Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радянська окупація балтійських країн охоплює період з радянсько балтійських пактів взаємодопомоги 1939 до вторгнення й а

Радянська окупація балтійських країн

Радянська окупація балтійських країн

Радянська окупація балтійських країн охоплює період з радянсько-балтійських пактів взаємодопомоги 1939, до вторгнення й анексії в 1940, і масової депортації в 1941.

image
Хронологія окупації Балтійсьих країн

У вересні-жовтні 1939 року радянський уряд домігся від невеликих балтійських держав договорів про взаємодопомогу, які надали СРСР право на розміщення там військових баз. Після вторгнення Червоної армії влітку 1940, радянська влада змусила балтійські уряди піти у відставку. Президентів Естонії та Латвії ув'язнили, і пізніше вони померли в Сибіру. Під радянською окупацією було створено нові маріонеткові комуністичні уряди, а «попутники» провели вибори з фальсифікованими результатами. Незабаром новообрані «народні збори» ухвалили резолюції з проханням включення їх країн до складу Радянського Союзу. У червні 1941 нові радянські уряди провели масові депортації «ворогів народу». Відтак, багато балтійців спочатку вітали німців як визволителів, коли вони дісталися країн регіону впродовж тижня.

Передумови

Після вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939, згідно з пактом Молотова — Ріббентропа, Латвія, Литва та Естонія підпадали під радянську зону впливу, що становило важливий аспект договору для радянської влади, адже вона побоювалась, що німці використають ці три країни як коридор до Ленінграду. СРСР вчинив тиск на Фінляндію і Балтію, щоб ті уклали з ним договори про взаємодопомогу. Після [en] з Таллінна 18 вересня, СРСР поставив під сумнів нейтралітет Естонії. 24 вересня естонському міністру закордонних справ висунули ультиматум у Москві. СРСР вимагав укладення договору про взаємну допомогу щодо створення військових баз в Естонії. Естонці не мали іншого вибору, окрім як дозволити створення радянських військово-морських, повітряних і військових баз на двох естонських островах і в порту міста Палдіскі; підписання угоди сталося 28 вересня. 5 і 10 жовтня подібний договір підписали Латвія і Литва, відповідно. Угоди дозволяли СРСР встановити військові бази на території балтійських держав протягом війни в Європі та розташувати 25 тис. радянських солдатів в Естонії, 30 тис. в Латвії, і 20 тис. в Литві, починаючи з жовтня 1939.

Фінляндія, проте, відхилила аналогічний радянський договір. Внаслідок цього, СРСР напав на Фінляндію, розпочав Зимову війну у листопаді, яка закінчилася у березні 1940 з втратою фінляндських територій, які перевищили довоєнні радянські вимоги, однак країна зберегла свій державний суверенітет. Балтійські країни зберегли нейтралітет під час Зимової війни, а радянська влада високо оцінила їх відносини з СРСР як зразкові.

Радянська окупація

Військові плани СРСР

image
Схематика радянської військової блокади і вторгнення в Естонію і Латвію в 1940

Для можливих військових дій проти Балтії радянська влада виділила 435 тис. військ, близько 8 тис. гармат і мінометів, понад 3 тис. танків і 500 броньовиків. 3 червня 1940 усі радянські військові сили, розташовані в Балтії, були передані під командування Олександра Локтіонова. 9 червня Семен Тимошенко дав Червоній армії в Ленінградському військовому окрузі директиву № 02622сс/ов, яка вказувала на готовність до 12 червня, щоб:

  • захопити судна естонського, латвійського і литовського флотів на їх базах або в морі
  • захопити естонські та латвійські комерційні й всі інші судна
  • підготуватися до вторгнення і висадки в Таллінні й Палдіскі
  • наблизитися до Ризької затоки й блокувати узбережжя Естонії та Латвії в Фінській затоці та Балтійському морі
  • запобігти евакуації естонського і латвійського урядів, військових сил та виведення активів
  • надати морську підтримку для вторгнення в Раквере
  • запобігти естонським і латвійським польотам до Фінляндії або Швеції

