Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Рутвичка звичайна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Isopyrum thalictroides L., 1753 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
Aquilegia thalictroides
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Ру́твичка звича́йна (Isopyrum thalictroides) — отруйна багаторічна рослина родини жовтецевих. Ранньовесняний ефемероїд, що рясно квітне дрібними білими квітками. Релікт, поширений у Середземномор'ї, Західній, Центральній та, частково, у Східній Європі. Регіонально рідкісний вид, занесений до Червоної книги Білорусі, також знаходиться під охороною у Швейцарії, Україні та Литві. Зрідка використовується як декоративна рослина, відіграє певну роль у бджолярстві як медонос, перспективний для застосування у медицині.
Назва
Латинська родова назва походить від давньогрецьких слів isos — «однаковий» і pyros — «пшениця». Вона обумовлена зовнішнім виглядом насіння, схожим на пшеничні зерна. Українська родова назва рутвички звичайної вказує на зовнішню подібність листків цього виду до рутвиць — представників спорідненого роду тієї ж родини. Таке ж значення має і латинська видова назва, що походить від слів thalictrum — «рутвиця» та oides — «подібний». Українська видова назва вказує на відносну поширеність цієї рослини в межах притаманних їй біотопів. Крім того, у Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин Ю. Кобіва для рутвички звичайної наведені такі назви як рівноплі́дник рутвицели́стий, рівноплі́дник рутвице́вий (наукові синоніми), рути́чка або незго́да рути́чка, пу́калка, рясть бі́ла (народні назви). Остання назва походить від слова «ряст», яким у давнину позначали всі рослини із дрібними білими квітками. Однак, слід зауважити, що в сучасній українській ботанічній номенклатурі назва «ряст» закріплена за родом Corydalis родини Жовтецевих.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 см, загалом тендітна та ніжна. Геофіт. Тонке кореневище майже вертикальне або косе, розгалужене, повзуче, білувате. З його вузлів виходять мички численних м'ясистих, але тонких і прямих коренів. Стебла нечисленні, часто поодинокі, тонкі, прямостоячі, розгалужені, улиснені тільки у верхній частині. Їхня основа огорнута кількома широкими плівчастими піхвами. Зазвичай вони голі, зрідка слабко опушені у нижній частині. Листки двох типів: прикореневі та нижні стеблові на черешках завдовжки 5-10 см, двічі або тричі трійчасті з трилопатевими або тридільними оберненояйцеподібними листочками, голі чи слабко опушені з нижнього боку, із білуватими плівчастими прилистками завдовжки 2,5-4 мм, завширшки до 3 мм; верхні стеблові листки сидячі або на черешках завдовжки 1-2 см, подібні до нижніх за формою, але менш складні та дрібніші за розміром, із двома короткими прилистками.
Квітки зазвичай поодинокі, рідше розташовані по 2-3 на тонких квітконіжках завдовжки 1-2 см, що виходять із пазух верхніх листків. Квітки рутвички звичайної двостатеві, актиноморфні, із подвійною оцвітиною завширшки 1-2 см. Чашечка складена з 5-6 овальних опадних чашолистків білого (рідше рожево-фіолетового) кольору завдовжки 9-10 мм, завширшки до 6 мм, які часто сприймають за пелюстки. Справжні пелюстки у цієї рослини перетворилися на нектарники. Їх 5-6 штук, вони дуже дрібні (завдовжки 1-2 мм), зубчасті, білі. Тичинок 20-30, вони довші за пелюстки, але коротші за чашолистки, мають білі тичинкові нитки та жовті дволопатеві пиляки.
Плоди — пласкі, однобічноланцетні листянки завдовжки 6-10 мм, із коротким, тонким, злегка загнутим носиком. Листянки складені по 2-3 штуки. Насінини оберненояйцеподібні, гладенькі, лискучі, бурого або майже чорного кольору. 1 грам містить близько 190 насінин.
Число хромосом 2n = 14.
