STS-135 — космічний політ «Атлантіса», останній за програмою «Спейс Шаттл» до МКС. Шаттл доставив багатоцільовий логістичний модуль «Рафаело» з вантажем та витратними матеріалами до Міжнародної космічної станції. Апарат також повернув на землю несправний модуль насоса аміаку, для дослідження причин руйнування і подальшого поліпшення насосних конструкцій для майбутніх систем.
STS-135 (135 політ шатл, 33 політ «Атлантіс») | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Атлантіс OV-104 | ||||
Тип космічного корабля | спейс-шатл | ||||
Екіпаж | 4 | ||||
Місце запуску | Кеннеді LC-39A | ||||
Дата запуску | 8 липня 2011 15:29 UTC | ||||
Місце посадки | Кеннеді Runway 33 | ||||
Дата посадки | 21 липня 2011 09:57 UTC | ||||
Тривалість польоту | 12 діб 4 години 18 хвилин 50 секунд | ||||
Нахил орбіти | 51,6 градусів | ||||
Пройдено відстань | 8 505 161 км | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Екіпаж
- (англ. Christopher John Ferguson) (3-й космічний політ), командир екіпажу
- Дуглас Джеральд Герлі (англ. Douglas Gerald Hurley) (2), пілот
- Сандра Холл Маґнус (англ. Sandra Magnus) (3), спеціаліст польоту
- Рекс Джозеф Вальгайм (англ. Rex Joseph Walheim) (3), спеціаліст польоту
Вихід у відкритий космос
Під час спільного польоту «Атлантіса» і МКС було здійснено один вихід у відкритий космос, в якому брали участь астронавти двадцять восьмого екіпажу МКС і Майкл Фоссум.
- Цілі: Перенесення блоку насоса системи охолодження у вантажний відсік шатла, вивантаження і установка системи дозаправки, установка експериментальних матеріалів.
- Початок: 12 липня 2011 — 13:22 UTC
- Закінчення: 12 липня 2011 — 19:53 UTC
- Тривалість: 6 годин 31 хвилина.
Це був 160-й вихід у космос, пов'язаний з МКС.
Це був 7-й вихід у космос для Фоссума і 4-й вихід для Гарана.
Завдання
Доставка обладнання і витратних матеріалів на МКС в транспортному модулі «Рафаель».
Підготовка до польоту
2010 рік
14 вересня 2010 було названо екіпаж для можливої експедиції порятунку «Атлантіс» STS-335 і для, можливо, останнього польоту шатла «Атлантіс» STS-135. Рятувальна експедиція STS-335 готувалася на випадок пошкодження шаттла «Індевор» STS-134, який планувалось запустити до МКС 19 квітня 2011 р. Командир екіпажу Крістофер Фергюсон, пілот Дуглас Герлі і два фахівця польоту Рекс Вальгайм і Сандра Маґнус. Усі космонавти мали досвід космічних польотів. Крістофер Фергюсон був пілотом шатла «Атлантіс» STS-115 у вересні 2006 і командиром шаттла «Індевор» STS-126 у листопаді 2008. Рекс Уолхайм двічі був фахівцем польотів в «Атлантіс» STS-110 в квітні 2002 і «Атлантіс» STS-122 у лютому 2008. Дуглас Герлі був пілотом шатла «Індевор» STS-127 в липні 2009. Сандра Магнус літала на шатлі «Атлантіс» STS-112 в жовтні 2002 і з листопада 2008 по лютий 2009 провела чотири з половиною місяці на МКС у складі 18-ї довготривалої експедиції.
11 жовтня 2010 Президент США Обама підписав закон, що дозволив НАСА готуватися і здійснити політ STS-135.
Рішення про фінансування польоту STS-135 було ухвалено після призначення екіпажу. Рішення про призначення екіпажу ухвалювалося з розрахунку, що підготовка до польоту триває близько одного року.
На початку грудня 2010 техніками, після профілактики, було встановлено головні двигуни Атлантіса. Першим був встановлений центральний двигун (7 грудня 2010), потім нижній правий двигун і нижній лівий 8 і 9 грудня відповідно. Це була остання установка головних двигунів на Спейс-шаттлах.
Старт «Атлантіса» попередньо був призначений на 28 червня 2011. Після катастрофи шатла «Колумбія» STS-107 2003 було запроваджено порядок, за яким для кожного шаттла, що вирушав у космос, на землі готувався другий шаттл для можливої операції порятунку. Для польоту «Атлантіс» STS-135 такої можливості не було, оскільки необхідні для польоту шаттла зовнішній паливний бак і два твердопаливні прискорювачі більше не готувались. У випадку аварії «Атлантіса» STS-135 екіпаж шаттла залишився би на МКС і був би евакуйований на землю на російських кораблях «Союз». У цьому випадку операція з повернення астронавтів на землю тривала би рік.
2011 рік
За останніми даними вимірювань орбіти МКС, було розраховано вікна для запуску «Атлантіса»: з 15:21:46 до 15:31:47. Ширина вікна — 10 хвилин 1 секунда. Точний час старту (середина вікна) — 15:26:46 за Гринвічем (11:26:46 місцевого часу). В цей час МКС перебувала би над Тихим океаном, східніше Крайстчерча (Нова Зеландія). На випадок затримки запуску, він міг відбутися 9 липня о 15:04:15 або 10 липня о 10:38:31.
- 20 січня 2011 НАСА офіційно оголосило STS-135 — останню місію шатлів.
- 14 лютого 2011 НАСА оголосило, що політ STS-135 відбудеться незалежно від розгляду ситуації, пов'язаної з фінансуванням, у Конгресі США
- 28-30 березня астронавти екіпажу «Атлантіса» перебували в Росії. На підприємстві «Зірка» вони приміряли скафандри, які були виготовлені для них на випадок повернення з космосу на російських кораблях «Союз». При польоті на шатлі доставлялися крісло-ложемент і скафандр «Сокіл» для Рекса Уолхайма, який при необхідності першим мав спускатися на Землю на «Союзі».
- 9 травня Старт шатла «Атлантіс» STS-135 перенесли з 28 червня на 15 липня. Перенесення було викликане перенесенням запуску «Індевор» STS-134 з 29 квітня на 16 травня. Вивіз «Атлантіса» з ангара в будівлю вертикальної збірки мав відбутися наступного дня після старту «Індевора».
- 17 травня шаттл «Атлантіс» був перевезений з ангара в будівлю вертикальної збірки. На 18 травня було заплановане його з'єднання з зовнішнім паливним баком «ЕТ-138» і твердопаливними прискорювачами. Перевезення почалось о 12:03 UTC (8:03 за часом космодрому на мисі Канаверал) і закінчилося о 17:50. Під час перевезення була зроблена тривала зупинка, під час якої було зроблено безліч фотознімків останнього перевезення шаттла в будівлю вертикальної збірки. Перевезення шаттла супроводжували астронавти екіпажу: Крістофер Фергюсон, Даглас Херлі, Рекс Уолхайм і Сандра Магнус. На 31 травня було призначено перевезення «Атлантіса» на стартовий майданчик 39А. Старт «Атлантіса» мав відбутися між 11 і 14 липня, точна дата старту не була встановлена.
- 20 травня було завершено з'єднання шаттла з зовнішнім паливним баком ЕТ-138 і твердопаливними прискорювачами. НАСА оголосило дату і час старту «Атлантіса» — 8 липня о 15:38 за Гринвічем (11:38 північноамериканського східного часу). Відповідно до нового плану польоту, стикування з МКС мало відбутися 10 липня о 15:24, відстикування — 18 липня о 6:23 і приземлення — 20 липня о 10:15. На 12 липня було заплановано вихід у відкритий космос двох астронавтів.
У ніч з 31 травня на 1 червня шаттл «Атлантіс» був вивезений на стартовий майданчик 39А для безпосередньої підготовки до старту, призначеного на 8 липня. З будівлі вертикальної збірки шаттл виїхав в 00:43 (1 червня) ночі за Гринвічем (20:43 31 травня за часом космодрому на мисі Канаверал). Шлях довжиною 5,5 км шаттл подолав майже за сім годин, і о 7:29 був встановлений на стартовому майданчику. Астронавти екіпажу «Атлантіса» Крістофер Фергюсон, Даглас Херлі, Сандра Магнус і Рекс Уолхайм супроводжували його під час перевезення.
- 21 червня був замінений вентиль на паливопроводі двигуна «Атлантіса» № 3, в якому було виявлено витік під час тестової заливки рідких водню і кисню в зовнішній паливний бак 15 червня. За допомогою рентгенівського сканера були обстежені ребра жорсткості зовнішнього паливного бака. Тріщин на ребрах жорсткості не виявили.
- 23 червня екіпаж «Атлантіса» провів тренування передстартового зворотного відліку і тренування дій у разі аварійної ситуації під час старту. У цей же день астронавти відлетіли до Х'юстона.
- 28 червня НАСА офіційно оголосило, що старт шаттла «Атлантіс» STS-135 відбудеться 8 липня о 15:26 за Гринвічем (11:26 північноамериканського східного часу). Зворотний передстартовий відлік мав розпочатись 5 липня о 17:00.
- 4 липня, в День незалежності США, екіпаж «Атлантіса» прибув до космічного центру імені Кеннеді для підготовки до старту. Астронавти вилетіли з Х'юстона і, зробивши проміжну посадку для дозаправки в Мобілі (штат Алабама), приземлилися о 18:32 на космодромі мису Канаверал.
- 5 липня о 17:00 за Гринвічем (13:00 місцевого часу) увімкнувся зворотний передстартовий відлік. За прогнозом погоди, у день старту над мисом Канаверал з імовірністю 60% очікувались дощ з грозою, що могло змусити НАСА перенести старт. Ймовірність сприятливою для старту погоди в суботу (9 липня) і в неділю (10 липня) становила 60% і 70% відповідно. Якби «Атлантіс» не стартував у ці дні, то запуск був би перенесений на 16 липня, оскільки на 14 липня був запланований запуск ракети «Дельта-4» з військовим навігаційним супутником.
Очікувалося, що спостерігати запуск «Атлантіса» в космічний центр Кеннеді приїдуть від 500 до 750 тисяч глядачів.
- 6 липня з боку Карибського моря на Флориду насувались дощовий і грозовий фронти. Синоптики оцінювали імовірність сприятливого для запуску «Атлантіса» погоди в 30%. Поліпшення погоди прогнозувалося на суботу з імовірністю сприятливих умов 40% і на неділю — 60%.
- 7 липня зранку на мисі Канаверал тривала тропічна злива і гроза. Ймовірність сприятливою для запуску «Атлантіса» погоди залишалася в межах 30%. Близько 17 години була зафіксована блискавка в межах однієї милі (1,6 км) від стартового майданчика. Інженери змушені були перевіряти електронні системи шатлу, на які впливають перешкоди, що виникають при спалахах блискавок. Незважаючи на несприятливі погодні умови, зворотний передстартовий відлік і роботи на стартовому майданчику тривали в плановому порядку.
За останніми даними вимірам орбіти МКС, розраховане вікно для запуску «Атлантіса»: з 15:21:46 по 15:31:47. Ширина вікна — 10 хвилин 1 секунда. Точний час старту (середина вікна) — 15:26:46 за Гринвічем (11:26:46 місцевого часу). У цей час МКС мала перебувати над Тихим океаном, на схід Крайстчерча (Нова Зеландія). Якби старт затримався, він міг би відбутися 9 липня о 15:04:15 або 10 липня о 10:38:31.
Опис польоту
Старт і перший день польоту
15:26 8 липня — 23:56 8 липня
8 липня прогноз погоди на час старту був несприятливим і змінився за годину до старту до імовірності сприятливих умов 60 %. Проте було вирішено продовжити підготовку до польоту, з надією, що погода покращиться до моменту старту.
О 6:06 почалося закачування палива у паливні баки — рідких кисню та водню. Бак був заповнений о 8:58.
Об 11:00 астронавти «Атлантіса» почали одягати скафандри.
