Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az
  • Вікіпедія

Програма Спейс Шаттл англ Space Shuttle program була четвертою програмою пілотованих космічних польотів здійсненою Націо

Програма Спейс Шаттл

Програма Спейс Шаттл
www.wikidata.uk-ua.nina.azhttps://www.wikidata.uk-ua.nina.az

Програма «Спейс Шаттл» (англ. Space Shuttle program) була четвертою програмою пілотованих космічних польотів, здійсненою Національним управлінням з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА), у рамках якої в період з 1981 по 2011 рік виконувалися регулярні перевезення екіпажів і вантажів з Землі на орбіту. Її офіційну назву — Космічна транспортна система (Space Transportation System — STS) — було взято з плану 1969 року, де фігурувала «Система космічних кораблів багаторазового використання» — єдиний його пункт, розробка якого була профінансована. У рамках програми було здійснено космічних 135 місій; участь у цій програмі взяли 355 астронавтів із 16 країн, багато з яких здійснили кілька польотів.

Спейс Шаттл
Дата створення / заснування 1972
image
image
Країна image США
Час/дата початку 1972
Час/дата закінчення 2011
Початкова точка маршруту LC-39
Оператор Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
Мета проєкту або місії d і пілотований космічний політ
image Спейс Шаттл у Вікісховищі

Багаторазовий космічний корабель «Спейс Шаттл» складався з орбітального корабля, який виводився на орбіту за допомогою двох багаторазових твердопаливних прискорювачів та одноразового зовнішнього паливного бака. Корабель доставляв на низьку навколоземну орбіту (ННО) до восьми астронавтів і до 23 тонн корисного вантажу. Після завершення своєї місії орбітальний корабель повертався в атмосферу Землі та приземлявся як планер у Космічному центрі імені Кеннеді або на базі ВПС США Едвардс.

Шатл — єдиний пілотований космічний корабель, обладнаний крилами, який досягнув орбіти і здійснив посадку, і перший багаторазовий пілотований космічний корабель, який здійснив кілька польотів на орбіту (подібні можливості мав радянський орбітальний корабель «Буран», але він здійснив лише один політ у космос без екіпажу, після чого програма його розвитку була скасована). Серед місій шатлів — перевезення великогабаритних корисних вантажів на різні орбіти, зокрема на Міжнародну космічну станцію (МКС), забезпечення ротації екіпажів на ній, а також виконання сервісних місій на космічному телескопі «Габбл». Орбітальний корабель також повертав супутники та інші корисні вантажі (наприклад, з МКС) з орбіти на Землю, хоча в такій ролі його використовували рідко. Кожен корабель був розрахований на 100 запусків або 10 років експлуатації. Спочатку планувалося здійснити понад 150 запусків шатлів протягом 15-річного терміну експлуатації, а на піку програми очікувався «запуск щомісяця», але через значні затримки у будуванні Міжнародної космічної станції так часто він ніколи не літав.

Космічні кораблі цього типу в українській мові називають спейс-шатл або просто шатл. Слід зауважити, що, згідно з Українським правописом 2019 року, у назві системи або програми «Спейс Шаттл» слово Шаттл, оскільки це власна назва, пишемо з великої літери і з подвоєною Т, а в назві типу космічного корабля, оскільки це загальна назва, — з маленької і з однією Т: шатл.

Передумови

Концепція багаторазових космічних кораблів у різних варіантах досліджувалася з кінця 1960-х років. Офіційно програма розпочалася в 1972 році, ставши єдиним напрямком діяльності НАСА в галузі пілотованих польотів у космос після програм «Аполлон», «Скайлаб» і «Союз — Аполлон» у 1975 році. Шатл був спочатку задуманий і представлений громадськості в 1972 році як «космічна вантажівка», яка, серед іншого, була потрібна для побудови в 1980-х роках американської космічної станції на низькій навколоземній орбіті, а потім, на початку 1990-х років, її мав замінити новий транспортний корабель. Плани створення американської космічної станції, які зайшли в глухий кут і згодом перетворилися на Міжнародну космічну станцію(МКС), офіційно ініціював у 1983 році тодішній президент США Рональд Рейган. Однак побудова МКС супроводжувалася тривалими затримками, змінами в конструкції та перевитратами, через що довелося кілька разів подовжувати термін служби шатла аж до 2011 року, коли він був уже остаточно виведений з експлуатації. Таким чином, шатли прослужили удвічі довше, ніж було заплановано спочатку. У 2004 році, згідно з [en] президента Джорджа Буша молодшого, використання шатлів мало бути зосереджене майже виключно на завершенні монтажу МКС, який на той момент значно відставав від графіка.

Перший експериментальний орбітальний корабель «Ентерпрайз» фактично був висотним планером: його запускали з верхньої частини спеціально модифікованого літака Boeing 747 лише з метою проведення початкових [en] (ALT). Перший випробувальний політ «Ентерпрайза» відбувся 18 лютого 1977 року, лише через п'ять років після офіційного запуску програми «Спейс Шаттл». 12 квітня 1981 року в рамках місії STS-1 був запущений перший багаторазовий космічний корабель «Колумбія». Останньою місією програми «Спейс Шаттл» стала STS-135, яку здійснив корабель «Атлантіс» у липні 2011 року; це був останній політ шатла. 31 серпня 2011 року програма «Спейс Шаттл» офіційно завершилася.

Концепція й розробка

image
Ранні концепції американських космічних шатлів.

У жовтні 1968 року, ще до висадки «Аполлона-11» на Місяць, НАСА розпочало дослідження проєктів космічних шатлів. Перші дослідження отримали назву «Фаза А», а з червня 1970 року почалася «Фаза Б» з детальнішими й конкретнішими розрахунками. Основним призначенням програми «Спейс Шаттл» була підтримка майбутньої орбітальної станції, перевезення щонайменше чотирьох членів екіпажу і близько 9100 кг вантажу, а також можливість швидкої адаптації до майбутніх польотів.

Лідерами стали два проєкти. Один був розроблений інженерами Центру пілотованих космічних польотів, і його відстоював, зокрема, [en]. Це була досить складна двоступенева система з дельтаподібним крилом. Результатом спроб спростити її конструкцію стала модель [en], спроєктована [en], який, серед іншого, розробив пілотовану капсулу проєкту «Меркурій». Численні пропозиції надійшли й від різних комерційних компаній, але переважну більшість із них відкинули, оскільки кожна лабораторія НАСА наполягала на власній версії.

Водночас інші команди НАСА пропонували широкий спектр пост-аполлонських місій, деякі з яких коштували б стільки ж, скільки й уся програма «Аполлон» або навіть більше. Кожен із цих проєктів вимагав фінансування, у той час як бюджет НАСА жорстко обмежувався. Урешті-решт у 1969 році віцепрезидентові США Спіро Агню були представлені три проєкти. Найперспективнішим із них вважався проєкт шатла, багато в чому завдяки активній кампанії його прихильників. До 1970 року шатл був обраний як єдиний великий проєкт на короткостроковий період після програми «Аполлон».

Коли фінансування програми опинилося під питанням, виникли побоювання, що проєкт може бути скасований. Це викликало спроби зацікавити Повітряні сили США (USAF) використовувати шатли для своїх місій. USAF виявили помірну зацікавленість, але зажадали більшого транспортного засобу — набагато більшого, ніж передбачали його початкові концепції. НАСА на це погодилося: це було вигідно і для його власних планів. Щоб знизити витрати на розробку отриманих проєктів, були додані бічні прискорювачі («бустери»), від'єднуваний паливний бак, а також зроблено багато інших змін, через які значно знизилася «багаторазовість» і значно збільшилася вартість апарата й експлуатаційні витрати. За сприяння ВПС США система почала набувати робочого вигляду.

Історія програми

Докладніше: Спейс Шаттл та Список польотів космічних човників
image
Президент США Річард Ніксон (праворуч) з [en] [en] у січні 1972 року, за три місяці до того, як Конгрес США схвалив фінансування програми «Спейс Шаттл».
image
Екіпажі шатлів, які випробовують заходження на посадку та приземлення, 1976 рік.

Усі місії шатлів стартували з Космічного центру ім. Кеннеді (KSC) у Флориді. Деякі цивільні та військові циркумполярні польоти шатлів планувалося робити з авіабази Ванденберг у Каліфорнії, однак після катастрофи шатла «Челленджер» у 1986 році від її використання для запуску шатлів відмовилися. Погодні [en] включали, зокрема, опади, температуру й вологість повітря, хмарність, прогноз щодо блискавок, вітер тощо. Запуск шатла скасовували, коли в нього могла влучити блискавка.

Першим повністю функціональним орбітальним кораблем став шатл «Колумбія» (із номером OV-102), побудований у Палмдейлі, штат Каліфорнія. Його доставили до Космічного центру імені Кеннеді (KSC) 25 березня 1979 року і вперше запустили з екіпажем із двох осіб 12 квітня 1981 року — у 20-ту річницю польоту Юрія Гагаріна (це був збіг обставин, а не святкування ювілею: запуск був запланований на два дні раніше, але через технічну проблему затримався на два дні).

Шатли «Челленджер» (OV-099) було доставлено до KSC у липні 1982 року, «Діскавері» (OV-103) — у листопаді 1983 року, «Атлантіс» (OV-104) — у квітні 1985 року, а «Індевор» (OV-105) — у травні 1991 року. «Челленджер» спершу побудували й використовували як структурний випробувальний зразок — Structural Test Article (STA-099), але згодом його перетворили на повноцінний орбітальний корабель: виявилося, що це дешевше, ніж перетворити шатл «Ентерпрайз» з випробувального на космічний.

24 квітня 1990 року шатл «Діскавері» у рамках місій STS-31 доставив у космос космічний телескоп «Габбл».

На 135 польотів шатлів два з них — «Колумбія» і «Челленджер» — зазнали катастроф, у результаті чого загинули всі члени екіпажів, загалом 14 астронавтів. Розслідування цих катастроф і детальний аналіз їх причин здійснювалися на національному рівні. Ці події спричинили тривалі паузи в запусках: у решту шатлів були внесені відповідні зміни, перш ніж шатли повернулися до польотів. Після катастрофи «Челленджера» в січні 1986 року наступний запуск шатла був відкладений на 32 місяці. Аналогічна 29-місячна затримка сталася після катастрофи «Колумбії» в лютому 2003 року (місія STS-107).

Найдовшою місією шатла був політ STS-80, який тривав 17 днів і 15 годин. Останнім польотом програми «Спейс Шаттл» став STS-135 8 липня 2011 року.

У 2011 році, після того як програма «Спейс Шаттл» була завершена, багато задач, які вона вирішувала, почали виконувати різні державні й приватні космічні кораблі. З 2008 по 2015 рік Міжнародну космічну станцію (МКС) обслуговував автоматичний транспортний корабель ATV, розроблений і створений Європейським космічним агентством (ЄКА). Секретні військові місії виконував безпілотним орбітальний літак ВПС США X-37B. До 2012 року вантажі на МКС вже доставлялися на комерційній основі в рамках програми НАСА Commercial Resupply Services, призначеної для комерційного доставляння вантажів. Ці місії здійснювалися за допомогою частково багаторазового космічного корабля Dragon, створеного компанією SpaceX, а в кінці 2013 року — космічним кораблем Cygnus компанії Orbital Sciences. Екіпажі на МКС наразі доставляються російським кораблем «Союз», а з 2020 року — капсулою екіпажу SpaceX Dragon 2, яка запускається на багаторазовій ракеті Falcon 9 у рамках програми НАСА Commercial Crew Development, призначеної для комерційних пілотованих кораблів. Компанія Boeing теж розробляє свою капсулу Starliner для обслуговування екіпажу МКС. Її запуск було відкладено, оскільки тестовий політ без екіпажу в грудні 2019 року виявився невдалим, але 20 травня 2022 року безпілотна капсула Starliner уперше пристикувалася до Міжнародної космічної станції. Для місій за межами низької навколоземної орбіти НАСА будує Систему космічних запусків (Space Launch System) і космічний корабель «Оріон», який є частиною програми «Артеміда».

image
Адміністратор НАСА звертається до публіки на церемонії прибуття «Спейслеб» у лютому 1982 року. На трибуні поруч із ним тодішній віцепрезидент Джордж Буш старший, генеральний директор Європейського космічного агентства (ЄКА) Ерік Квістгаард (Eric Quistgaard) і директор Космічного центру імені Кеннеді [en].
image
Президент США Рональд Рейган розмовляє з астронавтами НАСА Генрі Гартсфілдом і Кеном Маттінглі на злітній смузі, а перша леді Ненсі Рейган оглядає носову частину шатла «Колумбія» після його приземлення в День незалежності на авіабазі Едвардс 4 липня 1982 року.
image
Приземлення місії STS-3, березень 1982 року.

Досягнення

image
«Галілео» у вільному польоті в космосі після відділення від шатла «Атлантіс», 1989 рік.
image
Шатл «Індевор» пристикований до Міжнародної космічної станції, 2011 рік.

Нижче перелічені місії програми «Спейс Шаттл»:

  • Місії «Спейслеб», зокрема:
    • Наукові
    • Астрономічні
    • Вирощування кристалів
    • Фізика космосу
  • Будівництво Міжнародної космічної станції (МКС)
  • Ротація екіпажу й обслуговування кораблів «Мир» та Міжнародної космічної станції (МКС)
  • Сервісні місії, як-от ремонт космічного телескопа «Габбл» (HST) та орбітальних супутників
  • Експерименти на низькій навколоземній орбіті
  • На низьку навколоземну орбіту виведено:
    • Космічний телескоп «Габбл»
    • Компоненти Міжнародної космічної станції (МКС)
    • Вантажі для модуля Spacehab і Багатоцільових модулів постачання
    • [en] (Long Duration Exposure Facility)
    • Супутник для дослідження верхніх шарів атмосфери (Upper Atmosphere Research Satellite)
    • Гамма-обсерваторія «Комптон»
    • [en] (The Earth Radiation Budget Satellite)
    • Стикувальний модуль станції «Мир»
  • На орбіту виведено супутники за допомогою прискорювачів, як-от [en] (допоміжний модуль корисного навантаження, PAM-D) або [en] (інерційний розгінний блок, IUS):
    • Висока навколоземна орбіта:
      • Космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра»
      • Перші шість супутників системи [en]
      • Два супутники зв'язку DSCS-III ([en]), в одній місії
      • Супутник програми [en]
    • Міжпланетні місії:
      • «Магеллан»
      • «Галілео»
      • «Улісс»
  • image
    Шатл «Колумбія» приземляється після завершення місії STS-73, 1995 рік.
  • image
    Художня реконструкція місії «Спейслеб-2» (STS-51-F), під час якої здійснювалися деякі експерименти у відсіку корисного навантаження. «Спейслеб» був основним європейським внеском у програму «Спейс Шаттл».
  • image
    Європейські астронавти готуються до місії «Спейслеб», 1984 рік.
  • image
    Орбітальний корабель «Спейслеб» містив герметичну лабораторію та інше обладнання, яке давало йому змогу виконувати функції пілотованої космічної обсерваторії. Місія «Астро-2» (STS-67), 1995 рік.
  • image
    Астронавти [en] і Кетрін Торнтон встановлюють коригувальну оптику на космічний телескоп «Габбл» під час місії STS-61.

Бюджет програми

image
Шатл «Атлантіс» злітає в рамках місії STS-27 2 грудня 1988 року. Приблизно за 8,5 хвилин шатл розігнався до швидкості понад 27 000 км/год і досяг орбіти.
image
Після завершення майже 17-денного космічного польоту шатл «Індевор» приземлився на злітно-посадкову смугу 22 на авіабазі Едвардс у південній Каліфорнії.

На початку розробки програми «Спейс Шаттл» НАСА підрахувало, що вона коштуватиме 7,45 млрд дол. (43 млрд дол. у цінах 2011 року з урахуванням інфляції), які підуть власне на розробку й однократні витрати, а один політ коштуватиме 9,3 млн дол. (54 млн дол. у цінах 2011 року). Згідно з початковими оцінками, вартість доставлення корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту (ННО) мала становити 260 дол./кг корисного навантаження (1400 дол./кг у цінах 2011 року), якщо виходити з граничних та з урахуванням додаткових витрат на запуск і припускати, що вантажопідйомність ракети становитиме 30 т, а кількість запусків — 50 на рік. Згідно з більш реалістичним прогнозом, який передбачав 12 польотів на рік протягом 15-річного терміну служби в поєднанні з початковими витратами на розробку, загальна вартість програми становила приблизно 54 млрд дол. (у цінах 2011 року).

Загальна вартість фактичного 30-річного терміну експлуатації програми «Спейс Шаттл» до 2011 року з урахуванням інфляції становила 196 млрд дол. У 2010 році додаткові витрати на один політ шатла на низьку навколоземну орбіту становили 409 млн дол., або 14 186 дол./кг. Для порівняння: вартість ракети-носія «Протон» становила 141 мільйон доларів, або 6721 дол./кг до ННО, а «Союз 2.1» — 55 млн дол., або 6665 дол./кг, причому ці ракети, на відміну від шатлів, не були багаторазовими.

