Реанімація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко порушених або втрачених життєво-важливих функцій організму (серцево-легеневі та церебральні функції).
Історія
З історичних часів людина намагалася повернути життя помираючому. Перші згадки про оживлення потонулого за допомогою штучного дихання зустрічаються у найдавнішому письмі. Найвидатніші лікарі та вчені епохи Відродження Везалій та Гарвей займалися вивченням механізмів смерті та намагалися штучними методами продовжити життя людини. Однак лише науковий та технічний прогрес другої половини двадцятого століття зробив можливим розвиток нової науки — реаніматології (від лат. — знову, — життя, дихання). Реаніматологія стала однією з провідних клінічних дисциплін, а її методи широко використовуються у медичній практиці. Клінічна реаніматологія тісно пов'язана з фізіологією, патологічною анатомією, хірургією, терапією та іншими медичними спеціальностями. Її завдання — вивчення механізму процесів, які відбуваються у організмі при помиранні, при розвитку термінального стану, і на цій основі розробка та застосування методів боротьби зі смертю.
Термінальні стани
Встановлено, що організм людини продовжує жити й після зупинки дихання та серцевої діяльності. Дійсно, при цьому припиняється постачання до клітин кисню, без якого неможливе існування живого організму. Різні тканини по-різному реагують на відсутність постачання до них крові та кисню, та їхня загибель відбувається не в один і той самий час. Тому своєчасне відновлення кровообігу та дихання за допомогою комплексу заходів, що називаються реанімацією, може вивести хворого з термінального стану.
Термінальні стани можуть спричинятися різними причинами: шоком, інфарктом міокарда, великою крововтратою, закупоркою дихальних шляхів або асфіксією, електротравмою, утопленням, засипанням землею і т. д.
У термінальному стані виділяють 3 фази, або стадії:
У передагональному стані свідомість хворого ще зберігається, але вона сплутана. Артеріальний тиск падає до нуля, пульс різко прискорюється та стає ниткоподібним, дихання поверхове, ускладнене, шкірні покриви бліді.
Під час агонії артеріальний тиск та пульс не визначаються, очні рефлекси (рогівковий, реакції зіниці на світло) зникають, дихання набуває характеру ковтання повітря.
Клінічна смерть — короткотривала перехідна стадія між життям та смертю, її тривалість 3-6 хвилин. Дихання та серцева діяльність відсутні, зіниці розширені, шкірні покриви холодні, рефлексів немає. У цей короткочасний період ще можливо відновити життєві функції за допомогою реанімації. У пізніші строки настають незворотні зміни у тканинах та клінічна смерть переходить у біологічну, справжню.
Порушення в організмі при термінальних станах
При термінальному стані незалежно від його причини у організмі відбуваються загальні зміни, без роз'яснення яких неможливо зрозуміти сутність та зміст методів реанімації. Ці зміни зачіпають усі органи та системи організму (мозок, серце, обмін речовин і т. д.) та виникають в одних органах раніше, в інших — пізніше. Враховуючи те, що органи продовжують жити деякий час навіть після зупинки дихання та серця, при своєчасній реанімації вдається добитися ефекту оживлення хворого.
Найчутливіша до гіпоксії (низький вміст кисню у крові та тканинах) кора головного мозку, тому при термінальних станах раніше за все вимикаються функції вищого відділу ЦНС — кори головного мозку: людина втрачає свідомість. Якщо тривалість кисневого голодування перевищує 3-4 хвилини, то відновлення діяльності цього відділу ЦНС стає неможливим. Слідом за виключенням кори виникають зміни і в підкоркових відділах мозку. У останню чергу гине довгастий мозок, в якому знаходяться автоматичні центри дихання та кровообігу. Настає незворотна смерть мозку.
Зростаюча гіпоксія та порушення функцій мозку в термінальному стані призводять до порушення діяльності серцево-судинної системи. У передагональний період різко падає насосна функція серця, зменшується серцевий викид — кількість крові, що викидається шлуночком за 1 хвилину. Зменшується кровопостачання органів і особливо мозку, що прискорює розвиток незворотних змін. Завдяки наявності у серці власного автоматизму його скорочення можуть продовжуватись достатньо довгий час. Однак ці скорочення неадекватні, малоефективні, наповнення пульсу падає, він стає ниткоподібним, артеріальний тиск різко знижується, а потім припиняє визначатися. У подальшому значно порушується ритм скорочень серця та серцева діяльність припиняється.
У початковій фазі термінального стану — передагонії — дихання пришвидшується та поглиблюється.
У період агонії разом з падінням артеріального тиску дихання стає нерівномірним, поверховим та, нарешті, зовсім припиняється — настає термінальна пауза.
Реагують на гіпоксію печінка та нирки: при тривалому кисневому голодуванні у них також відбуваються незворотні зміни.
У термінальному стані в організмі спостерігаються різкі зміни у обміні речовин. Вони виражаються перш за все у зниженні окисних процесів, що призводить до накопичення у організмі органічних кислот (молочної та піровиноградної) та двоокису вуглецю. В результаті порушується кислотно-основний стан організму. У нормі реакція крові та тканин організму нейтральна. Затухання окисних процесів у період термінального стану обумовлює зміщення реакцій у кислотну сторону, — виникає ацидоз. Чим довший час помирання, тим більш вираженим стає це зміщення.
Після виходу організму зі стану клінічної смерті спочатку відновлюється діяльність серця, потім самостійне дихання та лише у подальшому, коли зникнуть різкі зміни в обміні речовин та кислотно-основному стані, може відновитися функція мозку.
Період відновлення функції головного мозку найдовший. Навіть після короткочасної гіпоксії та клінічної смерті (менше хвилини) свідомість може бути тривалий час відсутня.
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Завдання
- Основні завдання при реанімації хворого, що перебуває у стані клінічної смерті
- боротьба з гіпоксією та стимуляція згасаючих функцій організму.
За ступенем невідкладності реанімаційні заходи можна поділити на дві групи:
- підтримка штучного дихання та
- проведення інтенсивної терапії, спрямованої на відновлення самостійного кровообігу та дихання, нормалізацію функцій ЦНС, печінки, нирок, обміну речовин.
Реанімація при зупинці дихання
Необхідність у штучному диханні, або штучній вентиляції легень, виникає при асфіксії у зв'язку із закупоркою дихальних шляхів сторонніми предметами, утопленні, ураженні електричним струмом, отруєнні різними токсичними речовинами або лікарськими засобами, крововиливі у мозок, травматичному шоці. Штучне дихання є єдиним методом лікування станів, при яких самостійне дихання хворого не може забезпечити достатнє насичення крові киснем.
Гостра дихальна недостатність може виникнути вдруге внаслідок порушення кровообігу.