О 15:14 (за 12 хвилин до планованого старту) було ухвалено попереднє рішення про старт о 15:26 залежно від погодних умов.
О 15:29 шаттл «Атлантіс» стартував в останній політ.
Через 2 хвилини 10 секунд після старту були відстрілені використані твердопаливні прискорювачі. Через 3 хвилин 40 секунд після старту «Атлантіс» знаходився на висоті 87 км, на відстані 193 км від стартового майданчика і віддалявся із швидкістю 6758 км/год. Через 4 хвилини після старту «Атлантіс» пройшов точку неповернення, на випадок аварійної посадки на мисі Канаверал. Через 4 хвилини 30 секунд після старту «Атлантіс» знаходився на висоті 100 км на відстані 322 км від стартового майданчика і віддалявся із швидкістю 8 850 км/год. Через 7 хвилин 18 секунд «Атлантіс» розігнався до швидкості 19 300 км/год.
«Атлантіс» вийшов на орбіту з апогеєм 225 км і перигеєм 58 км, нахилом орбіти 51,6°. Після корекції, котра відбулась о 16:80, параметри орбіти становили: апогей 265 км, перигей 181 км.
- Екіпаж прощається перед відправкою на стартовий майданчик
- Майкл Лінбак контролює відлік запуску в пусковій кімнаті чотири Центру управління запуску.
- Останній старт шаттла «Атлантіс»
- Останній старт шаттла «Атлантіс» з тренувального літака
- Зовнішній бак ET-138 віддаляється від шаттла.
Другий день польоту
07:56 9 липня — 23:26 9 липня
Астронавти проводили стандартне обстеження теплозахисного покриття шаттла за допомогою лазерного сканера і камери з високою роздільною здатністю, встановлених на подовжувачі робота-маніпулятора. Маніпулятором управляли Крістофер Фергюсон, Даглас Херлі і Сандра Магнус.
О 10:58 подовжувач, з укріпленими на ньому лазерним сканером і камерою з високою роздільною здатністю, був захоплений маніпулятором шаттла. Після перевірки та тестування приладів, встановлених на подовжувачі, о 11:35 астронавти почали інспекцію правого крила шаттла. Обстеження правого крила закінчено в 13:30.
Після перерви, о 14:10 обстеження теплозахисного покриття було продовжено на носі шаттла, а з 14 години 50 — на лівому крилі.
О 16:25 обстеження теплозахисного покриття було закінчено. Знімки, отримані під час обстеження, були передані в центр управління польотом для оцінки стану покриття фахівцями НАСА. О 16:50 подовжувач робота-маніпулятора було повернуто на своє місце у вантажному відсіку шаттла.
Астронавти перевіряли системи шатла, задіяні в зближенні та стикуванні з МКС.
Третій день польоту. Стикування із Міжнародною космічною станцією
07:26 10 липня — 22:56 10 липня
Близько 10:00 вийшов з ладу один з основних комп'ютерів шаттла. Всього на шатлі п'ять основних комп'ютерів, чотири з яких працюють з однією операційною системою і один з іншого. Під час польоту достатньо двох працездатних комп'ютерів.
Об 11:03 відбулось чергове коригування орбіти шаттла.
Об 11:35 «Атлантіс» перебував за 63 км від станції. Об 11:55 «Атлантіс» перебував за 30 км від станції.
Заключна фаза зближення почалася о 12:29, коли відбулось останнє коригування орбіти шаттла. У цей час «Атлантіс» перебував за 14,5 км від станції.
О 13:05 «Атлантіс» був за 11 км від станції, швидкість зближення становила 5,18 м / сек. О 13:10 між екіпажами «Атлантіса» і МКС було встановлено голосовий зв'язок. О 13:40 «Атлантіс» перебував за 1,4 км від станції, швидкість зближення становила 2,2 м / сек.
О 14:02 «Атлантіс» перебував під станцією на відстані 198 м від неї.
О 14:05 під управлінням командира корабля Крістофера Фергюсона, «Атлантіс» почав стандартний переворот перед ілюмінаторами модуля «Зірка». Під час перевороту астронавти МКС Майкл Фоссум, Сатосі Фурукава і Сергій Волков здійснювали зйомку теплозахисного покриття шаттла. Фоссум знімав місця на корпусі шаттла, до яких був прикріплений зовнішній паливний бак, а також стулки, що закривали шасі, 800-міліметровою камерою з роздільною здатністю в один дюйм. Фурукава знімав 400-міліметровою камерою з роздільною здатністю в три дюйми. Волков знімав 1000-міліметровою камерою. «Атлантіс» і МКС в цей час перебували над центральною Атлантикою.
Переворот закінчився о 14:14. Відстань між «Атлантісом» і МКС становила 143 м. О 14:31 «Атлантіс» перебував перед станцією: ніс направлений в космос, корма — на Землю, розкритий вантажний відсік, в якому розташований стикувальний вузол, — на МКС. О 14:32 з центру управління польотом надійшов дозвіл на стикування. О 14:38 шатл і МКС пролітали над Індійським океаном.
О 14:39 відстань між шатлом і станцією становила 73 м, швидкість зближення — 0,08 м / с. О 14:52 відстань між шатлом і станцією становила 30 м. О 14:59 відстань між шатлом і станцією становила 15,8 м, швидкість зближення — 0,05 м / с. Шаттл і МКС пролітали над півднем Новій Зеландії. О 15:04 відстань між шатлом і станцією становила 4,5 м.
О 15:07 «Атлантіс» пристикувався до МКС. Стикування відбулося над південним районом Тихого океану. Це було 37-ме й остання стикування шатлу з МКС.
О 15:40 комплекс шатл + МКС був розвернутий на 180 ° так, щоб шаттл перебував позаду відносно напрямку руху по орбіті.
О 16:47 був відкритий люк між «Атлантисом» і МКС. На орбіті зустрілися екіпаж шаттла і 28-й довготривалий екіпаж МКС : (командир), Олександр Самокутяев, Сергій Волков, , Майкл Фоссум і Сатосі Фурукава.
Після короткої церемонії зустрічі астронавти продовжили роботу за планом.
За допомогою маніпулятора станції Рональд Гаран і Сатосі Фурукава дістали з вантажного відсіку шатлу подовжувач і під'єднали його до маніпулятора шаттла, яким управляли Крістофер Фергюсон і Даглас Херлі. У зістикованому стані для маніпулятора шаттла було недостатнього простору, щоб дістати подовжувач з вантажного відсіку.
Через наближення до станції уламка супутника НАСА розглядало можливість перенесення виходу у відкритий космос, запланованого на вівторок, 12 липня. Уламок радянського супутника , який був запущений 30 жовтня 1970, мав пролетіти біля станції опівдні 12 липня. Точна траєкторія уламка не була визначена. За нормами НАСА, простір безпеки навколо станції має розмір 25х25 кмх762 м. Якщо ймовірність потрапляння стороннього об'єкта в цей простір становить 1 /100 000, слід використовувати маневр відходу від зіткнення.
Зв'язківець Меган Макартур повідомила, що за попередніми даними, теплозахисне покриття «Атлантіса» не має пошкоджень, додаткового, більш ретельного обстеження покриття не потрібно.
- Надирний вид Атлантіса до стикування з космічною станцією
- «Атлантіс» над Багамськами Островами
- Зблизька вид на МКС, сфотографовану екіпажем STS-135
- Об'єднані екіпажі МКС і STS-135 після відкриття люка
Четвертий день польоту
06:56 11 липня — 22:56 11 липня
Ретельніше вивчивши траєкторію руху уламка супутника , фахівці НАСА дійшли висновку, що уламок не підійде до станції ближче, ніж на 17,7 км, небезпеки зіткнення немає, і немає необхідності виконувати маневр відходу від зіткнення Робочий день екіпажу почався о 7:02 UTC..
Операція з підйому модуля «Рафаель» з вантажного відсіку «Атлантіса» почалася о 9:07. Загальна маса модуля «Рафаель» разом з вантажами в ньому становила 11,6 тонни. О 9:16 модуль «Рафаель» був зачеплений маніпулятором станції. О 9:47 Даглас Херлі і Сандра Магнус за допомогою маніпулятора станції почали підйом транспортного модуля «Рафаель» з вантажного відсіку «Атлантіса». Херлі і Магнус, перебуваючи в модулі «Купол», почали переміщати модуль «Рафаель» до нижнього (спрямованого на землю) порту модуля «Гармонія». О 10:30 модуль «Рафаель» був підведений до порту модуля «Гармонія». О 10:46 модуль «Рафаель» був пристикований до нижнього порту модуля «Гармонія». Об 11:00 маніпулятор станції був відведений від модуля «Рафаель». Після перевірки герметичності стику, о 16:10 люк в модуль «Рафаель» було відкрито. Модуль «Рафаель» вчетверте і востаннє прилетів до МКС.
Астронавтам належало перенести з модуля «Рафаель» 4,3 тонни вантажів у станцію і 2,6 тонни у зворотному напрямку. Для виконання цієї роботи потрібно 130 людино-годин.
Крістофер Фергюсон і Рекс Уолхайм почали транспортування вантажів, розміщених на середній палубі «Атлантіса».
Астронавти МКС Рональд Гаран і Майкл Фоссум готували інструменти до виходу у відкритий космос наступного дня.
Керівництво НАСА продовжило політ «Атлантіса» на добу. Причина продовження польоту — надання екіпажу більше часу для розвантаження модуля «Рафаель». За новим планом спільний політ «Атлантіса» і МКС продовжився на добу. Відстикування було перенесено на 16:56 19 липня. Приземлення «Атлантіса» було заплановано на 9:56 за Гринвічем 21 липня (5:56 літнього північноамериканського східного часу). Друга можливість для приземлення — наступного оберту об 11:32. Незважаючи на продовження польоту на добу, у шаттла залишалося достатньо ресурсів на додаткові дві доби на випадок несприятливої для приземлення погоди або будь-яких технічних проблем.
Астронавтам за допомогою фахівців з центру управління польотом вдалося перезапустити комп'ютер загального призначення № 3, що вийшов з ладу на третій день польоту.
- Рекс Волхайм на польотній палубі шатла
- Дуглас Хьорлі рухається навколо матеріалів та обладнання в «Леонардо»
П'ятий день польоту. Вихід у відкритий космос
06:56 12 липня — 22:26 12 липня
Планована тривалість виходу — шість з половиною годин. Вихід виконали члени екіпажу МКС Майкл Фоссум і Рональд Гаран. Для Фоссума це був сьомий вихід, для Гарана — четвертий. У липні 2008 року під час польоту «Діскавері» STS-124, Фоссум і Гаран тричі виходили разом у відкритий космос. Мета виходу — вивантаження обладнання для автоматичної заправки космічних апаратів (експеримент «автоматична космічна заправка» англ. Robotic Refueling Mission experiment) з вантажного відсіку шатла і установка на фермовій конструкції станції; перенесення несправного насоса системи охолодження станції у вантажний відсік шатла; установка експериментальних матеріалів на зовнішній поверхні станції.
Насос системи охолоджування був доставлений на станцію разом з сегментом S1 на шатлі STS-122 у жовтні 2002. У грудні 2006 під час польоту STS-116 система охолодження була активована. 31 липня 2010, з незрозумілих причин, насос вийшов з ладу. У серпні 2010 насос був демонтований астронавтами МКС і замінений на резервний. Насос системи охолодження мав бути відремонтований на землі і знову вирушати на станцію на японському вантажному кораблі.
Усередині станції Рекс Волхайм координував вихід у відкритий космос. Даглас Херлі і Сандра Магнус управляли маніпулятором станції з модуля «Купол».
Перед виходом, Фоссум і Гаран протягом години дихали чистим киснем. О 10:46 астронавти одягли скафандри і почали перевірку герметичності. Підготовка до виходу відбувалася з півгодинної затримкою. О 12:46 Фоссум і Гаран увійшли до шлюзової камери. О 12:51 почалося відкачування повітря зі шлюзової камери. Вихід почався о 13:22, на 38 хвилин пізніше запланованого часу. О 13:38 астронавти випливли з модуля «Квест». На той час станція перебувала над космічним центром імені Кеннеді.
