд, який з цього часу в індійській літературі зветься , а у епіграфічних пам'ятках сакських правителів — Сакастан (Saḵastanasa від Гандхари до Дрангіани) та, згодом, поширюють владу у південно-східному напрямку до Гуджарату та західних регіонів сучасної Індії, де династії Кшахарата та Кардамака (з гілкою Рудрасімха), більше відомі як Західні Кшатрапи, панують до V ст. н. е.
Розселившись на величезних територіях, саки переважно не нищили місцеву еліту, а інкорпорували представників як різних еллінських держав, так й місцевої родоплемінної верхівки. Наразі відомі монети династів, які носять грецькі імена (Артемідор тощо), але декларують свою належність до правлячої родини саків. У китайських джерелах царів Гандхари, яких у європейській історичній традиції називають індо-грецькими царями, у першому сторіччі до н. е. називають сесьцями, тобто саками. До власне саків ірано-індійського порубіжжя застосовується термін індо-скіфи.
На захоплених територіях саки не змогли утворити сталого політичного утворення. Відома лише декілька «царів царів» саків, які справді могли підтвердити свій титул — Май (Мога) Великий (перша чверть I ст. до н. е.), Аз I Великий (47/46 — ?), Гондофар I (30/31 — 56/57), держави яких, за сталою історичною традицією, започаткованою ще за часів, коли майже єдиним джерелом щодо історії саків в Індії була нумізматика, й досі називають окремими визначеннями: Індо-скіфське царство та Індо-парфянське царство. Наразі вже майже ні в кого не викликає сумніву наступна констатація:
«… розрізняти „індо-скіфів“ та „індо-парфян“ немає сенсу. Незважаючи на ономастичні паралелі з родиною Аршакідів, зв'язок Вонона, Гондофара та їхнього клану з парфянською династією залишається проблематичним…»
Після смерті Гондофара як єдине державне утворення Сакастан вже не існував, та, урешті-решт, майже усі сакські держави були інкорпоровані до новоствореної держави кушан ще до кінця I ст.
Незважаючи на власну нездатність до сталого об'єднання, сакська еліта зробила великий внесок в історію різних держав — Парфянського царства, Імперії Сасанідів, Кушанського царства та, перед усім, Індії, де й наразі використовують системи літочислення, побудовані на започаткованих сакськими правителями ерах (Індійський цивільний календар). В Індії саки переважно асимільовані, хоча висловлено думку, що сакське походження мають, принаймні, джати та раджпути.
Нижче оглядово наведено список представників низки сакських родів.
Династії саків аравалів докушанського часу
Хронологія царів-царів саків та представників окремих сакських династій докушанського часу
Династія Камуйя/Камбуджа (Північні Кшатрапи) пов'язана з гілкою Сурена, що правила у Матхурі й Сагалі та з тубільними племенами камбуджа, що мешкали на цих територіях задовго до захоплення їх саками. У пізнішій брамінській традиції народи яуна (греки), пахлава (парфяни), камбуджа та шака (саки) об'єднувались у групу чи то північних варварів-чужинців, чи то кшатріїв, що деградували до рівня шудр.
Наразі найпоширенішою є думка, за якою скіфи взяли під свій контроль Матхуру близько межі першої та другої третин першого сторіччя до н. е. За нумізматичними пам'ятками першим кшатрапом на цих територіях був Гаґамаша Гаґана (чи дві різні персони — Гаґамаша та Гаґана). Ступінь їхніх родинних зв'язків з наступними правителями чи взагалі їх наявність невідома.
Найбільш інформативним щодо перших Північних Кшатрапів є напис на Левовій Капітелі, який показує особливий статус дружини магакшатрапа Раджувули Ясі Камуйї та можливе поєднання у цьому шлюбі двох різних гілок сакської еліти.
Уже за сина Ясі та Раджувули Содаси Північні Кшатрапи потрапили у залежність до Кушан.
| Представники Магакшатрапів Мату (Камуйя) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ім'я | Роки панування | Ім'я та титулатура грецькою | Джерело | Ім'я та титулатура пракритами | Джерело | Примітки |
| Арта Сурена | Χαραηωστει Σατραπει Αρταυου | Kshatrapasa pra Kharaostasa Artasa putrasa | нумізматика | перший наразі відомий правитель з саків на території Індії та кшатрап м. Чухса, слід враховувати той факт, що його ім'я відоме виключно як патронім, можливо рух саків до Індії за часів Мая-Моги очолював його син Харагоста. | ||
| Харагоста Камуйя | Χαραηωστει Σατραπει Αρταυου |  | Kshatrapasa pra Kharaostasa Artasa putrasa | | син Арти, перший з представників династії, хто носив ім'я Камуйя, яке згодом стало назвою цієї окремої гілки Сурена | |
| Khaṟaostasa yuvaraña | CKI0048 | |||||
| Гаджатрія (Муджатрія) | (av.) maharajasa mahatasa dhramikasa rajatirajasa ayasa (ob.) kṣatrapasa kharaostaputrasa mujatriasa |  | Син та наступник Харагости, брат Ясі Камуї, відомий лише за раритетними монетами. Сучасник Аза (II). Ймовірно правив нетривалий час, за невизначених обставин його наслідував чоловік сестри Раджувула. | |||
| bhratra hayuar⟨*e⟩na | CKI0048 | |||||
| Раджувула |  | Chatrapasa apratihatacakrasa Rujuvulusa Mahakșatrapasa apratihatacakrasa Rujuvulusa | нумізматика нумізматика | Чоловік Ясі Камуї, доньки Харагости. Серія монет з легендою грец. σωτηρος та брахмі apratihatacakrasa свідчить про певну важливу військову перемогу, можливо захоплення Сагала | ||
| mahakṣatrovasa Rajulasa | CKI0048 | |||||
| Ясі Камуйя | agramaheṣ̱ia Yasia Kamuia dhitra Khaṟaostasa yuvaraña | CKI0048 | дружина Раджувули з титулом старша дружина Ясі, Камуйї донька | |||
| Содаса | Mahakshatrapaputasa Khatapasa Sodasasa |  | син та наступник Ражувули, з нумізматичних джерел — на певному етапі (ймовірно третя чверть чи межа другої-третьої третини першого сторіччя) залежність від Кудзули Кадфіза Кушана. | |||
| mahakṣatravasa vajulasaputra śuḍase kṣatrave | CKI0048 | |||||
| Харапаллана | напис, датований третім роком Канішки (130 р.) | Χαροβαλανο | mahākṣatrapena kharapallānena |  | ||
| Ванаспара | напис, датований третім роком Канішки (130 р.) | kṣatrapena vanaṣparena | | |||
| Арта | Пішпасі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Харагоста Камуя | Абугола | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Муджатрія (Гаджатрія / Гаюара) | Ясі Камуя | Раджувула | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ? | Судаса (Шудаса) | Нададіяка | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Харагоста | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Апракараджі — династія раджів . Першим відомим правителем є Віджаямітра, початок правління якого припадає на останню третину/чверть I ст.до н. е. Апракараджі були великими прихильниками буддизму. Саме велика кількість посвят, які супроводжували побудову монастирів та інших культових споруд, зроблених від імені представників цієї династії, зберегли їхні імена до нашого часу. Відомі нечисленні монети останніх із відомих представників Апракарадж, карбовані за часів царя царів Гондофара. Цікавим фактом є стан дружин апракарадж. За багатьма епіграфічними пам'ятками нам відомі імена дружин чи не всіх правителів Апраку. Іншим цікавим фактом є титул стратег, який носили, ймовірно, молодші представники династії. Наразі висловлено гіпотезу щодо певної експансії представників однієї з молодших гілок Апракараджів до Ґандгари та підтримку Апракараджами Абдагаза у боротьбі з кушанами.
На деяких, ймовірно перших емісій, монетах царя царів Саса(на) Гондофара, який імовірно наслідував Абдагаза (племінника царя царів Гондофара Великого) зазначено таке: «Магараджа, син брата Асп(аварм)и, захисник Сас» (CKC 289). Наразі під Аспою з цієї легенди запропоновано бачити представника молодшої гілки Апракарадж Аспаварму. Якщо в подальшому це припущення підтвердиться, то це пояснить зникнення Апракарадж за часів Кушан. Останньою епіграфічною згадкою представників цього царського роду є посвята доньки цариці Утари на ім'я Хамдадата, яку датовано 110—111 р. (CKI 225). Жодних титулів чи регалій Хамдадати чи її матері Утари не наведено. Жодного чоловіка з цього роду у посвяті вже не згадано.