Гостра дихальна недостатність та її крайній ступінь — зупинка дихання — незалежно від причини призводять до зниження кисню в організмі (гіпоксія) та надмірного накопичення у крові та тканинах двоокису вуглецю (гіперкапнія). Внаслідок гіпоксії та гіперкапнії в організмі розвиваються тяжкі порушення функцій усіх органів, які можна усунути лише своєчасною реанімацією — штучною вентиляцією легень.
Існують різні методи штучної вентиляції легень.
У наш час способи Сільвестра та Шефера застосовують дуже рідко. Вони менш ефективні, ніж штучне дихання, засноване на принципі вдування у легені, та застосовуються до осіб з пошкодженим обличчям. Методи Сільвестра та Шефера протипоказані при травмах грудної клітки. Метод Сільвестра не можна застосовувати при непрохідності дихальних шляхів у зв'язку з утопленням.
Штучне дихання шляхом вдування повітря може бути здійснене декількома способами. Найпростіший з них — штучна вентиляція легень рот в рот або рот в ніс. Розроблені ручні апарати для штучного дихання у вигляді гумового мішечка з маскою. Ці мішки-респіратори повинні бути у будь-якому медичному закладі, у медпункті, фельдшерсько-акушерському пункті. У лікарні для штучної вентиляції легень використовують спеціальні складні апарати, так звані респіратори. Портативними респіраторами оснащені машини швидкої допомоги, рятувальні станції на пляжах.
Техніка штучної вентиляції легень рот до рота або рот до носа
Для проведення штучного дихання необхідно покласти хворого на спину, розстебнути стискаючий грудну клітку одяг та забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів. Якщо у ротовій порожнині або глотці є якийсь вміст, його потрібно швидко видалити пальцем, серветкою, хусткою або за допомогою будь-якого відсосу. З цією метою можна використати гумову спринцівку, відрізавши спочатку її тонкий кінчик. Для звільнення дихальних шляхів голову постраждалого слід відвести назад. Потрібно пам'ятати, що надмірне відведення голови може призвести до звуження дихальних шляхів. Для повнішого відкриття дихальних шляхів необхідно висунути нижню щелепу вперед. Якщо під рукою є один з видів повітроводів, то його слід ввести у глотку для попередження западання язика. При відсутності повітроводу під час проведення штучного дихання слід притримувати голову у відведеному положенні рукою, зміщуючи нижню щелепу вперед, проводити реанімацію потрібно з розрахунком 2:15, 2 вдихи і 15 разів масаж серця.При проведенні дихання рот у рот голову постраждалого притримують у певному положенні. Людина, що проводить реанімацію, зробивши глибокий вдих та щільно притиснувши свій рот до рота хворого, вдуває до його легень повітря. При цьому рукою, що знаходиться у лоба постраждалого, необхідно затиснути ніс. Видих здійснюється пасивно, за рахунок еластичних сил грудної клітки. Число видихів у хвилину повинно бути не менше 16-20. Вдування потрібно проводити швидко та різко (у дітей менш різко), щоб тривалість вдиху була у 2 рази менше часу видиху.
Необхідно слідкувати, щоб повітря, що вдихається, не призвело до надмірного розтягнення шлунка. У цьому випадку з'являється небезпека виділення харчових мас зі шлунку та потрапляння їх у бронхи. Зрозуміло, дихання рот у рот створює значні гігієнічні незручності. Уникнути безпосереднього доторкання до рота хворого можливо, вдуваючи повітря через марлеву серветку, хустку або будь-яку іншу нещільну матерію. При цьому методі вентиляції легень можна застосовувати повітроводи.
При використанні методу дихання рот у ніс вдування повітря відбувається через ніс. При цьому рот постраждалого повинен бути закритий рукою, якою одночасно зміщують щелепу доверху для попередження западання язика.
Штучна вентиляція легень за допомогою ручних респіраторів
Спочатку необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів та ввести повітровід. На ніс та рот хворого щільно накладають маску. Стискаючи мішок, роблять вдих, видих здійснюється через клапан мішка, при цьому тривалість видиху у 2 рази більша, ніж тривалість вдиху.
При усіх способах штучної вентиляції легень необхідно оцінювати її ефективність за екскурсією грудної клітки.
Тривала вентиляція легень слугує лише для надання першої допомоги та допомоги під час транспортування. Тому, не припиняючи реанімації — масажу серця та штучного дихання, слід зробити все можливе, щоб викликати швидку допомогу або перевезти хворого у лікувальний заклад для надання кваліфікованої допомоги.
Штучна вентиляція легень за допомогою спеціальних апаратів
При тривалій штучній вентиляції легень обов'язково роблять інтубацію трахеї, вводячи до неї за допомогою ларингоскопу ендотрахеальну трубку. Інтубація трахеї є найкращим способом підтримки вільної прохідності дихальних шляхів. При цьому виключена небезпека западання язика та потрапляння до легень блювотиння. Через ендотрахеальну трубку можна робити як штучне дихання — рот у трубку, так і вентиляцію за допомогою респіраторів. Ці апарати дозволяють проводити штучну вентиляцію легень протягом багатьох днів і навіть місяців. При необхідності штучного дихання впродовж 3-4 днів та більше роблять трахеостомію. Машини швидкої допомоги оснащені усім необхідним для інтубації трахеї та проведення апаратного штучного дихання.
Трахеостомія — екстрена операція, яка полягає у введенні спеціальної трубки у трахею через розріз на передній поверхні шиї. Трахеостомія може застосовуватись також при асфіксіях, викликаних дифтерійним та несправжнім крупом, сторонніми предметами у гортані, пошкодженням гортані. При відсутності трахеостомічної трубки у екстрених випадках може бути використана будь-яка трубка (носик чайника, котушка, металева трубка).
Реанімація при зупинці кровообігу
Припинення діяльності серця може виникнути під впливом найрізноманітніших причин (утоплення, удушення, отруєння газами, ураження електричним струмом та блискавкою, крововилив у мозок, інфаркт міокарда та інші захворювання серця, тепловий удар, крововтрати, сильний прямий удар у ділянку серця, опіки, замерзання та ін.) та у будь-якій обстановці — у лікарні, стоматологічному кабінеті, вдома, на вулиці, виробництві. У будь-яких з цих випадків у розпорядженні особи, що робить реанімацію, є лише 3-4 хвилини для постановки діагнозу та відновлення кровопостачання мозку.
Розрізняють два види припинення роботи серця: асистолію (повне припинення діяльності серця) та фібриляцію шлуночків, коли певні волокна м'язів серця скорочуються хаотично, некоординовано. Як у першому, так у другому випадках серце припиняє «качати» кров та кровотік у судинах зупиняється.