Рональд Гаран попрямував до маніпулятора станції і закріпив себе на ньому. Гарану належало переносити в руках насос системи охолодження. На маніпуляторі Гаран був підведений до насоса, який перебував на зовнішній складській платформі № 2. Фоссум перебував тут же, він почав розкручувати кріплення насоса. О 14:35 Гаран підняв насос руками, маса якого 635 кг. Гаран разом з насосом почав пересуватися на маніпуляторі до вантажного відсіку «Атлантіса». О 15:15 Гаран наблизився до місця установки насоса в вантажному відсіку. Сюди ж перемістився і Фоссум, щоб закріпити насос. О 15:34 насос був закріплений.
О 15:45 астронавти помінялися місцями: Фоссум закріпився на маніпуляторі, а Гаран почав пересуватися поверхнею вантажного відсіку та станції. О 16:20 астронавти зняли кріплення з робота автоматичної заправки космічних апаратів і Фоссум підняв його на руках. О 16:25 Фоссум перемістився в платформі, на якій встановлено робот . О 16:37 робот автоматичної заправки був установлений на платформі. Гаран вирушив до шлюзового модулю, щоб забрати комплект експериментальних матеріалів та комплект інструментів. О 17:25 Гаран перемістився до транспортної платформі № 2 і почав встановлювати комплект експериментальних матеріалів. Ця робота була закінчена о 17:47.
Фоссум перемістився до опорної точки маніпулятора станції, розташованої на російському модулі «Зоря». О 18:17 Фоссум переклав провідник заземлення на опорній точці маніпулятора.
Останнє завдання для астронавтів — установка захисної кришки на стикувальний адаптер № 3 на модулі «Транквіліті». О 18:58 це завдання було виконано. О 19:15 астронавти зібрали інструменти і повернулися у шлюзовий модуль. О 19:50 був закритий люк шлюзового модуля.
Вихід закінчився о 19:53. Тривалість виходу становила 6 годин 31 хвилину. Це був 160й вихід у відкритий космос, пов'язаний з МКС, 249-й американський вихід, 119й вихід з МКС. Загальний час всіх виходів, пов'язаних з МКС, склав 1009 годин 9 хвилин (42 доби 1 годину 9 хвилин). Загальний час виходів у відкритий космос Фоссума склав 48 години 32 хвилини, Гарана — 27 годин 3 хвилини.
Астронавти екіпажів «Атлантіса» і МКС продовжували розвантажувати модуль «Рафаель».
- Майк Фоссум підвішений на кінці Канадарма-2 у відкритому космосі
- Фоссум переміщується на Канадармі-2 для передачі автомата дозаправки роботу Декстр. На задньому тлі «Рафеаль»
- Сенді Маґнус працює в модулі "Купола"
- Зображення станції, складене з фотографій, зроблених з зовнішньої складської платформи №2 під час виходу у відкритий космос. Праворуч платформа зі зразками матеріалів
- Пластина ORMatE-III, розміщена на зовнішній складській платформі №2 під час виходу у відкритий космос
Шостий день польоту
6:29 13 липня — 13 липня 21:29
Як сигнал для пробудження на «Атлантіс» була передана пісня Елтона Джона «Rocket Man», а також його послання астронавтам: «Доброго ранку, Атлантіс, тут Елтон Джон. Ми бажаємо Вам успіхів у вашій місії. Величезне спасибі всім чоловікам і жінкам НАСА, які працювали у програмі „Космічний човник“ в минулі три десятиліття».
День був присвячений розвантаженню модуля «Рафаель» і перенесенню вантажів, розміщених на середній палубі шаттла, в станцію. Розвантаження виконували астронавти екіпажів «Атлантіса» МКС. До кінця дня було виконано близько 50% всіх розвантажувально-навантажувальних робіт в модулі «Рафаель».
Фахівці НАСА разом з астронавтами «Атлантіса» намагалися вирішити проблему з установкою регенерації води в модулі «Транквіліті». Система регенерації очищає використану воду, конденсат, а також сечу до рівня питної води. За повідомленнями астронавтів, з понеділка (11 липня) вони відчували неприємний запах від цієї установки, і були змушені тимчасово відключити її. Ремонт установки протягом кількох годин виконував Рональд Гаран. Він замінив кілька вузлів установки і потім включив її знову. За попередніми спостереженнями, установка почала функціонувати нормально.
Заплановане на цей день цілеспрямоване обстеження пошкоджених місць теплозахисного покриття шаттла не знадобилося.
О 17:00 відбулася прес-конференція екіпажу для телевізійних каналів WBNG і WICZ з Бінгемтон (штат ) і КМО-ТВ з Сан-Франциско.
Сьомий день польоту
5:29 14 липня — 14 липня 20:29
Як сигнал для пробудження на «Атлантіс» була передана пісня «Людина на Місяці».
Астронавти продовжили розвантажувати модуль «Рафаель».
До кінця дня було виконано близько 70 % всіх розвантажувально-навантажувальних робіт в модулі «Рафаель».
У другій половині дня астронавти мали час для відпочинку.
Об 11:00 Крістофер Фергюсон і Сандра Магнус відповідали на запитання кореспондентів Fox News Radio, KTVI-TV і TV-KSDK з Сент-Луїса.
О 13:20 астронавти брали участь у прес-конференції для телевізійних каналів: WBBM-TV з Чикаго, KTVU-TV з Окленда і WTXF-TV з Філадельфії.
В кінці дня астронавти влаштували святкову вечерю, яка мала би відбутися 4 липня, в День незалежності США, якби старт «Атлантіса» відбувся 28 червня, як спочатку планувалося.
Восьмий день польоту
4:59 15 липня — 15 липня 19:29
О 22:07 (14 липня) астронавти були розбуджені сигналом аварії, спричиненим виходом з ладу комп'ютера загального призначення № 4. Протягом сорока хвилин астронавти перезавантажували і встановлювали програмне забезпечення, що працювало у комп'ютері № 4, в комп'ютер № 2. Для компенсації втраченого сну, час пробудження було зміщено на півгодини, з 4:29 на 4:59.
Як сигнал для пробудження на «Атлантіс» була передана пісня Пола Маккартні «Good Day Sunshine».
Командир екіпажу Крістофер Фергюсон і пілот Даглас Херлі протягом години перезапустили комп'ютер № 4, що вийшов з ладу.
Астронавти продовжили переносити обладнання з модуля «Рафаель» в станцію і у зворотному напрямку устаткування для повернення на Землю.
О 10:44, об 11:04 і о 13:24 астронавти брали участь у трьох прес-конференціях.
О 17:30 астронавти «Атлантіса» і МКС розмовляли з президентом США Бараком Обамою.
Дев'ятий день польоту
3:29 16 липня — 16 липня 18:59
Астронавти продовжили переносити обладнання з модуля «Рафаель» на станцію і у зворотному напрямку устаткування для повернення на Землю.
До кінця дня було виконано близько 96% всіх розвантажувально-навантажувальних робіт в модулі «Рафаель».
Десятий день польоту
2:59 17 липня — 17 липня 18:29
Астронавти завершили всі роботи, пов'язані з розвантаженням і завантаженням модуля «Рафаель». Список обладнання і матеріалів, доставлених на МКС і повернутих на Землю, містив 9006 пунктів.
О 9:10 Даглас Херлі і Рекс Уолхайм відповідали на запитання студентів дослідницької школи НАСА.
Одинадцятий день польоту
2:29 18 липня — 18 липня 17:59
Сандра Магнус привітала японського астронавта МКС Сатосі Фуракава з перемогою збірної жіночої команди з футболу його країни на чемпіонаті світу з футболу і висловила слова підтримки збірної США, що програла у фіналі.
О 9:00 було закрито люк в модуль «Рафаель».
О 10:09 модуль «Рафаель» був захоплений маніпулятором станції, яким з модуля «Купол» управляли Сандра Магнус і Даглас Херлі.
О 10:47 були відкриті всі автоматичні захвати, які утримували модуль «Рафаель».
О 10:48 була розпочато встановлення модуля «Рафаель» у вантажний відсік «Атлантіса».
Об 11:40 модуль «Рафаель» був встановлений у вантажному відсіку «Атлантіса».
Об 11:48 модуль «Рафаель» був закріплений у вантажному відсіку «Атлантіса».
Об 11:56 маніпулятор станції був відведений від модуля «Рафаель».
Це був одинадцятий політ транспортного модуля до МКС, зокрема четвертий політ модуля «Рафаель».
О 13:35 екіпажі «Атлантіса» і МКС попрощалися один з одним в модулі «Гармонія». Астронавти «Атлантіса» повісили над переднім стикувальним портом, до якого пристиковувались шаттли, невеликий прапор США, який був у космосі на борту шаттла "Колумбія " під час його першого польоту в 1981. Передбачається, що цей прапор повернеться на землю на наступному пілотованому космічному кораблі США. Ймовірно, це буде приватний космічний корабель, який полетить не раніше 2015 року. У майбутньому, після повернення на Землю, за планами НАСА, цей прапор вирушить в далекий космос або на Місяць, або на один з астероїдів, або на Марс. Астронавти «Атлантіса» повернулися в шатл.
О 14:28 був закритий люк між шатлом і МКС. Загалом люк між «Атлантисом» і МКС був відкритий протягом 7 діб 21 години 41 хвилини.
Дванадцятий день польоту. Відстикування «Атлантіса» від МКС
1:59 19 липня — 19 липня 17:59
О 5:25 комплекс шатл + МКС був розгорнутий на 180° у положення — шаттл попереду станції у напрямку руху.
Відстикування «Атлантіса» від МКС відбулося в 6:28, коли «Атлантіс» і МКС пролітали над районом Тихого океану східніше Крайстчерча (Нова Зеландія). Загальний час в зістикованому стані становив 8 діб 15 годин 21 хвилина.
О 6:41 «Атлантіс» віддалився на 74 м від станції. О 6:52 відстань між «Атлантисом» і МКС становила 160 м.
Після відходу від станції на 183 м «Атлантіс» призупинився, приблизно, на півгодини. О 7:00 станція почала розворот на 90°, так щоб вісь фермової конструкції станції була спрямована на шатл. Розворот станції закінчився о 7:26.
О 7:27 під управлінням пілота Дагласа Херлі «Атлантіс» почав традиційний обліт МКС, який тривав 25 хвилин. Зазвичай шаттли здійснювали обліт уздовж головної осі станції (уздовж якої розташовуються житлові модулі станції), в площині перпендикулярній до осі фермової конструкції станції. Цього разу перед обльотом станція була розгорнута на 90° і шаттл облетів станцію уздовж осі фермової конструкції в площині, перпендикулярній до головної осі станції.
О 7:40 «Атлантіс» перебував над МКС. О 7:51 були увімкнуті двигуни шаттла і він почав віддалятися від станції. О 7:52 «Атлантіс» перебував позаду станції на відстані 206 м. О 8:19 вдруге увімкнулися двигуни шаттла і він віддалився від станції.
В кінці дня астронавти провели заключну інспекцію теплозахисного покриття шаттла для виявлення можливих пошкоджень від зіткнення з мікрометеоритами або космічним сміттям.
Інспекція здійснювалася камерою і лазерним сканером, встановлених на п'ятнадцятиметровому подовжувачі маніпулятора шаттла.
Інспекція почалася об 11:25 з обстеження правого крила «Атлантіса». О 12:15 продовжилася інспекція носа шаттла і о 13:40 — лівого крила.
Інспекцію закінчили 14:30. Зображення теплозахисного покриття крайок крил і носа «Атлантіса» були передані на Землю для аналізу фахівцями НАСА.
О 15:18 подовжувач і маніпулятор були укладені на свої місця у вантажному відсіку шаттла.