Хімічний склад
У кореневищах рутвички звичайної знайдений ряд алкалоїдів, таких як: ретикулін, ізокорідин, ізоталмідин, ізопілтандин, ізопіруталдин, колюмбамін, . Ці речовини надають їй отруйних властивостей. Разом з тим, сучасні дослідження показали, що вони пригнічують розвиток одного зі збудників малярії — Plasmodium falciparum.
Поширення
Рутвичка звичайна за походженням є центральноєвропейською гірською рослиною. Це реліктовий вид, притаманний пребореальному періоду розвитку рослинності. Його ареал охоплює переважно гірські райони Середземномор'я, Західної, Центральної та, частково, Малої Азії й Східної Європи. В останньому регіоні рутвичка звичайна трапляється тільки в Україні, Молдові та на заході Білорусі. Наразі у Білорусі цей вид став рідкісним, достовірні його знахідки здійснені у Берестейському, Пружанському, Кам'янецькому, Малоритському районах Берестейської області та в Свіслоцькому районі Гродненської області. В інших країнах Європи цей вид також розповсюджений нерівномірно. Наприклад, він знайдений у центральній та північній Італії, на острові Корсика, але відсутній у Греції й Албанії, також спорадично поширений в Австрії, рідкісний у Швейцарії та на півночі Альп.
В межах України ця рослина доволі звичайна у лісах Правобережжя, де південно-східна межа її розповсюдження проходить через захід Черкаської та південний захід Київської областей. Найчисельніша рутвичка звичайна у Тернопільській, Хмельницькій та на південному заході Вінницької області, у яких проективне покриття сягає 6 %, а частота трапляння доходить до 76 %. На решті території частота трапляння не перевищує 20 %.
Екологія
Морозостійка, помірно тіньовитривала рослина, що полюбляє рости у напівтіні. Віддає перевагу помірно зволоженим, пухким та родючим ґрунтам, переважно дерново-підзолистим чи бурим лісовим, у південній частині ареалу також часто зростає на карбонатних. Разом з тим, помічено, що ця рослина уникає багатих на нітрати ґрунтів, а в межах України відсутня на вершинах товтр і ділянках із перегнійно-карбонатними ґрунтами. Типовими біотопами для неї є старі, світлі ясеневі, дубово-грабові, липово-грабові та чисті грабові ліси із квасеницею звичайною та яглицею звичайною у трав'яному покриві. Рідше вона трапляється у чагарниках, на лісових луках, на півдні може зростати у букових, березових, вільхових, осокорових, каштанових лісах. У горах вона трапляється переважно у нижньому поясі на висотах до 1200 м. Входить до складу рослинних угруповань порядку , а в асоціаціях , і рутвичка звичайна виступає індикатором.
Розмножується вегетативно (поділом кореневищ) та насінням. Квітне в різних частинах ареалу в березні-травні протягом 20 днів, в Україні цвітіння відбувається із другої половини квітня до середини травня. Як правило, воно рясне і в цей час рослини вкриті численними цятками білих квіток. Запилення здійснюють комахи, в першу чергу, оси та бджоли. Насіння достигає наприкінці травня, розповсюджується воно шляхом . Наприкінці червня — початку липня надземна частина рутвички звичайної відмирає. Таким чином, цей вид належить до ефемероїдів — рослин зі скороченим життєвим циклом, що є пристосуванням до життя під покривом густого лісу. Починаючи з кінця червня на кореневищі починає формуватись брунька відновлення, і на початку осені в ній вже є повноцінний зародок, з якого наступного року виросте новий пагін.
У природі і культурі рутвичку звичайну шкідники практично не ушкоджують, але за надмірного зволоження вона може вражатися борошнистою росою.
