Півні́чне поля́рне ко́ло — одна з п'яти важливих паралелей, які позначаються на картах Світу. Ця паралель проходить на широті 66° 33′ 39″ (або 66,56083°) на північ від Екватора. Північніше цієї широти знаходиться Арктика, а південніше — північний помірний пояс. Еквівалентне полярне коло у південній півкулі називається Південне полярне коло.
Статус
Північне полярне коло позначає найпівденніший край зони, де можна спостерігати полярний день (24-годинний освітлений сонцем день, який ще часто називають «білою ніччю») та полярну ніч (24-годинну безсонячну ніч). На північ від Північного полярного кола сонце знаходиться над горизонтом впродовж 24 годин, щонайменше, раз на рік та за горизонтом протягом 24 годин, щонайменше, раз на рік. На широті Північного полярного кола такі події відбуваються, в принципі, точно раз на рік, у дні літнього та зимнього сонцестоянь, відповідно.
Фактично ж, через заломлення сонячних променів в атмосфері, а також через те, що Сонце з Землі видно як диск, а не як точку, частину сонця можна побачити в ніч літнього сонцестояння на широтах, що знаходяться до 50′ (приблизно 90 кілометрів) південніше Північного полярного кола; так само, у день зимнього сонцестояння сонце може бути видимим на широтах, що знаходяться до 50′ північніше Північного полярного кола. Це вірно для спостерігача, який знаходиться на рівні моря, із збільшенням висоти зростають і вищезазначені межі, хоча у гористих регіонах зазвичай не має прямого виду на горизонт.
Положення Північного полярного кола не є фіксованим, а прямим чином залежить від нахилу земної осі, який змінюється протягом великого періоду у межах 2°, що значною мірою пов'язано з припливно-відпливними силами, котрі викликані рухом Місяця по своїй орбіті. У наш час[] Північне полярне коло зміщується на північ зі швидкістю, що становить приблизно 15 метрів на рік.
Географія
Північне полярне коло проходить через Північний Льодовитий океан, Скандинавський півострів, Північну Азію, Північну Америку та Ґренландію. Території суші, розташовані вздовж лінії Північного полярного кола, поділені між вісьмома країнами: Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Сполучені Штати Америки (тобто Аляска), Канада, Данія (тобто Ґренландія) та Ісландія.
Починаючи з Гринвіцького меридіану та рухаючись на схід, Північне полярне коло проходить через:
На північ від Північного полярного кола проживає дуже мало людей, що зумовлено арктичним кліматом. Три найбільші громади, які проживають за полярним колом, знаходяться у Росії в таких містах як: Мурманськ (населення 325 тис.), Норильськ (135 тис.) та Воркута (85 тис.). Тромсе (у Норвегії) має близько 62 тис. мешканців, тоді як місто Рованіємі (у Фінляндії), котре знаходиться трохи південніше лінії, має трохи менше ніж 58 тис.
Див. також
Посилання
- Терра Інко́ґніта: Дослідження канадської Арктики (англ.) — Історичне есе про ранні експедиції до канадської Арктики, ілюстроване мапами, фотографіями та малюнками
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Pivni chne polya rne ko lo odna z p yati vazhlivih paralelej yaki poznachayutsya na kartah Svitu Cya paralel prohodit na shiroti 66 33 39 abo 66 56083 na pivnich vid Ekvatora Pivnichnishe ciyeyi shiroti znahoditsya Arktika a pivdennishe pivnichnij pomirnij poyas Ekvivalentne polyarne kolo u pivdennij pivkuli nazivayetsya Pivdenne polyarne kolo Karta svitu z zobrazhenim na nij Pivnichnim polyarnim kolom Karta Arktiki Zmist 1 Status 2 Geografiya 3 Div takozh 4 PosilannyaStatusred Pivnichne polyarne kolo poznachaye najpivdennishij kraj zoni de mozhna sposterigati polyarnij den 24 godinnij osvitlenij soncem den yakij she chasto nazivayut biloyu nichchyu ta polyarnu nich 24 godinnu bezsonyachnu nich Na pivnich vid Pivnichnogo polyarnogo kola sonce znahoditsya