Основними симптомами зупинки серця, які дозволяють швидко поставити діагноз, є:
- втрата свідомості;
- відсутність пульсу, у тому числі на сонних та стегнових артеріях;
- відсутність серцевих тонів;
- зупинка дихання;
- блідість або синюшність шкіри та слизових оболонок;
- розширення зіниць;
- судоми, які можуть з'явитися у момент втрати свідомості та бути першим помітним оточуючим симптомом зупинки серця.
Ці симптоми настільки переконливо свідчать про зупинку кровообігу та про те, що не можна втрачати ані секунди на додаткове обстеження (вимірювання артеріального тиску, визначення частоти пульсу) або пошуки лікаря, а необхідно негайно розпочати реанімацію — масаж серця та штучне дихання. Слід пам'ятати про те, що масаж серця завжди повинен проводитися одночасно зі штучним диханням, у результаті якого циркулююча кров збагачується киснем. В іншому випадку у реанімації немає сенсу.
Застосовують два типи масажу серця: відкритий або прямий — під час операцій на органах грудної порожнини, та непрямий, що проводиться як один з елементів серцево-судинної церебральної реанімації.
Техніка непрямого масажу серця
Непрямий масаж є ритмічним стисканням серця між грудиною та хребтом. При цьому кров виганяється з лівого шлуночка у аорту та надходить до головного мозку, а з правого шлуночка — до легень, де збагачується киснем. Після того, як тиск на передню грудну стінку припиняється, порожнини серця знову заповнюються кров'ю.
При проведенні непрямого масажу серця хворого вкладають на спину на тверду поверхню (підлога, земля). Масаж на матраці або м'якій поверхні робити не можна. Реаніматор стає збоку від хворого та кистями, покладеними одна на одну, надавлює на грудину з такою силою, щоб прогнути її за напрямком до хребта на 5–6 см. Частота стискань 100—120 у хвилину. Руки повинні лежати на нижній третині грудини.
У дітей масаж серця слід проводити лише однією рукою, а дітей грудного віку — кінчиками двох пальців з частотою 100—120 натискань у хвилину. Точка прикладання пальців у дітей до 1 року — у нижнього кінця грудини.
При проведенні масажу дорослим необхідно застосовувати не тільки силу рук, потрібно натискати усім корпусом. Такий масаж потребує значного фізичного напруження та досить втомливий.
Якщо реанімацію виконує одна людина, то через кожні 30 стискань грудини з інтервалом у 1 секунду вона повинна, припинивши масаж, зробити 2 вдиха за методом рот у рот, рот у ніс або спеціальним ручним респіратором. При участі у реанімації двох осіб слід робити 2 роздування легень після кожних 30 стискань грудини.
Ефективність масажу серця оцінюють за такими ознаками:
- поява пульсу на сонних, стегнових та променевих артеріях;
- підвищення артеріального тиску до 60-80 мм рт. ст.;
- звуження зіниць та поява реакції їх на світло;
- зникнення синюшного забарвлення та «смертельної» блідості;
- подальше відновлення самостійного дихання.
Слід пам'ятати, що грубе проведення зовнішнього масажу серця може призвести до тяжких ускладнень — переломів ребер, що може призвести до пошкодження органів грудної порожнини (наприклад, легень і серця). При сильному тиску також може статися розрив шлунка або печінки. Особливу обережність слід виявляти при проведенні масажу в дітей та людей похилого віку.
Якщо через 30-40 хвилин від початку масажу серця, штучного дихання та медикаментозної терапії серцева діяльність не відновлюється, зіниці залишаються широкими, без реакції на світло, можна вважати, що в організмі почалися незворотні зміни та загибель мозку, і реанімацію доцільно припинити. При появі явних ознак смерті реанімацію можна припиняти раніше.
При деяких тяжких захворювань та травматичних пошкодженнях (злоякісні пухлини з метастазами, тяжка травма черепа з розміжченням головного мозку) реанімація не буде мати сенсу та її не слід розпочинати. У інших випадках раптової смерті завжди залишається надія на оживлення хворого та для цього повинні бути прийняті усі можливі заходи.
Транспортування хворого із зупинкою дихання та серцевих скорочень може бути здійснене лише після відновлення серцевої діяльності та дихання або у спеціальній машині швидкої допомоги, у якій можна продовжувати реанімаційні заходи.
Інтенсивна терапія
Штучна вентиляція легень та масаж серця — лише початкові етапи у заходах, спрямованих на відновлення самостійного кровообігу, дихання, функції мозку та інших органів.
Успіх реанімації залежить не тільки від своєчасності цих нагальних заходів, але й від того, наскільки правильно встановлена причина термінального стану та обґрунтована відповідна медикаментозна та . Для визначення причини зупинки кровообігу необхідно електрокардіографічне обстеження. Різниця в електрокардіограмі (ЕКГ) при асистолії та фібриляції шлуночків дуже характерні; їх повинен знати кожний медичний працівник.
Для лікування фібриляції використовують спеціальні прилади — дефібрилятори, електричні конденсатори, які можуть створити електричний розряд у декілька тисяч вольт. При роботі з дефібрилятором необхідно чітко дотримуватись техніки безпеки. Розряд електричного струму у 3000-7000 Вт може зняти фібриляцію серця через грудну клітку. Зараз спеціалізовані реанімаційні машини швидкої допомоги оснащені сучасними дефібриляторами-конденсаторами.
Медикаментозна терапія термінальних станів та клінічної смерті звичайно здійснюється лікарською бригадою, яка прибула до місця нещасного випадку на спецмашині. Застосування лікарських засобів при реанімації спрямоване на
- посилення скорочувальної функції серця,
- відновлення обміну речовин у ньому,
- усунення порушень кислотно-основного стану (ацидозу), що супроводжує зупинку кровообігу,
- попередження ускладнень постреанімаційного періоду, зокрема набряку мозку.
Для відновлення серцевої діяльності використовують адреналін. Препарат виявляє дуже сильну дію на тонус серцевого м'язу. Його вводять на фоні масажу серця внутрішньовенно по 0,5 мл 0,1 % розчину, розведеного в 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або глюкози. За його неефективності, коли неможливо збільшити його дозу через вичерпання граничних доз згідно фармакопеї використовують чи норадреналін. На даному етапі розвитку реаніматології внутрішньосерцеві ін'єкції не використовують[].
При реанімації застосовують , лідокаїн, новокаїнамід, особливо при фібриляції шлуночків перед застосуванням дефібриляції.
Слід враховувати, що в умовах ацидозу реанімація та медикаментозна терапія не будуть ефективними. Тому при першій нагоді вводять 4-8,4 % розчин натрію гідрокарбоната. Певне значення має введення преднізолону, що також впливають на обмін речовин, сприяючи усуненню ацидозу, відновленню серцевої діяльності.