Статус і значення виду
Враховуючи значну осяжність ареалу цієї рослини, загалом вона не є під загрозою. Водночас, в окремих регіонах популяції рутвички звичайної нечисельні, відокремлені одна від одної. В цих умовах вони особливо уразливі до дії несприятливих чинників: витоптування, збирання рослин для букетів, надмірного випасання худоби, а також до будь-яких змін середовища, як спричинених людиною (вирубування лісів), так і природних (надмірне навантаження на екосистеми з боку травоїдних ссавців). З огляду на це, рутвичка звичайна занесена до Червоної книги Білорусі, знаходиться під охороною у Литві та Швейцарії. В Україні вона занесена до місцевих списків охоронюваних рослин у Вінницькій та Київській областях. За даними Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного загальна кількість рутвички звичайної в межах України оцінюється приблизно у 40 мільярдів особин.
Господарське значення цього виду невелике. Починаючи із середини XVIII століття рутвичку звичайну інколи висаджують у садках як ґрунтопокривну рослину. Цей вид також придатний для використання у бордюрах, альпінаріях. Окрім дикої форми відомий махровий сорт 'Shoaf's Double' із рожевими квітами. У культурі рутвичка звичайна не надто вибаглива: за умови доброго зволоження і дренажу, на угноєних ділянках швидко розростається, а влітку під час спокою не потребує догляду, привабливий вигляд без пересадки зберігає до 30 років. Вирощування в ботанічних чи приватних садах може бути одним із заходів по відновленню чисельності цієї рослини. Крім того, навесні вона відіграє певну роль як джерело підтримуючого медозбору, оскільки о цій порі року медоносні бджоли відчувають брак корму.
Таксономія
- Aquilegia thalictroides (L.) E.H.L.Krause
- Fontanella tertiaria Kluk ex Besser
- Helleborus thalictroides Lam.
- Thalictrella thalictroides (L.) E.Nardi
Джерела
- The Plant List: Isopyrum thalictroides. (англ.)
- Червона книга Республіки Білорусь: Рутвичка звичайна [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.) — Переглянуто 27 серпня 2017.
- [Isopyrum thalictroides L. Опис таксона]. plantarium.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- Isopyrum thalictroides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- In Vitro Antimalarial Activity of Penduline, a Bisbenzylisoquinoline from Isopyrum thalictroides / Alexis Valentine, Francoise Benoit-Vical, Claude Moulis, Edouard Stanislas, Michele Mallie, Isabelle Fouraste, Jean-Marie Bastide// Antimicrobial Agents and Chemotherapy. — 1997. — P. 2305—2307.(англ.)
- Закономірності поширення весняних ефемероїдів у широколистяних та хвойношироколистяних лісах України / В. А. Онищенко // Український ботанічний журнал — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 806—824.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rutvichka zvichajna Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Poryadok Zhovtecevocviti Ranunculales Rodina Zhovtecevi Ranunculaceae Rid Isopyrum Vid Rutvichka zvichajna Binomialna nazva Isopyrum thalictroides L 1753 Sinonimi Aquilegia thalictroides Fontanella tertiaria Helleborus thalictroides Thalictrella thalictroides Posilannya Vikishovishe Isopyrum thalictroides Vikividi Isopyrum thalictroides IPNI 711481 1 The Plant List kew 2867663 Ru tvichka zvicha jna Isopyrum