Під різновидом мови (нім. Varietät) у загальному сенсі розуміють функціонуючу в певний час, в певному місці і в певній групі людей варіант мови, має деякі відмінності від інших варіантів. Інакше кажучи, будь-яка мова (в силу своєї неоднорідності, плюрицентричности) можна розділити на складові його великі варіанти, що характеризуються особливостями фонетики, граматичної будови, лексики та слововживання.
У німецькому мовознавстві під виразом «різновид мови» у вузькому сенсі прийнято розуміти національні мовні варіанти (Staatsvarietät) з урахуванням їх належності до певних діалектів. У широкому сенсі до різновидів німецької мови можна зарахувати всі варіанти, включаючи власне стандартна німецька мова, побутово-розмовні форми, національні варіанти, діалекти і групи діалектів, соціо- і регіолекти, контактні мови і т. д.
Літературна мова
У всіх німецькомовних країнах визнана стандартна (літературна) німецька мова (Standarddeutsch, deutsche Literatursprache), який в залежності від країни має власні особливості. Саме цей варіант увазі, коли говорять про німецькою мовою. Поняття «стандартна мова» (Standardsprache) і «літературна мова» (Literatursprache) нерівнозначні, однак розглядаються як синоніми, якщо мова йде про позначенні єдиної мови всіх носіїв німецької мови.
Стандартна мова — це кодифікована мова, для якої характерні чіткі правила. У цьому ключі поняття «стандартна німецька», званий також високонімецьким, і «стандартний варіант» збігаються, оскільки і те, і інше означає нормовану німецьку мову по відношенню до його ненормованим діалектів або побутово-розмовних форм. Літературна мова — це мова літератури, тому дане поняття слід відносити виключно до письмової мови німецької літератури. Зовсім інше значення надається поняттю загальнонімецької мови (Gemeindeutsch), яка позначає мову для всіх без винятку німецькомовних країн безвідносно до особливостей його вживання в кожній з них. Різноманітність термінології, що позначає форми німецької мови, часто викликає плутанину, так як кожен лінгвіст розуміє їх по-своєму або вкладає в кожне поняття свій вузький зміст.
Національні варіанти
Німецька мова у кожній країні має власні особливості вживання. Так, у південно-мовному просторі швейцарці німецькомовних кантонів використовують власний швейцарський варіант (Schweizer Hochdeutsch), що сформувався під впливом алеманських діалектів. Для нього характерне використання гельвіцизмів. В Австрії з часом сформувався австрійський варіант німецької мови (Österreichisches Deutsch), що має також власні фонетичні та лексичні особливості, зокрема — наявність австріцизмів. До обох варіантів зазвичай застосовується поняття «національний варіант».
Найбільше число різновидів зосереджено в Федеративній республіці Німеччини, на території якої розташовані всі три діалектні групи (південнонімецька, середньонімецька, нижньонімецька), а також нижньофранкські діалекти на північному заході, на кордоні з Нідерландами. Єдиної мови для всіх німців з одними тевтонізмами не існує, однак для позначення німецької мови в Німеччині часто вживають поняття бундесдойч (Bundesdeutsch).
Також власні варіанти німецької мови поширені в Ліхтенштейні, Люксембурзі, Східній Бельгії, Південному Тіролі. Однак через відсутності норм або з інших причин їх не відносять до самостійних варіантів. За Аммону, кожен з варіантів цих країн формувався у власному середовищі, ввібрав в себе специфіку життя кожного народу, піддавався впливу різних мовних і соціальних чинників, що призвело до відносної відособленості варіантів один від одного, а також до складнощів у взаєморозумінні носіями діалектів та варіантів один одного.
Австрійський варіант
Нормування австрійського варіанту сталося в 1951 році з появою Австрійського словника, хоча реальні відмінності між німецьким в Німеччині та німецьким в Австрії з'явилися ще в XVIII столітті і, мабуть, розвивалися при Габсбургах. Вперше увагу на це звернув лінгвіст Йоганн Зігмунд Попович. Після відділення Австро-Угорщини тенденції до посилення мовного сепаратизму зросли, і їх не змогли зупинити проходили двічі (в 1876 і в 1901) орфографічні конференції. Незважаючи на те, що Австрійська конституція в ст. 8 не вказує на права варіанти, його реальне поширення досить широко.