Застосування стимуляторів дихання, ЦНС, таких, як кордіамін, лобелін, цититон, стрихнін, під час реанімації неприпустиме, тому що вони, посилюючи обмінні процеси у клітинах, збільшують потребу останніх у кисні й тим самим роблять їх менш стійкими до гіпоксії.
Під час реанімації усі лікарські препарати вводять тільки внутрішньовенно. Підшкірні та внутрішньом'язові ін'єкції у зв'язку з відсутністю кровотоку неефективні, а всмоктування препаратів після відновлення нормального кровообігу може призвести до небезпечних для життя хворого наслідкам. Тому для проведення медикаментозної терапії виконують або вени. У реанімаційній практиці застосовують катетеризацію великих венозних судин, які розташовані біля серця, — підключичної або яремної вени. Під час реанімації для введення ліків масаж серця та штучне дихання припиняють не більш ніж на 10-15 секунд.
Основою інтенсивної терапії постреанімаційного періоду є масивна , у яку входить переливання крові та , розчинів електролітів та енергетичних речовин (глюкоза, спирти), розчинів ліків, регулюючих різні сторони гомеостазу, ліквідуючих ендогенну або екзогенну інтоксикації.
Організація реанімаційної допомоги
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2017) |
Необхідність у реанімаційній допомозі може виникнути у будь-якій обстановці. Життя постраждалого у цьому випадку буде залежати від того, наскільки людина, яка надає допомогу, володіє методами реанімації (зовнішній масаж серця та штучне дихання). Звичайно, що повноцінні реанімаційні заходи може провести лише медичний працівник.
Велике значення має організація спеціального кабінету у поліклініці, аптеці, будь-якому медичному пункті, де необхідно мати реаніматологічний набір. У ньому повинні бути:
- стерильні бинти та серветки;
- шприці у спеціальних укладках;
- кровоспинні джгути;
- повітровід для дихання рот у рот;
- ручний мішок-респіратор;
- медикаменти: адреналін у ампулах — 0,1 % розчин, кальцію хлорид у ампулах — 10 % розчин, кофеїн, ефедрин, корглікон, промедол або морфін, преднізолон для внутрішнього введення, новокаїн, папаверин, нітрогліцерин у таблетках;
- розчини для внутрішнього вливання — , та ;
- голки для венепункції;
- стерильна система для внутрішньовенного вливання.
Спеціальні реанімобілі оснащені усім необхідним для здійснення реанімації, навіть для проведення операцій (трахеостомія, вен, артерій та серця, прямий масаж серця та ін.).
В усіх великих лікарнях є спеціальні реанімаційні відділення. Ці відділення мають окремий штат лікарів-реаніматологів та висококваліфікованих сестер, складне обладнання для проведення реанімації, діагностичну апаратуру. У реанімаційні відділення надходять тяжкохворі з інших відділень, наприклад, після операції, та доправлені машинами швидкої допомоги.
Існують реанімаційні відділення
- терапевтичного профілю, в яких лікують хворих на інфаркт міокарда, з гострою серцевою недостатністю, тяжкими захворюваннями органів дихання,
- хірургічні — для післяопераційного ведення хворих,
- токсикологічні центри — для лікування отруєнь,
- травматологічні відділення — для хворих з тяжкими травмами та травматичним шоком.
Див. також
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2017) |
Література
- В. М. Буянов. Перша медична допомога. — М.: Медицина, 1987.
Посилання
- Видео ролики по реаниматологии. [ 30 липня 2010 у Wayback Machine.] — meduniver.com.(рос.)
- ОЖИВЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Reanimaciya znachennya Reanimaciya kompleks zahodiv spryamovanih na vidnovlennya rizko porushenih abo vtrachenih zhittyevo vazhlivih funkcij organizmu sercevo legenevi ta cerebralni funkciyi IstoriyaZ istorichnih chasiv lyudina namagalasya povernuti zhittya pomirayuchomu Pershi zgadki pro ozhivlennya potonulogo za dopomogoyu shtuchnogo dihannya zustrichayutsya u najdavnishomu pismi Najvidatnishi likari ta vcheni epohi Vidrodzhennya Vezalij ta Garvej zajmalisya vivchennyam mehanizmiv smerti ta namagalisya shtuchnimi metodami prodovzhiti zhittya lyudini Odnak lishe naukovij ta tehnichnij progres drugoyi polovini dvadcyatogo stolittya zrobiv mozhlivim rozvitok novoyi nauki reanimatologiyi vid lat znovu zhittya dihannya Reanimatologiya stala odniyeyu z providnih klinichnih disciplin a yiyi metodi shiroko vikoristovuyutsya u medichnij praktici Klinichna reanimatologiya tisno pov yazana z fiziologiyeyu patologichnoyu anatomiyeyu hirurgiyeyu terapiyeyu ta inshimi medichnimi specialnostyami Yiyi zavdannya vivchennya mehanizmu procesiv yaki vidbuvayutsya u organizmi pri pomiranni pri rozvitku terminalnogo stanu i na cij osnovi rozrobka ta zastosuvannya metodiv borotbi zi smertyu Terminalni staniVstanovleno sho organizm lyudini prodovzhuye zhiti j pislya zupinki dihannya ta sercevoyi diyalnosti Dijsno pri comu pripinyayetsya postachannya do klitin kisnyu bez yakogo nemozhlive isnuvannya zhivogo organizmu Rizni tkanini po riznomu reaguyut na vidsutnist postachannya do nih krovi ta kisnyu ta yihnya zagibel vidbuvayetsya ne v odin i toj samij chas Tomu svoyechasne vidnovlennya krovoobigu ta dihannya za dopomogoyu kompleksu zahodiv sho nazivayutsya reanimaciyeyu mozhe vivesti hvorogo z terminalnogo stanu Terminalni stani mozhut sprichinyatisya riznimi prichinami shokom infarktom miokarda velikoyu krovovtratoyu zakuporkoyu dihalnih shlyahiv abo asfiksiyeyu elektrotravmoyu utoplennyam zasipannyam zemleyu i t d U terminalnomu stani vidilyayut 3 fazi abo stadiyi preagonalnij stan agoniya klinichna smert U peredagonalnomu stani svidomist hvorogo she