У [en] на 2005 рік 30 %, або 5 млрд дол., було виділено на операції із шатлами; у 2006 році ця сума була зменшена до 4,3 млрд дол. Значну частину бюджету програми становлять витрати, не пов'язані із запусками: наприклад, протягом 2004—2006 фінансових років НАСА витратило на програму «Спейс Шаттл» близько 13 млрд дол., навіть попри те, що після катастрофи «Колумбії» флот шатлів був законсервований, і за цей час було здійснено лише три запуски. У 2009 фінансовому році в бюджеті НАСА було виділено 2,98 млрд дол. на 5 запусків, у тому числі 490 млн дол. на «інтеграцію програми», 1,03 млрд дол. на «польоти та наземні операції» і 1,46 млрд дол. на «льотне обладнання», до якого входить технічне обслуговування орбітальних кораблів, двигунів і зовнішніх баків між польотами.

Сумарні витрати на один запуск можна оцінити, поділивши загальні витрати за весь час існування програми (разом із вартістю будівель, обладнання, навчання, витратами на зарплати тощо) на кількість здійснених запусків. Загалом було здійснено 135 запусків; сумарна вартість програми становила 192 млрд дол. США (у цінах 2010 року). Отже, один запуск за весь час існування програми «Спейс Шаттл» коштував приблизно 1,5 млрд дол. Згідно з дослідженням 2017 року, виведення одного кілограма вантажу на МКС на шатлах коштувало 272 000 доларів (у цінах 2017 року) — це вдвічі більше, ніж на Cygnus, і втричі більше, ніж на Dragon.

Реалізуючи програму «Спейс Шаттл», НАСА використовувало філософію управління, відому як управління, орієнтоване на успіх (success-oriented management); після катастрофи «Колумбії» історик Алекс Роланд охарактеризував її як «сподівання на краще». Відтоді управління, орієнтоване на успіх, стало об'єктом дослідження кількох аналітиків у цій галузі.

Аварії

Упродовж виконання програми було здійснено 135 польотів штлів у космос. Два шатли було зруйновано, загинули 14 астронавтів:

  • «Челленджер» — зруйнувався 28 січня 1986 року через 73 секунди після старту, політ STS-51-L.
  • «Колумбія» — зруйнувалася 1 лютого 2003 року приблизно за 16 хвилин до очікуваної посадки, політ STS-107.

Крім цих катастроф, був також один [en] і кілька смертельних нещасних випадків на землі під час підготовки до запуску.

«Челленджер», 1986 (STS-51-L)

Докладніше: Катастрофа шатла «Челленджер»
image
«Челленджер» вибухнув через одну хвилину і 13 секунд після старту.

На відеозаписі останнього запуску «Челленджера» 28 січня 1986 року, зробленому великим планом, чітко видно, що проблеми почалися через відмову ущільнювального кільця на правому твердопаливному прискорювачі (SRB). Гарячий факел газу, який витікав із несправного зчленування, спричинив руйнування зовнішнього бака, що, своєю чергою, призвело до розпаду орбітального апарата через надмірні аеродинамічні навантаження. У цій катастрофі загинули всі сім астронавтів, які перебували на борту шатла.

На заміну «Челленджерові» був побудований шатл «Індевор» (OV-105). У ньому використовувалися конструкційні запасні частини, які спершу призначалися для інших шатлів. «Індевор» був створений у травні 1991 року; його перший запуск відбувся роком пізніше.

Після катастрофи «Челленджера» НАСА призупинило програму «Спейс Шаттл» більш ніж на два роки. У систему безпеки вносилися численні зміни, рекомендовані у [en], — зокрема, були перероблені з'єднання бічних прискорювачів, одне з яких вийшло з ладу під час аварії «Челленджера». Серед інших змін — нова аварійна система для етапу керованого польоту орбітального корабля, поліпшені шини і гальма шасі, а також відновлення використання гермокостюмів для астронавтів шатлів (від них відмовилися після місії STS-4; відтоді і аж до аварії «Челленджера» астронавти вдягали лише комбінезони та кисневі шоломи). У вересні 1988 року програму «Спейс Шаттл» продовжив запуск шатл «Діскавері» в рамках місії STS-26.

Аварії вплинули не лише на конструкцію орбітального корабля, а й на НАСА. Нижче наведено кілька рекомендацій, запропонованих комісією Роджерса.

  • Рекомендація I. Необхідно замінити несправні з'єднання й ущільнення твердопаливного двигуна — або шляхом розробки нової конструкції, у якій з'єднань узагалі немає, або шляхом переробки з'єднань і ущільнень. <…> Адміністратор НАСА повинен звернутися до Національної дослідної ради з проханням сформувати незалежний комітет з нагляду за проєктуванням твердопаливних двигунів для виконання рекомендацій Комісії з проєктування та нагляду за проєктними роботами.
  • Рекомендація II. Слід переглянути структуру програми «Спейс Шаттл». <…> НАСА має заохочувати перехід кваліфікованих астронавтів на керівні посади в агентстві.
  • Рекомендація III. НАСА і головні підрядники програми «Шаттл» повинні переглянути всі об'єкти критичності рівнів 1, 1R, 2 і 2R, а також проаналізувати небезпеки.
  • Рекомендація IV. НАСА має створити Управління з безпеки, надійності та забезпечення якості, яке очолюватиме заступник Адміністратора, підзвітний безпосередньо Адміністратору НАСА.
  • Рекомендація VI. НАСА повинно вжити заходів для підвищення безпеки під час посадки. Необхідно вдосконалити систему шин, гальм і коліс передньої опори.
  • Рекомендація VII. НАСА повинно докласти всіх зусиль, щоб забезпечити систему евакуації екіпажу для використання під час польоту на етапі керованого планерування.
  • Рекомендація VIII. Покладання країни на шатли як основний засіб космічних запусків створило перманентний тиск на НАСА, яке змушене збільшувати частоту польотів. <…> НАСА має встановити таку частоту польотів, яка б відповідала його ресурсам.

«Колумбія», 2003 (STS-107)

Докладніше: Катастрофа шатла «Колумбія»
Відео останніх моментів польоту «Колумбії», зняте її екіпажем.
image
Шатл «Діскавері» наближається до Міжнародної космічної станції під час польоту STS-114 28 липня 2005 року. Це була місія «повернення до польотів» шатла після катастрофи «Колумбії».

Після катастрофи «Челленджера» програма «Спейс Шаттл» була безаварійною протягом 17 років, було здійснено 88 польотів. Однак 1 лютого 2003 року зазнав катастрофи шатл «Колумбія»: він зруйнувався на етапі входу в атмосферу, унаслідок чого загинули всі сім членів екіпажу. Первинною причиною аварії став шматок піни, який відділився від зовнішнього бака одразу після зльоту і вдарив по передній кромці лівого крила шатла. Шматок пробив одну з [en], які покривали кромку крила і захищали його від надмірних температур під час входження в атмосферу. Коли «Колумбія» наприкінці місії, яка загалом пройшла у штатному режимі, увійшла в щільні шари атмосфери, гарячий газ потрапив у крило і зруйнував його зсередини, що призвело до втрати керування й руйнування орбітального корабля.

Після катастрофи «Колумбії» Міжнародна космічна станція понад два роки працювала з екіпажем із двох осіб і обслуговувалася переважно російськими космічними кораблями. Хоча місія «Повернення до польоту» (STS-114) у 2005 році була успішною, подібний шматок пінопласту відділився від іншої частини бака. Уламок не влучив у шатл «Діскавері», але з цієї причини програму знову призупинили.

Друга місія «Повернення до польоту» (STS-121), стартувала 4 липня 2006 року о 14:37 (EDT). Два попередні запуски були скасовані через тривалі грози і сильний вітер на стартовому майданчику. Запуск відбувся, незважаючи на заперечення головного інженера і керівника служби безпеки. 13-сантиметрова тріщина в ізоляції зовнішнього бака стала приводом для занепокоєння, проте команда управління місією дала добро на запуск. Ця місія збільшила екіпаж МКС до трьох осіб. «Діскавері» успішно приземлився 17 липня 2006 року о 09:14 (EDT) на злітно-посадковій смузі 15 Космічного центру імені Кеннеді.

Після успішної місії STS-121 усі подальші місії завершилися без серйозних проблем з ізоляцією, і будівництво МКС було успішно завершено. Утім, під час місії STS-118 в серпні 2007 року шатл «Індевор» теж був уражений фрагментом ізоляції на зльоті, але його пошкодження було мінімальним порівняно з пошкодженнями, яких зазнала «Колумбія».

Комісія з розслідування аварії шаттла «Колумбія» у своєму звіті зазначила, що якщо шатл прямує до МКС, ризик для його екіпажу знижується, оскільки станція може виконати роль безпечного притулку для екіпажу, який очікує на порятунок на той випадок, якщо через пошкодження шатла під час зльоту його повернення на Землю є небезпечним. Рада рекомендувала, щоб під час решти польотів у шатлів завжди була можливість пристикуватися до станції. Перед місією STS-114 адміністратор НАСА [en] заявив, що всі майбутні польоти шатлів будуть спрямовані на МКС. Через цю вимогу остання місія з обслуговування космічного телескопа «Габбл», яка була запланована до аварії «Колумбії», стала неможливою, хоча на складах НАСА вже було готове й чекало на модернізацію обладнання для «Габбла» вартістю в мільйони доларів. Багато незгодних із таким обмеженням, зокрема астронавти, просили керівництво НАСА переглянути умови дозволу на проведення місії, але спочатку директор наполягав на своєму рішенні. 31 жовтня 2006 року НАСА оголосило про схвалення запуску «Атлантіса» для виконання п'ятого і останнього польоту шатла з обслуговування космічного телескопа «Габбл», запланованого на 28 серпня 2008 року, однак місія SM4/STS-125 була запущена лише в травні 2009 року.

Одним із наслідків катастрофи «Колумбії» стало те, що під час розробки ракет-носіїв для пілотованих місій, а саме «Арес I», приділялася особлива увага безпеці екіпажу.

Припинення програми

Про припинення програми «Спейс Шаттл» було оголошено в січні 2004 року. Президент Джордж Буш оголосив про своє бачення космічних досліджень, яке передбачало виведення шатлів з експлуатації після завершення будівництва МКС. У березні 2006 року партнери, які брали участь у програмі, визначили, що для повного завершення будівництва МКС потрібно здійснити ще 16 місій. У жовтні 2006 року була затверджена ще одна додаткова місія з обслуговування космічного телескопа «Габбл».

image
«Атлантіс» після останньої посадки, що ознаменувала завершення програми «Спейс Шаттл».

Спочатку останньою місією «Спейс Шаттл» мала стати STS-134. Однак через катастрофу «Колумбії» до запуску були підготовлені додаткові шатли — на випадок проведення рятувальних місій. Оскільки «Атлантіс» готувався до останнього запуску на випадок потреби, у вересні 2010 року було ухвалено рішення, що він полетить у рамках місії STS-135 з екіпажем із чотирьох астронавтів, які в разі надзвичайної ситуації зможуть залишитися на МКС. Місія STS-135 почалася 8 липня 2011 року і закінчилася 21 липня 2011 року о 5:57 ранку за східним поясним часом (09:57 UTC) у Космічному центрі імені Кеннеді. Відтоді і аж до запуску Crew Dragon Demo-2 30 травня 2020 року США були змушені відправляти своїх астронавтів у космос на борту російських кораблів «Союз».

Після останнього польоту кожного шатла їх довелося спеціальним чином обробити, перш ніж передавати їх для демонстрації широкому загалу. Основну небезпеку становили [en] (OMS) і реактивна система керування (RCS), оскільки вони працювали на токсичному гіперголічному паливі; більшість їхніх компонентів доводилося повністю зняти, щоб запобігти виділенню небезпечних газів.

Нині «Атлантіс» виставлений в [en] у Флориді, «Діскавері» — у Центрі Стівена Удвара-Газі у Вірджинії, «Індевор» — у [en] в Лос-Анджелесі, а «Ентерпрайз» — у [en] у Нью-Йорку. Компоненти шатлів були передані Повітряним силам США, представникам програми розвитку МКС, а також урядам Росії та Канади. Їхні двигуни були зняті для використання в Системі космічних запусків (SLS), а для демонстрації були прикріплені запасні сопла RS-25. 

Подальша доля шатлів

image
Шатл «Діскавері» в музеї Центру Стівена Удвара-Газі.

З п'яти побудованих повністю функціональних шатлів нині залишилося три. Шатл «Ентерпрайз», створений для атмосферних випробувань, ніколи не літав у космос і тому використовувався в ролі донора: багато його деталей було знято для використання на інших шатлах. Пізніше він був візуально відреставрований і до 19 квітня 2012 року експонувався в Центрі Стівена Удвара-Газі Національного музею авіації і космонавтики. У квітні 2012 року «Ентерпрайз» було перевезено до Нью-Йорка для експонування в музеї «Інтрепід», де 19 липня 2012 року відкрився павільйон космічних шатлів. У Центрі Стівена Удвар-Газі замість «Ентерпрайза» встановили «Діскавері». «Атлантіс» став частиною виставки космічних шатлів у відвідуваному комплексі Космічного центру імені Кеннеді і з 29 червня 2013 року, після його реконструкції, виставляється там.

14 жовтня 2012 року «Індевор» завершив безпрецедентну 19-кілометрову подорож вулицями міста від Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса до [en], де він експонувався з кінця 2012 року в тимчасовому ангарі. Транспортування з аеропорту тривало два дні, вимагало перекриття великої кількості вулиць, видалення понад 400 дерев, а також масштабних робіт з підняття ліній електропередач, вирівнювання вулиці, тимчасового демонтажу дорожніх знаків, ліхтарних стовпів та інших перешкод. Сотні волонтерів, пожежники та поліцейські допомагали переїзду. На вулицях Лос-Анджелеса великі натовпи глядачів намагалися побачити, як шатл проїжджає через місто.

Нині «Індевор» разом з останнім зовнішнім баком (ET-94), який пройшов перевірку на придатність до польотів, виставлений у горизонтальному положенні в Павільйоні Космічного центру імені Самуеля Онина (Samuel Oschin Air and Space Center), де він пробуде до завершення будівництва Повітряно-космічного центру імені Самуеля Ошина (запланованого розширення Каліфорнійського наукового центру). Після переміщення «Індевор» буде постійно виставлений у конфігурації для запуску разом зі справжніми твердопаливними ракетними прискорювачами і зовнішнім баком.

Модулі екіпажу

image Зовнішні зображення
image Пасажирський модуль Rockwell 74
© Rockwell — host
image
Модуль [ru]» під час місії STS-107.
image
Десять людей усередині модуля «Спейслаб» у відсіку шатла в червні 1995 року святкують стикування «Спейс Шаттла» і «Миру».

Однією зі сфер застосування програми «Спейс Шаттл» був розширений екіпаж. На шатлах літали екіпажі до восьми осіб, але він міг вмістити екіпаж щонайменше з десяти. Ще в 1979 році висувалися різні пропозиції щодо заповнення відсіку корисного навантаження додатковими пасажирами. Одна з пропозицій компанії Rockwell передбачала розміщення у відсіку корисного навантаження аж 74 пасажирів з підтримкою протягом трьох діб на навколоземній орбіті. З меншим орбітальним кораблем, розрахованим на 64 місця, витрати на кінець 1980-х років становили б близько 1,5 млн дол. США за одне місце за один запуск. Пасажирський модуль Rockwell мав дві палуби, чотири сидіння зверху, розташовані впоперек, і два знизу, а також прохід шириною 63 см і додаткове місце для зберігання речей.

Інша конструкція, запропонована компанією Space Habitation Design Associates у 1983 році, передбачала розміщення 72 пасажирів у відсіку корисного навантаження шатла. Пасажири мали розташовуватися в шести окремих секціях, кожна з яких мала ілюмінатори та власну завантажувальну рампу під час запуску, а також сидіння різної конфігурації для запуску й посадки. Ще одна пропозиція базувалась на житлових модулях «Спейслеб» і передбачала 32 місця у відсіку корисного навантаження на додачу до місць у кабіні пілота.

Здійснювалися спроби аналізувати комерційну експлуатацію STS. Якщо врахувати дані НАСА про середню вартість запуску одного шатла станом на 2011 рік, яка тоді становила близько 450 млн дол. за місію, вартість одного місця в 74-місному модулі, передбаченому компанією Rockwell, становила менше 6 млн дол., не враховуючи місця постійного екіпажу. У деяких пасажирських модулях використовувалося обладнання, подібне до існуючого, — наприклад, тунель, який був необхідний також для [ru]» і «Спейслеб».