Швейцарський варіант
На відміну від австрійського варіанту, швейцарський займає ще сильніші позиції, так як сфера його вживання значно ширше. Варіант використовують як у розмовній, так і на письмі (зокрема, в ЗМІ, рекламі та управлінні). Вважається, що варіант розвивався з швейцарського діалекту, який, у свою чергу, є одним з алеманнських діалектів. Свою роль у розвитку варіанти відіграли запозичення. Варто також зауважити, що (як і у випадку з австрійським варіантом) статус швейцарського варіанту не закріплений у ст. 70 Конституції.
Бундесдойч
Від австрійського та швейцарського варіантів виразно відрізняється варіант німецької мови в Німеччині, званий «бундесдойч». У повсякденному сенсі ця назва означає «німецький федеральний», тобто німецька мова ФРН. До возз'єднання Німеччини в 1990 році бундесдойч протиставлявся також мові в НДР, для якого були характерні власні лексичні особливості.
Діалекти
Під різновидом мови (нім. Varietät) у загальному сенсі розуміють функціонуючу в певний час, в певному місці і в певній групі людей варіант мови, має деякі відмінності від інших варіантів. Інакше кажучи, будь-яка мова (в силу своєї неоднорідності, плюрицентричности) можна розділити на складові його великі варіанти, що характеризуються особливостями фонетики, граматичної будови, лексики та слововживання.
Істотним критерієм діалекту є його обмеженість ізоглосами, що відрізняє його від національного варіанта, межі якого — територіально-політичні. Діалект має власне поділ, незалежно від країни поширення. При такому підході стає очевидним, що один і той же діалект може розглядатися в рамках відразу двох національних варіантів. Наприклад, нижньо- і верхньоалеманські діалекти поширені на території Швейцарії і Німеччини, проте в Швейцарії ці діалекти віднесені до швейцарського діалекту (і побічно — до швейцарського варіанту), а в Німеччині вважаються «федеральними».
Існують і інші складності розмежування діалекту від інших різновидів, які вирішуються науковим консенсусом або традицією. Наприклад, берлінський діалект, який можна розглядати як суміш декількох розмовних мов, нижньонімецької мови з східно середньо німецькими діалектами (і з великим впливом останніх), може бути розглянутий як регіолект (подібно рейнландскому), але традиційно іменується діалектом. Також один діалект може бути розбитий на два ідіома, причому один залишається діалектом у своєму буденному розумінні, а другий виділяється в контактний мову, креол чи іншу різновид. Прикладами таких діалектів можуть служити пфальцський і пенсільвансько-німецький, хунсрюкський німецький і хунсрюкський в Бразилії, нижньопруський діалекти і платська німецька мова менонітів Росії.
Діалектні зони німецької мови
Структура німецьких діалектів, описувана ще першими діалектологами, навряд чи може бути справедлива на сьогоднішній день. Діалектна обстановка постійно змінюється, одні діалекти асимілюють інші, що провокує постійні зрушення на діалектологічної карти (саме з початком складання атласів і відходу від суто анкетних методів ця ідея взяла гору у діалектології).
Весь німецькомовний простір входить до західнонімецького діалектного континууму, куди також входить і нідерландська мова. З останнім німецька мова має тісні історичні зв'язки. На півночі Німеччини, вище ізоглоси maken/machen, поширені нижньонімецькі діалекти, які включають нижньофранкські, нижньосаксонські і східно нижньонімецькими діалектні групи. Перші дві зустрічаються як у Нідерландах, так і в Німеччині. Південніше лінії maken/machen лежати верхньонімецькі діалекти, які зазнали другої перебії приголосних. В їх число входять південнонімецькі діалекти, що включають швабско-алеманську, баварську і верхньофранкську діалектні групи, а також середньонімецькі діалекти, в числі яких гессенські, середньофранкські, тюринзькі, сілезькі, лужицькі, берлінсько-бранденбурзькі діалекти.
Побутово-розмовна мова
Побутово-розмовна німецька мова — досить складне соціолінгвістичне явище, визначення якого досі є предметом запеклих суперечок мовознавців і соціолінгвістів. У загальному сенсі побутово-розмовна мова є чимось середнім між діалектами і літературною мовою. А. В. Домашнєва виділяє п'ять видів побутово-розмовної мови: локальні розмовні форми; форми, близькі до діалектів; міські побутово-розмовні мови; літературний побутово-розмовна мова; діалекти. Найбільший інтерес серед них представляють перші чотири, так як діалекти володіють більшою самостійністю.
Примітки
- Ammon U. Explikation der Begriffe „Standardvarietät“ und „Standardsprache“ auf normtheoretischer Grundlage // Sprachlicher Substandard.