| Царі Апраку | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я | Роки панування | Ім'я та титулатура пракритами | Джерело | Примітки |
| Віджаямітра (I) | остання чверть I ст. до н. е. | Viyakamitras̱a Apracaraj̱asa | CKI 176 | Перший наразі відомий раджа Апраку |
| Вішуварма | (? — -1/1) | Viṣ̄uvarmasa Avacarayasa | CKI 242, CKI 247, CKI 265 | Син Віджаямітри (І) та батько Віджаямітри (ІІ). Правив, напевно, нетривалий час. Посвята його вдови Рухуньї, зроблена в часи правління їхнього сина (CKI 405), датована за різними, вживаними у той час ерами, дала можливість синхронізувати ці календарні системи. |
| Віджаямітра (II) | (-1/1 — після 31/32) | Viyakamitras̱a Apracaraj̱asa / (raño) Kulutasa Vijayamitasa | CKI 176, CKI 241, CKI 242, CKI 257, CKI 265, CKI 359, CKI 402, CKI 405, CKI 454, CKC 249 | Найвідоміший представник цієї династії. В останні роки правління, за царя царів Гондофара бив власну монету. |
| Індравасу | (після 31/32 — ?) | Iṃdravasu Apacaraja / Vijayamitraputrasa Itravasusa Apracarajasa | CKI 241, CKC 306 | Останній наразі відомий Апракараджа. Можливо, царство Апрака було ліквідовано внаслідок протистояння Кудзули Кадфіза та Абдагаза, небожа Гондофара. Бив власну монету (наразі дуже раритетні). |
| Віджаямітра (І) | ? | Магашрава | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вішуварма | Рухунья(ка) | Бгаґадата | Рамака | Дашака | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | Віджаямітра (ІІ) | Прабгуті | Індраварман | Утара | доньки: Ніка, Васавадата, Магаведа | Субгутіка | Магаварман | Магендра | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Індраґіварман | Індравасу | Васумітра | Хамдадата | Аспаварман | Вішпаварман | Шиширена | Індрасена | Сатролай (Шатрулека) | Давілі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Віджаямітра (III) (?) | Сасан Гондофар | Індраварман | Індрасена | Менандр | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(Царі Уддіяни)
Одіраджі — династія царів Уді, царства, що було розташовано у сучасній провінції . Царі Уді не були саками, це була автохтонна кшатрійська родина, що декларувала свою належність до Ікшваку (Сонячної Династії), однієї з двох головних міфічних династій кшатріїв в індуїзмі, до якої належав, за міфами, й Будда. На початку I ст. Удіраджі були палкими прихильниками буддизму. Саме з різних посвят, які супроводжували їхні дарунки буддійським громадам наразі відомі не тільки імена представників цієї династії, а ще й імена історичних персон, яких більше ніде не згадано (як приклад — Садашка(на), син Кудзули Кадфіза). Грунтуючись на цій згадці, висловлено думку, що підчас гіпотетичного протистояння між Кудзулою Кадфізом та Абдагазом Удіраджі підтримали першого.
| Царі Уді | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я | Роки панування | Ім'я та титулатура пракритами | Джерело | Примітки |
| Бгадасена | bhadaseṇa raya | CKI 249 | наразі відомий лише з посвяти Сенаварми, як перший, можливо мифічний, цар Уджаяни. | |
| Утарасена | utaraseṇa | CKI 249 | зроблено декілька спроб локалізувати «ступу Уттарасени», але наразі жодна з пропозицій не є достатньо переконливою. | |
| Васусена | utaraseṇaputre vasuseṇe oḍiraya | CKI 249 | син Утарасени | |
| Дішасена | diśaseṇo oḍiraya | CKI 249 | ||
| Віджідасена | rajasa vijidaseṇasa | CKI 334 | син Дішасени | |
| Аджідасена | (3-я чверть I ст.) | ayidaseṇo oḍiraya ajidaseṇa oḍiraja(sa) | CKI 249, CKI 334, CKI 401 | син Віджідасени, дружина (одна з дружин) — Узамда. Єдину відому посвяту цього царя датовано 4 роком його панування. |
| Вармасена | (3-я чверть I ст. — до 64/71) | varmaseṇo oḍiraya varmaseṇasa oḍiraya(sa) | CKI 249, CKI 401 | син Аджідасени, єдину його посвяту датовано 5 роком правління. |
| Сенаварма | (64/71 — після 78/85) | seṇavarme iśpare oḍiraya | CKI 249 | син Аджідасени. Його, найінформативнішу з усіх посвят царів Уді, посвяту датовано 14 роком правління. У ній згадано Садашк(ан)у, «сина великого царя, царя царів, сина бога» Кудзули Кадфіза Кушана, без згадки наслідного принца Віми Такту, тобто 14 р. Сенаварми можна датувати в діапазоні 78-85 рр. |
Кшагарата — найвідоміший сакський рід, який у жодній наразі відомій епіграфічній пам'ятці не декларував своєї належності чи родинних стосунків з правлячою сакською династією, тобто, найімовірніше, до неї не належав. Щодо етимології назви цієї династії висловлено декілька абсолютно різних думок, найбільш прийнятною (але не загальновизнаною) залишається від праір. *xšaxr + *rada — володінь/земель хранитель/наглядач. Серед пастухів Декану й наразі є поширеним прізвище Кхарата, яке інколи пов'язують з цією династією.
Отже, першою згадкою Кшагарата є монети з легендами кхар. kșaharada kșadapa jayata higataka higaraka bhadara — Кшагарати переможні Гіґатака та Гіґарака брати. Гіпотетично, вони були сатрапами Чухса (сучасний Чач) й поновили владу над Пенджабом разом з Харагостом, сином Арти, після нетривалого повернення Пенджабу під владу грецьких царів Аполодота II чи Діонісія, які, свого часу, захопили Західний Пенджаб по смерті Мая Сурени. Також з нумізматичних джерел відоме ім'я їхнього можливого наступника на ім'я Гастадата.
Наступна згадка Кшагаратів — мідяна пластина з Таксили у тексті якої згадано Кшагарата Чухси кшатрапа Ліяку Кудзулуку та його сина Патіку (kṣaharatasa Cukhsasa ca kṣatrapasa Liako Kusuluko, CKI 46). Напис датовано 78 роком магараджі Моги Великого. У відомому написі з Матхури (CKI 48) серед сакських правителів різних територій згадано й великого кшатрапа Кудзули (сина) Патіку (mahakṣatravasa Kusulaasa Patikasa), тобто Патіку вже офіційно називають «магакшатрапом», й він вже керує не Чухсою. У Чухсі близько цього часу ми можемо побачити кшатрапів Манігулу (Manigulasa Chatrapasa), «брата великого царя», та його сина й наступника Джигуньясу-Зейоніса, який згодом назве себе «великий кшатрап» (Manigulaputrasa Jihuniasa Mahachatrapasa). Причини таких переміщень невідомі, наразі єдиним їхнім поясненням є фраза з «Періплу Еритрейського Моря»: «…керують /Скіфією/ парфянські царі, які весь час одне одного женуть…».
Окремо слід зазначити, що наразі невідомі епіграфічні пам'яти зі згадкою Кшагаратів, які датовано за ерою Аза I Великого. В обидвох відомих пам'ятках згадано великого попередника Аза I Мая-Могу, що може свідчити про непрості стосункі Кшагаратів із гілкою Сурена, яку представляв Аз I та його наступники. Можливо саме це було визначальним чинником нестабільного стану представників Кшагарата.
Як би не було, але наступний відомий Кшагарата — Абгірака/Айбірака (Kaharatasa katarapasa jayatasa Abhirakasa/ CATAPATOY CATPAΠOY AYBIPAKOY), на початку правління Гондофара, після нетривалого карбування монет у Ґандгарі, з'являється далеко на півдні, започаткувавши в Гуджараті та Малаві державу, яку для зручності в новітній час називають Західні Кшатрапи. Після Абгіраки наразі відомі ще правителі, що звуть себе Кшагарата: Бгумака (Kshaharatasa Kshatrapasa Bhumakasa), Нагапана, цар та великий кшатрап (Rajna Mahakhatapasa Nahapanasa), який захопив низку територій у Саттаваханів, а наприкінці втратив їх у війні з Сатаваханом Шрі Сатакарні Гаутаміпутрою до/близько 78 р. Останній напис зі згадкою Нагапани датовано 46 роком невизначеної ери. Найбільш вірогідним є припущення, що це була ера власне Кшагаратів із моменту заснування ними власної держави у Гуджараті.
Окремо слід згадати ще трьох представників династії Кшагарата — Ладгану сина Бгаґапани, Пісайю сина Ладгани та Горумурнату (TODYWALLA AUCTIONS, AUCTION 96, LOT 13), які відомі лише за раритетними монетами. Але інформація щодо автентичності цих монет відсутня, місце цих представників Кшагарата в династійній історії невизначене.
| Представники Кшагарата | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ім'я | Роки панування | Ім'я та титулатура грецькою | Джерело | Ім'я та титулатура пракритами | Джерело | Примітки |
| Кшагарата Гіґатака та Гіґарака (брати) | бл. сер. I ст. до н. е. | ΣA•APATΗΣ ΣATPAΦΩ BAPTAPA | нумізматика | kșaharada kșadapa jayata higataka higaraka bhadara | нумізматика | гіпотетично вдруге захопили Таксілу після Аполодота II чи , перебивши та наслідуючи монети останніх |
| Кшагарата Гастадата | третя чверть I ст. до н. е. | ΟΣTΟΔATΟΥ ΣATPAΠOY ΣATAPATΟY | нумізматика | kșa[haratasa] kșatrapasa jayata[sa] [ha]stadata[sa] | нумізматика | наступник попередніх (?) |
| Кшагарата Госпа | третя чверть I ст. до н. е. | [Σ]APAT… [Σ]ATPAΠOY ANIKHTO.. OΣΠΗOΣ | нумізматика | Chaharata Chadrapasa Jayatasa Hospisa | нумізматика | наступник попереднього (?) |
| Кшагарата Ліяка Кудзулука | поч. І ст. | kṣaharatasa Cukhsasa ca kṣatrapasa Liako Kusuluko | CKI 46 | перший наразі відомий Кшагарата та кшатрап м. Чухса; мідяна пластина Ліяки Кудзулуки — наразі єдина відома епіграфічна пам'ятка, яку датовано за «ерою Моги» | ||
| Патіка (син) Кудзулуки | перша чверть І ст. | Patiko | CKI 46 | син Ліяки Кудзулуки; у CKI 48 його згадано серед представників роду Сурена як «великого кшатрапа» | ||
| mahakṣatravasa Kusulaasa Patikasa | CKI 48 | |||||
| Кшагарата Айбірака | друга чверть І ст. | CATAPATOY CATPAΠOY AYBIPAKOY | нумізматика | Kaharatasa katarapasa jayatasa Abhirakasa | нумізматика | Ймовірно Айбірака/Абгірака перший з Кшагаратів правив територіями у Малаві та Гуджараті, які згодом стали центром держави, що наразі умовно зветься Західні Кшатрапи |
| Кшагарата Бгумака | близько сер. І ст. | Kshaharatasa Kshatrapasa Bhumakasa | нумізматика | наступник Айбіраки | ||
| Кшагарата Нагапана | до 60-их рр. — бл./до 77/78 | PANNIΩ ΞAHAPATAΣ NAHAΠANAΣ | rajño Kṣaharatasa Nahapanasa | нумізматика | наступник Бгумаки, чи не наймогутніший представник Кшагарата, тривалий час вдало воював проти Сатаваханів, наприкінці життя зазнав жахливої поразки та можливо загинув у боротьбі з ними. | |
| Кшагарата Ладгана, син Баґапани | 77-78 ст. | raña kșaharatasa loḍhanasa bagavhanaputrasa | нумізматика | Відомий лише за дуже раритетними монетами, будь-яка інша інформація відсутня. | ||
| Кшагарата Пісайя (Пуша), син Ладгани | 77-78 ст. | raña kșaharatasa pisayu laḍhanaputrasa | нумізматика | Відомий лише за дуже раритетними монетами, будь-яка інша інформація відсутня. | ||
| Кшагарата Горумундата | 77-78 ст. | rājño kṣaharatasa horamudātasa | (лот № 13) нумізматика | Відомий лише за дуже раритетними монетами, будь-яка інша інформація відсутня. | ||
(Кардамака та Рудрасімга)
Саки Семиріччя (Сакаравали, Сакарауки, Індо-Скіфи) в джерелах
Саки в античних джерелах
11.8.2. найбільш відомі з кочовиків ті, що забрали у еллінів Бактріану, а саме: асії, пасіани, тохари, сакаравли…
Юстин. Епітома твору Помпея Трога «Historiae Philippicae».