- Знімок з «Атлантіса». Станція закінчує свій 90-градусний поворот на лівий борт
- Повний вигляд станції з правого борту перед початком обльоту «Атлантісом»
- Початок обльоту
- Останній обліт МКС шатлом
- Обліт майже закінчено, вигляд станції з лівого борту
Тринадцятий день польоту
1:29 20 липня — 20 липень 17:29
Астронавти тестували системи «Атлантіса», задіяні під час сходження з орбіти і приземлення.
Астронавти упаковували обладнання і інструменти перед приземленням.
О 7:49 з правого борту вантажного відсіку «Атлантіса» був запущений пікоспутнік Сонячний стільник (англ. Pico-Satellite Solar Cell). Розмір супутника 12,7 х12,7х25,4 см, маса 3,7 кг.
О 8:44 розпочалася прес-конференція для репортерів ABC News, , CNN, FoxNews і NBC News.
О 15:20 була складена антена Ku-діапазону у вантажному відсіку «Атлантіса».
Після аналізу зображень останньої інспекції теплового захисту, було оголошено, що немає пошкоджень, що перешкоджають безпечному приземленню «Атлантіса».
Приземлення планувалося в четвер, 21 липня в космічному центрі імені Кеннеді у Флориді.
Якби з якоїсь причини приземлення 21 липня не відбулося, то для приземлення 22 липня розглядався варіант приземлення на військово — повітряній базі Едвардс в Каліфорнії.
Метеорологи передбачали сприятливу погоду в районі космодрому на мисі Канаверал на день приземлення.
21 липня «Атлантіс» мав дві можливості приземлення у Флориді:
- Оберт 200, гальмівний імпульс о 8:49, приземлення о 9:56:58.
- Оберт 201, гальмівний імпульс о 10:25, приземлення в 11:32:55.
Чотирнадцятий день польоту
1:29 21 липня — 21 липня 9:57
Прогноз погоди на час приземлення залишався сприятливим для приземлення: мінлива хмарність на висоті від 1500 м до 7600 м, швидкість вітру 1,5 м / с пориви до 2,1 м / с.
Астронавт Фредерік Стеркоу на літаку Т−38 спостерігав динаміку розвитку погоди в районі космодрому.
О 4:35 екіпаж «Атлантіса» почав останні приготування до повернення на землю. Посадка мала відбутись в досвітній імлі, о 5:57 ранку за часом космодрому, за 42 хвилини до сходу сонця. На прямому зв'язку з екіпажем «Атлантіса» був , керівником польоту був Тоні Ceccacci.
У 6:17 був закритий вантажний відсік «Атлантіса».
О 6:35 «Атлантіс» перетнув екватор і почав 199й оберт навколо Землі.
О 8:11 «Атлантіс» почав останній 200-й оберт навколо Землі.
О 8:12 керівник польоту ухвалив рішення про приземлення «Атлантіса» о 9:57.
О 8:30 «Атлантіс» розвернувся перед гальмівним імпульсом.
Двигуни на гальмування були увімкнутідо 8:49. У цей час шаттл пролітав над районом Індійського океану, на північний захід від Індонезії. Двигуни відпрацювали 3 хвилини 16 секунд. «Атлантіс» зійшов з орбіти і почав спуск.
О 9:16 «Атлантіс» розвернувся в положення для входу в атмосферу: днищем вниз, ніс — вперед і вгору під кутом 40°. О 9:25 «Атлантіс» увійшов у верхні шари атмосфери над півднем Тихого океану. Висота польоту — 122 км, швидкість М = 25.
О 9:33 «Атлантіс» перебував на висоті 74 км, на відстані 4827 км від місця приземлення. «Атлантіс» пролетів західніше Галапагоських островів.
О 9:40 «Атлантіс» пролетів над Сальвадор ом, потім над Гондурасом, над Карибським морем між Юкатаном і Кубою.
О 9:43 «Атлантіс» перебував на висоті 55 км, на відстані 1126 км від місця приземлення, його швидкість — М = 14.
О 9:46 «Атлантіс» досяг Флориди. О 9:47 «Атлантіс» перебував на висоті 39 км, на відстані 321 км від місця приземлення. Під управлінням Крістофера Фергюсона «Атлантіс» зробив розворот на 240° і о 9:57 опустився на злітно-посадкову смугу № 15 космічного центру імені Кеннеді. Це було 78е приземлення шатла на мисі Канаверал, і 19 — у темний час доби.
Політ тривав 12 діб 18 годин 27 хвилин 56 секунд. «Атлантіс» пролетів 8,5 млн км і 200 разів облетів Землю. Це був 33-й політ «Атлантіса». Загалом «Атлантіс» провів 307 діб у космосі, здійснив 4848 обертів навколо Землі і пролетів 202 600 000 км.
Маса при приземленні — 93 тонни, що на 29 тонн менше, ніж при старті.
О 10:45 астронавти вийшли з шаттла в спеціальний автобус, де вони пройшли медичний огляд.
Об 11:16 астронавти вийшли на ЗПС і здійснили традиційний обхід свого корабля. На ЗПС екіпаж «Атлантіса» вітали керівник НАСА Чарльз Болден, його перший заступник Лорі Гарвер, директор космічного центру імені Кеннеді Роберт Кабана, менеджер програми «Космічний човник» Джон Шеннон, директор запусків Майк Лайнбах.
- Відстеження польоту наземною станцією на 200-му оберті
- Відео торкання шатлом злітно-посадкової смуги
- Екіпаж всередині шатла після вимикання допоміжної силової установки
- 30 хвилин після торкання «Атлантісом» смуги
Підсумки
«Атлантіс» доставив на станцію близько 4,3 тонн корисних вантажів у транспортному модулі «Рафаель» і близько тонни в кабіні.
На Землю в модулі "Рафаель" повернулося близько 2,5 тонн відпрацьованого обладнання, результатів експериментів і сміття, а також насос системи охолодження станції, що вийшов з ладу.
Це був дванадцятий політ «Атлантіса» і 37-й політ шатла до МКС. Загалом, починаючи з 1998 року, всі шаттли були 276 діб 11 годин 23 хвилини в зістикованому стані з МКС.
За 30 років експлуатації п'ять кораблів «Космічний човник» зробили 135 польотів. Загалом всі шатли здійснили 21 152 оберти навколо Землі і пролетіли 872 700 000 км. На шаттлах в космос було піднято 1 600 тонн корисних вантажів. 355 космонавтів летіли на шаттлах в космос.
По закінченні польоту шатл «Атлантіс» буде виставлений в Космічному центрі імені Кеннеді у Флориді.
Примітки
- Bergin, Chris. . NASA Space flight. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 20 серпня 2010.
- . BBC. 11 жовтня 2010. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 20 березня 2014.
- Chris Gebhardt (17 червня 2011). . NASA space flight. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 9 липня 2011.
- Атлантіс офіційно названо останньою місією шаттла [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Менеджери НАСА наполягають: політ STS-135 відбудеться [ 2012-02-03 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 20 березня 2014.
- . FOX News Network, LLC. 8 липня 2011. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 8 липня 2011.
- Mark DeCotis (9 липня 2011). . FOX News Network, LLC. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 8 липня 2011.
- . BBC. 8 липня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 8 липня 2011.
- . USA Today. 9 липня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 8 липня 2011.
- Chris Bergin (8 липня 2011). . NASAspaceflight.com. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 8 липня 2011.
- NASA (9 липня 2011). . NASA. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 10 липня 2011.
- William Harwood (11 липня 2011). . SPACEFLIGHT NOW. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 15 липня 2011.
- NASA (11 липня 2011). . NASA. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
- Denise Chow (11 липня 2011). . SPACE.com. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
- NASA (11 липня 2011). . NASA. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
- NASA (12 липня 2011). . NASA. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
- William Harwood (12 липня 2011). . Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
- William Harwood (12 липня 2011). . Spaceflight NOW. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
- Denise Chow (13 липня 2011). . SPACE.com. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
- William Harwood (13 липня 2011). . Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
- Justin Ray (13 липня 2011). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
- NASA (17 липня 2011). . NASA. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 23 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 21 березня 2014.
Посилання
- НАСА призначає екіпаж для останнього запуску шатла [ 5 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Екіпаж призначений для можливої останньої місії шаттла [ 6 серпня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- STS-135: Остання місія [ 18 травня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- План польоту [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- Статус місії [ 20 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Старт «Атлантіса» (відео) [ 11 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: STS-135 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