thalictroides otrujna bagatorichna roslina rodini zhovtecevih Rannovesnyanij efemeroyid sho ryasno kvitne dribnimi bilimi kvitkami Relikt poshirenij u Seredzemnomor yi Zahidnij Centralnij ta chastkovo u Shidnij Yevropi Regionalno ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Bilorusi takozh znahoditsya pid ohoronoyu u Shvejcariyi Ukrayini ta Litvi Zridka vikoristovuyetsya yak dekorativna roslina vidigraye pevnu rol u bdzholyarstvi yak medonos perspektivnij dlya zastosuvannya u medicini NazvaLatinska rodova nazva pohodit vid davnogreckih sliv isos odnakovij i pyros pshenicya Vona obumovlena zovnishnim viglyadom nasinnya shozhim na pshenichni zerna Ukrayinska rodova nazva rutvichki zvichajnoyi vkazuye na zovnishnyu podibnist listkiv cogo vidu do rutvic predstavnikiv sporidnenogo rodu tiyeyi zh rodini Take zh znachennya maye i latinska vidova nazva sho pohodit vid sliv thalictrum rutvicya ta oides podibnij Ukrayinska vidova nazva vkazuye na vidnosnu poshirenist ciyeyi roslini v mezhah pritamannih yij biotopiv Krim togo u Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiva dlya rutvichki zvichajnoyi navedeni taki nazvi yak rivnopli dnik rutviceli stij rivnopli dnik rutvice vij naukovi sinonimi ruti chka abo nezgo da ruti chka pu kalka ryast bi la narodni nazvi Ostannya nazva pohodit vid slova ryast yakim u davninu poznachali vsi roslini iz dribnimi bilimi kvitkami Odnak slid zauvazhiti sho v suchasnij ukrayinskij botanichnij nomenklaturi nazva ryast zakriplena za rodom Corydalis rodini Zhovtecevih OpisPrilistki Kvitka Zagalnij viglyad verhnih listkiv ta roztashuvannya plodiv Rozkritij plid Nasinnya Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 10 30 sm zagalom tenditna ta nizhna Geofit Tonke korenevishe majzhe vertikalne abo kose rozgaluzhene povzuche biluvate Z jogo vuzliv vihodyat michki chislennih m yasistih ale tonkih i pryamih koreniv Stebla nechislenni chasto poodinoki tonki pryamostoyachi rozgaluzheni ulisneni tilki u verhnij chastini Yihnya osnova ogornuta kilkoma shirokimi plivchastimi pihvami Zazvichaj voni goli zridka slabko opusheni u nizhnij chastini Listki dvoh tipiv prikorenevi ta nizhni steblovi na chereshkah zavdovzhki 5 10 sm dvichi abo trichi trijchasti z trilopatevimi abo tridilnimi obernenoyajcepodibnimi listochkami goli chi slabko opusheni z nizhnogo boku iz biluvatimi plivchastimi prilistkami zavdovzhki 2 5 4 mm zavshirshki do 3 mm verhni steblovi listki sidyachi abo na chereshkah zavdovzhki 1 2 sm podibni do nizhnih za formoyu ale mensh skladni ta dribnishi za rozmirom iz dvoma korotkimi prilistkami Kvitki zazvichaj poodinoki ridshe roztashovani po 2 3 na tonkih kvitkonizhkah zavdovzhki 1 2 sm sho vihodyat iz pazuh verhnih listkiv Kvitki rutvichki zvichajnoyi dvostatevi aktinomorfni iz podvijnoyu ocvitinoyu zavshirshki 1 2 sm Chashechka skladena z 5 6 ovalnih opadnih chasholistkiv bilogo ridshe rozhevo fioletovogo koloru zavdovzhki 9 10 mm zavshirshki do 6 mm yaki chasto sprijmayut za pelyustki Spravzhni pelyustki u ciyeyi roslini peretvorilisya na nektarniki Yih 5 6 shtuk voni duzhe dribni zavdovzhki 1 2 mm zubchasti bili Tichinok 20 30 voni dovshi za pelyustki ale korotshi za chasholistki mayut bili tichinkovi nitki ta zhovti dvolopatevi pilyaki Plodi plaski odnobichnolancetni