XLII. Асіанські царі токарів та загибель сарауків.
XLII. 1. (2)… скіфів було призвано за платню на допомогу парфянам проти Антіоха, царя Сирії, але з'явилися, коли війну було закінчено. Їх було безпідставно звинувачено в тому, що вони запізнилися з допомогою та відмовлено в обумовленій оплаті. Скіфи, невдоволені тим, що дарма робили таку далеку подорож, почали вимагати аби їм сплатили обумовлене, або скерували на іншого ворога. Ображені гонористою відмовою, скіфи почали грабувати парфянські землі. (3) Тому Фраат виступив проти них… (4) А сам Фраат повів з собою на війну військо з греків, яких полонив під час війни з Антіохом та з яким поводився гонористо та жорстоко… (5) Тому, коли греки побачили, що бойова лінія парфян затремтіла, вони перекинулися до скіфів та відплатили довгоочікуваною помстою за полон, знищив у кривавій різанині й парфянське військо, й самого Фраата.
2. (1) Замість Фраата було поставлено царем його стрия Артабана. Скіфи, задовільнившись перемогою та розграбувавши Парфію, повернулися додому. (2) Але й Артабана під час війни з тохарами, на яких він напав, було поранено у руку, й невдовзі він помер. (3) Йому наслідував його син Мітрідат, який за власну звитягу мав прізвище Великий… (5) Декілька разів він вів проти скіфів вдалі війни та став месником за ганьбу пращурів…
38. За цією країною, де берег, через те, що затоки зі сходу глибоко врізаються в материк, вже згинається, немов ріг, починаються приморські частини Скіфіі, звернені до самої півночі, дуже низинні, з яких річка Сінт, найбільша з річок узбережжя Еритрейского моря, викидає в море величезну кількість води… Ця річка має сім гирл; вони вузькі та повні мілин, за іншими судноплавство неможливе, окрім як по одному — по середньому, на якому й стоїть приморський базар Барбарікон. Перед ним лежить маленький острівець, а в глибині материка — столиця Скіфії Міннагара; керують /Скіфією/ парфянські царі, які весь час одне одного женуть.
41. Відразу ж за Баракою затока Барігаза і берег країни Аріяки — початок царства Манбана /Нагапани/ й усієї Індії. Що лежить вглиб материка та межуєі з Скіфією, мають назву , приморські ж — Сюрастрена… Столиця ж країни — Міннагара…
47. За Барігазою в глиб материка мешкає багато народів: Аратрії, Арахузії, Гандараї, і народ Проклаїди, де розташована . А за ними живе дуже войовничий народ бактріянів…
48. Є у ній на сході місто, що зветься Озене, у якому раніше був царський двір…
Ісидор із Хараксу. Парфянські станції.
17. Звідси Зарангіана, що простирається на двадцать один схойн. Тут міста Парін та Кророк.
18. Звідси Сакастан, який також звуть Паретакеною, земля скіфів саків, протяжністю у шістдесят три схойни. Тут міста Барда, Мін, Палакенти та Сігал. Тут столиця саків та поруч розташовано місто Олександрія. Сел шість.
19. Звідси Арахосія, що простирається на тридцять шість схойнів. Парфяни звуть її Білою Індією. Тут міста Біут, Фарсана, Корохоа, Деметрія. Далі грецьке місто Олександрополь, столиця Арахосії, якою тече річка . До цього місця володіння парфян.
Лукіан. Довгожителі.
15. Сінатрока, парфянського царя, восьмидесятирічним поставлено у його країні сакаураками скіфами, що звели його на трон та підтримували сім років.
Саки в індійських джерелах
Окрім згадок шаків у малоінформативних релігійно-філософських трактатах, де головним мотивом була популяризація думки про чужорідність та нице походження сакських династів та саків взагалі, наразі відома низка епіграфічних пам'яток, які так чи інакше стосуються саків.
Написи з печерних храмових комплексів
- Напис #10 з печери #10 (Насік, уривок).
… царя Кшагарата кшатрапа Нагапани зять, син Дініки Ушавадата … І за наказом царя я пішов звільнити правителя Уттамабхадра, якого Малайї взяли в облогу в сезон дощів, а ті Малаї втекли тільки почувши (про наше військо), і всіх їх полонили воїни Уттамабхадра… - Напис #11 з печери #10 (Насік, уривок).
… царя Кшагарата кшатрапа Нагапани донька, сина Дініки Ушавадати дружина Дахамітра. Ця обитель — її дар. - Напис #12 з печери #10 (Насік, уривок).
… у рік 42, місяця Весаха, царя Кшагарата кшатрапа Нагапани зять, син Дініки Ушавадата … Знову пожертва, зроблена ним 41 року п'ятнадцятого дня яскравої половини місяця Картика, була зроблена 45 року п'ятнадцятого… - Напис #13 з печери #10 (Насік, уривок).
… царя Кшагарата кшатрапа Нагапани донька, сина Дініки Ушавадати дружина Дахамітра. Ця обитель — її дар. - Напис #14(a) з печери #10 (Насік, уривок).
… кшатрапа Нагапани зять, … Сак Ушавадата… - Напис #2 з печери #3 (Насік) Гаутамі Балашрі, присвячений її сину Шрі Сатакарні Гаутаміпутрі (уривки).
… царя царів Шрі Сатакарані Гаутаміпутри, царя Асіка, Асака, Мулака, Суратхи, Кукури, Апаранти, Анупи, Відабхи, Акараванті; володар гір Віндх'я, Чхавата, Парічата, Сах'я, Кангагірі, Мача, Сірітана, Малая, Махендри, Сетагірі, Чакора…
… що розпорошив гордість та пиху Кшатріїв, що винищив Саків, Яванів та Пахлавів; … що геть викорінив рід Кшагаратів… - напис #26 в печері #6 (Джуннар)
За царя магакшатрапа господаря Нагапани наказом перший міністр Аяма з Вача-Готри за заслуги зробив пам'ятний дарунок — цистерну — року 46.
Саки в ханських джерелах
XIII, 96/1. Цзибінь. Правління цзибіньського володаря у місті Сюньсяні, від Чан'ань на 12200 лі. Від незалежний від духу, та за кількістю населення та війська вважається сильним правителем. На пн.-сх. до місця перебування духу 6840, на схід до Уто 2250 лі. На пн.-сх. до дев'ять діб шляху. На пн.-з. межує з Великим Юечжі, на пд.-з. з Уішаньлі. В минулому хунну розбили Великого Юечжі. Великий Юечжі заволодів Дася, а володар се захопив на півдні Цзибінь. Народ се розділився та розпорошився та шляхом утворив декілька царств. Піддані Сюсюнь та Цзюаньду, що на північний захід від Шуле, усі є нащадками давніх сесців… Сполучення між Хань та Цзибінь розпочато за часів У-ді (141-87). У Цзибінь вважали, що Хань задалека, й ханське військо не в змозі дістатися туди; тому Утолао неодноразово грабував та нищив ханських посланців. По смерті Утолао син його Дай успадкував владу та відправив посланця з дарунками; Ханський Двір навзаєм послав гуаньдуюя Винь Чжуна супроводити посланця назад. Володар мав намір знищити Винь Чжуна, та останній, побачивши його наміри, змовився з князем Іньмофу, вбив володаря, звів Іньмофу до цзибіньського престолу та дав йому печатку з мотузками. Згодом Гюнь Хей, якого Чжао-ді (86-74) було відправлено посланцем до Цзибінь, розсварився з Іньмофу. Іньмофу закував його у колодки, вбив його товариша та біля 70 людей з посольства, та відправив свого посланця до Двору з перепрошеннями. Сюань-ді (73-49), враховуючи віддаленість країни, нічого не відповів, відпустив посланця за Сяньду та остаточно припинив зв'язки з Цзибінь. За Чен-ді (33—7) з Цзибінь було прислано посольство з вибаченнями та дарунками… …
Країна Уішаньлі. Резиденція володаря країни розташована за 12200 лі від Чан'ані. Це велика країна з численним населенням та відмінним військом. Незалежна від духу. На північний схід, до ставки духу 60 днів шляху. На сході країни межує з Цзибінь. На півночі — з , на заході — з Лігань та Тяочжі…
XXIII. 88. Царство Гаофу розташоване на пд.-з. від Великого Юечжі. Це також велике царство. Його звичаї схожі Тяньчжу, але слабше та легко підкорюється. Вправні у торгівлі, зберігають статки грошима. Було залежним не завжди. Три царства — Тяньчжу, Цзибінь та Аньсі посилюючись володіли ним, слабнучі втрачали його. Але ніколи не корилося Великому Юечжі та в «Хань шу» серед п'яти сіхоу помилково. Врешті підкорилося Аньсі. Коли Велике Юечжі перемогло Аньсі, вперше заволоділо Гаофу.