STS 135 kosmichnij polit Atlantisa ostannij za programoyu Spejs Shattl do MKS Shattl dostaviv bagatocilovij logistichnij modul Rafaelo z vantazhem ta vitratnimi materialami do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Aparat takozh povernuv na zemlyu nespravnij modul nasosa amiaku dlya doslidzhennya prichin rujnuvannya i podalshogo polipshennya nasosnih konstrukcij dlya majbutnih sistem STS 135 135 polit shatl 33 polit Atlantis Kosmichnij korabel Atlantis OV 104Tip kosmichnogo korablya spejs shatlEkipazh 4Misce zapusku Kennedi LC 39AData zapusku 8 lipnya 2011 15 29 UTCMisce posadki Kennedi Runway 33Data posadki 21 lipnya 2011 09 57 UTCTrivalist polotu 12 dib 4 godini 18 hvilin 50 sekundNahil orbiti 51 6 gradusivProjdeno vidstan 8 505 161 kmPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiya STS 134 programu Spejs Shattl zaversheno Ekipazh STS 135 Ekipazh zliva napravo Reks Uolhajm Daglas Herli Kristofer Fergyuson i Sandra Magnus Ekipazh angl Christopher John Ferguson 3 j kosmichnij polit komandir ekipazhu Duglas Dzherald Gerli angl Douglas Gerald Hurley 2 pilot Sandra Holl Magnus angl Sandra Magnus 3 specialist polotu Reks Dzhozef Valgajm angl Rex Joseph Walheim 3 specialist polotuVihid u vidkritij kosmosPid chas spilnogo polotu Atlantisa i MKS bulo zdijsneno odin vihid u vidkritij kosmos v yakomu brali uchast astronavti dvadcyat vosmogo ekipazhu MKS i Majkl Fossum Cili Perenesennya bloku nasosa sistemi oholodzhennya u vantazhnij vidsik shatla vivantazhennya i ustanovka sistemi dozapravki ustanovka eksperimentalnih materialiv Pochatok 12 lipnya 2011 13 22 UTC Zakinchennya 12 lipnya 2011 19 53 UTC Trivalist 6 godin 31 hvilina Ce buv 160 j vihid u kosmos pov yazanij z MKS Ce buv 7 j vihid u kosmos dlya Fossuma i 4 j vihid dlya Garana ZavdannyaDostavka obladnannya i vitratnih materialiv na MKS v transportnomu moduli Rafael Pidgotovka do polotuPlakat misiyi 2010 rik 14 veresnya 2010 bulo nazvano ekipazh dlya mozhlivoyi ekspediciyi poryatunku Atlantis STS 335 i dlya mozhlivo ostannogo polotu shatla Atlantis STS 135 Ryatuvalna ekspediciya STS 335 gotuvalasya na vipadok poshkodzhennya shattla Indevor STS 134 yakij planuvalos zapustiti do MKS 19 kvitnya 2011 r Komandir ekipazhu Kristofer Fergyuson pilot Duglas Gerli i dva fahivcya polotu Reks Valgajm i Sandra Magnus Usi kosmonavti mali dosvid kosmichnih polotiv Kristofer Fergyuson buv pilotom shatla Atlantis STS 115 u veresni 2006 i komandirom shattla Indevor STS 126 u listopadi 2008 Reks Uolhajm dvichi buv fahivcem polotiv v Atlantis STS 110 v kvitni 2002 i Atlantis STS 122 u lyutomu 2008 Duglas Gerli buv pilotom shatla Indevor STS 127 v lipni 2009 Sandra Magnus litala na shatli Atlantis STS 112 v zhovtni 2002 i z listopada 2008 po lyutij 2009 provela chotiri z polovinoyu misyaci na MKS u skladi 18 yi dovgotrivaloyi ekspediciyi 11 zhovtnya 2010 Prezident SShA Obama pidpisav zakon sho dozvoliv NASA gotuvatisya i zdijsniti polit STS 135 Rishennya pro finansuvannya polotu STS 135 bulo uhvaleno pislya priznachennya ekipazhu Rishennya pro priznachennya ekipazhu uhvalyuvalosya z rozrahunku sho pidgotovka do polotu trivaye blizko odnogo roku Na pochatku grudnya 2010 tehnikami pislya profilaktiki bulo vstanovleno golovni dviguni Atlantisa Pershim buv vstanovlenij centralnij dvigun 7 grudnya 2010 potim nizhnij pravij dvigun i nizhnij livij 8 i 9 grudnya vidpovidno Ce bula ostannya ustanovka golovnih dviguniv na Spejs shattlah Start Atlantisa poperedno buv priznachenij na 28 chervnya 2011 Pislya katastrofi shatla Kolumbiya STS 107 2003 bulo zaprovadzheno poryadok za yakim dlya kozhnogo shattla sho virushav u kosmos na zemli gotuvavsya drugij shattl dlya mozhlivoyi operaciyi poryatunku Dlya polotu Atlantis STS 135 takoyi mozhlivosti ne bulo oskilki neobhidni dlya polotu shattla zovnishnij palivnij bak i dva tverdopalivni priskoryuvachi bilshe ne gotuvalis U vipadku avariyi Atlantisa STS 135 ekipazh shattla zalishivsya bi na MKS i buv bi evakujovanij na zemlyu na rosijskih korablyah Soyuz U comu vipadku operaciya z povernennya astronavtiv na zemlyu trivala bi rik 2011 rik Za ostannimi danimi vimiryuvan orbiti MKS bulo rozrahovano vikna dlya zapusku Atlantisa z 15 21 46 do 15 31 47 Shirina vikna 10 hvilin 1 sekunda Tochnij chas startu seredina vikna 15 26 46 za Grinvichem 11 26 46 miscevogo chasu V cej chas MKS perebuvala bi nad Tihim okeanom shidnishe Krajstchercha Nova Zelandiya Na vipadok zatrimki zapusku vin mig vidbutisya 9 lipnya o 15 04 15 abo 10 lipnya o 10 38 31 20 sichnya 2011 NASA oficijno ogolosilo STS 135 ostannyu misiyu shatliv 14 lyutogo 2011 NASA ogolosilo sho polit STS 135 vidbudetsya nezalezhno vid rozglyadu situaciyi pov yazanoyi z finansuvannyam u Kongresi SShA 28 30 bereznya astronavti ekipazhu Atlantisa perebuvali v Rosiyi Na pidpriyemstvi Zirka voni primiryali skafandri yaki buli vigotovleni dlya nih na vipadok povernennya z kosmosu na rosijskih korablyah Soyuz Pri poloti na shatli dostavlyalisya krislo lozhement i skafandr Sokil dlya Reksa Uolhajma yakij pri neobhidnosti pershim mav spuskatisya na Zemlyu na Soyuzi 9 travnya Start shatla Atlantis STS 135 perenesli z 28 chervnya na 15 lipnya Perenesennya bulo viklikane perenesennyam zapusku Indevor STS 134 z 29 kvitnya na 16 travnya Viviz Atlantisa z angara v budivlyu vertikalnoyi zbirki mav vidbutisya nastupnogo dnya pislya startu Indevora 17 travnya shattl Atlantis buv perevezenij z angara v budivlyu vertikalnoyi zbirki Na 18 travnya bulo zaplanovane jogo z yednannya z zovnishnim palivnim bakom ET 138 i tverdopalivnimi priskoryuvachami Perevezennya pochalos o 12 03 UTC 8 03 za chasom kosmodromu na misi Kanaveral i zakinchilosya o 17 50 Pid chas perevezennya bula zroblena trivala zupinka pid chas yakoyi bulo zrobleno bezlich fotoznimkiv ostannogo perevezennya shattla v budivlyu vertikalnoyi zbirki Perevezennya shattla suprovodzhuvali astronavti ekipazhu Kristofer Fergyuson Daglas Herli Reks Uolhajm i Sandra Magnus Na 31 travnya bulo priznacheno perevezennya Atlantisa na startovij majdanchik 39A Start Atlantisa mav vidbutisya mizh 11 i 14 lipnya tochna data startu ne bula vstanovlena 20 travnya bulo zaversheno z yednannya shattla z zovnishnim palivnim bakom ET 138 i tverdopalivnimi priskoryuvachami NASA ogolosilo datu i chas startu Atlantisa 8 lipnya o 15 38 za Grinvichem 11 38 pivnichnoamerikanskogo shidnogo chasu Vidpovidno do novogo planu polotu stikuvannya z MKS malo vidbutisya 10 lipnya o 15 24 vidstikuvannya 18 lipnya o 6 23 i prizemlennya 20 lipnya o 10 15 Na 12 lipnya bulo zaplanovano vihid u vidkritij kosmos dvoh astronavtiv U nich z 31 travnya na 1 chervnya shattl Atlantis buv vivezenij na startovij majdanchik 39A dlya bezposerednoyi pidgotovki do startu priznachenogo na 8 lipnya Z budivli vertikalnoyi zbirki shattl viyihav v 00 43 1 chervnya nochi za Grinvichem 20 43 31 travnya za chasom kosmodromu na misi Kanaveral Shlyah dovzhinoyu 5 5 km shattl podolav majzhe za sim godin i o 7 29 buv vstanovlenij na startovomu majdanchiku Astronavti ekipazhu Atlantisa Kristofer Fergyuson Daglas Herli Sandra Magnus i Reks Uolhajm suprovodzhuvali jogo pid chas perevezennya 21 chervnya buv zaminenij ventil na palivoprovodi dviguna Atlantisa 3 v yakomu bulo viyavleno vitik pid chas testovoyi zalivki ridkih vodnyu i kisnyu v zovnishnij palivnij bak 15 chervnya Za dopomogoyu rentgenivskogo skanera buli obstezheni rebra zhorstkosti zovnishnogo palivnogo baka Trishin na rebrah zhorstkosti ne viyavili 23 chervnya ekipazh Atlantisa proviv trenuvannya peredstartovogo zvorotnogo vidliku i trenuvannya dij u razi avarijnoyi situaciyi pid chas startu U cej zhe den astronavti vidletili do H yustona 28 chervnya NASA oficijno ogolosilo sho start shattla Atlantis STS 135 vidbudetsya 8 lipnya o 15 26 za Grinvichem 11 26 pivnichnoamerikanskogo shidnogo chasu Zvorotnij peredstartovij vidlik mav rozpochatis 5 lipnya o 17 00 4 lipnya v Den nezalezhnosti SShA ekipazh Atlantisa pribuv do kosmichnogo centru imeni Kennedi dlya pidgotovki do startu Astronavti viletili z H yustona i zrobivshi promizhnu posadku dlya dozapravki v Mobili shtat Alabama prizemlilisya o 18 32 na kosmodromi misu Kanaveral 5 lipnya o 17 00 za Grinvichem 13 00 miscevogo chasu uvimknuvsya zvorotnij peredstartovij vidlik Za prognozom pogodi u den startu nad misom Kanaveral z imovirnistyu 60 ochikuvalis dosh z grozoyu sho moglo zmusiti NASA perenesti start Jmovirnist spriyatlivoyu dlya startu pogodi v subotu 9 lipnya i v nedilyu 10 lipnya stanovila 60 i 70 vidpovidno Yakbi Atlantis ne startuvav u ci dni to zapusk buv bi perenesenij na 16 lipnya oskilki na 14 lipnya buv zaplanovanij zapusk raketi Delta 4 z vijskovim navigacijnim suputnikom Ochikuvalosya sho sposterigati zapusk Atlantisa v kosmichnij centr Kennedi priyidut vid 500 do 750 tisyach glyadachiv 6 lipnya z boku Karibskogo morya na Floridu nasuvalis doshovij i grozovij fronti Sinoptiki ocinyuvali imovirnist spriyatlivogo dlya zapusku Atlantisa pogodi v 30 Polipshennya pogodi prognozuvalosya na subotu z imovirnistyu spriyatlivih umov 40 i na nedilyu 60 7 lipnya zranku na misi Kanaveral trivala tropichna zliva i groza Jmovirnist spriyatlivoyu dlya zapusku Atlantisa pogodi zalishalasya v mezhah 30 Blizko 17 godini bula zafiksovana bliskavka v mezhah odniyeyi mili 1 6 km vid startovogo majdanchika Inzheneri zmusheni buli pereviryati elektronni sistemi shatlu na yaki vplivayut pereshkodi sho vinikayut pri spalahah bliskavok Nezvazhayuchi na nespriyatlivi pogodni umovi zvorotnij peredstartovij vidlik i roboti na startovomu majdanchiku trivali v planovomu poryadku Za ostannimi danimi vimiram orbiti MKS rozrahovane vikno dlya zapusku Atlantisa z 15 21 46 po 15 31 47 Shirina vikna 10 hvilin 1 sekunda Tochnij chas startu seredina vikna 15 26 46 za Grinvichem 11 26 46 miscevogo chasu U cej chas MKS mala perebuvati nad Tihim okeanom na shid Krajstchercha Nova Zelandiya Yakbi start zatrimavsya vin mig bi vidbutisya 9 lipnya o 15 04 15 abo 10 lipnya o 10 38 31 Opis polotuStart i pershij den polotu 15 26 8 lipnya 23 56 8 lipnya 8 lipnya prognoz pogodi na chas startu buv nespriyatlivim i zminivsya za godinu do startu do imovirnosti spriyatlivih umov 60 Prote bulo virisheno prodovzhiti pidgotovku do polotu z nadiyeyu sho pogoda pokrashitsya do momentu startu O 6 06 pochalosya zakachuvannya paliva u palivni baki ridkih kisnyu ta vodnyu Bak buv zapovnenij o 8 58 Ob 11 00 astronavti Atlantisa pochali odyagati skafandri O 15 14 za 12 hvilin do planovanogo startu bulo uhvaleno poperednye rishennya pro start o 15 26 zalezhno vid pogodnih umov O 15 29 shattl Atlantis startuvav v ostannij polit Cherez 2 hvilini 10 sekund pislya startu buli vidstrileni vikoristani tverdopalivni priskoryuvachi Cherez 3 hvilin 40 sekund pislya startu Atlantis znahodivsya na visoti 87 km na vidstani 193 km vid startovogo majdanchika i viddalyavsya iz shvidkistyu 6758 km god Cherez 4 hvilini pislya startu Atlantis projshov tochku nepovernennya na vipadok avarijnoyi posadki na misi Kanaveral Cherez 4 hvilini 30 sekund pislya startu Atlantis znahodivsya na visoti 100 km na vidstani 322 km vid startovogo majdanchika i viddalyavsya iz shvidkistyu 8 850 km god Cherez 7 hvilin 18 sekund Atlantis rozignavsya do shvidkosti 19 300 km god Atlantis