Подальші розробки

Протягом трьох десятиліть експлуатації шатлів було частково розроблено, але не завершено кілька різних космічних кораблів, якими планувалося їх замінити. Нижче наведено перелік таких космічних кораблів.

  • Удосконалений пілотований корабель «Земля — орбіта».
  • «Шатл II» — концепція космічного центру імені Джонсона для наступної програми із двома прискорювачами та двома баками, встановленими на його крилах.
  • Національний аерокосмічний літак (NASP) — Rockwell X-30 (фінансування припинено).
  • [en], концепція одноступеневого космічного літака (SSTO) з аерокосмічним двигуном.
  • Lockheed Martin X-33 (скасований 2001 року).
  • «Арес I» (закінчився зі скасуванням програми «Сузір'я»).
  • [en] (OSP).

Одним із проєктів у напрямку космічних перевезень була Програма запусків багаторазових ракет-носіїв (Reusable Launch Vehicle — RLV), ініційована НАСА в 1994 році. У рамках цієї програми здійснювалися роботи над орбітальними літаками X-33 і X-34. На розробку X-33 НАСА витратило близько 1 мільярда доларів США, сподіваючись, що цей апарат буде введений в експлуатацію до 2005 року. Іншою програмою на рубежі тисячоліть була [en] (Space Launch Initiative — SLI) — ініціатива щодо запуску наступного покоління.

Ініціатива космічних запусків була започаткована у 2001 році, а наприкінці 2002 року її розділили на дві програми — [en] (Orbital Space Plane Program — OSP), орієнтовану на забезпечення доступу до Міжнародної космічної станції, та [en] (Next Generation Launch Technology — NGLT).

Частково виконувати обов'язки шатлів могли б апарати [en] та [en], які створювалися в рамках програми [en] і призначалися насамперед для поверенення екіпажу з МКС. HL-20 була скасована у 1993 році, а X-38 — у 2002-му. Існувало кілька інших програм, як-от Альтернативний модуль повернення екіпажу станції (Station Crew Return Alternative Module — SCRAM) і Корабель для гарантованого повернення екіпажу (Assured Crew Return Vehicle — ACRV).

Згідно з [en] 2004 року, наступною пілотованою програмою НАСА мала стати програма «Сузір'я» з ракетами-носіями «Арес I» і «Арес V» та космічним кораблем «Оріон». Однак ця програма так і не була профінансована повністю, і на початку 2010 року адміністрація Барака Обами звернулася до Конгресу з проханням натомість схвалити план доставки вантажів та екіпажів на низькі навколоземні орбіти, який значною мірою покладався на приватний сектор.

У 2006 році розпочалася Програма комерційних орбітальних транспортних послуг (COTS), метою якої була розробка комерційних вантажних кораблів без екіпажу для обслуговування МКС. Перший із таких кораблів, [en], був створений у 2012 році, а другий, «Сігнус» компанії Orbital Sciences, — у 2014 році.

У 2010 році була ініційована програма Commercial Crew Development (CCDev), метою якої було створення комерційних пілотованих космічних кораблів, здатних доставляти щонайменше чотирьох членів екіпажу на МКС, перебувати в стикуванні протягом 180 днів, а потім повертати їх назад на Землю. Очікувалося, що ці космічні кораблі, як-от Dragon 2 компанії SpaceX і CST-100 Starliner компанії Boeing, стануть до ладу приблизно у 2020 році. У рамках місії Crew Dragon Demo-2 корабель Dragon 2 компанії SpaceX доставив астронавтів на МКС, відновивши для США здатність виконувати пілотовані запуски. Перша пілотована місія SpaceX стартувала 15 листопада 2020 року о 19:27:17 за північноамериканським східним часом і доставила на МКС чотирьох астронавтів.

Скасовану програму «Сузір'я» замінили дуже схожою програмою «Артеміда». Конструкція космічного апарата «Оріон» залишилася практично незмінною порівняно з попередньою. Ракету-носій «Арес V», розробка якої планувалася, замінили на меншу SLS, за допомогою якої планується запускати як «Оріон», так і інше необхідне обладнання. Exploration Flight Test 1 (EFT-1), випробувальний політ космічного корабля «Оріон» без екіпажу, був здійснений 5 грудня 2014 року за допомогою ракети Delta IV Heavy.

Першим польотом ракети SLS, виконаним як випробування завершеної системи «Оріон — SLS», стала «Артеміда-1», запущена 22 листопада 2022 року. Під час місії капсула «Оріон» провела 10 днів без екіпажу на [en] на відстані 57 000 кілометрів від Місяця, після чого повернулася на Землю. Запуск «Артеміди-2», першої пілотованої місії програми, у рамках якої чотири астронавти мали пролетіти повз Місяць на відстані 8520 кілометрів, а потім повернутися на Землю траєкторією вільного повернення, спершу був запланований на 2024 рік, але згодом його посунули на 2025 рік. Після «Артеміди-2» планується доставити силовий і рушійний елемент Lunar Gateway і три компоненти змінного місячного посадкового модуля, здійснивши кілька запусків силами комерційних [en]. Запуск «Артеміди-3» планується на 2025 рік на ракеті SLS Block 1, яка доставить на Місяць мінімалістичні версії Gateway і змінного посадкового модуля; це буде перша пілотована посадка на Місяць у рамках програми. Планується, що спускний модуль приземлиться в районі південного полюса Місяця, де два астронавти пробудуть близько одного тижня.

Галерея

  • image
    Лінійний аеродинамічний двигун для скасованого проєкту X-33.
  • image
    Космічний корабель Dragon, один із кількох наступників «шатлів», доставляє вантаж на МКС.
  • image
    Космічний корабель НАСА «Оріон» для місії «Артеміда-1» у [en], 01.12.2019.
  • image
    Основний ступінь ракети-носія космічної системи «Артеміда-1».
  • image
    Основний ступінь космічної ракети-носія викочується зі складальної станції Мічуд для відправлення у Космічний центр імені Джона Стенніса.
  • image
    Космічний корабель Boeing CST-100 Starliner стикується з МКС.
  • image
    Космічний корабель SpaceX Crew Dragon стикується з МКС.

Активи та план переходу

image
Шатл «Атлантіс» через 30 хвилин після остаточного приземлення.

У рамках програми «Спейс Шаттл» працювало понад 5000 осіб, виконували замовлення понад 654 підприємства, у ній використовувалися понад 1,2 мільйона одиниць обладнання. Загальна вартість обладнання становила понад 12 млрд дол. Об'єкти, пов'язані із шаттлами, становили понад чверть інвентарю НАСА. По всій території Сполучених Штатів Америки налічувалося понад 1200 активних постачальників програми. Розроблений НАСА план переходу передбачав, що програма триватиме до 2010 року, а перехідний етап і етап виведення з експлуатації триватимуть до 2015 року. Протягом цього часу повинні були розроблятися апарати «Арес I» та «Оріон», а також місячний модуль [en]», однак згодом ці програми були скасовані.

У 2010-х роках здійснювалися дві основні програми польотів людини в космос — Commercial Crew Program (Програма комерційних польотів) і програма «Артеміда». Наприклад, [en] використовується для запуску ракет-носіїв Falcon 9 і Falcon Heavy.

Критика програми

Часткова багаторазовість шатлів була однією з основних вимог до програми під час її початкової розробки. Технічні рішення, які забезпечували повернення й повторне використання орбітального корабля, зменшували можливості корисного навантаження за один запуск. Початковою ідеєю було компенсувати це зменшення за рахунок зниження витрат на запуск і високої частоти запусків. Однак фактичні витрати на один запуск шатла виявилися вищими, ніж передбачалося спочатку. Крім того, у рамках програми «Спейс Шаттл» не виконувалися заплановані 24 місії на рік, як спочатку прогнозувало НАСА.

Напочатку «Спейс Шаттл» задумувався як ракета-носій для виведення супутників на орбіту, і до катастрофи «Челленджера» він переважно для цього й використовувався. Ціни НАСА, які були нижчими за собівартість, не перевищували ціни на одноразові ракети-носії: передбачалося, що велика кількість польотів шатлів згодом компенсує початкові фінансові втрати. Удосконалення одноразових ракет-носіїв і відмова від комерційного корисного навантаження для шатлів призвели до того, що основним засобом для розгортання супутників одноразові ракети-носії стали. Ключовим замовником польотів шатлів було Національне управління повітряно-космічної розвідки (NRO), відповідальне за супутники-шпигуни. Зв'язок із NRO залишався засекреченим до 1993 року, а таємні міркування щодо вимог NRO до корисного навантаження зумовили недостатню прозорість програми. Запропонована програма [en]», скасована після катастрофи «Челленджера», вивела б космічний корабель за межі його експлуатаційних можливостей.

Фатальні катастрофи «Челленджера» і «Колумбії» продемонстрували ризики польотів на шатлах, здатні призвести до загибелі екіпажу. Конструкція орбітального корабля обмежувала можливості аварійного завершення польоту, оскільки воно вимагало керованого польоту шатла до злітно-посадкової смуги або надання екіпажу можливості покинути корабель самостійно, а не на космічних капсулах «Аполлон» і «Союз». Згідно з ранніми аналізами безпеки, оприлюдненими інженерами й керівництвом НАСА, прогнозована ймовірність катастрофічної аварії, яка призвела б до загибелі екіпажу, становила від 1 на 100 запусків до рідкісного 1 на 100 000. Після втрати двох шатлів ризики були переоцінені, і було встановлено, що ймовірність катастрофічної втрати корабля й екіпажу становить 1 до 9. Після цього керівництво НАСА критикували за те, що воно погодилося на підвищений ризик для екіпажу в обмін на збільшення частоти польотів. У звітах щодо «Челленджера» й «Колумбії» пояснювалося, що культура НАСА не змогла гарантувати безпеку екіпажу через відсутність об'єктивної оцінки потенційних ризиків місій.

Допоміжні транспортні засоби

Для підтримки програми «Спейс Шаттл» використовувалося багато транспортних засобів, переважно наземних:

  • Гусеничний транспортер: перевозив [en] і шатли від Будівлі для збирання космічних кораблів (VAB) до стартового майданчика № 39, який був збудований ще для космічної програми «Аполлон».
  • Літаки для транспортування шатлів (SCA) являли собою два модифіковані літаки Boeing 747. Кожен із них міг доставити орбітальний корабель від місця посадки назад до Космічного центру імені Кеннеді. Після закінчення їх терміну служби їх було доставлено на [en] в [en] та Космічному центрі Х'юстона.
  • Система транспортування орбітальних апаратів (Orbiter Transfer System) — 36-колісний транспортувальний причіп, спершу побудований для пускового комплексу Повітряних сил США на авіабазі Ванденберг у Каліфорнії (пізніше переобладнаний для ракет Delta IV). Транспортував орбітальні апарати від посадкового комплексу на стартовий майданчик, що давало змогу збирати й запускати ракети, не використовуючи окрему будівлю на кшталт Будівлі для збирання космічних кораблів (VAB) і «дорогу» для гусеничного транспортера. До закриття об'єкта у Ванденберзі орбітальні апарати перевозили від Центру обслуговування орбітальних кораблів (OPF) до VAB на шасі, яке піднімали лише тоді, коли орбітальний апарат приєднували до вже з'єднаних один з одним бічних прискорювачів і зовнішнього паливного бака. Причіп давав змогу транспортувати орбітальний апарат від Центру обслуговування орбітальних кораблів до [en] (MDD) або до Будівлі для збирання космічних кораблів без додаткового навантаження на шасі.
  • Засіб для транспортування екіпажу (Crew Transport Vehicle, CTV) — модифікований телетрап, за допомогою якого астронавти могли вийти з орбітального корабля після приземлення. Увійшовши в CTV, астронавти знімали свої скафандри й розташовувалися у кріслах і ліжках для медичного огляду, після чого їх транспортували назад до кают екіпажу в [en]. Спочатку побудований для проєкту «Аполлон».
  • «Астрофургон» — [en] — використовувався у дні запусків для перевезення астронавтів від кают екіпажу в [en] на стартовий майданчик. Використовувався також для транспортування астронавтів назад, від Засобу для транспортування екіпажу на [en].
  • Три локомотиви, які обслуговували [en] і використовувалися для транспортування сегментів твердопаливних ракетних прискорювачів Space Shuttle, були визнані непотрібними для щоденної експлуатації в Космічному центрі імені Кеннеді. У 2014 році локомотив № 2 було відправлено до [en]. У квітні 2015 року локомотив № 1 було відправлено до порту округу Накетош (Луїзіана), а № 3 — до [en].
image
Гусеничний транспортер № 2 («Франц») під час дорожніх випробувань у грудні 2004 року після заміни гусеничних башмаків.
image
«Атлантіс» готується до стикування з літаком — носієм шаттлів за допомогою пристрою спарювання після місії STS-44.
image
Теплохід [en] — корабель НАСА для виловлення й транспортування твердопаливних прискорювачів шаттлів.