Примітки
- (рос.) Акишев К. А. Курган Иссик. Искусство саков Казахстана. М.: Искусство, 1978; (рос.) Акишев А. К. Костюм «Золотого человека» и проблема катафрактария; Акишев К. А., Акишев А. К. Происхождение и семантика Иссыкского головного убора // Археологические исследования в Казахстане. Алма-Ата, 1979.
- Gandhari.org – CKI 48 — Reliquary Inscriptions of Yasi Kamui and Śuḍasa. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- (англ.) Jason Neelis. Passages to India: Śaka and Kuşāņa migration in historical context. Shrinivasan. 2007.
- (англ.) H. Falk. Three Inscribed Buddhist Monastic Utensils from Gandhāra. Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. 2006.
- (рос.) Дж. Неру. Открытие Индии. М. Издательство иностранной литературы, 1955.
- (рос.) Успенская Е. Н. Раджпуты: рыцари средневековой Индии. СПб.: Евразия, 2000.
- Gandhari.org – CKC 225 — Tri-chalkon of Kharahostes. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKC 238 — Drachm of Rajuvula. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKC 240 — Tri-chalkon of Rajuvula. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- (англ.) M. C. Skinner and W. K. Rienjang. Locating the Apraca Dynasty: New Evidence for an Old Problem. Religion, Society, Trade and Kingship: Archaeology and Art in South Asia and along the Silk Road, 5500 BCE-5th Century CE. Dev Publishers & Distributors. New Delhi.
- Gandhari.org – CKC 289 — Drachm of Sasan. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 225 — Reliquary Inscription of Khaṃdadata. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- внесено лише тих, чия історичність поза сумнівом
- Gandhari.org – CKI 176 — Reliquary Inscriptions of Menandros and Vijayamitra. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 242 — Reliquary Inscription of Iṃdravaṃma. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 247 — Reliquary Inscription of Lona. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 265 — Reliquary Inscription of Utara. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 405 — Reliquary Inscription of Rukhuna. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 241 — Reliquary Inscription of Iṃdravaṃma and Wife. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 257 — Reliquary Inscription of Śatruleka. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 359 — Reliquary Inscription of Prabhudi. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 402 — Reliquary Inscription of Iṃdragivaṃma. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 454 — Reliquary Inscription of Naganaṃda. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 249 — Reliquary Inscription of Senavaṃma. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- (англ.) R. C. Senior, «INDO-SCYTHIAN DYNASTY» Encyclopædia Iranica, online edition, 2017
- Gandhari.org – CKC 306 — Tetradrachm of Indravasu. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 334 — Reliquary Inscription of Ajidasena. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 334 — Reliquary Inscription of Ajidasena. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 401 — Reliquary Inscription of Ayadata. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- (англ.) A. M. Shastri. The Ksaharātas of Western India: Fresh Light. Indian Historical Review. vol. 26. 1999.
- (англ.) Raychaudhuri H. Political History of Ancient India. From the Accession of Parikshit to the Extinction of the Gupta Dynasty. Delhi. Oxford University Press, 1996.
- Gandhari.org – CKI 46 — Reliquary Inscription of Patika. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKI 48 — Reliquary Inscriptions of Yasi Kamui and Śuḍasa. gandhari.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- ONSNUMIS.ORG - Kshaharata Questions. www.onsnumis.org. Процитовано 19 лютого 2024.
- (англ.) Durga Prasad. History of the Andhras: Upto 1565 AD. Published 1988 by P. G. PUBLISHERS GUNTUR-10.
- acsearch.info - Auction research. www.acsearch.info. Процитовано 19 лютого 2024.
- (англ.) Harry Falk. Two new Kṣaharāta kṣatrapas.
- (англ.) Bob Senior. Some more rare Indo-Greek and indo-Scythic coins. Oriental Numismatic Society. # 172. 2002
- слід зауважити, що перші чотири правителі (Гіґатака та Гіґарака, Гастадата, Госпа) відомі лише за вельми раритетними монетами, їхня черговість доволі гіпотетична, й з подальшим накопиченням інформації її може бути переглянуто
- Gandhari.org – CKI 46 — Reliquary Inscription of Patika. gandhari.org. Процитовано 26 лютого 2024.
- The COININDIA Coin Galleries: Western Kshatrapas: Kshaharatas. coinindia.com. Процитовано 26 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKC 320 — Attic Hemidrachm of Lodhanes. gandhari.org. Процитовано 26 лютого 2024.
- Gandhari.org – CKC 322 — Attic Hemidrachm of Piyasu. gandhari.org. Процитовано 26 лютого 2024.
- acsearch.info - Auction research. www.acsearch.info. Процитовано 26 лютого 2024.
- (гр.) Strab. 11.8.2
- (рос.) Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum». М., «Росспэн». 2005.
- Книга XLII | СимпоZий Συμπόσιον. simposium.ru. Процитовано 19 лютого 2024.
- (рос.) Бонгард-Левин Г. М., Бухарин М. Д., Вигасин А. А. Индия и античный мир. — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2002.
- (англ.) Schoff W.H. Parthian stations by Isidore of Charax. Chicago, 1972.
- Схойн — вимір довжини, усереднено 5,5-6 км.
- CORNELI TACITI ANNALIVM LIBER SEXTVS (лат.).
- Lucian: Long Lives (Macrobii) (англ.).
- приблизно друга половина квітня-перша половина травня Григоріанського календаря
- приблизно друга половина жовтня-перша половина листопада Григоріанського календаря
- . bibliotekar.kz. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2024.
- Духу (сіюй-духу) — спеціальна додаткова військова посада для чиновників високого 3-ого рангу 2-ого ступеню служби палацової охорони (Гуанлусюнь), на час їхньої служби за межами імперії, а саме для охорони залежних царств Західного Краю. Запроваджено у 60 р. до н. е. Штат усієї служби духу комплектувався з військових. (рос.) Боровкова Л. А. Царства західного краю во II—I веках до н.э. Институт востоковедения РАН, Крафт+, 2001.