- Steger H. Bilden gesprochene Sprache und geschriebene Sprache eigene Sprachvarietäten?
- Retti G. Das "Österreichisches Wörterbuch" // Austriazismen in Wörterbüchern.
- Bundes-Verfassungsgesetz, Artikel 8
- Wolfgang Pollak.
- Beat Siebenhaar, Alfred Wyler.
- Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft, Artikel 70. [ 2012-09-14 у Wayback Machine.]
- Polenz P. Deutsche Sprachgeschichte vom Spätmittelalter bis zur Gegenwart.
- Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz: das Problem der nationalen Varietät.
- Филичева Н. И. Диалектология немецкого языка. — М.: Выс. школа, 1983. — с. 20
- Jan A. F. de Jongste.
- Bichel U. Umgangssprache // Lexikon der Liguistik.
- Hartmann D. Standardsprache und regionale Umgangssprachen als Vatietäten des Deutschen.
- Домашнев А. И. Современный немецкий язык в его национальных вариантах. — Л.: Наука, 1983. — с. 231
- Домашнев А. И. Языковые отношения в Федеративной республике Германия. — Л.: Наука, Ленингр. отд., 1989. — с. 159
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pid riznovidom movi nim Varietat u zagalnomu sensi rozumiyut funkcionuyuchu v pevnij chas v pevnomu misci i v pevnij grupi lyudej variant movi maye deyaki vidminnosti vid inshih variantiv Inakshe kazhuchi bud yaka mova v silu svoyeyi neodnoridnosti plyuricentrichnosti mozhna rozdiliti na skladovi jogo veliki varianti sho harakterizuyutsya osoblivostyami fonetiki gramatichnoyi budovi leksiki ta slovovzhivannya U nimeckomu movoznavstvi pid virazom riznovid movi u vuzkomu sensi prijnyato rozumiti nacionalni movni varianti Staatsvarietat z urahuvannyam yih nalezhnosti do pevnih dialektiv U shirokomu sensi do riznovidiv nimeckoyi movi mozhna zarahuvati vsi varianti vklyuchayuchi vlasne standartna nimecka mova pobutovo rozmovni formi nacionalni varianti dialekti i grupi dialektiv socio i regiolekti kontaktni movi i t d Literaturna movaU vsih nimeckomovnih krayinah viznana standartna literaturna nimecka mova Standarddeutsch deutsche Literatursprache yakij v zalezhnosti vid krayini maye vlasni osoblivosti Same cej variant uvazi koli govoryat pro nimeckoyu movoyu Ponyattya standartna mova Standardsprache i literaturna mova Literatursprache nerivnoznachni odnak rozglyadayutsya yak sinonimi yaksho mova jde pro poznachenni yedinoyi movi vsih nosiyiv nimeckoyi movi Standartna mova ce kodifikovana mova dlya yakoyi harakterni chitki pravila U comu klyuchi ponyattya standartna nimecka zvanij takozh visokonimeckim i standartnij variant zbigayutsya oskilki i te i inshe oznachaye normovanu nimecku movu po vidnoshennyu do jogo nenormovanim dialektiv abo pobutovo rozmovnih form Literaturna mova ce mova literaturi tomu dane ponyattya slid vidnositi viklyuchno do pismovoyi movi nimeckoyi literaturi Zovsim inshe znachennya nadayetsya ponyattyu zagalnonimeckoyi movi Gemeindeutsch yaka poznachaye movu dlya vsih bez vinyatku nimeckomovnih krayin bezvidnosno do osoblivostej jogo vzhivannya v kozhnij z nih Riznomanitnist terminologiyi sho poznachaye formi nimeckoyi movi chasto viklikaye plutaninu tak yak kozhen lingvist rozumiye yih po svoyemu abo vkladaye v kozhne ponyattya svij vuzkij zmist Nacionalni variantiKarta nacionalnih variantiv nimeckoyi movi Nimecka mova u kozhnij krayini maye vlasni osoblivosti vzhivannya Tak u pivdenno movnomu prostori shvejcarci nimeckomovnih kantoniv vikoristovuyut vlasnij shvejcarskij variant Schweizer Hochdeutsch sho sformuvavsya pid vplivom alemanskih dialektiv Dlya nogo harakterne vikoristannya gelvicizmiv V Avstriyi z chasom sformuvavsya avstrijskij variant nimeckoyi movi Osterreichisches Deutsch sho maye takozh vlasni fonetichni ta