12 червня радянському Балтійському флоту було наказано здійснити повну військову блокаду Естонії. 13 червня, радянські сили висунулися на свої позиції і були готові до 14 червня, коли чотири підводних і безліч легких човнів флоту розташувалися в Балтійському морі, Ризькій і Фінській затоках, аби заблокувати балтійські країни від моря; флотська ескадра, зокрема три дивізії есмінців розташувалися на заході від Найссаара та острова Аегна; транспортний корабель «Дністер» і есмінець «Сторожовий» та «Сильний» розташувалися з військами на борту для вторгнення до столиці Таллінн; 50-й батальйон розташувався на човнах для вторгнення біля міста Кунда. У морській блокаді взяли участь 120 радянських суден, включаючи один крейсер, сім есмінців і сімнадцять субмарин, а також 219 літаків, включаючи 84 бомбардувальники ДБ-3 і АНТ-40 з 8-ї повітряної бригади та 62 літаки з 10-ї бригади.

14 червня, СРСР висунув ультиматум Литві. Блокування Естонії радянськими військами видалося ефективним, адже увага світу була сконцентрована на падінні Франції. Два радянських бомбардувальники збили фінський пасажирський літак [en]», який летів з Таллінна до Гельсінкі й мав на борту дипломатичну пошту від американських послів з Таллінна, Риги й Гельсінкі. В аварії загинув [en], співробітник дипломатичної служби США.

Вторгнення Червоної армії

Погрожуючи вторгненням і звинувачуючи балтійські країни у порушенні перших договорів та плануванні змови проти СРСР, Москва надала їм ультиматум, вимагаючи нових поступок, включаючи заміну своїх урядів і дозвіл на розташування необмеженої кількості військ. Балтійські уряди вирішили, що, враховуючи свою міжнародну ізоляцію і незліченну кількість радянських військ на кордонах, а також вже й на своїх територіях, було б марно чинити активний опір і краще уникнути кровопролиття в явно програшній війні. Окупація Балтії супроводжувалася комуністичними державними переворотами в кожній країні за підтримки радянських військ.

15 червня, СРСР вдерся до Литви, а радянські війська здійснили атаку на латвійський прикордонний пост «Масленки». 16 червня, СРСР вдерся до Естонії та Латвії. В статті журналу Time, надрукованій в час вторгнень, писалося, що близько 500 тис. військ Червоної армії за лічені дні зайняли Балтію — лише за тиждень перед захопленням Франції нацистами. Сотні тисяч окупаційних радянських військ значно перевищували численність армій балтійських країн.

Більшість Збройних сил Естонії та Союзу оборони капітулювали згідно з наказом естонського уряду і були роззброєні Червоною армією. Лише Естонський незалежний сигнальний батальйон, розташований в Таллінні на вулиці Рауа, вчинив спротив Червоній армії й комуністичній міліції «Народна самооборона», борючись з окупаційними військами 21 червня 1940. Протягом бою, який тривав протягом кількох годин аж до заходу сонця, Червона армія потребувала додаткове підкріплення і шість броньовиків. В підсумку, військовий опір завершився перемовинами, після чого Незалежний сигнальний батальйон склав зброю. Втрати батальйону становили двоє вбитих і декілька поранених, а радянські війська мали близько десяти вбитих і трохи більше поранених.

Реакція заходу

Вінстон Черчилль, який був Першим лордом Адміралтейства на той час, сказав у своєму радіоповідомленні в 1939:

image Те, що російські війська повинні стояти на цій лінії було очевидно необхідним задля безпеки Росії проти нацистської загрози. У всякому разі, лінія є, і Східний фронт створений, на котрий нацистська Німеччина не наважується напасти. Коли пан фон Ріббентроп був викликаний до Москви минулого тижня, він повинен був дізнатися, і прийняти той факт, що нацистські проекти стосовно Балтії і України мають повністю зупинитися. image

Уряди у вигнанні — з дипмісіями в Лондоні — були визнані чисельними західними урядами впродовж Холодної війни. З відновленням незалежності балтійських країн від СРСР, уряди у вигнанні були інтегровані в нові керівні установи.

Радянізація балтійських країн

image
Меморіальна дошка на будинку уряду Естонії, Тоомпеа, в пам'ять членів уряду вбитих комуністичним терором

СРСР здійснили політичні репресії з подальшою масовою депортацією близько 130 тис. громадян. Вказівки Івана Сєрова «Про порядок проведення висилки антирадянських елементів з Литви, Латвії та Естонії» містили докладні процедури та протоколи для спостережень в депортації народів Балтії.