Див. також

  • Шатл
  • Список польотів шатлів

Примітки

  1. Space Task Group Report, 1969. web.archive.org. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 20 квітня 2024. [Архівовано 2016-01-14 у Wayback Machine.]
  2. http://www.iss-casis.org/About/ISSTimeline.aspx
  3. Цікава наука (9 жовтня 2020), Як посадити "Спейс Шатл"... з космосу [Bret Copeland], процитовано 15 серпня 2024
  4. Прототип європейського шатлу готовий до старту [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Перший національний, 10.02.2015.
  5. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf, § 128, п. 3.
  6. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf, § 128, п. 1.
  7. https://www.iss-casis.org/About/ISSTimeline.aspx
  8. Spaceflight Now | Breaking News | Shannon to review options for deep space exploration. www.spaceflightnow.com. Процитовано 23 квітня 2024.
  9. KSC Release No. 39-99. web.archive.org. 26 червня 2009. Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 2 травня 2024. [Архівовано 2009-06-26 у Wayback Machine.]
  10. 'Yeeeow!' and 'Doggone!' Are Shouted on Beaches as Crowds Watch Liftoff. archive.nytimes.com. Процитовано 3 травня 2024.
  11. STS-31 - NASA (амер.). Процитовано 5 травня 2024.
  12. Return to Flight...Challenger Accident. www.nasa.gov. Процитовано 5 травня 2024.
  13. published, Tariq Malik (12 квітня 2006). Columbia’s White External Fuel Tanks. Space.com (англ.). Процитовано 5 травня 2024.
  14. #author.fullName}. Secretive US space plane X-37B lands after record 908 days in orbit. New Scientist (амер.). Процитовано 5 травня 2024.
  15. Commercial Crew Program -. blogs.nasa.gov (амер.). 4 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  16. Boeing's Starliner encounters a problem: Spacecraft is not in proper orbit - CNN. web.archive.org. 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 5 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  17. Thompsonpublished, Amy (18 серпня 2018). Get an Up-Close Look at Boeing's New CST-100 Starliner Spaceship (Photos). Space.com (англ.). Процитовано 5 травня 2024.
  18. Reuters (21 травня 2022). Boeing’s Starliner capsule docks for first time with International Space Station. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 5 травня 2024.
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () [Архівовано 2018-12-24 у Wayback Machine.]
  20. STS-31. web.archive.org. 15 серпня 2011. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 9 травня 2024. [Архівовано 2011-08-15 у Wayback Machine.]
  21. Long Duration Exposure Facility (LDEF) Archive System. web.archive.org. 29 травня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 9 травня 2024. [Архівовано 2013-10-31 у Wayback Machine.]
  22. Spaceflight mission report: STS-48. spacefacts.de. Процитовано 9 травня 2024.
  23. heasarc.gsfc.nasa.gov https://heasarc.gsfc.nasa.gov/docs/cgro/epo/brochures/compton/bro5.html. Процитовано 9 травня 2024. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  24. 41-G. web.archive.org. 29 березня 2013. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 9 травня 2024. [Архівовано 2013-03-29 у Wayback Machine.]
  25. https://archive.org/details/storyofspacestat0000harl
  26. Inc, Educational Foundation for Nuclear Science (1973-02). Bulletin of the Atomic Scientists (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc.
  27. http://archive.gao.gov/f0302/096542.pdf
  28. CAIB. web.archive.org. 12 серпня 2006. Архів оригіналу за 12 серпня 2006. Процитовано 12 травня 2024. [Архівовано 2006-08-12 у Wayback Machine.]
  29. Borenstein, Seth; Writer, AP Science. Space shuttle's legacy: Soaring in orbit and costs. phys.org (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
  30. Xu, Qin; Hollingsworth, Peter; Smith, Katharine (2019). Launch Cost Analysis and Optimization Based on Analysis of Space System Characteristics. Transactions of the Japan Society for Aeronautical and Space Sciences. Т. 62, № 4. с. 175—183. doi:10.2322/tjsass.62.175. Процитовано 13 травня 2024.
  31. published, Leonard David (11 лютого 2005). Total Tally of Shuttle Fleet Costs Exceed Initial Estimates. Space.com (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
  32. published, Brian Berger (7 лютого 2005). NASA 2006 Budget Presented: Hubble, Nuclear Initiative Suffer. Space.com (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
  33. FY 2022 NASA Budget Request - NASA (амер.). 27 січня 2015. Процитовано 13 травня 2024.
  34. Pielke, Roger; Byerly, Radford (2011-04). Shuttle programme lifetime cost. Nature (англ.). Т. 472, № 7341. с. 38—38. doi:10.1038/472038d. ISSN 1476-4687. Процитовано 14 травня 2024.
  35. The Space Review: Review: The Space Shuttle Program: Technologies and Accomplishments. www.thespacereview.com. Процитовано 14 травня 2024.
  36. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2024/03/apr2-roland-testimony.pdf
  37. Weinrich, Heinz (2013). Management: A Global, Innovative, and Entrepreneurial Perspective. p. 126.
  38. Klikauer, Thomas (2016). Management Education: Fragments of an Emancipatory Theory. p. 220.
  39. Keuper, Franz (2013). Finance Bundling and Finance Transformation: Shared Services Next Level. p. i.
  40. Return to Flight...Challenger Accident. www.nasa.gov. Процитовано 17 травня 2024.
  41. https://www.washingtontimes.com/news/2006/jun/26/20060626-110227-5543r/
  42. Wayback Machine. web.archive.org. 9 грудня 2007. Архів оригіналу за 9 грудня 2007. Процитовано 22 травня 2024. [Архівовано 2007-12-09 у Wayback Machine.]
  43. published, Todd Halvorson (12 серпня 2009). Dumping NASA's New Ares I Rocket Would Cost Billions. Space.com (англ.). Процитовано 22 травня 2024.
  44. Jenkins, Dennis R. (2016). Space Shuttle: Developing an Icon — 1972—2013. Specialty Press. ISBN 978-1-58007-249-6.
  45. Vision for Space Exploration - NASA (амер.). Процитовано 24 травня 2024.
  46. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2023/01/55583main_vision_space_exploration2.pdf?emrc=fac10e
  47. Chang, Kenneth (30 травня 2020). SpaceX Lifts NASA Astronauts to Orbit, Launching New Era of Spaceflight. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 24 травня 2024.
  48. Shuttle-Mir History/Spacecraft/Space Shuttle Orbiter/Space Shuttle Sub-Systems. historycollection.jsc.nasa.gov. Процитовано 26 травня 2024.
  49. Jenkins, Dennis R. (2016). Space shuttle: developing an icon: 1972-2013. Forest Lake, MN: Specialty Press. ISBN .
  50. Jenkins, Dennis R. (2016). Space Shuttle: Developing an Icon — 1972—2013. Specialty Press. ISBN 978-1-58007-249-6.
  51. https://californiasciencecenter.org/exhibits/endeavour-experience
  52. https://californiasciencecenter.org/exhibits/endeavour-experience/space-shuttle-endeavour
  53. California Science Center breaks ground on space shuttle Endeavour’s new vertical home. Daily News (амер.). 1 червня 2022. Процитовано 28 травня 2024.
  54. Human Space Flight (HSF) - Space Shuttle. web.archive.org. 31 серпня 2000. Архів оригіналу за 31 серпня 2000. Процитовано 29 травня 2024. [Архівовано 2000-08-31 у Wayback Machine.]
  55. Space Future - The Future of Space Tourism. www.spacefuture.com. Процитовано 29 травня 2024.
  56. Space Future - The Space Tourist. www.spacefuture.com. Процитовано 29 травня 2024.
  57. Space Future - The Space Tourist. www.spacefuture.com. Процитовано 31 травня 2024.
  58. Space Future - The Space Tourist. www.spacefuture.com. Процитовано 31 травня 2024.
  59. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2016/08/sp-2014-617.pdf?emrc=81adc8
  60. Space Shuttle and International Space Station | NASA. web.archive.org. 5 грудня 2022. Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 2 червня 2024. [Архівовано 2019-11-02 у Wayback Machine.]
  61. https://www.spacefuture.com/archive/images/the_space_tourist.15.gif
  62. published, Denise Chow (12 квітня 2011). Why There's No Replacement for the Space Shuttle. Space.com (англ.). Процитовано 10 червня 2024.
  63. 10 Space Shuttles which never flew. web.archive.org. 10 березня 2019. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 10 червня 2024. [Архівовано 2019-03-10 у Wayback Machine.]
  64. Eldred, Charles H. (1 жовтня 1986). Advanced manned earth-to-orbit vehicle (англ.). Процитовано 10 червня 2024.
  65. Shuttle II. web.archive.org. 28 грудня 2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 10 червня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  66. https://ntrs.nasa.gov/api/citations/19910018900/downloads/19910018900.pdf
  67. Chang, Kenneth (20 жовтня 2014). 25 Years Ago, NASA Envisioned Its Own ‘Orient Express’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 червня 2024.
  68. Venturestar. web.archive.org. 28 грудня 2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 10 червня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  69. Fact Sheet #2. web.archive.org. 22 жовтня 2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 10 червня 2024. [Архівовано 2014-10-22 у Wayback Machine.]
  71. U.S. Senate Committee on Appropriations. web.archive.org. 27 грудня 2006. Архів оригіналу за 27 грудня 2006. Процитовано 10 червня 2024. [Архівовано 2006-12-27 у Wayback Machine.]
  72. Reusable Launch Vehicle. web.archive.org. 24 лютого 2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2024. [Архівовано 2013-02-24 у Wayback Machine.]
  73. https://www.researchgate.net/publication/294188389_NASA's_space_launch_initiative
  74. U.S. Senate Committee on Appropriations. web.archive.org. 27 грудня 2006. Архів оригіналу за 27 грудня 2006. Процитовано 11 червня 2024. [Архівовано 2006-12-27 у Wayback Machine.]
  75. Hueter, Uwe (1 січня 2003). NASA's Next Generation Launch Technology Program - Strategy and Plans (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
  76. x0av6 (4 серпня 2016). HL-20 - Lifting Body Spaceplane for Personnel Launch System. AeroSpaceGuide.net (амер.). Процитовано 12 червня 2024.
  77. CARREAU, MARK. X-38 project's cancellation irks NASA, partners. Chron (англ.). Процитовано 12 червня 2024.
  78. NASA ACRV. www.astronautix.com. Процитовано 12 червня 2024.
  79. NASA Releases COTS Final Report | NASA. web.archive.org. 7 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 19 червня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  80. Bergin, Chris (7 жовтня 2011). ISS partners prepare to welcome SpaceX and Orbital in a busy 2012. NASASpaceFlight.com (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  81. Biggest CCDev Award Goes to Sierra Nevada | SpaceNews.com. archive.ph. 9 вересня 2012. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 20 червня 2024. [Архівовано 2012-09-09 у Archive.is]
  82. Boeing CST-100 Starliner in Space - NASA (амер.). Процитовано 20 червня 2024.
  83. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/static/dm2/Launch America - a partnership between NASA and private space companies – will help open the space above Earth to people besides government astronauts. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/static/dm2/NASA. Процитовано 20 червня 2024.
  84. SpaceX успішно запустила Crew Dragon Resilience: все, що потрібно знати про місію Crew-1. 24 Канал (укр.). 16 листопада 2020. Процитовано 20 червня 2024.
  85. NASA Announces Design For New Deep Space Exploration System - NASA (амер.). Процитовано 21 червня 2024.
  86. Foust, Jeff (5 грудня 2014). Delta 4 Heavy Launches Orion on Second Attempt. SpaceNews (амер.). Процитовано 21 червня 2024.
  87. Bergin, Chris (24 лютого 2012). Acronyms to Ascent - SLS managers create development milestone roadmap. NASASpaceFlight.com (амер.). Процитовано 21 червня 2024.
  88. Artemis I Overview | NASA. web.archive.org. 17 серпня 2022. Архів оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 23 червня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  89. Foust, Jeff (16 листопада 2022). SLS launches Artemis 1 mission. SpaceNews (амер.). Процитовано 23 червня 2024.
  90. Artemis I – Flight Day 10: Orion Enters Distant Retrograde Orbit – Artemis. blogs.nasa.gov (амер.). 25 листопада 2022. Процитовано 23 червня 2024.
  91. NASA’s First Flight With Crew Important Step on Long-term Return to the Moon, Missions to Mars - NASA (амер.). 27 серпня 2018. Процитовано 23 червня 2024.
  92. Foust, Jeff (9 листопада 2021). NASA delays human lunar landing to at least 2025. SpaceNews (амер.). Процитовано 23 червня 2024.
  93. published, Hanneke Weitering (23 травня 2019). NASA Has a Full Plate of Lunar Missions Before Astronauts Can Return to Moon. Space.com (англ.). Процитовано 23 червня 2024.
  94. Grush, Loren (17 травня 2019). NASA administrator on new Moon plan: ‘We’re doing this in a way that’s never been done before’. The Verge (англ.). Процитовано 23 червня 2024.
  95. Chang, Kenneth (14 травня 2019). For Artemis Mission to Moon, NASA Seeks to Add Billions to Budget. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 23 червня 2024.
  96. Foust, Jeff (22 липня 2019). NASA outlines plans for lunar lander development through commercial partnerships. SpaceNews (амер.). Процитовано 23 червня 2024.
  97. http://www.nasa.gov/pdf/202388main_Transition_Mgmt_Plan-Final.pdf | Ghostarchive. ghostarchive.org. Процитовано 26 червня 2024.
  98. Exploring the Unknown - NASA (амер.). Процитовано 30 червня 2024.
  99. https://aviationweek.typepad.com/space/2007/03/human_space_exp.html
  100. Jenkins, Dennis R. (2016). Space Shuttle: Developing an Icon : 1972-2013 (англ.). Specialty Press. ISBN .
  101. Cook, Richard C. (2006). Challenger revealed: an insider's account of how the Reagan administration caused the greatest tragedy of the space age. New York: Thunder's Mouth Press. ISBN .
  102. Magazine, Smithsonian. Spaceflight Safety: Shuttle vs. Soyuz vs. Falcon 9. Smithsonian Magazine (англ.). Процитовано 5 липня 2024.
  103. The Challenger Disaster: A Case of Subjective Engineering - IEEE Spectrum. spectrum.ieee.org (англ.). Процитовано 5 липня 2024.
  104. Wayback Machine. web.archive.org. 7 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 5 липня 2024. [Архівовано 2020-08-07 у Wayback Machine.]
  105. https://www.npr.org/2011/03/04/134265291/early-space-shuttle-flights-riskier-than-estimated
  107. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2021/09/mdd_fs-014.pdf
  108. Wayback Machine. web.archive.org. 9 червня 2009. Процитовано 6 листопада 2024.