zberigayetsya ale vona splutana Arterialnij tisk padaye do nulya puls rizko priskoryuyetsya ta staye nitkopodibnim dihannya poverhove uskladnene shkirni pokrivi blidi Pid chas agoniyi arterialnij tisk ta puls ne viznachayutsya ochni refleksi rogivkovij reakciyi zinici na svitlo znikayut dihannya nabuvaye harakteru kovtannya povitrya Klinichna smert korotkotrivala perehidna stadiya mizh zhittyam ta smertyu yiyi trivalist 3 6 hvilin Dihannya ta serceva diyalnist vidsutni zinici rozshireni shkirni pokrivi holodni refleksiv nemaye U cej korotkochasnij period she mozhlivo vidnoviti zhittyevi funkciyi za dopomogoyu reanimaciyi U piznishi stroki nastayut nezvorotni zmini u tkaninah ta klinichna smert perehodit u biologichnu spravzhnyu Porushennya v organizmi pri terminalnih stanah Pri terminalnomu stani nezalezhno vid jogo prichini u organizmi vidbuvayutsya zagalni zmini bez roz yasnennya yakih nemozhlivo zrozumiti sutnist ta zmist metodiv reanimaciyi Ci zmini zachipayut usi organi ta sistemi organizmu mozok serce obmin rechovin i t d ta vinikayut v odnih organah ranishe v inshih piznishe Vrahovuyuchi te sho organi prodovzhuyut zhiti deyakij chas navit pislya zupinki dihannya ta sercya pri svoyechasnij reanimaciyi vdayetsya dobitisya efektu ozhivlennya hvorogo Najchutlivisha do gipoksiyi nizkij vmist kisnyu u krovi ta tkaninah kora golovnogo mozku tomu pri terminalnih stanah ranishe za vse vimikayutsya funkciyi vishogo viddilu CNS kori golovnogo mozku lyudina vtrachaye svidomist Yaksho trivalist kisnevogo goloduvannya perevishuye 3 4 hvilini to vidnovlennya diyalnosti cogo viddilu CNS staye nemozhlivim Slidom za viklyuchennyam kori vinikayut zmini i v pidkorkovih viddilah mozku U ostannyu chergu gine dovgastij mozok v yakomu znahodyatsya avtomatichni centri dihannya ta krovoobigu Nastaye nezvorotna smert mozku Zrostayucha gipoksiya ta porushennya funkcij mozku v terminalnomu stani prizvodyat do porushennya diyalnosti sercevo sudinnoyi sistemi U peredagonalnij period rizko padaye nasosna funkciya sercya zmenshuyetsya sercevij vikid kilkist krovi sho vikidayetsya shlunochkom za 1 hvilinu Zmenshuyetsya krovopostachannya organiv i osoblivo mozku sho priskoryuye rozvitok nezvorotnih zmin Zavdyaki nayavnosti u serci vlasnogo avtomatizmu jogo skorochennya mozhut prodovzhuvatis dostatno dovgij chas Odnak ci skorochennya neadekvatni maloefektivni napovnennya pulsu padaye vin staye nitkopodibnim arterialnij tisk rizko znizhuyetsya a potim pripinyaye viznachatisya U podalshomu znachno porushuyetsya ritm skorochen sercya ta serceva diyalnist pripinyayetsya U pochatkovij fazi terminalnogo stanu peredagoniyi dihannya prishvidshuyetsya ta pogliblyuyetsya U period agoniyi razom z padinnyam arterialnogo tisku dihannya staye nerivnomirnim poverhovim ta nareshti zovsim pripinyayetsya nastaye terminalna pauza Reaguyut na gipoksiyu pechinka ta nirki pri trivalomu kisnevomu goloduvanni u nih takozh vidbuvayutsya nezvorotni zmini U terminalnomu stani v organizmi sposterigayutsya rizki zmini u obmini rechovin Voni virazhayutsya persh za vse u znizhenni okisnih procesiv sho prizvodit do nakopichennya u organizmi organichnih kislot molochnoyi ta pirovinogradnoyi ta dvookisu vuglecyu V rezultati porushuyetsya kislotno osnovnij stan organizmu U normi reakciya krovi ta tkanin organizmu nejtralna Zatuhannya okisnih procesiv u period terminalnogo stanu obumovlyuye zmishennya reakcij u kislotnu storonu vinikaye acidoz Chim dovshij chas pomirannya tim bilsh virazhenim staye ce zmishennya Pislya vihodu organizmu zi stanu klinichnoyi smerti spochatku vidnovlyuyetsya diyalnist sercya potim samostijne dihannya ta lishe u podalshomu koli zniknut rizki zmini v obmini rechovin ta kislotno osnovnomu stani mozhe vidnovitisya funkciya mozku Period vidnovlennya funkciyi golovnogo mozku najdovshij Navit pislya korotkochasnoyi gipoksiyi ta klinichnoyi smerti menshe hvilini svidomist mozhe buti trivalij chas vidsutnya Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya ZavdannyaOsnovni zavdannya pri reanimaciyi hvorogo sho perebuvaye u stani klinichnoyi smerti borotba z gipoksiyeyu ta stimulyaciya zgasayuchih funkcij organizmu Za stupenem nevidkladnosti reanimacijni zahodi mozhna podiliti na dvi grupi pidtrimka shtuchnogo dihannya ta provedennya intensivnoyi terapiyi spryamovanoyi na vidnovlennya samostijnogo krovoobigu ta dihannya normalizaciyu funkcij CNS pechinki nirok obminu rechovin Reanimaciya pri zupinci dihannyaNeobhidnist u shtuchnomu dihanni abo shtuchnij ventilyaciyi legen vinikaye pri asfiksiyi u zv yazku iz zakuporkoyu dihalnih shlyahiv storonnimi predmetami utoplenni urazhenni elektrichnim strumom otruyenni riznimi toksichnimi rechovinami abo likarskimi zasobami krovovilivi u mozok travmatichnomu shoci Shtuchne dihannya ye yedinim metodom likuvannya staniv pri yakih samostijne dihannya hvorogo ne mozhe zabezpechiti dostatnye nasichennya krovi kisnem Gostra dihalna nedostatnist mozhe viniknuti vdruge vnaslidok porushennya krovoobigu Gostra dihalna nedostatnist ta yiyi krajnij stupin zupinka dihannya nezalezhno vid prichini prizvodyat do znizhennya kisnyu v organizmi gipoksiya ta nadmirnogo nakopichennya u krovi ta tkaninah dvookisu vuglecyu giperkapniya Vnaslidok gipoksiyi ta giperkapniyi v organizmi rozvivayutsya tyazhki porushennya funkcij usih organiv yaki mozhna usunuti lishe svoyechasnoyu reanimaciyeyu shtuchnoyu ventilyaciyeyu legen Isnuyut rizni metodi shtuchnoyi ventilyaciyi legen U nash chas sposobi Silvestra ta