СРСР почав конституційну метаморфозу балтійських країн спершу створив перехідні «Народні уряди». На чолі з близькими колегами Сталіна, місцевими комуністами й посадовими особами, надісланими з СРСР, вони змусили президентів і уряди усіх трьох країн піти у відставку, замінивши їх тимчасовими «Народними урядами».

14-15 липня, після незаконних змін до виборчого законодавства відповідних держав, місцеві комуністи, лояльні до СРСР, провели сфальсифіковані парламентські вибори до так званих [ru]». Законодавство було змінено таким чином, щоб комуністи та їхні союзники стали єдиними, хто може балотуватися. Результати голосувань були повністю сфабриковані: радянські ЗМІ оприлюднили їх завчасно, і за добу до закриття виборчих дільниць вони вже з'явилися в лондонських газетах. 21 липня, «Народні Сейми» зустрілися для однієї єдиної справи — запиту на приєднання до Радянського Союзу, який був одноголосним. На початку серпня, Верховна Рада СРСР «прийняла» усі три запити. Офіційна радянська заява наголошувала, що в балтійських країнах відбулися соціалістичні революції та вони висловили прохання на приєднання до СРСР.

Нові встановлені радянські уряди в Балтії почали узгоджувати свою політику з радянськими практиками. Згідно панівної доктрини, старі «буржуазні» товариства[] було знищено, аби побудувати на їх місці нові соціалістичні суспільства під керуванням лояльних радянських громадян.

Див. також

Примітки

  1. Гернер, 1993 та 59.
  2. Пріт Буттар: «Between Giants»
  3. Гайден та 1994, 110.
  4. Девід Дж. Сміт: «The Baltic States: Estonia, Latvia and Lithuania»
  5. Мальксо, 2003 та 83.
  6. Михайло Мельтюхов: «Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939—1941»
  7. Петров та 2008, 153.
  8. Петров та 2008, 154.
  9. Петров та 2008, 164.
  10. The Last Flight from Tallinn
  11. «The World Book Encyclopedia» (2003)
  12. The Decision of the Lithuanian Government to Accept the Soviet Ultimatum of June 14, 1940. Архів оригіналу за 17 грудня 2010. Процитовано 15 липня 2016.
  13. Latvijas sūtņa Padomju Savienībā F.Kociņa pārskats par sarunām ar PSRS ārlietu tautas komisāru Vjačeslavu Molotovu 1940.gada 16.jūnijā
  14. «The Baltic States: Estonia, Latvia and Lithuania», с. 19
  15. Жан-Жак Сабренат, Девід Казінс, Олександр Хардінг і Річард С. Уотерхаус: «Estonia: Identity and Independence»
  16. Foreign News: Five Years of Dates. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 липня 2016.
  17. The Occupation of Latvia: Aspects of History and International Law
  18. POWER POLITICS: Germany Over All
  19. Стефан Куртуа: «Чорна книга комунізму. Злочини, терор і репресії»
  20. Toward an Understanding of Europe
  21. Historical Dictionary of Estonia
  22. В. С. Гейн: «Baltic States: A Study of Their Origin and National Development, Their Seizure and Incorporation Into the U.S.S.R»
  23. The President of the Republic acquainted himself with the Estonian Defence Forces
  24. Sidepataljon mälestab vastupanu okupantidele
  25. Riigikogu avaldus kommunistliku režiimi kuritegudest Eestis
  26. Kaitseväelastest said kurja saatuse sunnil korpusepoisid
  27. Девід Чайлдс: «The British Communist Party and the War, 1939-41: Old Slogans Revived»
  28. Радінформбюро: «Фальсификаторы истории»
  29. Місіунас, 1993 та 20.
  30. Analytical list of documents, V. Friction in the Baltic States and Balkans, June 4, 1940 — September 21, 1940
  31. Місіунас, 1993 та 26-7.
  32. Массачусетський технологічний інститут: «Attitudes of the Major Soviet Nationalities»
  33. Mangulis, V. Latvia in the Wars of the 20th Century (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 липня 2016. {{}}: Проігноровано |chapter= ()
  34. Арвідс Швабе: «The Story of Latvia»
  35. О'Коннор та 2003, 117.