  110. Dean, James. NASA Railroad rides into sunset. Florida Today (амер.). Процитовано 16 липня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Programa Spejs Shattl angl Space Shuttle program bula chetvertoyu programoyu pilotovanih kosmichnih polotiv zdijsnenoyu Nacionalnim upravlinnyam z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru NASA u ramkah yakoyi v period z 1981 po 2011 rik vikonuvalisya regulyarni perevezennya ekipazhiv i vantazhiv z Zemli na orbitu Yiyi oficijnu nazvu Kosmichna transportna sistema Space Transportation System STS bulo vzyato z planu 1969 roku de figuruvala Sistema kosmichnih korabliv bagatorazovogo vikoristannya yedinij jogo punkt rozrobka yakogo bula profinansovana 1 U ramkah programi bulo zdijsneno kosmichnih 135 misij uchast u cij programi vzyali 355 astronavtiv iz 16 krayin bagato z yakih zdijsnili kilka polotiv Spejs Shattl Data stvorennya zasnuvannya1972 Krayina SShA Chas data pochatku1972 Chas data zakinchennya2011 Pochatkova tochka marshrutuLC 39 OperatorNacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru Meta proyektu abo misiyiorbital spaceflightd i pilotovanij kosmichnij polit Spejs Shattl u Vikishovishi Bagatorazovij kosmichnij korabel Spejs Shattl skladavsya z orbitalnogo korablya yakij vivodivsya na orbitu za dopomogoyu dvoh bagatorazovih tverdopalivnih priskoryuvachiv ta odnorazovogo zovnishnogo palivnogo baka Korabel dostavlyav na nizku navkolozemnu orbitu NNO do vosmi astronavtiv i do 23 tonn korisnogo vantazhu Pislya zavershennya svoyeyi misiyi orbitalnij korabel povertavsya v atmosferu Zemli ta prizemlyavsya yak planer u Kosmichnomu centri imeni Kennedi abo na bazi VPS SShA Edvards Shatl yedinij pilotovanij kosmichnij korabel obladnanij krilami yakij dosyagnuv orbiti i zdijsniv posadku i pershij bagatorazovij pilotovanij kosmichnij korabel yakij zdijsniv kilka polotiv na orbitu podibni mozhlivosti mav radyanskij orbitalnij korabel Buran ale vin zdijsniv lishe odin polit u kosmos bez ekipazhu pislya chogo programa jogo rozvitku bula skasovana Sered misij shatliv perevezennya velikogabaritnih korisnih vantazhiv na rizni orbiti zokrema na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu MKS zabezpechennya rotaciyi ekipazhiv na nij a takozh vikonannya servisnih misij na kosmichnomu teleskopi Gabbl Orbitalnij korabel takozh povertav suputniki ta inshi korisni vantazhi napriklad z MKS z orbiti na Zemlyu hocha v takij roli jogo vikoristovuvali ridko Kozhen korabel buv rozrahovanij na 100 zapuskiv abo 10 rokiv ekspluataciyi Spochatku planuvalosya zdijsniti ponad 150 zapuskiv shatliv protyagom 15 richnogo terminu ekspluataciyi a na piku programi ochikuvavsya zapusk shomisyacya ale cherez znachni zatrimki u buduvanni Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi 2 tak chasto vin nikoli ne litav Kosmichni korabli cogo tipu v ukrayinskij movi nazivayut spejs shatl 3 abo prosto shatl 4 Slid zauvazhiti sho zgidno z Ukrayinskim pravopisom 2019 roku u nazvi sistemi abo programi Spejs Shattl slovo Shattl oskilki ce vlasna nazva pishemo z velikoyi literi i z podvoyenoyu T 5 a v nazvi tipu kosmichnogo korablya oskilki ce zagalna nazva z malenkoyi i z odniyeyu T shatl 6 Zmist 1 Peredumovi 2 Koncepciya j rozrobka 3 Istoriya programi 4 Dosyagnennya 5 Byudzhet programi 6 Avariyi 6 1 Chellendzher 1986 STS 51 L 6 2 Kolumbiya 2003 STS 107 7 Pripinennya programi 8 Podalsha dolya shatliv 9 Moduli ekipazhu 10 Podalshi rozrobki 10 1 Galereya 11 Aktivi ta plan perehodu 12 Kritika programi 13 Dopomizhni transportni zasobi 14 Div takozh 15 PrimitkiPeredumovired Koncepciya bagatorazovih kosmichnih korabliv u riznih variantah doslidzhuvalasya z kincya 1960 h rokiv Oficijno programa rozpochalasya v 1972 roci stavshi yedinim napryamkom diyalnosti NASA v galuzi pilotovanih polotiv u kosmos pislya program Apollon Skajlab i Soyuz Apollon u 1975 roci Shatl buv spochatku zadumanij i predstavlenij gromadskosti v 1972 roci yak kosmichna vantazhivka yaka sered inshogo bula potribna dlya pobudovi v 1980 h rokah amerikanskoyi kosmichnoyi stanciyi na nizkij navkolozemnij orbiti a potim na pochatku 1990 h rokiv yiyi mav zaminiti novij transportnij korabel Plani stvorennya amerikanskoyi kosmichnoyi stanciyi yaki zajshli v gluhij kut i zgodom peretvorilisya na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu MKS oficijno iniciyuvav u 1983 roci todishnij prezident SShA Ronald Rejgan Odnak pobudova MKS suprovodzhuvalasya trivalimi zatrimkami zminami v konstrukciyi ta perevitratami 7 cherez sho dovelosya kilka raziv podovzhuvati termin sluzhbi shatla azh do 2011 roku koli vin buv uzhe ostatochno vivedenij z ekspluataciyi Takim chinom shatli prosluzhili udvichi dovshe nizh bulo zaplanovano spochatku U 2004 roci zgidno z Koncepciyeyu doslidzhennya kosmosu en prezidenta Dzhordzha Busha molodshogo vikoristannya shatliv malo buti zoseredzhene majzhe viklyuchno na zavershenni montazhu MKS yakij na toj moment znachno vidstavav vid grafika Pershij eksperimentalnij orbitalnij korabel Enterprajz faktichno buv visotnim planerom jogo zapuskali z verhnoyi chastini specialno modifikovanogo litaka Boeing 747 lishe z metoyu provedennya pochatkovih testiv iz zahodzhennya na posadku j prizemlennya en ALT Pershij viprobuvalnij polit Enterprajza vidbuvsya 18 lyutogo 1977 roku lishe cherez p yat rokiv pislya oficijnogo zapusku programi Spejs Shattl 12 kvitnya 1981 roku v ramkah misiyi STS 1 buv zapushenij pershij bagatorazovij kosmichnij korabel Kolumbiya Ostannoyu misiyeyu programi Spejs Shattl stala STS 135 yaku zdijsniv korabel Atlantis u lipni 2011 roku ce buv ostannij polit shatla 31 serpnya 2011 roku programa Spejs Shattl oficijno zavershilasya 8 Koncepciya j rozrobkared nbsp Ranni koncepciyi amerikanskih kosmichnih shatliv U zhovtni 1968 roku she do visadki Apollona 11 na Misyac NASA rozpochalo doslidzhennya proyektiv kosmichnih shatliv Pershi doslidzhennya otrimali nazvu Faza A a z chervnya 1970 roku pochalasya Faza B z detalnishimi j konkretnishimi rozrahunkami Osnovnim priznachennyam programi Spejs Shattl bula pidtrimka majbutnoyi orbitalnoyi stanciyi perevezennya shonajmenshe chotiroh chleniv ekipazhu i blizko 9100 kg vantazhu a takozh mozhlivist shvidkoyi adaptaciyi do majbutnih polotiv Liderami stali dva proyekti Odin buv rozroblenij inzhenerami Centru pilotovanih kosmichnih polotiv i jogo vidstoyuvav zokrema Dzhordzh Myuller en Ce bula dosit skladna dvostupeneva sistema z deltapodibnim krilom Rezultatom sprob sprostiti yiyi konstrukciyu stala model DC 3 en sproyektovana Maksimom Fazhe en yakij sered inshogo rozrobiv pilotovanu kapsulu proyektu Merkurij Chislenni propoziciyi nadijshli j vid riznih komercijnih kompanij ale perevazhnu bilshist iz nih vidkinuli oskilki kozhna laboratoriya NASA napolyagala na vlasnij versiyi Vodnochas inshi komandi NASA proponuvali shirokij spektr post apollonskih misij deyaki z yakih koshtuvali b stilki zh skilki j usya programa Apollon abo navit bilshe Kozhen iz cih proyektiv vimagav finansuvannya u toj chas yak byudzhet NASA zhorstko obmezhuvavsya Ureshti resht u 1969 roci viceprezidentovi SShA Spiro Agnyu buli predstavleni tri proyekti Najperspektivnishim iz nih vvazhavsya proyekt shatla bagato v chomu zavdyaki aktivnij kampaniyi jogo prihilnikiv Do 1970 roku shatl buv obranij yak yedinij velikij proyekt na korotkostrokovij period pislya programi Apollon Koli finansuvannya programi opinilosya pid pitannyam vinikli poboyuvannya sho proyekt mozhe buti skasovanij Ce viklikalo sprobi zacikaviti Povitryani sili SShA USAF vikoristovuvati shatli dlya svoyih misij USAF viyavili pomirnu zacikavlenist ale zazhadali bilshogo transportnogo zasobu nabagato bilshogo nizh peredbachali jogo pochatkovi koncepciyi NASA na ce pogodilosya ce bulo vigidno i dlya jogo vlasnih planiv Shob zniziti vitrati na rozrobku otrimanih proyektiv buli dodani bichni priskoryuvachi busteri vid yednuvanij palivnij bak a takozh zrobleno bagato inshih zmin cherez yaki znachno znizilasya bagatorazovist i znachno zbilshilasya vartist aparata j ekspluatacijni vitrati Za spriyannya VPS SShA sistema pochala nabuvati robochogo viglyadu Istoriya programired Dokladnishe Spejs Shattl ta Spisok polotiv kosmichnih chovnikiv nbsp Prezident SShA Richard Nikson pravoruch z administratorom NASA en Dzhejmsom Fletcherom en u sichni 1972 roku za tri misyaci do togo yak Kongres SShA shvaliv finansuvannya programi Spejs Shattl nbsp Ekipazhi shatliv yaki viprobovuyut zahodzhennya na posadku ta prizemlennya 1976 rik Usi misiyi shatliv startuvali z Kosmichnogo centru im Kennedi KSC u Floridi Deyaki civilni ta vijskovi cirkumpolyarni poloti shatliv planuvalosya robiti z aviabazi Vandenberg u Kaliforniyi odnak pislya katastrofi shatla Chellendzher u 1986 roci vid yiyi vikoristannya dlya zapusku shatliv vidmovilisya Pogodni kriteriyi gotovnosti zapusku en vklyuchali zokrema opadi temperaturu j vologist povitrya hmarnist prognoz shodo bliskavok viter tosho 9 Zapusk shatla skasovuvali koli v nogo mogla vluchiti bliskavka Pershim povnistyu funkcionalnim orbitalnim korablem stav shatl Kolumbiya iz nomerom OV 102 pobudovanij u Palmdejli shtat Kaliforniya Jogo dostavili do Kosmichnogo centru imeni Kennedi KSC 25 bereznya 1979 roku i vpershe zapustili z ekipazhem iz dvoh osib 12 kvitnya 1981 roku 10 u 20 tu richnicyu polotu Yuriya Gagarina ce buv zbig obstavin a ne svyatkuvannya yuvileyu zapusk buv zaplanovanij na dva dni ranishe ale cherez tehnichnu problemu zatrimavsya na dva dni Shatli Chellendzher OV 099 bulo dostavleno do KSC u lipni 1982 roku Diskaveri OV 103 u listopadi 1983 roku Atlantis OV 104 u kvitni 1985 roku a Indevor OV 105 u travni 1991 roku Chellendzher spershu pobuduvali j vikoristovuvali yak strukturnij viprobuvalnij zrazok Structural Test Article STA 099 ale zgodom jogo peretvorili na povnocinnij orbitalnij korabel viyavilosya sho ce deshevshe nizh peretvoriti shatl Enterprajz z viprobuvalnogo na kosmichnij 24 kvitnya 1990 roku shatl Diskaveri u ramkah misij STS 31 dostaviv u kosmos kosmichnij teleskop Gabbl 11 Na 135 polotiv shatliv dva z nih Kolumbiya i Chellendzher zaznali katastrof u rezultati chogo zaginuli vsi chleni ekipazhiv zagalom 14 astronavtiv Rozsliduvannya cih katastrof i detalnij analiz yih prichin zdijsnyuvalisya na nacionalnomu rivni Ci podiyi sprichinili trivali pauzi v zapuskah u reshtu shatliv buli vneseni vidpovidni zmini persh nizh shatli povernulisya do polotiv 12 Pislya katastrofi Chellendzhera v sichni 1986 roku nastupnij zapusk shatla buv vidkladenij na 32 misyaci 12 Analogichna 29 misyachna zatrimka stalasya pislya katastrofi Kolumbiyi v lyutomu 2003 roku misiya STS 107 13 Najdovshoyu misiyeyu shatla buv polit STS 80 yakij trivav 17 dniv i 15 godin Ostannim polotom programi Spejs Shattl stav STS 135 8 lipnya 2011 roku U 2011 roci pislya togo yak programa Spejs Shattl bula zavershena bagato zadach yaki vona virishuvala pochali vikonuvati rizni derzhavni j privatni kosmichni korabli Z 2008 po 2015 rik Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu MKS obslugovuvav avtomatichnij transportnij korabel ATV rozroblenij i stvorenij Yevropejskim kosmichnim agentstvom YeKA Sekretni vijskovi misiyi vikonuvav bezpilotnim orbitalnij litak VPS SShA X 37B 14 Do 2012 roku vantazhi na MKS vzhe dostavlyalisya na komercijnij osnovi v ramkah programi NASA Commercial Resupply Services priznachenoyi dlya komercijnogo dostavlyannya vantazhiv Ci misiyi zdijsnyuvalisya za dopomogoyu chastkovo bagatorazovogo kosmichnogo korablya Dragon stvorenogo kompaniyeyu SpaceX a v kinci 2013 roku kosmichnim korablem Cygnus kompaniyi Orbital Sciences Ekipazhi na MKS narazi dostavlyayutsya rosijskim korablem Soyuz a z 2020 roku kapsuloyu ekipazhu SpaceX Dragon 2 yaka zapuskayetsya na bagatorazovij raketi Falcon 9 u ramkah programi NASA Commercial Crew Development priznachenoyi dlya komercijnih pilotovanih korabliv 15 Kompaniya Boeing tezh rozroblyaye svoyu kapsulu Starliner dlya obslugovuvannya ekipazhu MKS Yiyi zapusk bulo vidkladeno oskilki testovij polit bez ekipazhu v grudni 2019 roku viyavivsya nevdalim 16 17 ale 20 travnya 2022 roku bezpilotna kapsula Starliner upershe pristikuvalasya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi 18 Dlya misij za mezhami nizkoyi navkolozemnoyi orbiti NASA buduye Sistemu kosmichnih zapuskiv Space Launch System i kosmichnij korabel Orion yakij ye chastinoyu programi Artemida nbsp Administrator NASA zvertayetsya do publiki na ceremoniyi pributtya Spejsleb u lyutomu 1982 roku Na tribuni poruch iz nim todishnij viceprezident Dzhordzh Bush starshij generalnij direktor Yevropejskogo kosmichnogo agentstva YeKA Erik Kvistgaard Eric Quistgaard i direktor Kosmichnogo centru imeni Kennedi Richard Smit en nbsp Prezident SShA Ronald Rejgan rozmovlyaye z astronavtami NASA Genri Gartsfildom i Kenom Mattingli na zlitnij smuzi a persha ledi Nensi Rejgan oglyadaye nosovu chastinu shatla Kolumbiya pislya jogo prizemlennya v Den nezalezhnosti na aviabazi Edvards 4 lipnya 1982 roku nbsp Prizemlennya misiyi STS 3 berezen 1982 roku Dosyagnennyared nbsp Galileo u vilnomu poloti v kosmosi pislya viddilennya vid shatla Atlantis 1989 rik nbsp Shatl Indevor pristikovanij do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi 2011 rik Nizhche perelicheni misiyi programi Spejs Shattl Misiyi Spejsleb 19 zokrema Naukovi Astronomichni Viroshuvannya kristaliv Fizika kosmosu Budivnictvo Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS Rotaciya ekipazhu j obslugovuvannya korabliv Mir ta Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS Servisni misiyi yak ot remont kosmichnogo teleskopa Gabbl HST ta orbitalnih suputnikiv Eksperimenti na nizkij navkolozemnij orbiti Na nizku navkolozemnu orbitu vivedeno Kosmichnij teleskop Gabbl 20 Komponenti Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS Vantazhi dlya modulya Spacehab i Bagatocilovih moduliv postachannya Obladnannya dovgotrivalogo oprominennya en Long Duration Exposure Facility 21 Suputnik dlya doslidzhennya verhnih shariv atmosferi Upper Atmosphere Research Satellite 22 Gamma observatoriya Kompton 23 Suputnik dlya doslidzhennya radiacijnogo balansu Zemli en The Earth Radiation Budget Satellite 24 Stikuvalnij modul stanciyi Mir 25 Na orbitu vivedeno suputniki za dopomogoyu priskoryuvachiv yak ot Payload Assist Module en dopomizhnij modul korisnogo navantazhennya PAM D abo Inertial Upper Stage en inercijnij rozginnij blok IUS Visoka navkolozemna orbita Kosmichna rentgenivska observatoriya Chandra Pershi shist suputnikiv sistemi TDRS en Dva suputniki zv yazku DSCS III Defense Satellite Communications System en v odnij misiyi Suputnik programi Defense Support Program en Mizhplanetni misiyi Magellan Galileo Uliss nbsp Shatl Kolumbiya prizemlyayetsya pislya zavershennya misiyi STS 73 1995 rik nbsp Hudozhnya rekonstrukciya misiyi Spejsleb 2 STS 51 F pid chas yakoyi zdijsnyuvalisya deyaki eksperimenti u vidsiku korisnogo navantazhennya Spejsleb buv osnovnim yevropejskim vneskom u programu Spejs Shattl nbsp Yevropejski astronavti gotuyutsya do misiyi Spejsleb 1984 rik nbsp Orbitalnij korabel Spejsleb mistiv germetichnu laboratoriyu ta inshe obladnannya yake davalo jomu zmogu vikonuvati funkciyi pilotovanoyi kosmichnoyi observatoriyi Misiya Astro 2 STS 67 1995 rik nbsp Astronavti Tomas Ejkers en i Ketrin Tornton vstanovlyuyut koriguvalnu optiku na kosmichnij teleskop Gabbl pid chas misiyi STS 61 Byudzhet programired nbsp Shatl Atlantis zlitaye v ramkah misiyi STS 27 2 grudnya 1988 roku Priblizno za 8 5 hvilin shatl rozignavsya do shvidkosti ponad 27 000 km god i dosyag orbiti nbsp Pislya zavershennya majzhe 17 dennogo kosmichnogo polotu shatl Indevor prizemlivsya na zlitno posadkovu smugu 22 na aviabazi Edvards u pivdennij Kaliforniyi Na pochatku rozrobki programi Spejs Shattl NASA pidrahuvalo sho