- Ймовірно, скіфське царство часів Гондофара Великого та Вардана Аршака, тобто перед самим захопленням його Кудзулою Кадфізом Кушаном.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saki Semirichchya sakaravli grec Sakarayloi sakarauki lat Sacaraucae Saraucae shyaka sanskr saka indo skifi se kit 塞 pinyin Sai grupa kochovih iranskih plemen sho meshkala u Semirichchi na teritoriyi suchasnogo Kazahstanu Paradnij obladunok sakskogo carya znajdenij v issikskomu kurgani pid Alma Ati Kazahstan Oblast Semirichchya Shodo istoriyi sakiv Semirichchya to narazi nemaye zhodnih epigrafichnih zgadok do chasu yihnoyi migraciyi na pivden do shidnih kordoniv Parfiyi de voni stali vidomimi yak sakaravli chi sakarauki Dzherelami dlya istorichnih doslidzhen togochasnih sakiv ye zdebilshogo arheologichni pam yatki Duzhe cikavimi ale j nastilki zh superechlivimi ye epigrafichni pam yatki ta zobrazhennya tamg Otzhe vidomo sho u 166 165 rr do n e pislya znakovoyi porazki vid hunnu ta usuniv yuechzhi migruyut z Gansu do Semirichchya rozbivayut sakiv j primushuyut ostannih migruvati na pivden Peretnuvshi Pamir ta Karakorum saki vijshli do dolini ta Gandhari Trohi zgodom saki peretinayut Gindukush ta rozselyayutsya u Pendzhabi ta Taksili Zvidti saki j dali poshiryuyut svoyu ekspansiyu u pivdennomu napryamku zahopivshi veliki teritoriyi ta davshi novu nazvi zahoplenim teritoriyam Sakastan u suchasnomu Kandagari U 129 r do n e zalucheni do vijni proti Selevkidiv saki rozbivayut parfyanske vijsko ta vbivayut Fraata II Arshaka Pislya porazki vid Mitridata II Arshakida napryamok ekspansiyi sakiv iz zahidnogo zminivsya na shidnij voni zahoplyuyut Sind yakij z cogo chasu v indijskij literaturi zvetsya a u epigrafichnih pam yatkah sakskih praviteliv Sakastan Saḵastanasa vid Gandhari do Drangiani ta zgodom poshiryuyut vladu u pivdenno shidnomu napryamku do Gudzharatu ta zahidnih regioniv suchasnoyi Indiyi de dinastiyi Kshaharata ta Kardamaka z gilkoyu Rudrasimha bilshe vidomi yak Zahidni Kshatrapi panuyut do V st n e Teritoriyi rozselennya sakiv na indoiranskij mezhi Rozselivshis na velicheznih teritoriyah saki perevazhno ne nishili miscevu elitu a inkorporuvali predstavnikiv yak riznih ellinskih derzhav tak j miscevoyi rodopleminnoyi verhivki Narazi vidomi moneti dinastiv yaki nosyat grecki imena Artemidor tosho ale deklaruyut svoyu nalezhnist do pravlyachoyi rodini sakiv U kitajskih dzherelah cariv Gandhari yakih u yevropejskij istorichnij tradiciyi nazivayut indo greckimi caryami u pershomu storichchi do n e nazivayut sescyami tobto sakami Do vlasne sakiv irano indijskogo porubizhzhya zastosovuyetsya termin indo skifi Na zahoplenih teritoriyah saki ne zmogli utvoriti stalogo politichnogo utvorennya Vidoma lishe dekilka cariv cariv sakiv yaki spravdi mogli pidtverditi svij titul Maj Moga Velikij persha chvert I st do n e Az I Velikij 47 46 Gondofar I 30 31 56 57 derzhavi yakih za staloyu istorichnoyu tradiciyeyu zapochatkovanoyu she za chasiv koli majzhe yedinim dzherelom shodo istoriyi sakiv v Indiyi bula numizmatika j dosi nazivayut okremimi viznachennyami Indo skifske carstvo ta Indo parfyanske carstvo Narazi vzhe majzhe ni v kogo ne viklikaye sumnivu nastupna konstataciya rozriznyati indo skifiv ta indo parfyan nemaye sensu Nezvazhayuchi na onomastichni paraleli z rodinoyu Arshakidiv zv yazok Vonona Gondofara ta yihnogo klanu z parfyanskoyu dinastiyeyu zalishayetsya problematichnim Pislya smerti Gondofara yak yedine derzhavne utvorennya Sakastan vzhe ne isnuvav ta ureshti resht majzhe usi sakski derzhavi buli inkorporovani do novostvorenoyi derzhavi kushan she do kincya I st Nezvazhayuchi na vlasnu nezdatnist do stalogo ob yednannya sakska elita zrobila velikij vnesok v istoriyu riznih derzhav Parfyanskogo carstva Imperiyi Sasanidiv Kushanskogo carstva ta pered usim Indiyi de j narazi vikoristovuyut sistemi litochislennya pobudovani na zapochatkovanih sakskimi pravitelyami erah Indijskij civilnij kalendar V Indiyi saki perevazhno asimilovani hocha vislovleno dumku sho sakske pohodzhennya mayut prinajmni dzhati ta radzhputi Nizhche oglyadovo navedeno spisok predstavnikiv nizki sakskih rodiv Dinastiyi sakiv aravaliv dokushanskogo chasuHronologiya cariv cariv sakiv ta predstavnikiv okremih sakskih dinastij dokushanskogo chasu Surena Mapa carstva magakshatrapiv Mathuri Mathura Pivnichni Kshatrapi Kamujya Dokladnishe Surena dinastiya Dinastiya Kamujya Kambudzha Pivnichni Kshatrapi pov yazana z gilkoyu Surena sho pravila u Mathuri j Sagali ta z tubilnimi plemenami kambudzha sho meshkali na cih teritoriyah zadovgo do zahoplennya yih sakami U piznishij braminskij tradiciyi narodi yauna greki pahlava parfyani kambudzha ta shaka saki ob yednuvalis u grupu chi to pivnichnih varvariv chuzhinciv chi to kshatriyiv sho degraduvali do rivnya shudr Narazi najposhirenishoyu ye dumka za yakoyu skifi vzyali pid svij kontrol Mathuru blizko mezhi pershoyi ta drugoyi tretin pershogo storichchya do n e Za numizmatichnimi pam yatkami pershim kshatrapom na cih teritoriyah buv Gagamasha Gagana chi dvi rizni personi Gagamasha ta Gagana Stupin yihnih rodinnih zv yazkiv z nastupnimi pravitelyami chi vzagali yih nayavnist nevidoma Najbilsh informativnim shodo pershih Pivnichnih Kshatrapiv ye napis na Levovij Kapiteli yakij pokazuye osoblivij status druzhini magakshatrapa Radzhuvuli Yasi Kamujyi ta mozhlive poyednannya u comu shlyubi dvoh riznih gilok sakskoyi eliti Uzhe za sina Yasi ta Radzhuvuli Sodasi Pivnichni Kshatrapi potrapili u zalezhnist do Kushan Predstavniki Magakshatrapiv Matu Kamujya Im ya Roki panuvannya Im ya ta titulatura greckoyu Dzherelo Im ya ta titulatura prakritami Dzherelo Primitki Arta Surena Xarahwstei Satrapei Artayoy Kshatrapasa pra Kharaostasa Artasa putrasa numizmatika pershij narazi vidomij pravitel z sakiv na teritoriyi Indiyi ta kshatrap m Chuhsa slid vrahovuvati toj fakt sho jogo im ya vidome viklyuchno yak patronim mozhlivo ruh sakiv do Indiyi za chasiv Maya Mogi ocholyuvav jogo sin Haragosta Haragosta Kamujya Xarahwstei Satrapei Artayoy Kshatrapasa pra Kharaostasa Artasa putrasa sin Arti pershij z predstavnikiv dinastiyi hto nosiv im ya Kamujya yake zgodom stalo nazvoyu ciyeyi okremoyi gilki Surena Khaṟaostasa yuvarana CKI0048 Gadzhatriya Mudzhatriya av maharajasa mahatasa dhramikasa rajatirajasa ayasa ob kṣatrapasa kharaostaputrasa mujatriasa Sin ta nastupnik Haragosti brat Yasi Kamuyi vidomij lishe za raritetnimi monetami Suchasnik Aza II Jmovirno praviv netrivalij chas za neviznachenih obstavin jogo nasliduvav cholovik sestri Radzhuvula bhratra hayuar e na CKI0048 Radzhuvula Chatrapasa apratihatacakrasa Rujuvulusa Mahakșatrapasa apratihatacakrasa Rujuvulusa numizmatika numizmatika Cholovik Yasi Kamuyi donki Haragosti Seriya monet z legendoyu grec swthros ta brahmi apratihatacakrasa svidchit pro pevnu vazhlivu vijskovu peremogu mozhlivo zahoplennya Sagala mahakṣatrovasa Rajulasa CKI0048 Yasi Kamujya agramaheṣ ia Yasia Kamuia dhitra Khaṟaostasa yuvarana CKI0048 druzhina Radzhuvuli z titulom starsha druzhina Yasi Kamujyi donka Sodasa Mahakshatrapaputasa Khatapasa Sodasasa sin ta nastupnik Razhuvuli z numizmatichnih dzherel na pevnomu etapi jmovirno tretya chvert chi mezha drugoyi tretoyi tretini pershogo storichchya zalezhnist vid Kudzuli Kadfiza Kushana mahakṣatravasa vajulasaputra suḍase kṣatrave CKI0048 Harapallana napis datovanij tretim rokom Kanishki 130 r Xarobalano mahakṣatrapena kharapallanena Ksatrapena Vanasparena Kharapallanena Vanaspara napis datovanij tretim rokom Kanishki 130 r kṣatrapena vanaṣparena Ksatrapena Vanasparena Kharapallanena Rodovid kshatrapiv Matu Pivnichnih Kshatrapiv ArtaPishpasi Haragosta KamuyaAbugola Mudzhatriya Gadzhatriya Gayuara Yasi KamuyaRadzhuvula Sudasa Shudasa Nadadiyaka Haragosta Mapa carstva Apraka Aprakaradzhi dinastiya radzhiv Pershim vidomim pravitelem ye Vidzhayamitra pochatok pravlinnya yakogo pripadaye na ostannyu tretinu chvert I st do n e Aprakaradzhi buli velikimi prihilnikami buddizmu Same velika kilkist posvyat yaki suprovodzhuvali pobudovu monastiriv ta inshih kultovih sporud zroblenih vid imeni predstavnikiv ciyeyi dinastiyi zberegli yihni imena do nashogo chasu Vidomi nechislenni moneti ostannih iz vidomih