vijshov na orbitu z apogeyem 225 km i perigeyem 58 km nahilom orbiti 51 6 Pislya korekciyi kotra vidbulas o 16 80 parametri orbiti stanovili apogej 265 km perigej 181 km Ekipazh proshayetsya pered vidpravkoyu na startovij majdanchik Majkl Linbak kontrolyuye vidlik zapusku v puskovij kimnati chotiri Centru upravlinnya zapusku Ostannij start shattla Atlantis Ostannij start shattla Atlantis z trenuvalnogo litaka Zovnishnij bak ET 138 viddalyayetsya vid shattla Drugij den polotu 07 56 9 lipnya 23 26 9 lipnya Astronavti provodili standartne obstezhennya teplozahisnogo pokrittya shattla za dopomogoyu lazernogo skanera i kameri z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu vstanovlenih na podovzhuvachi robota manipulyatora Manipulyatorom upravlyali Kristofer Fergyuson Daglas Herli i Sandra Magnus Kris Fergyuson i Dug Herli na polotnij palubi Atlantisa O 10 58 podovzhuvach z ukriplenimi na nomu lazernim skanerom i kameroyu z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu buv zahoplenij manipulyatorom shattla Pislya perevirki ta testuvannya priladiv vstanovlenih na podovzhuvachi o 11 35 astronavti pochali inspekciyu pravogo krila shattla Obstezhennya pravogo krila zakincheno v 13 30 Pislya perervi o 14 10 obstezhennya teplozahisnogo pokrittya bulo prodovzheno na nosi shattla a z 14 godini 50 na livomu krili O 16 25 obstezhennya teplozahisnogo pokrittya bulo zakincheno Znimki otrimani pid chas obstezhennya buli peredani v centr upravlinnya polotom dlya ocinki stanu pokrittya fahivcyami NASA O 16 50 podovzhuvach robota manipulyatora bulo povernuto na svoye misce u vantazhnomu vidsiku shattla Astronavti pereviryali sistemi shatla zadiyani v zblizhenni ta stikuvanni z MKS Tretij den polotu Stikuvannya iz Mizhnarodnoyu kosmichnoyu stanciyeyu 07 26 10 lipnya 22 56 10 lipnya Blizko 10 00 vijshov z ladu odin z osnovnih komp yuteriv shattla Vsogo na shatli p yat osnovnih komp yuteriv chotiri z yakih pracyuyut z odniyeyu operacijnoyu sistemoyu i odin z inshogo Pid chas polotu dostatno dvoh pracezdatnih komp yuteriv Ob 11 03 vidbulos chergove koriguvannya orbiti shattla Ob 11 35 Atlantis perebuvav za 63 km vid stanciyi Ob 11 55 Atlantis perebuvav za 30 km vid stanciyi Zaklyuchna faza zblizhennya pochalasya o 12 29 koli vidbulos ostannye koriguvannya orbiti shattla U cej chas Atlantis perebuvav za 14 5 km vid stanciyi O 13 05 Atlantis buv za 11 km vid stanciyi shvidkist zblizhennya stanovila 5 18 m sek O 13 10 mizh ekipazhami Atlantisa i MKS bulo vstanovleno golosovij zv yazok O 13 40 Atlantis perebuvav za 1 4 km vid stanciyi shvidkist zblizhennya stanovila 2 2 m sek O 14 02 Atlantis perebuvav pid stanciyeyu na vidstani 198 m vid neyi O 14 05 pid upravlinnyam komandira korablya Kristofera Fergyusona Atlantis pochav standartnij perevorot pered ilyuminatorami modulya Zirka Pid chas perevorotu astronavti MKS Majkl Fossum Satosi Furukava i Sergij Volkov zdijsnyuvali zjomku teplozahisnogo pokrittya shattla Fossum znimav miscya na korpusi shattla do yakih buv prikriplenij zovnishnij palivnij bak a takozh stulki sho zakrivali shasi 800 milimetrovoyu kameroyu z rozdilnoyu zdatnistyu v odin dyujm Furukava znimav 400 milimetrovoyu kameroyu z rozdilnoyu zdatnistyu v tri dyujmi Volkov znimav 1000 milimetrovoyu kameroyu Atlantis i MKS v cej chas perebuvali nad centralnoyu Atlantikoyu Perevorot zakinchivsya o 14 14 Vidstan mizh Atlantisom i MKS stanovila 143 m O 14 31 Atlantis perebuvav pered stanciyeyu nis napravlenij v kosmos korma na Zemlyu rozkritij vantazhnij vidsik v yakomu roztashovanij stikuvalnij vuzol na MKS O 14 32 z centru upravlinnya polotom nadijshov dozvil na stikuvannya O 14 38 shatl i MKS prolitali nad Indijskim okeanom O 14 39 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu stanovila 73 m shvidkist zblizhennya 0 08 m s O 14 52 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu stanovila 30 m O 14 59 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu stanovila 15 8 m shvidkist zblizhennya 0 05 m s Shattl i MKS prolitali nad pivdnem Novij Zelandiyi O 15 04 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu stanovila 4 5 m O 15 07 Atlantis pristikuvavsya do MKS Stikuvannya vidbulosya nad pivdennim rajonom Tihogo okeanu Ce bulo 37 me j ostannya stikuvannya shatlu z MKS O 15 40 kompleks shatl MKS buv rozvernutij na 180 tak shob shattl perebuvav pozadu vidnosno napryamku ruhu po orbiti O 16 47 buv vidkritij lyuk mizh Atlantisom i MKS Na orbiti zustrilisya ekipazh shattla i 28 j dovgotrivalij ekipazh MKS komandir Oleksandr Samokutyaev Sergij Volkov Majkl Fossum i Satosi Furukava Pislya korotkoyi ceremoniyi zustrichi astronavti prodovzhili robotu za planom Za dopomogoyu manipulyatora stanciyi Ronald Garan i Satosi Furukava distali z vantazhnogo vidsiku shatlu podovzhuvach i pid yednali jogo do manipulyatora shattla yakim upravlyali Kristofer Fergyuson i Daglas Herli U zistikovanomu stani dlya manipulyatora shattla bulo nedostatnogo prostoru shob distati podovzhuvach z vantazhnogo vidsiku Cherez nablizhennya do stanciyi ulamka suputnika NASA rozglyadalo mozhlivist perenesennya vihodu u vidkritij kosmos zaplanovanogo na vivtorok 12 lipnya Ulamok radyanskogo suputnika yakij buv zapushenij 30 zhovtnya 1970 mav proletiti bilya stanciyi opivdni 12 lipnya Tochna trayektoriya ulamka ne bula viznachena Za normami NASA prostir bezpeki navkolo stanciyi maye rozmir 25h25 kmh762 m Yaksho jmovirnist potraplyannya storonnogo ob yekta v cej prostir stanovit 1 100 000 slid vikoristovuvati manevr vidhodu vid zitknennya Zv yazkivec Megan Makartur povidomila sho za poperednimi danimi teplozahisne pokrittya Atlantisa ne maye poshkodzhen dodatkovogo bilsh retelnogo obstezhennya pokrittya ne potribno Nadirnij vid Atlantisa do stikuvannya z kosmichnoyu stanciyeyu Atlantis nad Bagamskami Ostrovami Zblizka vid na MKS sfotografovanu ekipazhem STS 135 Ob yednani ekipazhi MKS i STS 135 pislya vidkrittya lyuka Chetvertij den polotu 06 56 11 lipnya 22 56 11 lipnya Retelnishe vivchivshi trayektoriyu ruhu ulamka suputnika fahivci NASA dijshli visnovku sho ulamok ne pidijde do stanciyi blizhche nizh na 17 7 km nebezpeki zitknennya nemaye i nemaye neobhidnosti vikonuvati manevr vidhodu vid zitknennya Robochij den ekipazhu pochavsya o 7 02 UTC Operaciya z pidjomu modulya Rafael z vantazhnogo vidsiku Atlantisa pochalasya o 9 07 Zagalna masa modulya Rafael razom z vantazhami v nomu stanovila 11 6 tonni O 9 16 modul Rafael buv zacheplenij manipulyatorom stanciyi O 9 47 Daglas Herli i Sandra Magnus za dopomogoyu manipulyatora stanciyi pochali pidjom transportnogo modulya Rafael z vantazhnogo vidsiku Atlantisa Herli i Magnus perebuvayuchi v moduli Kupol pochali peremishati modul Rafael do nizhnogo spryamovanogo na zemlyu portu modulya Garmoniya O 10 30 modul Rafael buv pidvedenij do portu modulya Garmoniya O 10 46 modul Rafael buv pristikovanij do nizhnogo portu modulya Garmoniya Ob 11 00 manipulyator stanciyi buv vidvedenij vid modulya Rafael Pislya perevirki germetichnosti stiku o 16 10 lyuk v modul Rafael bulo vidkrito Modul Rafael vchetverte i vostannye priletiv do MKS Astronavtam nalezhalo perenesti z modulya Rafael 4 3 tonni vantazhiv u stanciyu i 2 6 tonni u zvorotnomu napryamku Dlya vikonannya ciyeyi roboti potribno 130 lyudino godin Kristofer Fergyuson i Reks Uolhajm pochali transportuvannya vantazhiv rozmishenih na serednij palubi Atlantisa Astronavti MKS Ronald Garan i Majkl Fossum gotuvali instrumenti do vihodu u vidkritij kosmos nastupnogo dnya Kerivnictvo NASA prodovzhilo polit Atlantisa na dobu Prichina prodovzhennya polotu nadannya ekipazhu bilshe chasu dlya rozvantazhennya modulya Rafael Za novim planom spilnij polit Atlantisa i MKS prodovzhivsya na dobu Vidstikuvannya bulo pereneseno na 16 56 19 lipnya Prizemlennya Atlantisa bulo zaplanovano na 9 56 za Grinvichem 21 lipnya 5 56 litnogo pivnichnoamerikanskogo shidnogo chasu Druga mozhlivist dlya prizemlennya nastupnogo obertu ob 11 32 Nezvazhayuchi na prodovzhennya polotu na dobu u shattla zalishalosya dostatno resursiv na dodatkovi dvi dobi na vipadok nespriyatlivoyi dlya prizemlennya pogodi abo bud yakih tehnichnih problem Astronavtam za dopomogoyu fahivciv z centru upravlinnya polotom vdalosya perezapustiti komp yuter zagalnogo priznachennya 3 sho vijshov z ladu na tretij den polotu Reks Volhajm na polotnij palubi shatla Duglas Horli ruhayetsya navkolo materialiv ta obladnannya v Leonardo P yatij den polotu Vihid u vidkritij kosmos 06 56 12 lipnya 22 26 12 lipnya Planovana trivalist vihodu shist z polovinoyu godin Vihid vikonali chleni ekipazhu MKS Majkl Fossum i Ronald Garan Dlya Fossuma ce buv somij vihid dlya Garana chetvertij U lipni 2008 roku pid chas polotu Diskaveri STS 124 Fossum i Garan trichi vihodili razom u vidkritij kosmos Meta vihodu vivantazhennya obladnannya dlya avtomatichnoyi zapravki kosmichnih aparativ eksperiment avtomatichna kosmichna zapravka angl Robotic Refueling Mission experiment z vantazhnogo vidsiku shatla i ustanovka na fermovij konstrukciyi stanciyi perenesennya nespravnogo nasosa sistemi oholodzhennya stanciyi u vantazhnij vidsik shatla ustanovka eksperimentalnih materialiv na zovnishnij poverhni stanciyi Nasos sistemi oholodzhuvannya buv dostavlenij na stanciyu razom z segmentom S1 na shatli STS 122 u zhovtni 2002 U grudni 2006 pid chas polotu STS 116 sistema oholodzhennya bula aktivovana 31 lipnya 2010 z nezrozumilih prichin nasos vijshov z ladu U serpni 2010 nasos buv demontovanij astronavtami MKS i zaminenij na rezervnij Nasos sistemi oholodzhennya mav buti vidremontovanij na zemli i znovu virushati na stanciyu na yaponskomu vantazhnomu korabli Useredini stanciyi Reks Volhajm koordinuvav vihid u vidkritij kosmos Daglas Herli i Sandra Magnus upravlyali manipulyatorom stanciyi z modulya Kupol Pered vihodom