leksichni osoblivosti zokrema nayavnist avstricizmiv Do oboh variantiv zazvichaj zastosovuyetsya ponyattya nacionalnij variant Najbilshe chislo riznovidiv zoseredzheno v Federativnij respublici Nimechchini na teritoriyi yakoyi roztashovani vsi tri dialektni grupi pivdennonimecka serednonimecka nizhnonimecka a takozh nizhnofrankski dialekti na pivnichnomu zahodi na kordoni z Niderlandami Yedinoyi movi dlya vsih nimciv z odnimi tevtonizmami ne isnuye odnak dlya poznachennya nimeckoyi movi v Nimechchini chasto vzhivayut ponyattya bundesdojch Bundesdeutsch Takozh vlasni varianti nimeckoyi movi poshireni v Lihtenshtejni Lyuksemburzi Shidnij Belgiyi Pivdennomu Tiroli Odnak cherez vidsutnosti norm abo z inshih prichin yih ne vidnosyat do samostijnih variantiv Za Ammonu kozhen z variantiv cih krayin formuvavsya u vlasnomu seredovishi vvibrav v sebe specifiku zhittya kozhnogo narodu piddavavsya vplivu riznih movnih i socialnih chinnikiv sho prizvelo do vidnosnoyi vidosoblenosti variantiv odin vid odnogo a takozh do skladnoshiv u vzayemorozuminni nosiyami dialektiv ta variantiv odin odnogo Avstrijskij variant Dokladnishe Avstrijskij variant nimeckoyi movi Normuvannya avstrijskogo variantu stalosya v 1951 roci z poyavoyu Avstrijskogo slovnika hocha realni vidminnosti mizh nimeckim v Nimechchini ta nimeckim v Avstriyi z yavilisya she v XVIII stolitti i mabut rozvivalisya pri Gabsburgah Vpershe uvagu na ce zvernuv lingvist Jogann Zigmund Popovich Pislya viddilennya Avstro Ugorshini tendenciyi do posilennya movnogo separatizmu zrosli i yih ne zmogli zupiniti prohodili dvichi v 1876 i v 1901 orfografichni konferenciyi Nezvazhayuchi na te sho Avstrijska konstituciya v st 8 ne vkazuye na prava varianti jogo realne poshirennya dosit shiroko Shvejcarskij variant Dokladnishe Shvejcarskij variant nimeckoyi movi Na vidminu vid avstrijskogo variantu shvejcarskij zajmaye she silnishi poziciyi tak yak sfera jogo vzhivannya znachno shirshe Variant vikoristovuyut yak u rozmovnij tak i na pismi zokrema v ZMI reklami ta upravlinni Vvazhayetsya sho variant rozvivavsya z shvejcarskogo dialektu yakij u svoyu chergu ye odnim z alemannskih dialektiv Svoyu rol u rozvitku varianti vidigrali zapozichennya Varto takozh zauvazhiti sho yak i u vipadku z avstrijskim variantom status shvejcarskogo variantu ne zakriplenij u st 70 Konstituciyi Bundesdojch Vid avstrijskogo ta shvejcarskogo variantiv virazno vidriznyayetsya variant nimeckoyi movi v Nimechchini zvanij bundesdojch U povsyakdennomu sensi cya nazva oznachaye nimeckij federalnij tobto nimecka mova FRN Do vozz yednannya Nimechchini v 1990 roci bundesdojch protistavlyavsya takozh movi v NDR dlya yakogo buli harakterni vlasni leksichni osoblivosti DialektiPid riznovidom movi nim Varietat u zagalnomu sensi rozumiyut funkcionuyuchu v pevnij chas v pevnomu misci i v pevnij grupi lyudej variant movi maye deyaki vidminnosti vid inshih variantiv Inakshe kazhuchi bud yaka mova v silu svoyeyi neodnoridnosti plyuricentrichnosti mozhna rozdiliti na skladovi jogo veliki varianti sho harakterizuyutsya osoblivostyami fonetiki gramatichnoyi budovi leksiki ta slovovzhivannya Istotnim kriteriyem dialektu ye jogo obmezhenist izoglosami sho vidriznyaye jogo vid nacionalnogo varianta mezhi yakogo teritorialno politichni Dialekt maye vlasne podil nezalezhno vid krayini poshirennya Pri takomu pidhodi staye ochevidnim sho odin i toj zhe dialekt mozhe rozglyadatisya v ramkah vidrazu dvoh nacionalnih variantiv Napriklad nizhno i verhnoalemanski dialekti poshireni na teritoriyi Shvejcariyi i Nimechchini prote v Shvejcariyi ci dialekti vidneseni do shvejcarskogo dialektu i pobichno do