predstavnikiv Aprakaradzh karbovani za chasiv carya cariv Gondofara Cikavim faktom ye stan druzhin aprakaradzh Za bagatma epigrafichnimi pam yatkami nam vidomi imena druzhin chi ne vsih praviteliv Apraku Inshim cikavim faktom ye titul strateg yakij nosili jmovirno molodshi predstavniki dinastiyi Narazi vislovleno gipotezu shodo pevnoyi ekspansiyi predstavnikiv odniyeyi z molodshih gilok Aprakaradzhiv do Gandgari ta pidtrimku Aprakaradzhami Abdagaza u borotbi z kushanami Na deyakih jmovirno pershih emisij monetah carya cariv Sasa na Gondofara yakij imovirno nasliduvav Abdagaza pleminnika carya cariv Gondofara Velikogo zaznacheno take Magaradzha sin brata Asp avarm i zahisnik Sas CKC 289 Narazi pid Aspoyu z ciyeyi legendi zaproponovano bachiti predstavnika molodshoyi gilki Aprakaradzh Aspavarmu Yaksho v podalshomu ce pripushennya pidtverditsya to ce poyasnit zniknennya Aprakaradzh za chasiv Kushan Ostannoyu epigrafichnoyu zgadkoyu predstavnikiv cogo carskogo rodu ye posvyata donki carici Utari na im ya Hamdadata yaku datovano 110 111 r CKI 225 Zhodnih tituliv chi regalij Hamdadati chi yiyi materi Utari ne navedeno Zhodnogo cholovika z cogo rodu u posvyati vzhe ne zgadano Cari Apraku Im ya Roki panuvannya Im ya ta titulatura prakritami Dzherelo Primitki Vidzhayamitra I ostannya chvert I st do n e Viyakamitras a Apracaraj asa CKI 176 Pershij narazi vidomij radzha Apraku Vishuvarma 1 1 Viṣ uvarmasa Avacarayasa CKI 242 CKI 247 CKI 265 Sin Vidzhayamitri I ta batko Vidzhayamitri II Praviv napevno netrivalij chas Posvyata jogo vdovi Ruhunyi zroblena v chasi pravlinnya yihnogo sina CKI 405 datovana za riznimi vzhivanimi u toj chas erami dala mozhlivist sinhronizuvati ci kalendarni sistemi Vidzhayamitra II 1 1 pislya 31 32 Viyakamitras a Apracaraj asa rano Kulutasa Vijayamitasa CKI 176 CKI 241 CKI 242 CKI 257 CKI 265 CKI 359 CKI 402 CKI 405 CKI 454 CKC 249 Najvidomishij predstavnik ciyeyi dinastiyi V ostanni roki pravlinnya za carya cariv Gondofara biv vlasnu monetu Indravasu pislya 31 32 Iṃdravasu Apacaraja Vijayamitraputrasa Itravasusa Apracarajasa CKI 241 CKC 306 Ostannij narazi vidomij Aprakaradzha Mozhlivo carstvo Apraka bulo likvidovano vnaslidok protistoyannya Kudzuli Kadfiza ta Abdagaza nebozha Gondofara Biv vlasnu monetu narazi duzhe raritetni Aprakaradzhi genealogiya Vidzhayamitra I Magashrava VishuvarmaRuhunya ka BgagadataRamakaDashaka VagaVidzhayamitra II PrabgutiIndravarmanUtaradonki Nika Vasavadata MagavedaSubgutikaMagavarmanMagendra IndragivarmanIndravasuVasumitraHamdadataAspavarmanVishpavarmanShishirenaIndrasenaSatrolaj Shatruleka Davili Vidzhayamitra III Sasan GondofarIndravarmanIndrasenaMenandr Cari Uddiyani Odiradzhi dinastiya cariv Udi carstva sho bulo roztashovano u suchasnij provinciyi Cari Udi ne buli sakami ce bula avtohtonna kshatrijska rodina sho deklaruvala svoyu nalezhnist do Ikshvaku Sonyachnoyi Dinastiyi odniyeyi z dvoh golovnih mifichnih dinastij kshatriyiv v induyizmi do yakoyi nalezhav za mifami j Budda Na pochatku I st Udiradzhi buli palkimi prihilnikami buddizmu Same z riznih posvyat yaki suprovodzhuvali yihni darunki buddijskim gromadam narazi vidomi ne tilki imena predstavnikiv ciyeyi dinastiyi a she j imena istorichnih person yakih bilshe nide ne zgadano yak priklad Sadashka na sin Kudzuli Kadfiza Gruntuyuchis na cij zgadci vislovleno dumku sho pidchas gipotetichnogo protistoyannya mizh Kudzuloyu Kadfizom ta Abdagazom Udiradzhi pidtrimali pershogo Cari Udi Im ya Roki panuvannya Im ya ta titulatura prakritami Dzherelo Primitki Bgadasena bhadaseṇa raya CKI 249 narazi vidomij lishe z posvyati Senavarmi yak pershij mozhlivo mifichnij car Udzhayani Utarasena utaraseṇa CKI 249 zrobleno dekilka sprob lokalizuvati stupu Uttaraseni ale narazi zhodna z propozicij ne ye dostatno perekonlivoyu Vasusena utaraseṇaputre vasuseṇe oḍiraya CKI 249 sin Utaraseni Dishasena disaseṇo oḍiraya CKI 249 Vidzhidasena rajasa vijidaseṇasa CKI 334 sin Dishaseni Adzhidasena 3 ya chvert I st ayidaseṇo oḍiraya ajidaseṇa oḍiraja sa CKI 249 CKI 334 CKI 401 sin Vidzhidaseni druzhina odna z druzhin Uzamda Yedinu vidomu posvyatu cogo carya datovano 4 rokom jogo panuvannya Varmasena 3 ya chvert I st do 64 71 varmaseṇo oḍiraya varmaseṇasa oḍiraya sa CKI 249 CKI 401 sin Adzhidaseni yedinu jogo posvyatu datovano 5 rokom pravlinnya Senavarma 64 71 pislya 78 85 seṇavarme ispare oḍiraya CKI 249 sin Adzhidaseni Jogo najinformativnishu z usih posvyat cariv Udi posvyatu datovano 14 rokom pravlinnya U nij zgadano Sadashk an u sina velikogo carya carya cariv sina boga Kudzuli Kadfiza Kushana bez zgadki naslidnogo princa Vimi Taktu tobto 14 r Senavarmi mozhna datuvati v diapazoni 78 85 rr Mapa carstva magakshatrapiv Zahidni Kshatrapi Kshagarata najvidomishij sakskij rid yakij u zhodnij narazi vidomij epigrafichnij pam yatci ne deklaruvav svoyeyi nalezhnosti chi rodinnih stosunkiv z pravlyachoyu sakskoyu dinastiyeyu tobto najimovirnishe do neyi ne nalezhav Shodo etimologiyi nazvi ciyeyi dinastiyi vislovleno dekilka absolyutno riznih dumok najbilsh prijnyatnoyu ale ne zagalnoviznanoyu zalishayetsya vid prair xsaxr rada volodin zemel hranitel naglyadach Sered pastuhiv Dekanu j narazi ye poshirenim prizvishe Kharata yake inkoli pov yazuyut z ciyeyu dinastiyeyu Otzhe pershoyu zgadkoyu Kshagarata ye moneti z legendami khar kșaharada kșadapa jayata higataka higaraka bhadara Kshagarati peremozhni Gigataka ta Gigaraka brati Gipotetichno voni buli satrapami Chuhsa suchasnij Chach j ponovili vladu nad Pendzhabom razom z Haragostom sinom Arti pislya netrivalogo povernennya Pendzhabu pid vladu greckih cariv Apolodota II chi Dionisiya yaki svogo chasu zahopili Zahidnij Pendzhab po smerti Maya Sureni Takozh z numizmatichnih dzherel vidome im ya yihnogo mozhlivogo nastupnika na im ya Gastadata Nastupna zgadka Kshagarativ midyana plastina z Taksili u teksti yakoyi zgadano Kshagarata Chuhsi kshatrapa Liyaku Kudzuluku ta jogo sina Patiku kṣaharatasa Cukhsasa ca kṣatrapasa Liako Kusuluko CKI 46 Napis datovano 78 rokom magaradzhi Mogi Velikogo U vidomomu napisi z Mathuri CKI 48 sered sakskih praviteliv riznih teritorij zgadano j velikogo kshatrapa Kudzuli sina Patiku mahakṣatravasa Kusulaasa Patikasa tobto Patiku vzhe oficijno nazivayut magakshatrapom j vin vzhe keruye ne Chuhsoyu U Chuhsi blizko cogo chasu mi mozhemo pobachiti kshatrapiv Manigulu Manigulasa Chatrapasa brata velikogo carya ta jogo sina j nastupnika Dzhigunyasu Zejonisa yakij zgodom nazve sebe velikij kshatrap Manigula putrasa Jihuniasa Mahachatrapasa Prichini takih peremishen nevidomi narazi yedinim yihnim poyasnennyam ye fraza z Periplu Eritrejskogo Morya keruyut Skifiyeyu parfyanski cari yaki ves chas odne odnogo zhenut Okremo slid zaznachiti sho narazi nevidomi epigrafichni pam yati zi zgadkoyu Kshagarativ yaki datovano za eroyu Aza I Velikogo V obidvoh vidomih pam yatkah zgadano velikogo poperednika Aza I Maya Mogu sho mozhe svidchiti pro neprosti stosunki Kshagarativ iz gilkoyu Surena yaku predstavlyav Az I ta jogo nastupniki Mozhlivo same ce bulo viznachalnim chinnikom nestabilnogo stanu predstavnikiv Kshagarata Yak bi ne bulo ale nastupnij vidomij Kshagarata Abgiraka Ajbiraka Kaharatasa katarapasa jayatasa Abhirakasa CATAPATOY CATPAPOY AYBIPAKOY na pochatku pravlinnya Gondofara pislya netrivalogo karbuvannya monet u Gandgari z yavlyayetsya daleko na pivdni zapochatkuvavshi v Gudzharati ta Malavi derzhavu yaku dlya zruchnosti v novitnij chas nazivayut Zahidni Kshatrapi Pislya Abgiraki narazi vidomi she praviteli sho zvut sebe Kshagarata Bgumaka Kshaharatasa Kshatrapasa Bhumakasa Nagapana car ta velikij kshatrap Rajna Mahakhatapasa Nahapanasa yakij zahopiv nizku teritorij u Sattavahaniv a naprikinci vtrativ yih u vijni z Satavahanom Shri Satakarni Gautamiputroyu do blizko 78 r Ostannij napis zi zgadkoyu Nagapani datovano 46 rokom neviznachenoyi eri Najbilsh virogidnim ye pripushennya sho ce bula era vlasne Kshagarativ iz momentu zasnuvannya nimi vlasnoyi derzhavi u Gudzharati Okremo slid zgadati she troh predstavnikiv dinastiyi Kshagarata Ladganu sina Bgagapani Pisajyu sina Ladgani ta Gorumurnatu TODYWALLA AUCTIONS AUCTION 96 LOT 13 yaki vidomi lishe za raritetnimi monetami Ale informaciya shodo avtentichnosti cih