listyanki zavdovzhki 6 10 mm iz korotkim tonkim zlegka zagnutim nosikom Listyanki skladeni po 2 3 shtuki Nasinini obernenoyajcepodibni gladenki liskuchi burogo abo majzhe chornogo koloru 1 gram mistit blizko 190 nasinin Chislo hromosom 2n 14 Himichnij sklad U korenevishah rutvichki zvichajnoyi znajdenij ryad alkaloyidiv takih yak retikulin izokoridin izotalmidin izopiltandin izopirutaldin kolyumbamin Ci rechovini nadayut yij otrujnih vlastivostej Razom z tim suchasni doslidzhennya pokazali sho voni prignichuyut rozvitok odnogo zi zbudnikiv malyariyi Plasmodium falciparum PoshirennyaRutvichka zvichajna za pohodzhennyam ye centralnoyevropejskoyu girskoyu roslinoyu Ce reliktovij vid pritamannij preborealnomu periodu rozvitku roslinnosti Jogo areal ohoplyuye perevazhno girski rajoni Seredzemnomor ya Zahidnoyi Centralnoyi ta chastkovo Maloyi Aziyi j Shidnoyi Yevropi V ostannomu regioni rutvichka zvichajna traplyayetsya tilki v Ukrayini Moldovi ta na zahodi Bilorusi Narazi u Bilorusi cej vid stav ridkisnim dostovirni jogo znahidki zdijsneni u Berestejskomu Pruzhanskomu Kam yaneckomu Maloritskomu rajonah Berestejskoyi oblasti ta v Svislockomu rajoni Grodnenskoyi oblasti V inshih krayinah Yevropi cej vid takozh rozpovsyudzhenij nerivnomirno Napriklad vin znajdenij u centralnij ta pivnichnij Italiyi na ostrovi Korsika ale vidsutnij u Greciyi j Albaniyi takozh sporadichno poshirenij v Avstriyi ridkisnij u Shvejcariyi ta na pivnochi Alp V mezhah Ukrayini cya roslina dovoli zvichajna u lisah Pravoberezhzhya de pivdenno shidna mezha yiyi rozpovsyudzhennya prohodit cherez zahid Cherkaskoyi ta pivdennij zahid Kiyivskoyi oblastej Najchiselnisha rutvichka zvichajna u Ternopilskij Hmelnickij ta na pivdennomu zahodi Vinnickoyi oblasti u yakih proektivne pokrittya syagaye 6 a chastota traplyannya dohodit do 76 Na reshti teritoriyi chastota traplyannya ne perevishuye 20 EkologiyaMorozostijka pomirno tinovitrivala roslina sho polyublyaye rosti u napivtini Viddaye perevagu pomirno zvolozhenim puhkim ta rodyuchim gruntam perevazhno dernovo pidzolistim chi burim lisovim u pivdennij chastini arealu takozh chasto zrostaye na karbonatnih Razom z tim pomicheno sho cya roslina unikaye bagatih na nitrati gruntiv a v mezhah Ukrayini vidsutnya na vershinah tovtr i dilyankah iz peregnijno karbonatnimi gruntami Tipovimi biotopami dlya neyi ye stari svitli yasenevi dubovo grabovi lipovo grabovi ta chisti grabovi lisi iz kvaseniceyu zvichajnoyu ta yagliceyu zvichajnoyu u trav yanomu pokrivi Ridshe vona traplyayetsya u chagarnikah na lisovih lukah na pivdni mozhe zrostati u bukovih berezovih vilhovih osokorovih kashtanovih lisah U gorah vona traplyayetsya perevazhno u nizhnomu poyasi na visotah do 1200 m Vhodit do skladu roslinnih ugrupovan poryadku a v asociaciyah i rutvichka zvichajna vistupaye indikatorom Rozmnozhuyetsya vegetativno podilom korenevish ta nasinnyam Kvitne v riznih chastinah arealu v berezni travni protyagom 20 dniv v Ukrayini cvitinnya vidbuvayetsya iz drugoyi polovini kvitnya do seredini travnya Yak pravilo vono ryasne i v cej chas roslini vkriti chislennimi cyatkami bilih kvitok Zapilennya zdijsnyuyut komahi v pershu chergu osi ta bdzholi Nasinnya dostigaye naprikinci travnya rozpovsyudzhuyetsya vono shlyahom Naprikinci chervnya