nad gorizontom vprodovzh 24 godin shonajmenshe raz na rik ta za gorizontom protyagom 24 godin shonajmenshe raz na rik Na shiroti Pivnichnogo polyarnogo kola taki podiyi vidbuvayutsya v principi tochno raz na rik u dni litnogo ta zimnogo soncestoyan vidpovidno Faktichno zh cherez zalomlennya sonyachnih promeniv v atmosferi a takozh cherez te sho Sonce z Zemli vidno yak disk a ne yak tochku chastinu soncya mozhna pobachiti v nich litnogo soncestoyannya na shirotah sho znahodyatsya do 50 priblizno 90 kilometriv pivdennishe Pivnichnogo polyarnogo kola tak samo u den zimnogo soncestoyannya sonce mozhe buti vidimim na shirotah sho znahodyatsya do 50 pivnichnishe Pivnichnogo polyarnogo kola Ce virno dlya sposterigacha yakij znahoditsya na rivni morya iz zbilshennyam visoti zrostayut i vishezaznacheni mezhi hocha u goristih regionah zazvichaj ne maye pryamogo vidu na gorizont Polozhennya Pivnichnogo polyarnogo kola ne ye fiksovanim a pryamim chinom zalezhit vid nahilu zemnoyi osi yakij zminyuyetsya protyagom velikogo periodu u mezhah 2 sho znachnoyu miroyu pov yazano z priplivno vidplivnimi silami kotri viklikani ruhom Misyacya po svoyij orbiti U nash chas koli Pivnichne polyarne kolo zmishuyetsya na pivnich zi shvidkistyu sho stanovit priblizno 15 metriv na rik Geografiyared nbsp Znak na uzbichchi shose Dalton Alyaska yakij poznachaye rozmishennya Pivnichnogo polyarnogo kola Pivnichne polyarne kolo prohodit cherez Pivnichnij Lodovitij okean Skandinavskij pivostriv Pivnichnu Aziyu Pivnichnu Ameriku ta Grenlandiyu Teritoriyi sushi roztashovani vzdovzh liniyi Pivnichnogo polyarnogo kola podileni mizh vismoma krayinami Norvegiya Shveciya Finlyandiya Rosiya Spolucheni Shtati Ameriki tobto Alyaska Kanada Daniya tobto Grenlandiya ta Islandiya Pochinayuchi z Grinvickogo meridianu ta ruhayuchis na shid Pivnichne polyarne kolo prohodit cherez Dovgota Krayina teritoriya abo more Primitki 5 10 Pivnichnij Lodovitij okean Norvezke more 15 nbsp Norvegiya 20 nbsp Shveciya 25 nbsp Finlyandiya 30 40 nbsp Rosiya nbsp Kareliya Kandalakska zatoka Kolskij pivostriv 41 43 Bile more 45 50 nbsp Rosiya nbsp Neneciya 55 60 nbsp Rosiya nbsp Komi 65 70 75 80 nbsp Rosiya nbsp Yamaliya Salehard Obska guba 85 nbsp Rosiya nbsp Krasnoyarsk 90 100 105 nbsp Rosiya nbsp Evenkiya 110 120 130 135 140 150 155 nbsp Rosiya nbsp Saha 160 170 sh d 180 nbsp Rosiya nbsp Chukotka 170 zh d Pivnichnij Lodovitij okean Chukotske more Pivnichno Zahidnij prohid 165 nbsp SShA nbsp Alyaska Pivostriv S yuard 163 Pivnichnij Lodovitij okean Zatoka Kocebu 165 160 150 nbsp SShA nbsp Alyaska Fort Yukon 140 130 nbsp Kanada nbsp Yukon 120 nbsp Kanada nbsp Pivnichno zahidni teritoriyi Velike Vedmezhe ozero 110 100 90 85 nbsp Kanada nbsp Nunavut 80 Zatoka Foks 70 65 nbsp Kanada nbsp Nunavut Baffinova Zemlya 60 55 Atlantichnij okean Dejvisova protoka Pivnichno Zahidnij prohid 50 45 40 35 nbsp Daniya nbsp Grenlandiya 30 25 Atlantichnij okean Danska protoka 20 15 nbsp Islandiya Grimsej 10 5 Pivnichnij Lodovitij okean Norvezke more Na pivnich vid Pivnichnogo polyarnogo kola prozhivaye duzhe malo lyudej sho zumovleno arktichnim klimatom Tri najbilshi gromadi yaki prozhivayut za polyarnim kolom znahodyatsya u Rosiyi v takih mistah yak Murmansk naselennya 325 tis Norilsk 135 tis ta Vorkuta 85 tis Tromse u Norvegiyi maye blizko 62 tis meshkanciv todi yak misto Rovaniyemi u Finlyandiyi kotre znahoditsya trohi pivdennishe liniyi maye trohi menshe nizh 58 tis Div takozhred Polyarne kolo Pivdenne polyarne kolo Tropik Raka Tropik KozerogaPosilannyared Terra Inko gnita Doslidzhennya kanadskoyi Arktiki angl Istorichne ese pro ranni ekspediciyi do kanadskoyi Arktiki ilyustrovane mapami fotografiyami ta malyunkami Otrimano z https uk wikipedia org wiki Pivnichne polyarne kolo