Література

  • А. Галушка, Є. Брайлян. Змова диктаторів: Поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939—1941. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 368 с.
  • Крістіан Гернер і Стефан Хедлунд. «The Baltic States and the end of the Soviet Empire». — Routledge, 1993. — 224 с.
  • Лаурі Мальксо. «Illegal Annexation and State Continuity: The Case of the Incorporation of the Baltic States by the USSR». — Martinus Niljhoff Publishers, 2003. — 273 с.
  • Кевін О'Коннор. «The History of the Baltic States». — Greenwood Publishing Group, 2003. — 220 с.
  • Ромуальд Дж. Місіунас і Рейн Таагепера. «The Baltic States: Years of Dependence, 1940-1990». — University of California Press, 1993. — 400 с.
  • Павло Петров. «Punalipuline Balti Laevastik ja Eesti 1939–1941». — Tänapäev, 2008. — 264 с.
  • Джон Гайден, Вагур Мейд і Девід Дж. Сміт. «The Baltic Question During the Cold War». — Routledge, 2008. — 209 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Radyanska okupaciya baltijskih krayin ohoplyuye period z radyansko baltijskih paktiv vzayemodopomogi 1939 do vtorgnennya j aneksiyi v 1940 i masovoyi deportaciyi v 1941 Hronologiya okupaciyi Baltijsih krayin U veresni zhovtni 1939 roku radyanskij uryad domigsya vid nevelikih baltijskih derzhav dogovoriv pro vzayemodopomogu yaki nadali SRSR pravo na rozmishennya tam vijskovih baz Pislya vtorgnennya Chervonoyi armiyi vlitku 1940 radyanska vlada zmusila baltijski uryadi piti u vidstavku Prezidentiv Estoniyi ta Latviyi uv yaznili i piznishe voni pomerli v Sibiru Pid radyanskoyu okupaciyeyu bulo stvoreno novi marionetkovi komunistichni uryadi a poputniki proveli vibori z falsifikovanimi rezultatami Nezabarom novoobrani narodni zbori uhvalili rezolyuciyi z prohannyam vklyuchennya yih krayin do skladu Radyanskogo Soyuzu U chervni 1941 novi radyanski uryadi proveli masovi deportaciyi vorogiv narodu Vidtak bagato baltijciv spochatku vitali nimciv yak vizvoliteliv koli voni distalisya krayin regionu vprodovzh tizhnya PeredumoviPislya vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 zgidno z paktom Molotova Ribbentropa Latviya Litva ta Estoniya pidpadali pid radyansku zonu vplivu sho stanovilo vazhlivij aspekt dogovoru dlya radyanskoyi vladi adzhe vona poboyuvalas sho nimci vikoristayut ci tri krayini yak koridor do Leningradu SRSR vchiniv tisk na Finlyandiyu i Baltiyu shob ti uklali z nim dogovori pro vzayemodopomogu Pislya en z Tallinna 18 veresnya SRSR postaviv pid sumniv nejtralitet Estoniyi 24 veresnya estonskomu ministru zakordonnih sprav visunuli ultimatum u Moskvi SRSR vimagav ukladennya dogovoru pro vzayemnu dopomogu shodo stvorennya vijskovih baz v Estoniyi Estonci ne mali inshogo viboru okrim yak dozvoliti stvorennya radyanskih vijskovo morskih povitryanih i vijskovih baz na dvoh estonskih ostrovah i v portu mista Paldiski pidpisannya ugodi stalosya 28 veresnya 5 i 10 zhovtnya podibnij dogovir pidpisali Latviya i Litva vidpovidno Ugodi dozvolyali SRSR vstanoviti vijskovi bazi na teritoriyi baltijskih derzhav protyagom vijni v Yevropi ta roztashuvati 25 tis radyanskih soldativ v Estoniyi 30 tis v Latviyi i 20 tis v Litvi pochinayuchi z zhovtnya 1939 Finlyandiya prote vidhilila analogichnij radyanskij dogovir Vnaslidok cogo SRSR napav na Finlyandiyu rozpochav Zimovu vijnu u listopadi yaka zakinchilasya u berezni 1940 z vtratoyu finlyandskih teritorij yaki perevishili