Shefera zastosovuyut duzhe ridko Voni mensh efektivni nizh shtuchne dihannya zasnovane na principi vduvannya u legeni ta zastosovuyutsya do osib z poshkodzhenim oblichchyam Metodi Silvestra ta Shefera protipokazani pri travmah grudnoyi klitki Metod Silvestra ne mozhna zastosovuvati pri neprohidnosti dihalnih shlyahiv u zv yazku z utoplennyam Shtuchne dihannya shlyahom vduvannya povitrya mozhe buti zdijsnene dekilkoma sposobami Najprostishij z nih shtuchna ventilyaciya legen rot v rot abo rot v nis Rozrobleni ruchni aparati dlya shtuchnogo dihannya u viglyadi gumovogo mishechka z maskoyu Ci mishki respiratori povinni buti u bud yakomu medichnomu zakladi u medpunkti feldshersko akusherskomu punkti U likarni dlya shtuchnoyi ventilyaciyi legen vikoristovuyut specialni skladni aparati tak zvani respiratori Portativnimi respiratorami osnasheni mashini shvidkoyi dopomogi ryatuvalni stanciyi na plyazhah Tehnika shtuchnoyi ventilyaciyi legen rot do rota abo rot do nosa Dlya provedennya shtuchnogo dihannya neobhidno poklasti hvorogo na spinu rozstebnuti stiskayuchij grudnu klitku odyag ta zabezpechiti vilnu prohidnist dihalnih shlyahiv Yaksho u rotovij porozhnini abo glotci ye yakijs vmist jogo potribno shvidko vidaliti palcem servetkoyu hustkoyu abo za dopomogoyu bud yakogo vidsosu Z ciyeyu metoyu mozhna vikoristati gumovu sprincivku vidrizavshi spochatku yiyi tonkij kinchik Dlya zvilnennya dihalnih shlyahiv golovu postrazhdalogo slid vidvesti nazad Potribno pam yatati sho nadmirne vidvedennya golovi mozhe prizvesti do zvuzhennya dihalnih shlyahiv Dlya povnishogo vidkrittya dihalnih shlyahiv neobhidno visunuti nizhnyu shelepu vpered Yaksho pid rukoyu ye odin z vidiv povitrovodiv to jogo slid vvesti u glotku dlya poperedzhennya zapadannya yazika Pri vidsutnosti povitrovodu pid chas provedennya shtuchnogo dihannya slid pritrimuvati golovu u vidvedenomu polozhenni rukoyu zmishuyuchi nizhnyu shelepu vpered provoditi reanimaciyu potribno z rozrahunkom 2 15 2 vdihi i 15 raziv masazh sercya Pri provedenni dihannya rot u rot golovu postrazhdalogo pritrimuyut u pevnomu polozhenni Lyudina sho provodit reanimaciyu zrobivshi glibokij vdih ta shilno pritisnuvshi svij rot do rota hvorogo vduvaye do jogo legen povitrya Pri comu rukoyu sho znahoditsya u loba postrazhdalogo neobhidno zatisnuti nis Vidih zdijsnyuyetsya pasivno za rahunok elastichnih sil grudnoyi klitki Chislo vidihiv u hvilinu povinno buti ne menshe 16 20 Vduvannya potribno provoditi shvidko ta rizko u ditej mensh rizko shob trivalist vdihu bula u 2 razi menshe chasu vidihu Neobhidno slidkuvati shob povitrya sho vdihayetsya ne prizvelo do nadmirnogo roztyagnennya shlunka U comu vipadku z yavlyayetsya nebezpeka vidilennya harchovih mas zi shlunku ta potraplyannya yih u bronhi Zrozumilo dihannya rot u rot stvoryuye znachni gigiyenichni nezruchnosti Uniknuti bezposerednogo dotorkannya do rota hvorogo mozhlivo vduvayuchi povitrya cherez marlevu servetku hustku abo bud yaku inshu neshilnu materiyu Pri comu metodi ventilyaciyi legen mozhna zastosovuvati povitrovodi Pri vikoristanni metodu dihannya rot u nis vduvannya povitrya vidbuvayetsya cherez nis Pri comu rot postrazhdalogo povinen buti zakritij rukoyu yakoyu odnochasno zmishuyut shelepu doverhu dlya poperedzhennya zapadannya yazika Shtuchna ventilyaciya legen za dopomogoyu ruchnih respiratoriv Spochatku neobhidno zabezpechiti prohidnist dihalnih shlyahiv ta vvesti povitrovid Na nis ta rot hvorogo shilno nakladayut masku Stiskayuchi mishok roblyat vdih vidih zdijsnyuyetsya cherez klapan mishka pri comu trivalist vidihu u 2 razi bilsha nizh trivalist vdihu Pri usih sposobah shtuchnoyi ventilyaciyi legen neobhidno ocinyuvati yiyi efektivnist za ekskursiyeyu grudnoyi klitki Trivala ventilyaciya legen sluguye lishe dlya nadannya pershoyi dopomogi ta dopomogi pid chas transportuvannya Tomu ne pripinyayuchi reanimaciyi masazhu sercya ta shtuchnogo dihannya slid zrobiti vse mozhlive shob viklikati shvidku dopomogu abo perevezti hvorogo u likuvalnij zaklad dlya nadannya kvalifikovanoyi dopomogi Shtuchna ventilyaciya legen za dopomogoyu specialnih aparativ Pri trivalij shtuchnij ventilyaciyi legen obov yazkovo roblyat intubaciyu traheyi vvodyachi do neyi za dopomogoyu laringoskopu endotrahealnu trubku Intubaciya traheyi ye najkrashim sposobom pidtrimki vilnoyi prohidnosti dihalnih shlyahiv Pri comu viklyuchena nebezpeka zapadannya yazika ta potraplyannya do legen blyuvotinnya Cherez endotrahealnu trubku mozhna robiti yak shtuchne dihannya rot u trubku tak i ventilyaciyu za dopomogoyu respiratoriv Ci aparati dozvolyayut provoditi shtuchnu ventilyaciyu legen protyagom bagatoh dniv i navit misyaciv Pri neobhidnosti shtuchnogo dihannya vprodovzh 3 4 dniv ta bilshe roblyat traheostomiyu Mashini shvidkoyi dopomogi osnasheni usim neobhidnim dlya intubaciyi traheyi ta provedennya aparatnogo shtuchnogo dihannya Traheostomiya ekstrena operaciya yaka polyagaye u vvedenni specialnoyi trubki u traheyu cherez rozriz na perednij poverhni shiyi Traheostomiya mozhe zastosovuvatis takozh pri asfiksiyah viklikanih difterijnim ta nespravzhnim krupom storonnimi predmetami u gortani poshkodzhennyam gortani Pri vidsutnosti traheostomichnoyi trubki u ekstrenih vipadkah mozhe buti vikoristana bud yaka trubka nosik chajnika kotushka metaleva trubka Reanimaciya pri zupinci krovoobiguPripinennya diyalnosti sercya mozhe viniknuti pid vplivom najriznomanitnishih prichin utoplennya udushennya otruyennya gazami urazhennya elektrichnim strumom