vona koshtuvatime 7 45 mlrd dol 43 mlrd dol u cinah 2011 roku z urahuvannyam inflyaciyi yaki pidut vlasne na rozrobku j odnokratni vitrati a odin polit koshtuvatime 9 3 mln dol 54 mln dol u cinah 2011 roku 26 Zgidno z pochatkovimi ocinkami vartist dostavlennya korisnogo navantazhennya na nizku navkolozemnu orbitu NNO mala stanoviti 260 dol kg korisnogo navantazhennya 1400 dol kg u cinah 2011 roku yaksho vihoditi z granichnih ta z urahuvannyam dodatkovih vitrat na zapusk i pripuskati sho vantazhopidjomnist raketi stanovitime 30 t a kilkist zapuskiv 50 na rik 27 28 Zgidno z bilsh realistichnim prognozom yakij peredbachav 12 polotiv na rik protyagom 15 richnogo terminu sluzhbi v poyednanni z pochatkovimi vitratami na rozrobku zagalna vartist programi stanovila priblizno 54 mlrd dol u cinah 2011 roku Zagalna vartist faktichnogo 30 richnogo terminu ekspluataciyi programi Spejs Shattl do 2011 roku z urahuvannyam inflyaciyi stanovila 196 mlrd dol 29 U 2010 roci dodatkovi vitrati na odin polit shatla na nizku navkolozemnu orbitu stanovili 409 mln dol abo 14 186 dol kg Dlya porivnyannya vartist raketi nosiya Proton stanovila 141 miljon dolariv abo 6721 dol kg do NNO a Soyuz 2 1 55 mln dol abo 6665 dol kg prichomu ci raketi na vidminu vid shatliv ne buli bagatorazovimi 30 U byudzheti NASA en na 2005 rik 30 abo 5 mlrd dol bulo vidileno na operaciyi iz shatlami 31 u 2006 roci cya suma bula zmenshena do 4 3 mlrd dol 32 Znachnu chastinu byudzhetu programi stanovlyat vitrati ne pov yazani iz zapuskami napriklad protyagom 2004 2006 finansovih rokiv NASA vitratilo na programu Spejs Shattl blizko 13 mlrd dol 33 navit popri te sho pislya katastrofi Kolumbiyi flot shatliv buv zakonservovanij i za cej chas bulo zdijsneno lishe tri zapuski U 2009 finansovomu roci v byudzheti NASA bulo vidileno 2 98 mlrd dol na 5 zapuskiv u tomu chisli 490 mln dol na integraciyu programi 1 03 mlrd dol na poloti ta nazemni operaciyi i 1 46 mlrd dol na lotne obladnannya do yakogo vhodit tehnichne obslugovuvannya orbitalnih korabliv dviguniv i zovnishnih bakiv mizh polotami Sumarni vitrati na odin zapusk mozhna ociniti podilivshi zagalni vitrati za ves chas isnuvannya programi razom iz vartistyu budivel obladnannya navchannya vitratami na zarplati tosho na kilkist zdijsnenih zapuskiv Zagalom bulo zdijsneno 135 zapuskiv sumarna vartist programi stanovila 192 mlrd dol SShA u cinah 2010 roku Otzhe odin zapusk za ves chas isnuvannya programi Spejs Shattl koshtuvav priblizno 1 5 mlrd dol 34 Zgidno z doslidzhennyam 2017 roku vivedennya odnogo kilograma vantazhu na MKS na shatlah koshtuvalo 272 000 dolariv u cinah 2017 roku ce vdvichi bilshe nizh na Cygnus i vtrichi bilshe nizh na Dragon 35 Realizuyuchi programu Spejs Shattl NASA vikoristovuvalo filosofiyu upravlinnya vidomu yak upravlinnya oriyentovane na uspih success oriented management pislya katastrofi Kolumbiyi istorik Aleks Roland oharakterizuvav yiyi yak spodivannya na krashe 36 Vidtodi upravlinnya oriyentovane na uspih stalo ob yektom doslidzhennya kilkoh analitikiv u cij galuzi 37 38 39 Avariyired Uprodovzh vikonannya programi bulo zdijsneno 135 polotiv shtliv u kosmos Dva shatli bulo zrujnovano zaginuli 14 astronavtiv Chellendzher zrujnuvavsya 28 sichnya 1986 roku cherez 73 sekundi pislya startu polit STS 51 L Kolumbiya zrujnuvalasya 1 lyutogo 2003 roku priblizno za 16 hvilin do ochikuvanoyi posadki polit STS 107 Krim cih katastrof buv takozh odin skasovanij zapusk en i kilka smertelnih neshasnih vipadkiv na zemli pid chas pidgotovki do zapusku Chellendzher 1986 STS 51 L red Dokladnishe Katastrofa shatla Chellendzher nbsp Chellendzher vibuhnuv cherez odnu hvilinu i 13 sekund pislya startu Na videozapisi ostannogo zapusku Chellendzhera 28 sichnya 1986 roku zroblenomu velikim planom chitko vidno sho problemi pochalisya cherez vidmovu ushilnyuvalnogo kilcya na pravomu tverdopalivnomu priskoryuvachi SRB Garyachij fakel gazu yakij vitikav iz nespravnogo zchlenuvannya sprichiniv rujnuvannya zovnishnogo baka sho svoyeyu chergoyu prizvelo do rozpadu orbitalnogo aparata cherez nadmirni aerodinamichni navantazhennya U cij katastrofi zaginuli vsi sim astronavtiv yaki perebuvali na bortu shatla Na zaminu Chellendzherovi buv pobudovanij shatl Indevor OV 105 U nomu vikoristovuvalisya konstrukcijni zapasni chastini yaki spershu priznachalisya dlya inshih shatliv Indevor buv stvorenij u travni 1991 roku jogo pershij zapusk vidbuvsya rokom piznishe Pislya katastrofi Chellendzhera NASA prizupinilo programu Spejs Shattl bilsh nizh na dva roki U sistemu bezpeki vnosilisya chislenni zmini rekomendovani u zviti komisiyi Rodzhersa en zokrema buli pererobleni z yednannya bichnih priskoryuvachiv odne z yakih vijshlo z ladu pid chas avariyi Chellendzhera Sered inshih zmin nova avarijna sistema dlya etapu kerovanogo polotu orbitalnogo korablya polipsheni shini i galma shasi a takozh vidnovlennya vikoristannya germokostyumiv dlya astronavtiv shatliv vid nih vidmovilisya pislya misiyi STS 4 vidtodi i azh do avariyi Chellendzhera astronavti vdyagali lishe kombinezoni ta kisnevi sholomi U veresni 1988 roku programu Spejs Shattl prodovzhiv zapusk shatl Diskaveri v ramkah misiyi STS 26 Avariyi vplinuli ne lishe na konstrukciyu orbitalnogo korablya a j na NASA 40 Nizhche navedeno kilka rekomendacij zaproponovanih komisiyeyu Rodzhersa Rekomendaciya I Neobhidno zaminiti nespravni z yednannya j ushilnennya tverdopalivnogo dviguna abo shlyahom rozrobki novoyi konstrukciyi u yakij z yednan uzagali nemaye abo shlyahom pererobki z yednan i ushilnen lt gt Administrator NASA povinen zvernutisya do Nacionalnoyi doslidnoyi radi z prohannyam sformuvati nezalezhnij komitet z naglyadu za proyektuvannyam tverdopalivnih dviguniv dlya vikonannya rekomendacij Komisiyi z proyektuvannya ta naglyadu za proyektnimi robotami Rekomendaciya II Slid pereglyanuti strukturu programi Spejs Shattl lt gt NASA maye zaohochuvati perehid kvalifikovanih astronavtiv na kerivni posadi v agentstvi Rekomendaciya III NASA i golovni pidryadniki programi Shattl povinni pereglyanuti vsi ob yekti kritichnosti rivniv 1 1R 2 i 2R a takozh proanalizuvati nebezpeki Rekomendaciya IV NASA maye stvoriti Upravlinnya z bezpeki nadijnosti ta zabezpechennya yakosti yake ocholyuvatime zastupnik Administratora pidzvitnij bezposeredno Administratoru NASA Rekomendaciya VI NASA povinno vzhiti zahodiv dlya pidvishennya bezpeki pid chas posadki Neobhidno vdoskonaliti sistemu shin galm i kolis perednoyi opori Rekomendaciya VII NASA povinno doklasti vsih zusil shob zabezpechiti sistemu evakuaciyi ekipazhu dlya vikoristannya pid chas polotu na etapi kerovanogo planeruvannya Rekomendaciya VIII Pokladannya krayini na shatli yak osnovnij zasib kosmichnih zapuskiv stvorilo permanentnij tisk na NASA yake zmushene zbilshuvati chastotu polotiv lt gt NASA maye vstanoviti taku chastotu polotiv yaka b vidpovidala jogo resursam Kolumbiya 2003 STS 107 red Dokladnishe Katastrofa shatla Kolumbiya source source source source track Video ostannih momentiv polotu Kolumbiyi znyate yiyi ekipazhem nbsp Shatl Diskaveri nablizhayetsya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi pid chas polotu STS 114 28 lipnya 2005 roku Ce bula misiya povernennya do polotiv shatla pislya katastrofi Kolumbiyi Pislya katastrofi Chellendzhera programa Spejs Shattl bula bezavarijnoyu protyagom 17 rokiv bulo zdijsneno 88 polotiv Odnak 1 lyutogo 2003 roku zaznav katastrofi shatl Kolumbiya vin zrujnuvavsya na etapi vhodu v atmosferu unaslidok chogo zaginuli vsi sim chleniv ekipazhu Pervinnoyu prichinoyu avariyi stav shmatok pini yakij viddilivsya vid zovnishnogo baka odrazu pislya zlotu i vdariv po perednij kromci livogo krila shatla Shmatok probiv odnu z armovanih vuglecevih panelej en yaki pokrivali kromku krila i zahishali jogo vid nadmirnih temperatur pid chas vhodzhennya v atmosferu Koli Kolumbiya naprikinci misiyi yaka zagalom projshla u shtatnomu rezhimi uvijshla v shilni shari atmosferi garyachij gaz potrapiv u krilo i zrujnuvav jogo zseredini sho prizvelo do vtrati keruvannya j rujnuvannya orbitalnogo korablya Pislya katastrofi Kolumbiyi Mizhnarodna kosmichna stanciya ponad dva roki pracyuvala z ekipazhem iz dvoh osib i obslugovuvalasya perevazhno rosijskimi kosmichnimi korablyami Hocha misiya Povernennya do polotu STS 114 u 2005 roci bula uspishnoyu podibnij shmatok pinoplastu viddilivsya vid inshoyi chastini baka Ulamok ne vluchiv u shatl Diskaveri ale z ciyeyi prichini programu znovu prizupinili Druga misiya Povernennya do polotu STS 121 startuvala 4 lipnya 2006 roku o 14 37 EDT Dva poperedni zapuski buli skasovani cherez trivali grozi i silnij viter na startovomu majdanchiku Zapusk vidbuvsya nezvazhayuchi na zaperechennya golovnogo inzhenera i kerivnika sluzhbi bezpeki 13 santimetrova trishina v izolyaciyi zovnishnogo baka stala privodom dlya zanepokoyennya prote komanda upravlinnya misiyeyu dala dobro na zapusk 41 Cya misiya zbilshila ekipazh MKS do troh osib Diskaveri uspishno prizemlivsya 17 lipnya 2006 roku o 09 14 EDT na zlitno posadkovij smuzi 15 Kosmichnogo centru imeni Kennedi Pislya uspishnoyi misiyi STS 121 usi podalshi misiyi zavershilisya bez serjoznih problem z izolyaciyeyu i budivnictvo MKS bulo uspishno zaversheno Utim pid chas misiyi STS 118 v serpni 2007 roku shatl Indevor tezh buv urazhenij fragmentom izolyaciyi na zloti ale jogo poshkodzhennya bulo minimalnim porivnyano z poshkodzhennyami yakih zaznala Kolumbiya 42 Komisiya z rozsliduvannya avariyi shattla Kolumbiya u svoyemu zviti zaznachila sho yaksho shatl pryamuye do MKS rizik dlya jogo ekipazhu znizhuyetsya oskilki stanciya mozhe vikonati rol bezpechnogo pritulku dlya ekipazhu yakij ochikuye na poryatunok na toj vipadok yaksho cherez poshkodzhennya shatla pid chas zlotu jogo povernennya na Zemlyu ye nebezpechnim Rada rekomenduvala shob pid chas reshti polotiv u shatliv zavzhdi bula mozhlivist pristikuvatisya do stanciyi Pered misiyeyu STS 114 administrator NASA Shon O Kif en zayaviv sho vsi majbutni poloti shatliv budut spryamovani na MKS Cherez cyu vimogu ostannya misiya z obslugovuvannya kosmichnogo teleskopa Gabbl yaka bula zaplanovana do avariyi Kolumbiyi stala nemozhlivoyu hocha na skladah NASA vzhe bulo gotove j chekalo na modernizaciyu obladnannya dlya Gabbla vartistyu v miljoni dolariv Bagato nezgodnih iz takim obmezhennyam zokrema astronavti prosili kerivnictvo NASA pereglyanuti umovi dozvolu na provedennya misiyi ale spochatku direktor napolyagav na svoyemu rishenni 31 zhovtnya 2006 roku NASA ogolosilo pro shvalennya zapusku Atlantisa dlya vikonannya p yatogo i ostannogo polotu shatla z obslugovuvannya kosmichnogo teleskopa Gabbl zaplanovanogo na 28 serpnya 2008 roku odnak misiya SM4 STS 125 bula zapushena lishe v travni 2009 roku Odnim iz naslidkiv katastrofi Kolumbiyi stalo te sho pid chas rozrobki raket nosiyiv dlya pilotovanih misij a same Ares I pridilyalasya osobliva uvaga bezpeci ekipazhu 43 Pripinennya programired Pro pripinennya programi Spejs Shattl bulo ogolosheno v sichni 2004 roku 44 Prezident Dzhordzh Bush ogolosiv pro svoye bachennya kosmichnih doslidzhen yake peredbachalo vivedennya shatliv z ekspluataciyi pislya zavershennya budivnictva MKS 45 46 U berezni 2006 roku partneri yaki brali uchast u programi viznachili sho dlya povnogo zavershennya budivnictva MKS potribno zdijsniti she 16 misij 44 U zhovtni 2006 roku bula zatverdzhena she odna dodatkova misiya z obslugovuvannya kosmichnogo teleskopa Gabbl 44 nbsp Atlantis pislya ostannoyi posadki sho oznamenuvala zavershennya programi Spejs Shattl Spochatku ostannoyu misiyeyu Spejs Shattl mala stati STS 134 Odnak cherez katastrofu Kolumbiyi do zapusku buli pidgotovleni dodatkovi shatli na vipadok provedennya ryatuvalnih misij Oskilki Atlantis gotuvavsya do ostannogo zapusku na vipadok potrebi u veresni 2010 roku bulo uhvaleno rishennya sho vin poletit u ramkah misiyi STS 135 z ekipazhem iz chotiroh astronavtiv yaki v razi nadzvichajnoyi situaciyi zmozhut zalishitisya na MKS 44 Misiya STS 135 pochalasya 8 lipnya 2011 roku i zakinchilasya 21 lipnya 2011 roku o 5 57 ranku za shidnim poyasnim chasom 09 57 UTC u Kosmichnomu centri imeni Kennedi 44 Vidtodi i azh do zapusku Crew Dragon Demo 2 30 travnya 2020 roku SShA buli zmusheni vidpravlyati svoyih astronavtiv u kosmos na bortu rosijskih korabliv Soyuz 47 Pislya ostannogo polotu kozhnogo shatla yih dovelosya specialnim chinom obrobiti persh nizh peredavati yih dlya demonstraciyi shirokomu zagalu Osnovnu nebezpeku stanovili sistema orbitalnogo manevruvannya en OMS i reaktivna sistema keruvannya RCS 48 oskilki voni pracyuvali na toksichnomu gipergolichnomu palivi bilshist yihnih komponentiv dovodilosya povnistyu znyati shob zapobigti vidilennyu nebezpechnih gaziv 49 Nini Atlantis vistavlenij v Kompleksi dlya vidviduvachiv Kosmichnogo centru imeni Kennedi en u Floridi Diskaveri u Centri Stivena Udvara Gazi u Virdzhiniyi Indevor u Kalifornijskomu naukovomu centri en v Los Andzhelesi a Enterprajz u Muzeyi morya povitrya j kosmosu Intrepid en u Nyu Jorku 50 Komponenti shatliv buli peredani Povitryanim silam SShA predstavnikam programi rozvitku MKS a takozh uryadam Rosiyi ta Kanadi Yihni dviguni buli znyati dlya vikoristannya v Sistemi kosmichnih zapuskiv SLS a dlya demonstraciyi buli prikripleni zapasni sopla RS 25 50 Podalsha dolya shatlivred nbsp Shatl Diskaveri v muzeyi Centru Stivena Udvara Gazi Z p yati pobudovanih povnistyu funkcionalnih shatliv nini zalishilosya tri Shatl Enterprajz stvorenij dlya atmosfernih viprobuvan nikoli ne litav u kosmos i tomu vikoristovuvavsya v roli donora bagato jogo detalej bulo znyato dlya vikoristannya na inshih shatlah Piznishe vin buv vizualno vidrestavrovanij i do 19 kvitnya 2012 roku eksponuvavsya v Centri Stivena Udvara Gazi Nacionalnogo muzeyu aviaciyi i kosmonavtiki U kvitni 2012 roku Enterprajz bulo perevezeno do Nyu Jorka dlya eksponuvannya v muzeyi Intrepid de 19 lipnya 2012 roku vidkrivsya paviljon kosmichnih shatliv U Centri Stivena Udvar Gazi zamist Enterprajza vstanovili Diskaveri Atlantis stav chastinoyu vistavki kosmichnih shatliv u vidviduvanomu kompleksi Kosmichnogo centru imeni Kennedi i z 29 chervnya 2013 roku pislya jogo rekonstrukciyi vistavlyayetsya tam 14 zhovtnya 2012 roku Indevor zavershiv bezprecedentnu 19 kilometrovu podorozh vulicyami mista vid Mizhnarodnogo aeroportu Los Andzhelesa do Kalifornijskogo naukovogo centru en de vin eksponuvavsya z kincya 2012 roku v timchasovomu angari Transportuvannya z aeroportu trivalo dva dni vimagalo perekrittya velikoyi kilkosti vulic vidalennya ponad 400 derev a takozh masshtabnih robit z pidnyattya linij elektroperedach virivnyuvannya vulici timchasovogo demontazhu dorozhnih znakiv lihtarnih stovpiv ta inshih pereshkod Sotni volonteriv pozhezhniki ta policejski dopomagali pereyizdu Na vulicyah Los Andzhelesa veliki natovpi glyadachiv namagalisya pobachiti yak shatl proyizhdzhaye cherez misto Nini Indevor razom z ostannim zovnishnim bakom ET 94 yakij projshov perevirku na pridatnist do polotiv vistavlenij u gorizontalnomu polozhenni v Paviljoni Kosmichnogo centru imeni Samuelya Onina Samuel