monet vidsutnya misce cih predstavnikiv Kshagarata v dinastijnij istoriyi neviznachene Predstavniki Kshagarata Im ya Roki panuvannya Im ya ta titulatura greckoyu Dzherelo Im ya ta titulatura prakritami Dzherelo Primitki Kshagarata Gigataka ta Gigaraka brati bl ser I st do n e SA APATHS SATPAFW BAPTAPA numizmatika kșaharada kșadapa jayata higataka higaraka bhadara numizmatika gipotetichno vdruge zahopili Taksilu pislya Apolodota II chi perebivshi ta nasliduyuchi moneti ostannih Kshagarata Gastadata tretya chvert I st do n e OSTODATOY SATPAPOY SATAPATOY numizmatika kșa haratasa kșatrapasa jayata sa ha stadata sa numizmatika nastupnik poperednih Kshagarata Gospa tretya chvert I st do n e S APAT S ATPAPOY ANIKHTO OSPHOS numizmatika Chaharata Chadrapasa Jayatasa Hospisa numizmatika nastupnik poperednogo Kshagarata Liyaka Kudzuluka poch I st kṣaharatasa Cukhsasa ca kṣatrapasa Liako Kusuluko CKI 46 pershij narazi vidomij Kshagarata ta kshatrap m Chuhsa midyana plastina Liyaki Kudzuluki narazi yedina vidoma epigrafichna pam yatka yaku datovano za eroyu Mogi Patika sin Kudzuluki persha chvert I st Patiko CKI 46 sin Liyaki Kudzuluki u CKI 48 jogo zgadano sered predstavnikiv rodu Surena yak velikogo kshatrapa mahakṣatravasa Kusulaasa Patikasa CKI 48 Kshagarata Ajbiraka druga chvert I st CATAPATOY CATPAPOY AYBIPAKOY numizmatika Kaharatasa katarapasa jayatasa Abhirakasa numizmatika Jmovirno Ajbiraka Abgiraka pershij z Kshagarativ praviv teritoriyami u Malavi ta Gudzharati yaki zgodom stali centrom derzhavi sho narazi umovno zvetsya Zahidni Kshatrapi Kshagarata Bgumaka blizko ser I st Kshaharatasa Kshatrapasa Bhumakasa numizmatika nastupnik Ajbiraki Kshagarata Nagapana do 60 ih rr bl do 77 78 PANNIW 3AHAPATAS NAHAPANAS rajno Kṣaharatasa Nahapanasa numizmatika nastupnik Bgumaki chi ne najmogutnishij predstavnik Kshagarata trivalij chas vdalo voyuvav proti Satavahaniv naprikinci zhittya zaznav zhahlivoyi porazki ta mozhlivo zaginuv u borotbi z nimi Kshagarata Ladgana sin Bagapani 77 78 st rana kșaharatasa loḍhanasa bagavhanaputrasa numizmatika Vidomij lishe za duzhe raritetnimi monetami bud yaka insha informaciya vidsutnya Kshagarata Pisajya Pusha sin Ladgani 77 78 st rana kșaharatasa pisayu laḍhanaputrasa numizmatika Vidomij lishe za duzhe raritetnimi monetami bud yaka insha informaciya vidsutnya Kshagarata Gorumundata 77 78 st rajno kṣaharatasa horamudatasa lot 13 numizmatika Vidomij lishe za duzhe raritetnimi monetami bud yaka insha informaciya vidsutnya Kardamaka ta RudrasimgaSaki Semirichchya Sakaravali Sakarauki Indo Skifi v dzherelahSaki v antichnih dzherelah Strabon Geografiya 11 8 2 11 8 2 najbilsh vidomi z kochovikiv ti sho zabrali u elliniv Baktrianu a same asiyi pasiani tohari sakaravli Yustin Epitoma tvoru Pompeya Troga Historiae Philippicae XLII Asianski cari tokariv ta zagibel saraukiv XLII 1 2 skifiv bulo prizvano za platnyu na dopomogu parfyanam proti Antioha carya Siriyi ale z yavilisya koli vijnu bulo zakincheno Yih bulo bezpidstavno zvinuvacheno v tomu sho voni zapiznilisya z dopomogoyu ta vidmovleno v obumovlenij oplati Skifi nevdovoleni tim sho darma robili taku daleku podorozh pochali vimagati abi yim splatili obumovlene abo skeruvali na inshogo voroga Obrazheni gonoristoyu vidmovoyu skifi pochali grabuvati parfyanski zemli 3 Tomu Fraat vistupiv proti nih 4 A sam Fraat poviv z soboyu na vijnu vijsko z grekiv yakih poloniv pid chas vijni z Antiohom ta z yakim povodivsya gonoristo ta zhorstoko 5 Tomu koli greki pobachili sho bojova liniya parfyan zatremtila voni perekinulisya do skifiv ta vidplatili dovgoochikuvanoyu pomstoyu za polon znishiv u krivavij rizanini j parfyanske vijsko j samogo Fraata 2 1 Zamist Fraata bulo postavleno carem jogo striya Artabana Skifi zadovilnivshis peremogoyu ta rozgrabuvavshi Parfiyu povernulisya dodomu 2 Ale j Artabana pid chas vijni z toharami na yakih vin napav bulo poraneno u ruku j nevdovzi vin pomer 3 Jomu nasliduvav jogo sin Mitridat yakij za vlasnu zvityagu mav prizvishe Velikij 5 Dekilka raziv vin viv proti skifiv vdali vijni ta stav mesnikom za ganbu prashuriv Peripl Eritrejskogo morya 38 Za ciyeyu krayinoyu de bereg cherez te sho zatoki zi shodu gliboko vrizayutsya v materik vzhe zginayetsya nemov rig pochinayutsya primorski chastini Skifii zverneni do samoyi pivnochi duzhe nizinni z yakih richka Sint najbilsha z richok uzberezhzhya Eritrejskogo morya vikidaye v more velicheznu kilkist vodi Cya richka maye sim girl voni vuzki ta povni milin za inshimi sudnoplavstvo nemozhlive okrim yak po odnomu po serednomu na yakomu j stoyit primorskij bazar Barbarikon Pered nim lezhit malenkij ostrivec a v glibini materika stolicya Skifiyi Minnagara keruyut Skifiyeyu parfyanski cari yaki ves chas odne odnogo zhenut 41 Vidrazu zh za Barakoyu zatoka Barigaza i bereg krayini Ariyaki pochatok carstva Manbana Nagapani j usiyeyi Indiyi Sho lezhit vglib materika ta mezhuyei z Skifiyeyu mayut nazvu primorski zh Syurastrena Stolicya zh krayini Minnagara 47 Za Barigazoyu v glib materika meshkaye bagato narodiv Aratriyi Arahuziyi Gandarayi i narod Proklayidi de roztashovana A za nimi zhive duzhe vojovnichij narod baktriyaniv Mapa Sakastanu z mistami Sigal Sigal Barda Barda Min Min Palakenti Palacenti 48 Ye u nij na shodi misto sho zvetsya Ozene u yakomu ranishe buv carskij dvir Isidor iz Haraksu Parfyanski stanciyi 17 Zvidsi Zarangiana sho prostirayetsya na dvadcat odin shojn Tut mista Parin ta Krorok 18 Zvidsi Sakastan yakij takozh zvut Paretakenoyu zemlya skifiv sakiv protyazhnistyu u shistdesyat tri shojni Tut mista Barda Min Palakenti ta Sigal Tut stolicya sakiv ta poruch roztashovano misto Oleksandriya Sel shist 19 Zvidsi Arahosiya sho prostirayetsya na tridcyat shist shojniv Parfyani zvut yiyi Biloyu Indiyeyu Tut mista Biut Farsana Korohoa Demetriya Dali grecke misto Oleksandropol stolicya Arahosiyi yakoyu teche richka Do cogo miscya volodinnya parfyan Kornelij Tacit Annali VI 31 32 36 42 44 Lukian Dovgozhiteli 15 Sinatroka parfyanskogo carya vosmidesyatirichnim postavleno u jogo krayini sakaurakami skifami sho zveli jogo na tron ta pidtrimuvali sim rokiv Saki v indijskih dzherelah Okrim zgadok shakiv u maloinformativnih religijno filosofskih traktatah de golovnim motivom bula populyarizaciya dumki pro chuzhoridnist ta nice pohodzhennya sakskih dinastiv ta sakiv vzagali narazi vidoma nizka epigrafichnih pam yatok yaki tak chi inakshe stosuyutsya sakiv Napisi z pechernih hramovih kompleksiv Napis 10 z pecheri 10 Nasik urivok carya Kshagarata kshatrapa Nagapani zyat sin Diniki Ushavadata I za nakazom carya ya pishov zvilniti pravitelya Uttamabhadra yakogo Malajyi vzyali v oblogu v sezon doshiv a ti Malayi vtekli tilki pochuvshi pro nashe vijsko i vsih yih polonili voyini Uttamabhadra Napis 11 z pecheri 10 Nasik urivok carya Kshagarata kshatrapa Nagapani donka sina Diniki Ushavadati druzhina Dahamitra Cya obitel yiyi dar Napis 12 z pecheri 10 Nasik urivok u rik 42 misyacya Vesaha carya Kshagarata kshatrapa Nagapani zyat sin Diniki Ushavadata Znovu pozhertva zroblena nim 41 roku p yatnadcyatogo dnya yaskravoyi polovini misyacya Kartika bula zroblena 45 roku p yatnadcyatogo Napis 13 z pecheri 10 Nasik urivok carya Kshagarata kshatrapa Nagapani donka sina Diniki Ushavadati druzhina Dahamitra Cya obitel yiyi dar Napis 14 a z pecheri 10 Nasik urivok kshatrapa Nagapani zyat Sak Ushavadata Napis 2 z pecheri 3 Nasik Gautami Balashri prisvyachenij yiyi sinu Shri Satakarni Gautamiputri urivki carya cariv Shri Satakarani Gautamiputri carya Asika Asaka Mulaka Surathi Kukuri Aparanti Anupi Vidabhi Akaravanti volodar gir Vindh ya Chhavata Parichata Sah ya Kangagiri Macha Siritana Malaya Mahendri Setagiri Chakora sho rozporoshiv gordist ta pihu Kshatriyiv sho vinishiv Sakiv Yavaniv ta Pahlaviv sho get vikoriniv rid Kshagarativ napis 26 v pecheri 6 Dzhunnar Za carya magakshatrapa gospodarya Nagapani nakazom pershij ministr Ayama z Vacha Gotri za zaslugi zrobiv pam yatnij darunok cisternu roku 46 Saki v hanskih dzherelah Ban Gu Hanshu XIII 96 1 Czibin Pravlinnya czibinskogo volodarya u misti Syunsyani vid Chan an na 12200 li Vid nezalezhnij vid duhu ta za kilkistyu naselennya ta vijska vvazhayetsya silnim pravitelem Na pn sh do miscya