pochatku lipnya nadzemna chastina rutvichki zvichajnoyi vidmiraye Takim chinom cej vid nalezhit do efemeroyidiv roslin zi skorochenim zhittyevim ciklom sho ye pristosuvannyam do zhittya pid pokrivom gustogo lisu Pochinayuchi z kincya chervnya na korenevishi pochinaye formuvatis brunka vidnovlennya i na pochatku oseni v nij vzhe ye povnocinnij zarodok z yakogo nastupnogo roku viroste novij pagin U prirodi i kulturi rutvichku zvichajnu shkidniki praktichno ne ushkodzhuyut ale za nadmirnogo zvolozhennya vona mozhe vrazhatisya boroshnistoyu rosoyu Status i znachennya viduVrahovuyuchi znachnu osyazhnist arealu ciyeyi roslini zagalom vona ne ye pid zagrozoyu Vodnochas v okremih regionah populyaciyi rutvichki zvichajnoyi nechiselni vidokremleni odna vid odnoyi V cih umovah voni osoblivo urazlivi do diyi nespriyatlivih chinnikiv vitoptuvannya zbirannya roslin dlya buketiv nadmirnogo vipasannya hudobi a takozh do bud yakih zmin seredovisha yak sprichinenih lyudinoyu virubuvannya lisiv tak i prirodnih nadmirne navantazhennya na ekosistemi z boku travoyidnih ssavciv Z oglyadu na ce rutvichka zvichajna zanesena do Chervonoyi knigi Bilorusi znahoditsya pid ohoronoyu u Litvi ta Shvejcariyi V Ukrayini vona zanesena do miscevih spiskiv ohoronyuvanih roslin u Vinnickij ta Kiyivskij oblastyah Za danimi Institutu botaniki imeni M G Holodnogo zagalna kilkist rutvichki zvichajnoyi v mezhah Ukrayini ocinyuyetsya priblizno u 40 milyardiv osobin Gospodarske znachennya cogo vidu nevelike Pochinayuchi iz seredini XVIII stolittya rutvichku zvichajnu inkoli visadzhuyut u sadkah yak gruntopokrivnu roslinu Cej vid takozh pridatnij dlya vikoristannya u bordyurah alpinariyah Okrim dikoyi formi vidomij mahrovij sort Shoaf s Double iz rozhevimi kvitami U kulturi rutvichka zvichajna ne nadto vibagliva za umovi dobrogo zvolozhennya i drenazhu na ugnoyenih dilyankah shvidko rozrostayetsya a vlitku pid chas spokoyu ne potrebuye doglyadu privablivij viglyad bez peresadki zberigaye do 30 rokiv Viroshuvannya v botanichnih chi privatnih sadah mozhe buti odnim iz zahodiv po vidnovlennyu chiselnosti ciyeyi roslini Krim togo navesni vona vidigraye pevnu rol yak dzherelo pidtrimuyuchogo medozboru oskilki o cij pori roku medonosni bdzholi vidchuvayut brak kormu TaksonomiyaAquilegia thalictroides L E H L Krause Fontanella tertiaria Kluk ex Besser Helleborus thalictroides Lam Thalictrella thalictroides L E NardiDzherelaThe Plant List Isopyrum thalictroides angl Chervona kniga Respubliki Bilorus Rutvichka zvichajna 13 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Pereglyanuto 27 serpnya 2017 Isopyrum thalictroides L Opis taksona plantarium ru ros Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 27 serpnya 2017 Isopyrum thalictroides Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 In Vitro Antimalarial Activity of Penduline a Bisbenzylisoquinoline from Isopyrum thalictroides Alexis Valentine Francoise Benoit Vical Claude Moulis Edouard Stanislas Michele Mallie Isabelle Fouraste Jean Marie Bastide Antimicrobial Agents and Chemotherapy 1997 P 2305 2307 angl Zakonomirnosti poshirennya vesnyanih efemeroyidiv u shirokolistyanih ta hvojnoshirokolistyanih lisah Ukrayini V A Onishenko Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2007 T 64 6 S 806 824