Oschin Air and Space Center 51 de vin probude do zavershennya budivnictva Povitryano kosmichnogo centru imeni Samuelya Oshina zaplanovanogo rozshirennya Kalifornijskogo naukovogo centru Pislya peremishennya Indevor bude postijno vistavlenij u konfiguraciyi dlya zapusku razom zi spravzhnimi tverdopalivnimi raketnimi priskoryuvachami i zovnishnim bakom 52 53 Moduli ekipazhured nbsp Zovnishni zobrazhennya nbsp Pasazhirskij modul Rockwell 74 c Rockwell host nbsp Modul Spejsheb ru pid chas misiyi STS 107 nbsp Desyat lyudej useredini modulya Spejslab u vidsiku shatla v chervni 1995 roku svyatkuyut stikuvannya Spejs Shattla i Miru Odniyeyu zi sfer zastosuvannya programi Spejs Shattl buv rozshirenij ekipazh 54 Na shatlah litali ekipazhi do vosmi osib ale vin mig vmistiti ekipazh shonajmenshe z desyati 54 She v 1979 roci visuvalisya rizni propoziciyi shodo zapovnennya vidsiku korisnogo navantazhennya dodatkovimi pasazhirami 55 Odna z propozicij kompaniyi Rockwell peredbachala rozmishennya u vidsiku korisnogo navantazhennya azh 74 pasazhiriv z pidtrimkoyu protyagom troh dib na navkolozemnij orbiti 55 Z menshim orbitalnim korablem rozrahovanim na 64 miscya vitrati na kinec 1980 h rokiv stanovili b blizko 1 5 mln dol SShA za odne misce za odin zapusk 56 Pasazhirskij modul Rockwell mav dvi palubi chotiri sidinnya zverhu roztashovani vpoperek i dva znizu a takozh prohid shirinoyu 63 sm i dodatkove misce dlya zberigannya rechej 56 Insha konstrukciya zaproponovana kompaniyeyu Space Habitation Design Associates u 1983 roci peredbachala rozmishennya 72 pasazhiriv u vidsiku korisnogo navantazhennya shatla 57 Pasazhiri mali roztashovuvatisya v shesti okremih sekciyah kozhna z yakih mala ilyuminatori ta vlasnu zavantazhuvalnu rampu pid chas zapusku a takozh sidinnya riznoyi konfiguraciyi dlya zapusku j posadki 58 She odna propoziciya bazuvalas na zhitlovih modulyah Spejsleb i peredbachala 32 miscya u vidsiku korisnogo navantazhennya na dodachu do misc u kabini pilota 58 Zdijsnyuvalisya sprobi analizuvati komercijnu ekspluataciyu STS 59 Yaksho vrahuvati dani NASA pro serednyu vartist zapusku odnogo shatla stanom na 2011 rik yaka todi stanovila blizko 450 mln dol za misiyu 60 vartist odnogo miscya v 74 misnomu moduli 61 peredbachenomu kompaniyeyu Rockwell stanovila menshe 6 mln dol ne vrahovuyuchi miscya postijnogo ekipazhu U deyakih pasazhirskih modulyah vikoristovuvalosya obladnannya podibne do isnuyuchogo napriklad tunel 61 yakij buv neobhidnij takozh dlya Spejsheb ru i Spejsleb Podalshi rozrobkired Protyagom troh desyatilit ekspluataciyi shatliv bulo chastkovo rozrobleno ale ne zaversheno kilka riznih kosmichnih korabliv yakimi planuvalosya yih zaminiti 62 Nizhche navedeno perelik takih kosmichnih korabliv 63 Udoskonalenij pilotovanij korabel Zemlya orbita 64 Shatl II koncepciya kosmichnogo centru imeni Dzhonsona dlya nastupnoyi programi iz dvoma priskoryuvachami ta dvoma bakami vstanovlenimi na jogo krilah 65 Nacionalnij aerokosmichnij litak NASP 66 Rockwell X 30 finansuvannya pripineno 67 VentureStar en koncepciya odnostupenevogo kosmichnogo litaka SSTO z aerokosmichnim dvigunom 68 Lockheed Martin X 33 69 skasovanij 2001 roku Ares I 70 zakinchivsya zi skasuvannyam programi Suzir ya Programa rozrobki orbitalnogo kosmichnogo litaka en OSP 71 Odnim iz proyektiv u napryamku kosmichnih perevezen bula Programa zapuskiv bagatorazovih raket nosiyiv Reusable Launch Vehicle RLV inicijovana NASA v 1994 roci 72 U ramkah ciyeyi programi zdijsnyuvalisya roboti nad orbitalnimi litakami X 33 i X 34 72 Na rozrobku X 33 NASA vitratilo blizko 1 milyarda dolariv SShA spodivayuchis sho cej aparat bude vvedenij v ekspluataciyu do 2005 roku 72 Inshoyu programoyu na rubezhi tisyacholit bula Iniciativa kosmichnih zapuskiv en Space Launch Initiative SLI iniciativa shodo zapusku nastupnogo pokolinnya 73 Iniciativa kosmichnih zapuskiv bula zapochatkovana u 2001 roci a naprikinci 2002 roku yiyi rozdilili na dvi programi Programu rozrobki orbitalnogo kosmichnogo litaka en Orbital Space Plane Program OSP oriyentovanu na zabezpechennya dostupu do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi 74 ta Programu tehnologij zapusku nastupnogo pokolinnya en Next Generation Launch Technology NGLT 75 Chastkovo vikonuvati obov yazki shatliv mogli b aparati HL 20 Personnel Launch System en ta X 38 en yaki stvoryuvalisya v ramkah programi Crew Return Vehicle en i priznachalisya nasampered dlya poverenennya ekipazhu z MKS HL 20 bula skasovana u 1993 roci 76 a X 38 u 2002 mu 77 Isnuvalo kilka inshih program yak ot Alternativnij modul povernennya ekipazhu stanciyi Station Crew Return Alternative Module SCRAM i Korabel dlya garantovanogo povernennya ekipazhu Assured Crew Return Vehicle ACRV 78 Zgidno z Koncepciyeyu doslidzhennya kosmosu en 2004 roku nastupnoyu pilotovanoyu programoyu NASA mala stati programa Suzir ya z raketami nosiyami Ares I i Ares V ta kosmichnim korablem Orion Odnak cya programa tak i ne bula profinansovana povnistyu i na pochatku 2010 roku administraciya Baraka Obami zvernulasya do Kongresu z prohannyam natomist shvaliti plan dostavki vantazhiv ta ekipazhiv na nizki navkolozemni orbiti yakij znachnoyu miroyu pokladavsya na privatnij sektor U 2006 roci rozpochalasya Programa komercijnih orbitalnih transportnih poslug COTS metoyu yakoyi bula rozrobka komercijnih vantazhnih korabliv bez ekipazhu dlya obslugovuvannya MKS 79 Pershij iz takih korabliv SpaceX Dragon 1 en buv stvorenij u 2012 roci a drugij Signus kompaniyi Orbital Sciences u 2014 roci 80 U 2010 roci bula inicijovana programa Commercial Crew Development CCDev metoyu yakoyi bulo stvorennya komercijnih pilotovanih kosmichnih korabliv zdatnih dostavlyati shonajmenshe chotiroh chleniv ekipazhu na MKS perebuvati v stikuvanni protyagom 180 dniv a potim povertati yih nazad na Zemlyu 81 Ochikuvalosya sho ci kosmichni korabli yak ot Dragon 2 kompaniyi SpaceX i CST 100 Starliner kompaniyi Boeing 82 stanut do ladu priblizno u 2020 roci U ramkah misiyi Crew Dragon Demo 2 korabel Dragon 2 kompaniyi SpaceX dostaviv astronavtiv na MKS vidnovivshi dlya SShA zdatnist vikonuvati pilotovani zapuski 83 Persha pilotovana misiya SpaceX startuvala 15 listopada 2020 roku o 19 27 17 za pivnichnoamerikanskim shidnim chasom i dostavila na MKS chotiroh astronavtiv 84 Skasovanu programu Suzir ya zaminili duzhe shozhoyu programoyu Artemida Konstrukciya kosmichnogo aparata Orion zalishilasya praktichno nezminnoyu porivnyano z poperednoyu Raketu nosij Ares V rozrobka yakoyi planuvalasya zaminili na menshu SLS za dopomogoyu yakoyi planuyetsya zapuskati yak Orion tak i inshe neobhidne obladnannya 85 Exploration Flight Test 1 EFT 1 viprobuvalnij polit kosmichnogo korablya Orion bez ekipazhu buv zdijsnenij 5 grudnya 2014 roku za dopomogoyu raketi Delta IV Heavy 86 87 Pershim polotom raketi SLS vikonanim yak viprobuvannya zavershenoyi sistemi Orion SLS stala Artemida 1 zapushena 22 listopada 2022 roku 88 89 Pid chas misiyi kapsula Orion provela 10 dniv bez ekipazhu na dalekij retrogradnij orbiti en na vidstani 57 000 kilometriv vid Misyacya pislya chogo povernulasya na Zemlyu 90 Zapusk Artemidi 2 pershoyi pilotovanoyi misiyi programi u ramkah yakoyi chotiri astronavti mali proletiti povz Misyac na vidstani 8520 kilometriv a potim povernutisya na Zemlyu trayektoriyeyu vilnogo povernennya spershu buv zaplanovanij na 2024 rik 91 ale zgodom jogo posunuli na 2025 rik 92 Pislya Artemidi 2 planuyetsya dostaviti silovij i rushijnij element Lunar Gateway i tri komponenti zminnogo misyachnogo posadkovogo modulya zdijsnivshi kilka zapuskiv silami komercijnih postachalnikiv puskovih poslug en Zapusk Artemidi 3 planuyetsya na 2025 rik na raketi SLS Block 1 yaka dostavit na Misyac minimalistichni versiyi Gateway i zminnogo posadkovogo modulya ce bude persha pilotovana posadka na Misyac u ramkah programi Planuyetsya sho spusknij modul prizemlitsya v rajoni pivdennogo polyusa Misyacya de dva astronavti probudut blizko odnogo tizhnya 93 94 95 96 Galereyared nbsp Linijnij aerodinamichnij dvigun dlya skasovanogo proyektu X 33 nbsp Kosmichnij korabel Dragon odin iz kilkoh nastupnikiv shatliv dostavlyaye vantazh na MKS nbsp Kosmichnij korabel NASA Orion dlya misiyi Artemida 1 u Plam Bruku en 01 12 2019 nbsp Osnovnij stupin raketi nosiya kosmichnoyi sistemi Artemida 1 nbsp Osnovnij stupin kosmichnoyi raketi nosiya vikochuyetsya zi skladalnoyi stanciyi Michud dlya vidpravlennya u Kosmichnij centr imeni Dzhona Stennisa nbsp Kosmichnij korabel Boeing CST 100 Starliner stikuyetsya z MKS nbsp Kosmichnij korabel SpaceX Crew Dragon stikuyetsya z MKS Aktivi ta plan perehodured nbsp Shatl Atlantis cherez 30 hvilin pislya ostatochnogo prizemlennya U ramkah programi Spejs Shattl pracyuvalo ponad 5000 osib vikonuvali zamovlennya ponad 654 pidpriyemstva u nij vikoristovuvalisya ponad 1 2 miljona odinic obladnannya Zagalna vartist obladnannya stanovila ponad 12 mlrd dol Ob yekti pov yazani iz shattlami stanovili ponad chvert inventaryu NASA Po vsij teritoriyi Spoluchenih Shtativ Ameriki nalichuvalosya ponad 1200 aktivnih postachalnikiv programi Rozroblenij NASA plan perehodu peredbachav sho programa trivatime do 2010 roku a perehidnij etap i etap vivedennya z ekspluataciyi trivatimut do 2015 roku Protyagom cogo chasu povinni buli rozroblyatisya aparati Ares I ta Orion a takozh misyachnij modul Altayir en 97 odnak zgodom ci programi buli skasovani U 2010 h rokah zdijsnyuvalisya dvi osnovni programi polotiv lyudini v kosmos Commercial Crew Program Programa komercijnih polotiv i programa Artemida Napriklad puskovij kompleks 39A Kosmichnogo centru imeni Kennedi en vikoristovuyetsya dlya zapusku raket nosiyiv Falcon 9 i Falcon Heavy Kritika programired Chastkova bagatorazovist shatliv bula odniyeyu z osnovnih vimog do programi pid chas yiyi pochatkovoyi rozrobki 98 Tehnichni rishennya yaki zabezpechuvali povernennya j povtorne vikoristannya orbitalnogo korablya zmenshuvali mozhlivosti korisnogo navantazhennya za odin zapusk Pochatkovoyu ideyeyu bulo kompensuvati ce zmenshennya za rahunok znizhennya vitrat na zapusk i visokoyi chastoti zapuskiv Odnak faktichni vitrati na odin zapusk shatla viyavilisya vishimi nizh peredbachalosya spochatku Krim togo u ramkah programi Spejs Shattl ne vikonuvalisya zaplanovani 24 misiyi na rik yak spochatku prognozuvalo NASA 99 100 Napochatku Spejs Shattl zadumuvavsya yak raketa nosij dlya vivedennya suputnikiv na orbitu i do katastrofi Chellendzhera vin perevazhno dlya cogo j vikoristovuvavsya Cini NASA yaki buli nizhchimi za sobivartist ne perevishuvali cini na odnorazovi raketi nosiyi peredbachalosya sho velika kilkist polotiv shatliv zgodom kompensuye pochatkovi finansovi vtrati Udoskonalennya odnorazovih raket nosiyiv i vidmova vid komercijnogo korisnogo navantazhennya dlya shatliv prizveli do togo sho osnovnim zasobom dlya rozgortannya suputnikiv odnorazovi raketi nosiyi stali 100 Klyuchovim zamovnikom polotiv shatliv bulo Nacionalne upravlinnya povitryano kosmichnoyi rozvidki NRO vidpovidalne za suputniki shpiguni Zv yazok iz NRO zalishavsya zasekrechenim do 1993 roku a tayemni mirkuvannya shodo vimog NRO do korisnogo navantazhennya zumovili nedostatnyu prozorist programi Zaproponovana programa Shattl Centavr en skasovana pislya katastrofi Chellendzhera vivela b kosmichnij korabel za mezhi jogo ekspluatacijnih mozhlivostej 101 Fatalni katastrofi Chellendzhera i Kolumbiyi prodemonstruvali riziki polotiv na shatlah zdatni prizvesti do zagibeli ekipazhu Konstrukciya orbitalnogo korablya obmezhuvala mozhlivosti avarijnogo zavershennya polotu oskilki vono vimagalo kerovanogo polotu shatla do zlitno posadkovoyi smugi abo nadannya ekipazhu mozhlivosti pokinuti korabel samostijno a ne na kosmichnih kapsulah Apollon i Soyuz 102 Zgidno z rannimi analizami bezpeki oprilyudnenimi inzhenerami j kerivnictvom NASA prognozovana jmovirnist katastrofichnoyi avariyi yaka prizvela b do zagibeli ekipazhu stanovila vid 1 na 100 zapuskiv do ridkisnogo 1 na 100 000 103 104 Pislya vtrati dvoh shatliv riziki buli pereocineni i bulo vstanovleno sho jmovirnist katastrofichnoyi vtrati korablya j ekipazhu stanovit 1 do 9 105 Pislya cogo kerivnictvo NASA kritikuvali za te sho vono pogodilosya na pidvishenij rizik dlya ekipazhu v obmin na zbilshennya chastoti polotiv U zvitah shodo Chellendzhera j Kolumbiyi poyasnyuvalosya sho kultura NASA ne zmogla garantuvati bezpeku ekipazhu cherez vidsutnist ob yektivnoyi ocinki potencijnih rizikiv misij 104 106 Dopomizhni transportni zasobired Dlya pidtrimki programi Spejs Shattl vikoristovuvalosya bagato transportnih zasobiv perevazhno nazemnih Gusenichnij transporter perevoziv mobilnu puskovu platformu en i shatli vid Budivli dlya zbirannya kosmichnih korabliv VAB do startovogo majdanchika 39 yakij buv zbudovanij she dlya kosmichnoyi programi Apollon Litaki dlya transportuvannya shatliv SCA yavlyali soboyu dva modifikovani litaki Boeing 747 Kozhen iz nih mig dostaviti orbitalnij korabel vid miscya posadki nazad do Kosmichnogo centru imeni Kennedi 100 Pislya zakinchennya yih terminu sluzhbi yih bulo dostavleno na Aviapark muzej imeni Dzho Devisa en v Lotno doslidnomu centri imeni Armstronga en ta Kosmichnomu centri H yustona Sistema transportuvannya orbitalnih aparativ Orbiter Transfer System 36 kolisnij transportuvalnij prichip spershu pobudovanij dlya puskovogo kompleksu Povitryanih sil SShA na aviabazi Vandenberg u Kaliforniyi piznishe pereobladnanij dlya raket Delta IV 107 Transportuvav orbitalni aparati vid posadkovogo kompleksu na startovij majdanchik sho davalo zmogu zbirati j zapuskati raketi ne vikoristovuyuchi okremu budivlyu na kshtalt Budivli dlya zbirannya kosmichnih korabliv VAB i dorogu dlya gusenichnogo transportera Do zakrittya ob yekta u Vandenberzi orbitalni aparati perevozili vid Centru obslugovuvannya orbitalnih korabliv OPF do VAB na shasi yake pidnimali lishe todi koli orbitalnij aparat priyednuvali do vzhe z yednanih odin z odnim bichnih priskoryuvachiv i zovnishnogo palivnogo baka Prichip davav zmogu transportuvati orbitalnij aparat vid Centru obslugovuvannya orbitalnih korabliv do Stikuvalno rozstikuvalnogo pristroyu en MDD abo do Budivli dlya zbirannya kosmichnih korabliv bez dodatkovogo navantazhennya na shasi Zasib dlya transportuvannya ekipazhu Crew Transport Vehicle CTV modifikovanij teletrap za dopomogoyu yakogo astronavti mogli vijti z orbitalnogo korablya pislya prizemlennya Uvijshovshi v CTV astronavti znimali svoyi skafandri j roztashovuvalisya u krislah i lizhkah dlya medichnogo oglyadu pislya chogo yih transportuvali nazad do kayut ekipazhu v Operacijno pidgotovchomu korpusi en Spochatku pobudovanij dlya proyektu Apollon Astrofurgon furgon dlya perevezennya astronavtiv en vikoristovuvavsya u dni zapuskiv dlya perevezennya astronavtiv vid kayut ekipazhu v Operacijno pidgotovchomu korpusi en na startovij majdanchik 108 Vikoristovuvavsya takozh dlya transportuvannya astronavtiv nazad vid Zasobu dlya transportuvannya ekipazhu na Posadkovomu majdanchiku dlya shatliv en Tri lokomotivi yaki obslugovuvali zaliznicyu NASA en i vikoristovuvalisya dlya