Fossum i Garan protyagom godini dihali chistim kisnem O 10 46 astronavti odyagli skafandri i pochali perevirku germetichnosti Pidgotovka do vihodu vidbuvalasya z pivgodinnoyi zatrimkoyu O 12 46 Fossum i Garan uvijshli do shlyuzovoyi kameri O 12 51 pochalosya vidkachuvannya povitrya zi shlyuzovoyi kameri Vihid pochavsya o 13 22 na 38 hvilin piznishe zaplanovanogo chasu O 13 38 astronavti viplivli z modulya Kvest Na toj chas stanciya perebuvala nad kosmichnim centrom imeni Kennedi Ronald Garan popryamuvav do manipulyatora stanciyi i zakripiv sebe na nomu Garanu nalezhalo perenositi v rukah nasos sistemi oholodzhennya Na manipulyatori Garan buv pidvedenij do nasosa yakij perebuvav na zovnishnij skladskij platformi 2 Fossum perebuvav tut zhe vin pochav rozkruchuvati kriplennya nasosa O 14 35 Garan pidnyav nasos rukami masa yakogo 635 kg Garan razom z nasosom pochav peresuvatisya na manipulyatori do vantazhnogo vidsiku Atlantisa O 15 15 Garan nablizivsya do miscya ustanovki nasosa v vantazhnomu vidsiku Syudi zh peremistivsya i Fossum shob zakripiti nasos O 15 34 nasos buv zakriplenij O 15 45 astronavti pominyalisya miscyami Fossum zakripivsya na manipulyatori a Garan pochav peresuvatisya poverhneyu vantazhnogo vidsiku ta stanciyi O 16 20 astronavti znyali kriplennya z robota avtomatichnoyi zapravki kosmichnih aparativ i Fossum pidnyav jogo na rukah O 16 25 Fossum peremistivsya v platformi na yakij vstanovleno robot O 16 37 robot avtomatichnoyi zapravki buv ustanovlenij na platformi Garan virushiv do shlyuzovogo modulyu shob zabrati komplekt eksperimentalnih materialiv ta komplekt instrumentiv O 17 25 Garan peremistivsya do transportnoyi platformi 2 i pochav vstanovlyuvati komplekt eksperimentalnih materialiv Cya robota bula zakinchena o 17 47 Fossum peremistivsya do opornoyi tochki manipulyatora stanciyi roztashovanoyi na rosijskomu moduli Zorya O 18 17 Fossum pereklav providnik zazemlennya na opornij tochci manipulyatora Ostannye zavdannya dlya astronavtiv ustanovka zahisnoyi krishki na stikuvalnij adapter 3 na moduli Trankviliti O 18 58 ce zavdannya bulo vikonano O 19 15 astronavti zibrali instrumenti i povernulisya u shlyuzovij modul O 19 50 buv zakritij lyuk shlyuzovogo modulya Vihid zakinchivsya o 19 53 Trivalist vihodu stanovila 6 godin 31 hvilinu Ce buv 160j vihid u vidkritij kosmos pov yazanij z MKS 249 j amerikanskij vihid 119j vihid z MKS Zagalnij chas vsih vihodiv pov yazanih z MKS sklav 1009 godin 9 hvilin 42 dobi 1 godinu 9 hvilin Zagalnij chas vihodiv u vidkritij kosmos Fossuma sklav 48 godini 32 hvilini Garana 27 godin 3 hvilini Astronavti ekipazhiv Atlantisa i MKS prodovzhuvali rozvantazhuvati modul Rafael Majk Fossum pidvishenij na kinci Kanadarma 2 u vidkritomu kosmosi Fossum peremishuyetsya na Kanadarmi 2 dlya peredachi avtomata dozapravki robotu Dekstr Na zadnomu tli Rafeal Sendi Magnus pracyuye v moduli Kupola Zobrazhennya stanciyi skladene z fotografij zroblenih z zovnishnoyi skladskoyi platformi 2 pid chas vihodu u vidkritij kosmos Pravoruch platforma zi zrazkami materialiv Plastina ORMatE III rozmishena na zovnishnij skladskij platformi 2 pid chas vihodu u vidkritij kosmos Shostij den polotu 6 29 13 lipnya 13 lipnya 21 29 Yak signal dlya probudzhennya na Atlantis bula peredana pisnya Eltona Dzhona Rocket Man a takozh jogo poslannya astronavtam Dobrogo ranku Atlantis tut Elton Dzhon Mi bazhayemo Vam uspihiv u vashij misiyi Velichezne spasibi vsim cholovikam i zhinkam NASA yaki pracyuvali u programi Kosmichnij chovnik v minuli tri desyatilittya Pivnichne syajvo i kilka zirok pomitni z kompleksu Atlantis MKS pri perehodi nad pivdennoyu pivkuleyu Den buv prisvyachenij rozvantazhennyu modulya Rafael i perenesennyu vantazhiv rozmishenih na serednij palubi shattla v stanciyu Rozvantazhennya vikonuvali astronavti ekipazhiv Atlantisa MKS Do kincya dnya bulo vikonano blizko 50 vsih rozvantazhuvalno navantazhuvalnih robit v moduli Rafael Fahivci NASA razom z astronavtami Atlantisa namagalisya virishiti problemu z ustanovkoyu regeneraciyi vodi v moduli Trankviliti Sistema regeneraciyi ochishaye vikoristanu vodu kondensat a takozh sechu do rivnya pitnoyi vodi Za povidomlennyami astronavtiv z ponedilka 11 lipnya voni vidchuvali nepriyemnij zapah vid ciyeyi ustanovki i buli zmusheni timchasovo vidklyuchiti yiyi Remont ustanovki protyagom kilkoh godin vikonuvav Ronald Garan Vin zaminiv kilka vuzliv ustanovki i potim vklyuchiv yiyi znovu Za poperednimi sposterezhennyami ustanovka pochala funkcionuvati normalno Zaplanovane na cej den cilespryamovane obstezhennya poshkodzhenih misc teplozahisnogo pokrittya shattla ne znadobilosya O 17 00 vidbulasya pres konferenciya ekipazhu dlya televizijnih kanaliv WBNG i WICZ z Bingemton shtat i KMO TV z San Francisko Somij den polotu 5 29 14 lipnya 14 lipnya 20 29 Yak signal dlya probudzhennya na Atlantis bula peredana pisnya Lyudina na Misyaci Astronavti prodovzhili rozvantazhuvati modul Rafael Ekipazhi shattla i stanciyi v Atlantisi pid chas svyatkovoyi vecheri Do kincya dnya bulo vikonano blizko 70 vsih rozvantazhuvalno navantazhuvalnih robit v moduli Rafael U drugij polovini dnya astronavti mali chas dlya vidpochinku Ob 11 00 Kristofer Fergyuson i Sandra Magnus vidpovidali na zapitannya korespondentiv Fox News Radio KTVI TV i TV KSDK z Sent Luyisa O 13 20 astronavti brali uchast u pres konferenciyi dlya televizijnih kanaliv WBBM TV z Chikago KTVU TV z Oklenda i WTXF TV z Filadelfiyi V kinci dnya astronavti vlashtuvali svyatkovu vecheryu yaka mala bi vidbutisya 4 lipnya v Den nezalezhnosti SShA yakbi start Atlantisa vidbuvsya 28 chervnya yak spochatku planuvalosya Vosmij den polotu 4 59 15 lipnya 15 lipnya 19 29 Spilnij grupovij portret ekipazhiv shatla i MKS O 22 07 14 lipnya astronavti buli rozbudzheni signalom avariyi sprichinenim vihodom z ladu komp yutera zagalnogo priznachennya 4 Protyagom soroka hvilin astronavti perezavantazhuvali i vstanovlyuvali programne zabezpechennya sho pracyuvalo u komp yuteri 4 v komp yuter 2 Dlya kompensaciyi vtrachenogo snu chas probudzhennya bulo zmisheno na pivgodini z 4 29 na 4 59 Yak signal dlya probudzhennya na Atlantis bula peredana pisnya Pola Makkartni Good Day Sunshine Komandir ekipazhu Kristofer Fergyuson i pilot Daglas Herli protyagom godini perezapustili komp yuter 4 sho vijshov z ladu Astronavti prodovzhili perenositi obladnannya z modulya Rafael v stanciyu i u zvorotnomu napryamku ustatkuvannya dlya povernennya na Zemlyu O 10 44 ob 11 04 i o 13 24 astronavti brali uchast u troh pres konferenciyah O 17 30 astronavti Atlantisa i MKS rozmovlyali z prezidentom SShA Barakom Obamoyu Dev yatij den polotu 3 29 16 lipnya 16 lipnya 18 59 Astronavti prodovzhili perenositi obladnannya z modulya Rafael na stanciyu i u zvorotnomu napryamku ustatkuvannya dlya povernennya na Zemlyu Sendi Magnus z ekipazhu shatla v kupoli Do kincya dnya bulo vikonano blizko 96 vsih rozvantazhuvalno navantazhuvalnih robit v moduli Rafael Desyatij den polotu 2 59 17 lipnya 17 lipnya 18 29 Kris Fergyuson v Rafaeli Astronavti zavershili vsi roboti pov yazani z rozvantazhennyam i zavantazhennyam modulya Rafael Spisok obladnannya i materialiv dostavlenih na MKS i povernutih na Zemlyu mistiv 9006 punktiv O 9 10 Daglas Herli i Reks Uolhajm vidpovidali na zapitannya studentiv doslidnickoyi shkoli NASA Odinadcyatij den polotu 2 29 18 lipnya 18 lipnya 17 59 Sandra Magnus privitala yaponskogo astronavta MKS Satosi Furakava z peremogoyu zbirnoyi zhinochoyi komandi z futbolu jogo krayini na chempionati svitu z futbolu i vislovila slova pidtrimki zbirnoyi SShA sho prograla u finali O 9 00 bulo zakrito lyuk v modul Rafael O 10 09 modul Rafael buv zahoplenij manipulyatorom stanciyi yakim z modulya Kupol upravlyali Sandra Magnus i Daglas Herli O 10 47 buli vidkriti vsi avtomatichni zahvati yaki utrimuvali modul Rafael O 10 48 bula rozpochato vstanovlennya modulya Rafael u vantazhnij vidsik Atlantisa Ob 11 40 modul Rafael buv vstanovlenij u vantazhnomu vidsiku Atlantisa Ob 11 48 modul Rafael buv zakriplenij u vantazhnomu vidsiku Atlantisa Ob 11 56 manipulyator stanciyi buv vidvedenij vid modulya Rafael Ce buv odinadcyatij polit transportnogo modulya do MKS zokrema chetvertij polit modulya Rafael O 13 35 ekipazhi Atlantisa i MKS poproshalisya odin z odnim v moduli Garmoniya Astronavti Atlantisa povisili nad perednim stikuvalnim portom do yakogo pristikovuvalis shattli nevelikij prapor SShA yakij buv u kosmosi na bortu shattla Kolumbiya pid chas jogo pershogo polotu v 1981 Peredbachayetsya sho cej prapor povernetsya na zemlyu na nastupnomu pilotovanomu kosmichnomu korabli SShA Jmovirno ce bude privatnij kosmichnij korabel yakij poletit ne ranishe 2015 roku U majbutnomu pislya povernennya na Zemlyu za planami NASA cej prapor virushit v dalekij kosmos abo na Misyac abo na odin z asteroyidiv abo na Mars Astronavti Atlantisa povernulisya v shatl O 14 28 buv zakritij lyuk mizh shatlom i MKS Zagalom lyuk mizh Atlantisom i MKS buv vidkritij protyagom 7 dib 21 godini 41 hvilini Dvanadcyatij den polotu Vidstikuvannya Atlantisa vid MKS 1 59 19 lipnya 19 lipnya 17 59 source source source source source source source Shid soncya pid chas ostannogo dnya polotu Atlantisa zi stanciyeyu O 5 25 kompleks shatl MKS buv rozgornutij na 180 u polozhennya shattl poperedu stanciyi u napryamku ruhu Vidstikuvannya Atlantisa vid MKS vidbulosya v 6 28 koli Atlantis i MKS prolitali nad rajonom Tihogo okeanu shidnishe Krajstchercha Nova Zelandiya Zagalnij chas v zistikovanomu stani stanoviv 8 dib 15 godin 21 hvilina O 6 41 Atlantis viddalivsya na 74 m vid stanciyi O 6 52 vidstan mizh Atlantisom i MKS stanovila 160 m Pislya vidhodu vid stanciyi na 183 m Atlantis prizupinivsya priblizno na pivgodini O 7 00 stanciya pochala rozvorot na 90 tak shob vis fermovoyi konstrukciyi stanciyi