perebuvannya duhu 6840 na shid do Uto 2250 li Na pn sh do dev yat dib shlyahu Na pn z mezhuye z Velikim Yuechzhi na pd z z Uishanli V minulomu hunnu rozbili Velikogo Yuechzhi Velikij Yuechzhi zavolodiv Dasya a volodar se zahopiv na pivdni Czibin Narod se rozdilivsya ta rozporoshivsya ta shlyahom utvoriv dekilka carstv Piddani Syusyun ta Czyuandu sho na pivnichnij zahid vid Shule usi ye nashadkami davnih sesciv Spoluchennya mizh Han ta Czibin rozpochato za chasiv U di 141 87 U Czibin vvazhali sho Han zadaleka j hanske vijsko ne v zmozi distatisya tudi tomu Utolao neodnorazovo grabuvav ta nishiv hanskih poslanciv Po smerti Utolao sin jogo Daj uspadkuvav vladu ta vidpraviv poslancya z darunkami Hanskij Dvir navzayem poslav guanduyuya Vin Chzhuna suprovoditi poslancya nazad Volodar mav namir znishiti Vin Chzhuna ta ostannij pobachivshi jogo namiri zmovivsya z knyazem Inmofu vbiv volodarya zviv Inmofu do czibinskogo prestolu ta dav jomu pechatku z motuzkami Zgodom Gyun Hej yakogo Chzhao di 86 74 bulo vidpravleno poslancem do Czibin rozsvarivsya z Inmofu Inmofu zakuvav jogo u kolodki vbiv jogo tovarisha ta bilya 70 lyudej z posolstva ta vidpraviv svogo poslancya do Dvoru z pereproshennyami Syuan di 73 49 vrahovuyuchi viddalenist krayini nichogo ne vidpoviv vidpustiv poslancya za Syandu ta ostatochno pripiniv zv yazki z Czibin Za Chen di 33 7 z Czibin bulo prislano posolstvo z vibachennyami ta darunkami Krayina Uishanli Rezidenciya volodarya krayini roztashovana za 12200 li vid Chan ani Ce velika krayina z chislennim naselennyam ta vidminnim vijskom Nezalezhna vid duhu Na pivnichnij shid do stavki duhu 60 dniv shlyahu Na shodi krayini mezhuye z Czibin Na pivnochi z na zahodi z Ligan ta Tyaochzhi Fan Ye Hou Hanshu XXIII 88 Carstvo Gaofu roztashovane na pd z vid Velikogo Yuechzhi Ce takozh velike carstvo Jogo zvichayi shozhi Tyanchzhu ale slabshe ta legko pidkoryuyetsya Vpravni u torgivli zberigayut statki groshima Bulo zalezhnim ne zavzhdi Tri carstva Tyanchzhu Czibin ta Ansi posilyuyuchis volodili nim slabnuchi vtrachali jogo Ale nikoli ne korilosya Velikomu Yuechzhi ta v Han shu sered p yati sihou pomilkovo Vreshti pidkorilosya Ansi Koli Velike Yuechzhi peremoglo Ansi vpershe zavolodilo Gaofu Primitki ros Akishev K A Kurgan Issik Iskusstvo sakov Kazahstana M Iskusstvo 1978 ros Akishev A K Kostyum Zolotogo cheloveka i problema katafraktariya Akishev K A Akishev A K Proishozhdenie i semantika Issykskogo golovnogo ubora Arheologicheskie issledovaniya v Kazahstane Alma Ata 1979 Gandhari org CKI 48 Reliquary Inscriptions of Yasi Kamui and Suḍasa gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 angl Jason Neelis Passages to India Saka and Kusana migration in historical context Shrinivasan 2007 angl H Falk Three Inscribed Buddhist Monastic Utensils from Gandhara Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Gesellschaft 2006 ros Dzh Neru Otkrytie Indii M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1955 ros Uspenskaya E N Radzhputy rycari srednevekovoj Indii SPb Evraziya 2000 Gandhari org CKC 225 Tri chalkon of Kharahostes gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKC 238 Drachm of Rajuvula gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKC 240 Tri chalkon of Rajuvula gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 angl M C Skinner and W K Rienjang Locating the Apraca Dynasty New Evidence for an Old Problem Religion Society Trade and Kingship Archaeology and Art in South Asia and along the Silk Road 5500 BCE 5th Century CE Dev Publishers amp Distributors New Delhi Gandhari org CKC 289 Drachm of Sasan gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 225 Reliquary Inscription of Khaṃdadata gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 vneseno lishe tih chiya istorichnist poza sumnivom Gandhari org CKI 176 Reliquary Inscriptions of Menandros and Vijayamitra gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 242 Reliquary Inscription of Iṃdravaṃma gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 247 Reliquary Inscription of Lona gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 265 Reliquary Inscription of Utara gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 405 Reliquary Inscription of Rukhuna gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 241 Reliquary Inscription of Iṃdravaṃma and Wife gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 257 Reliquary Inscription of Satruleka gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 359 Reliquary Inscription of Prabhudi gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 402 Reliquary Inscription of Iṃdragivaṃma gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 454 Reliquary Inscription of Naganaṃda gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 249 Reliquary Inscription of Senavaṃma gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 angl R C Senior INDO SCYTHIAN DYNASTY Encyclopaedia Iranica online edition 2017 Gandhari org CKC 306 Tetradrachm of Indravasu gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 334 Reliquary Inscription of Ajidasena gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 334 Reliquary Inscription of Ajidasena gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 401 Reliquary Inscription of Ayadata gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 angl A M Shastri The Ksaharatas of Western India Fresh Light Indian Historical Review vol 26 1999 angl Raychaudhuri H Political History of Ancient India From the Accession of Parikshit to the Extinction of the Gupta Dynasty Delhi Oxford University Press 1996 Gandhari org CKI 46 Reliquary Inscription of Patika gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 Gandhari org CKI 48 Reliquary Inscriptions of Yasi Kamui and Suḍasa gandhari org Procitovano 19 lyutogo 2024 ONSNUMIS ORG Kshaharata Questions www onsnumis org Procitovano 19 lyutogo 2024 angl Durga Prasad History of the Andhras Upto 1565 AD Published 1988 by P G PUBLISHERS GUNTUR 10 acsearch info Auction research www acsearch info Procitovano 19 lyutogo 2024 angl Harry Falk Two new Kṣaharata kṣatrapas angl Bob Senior Some more rare Indo Greek and indo Scythic coins Oriental Numismatic Society 172 2002 slid zauvazhiti sho pershi chotiri praviteli Gigataka ta Gigaraka Gastadata Gospa vidomi lishe za velmi raritetnimi monetami yihnya chergovist dovoli gipotetichna j z podalshim nakopichennyam informaciyi yiyi mozhe buti pereglyanuto Gandhari org CKI 46 Reliquary Inscription of Patika gandhari org Procitovano 26 lyutogo 2024 The COININDIA Coin Galleries Western Kshatrapas Kshaharatas coinindia com Procitovano 26 lyutogo 2024 Gandhari org CKC 320 Attic Hemidrachm of Lodhanes gandhari org Procitovano 26 lyutogo 2024 Gandhari org CKC 322 Attic Hemidrachm of Piyasu gandhari org Procitovano 26 lyutogo 2024 acsearch info Auction research www acsearch info Procitovano 26 lyutogo 2024 gr Strab 11 8 2 ros Yustin Epitoma sochineniya Pompeya Troga Historiarum Philippicarum M Rosspen 2005 Kniga XLII SimpoZij Symposion simposium ru Procitovano 19 lyutogo 2024 ros Bongard Levin G M Buharin M D Vigasin A A Indiya i antichnyj mir M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2002 angl Schoff W H Parthian stations by Isidore of Charax Chicago 1972 Shojn vimir dovzhini useredneno 5 5 6 km CORNELI TACITI ANNALIVM LIBER SEXTVS lat Lucian Long Lives Macrobii angl priblizno druga polovina kvitnya persha polovina travnya Grigorianskogo kalendarya priblizno druga polovina zhovtnya persha polovina listopada Grigorianskogo kalendarya bibliotekar kz Arhiv originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 19 lyutogo 2024 Duhu siyuj duhu specialna dodatkova vijskova posada dlya chinovnikiv visokogo 3 ogo rangu 2 ogo stupenyu sluzhbi palacovoyi ohoroni Guanlusyun na chas yihnoyi sluzhbi za mezhami imperiyi a same dlya ohoroni zalezhnih carstv Zahidnogo Krayu Zaprovadzheno u 60 r do n e Shtat usiyeyi sluzhbi duhu komplektuvavsya z vijskovih ros Borovkova L A Carstvazahidnogo krayuvo II I vekah do n e Institut vostokovedeniya RAN Kraft 2001 Jmovirno skifske carstvo chasiv Gondofara Velikogo ta Vardana Arshaka tobto pered samim zahoplennyam jogo Kudzuloyu Kadfizom Kushanom