transportuvannya segmentiv tverdopalivnih raketnih priskoryuvachiv Space Shuttle 109 buli viznani nepotribnimi dlya shodennoyi ekspluataciyi v Kosmichnomu centri imeni Kennedi U 2014 roci lokomotiv 2 bulo vidpravleno do Zaliznichnogo muzeyu Gold Kost en 110 U kvitni 2015 roku lokomotiv 1 bulo vidpravleno do portu okrugu Naketosh Luyiziana a 3 do zaliznici Medisona en nbsp Gusenichnij transporter 2 Franc pid chas dorozhnih viprobuvan u grudni 2004 roku pislya zamini gusenichnih bashmakiv nbsp Atlantis gotuyetsya do stikuvannya z litakom nosiyem shattliv za dopomogoyu pristroyu sparyuvannya pislya misiyi STS 44 nbsp Teplohid Freedom Star en korabel NASA dlya vilovlennya j transportuvannya tverdopalivnih priskoryuvachiv shattliv Div takozhred Shatl Spisok polotiv shatlivPrimitkired Space Task Group Report 1969 web archive org 14 sichnya 2016 Arhiv originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2024 Arhivovano 2016 01 14 u Wayback Machine http www iss casis org About ISSTimeline aspx Cikava nauka 9 zhovtnya 2020 Yak posaditi Spejs Shatl z kosmosu Bret Copeland procitovano 15 serpnya 2024 Prototip yevropejskogo shatlu gotovij do startu Arhivovano 12 lyutogo 2015 u Wayback Machine Pershij nacionalnij 10 02 2015 https mon gov ua storage app media zagalna 20serednya Pravopys 2019 ukr pravopys 2019 pdf 128 p 3 https mon gov ua storage app media zagalna 20serednya Pravopys 2019 ukr pravopys 2019 pdf 128 p 1 https www iss casis org About ISSTimeline aspx Spaceflight Now Breaking News Shannon to review options for deep space exploration www spaceflightnow com Procitovano 23 kvitnya 2024 KSC Release No 39 99 web archive org 26 chervnya 2009 Arhiv originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 2 travnya 2024 Arhivovano 2009 06 26 u Wayback Machine Yeeeow and Doggone Are Shouted on Beaches as Crowds Watch Liftoff archive nytimes com Procitovano 3 travnya 2024 STS 31 NASA amer Procitovano 5 travnya 2024 a b Return to Flight Challenger Accident www nasa gov Procitovano 5 travnya 2024 published Tariq Malik 12 kvitnya 2006 Columbia s White External Fuel Tanks Space com angl Procitovano 5 travnya 2024 author fullName Secretive US space plane X 37B lands after record 908 days in orbit New Scientist amer Procitovano 5 travnya 2024 Commercial Crew Program blogs nasa gov amer 4 travnya 2024 Procitovano 5 travnya 2024 Boeing s Starliner encounters a problem Spacecraft is not in proper orbit CNN web archive org 20 grudnya 2019 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 5 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Thompsonpublished Amy 18 serpnya 2018 Get an Up Close Look at Boeing s New CST 100 Starliner Spaceship Photos Space com angl Procitovano 5 travnya 2024 Reuters 21 travnya 2022 Boeing s Starliner capsule docks for first time with International Space Station The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 5 travnya 2024 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 7 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovano 2018 12 24 u Wayback Machine STS 31 web archive org 15 serpnya 2011 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 9 travnya 2024 Arhivovano 2011 08 15 u Wayback Machine Long Duration Exposure Facility LDEF Archive System web archive org 29 travnya 2016 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 9 travnya 2024 Arhivovano 2013 10 31 u Wayback Machine Spaceflight mission report STS 48 spacefacts de Procitovano 9 travnya 2024 heasarc gsfc nasa gov https heasarc gsfc nasa gov docs cgro epo brochures compton bro5 html Procitovano 9 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka 41 G web archive org 29 bereznya 2013 Arhiv originalu za 29 bereznya 2013 Procitovano 9 travnya 2024 Arhivovano 2013 03 29 u Wayback Machine https archive org details storyofspacestat0000harl Inc Educational Foundation for Nuclear Science 1973 02 Bulletin of the Atomic Scientists angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc http archive gao gov f0302 096542 pdf CAIB web archive org 12 serpnya 2006 Arhiv originalu za 12 serpnya 2006 Procitovano 12 travnya 2024 Arhivovano 2006 08 12 u Wayback Machine Borenstein Seth Writer AP Science Space shuttle s legacy Soaring in orbit and costs phys org angl Procitovano 13 travnya 2024 Xu Qin Hollingsworth Peter Smith Katharine 2019 Launch Cost Analysis and Optimization Based on Analysis of Space System Characteristics Transactions of the Japan Society for Aeronautical and Space Sciences T 62 4 s 175 183 doi 10 2322 tjsass 62 175 Procitovano 13 travnya 2024 published Leonard David 11 lyutogo 2005 Total Tally of Shuttle Fleet Costs Exceed Initial Estimates Space com angl Procitovano 13 travnya 2024 published Brian Berger 7 lyutogo 2005 NASA 2006 Budget Presented Hubble Nuclear Initiative Suffer Space com angl Procitovano 13 travnya 2024 FY 2022 NASA Budget Request NASA amer 27 sichnya 2015 Procitovano 13 travnya 2024 Pielke Roger Byerly Radford 2011 04 Shuttle programme lifetime cost Nature angl T 472 7341 s 38 38 doi 10 1038 472038d ISSN 1476 4687 Procitovano 14 travnya 2024 The Space Review Review The Space Shuttle Program Technologies and Accomplishments www thespacereview com Procitovano 14 travnya 2024 https www nasa gov wp content uploads 2024 03 apr2 roland testimony pdf Weinrich Heinz 2013 Management A Global Innovative and Entrepreneurial Perspective p 126 Klikauer Thomas 2016 Management Education Fragments of an Emancipatory Theory p 220 Keuper Franz 2013 Finance Bundling and Finance Transformation Shared Services Next Level p i Return to Flight Challenger Accident www nasa gov Procitovano 17 travnya 2024 https www washingtontimes com news 2006 jun 26 20060626 110227 5543r Wayback Machine web archive org 9 grudnya 2007 Arhiv originalu za 9 grudnya 2007 Procitovano 22 travnya 2024 Arhivovano 2007 12 09 u Wayback Machine published Todd Halvorson 12 serpnya 2009 Dumping NASA s New Ares I Rocket Would Cost Billions Space com angl Procitovano 22 travnya 2024 a b v g d Jenkins Dennis R 2016 Space Shuttle Developing an Icon 1972 2013 Specialty Press ISBN 978 1 58007 249 6 Vision for Space Exploration NASA amer Procitovano 24 travnya 2024 https www nasa gov wp content uploads 2023 01 55583main vision space exploration2 pdf emrc fac10e Chang Kenneth 30 travnya 2020 SpaceX Lifts NASA Astronauts to Orbit Launching New Era of Spaceflight The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 24 travnya 2024 Shuttle Mir History Spacecraft Space Shuttle Orbiter Space Shuttle Sub Systems historycollection jsc nasa gov Procitovano 26 travnya 2024 Jenkins Dennis R 2016 Space shuttle developing an icon 1972 2013 Forest Lake MN Specialty Press ISBN 978 1 58007 249 6 a b Jenkins Dennis R 2016 Space Shuttle Developing an Icon 1972 2013 Specialty Press ISBN 978 1 58007 249 6 https californiasciencecenter org exhibits endeavour experience https californiasciencecenter org exhibits endeavour experience space shuttle endeavour California Science Center breaks ground on space shuttle Endeavour s new vertical home Daily News amer 1 chervnya 2022 Procitovano 28 travnya 2024 a b Human Space Flight HSF Space Shuttle web archive org 31 serpnya 2000 Arhiv originalu za 31 serpnya 2000 Procitovano 29 travnya 2024 Arhivovano 2000 08 31 u Wayback Machine a b Space Future The Future of Space Tourism www spacefuture com Procitovano 29 travnya 2024 a b Space Future The Space Tourist www spacefuture com Procitovano 29 travnya 2024 Space Future The Space Tourist www spacefuture com Procitovano 31 travnya 2024 a b Space Future The Space Tourist www spacefuture com Procitovano 31 travnya 2024 https www nasa gov wp content uploads 2016 08 sp 2014 617 pdf emrc 81adc8 Space Shuttle and International Space Station NASA web archive org 5 grudnya 2022 Arhiv originalu za 5 grudnya 2022 Procitovano 2 chervnya 2024 Arhivovano 2019 11 02 u Wayback Machine a b https www spacefuture com archive images the space tourist 15 gif published Denise Chow 12 kvitnya 2011 Why There s No Replacement for the Space Shuttle Space com angl Procitovano 10 chervnya 2024 10 Space Shuttles which never flew web archive org 10 bereznya 2019 Arhiv originalu za 10 bereznya 2019 Procitovano 10 chervnya 2024 Arhivovano 2019 03 10 u Wayback Machine Eldred Charles H 1 zhovtnya 1986 Advanced manned earth to orbit vehicle angl Procitovano 10 chervnya 2024 Shuttle II web archive org 28 grudnya 2016 Arhiv originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya https ntrs nasa gov api citations 19910018900 downloads 19910018900 pdf Chang Kenneth 20 zhovtnya 2014 25 Years Ago NASA Envisioned Its Own Orient Express The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 10 chervnya 2024 Venturestar web archive org 28 grudnya 2016 Arhiv originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Fact Sheet 2 web archive org 22 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2014 Procitovano 10 chervnya 2024 Arhivovano 2014 10 22 u Wayback Machine https web archive org web 20070105235913 http www nasa gov centers marshall pdf 151450main 8 40598 CLV pdf U S Senate Committee on Appropriations web archive org 27 grudnya 2006 Arhiv originalu za 27 grudnya 2006 Procitovano 10 chervnya 2024 Arhivovano 2006 12 27 u Wayback Machine a b v Reusable Launch Vehicle web archive org 24 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2013 Procitovano 11 chervnya 2024 Arhivovano 2013 02 24 u Wayback Machine https www researchgate net publication 294188389 NASA s space launch initiative U S Senate Committee on Appropriations web archive org 27 grudnya 2006 Arhiv originalu za 27 grudnya 2006 Procitovano 11 chervnya 2024 Arhivovano 2006 12 27 u Wayback Machine Hueter Uwe 1 sichnya 2003 NASA s Next Generation Launch Technology Program Strategy and Plans angl Procitovano 11 chervnya 2024 x0av6 4 serpnya 2016 HL 20 Lifting Body Spaceplane for Personnel Launch System AeroSpaceGuide net amer Procitovano 12 chervnya 2024 CARREAU MARK X 38 project s cancellation irks NASA partners Chron angl Procitovano 12 chervnya 2024 NASA ACRV www astronautix com Procitovano 12 chervnya 2024 NASA Releases COTS Final Report NASA web archive org 7 serpnya 2020 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Bergin Chris 7 zhovtnya 2011 ISS partners prepare to welcome SpaceX and Orbital in a busy 2012 NASASpaceFlight com amer Procitovano 19 chervnya 2024 Biggest CCDev Award Goes to Sierra Nevada SpaceNews com archive ph 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za 9 veresnya 2012 Procitovano 20 chervnya 2024 Arhivovano 2012 09 09 u Archive is Boeing CST 100 Starliner in Space NASA amer Procitovano 20 chervnya 2024 https www nasa gov wp content uploads static dm2 Launch America a partnership between NASA and private space companies will help open the space above Earth to people besides government astronauts https www nasa gov wp content uploads static dm2 NASA Procitovano 20 chervnya 2024 SpaceX uspishno zapustila Crew Dragon Resilience vse sho potribno znati pro misiyu Crew 1 24 Kanal ukr 16 listopada 2020 Procitovano 20 chervnya 2024 NASA Announces Design For New Deep Space Exploration System NASA amer Procitovano 21 chervnya 2024 Foust Jeff 5 grudnya 2014 Delta 4 Heavy Launches Orion on Second Attempt SpaceNews amer Procitovano 21 chervnya 2024 Bergin Chris 24 lyutogo 2012 Acronyms to Ascent SLS managers create development milestone roadmap NASASpaceFlight com amer Procitovano 21 chervnya 2024 Artemis I Overview NASA web archive org 17 serpnya 2022 Arhiv originalu za 17 serpnya 2022 Procitovano 23 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Foust Jeff 16 listopada 2022 SLS launches Artemis 1 mission SpaceNews amer Procitovano 23 chervnya 2024 Artemis I Flight Day 10 Orion Enters Distant Retrograde Orbit Artemis blogs nasa gov amer 25 listopada 2022 Procitovano 23 chervnya 2024 NASA s First Flight With Crew Important Step on Long term Return to the Moon Missions to Mars NASA amer 27 serpnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2024 Foust Jeff 9 listopada 2021 NASA delays human lunar landing to at least 2025 SpaceNews amer Procitovano 23 chervnya 2024 published Hanneke Weitering 23 travnya 2019 NASA Has a Full Plate of Lunar Missions Before Astronauts Can Return to Moon Space com angl Procitovano 23 chervnya 2024 Grush Loren 17 travnya 2019 NASA administrator on new Moon plan We re doing this in a way that s never been done before The Verge angl Procitovano 23 chervnya 2024 Chang Kenneth 14 travnya 2019 For Artemis Mission to Moon NASA Seeks to Add Billions to Budget The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 23 chervnya 2024 Foust Jeff 22 lipnya 2019 NASA outlines plans for lunar lander development through commercial partnerships SpaceNews amer Procitovano 23 chervnya 2024 http www nasa gov pdf 202388main Transition Mgmt Plan Final pdf Ghostarchive ghostarchive org Procitovano 26 chervnya 2024 Exploring the Unknown NASA amer Procitovano 30 chervnya 2024 https aviationweek typepad com space 2007 03 human space exp html a b v Jenkins Dennis R 2016 Space Shuttle Developing an Icon 1972 2013 angl Specialty Press ISBN 978 1 58007 249 6 Cook Richard C 2006 Challenger revealed an insider s account of how the Reagan administration caused the greatest tragedy of the space age New York Thunder s Mouth Press ISBN 978 1 56025 980 0 Magazine Smithsonian Spaceflight Safety Shuttle vs Soyuz vs Falcon 9 Smithsonian Magazine angl Procitovano 5 lipnya 2024 The Challenger Disaster A Case of Subjective Engineering IEEE Spectrum spectrum ieee org angl Procitovano 5 lipnya 2024 a b Wayback Machine web archive org 7 serpnya 2020 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2024 Arhivovano 2020 08 07 u Wayback Machine https www npr org 2011 03 04 134265291 early space shuttle flights riskier than estimated https web archive org web 20041109135216 http spaceflight nasa gov shuttle archives sts 107 investigation CAIB medres full pdf https www nasa gov wp content uploads 2021 09 mdd fs 014 pdf Wayback Machine web archive org 9 chervnya 2009 Procitovano 6 listopada 2024 https web archive org web 20200807073843 https www nasa gov centers kennedy pdf 192935main RRtrain08 pdf Dean James NASA Railroad rides into sunset Florida Today amer Procitovano 16 lipnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spejs Shattl programa amp oldid 44024228

Дата публікації: Грудень 18, 2024, 05:28 am
Найбільш читані
  • Листопад 22, 2024

    Даніель Соза

  • Листопад 07, 2024

    Даніель Камбронеро

  • Листопад 10, 2024

    Даніель Жиґакс

  • Листопад 10, 2024

    Даніель Дос Сантос

  • Листопад 19, 2024

    Данський ригсдалер

Щодня

  • 17 грудня

  • 1976

  • M1 Abrams

  • Англійська мова

  • Нортенґерське абатство (роман)

  • Сирійська опозиція

  • Заксенгаузен

  • Луцьк

  • Паровоз

  • Еміль Ру

NiNa.Az - Студія

  • Вікіпедія

Підписка на розсилку

Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини.
Будемо на зв`язку
Зв`яжіться з нами
DMCA Sitemap Feeds
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadaş Mammedov
Топ