ta bliskavkoyu krovoviliv u mozok infarkt miokarda ta inshi zahvoryuvannya sercya teplovij udar krovovtrati silnij pryamij udar u dilyanku sercya opiki zamerzannya ta in ta u bud yakij obstanovci u likarni stomatologichnomu kabineti vdoma na vulici virobnictvi U bud yakih z cih vipadkiv u rozporyadzhenni osobi sho robit reanimaciyu ye lishe 3 4 hvilini dlya postanovki diagnozu ta vidnovlennya krovopostachannya mozku Rozriznyayut dva vidi pripinennya roboti sercya asistoliyu povne pripinennya diyalnosti sercya ta fibrilyaciyu shlunochkiv koli pevni volokna m yaziv sercya skorochuyutsya haotichno nekoordinovano Yak u pershomu tak u drugomu vipadkah serce pripinyaye kachati krov ta krovotik u sudinah zupinyayetsya Osnovnimi simptomami zupinki sercya yaki dozvolyayut shvidko postaviti diagnoz ye vtrata svidomosti vidsutnist pulsu u tomu chisli na sonnih ta stegnovih arteriyah vidsutnist sercevih toniv zupinka dihannya blidist abo sinyushnist shkiri ta slizovih obolonok rozshirennya zinic sudomi yaki mozhut z yavitisya u moment vtrati svidomosti ta buti pershim pomitnim otochuyuchim simptomom zupinki sercya Ci simptomi nastilki perekonlivo svidchat pro zupinku krovoobigu ta pro te sho ne mozhna vtrachati ani sekundi na dodatkove obstezhennya vimiryuvannya arterialnogo tisku viznachennya chastoti pulsu abo poshuki likarya a neobhidno negajno rozpochati reanimaciyu masazh sercya ta shtuchne dihannya Slid pam yatati pro te sho masazh sercya zavzhdi povinen provoditisya odnochasno zi shtuchnim dihannyam u rezultati yakogo cirkulyuyucha krov zbagachuyetsya kisnem V inshomu vipadku u reanimaciyi nemaye sensu Zastosovuyut dva tipi masazhu sercya vidkritij abo pryamij pid chas operacij na organah grudnoyi porozhnini ta nepryamij sho provoditsya yak odin z elementiv sercevo sudinnoyi cerebralnoyi reanimaciyi Tehnika nepryamogo masazhu sercya Nepryamij masazh ye ritmichnim stiskannyam sercya mizh grudinoyu ta hrebtom Pri comu krov viganyayetsya z livogo shlunochka u aortu ta nadhodit do golovnogo mozku a z pravogo shlunochka do legen de zbagachuyetsya kisnem Pislya togo yak tisk na perednyu grudnu stinku pripinyayetsya porozhnini sercya znovu zapovnyuyutsya krov yu Pri provedenni nepryamogo masazhu sercya hvorogo vkladayut na spinu na tverdu poverhnyu pidloga zemlya Masazh na matraci abo m yakij poverhni robiti ne mozhna Reanimator staye zboku vid hvorogo ta kistyami pokladenimi odna na odnu nadavlyuye na grudinu z takoyu siloyu shob prognuti yiyi za napryamkom do hrebta na 5 6 sm Chastota stiskan 100 120 u hvilinu Ruki povinni lezhati na nizhnij tretini grudini U ditej masazh sercya slid provoditi lishe odniyeyu rukoyu a ditej grudnogo viku kinchikami dvoh palciv z chastotoyu 100 120 natiskan u hvilinu Tochka prikladannya palciv u ditej do 1 roku u nizhnogo kincya grudini Pri provedenni masazhu doroslim neobhidno zastosovuvati ne tilki silu ruk potribno natiskati usim korpusom Takij masazh potrebuye znachnogo fizichnogo napruzhennya ta dosit vtomlivij Yaksho reanimaciyu vikonuye odna lyudina to cherez kozhni 30 stiskan grudini z intervalom u 1 sekundu vona povinna pripinivshi masazh zrobiti 2 vdiha za metodom rot u rot rot u nis abo specialnim ruchnim respiratorom Pri uchasti u reanimaciyi dvoh osib slid robiti 2 rozduvannya legen pislya kozhnih 30 stiskan grudini Efektivnist masazhu sercya ocinyuyut za takimi oznakami poyava pulsu na sonnih stegnovih ta promenevih arteriyah pidvishennya arterialnogo tisku do 60 80 mm rt st zvuzhennya zinic ta poyava reakciyi yih na svitlo zniknennya sinyushnogo zabarvlennya ta smertelnoyi blidosti podalshe vidnovlennya samostijnogo dihannya Slid pam yatati sho grube provedennya zovnishnogo masazhu sercya mozhe prizvesti do tyazhkih uskladnen perelomiv reber sho mozhe prizvesti do poshkodzhennya organiv grudnoyi porozhnini napriklad legen i sercya Pri silnomu tisku takozh mozhe statisya rozriv shlunka abo pechinki Osoblivu oberezhnist slid viyavlyati pri provedenni masazhu v ditej ta lyudej pohilogo viku Yaksho cherez 30 40 hvilin vid pochatku masazhu sercya shtuchnogo dihannya ta medikamentoznoyi terapiyi serceva diyalnist ne vidnovlyuyetsya zinici zalishayutsya shirokimi bez reakciyi na svitlo mozhna vvazhati sho v organizmi pochalisya nezvorotni zmini ta zagibel mozku i reanimaciyu docilno pripiniti Pri poyavi yavnih oznak smerti reanimaciyu mozhna pripinyati ranishe Pri deyakih tyazhkih zahvoryuvan ta travmatichnih poshkodzhennyah zloyakisni puhlini z metastazami tyazhka travma cherepa z rozmizhchennyam golovnogo mozku reanimaciya ne bude mati sensu ta yiyi ne slid rozpochinati U inshih vipadkah raptovoyi smerti zavzhdi zalishayetsya nadiya na ozhivlennya hvorogo ta dlya cogo povinni buti prijnyati usi mozhlivi zahodi Transportuvannya hvorogo iz zupinkoyu dihannya ta sercevih skorochen mozhe buti zdijsnene lishe pislya vidnovlennya sercevoyi diyalnosti ta dihannya abo u specialnij mashini shvidkoyi dopomogi u yakij mozhna prodovzhuvati reanimacijni zahodi Intensivna terapiyaShtuchna ventilyaciya legen ta masazh sercya lishe pochatkovi etapi u zahodah spryamovanih na vidnovlennya samostijnogo krovoobigu dihannya funkciyi mozku ta inshih organiv Uspih reanimaciyi zalezhit ne tilki vid svoyechasnosti cih nagalnih zahodiv ale j vid togo naskilki pravilno vstanovlena prichina terminalnogo stanu ta obgruntovana vidpovidna medikamentozna ta Dlya viznachennya prichini zupinki krovoobigu neobhidno elektrokardiografichne obstezhennya Riznicya v elektrokardiogrami EKG