dovoyenni radyanski vimogi odnak krayina zberegla svij derzhavnij suverenitet Baltijski krayini zberegli nejtralitet pid chas Zimovoyi vijni a radyanska vlada visoko ocinila yih vidnosini z SRSR yak zrazkovi Radyanska okupaciyaVijskovi plani SRSR Shematika radyanskoyi vijskovoyi blokadi i vtorgnennya v Estoniyu i Latviyu v 1940 Dlya mozhlivih vijskovih dij proti Baltiyi radyanska vlada vidilila 435 tis vijsk blizko 8 tis garmat i minometiv ponad 3 tis tankiv i 500 bronovikiv 3 chervnya 1940 usi radyanski vijskovi sili roztashovani v Baltiyi buli peredani pid komanduvannya Oleksandra Loktionova 9 chervnya Semen Timoshenko dav Chervonij armiyi v Leningradskomu vijskovomu okruzi direktivu 02622ss ov yaka vkazuvala na gotovnist do 12 chervnya shob zahopiti sudna estonskogo latvijskogo i litovskogo flotiv na yih bazah abo v mori zahopiti estonski ta latvijski komercijni j vsi inshi sudna pidgotuvatisya do vtorgnennya i visadki v Tallinni j Paldiski nablizitisya do Rizkoyi zatoki j blokuvati uzberezhzhya Estoniyi ta Latviyi v Finskij zatoci ta Baltijskomu mori zapobigti evakuaciyi estonskogo i latvijskogo uryadiv vijskovih sil ta vivedennya aktiviv nadati morsku pidtrimku dlya vtorgnennya v Rakvere zapobigti estonskim i latvijskim polotam do Finlyandiyi abo Shveciyi 12 chervnya radyanskomu Baltijskomu flotu bulo nakazano zdijsniti povnu vijskovu blokadu Estoniyi 13 chervnya radyanski sili visunulisya na svoyi poziciyi i buli gotovi do 14 chervnya koli chotiri pidvodnih i bezlich legkih chovniv flotu roztashuvalisya v Baltijskomu mori Rizkij i Finskij zatokah abi zablokuvati baltijski krayini vid morya flotska eskadra zokrema tri diviziyi esminciv roztashuvalisya na zahodi vid Najssaara ta ostrova Aegna transportnij korabel Dnister i esminec Storozhovij ta Silnij roztashuvalisya z vijskami na bortu dlya vtorgnennya do stolici Tallinn 50 j bataljon roztashuvavsya na chovnah dlya vtorgnennya bilya mista Kunda U morskij blokadi vzyali uchast 120 radyanskih suden vklyuchayuchi odin krejser sim esminciv i simnadcyat submarin a takozh 219 litakiv vklyuchayuchi 84 bombarduvalniki DB 3 i ANT 40 z 8 yi povitryanoyi brigadi ta 62 litaki z 10 yi brigadi 14 chervnya SRSR visunuv ultimatum Litvi Blokuvannya Estoniyi radyanskimi vijskami vidalosya efektivnim adzhe uvaga svitu bula skoncentrovana na padinni Franciyi Dva radyanskih bombarduvalniki zbili finskij pasazhirskij litak en yakij letiv z Tallinna do Gelsinki j mav na bortu diplomatichnu poshtu vid amerikanskih posliv z Tallinna Rigi j Gelsinki V avariyi zaginuv en spivrobitnik diplomatichnoyi sluzhbi SShA Vtorgnennya Chervonoyi armiyi Pogrozhuyuchi vtorgnennyam i zvinuvachuyuchi baltijski krayini u porushenni pershih dogovoriv ta planuvanni zmovi proti SRSR Moskva nadala yim ultimatum vimagayuchi novih postupok vklyuchayuchi zaminu svoyih uryadiv i dozvil na roztashuvannya neobmezhenoyi kilkosti vijsk Baltijski uryadi virishili sho vrahovuyuchi svoyu mizhnarodnu izolyaciyu i nezlichennu kilkist radyanskih vijsk na kordonah a takozh vzhe j na svoyih teritoriyah bulo b marno chiniti aktivnij opir i krashe uniknuti krovoprolittya v yavno prograshnij vijni Okupaciya Baltiyi suprovodzhuvalasya komunistichnimi derzhavnimi perevorotami v kozhnij krayini za pidtrimki radyanskih vijsk 15 chervnya SRSR vdersya do Litvi a radyanski vijska zdijsnili ataku na latvijskij prikordonnij post Maslenki 16 chervnya