bula spryamovana na shatl Rozvorot stanciyi zakinchivsya o 7 26 O 7 27 pid upravlinnyam pilota Daglasa Herli Atlantis pochav tradicijnij oblit MKS yakij trivav 25 hvilin Zazvichaj shattli zdijsnyuvali oblit uzdovzh golovnoyi osi stanciyi uzdovzh yakoyi roztashovuyutsya zhitlovi moduli stanciyi v ploshini perpendikulyarnij do osi fermovoyi konstrukciyi stanciyi Cogo razu pered oblotom stanciya bula rozgornuta na 90 i shattl obletiv stanciyu uzdovzh osi fermovoyi konstrukciyi v ploshini perpendikulyarnij do golovnoyi osi stanciyi O 7 40 Atlantis perebuvav nad MKS O 7 51 buli uvimknuti dviguni shattla i vin pochav viddalyatisya vid stanciyi O 7 52 Atlantis perebuvav pozadu stanciyi na vidstani 206 m O 8 19 vdruge uvimknulisya dviguni shattla i vin viddalivsya vid stanciyi V kinci dnya astronavti proveli zaklyuchnu inspekciyu teplozahisnogo pokrittya shattla dlya viyavlennya mozhlivih poshkodzhen vid zitknennya z mikrometeoritami abo kosmichnim smittyam Inspekciya zdijsnyuvalasya kameroyu i lazernim skanerom vstanovlenih na p yatnadcyatimetrovomu podovzhuvachi manipulyatora shattla Inspekciya pochalasya ob 11 25 z obstezhennya pravogo krila Atlantisa O 12 15 prodovzhilasya inspekciya nosa shattla i o 13 40 livogo krila Inspekciyu zakinchili 14 30 Zobrazhennya teplozahisnogo pokrittya krajok kril i nosa Atlantisa buli peredani na Zemlyu dlya analizu fahivcyami NASA O 15 18 podovzhuvach i manipulyator buli ukladeni na svoyi miscya u vantazhnomu vidsiku shattla Znimok z Atlantisa Stanciya zakinchuye svij 90 gradusnij povorot na livij bort Povnij viglyad stanciyi z pravogo bortu pered pochatkom oblotu Atlantisom Pochatok oblotu Ostannij oblit MKS shatlom Oblit majzhe zakincheno viglyad stanciyi z livogo bortu Trinadcyatij den polotu 1 29 20 lipnya 20 lipen 17 29 Astronavti testuvali sistemi Atlantisa zadiyani pid chas shodzhennya z orbiti i prizemlennya Astronavti upakovuvali obladnannya i instrumenti pered prizemlennyam O 7 49 z pravogo bortu vantazhnogo vidsiku Atlantisa buv zapushenij pikosputnik Sonyachnij stilnik angl Pico Satellite Solar Cell Rozmir suputnika 12 7 h12 7h25 4 sm masa 3 7 kg O 8 44 rozpochalasya pres konferenciya dlya reporteriv ABC News CNN FoxNews i NBC News O 15 20 bula skladena antena Ku diapazonu u vantazhnomu vidsiku Atlantisa Pislya analizu zobrazhen ostannoyi inspekciyi teplovogo zahistu bulo ogolosheno sho nemaye poshkodzhen sho pereshkodzhayut bezpechnomu prizemlennyu Atlantisa Prizemlennya planuvalosya v chetver 21 lipnya v kosmichnomu centri imeni Kennedi u Floridi Yakbi z yakoyis prichini prizemlennya 21 lipnya ne vidbulosya to dlya prizemlennya 22 lipnya rozglyadavsya variant prizemlennya na vijskovo povitryanij bazi Edvards v Kaliforniyi Meteorologi peredbachali spriyatlivu pogodu v rajoni kosmodromu na misi Kanaveral na den prizemlennya 21 lipnya Atlantis mav dvi mozhlivosti prizemlennya u Floridi Obert 200 galmivnij impuls o 8 49 prizemlennya o 9 56 58 Obert 201 galmivnij impuls o 10 25 prizemlennya v 11 32 55 Chotirnadcyatij den polotu 1 29 21 lipnya 21 lipnya 9 57 Prognoz pogodi na chas prizemlennya zalishavsya spriyatlivim dlya prizemlennya minliva hmarnist na visoti vid 1500 m do 7600 m shvidkist vitru 1 5 m s porivi do 2 1 m s Astronavt Frederik Sterkou na litaku T 38 sposterigav dinamiku rozvitku pogodi v rajoni kosmodromu O 4 35 ekipazh Atlantisa pochav ostanni prigotuvannya do povernennya na zemlyu Posadka mala vidbutis v dosvitnij imli o 5 57 ranku za chasom kosmodromu za 42 hvilini do shodu soncya Na pryamomu zv yazku z ekipazhem Atlantisa buv kerivnikom polotu buv Toni Ceccacci U 6 17 buv zakritij vantazhnij vidsik Atlantisa O 6 35 Atlantis peretnuv ekvator i pochav 199j obert navkolo Zemli O 8 11 Atlantis pochav ostannij 200 j obert navkolo Zemli O 8 12 kerivnik polotu uhvaliv rishennya pro prizemlennya Atlantisa o 9 57 O 8 30 Atlantis rozvernuvsya pered galmivnim impulsom Dviguni na galmuvannya buli uvimknutido 8 49 U cej chas shattl prolitav nad rajonom Indijskogo okeanu na pivnichnij zahid vid Indoneziyi Dviguni vidpracyuvali 3 hvilini 16 sekund Atlantis zijshov z orbiti i pochav spusk O 9 16 Atlantis rozvernuvsya v polozhennya dlya vhodu v atmosferu dnishem vniz nis vpered i vgoru pid kutom 40 O 9 25 Atlantis uvijshov u verhni shari atmosferi nad pivdnem Tihogo okeanu Visota polotu 122 km shvidkist M 25 O 9 33 Atlantis perebuvav na visoti 74 km na vidstani 4827 km vid miscya prizemlennya Atlantis proletiv zahidnishe Galapagoskih ostroviv O 9 40 Atlantis proletiv nad Salvador om potim nad Gondurasom nad Karibskim morem mizh Yukatanom i Kuboyu O 9 43 Atlantis perebuvav na visoti 55 km na vidstani 1126 km vid miscya prizemlennya jogo shvidkist M 14 O 9 46 Atlantis dosyag Floridi O 9 47 Atlantis perebuvav na visoti 39 km na vidstani 321 km vid miscya prizemlennya Pid upravlinnyam Kristofera Fergyusona Atlantis zrobiv rozvorot na 240 i o 9 57 opustivsya na zlitno posadkovu smugu 15 kosmichnogo centru imeni Kennedi Ce bulo 78e prizemlennya shatla na misi Kanaveral i 19 u temnij chas dobi Polit trivav 12 dib 18 godin 27 hvilin 56 sekund Atlantis proletiv 8 5 mln km i 200 raziv obletiv Zemlyu Ce buv 33 j polit Atlantisa Zagalom Atlantis proviv 307 dib u kosmosi zdijsniv 4848 obertiv navkolo Zemli i proletiv 202 600 000 km Masa pri prizemlenni 93 tonni sho na 29 tonn menshe nizh pri starti O 10 45 astronavti vijshli z shattla v specialnij avtobus de voni projshli medichnij oglyad Ob 11 16 astronavti vijshli na ZPS i zdijsnili tradicijnij obhid svogo korablya Na ZPS ekipazh Atlantisa vitali kerivnik NASA Charlz Bolden jogo pershij zastupnik Lori Garver direktor kosmichnogo centru imeni Kennedi Robert Kabana menedzher programi Kosmichnij chovnik Dzhon Shennon direktor zapuskiv Majk Lajnbah Vidstezhennya polotu nazemnoyu stanciyeyu na 200 mu oberti source source source source source source source Video torkannya shatlom zlitno posadkovoyi smugi Ekipazh vseredini shatla pislya vimikannya dopomizhnoyi silovoyi ustanovki 30 hvilin pislya torkannya Atlantisom smugiPidsumki Atlantis dostaviv na stanciyu blizko 4 3 tonn korisnih vantazhiv u transportnomu moduli Rafael i blizko tonni v kabini Na Zemlyu v moduli Rafael povernulosya blizko 2 5 tonn vidpracovanogo obladnannya rezultativ eksperimentiv i smittya a takozh nasos sistemi oholodzhennya stanciyi sho vijshov z ladu Ce buv dvanadcyatij polit Atlantisa i 37 j polit shatla do MKS Zagalom pochinayuchi z 1998 roku vsi shattli buli 276 dib 11 godin 23 hvilini v zistikovanomu stani z MKS Za 30 rokiv ekspluataciyi p yat korabliv Kosmichnij chovnik zrobili 135 polotiv Zagalom vsi shatli zdijsnili 21 152 oberti navkolo Zemli i proletili 872 700 000 km Na shattlah v kosmos bulo pidnyato 1 600 tonn korisnih vantazhiv 355 kosmonavtiv letili na shattlah v kosmos Po zakinchenni polotu shatl Atlantis bude vistavlenij v Kosmichnomu centri imeni Kennedi u Floridi PrimitkiBergin Chris NASA Space flight Arhiv originalu za 25 serpnya 2010 Procitovano 20 serpnya 2010 BBC 11 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2014 Procitovano 20 bereznya 2014 Chris Gebhardt 17 chervnya 2011 NASA space flight Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2011 Atlantis oficijno nazvano ostannoyu misiyeyu shattla 26 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Menedzheri NASA napolyagayut polit STS 135 vidbudetsya 2012 02 03 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 11 lipnya 2011 Procitovano 20 bereznya 2014 FOX News Network LLC 8 lipnya 2011 Arhiv originalu za 11 lipnya 2011 Procitovano 8 lipnya 2011 Mark DeCotis 9 lipnya 2011 FOX News Network LLC Arhiv originalu za 9 lipnya 2011 Procitovano 8 lipnya 2011 BBC 8 lipnya 2011 Arhiv originalu za 9 lipnya 2011 Procitovano 8 lipnya 2011 USA Today 9 lipnya 2011 Arhiv originalu za 9 lipnya 2011 Procitovano 8 lipnya 2011 Chris Bergin 8 lipnya 2011 NASAspaceflight com Arhiv originalu za 12 lipnya 2011 Procitovano 8 lipnya 2011 NASA 9 lipnya 2011 NASA Arhiv originalu za 12 lipnya 2011 Procitovano 10 lipnya 2011 William Harwood 11 lipnya 2011 SPACEFLIGHT NOW Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 15 lipnya 2011 NASA 11 lipnya 2011 NASA Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 14 lipnya 2011 Denise Chow 11 lipnya 2011 SPACE com Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 14 lipnya 2011 NASA 11 lipnya 2011 NASA Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 14 lipnya 2011 NASA 12 lipnya 2011 NASA Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2011 William Harwood 12 lipnya 2011 Arhiv originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2011 William Harwood 12 lipnya 2011 Spaceflight NOW Arhiv originalu za 15 lipnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2011 Denise Chow 13 lipnya 2011 SPACE com Arhiv originalu za 15 lipnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2011 William Harwood 13 lipnya 2011 Arhiv originalu za 18 lipnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2011 Justin Ray 13 lipnya 2011 Spaceflight Now Arhiv originalu za 17 lipnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2011 NASA 17 lipnya 2011 NASA Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 23 lipnya 2011 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2011 Procitovano 21 bereznya 2014 PosilannyaNASA priznachaye ekipazh dlya ostannogo zapusku shatla 5 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Ekipazh priznachenij dlya mozhlivoyi ostannoyi misiyi shattla 6 serpnya 2011 u Wayback Machine angl STS 135 Ostannya misiya 18 travnya 2017 u Wayback Machine angl Plan polotu 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl angl Status misiyi 20 veresnya 2012 u Wayback Machine angl Start Atlantisa video 11 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu STS 135 Atlantis Spejs Shattl