pri asistoliyi ta fibrilyaciyi shlunochkiv duzhe harakterni yih povinen znati kozhnij medichnij pracivnik Dlya likuvannya fibrilyaciyi vikoristovuyut specialni priladi defibrilyatori elektrichni kondensatori yaki mozhut stvoriti elektrichnij rozryad u dekilka tisyach volt Pri roboti z defibrilyatorom neobhidno chitko dotrimuvatis tehniki bezpeki Rozryad elektrichnogo strumu u 3000 7000 Vt mozhe znyati fibrilyaciyu sercya cherez grudnu klitku Zaraz specializovani reanimacijni mashini shvidkoyi dopomogi osnasheni suchasnimi defibrilyatorami kondensatorami Medikamentozna terapiya terminalnih staniv ta klinichnoyi smerti zvichajno zdijsnyuyetsya likarskoyu brigadoyu yaka pribula do miscya neshasnogo vipadku na specmashini Zastosuvannya likarskih zasobiv pri reanimaciyi spryamovane na posilennya skorochuvalnoyi funkciyi sercya vidnovlennya obminu rechovin u nomu usunennya porushen kislotno osnovnogo stanu acidozu sho suprovodzhuye zupinku krovoobigu poperedzhennya uskladnen postreanimacijnogo periodu zokrema nabryaku mozku Dlya vidnovlennya sercevoyi diyalnosti vikoristovuyut adrenalin Preparat viyavlyaye duzhe silnu diyu na tonus sercevogo m yazu Jogo vvodyat na foni masazhu sercya vnutrishnovenno po 0 5 ml 0 1 rozchinu rozvedenogo v 5 ml izotonichnogo rozchinu natriyu hloridu abo glyukozi Za jogo neefektivnosti koli nemozhlivo zbilshiti jogo dozu cherez vicherpannya granichnih doz zgidno farmakopeyi vikoristovuyut chi noradrenalin Na danomu etapi rozvitku reanimatologiyi vnutrishnosercevi in yekciyi ne vikoristovuyut dzherelo Pri reanimaciyi zastosovuyut lidokayin novokayinamid osoblivo pri fibrilyaciyi shlunochkiv pered zastosuvannyam defibrilyaciyi Slid vrahovuvati sho v umovah acidozu reanimaciya ta medikamentozna terapiya ne budut efektivnimi Tomu pri pershij nagodi vvodyat 4 8 4 rozchin natriyu gidrokarbonata Pevne znachennya maye vvedennya prednizolonu sho takozh vplivayut na obmin rechovin spriyayuchi usunennyu acidozu vidnovlennyu sercevoyi diyalnosti Zastosuvannya stimulyatoriv dihannya CNS takih yak kordiamin lobelin cititon strihnin pid chas reanimaciyi nepripustime tomu sho voni posilyuyuchi obminni procesi u klitinah zbilshuyut potrebu ostannih u kisni j tim samim roblyat yih mensh stijkimi do gipoksiyi Pid chas reanimaciyi usi likarski preparati vvodyat tilki vnutrishnovenno Pidshkirni ta vnutrishnom yazovi in yekciyi u zv yazku z vidsutnistyu krovotoku neefektivni a vsmoktuvannya preparativ pislya vidnovlennya normalnogo krovoobigu mozhe prizvesti do nebezpechnih dlya zhittya hvorogo naslidkam Tomu dlya provedennya medikamentoznoyi terapiyi vikonuyut abo veni U reanimacijnij praktici zastosovuyut kateterizaciyu velikih venoznih sudin yaki roztashovani bilya sercya pidklyuchichnoyi abo yaremnoyi veni Pid chas reanimaciyi dlya vvedennya likiv masazh sercya ta shtuchne dihannya pripinyayut ne bilsh nizh na 10 15 sekund Osnovoyu intensivnoyi terapiyi postreanimacijnogo periodu ye masivna u yaku vhodit perelivannya krovi ta rozchiniv elektrolitiv ta energetichnih rechovin glyukoza spirti rozchiniv likiv regulyuyuchih rizni storoni gomeostazu likviduyuchih endogennu abo ekzogennu intoksikaciyi Organizaciya reanimacijnoyi dopomogiCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2017 Neobhidnist u reanimacijnij dopomozi mozhe viniknuti u bud yakij obstanovci Zhittya postrazhdalogo u comu vipadku bude zalezhati vid togo naskilki lyudina yaka nadaye dopomogu volodiye metodami reanimaciyi zovnishnij masazh sercya ta shtuchne dihannya Zvichajno sho povnocinni reanimacijni zahodi mozhe provesti lishe medichnij pracivnik Velike znachennya maye organizaciya specialnogo kabinetu u poliklinici apteci bud yakomu medichnomu punkti de neobhidno mati reanimatologichnij nabir U nomu povinni buti sterilni binti ta servetki shprici u specialnih ukladkah krovospinni dzhguti povitrovid dlya dihannya rot u rot ruchnij mishok respirator medikamenti adrenalin u ampulah 0 1 rozchin kalciyu hlorid u ampulah 10 rozchin kofeyin efedrin korglikon promedol abo morfin prednizolon dlya vnutrishnogo vvedennya novokayin papaverin nitroglicerin u tabletkah rozchini dlya vnutrishnogo vlivannya ta golki dlya venepunkciyi sterilna sistema dlya vnutrishnovennogo vlivannya Specialni reanimobili osnasheni usim neobhidnim dlya zdijsnennya reanimaciyi navit dlya provedennya operacij traheostomiya ven arterij ta sercya pryamij masazh sercya ta in V usih velikih likarnyah ye specialni reanimacijni viddilennya Ci viddilennya mayut okremij shtat likariv reanimatologiv ta visokokvalifikovanih sester skladne obladnannya dlya provedennya reanimaciyi diagnostichnu aparaturu U reanimacijni viddilennya nadhodyat tyazhkohvori z inshih viddilen napriklad pislya operaciyi ta dopravleni mashinami shvidkoyi dopomogi Isnuyut reanimacijni viddilennya terapevtichnogo profilyu v yakih likuyut hvorih na infarkt miokarda z gostroyu sercevoyu nedostatnistyu tyazhkimi zahvoryuvannyami organiv dihannya hirurgichni dlya pislyaoperacijnogo vedennya hvorih toksikologichni centri dlya likuvannya otruyen travmatologichni viddilennya dlya hvorih z tyazhkimi travmami ta travmatichnim shokom Div takozhSercevo legeneva reanimaciya Nevidkladnij stan Persha medichna dopomoga Reanimatologiya Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2017 LiteraturaV M Buyanov Persha medichna dopomoga M Medicina 1987 PosilannyaVideo roliki po reanimatologii 30 lipnya 2010 u Wayback Machine meduniver com ros OZhIVLENNYa ORGANIZMU 4 travnya 2016 u Wayback Machine