SRSR vdersya do Estoniyi ta Latviyi V statti zhurnalu Time nadrukovanij v chas vtorgnen pisalosya sho blizko 500 tis vijsk Chervonoyi armiyi za licheni dni zajnyali Baltiyu lishe za tizhden pered zahoplennyam Franciyi nacistami Sotni tisyach okupacijnih radyanskih vijsk znachno perevishuvali chislennist armij baltijskih krayin Bilshist Zbrojnih sil Estoniyi ta Soyuzu oboroni kapitulyuvali zgidno z nakazom estonskogo uryadu i buli rozzbroyeni Chervonoyu armiyeyu Lishe Estonskij nezalezhnij signalnij bataljon roztashovanij v Tallinni na vulici Raua vchiniv sprotiv Chervonij armiyi j komunistichnij miliciyi Narodna samooborona boryuchis z okupacijnimi vijskami 21 chervnya 1940 Protyagom boyu yakij trivav protyagom kilkoh godin azh do zahodu soncya Chervona armiya potrebuvala dodatkove pidkriplennya i shist bronovikiv V pidsumku vijskovij opir zavershivsya peremovinami pislya chogo Nezalezhnij signalnij bataljon sklav zbroyu Vtrati bataljonu stanovili dvoye vbitih i dekilka poranenih a radyanski vijska mali blizko desyati vbitih i trohi bilshe poranenih Reakciya zahodu Vinston Cherchill yakij buv Pershim lordom Admiraltejstva na toj chas skazav u svoyemu radiopovidomlenni v 1939 Te sho rosijski vijska povinni stoyati na cij liniyi bulo ochevidno neobhidnim zadlya bezpeki Rosiyi proti nacistskoyi zagrozi U vsyakomu razi liniya ye i Shidnij front stvorenij na kotrij nacistska Nimechchina ne navazhuyetsya napasti Koli pan fon Ribbentrop buv viklikanij do Moskvi minulogo tizhnya vin povinen buv diznatisya i prijnyati toj fakt sho nacistski proekti stosovno Baltiyi i Ukrayini mayut povnistyu zupinitisya Uryadi u vignanni z dipmisiyami v Londoni buli viznani chiselnimi zahidnimi uryadami vprodovzh Holodnoyi vijni Z vidnovlennyam nezalezhnosti baltijskih krayin vid SRSR uryadi u vignanni buli integrovani v novi kerivni ustanovi Radyanizaciya baltijskih krayinMemorialna doshka na budinku uryadu Estoniyi Toompea v pam yat chleniv uryadu vbitih komunistichnim terorom SRSR zdijsnili politichni represiyi z podalshoyu masovoyu deportaciyeyu blizko 130 tis gromadyan Vkazivki Ivana Syerova Pro poryadok provedennya visilki antiradyanskih elementiv z Litvi Latviyi ta Estoniyi mistili dokladni proceduri ta protokoli dlya sposterezhen v deportaciyi narodiv Baltiyi SRSR pochav konstitucijnu metamorfozu baltijskih krayin spershu stvoriv perehidni Narodni uryadi Na choli z blizkimi kolegami Stalina miscevimi komunistami j posadovimi osobami nadislanimi z SRSR voni zmusili prezidentiv i uryadi usih troh krayin piti u vidstavku zaminivshi yih timchasovimi Narodnimi uryadami 14 15 lipnya pislya nezakonnih zmin do viborchogo zakonodavstva vidpovidnih derzhav miscevi komunisti loyalni do SRSR proveli sfalsifikovani parlamentski vibori do tak zvanih ru Zakonodavstvo bulo zmineno takim chinom shob komunisti ta yihni soyuzniki stali yedinimi hto mozhe balotuvatisya Rezultati golosuvan buli povnistyu sfabrikovani radyanski ZMI oprilyudnili yih zavchasno i za dobu do zakrittya viborchih dilnic voni vzhe z yavilisya v londonskih gazetah 21 lipnya Narodni Sejmi zustrilisya dlya odniyeyi yedinoyi spravi zapitu na priyednannya do Radyanskogo Soyuzu yakij buv odnogolosnim Na pochatku serpnya Verhovna Rada SRSR prijnyala usi tri zapiti Oficijna radyanska zayava nagoloshuvala sho v baltijskih krayinah vidbulisya socialistichni revolyuciyi ta voni vislovili prohannya na priyednannya