shvejcarskogo variantu a v Nimechchini vvazhayutsya federalnimi Isnuyut i inshi skladnosti rozmezhuvannya dialektu vid inshih riznovidiv yaki virishuyutsya naukovim konsensusom abo tradiciyeyu Napriklad berlinskij dialekt yakij mozhna rozglyadati yak sumish dekilkoh rozmovnih mov nizhnonimeckoyi movi z shidno seredno nimeckimi dialektami i z velikim vplivom ostannih mozhe buti rozglyanutij yak regiolekt podibno rejnlandskomu ale tradicijno imenuyetsya dialektom Takozh odin dialekt mozhe buti rozbitij na dva idioma prichomu odin zalishayetsya dialektom u svoyemu budennomu rozuminni a drugij vidilyayetsya v kontaktnij movu kreol chi inshu riznovid Prikladami takih dialektiv mozhut sluzhiti pfalcskij i pensilvansko nimeckij hunsryukskij nimeckij i hunsryukskij v Braziliyi nizhnopruskij dialekti i platska nimecka mova menonitiv Rosiyi Dialektni zoni nimeckoyi movi Struktura nimeckih dialektiv opisuvana she pershimi dialektologami navryad chi mozhe buti spravedliva na sogodnishnij den Dialektna obstanovka postijno zminyuyetsya odni dialekti asimilyuyut inshi sho provokuye postijni zrushennya na dialektologichnoyi karti same z pochatkom skladannya atlasiv i vidhodu vid suto anketnih metodiv cya ideya vzyala goru u dialektologiyi Ves nimeckomovnij prostir vhodit do zahidnonimeckogo dialektnogo kontinuumu kudi takozh vhodit i niderlandska mova Z ostannim nimecka mova maye tisni istorichni zv yazki Na pivnochi Nimechchini vishe izoglosi maken machen poshireni nizhnonimecki dialekti yaki vklyuchayut nizhnofrankski nizhnosaksonski i shidno nizhnonimeckimi dialektni grupi Pershi dvi zustrichayutsya yak u Niderlandah tak i v Nimechchini Pivdennishe liniyi maken machen lezhati verhnonimecki dialekti yaki zaznali drugoyi perebiyi prigolosnih V yih chislo vhodyat pivdennonimecki dialekti sho vklyuchayut shvabsko alemansku bavarsku i verhnofranksku dialektni grupi a takozh serednonimecki dialekti v chisli yakih gessenski serednofrankski tyurinzki silezki luzhicki berlinsko brandenburzki dialekti Pobutovo rozmovna movaPobutovo rozmovna nimecka mova dosit skladne sociolingvistichne yavishe viznachennya yakogo dosi ye predmetom zapeklih superechok movoznavciv i sociolingvistiv U zagalnomu sensi pobutovo rozmovna mova ye chimos serednim mizh dialektami i literaturnoyu movoyu A V Domashnyeva vidilyaye p yat vidiv pobutovo rozmovnoyi movi lokalni rozmovni formi formi blizki do dialektiv miski pobutovo rozmovni movi literaturnij pobutovo rozmovna mova dialekti Najbilshij interes sered nih predstavlyayut pershi chotiri tak yak dialekti volodiyut bilshoyu samostijnistyu PrimitkiAmmon U Explikation der Begriffe Standardvarietat und Standardsprache auf normtheoretischer Grundlage Sprachlicher Substandard Steger H Bilden gesprochene Sprache und geschriebene Sprache eigene Sprachvarietaten Retti G Das Osterreichisches Worterbuch Austriazismen in Worterbuchern Bundes Verfassungsgesetz Artikel 8 Wolfgang Pollak Beat Siebenhaar Alfred Wyler Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft Artikel 70 2012 09 14 u Wayback Machine Polenz P Deutsche Sprachgeschichte vom Spatmittelalter bis zur Gegenwart Ammon U Die deutsche Sprache in Deutschland Osterreich und der Schweiz das Problem der nationalen Varietat Filicheva N I Dialektologiya nemeckogo yazyka M Vys shkola 1983 s 20 Jan A F de Jongste Bichel U Umgangssprache Lexikon der Liguistik Hartmann D Standardsprache und regionale Umgangssprachen als Vatietaten des Deutschen Domashnev A I Sovremennyj nemeckij yazyk v ego nacionalnyh variantah L Nauka 1983 s 231 Domashnev A I Yazykovye otnosheniya v Federativnoj respublike Germaniya L Nauka Leningr otd 1989 s 159