do SRSR Novi vstanovleni radyanski uryadi v Baltiyi pochali uzgodzhuvati svoyu politiku z radyanskimi praktikami Zgidno panivnoyi doktrini stari burzhuazni tovaristva utochniti bulo znisheno abi pobuduvati na yih misci novi socialistichni suspilstva pid keruvannyam loyalnih radyanskih gromadyan Div takozhRadyanska okupaciya Estoniyi 1940 Radyanska okupaciya Latviyi 1940 Radyanska okupaciya Litvi 1940 Radyanska okupaciya baltijskih krayin 1944 Radyanska okupaciya Ukrayini Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemelPrimitkiGerner 1993 ta 59 Prit Buttar Between Giants Gajden ta 1994 110 Devid Dzh Smit The Baltic States Estonia Latvia and Lithuania Malkso 2003 ta 83 Mihajlo Meltyuhov Upushennyj shans Stalina Sovetskij Soyuz i borba za Evropu 1939 1941 Petrov ta 2008 153 Petrov ta 2008 154 Petrov ta 2008 164 The Last Flight from Tallinn The World Book Encyclopedia 2003 The Decision of the Lithuanian Government to Accept the Soviet Ultimatum of June 14 1940 Arhiv originalu za 17 grudnya 2010 Procitovano 15 lipnya 2016 Latvijas sutna Padomju Savieniba F Kocina parskats par sarunam ar PSRS arlietu tautas komisaru Vjaceslavu Molotovu 1940 gada 16 junija The Baltic States Estonia Latvia and Lithuania s 19 Zhan Zhak Sabrenat Devid Kazins Oleksandr Harding i Richard S Uoterhaus Estonia Identity and Independence Foreign News Five Years of Dates Arhiv originalu za 22 serpnya 2013 Procitovano 15 lipnya 2016 The Occupation of Latvia Aspects of History and International Law POWER POLITICS Germany Over All Stefan Kurtua Chorna kniga komunizmu Zlochini teror i represiyi Toward an Understanding of Europe Historical Dictionary of Estonia V S Gejn Baltic States A Study of Their Origin and National Development Their Seizure and Incorporation Into the U S S R The President of the Republic acquainted himself with the Estonian Defence Forces Sidepataljon malestab vastupanu okupantidele Riigikogu avaldus kommunistliku reziimi kuritegudest Eestis Kaitsevaelastest said kurja saatuse sunnil korpusepoisid Devid Chajlds The British Communist Party and the War 1939 41 Old Slogans Revived Radinformbyuro Falsifikatory istorii Misiunas 1993 ta 20 Analytical list of documents V Friction in the Baltic States and Balkans June 4 1940 September 21 1940 Misiunas 1993 ta 26 7 Massachusetskij tehnologichnij institut Attitudes of the Major Soviet Nationalities Mangulis V Latvia in the Wars of the 20th Century angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano chapter dovidka Arvids Shvabe The Story of Latvia O Konnor ta 2003 117 LiteraturaA Galushka Ye Brajlyan Zmova diktatoriv Podil Yevropi mizh Gitlerom i Stalinim 1939 1941 Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2018 368 s Kristian Gerner i Stefan Hedlund The Baltic States and the end of the Soviet Empire Routledge 1993 224 s Lauri Malkso Illegal Annexation and State Continuity The Case of the Incorporation of the Baltic States by the USSR Martinus Niljhoff Publishers 2003 273 s Kevin O Konnor The History of the Baltic States Greenwood Publishing Group 2003 220 s Romuald Dzh Misiunas i Rejn Taagepera The Baltic States Years of Dependence 1940 1990 University of California Press 1993 400 s Pavlo Petrov Punalipuline Balti Laevastik ja Eesti 1939 1941 Tanapaev 2008 264 s Dzhon Gajden Vagur Mejd i Devid Dzh Smit The Baltic Question During the Cold War Routledge 2008 209 s

Дата публікації:
Топ