Сандра Голл Маґнус (народилася 30 жовтня 1964 року, Беллвілл) — американська інженерка і колишня космонавтка НАСА. 28 березня 2009 року вона повернулася на Землю з екіпажем STS-119 Discovery, провівши на орбіті 134 дні. Вона була призначена для екіпажу STS-135, останньої місії космічного човника. Вона також є ліцензованим радіоаматорським оператором з позивним номером KE5FYE. З 2012 по 2018 роки Маґнус була виконавчою директоркою Американського інституту аеронавтики і космонавтики.
Сандра Маґнус | |
---|---|
Народилася | 30 жовтня 1964[1] (59 років) Беллвілл, Іллінойс, США[1] |
Країна | США |
Діяльність | космонавтка, інженерка |
Alma mater | Технологічний інститут Джорджії, d, d і d |
Заклад | Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору |
Нагороди | |
|
Раннє життя та освіта
Маґнус народилася і виросла у Бельвілі, штат Іллінойс. Вона отримала диплом з фізики та електротехніки в Університеті Міссурі – Ролла (тепер: Університет науки і техніки Міссурі), а в 1996 році отримала ступінь доктора наук у галузі матеріалознавства та техніки з Технологічного інституту Джорджії. Дослідження для її дисертації під назвою "Дослідження взаємозв'язку між термохімією та емісійною поведінкою термоелектричних катодів на основі тернарної системи BaO-Sc 2O3-WO3" було підтримано стипендією Наукового центру НАСА Льюїса.
Інженерна кар'єра
У 1980-х роках Маґнус працювала над конструкцією стелс-літаків інженеркою в компанії McDonnell Douglas. Вона працювала на рушійній системі для А-12 Avenger II, поки проект не був скасований ВМФ у 1991 році.
Кар'єра у NASA
Маґнус була обрана кандидаткою в астронавти у 1996 році. Після 2-річного навчання з січня 1997 року по травень 1998 року Маґнус отримала призначення на роботу у відділенні корисного навантаження / середовища існування в Офісі Астронавтів. Її робота включала координацію з Європейським космічним агентством та Агенцією розвитку Японії (NASDA) та Бразилією. У травні 1998 року вона була призначена для роботи в Росії над підтримкою розробки та тестування апаратури навантаження. У 2000 році вона працювала як CAPCOM на Міжнародній космічній станції.
STS-112
Перша космічна місія Сандри Маґгнус, STS-112, відбулася у жовтні 2002 року, у якій вона взяла участь як спеціаліст місії. Основною метою місії космічного човника Atlantis була установка секції ферм S1 на Міжнародній космічній станції (ISS) та постачання витратних матеріалів. Маґнус керувала робототехнічною рукою космічної станції під час трьох космічних проходів, необхідних для встановлення та активації ферми S1. Тривалість польоту склала 10 днів 19 годин 58 хвилин і 44 секунди.
Навчання виживанню
З 29 по 31 січня 2006 року, разом з Олегом Артем'євим і Михайлом Барраттом, Маґнус взяла участь у дводенному обстеженні на можливість вижити у нежитловому районі у випадку аварійної посадки модуля спуску Союзу. Вона пройшла цей іспит в лісі під Москвою.
NEEMO 11
З 16-22 вересня 2006 року Маґнус працювала командиром місії NASA NEEMO 11, підводної експедиції в лабораторії Водолія Національної адміністрації океанічних і атмосферних досліджень, розташованої біля берегів Флориди. Разом з побратимами астроакванавтами Тімоті Копра, Робертом Бенкеном і Тімоті Крімером, які проходили підготовку для можливого призначення на місію до Міжнародної космічної станції, Maґнус імітувала висадку на Місяць, а також випробовувала концепти мобільності з використанням різних конфігурацій скафандра різної ваги для імітації місячної гравітації. Також були випробувані методи комунікації, навігації, збирання геологічних зразків, побудови та використання дистанційно керованих роботів на поверхні Місяця. Члени екіпажу, що підтримують національний підрозділ дослідницького центру Ларрі Уорд і Роджер Гарсіа, забезпечували інженерну підтримку в середовищі існування.
Експедиція 18
Маґнус працювала інженером польоту на борту Міжнародної космічної станції в рамках експедиції 18. Маґнус була спеціалісткою місії на STS-126 для поїздки на станцію, яка стартувала 14 листопада 2008 року. Вона повернулася 28 березня 2009 року на посаду спеціалістки місії на STS-119. Вона реєструвала 133 дні на орбіті і отримала від NASA теплі привітання з поверненням. Її заміна, астронавт JAXA Коїчі Ваката, був запущений на борту Discovery 15 березня 2009 року.
STS-135
14 вересня 2010 року NASA оголосила, що Маґнус буде однією з чотирьох астронавтів, призначених для екіпажу STS-135, який, за потреби, мав виконувати рятувальну місію для STS-134, котрий спочатку був останнім запланованим шатловим польотом. Іншими членами цієї команди були командир Крістофер Фергюсон, пілот Дуглас Г. Херлі і колега по професії Рекс Дж. Вальхайм. У січні 2011 року NASA додала STS-135 до маніфесту як останню місію космічного човника, заплановану до запуску в липні 2011 року; STS-134 була успішно проведена в травні 2011 року, без потреби порятунку. Місія успішно стартувала 8 липня 2011 року і приземлилася 21 липня.
У вересні 2012 року Маґнус стала заступницею начальника відділу космонавтів.
Після NASA
У жовтні 2012 року доктор Маґнус залишила корпус астронавтів НАСА, щоб стати виконавчою директоркою Американського інституту аеронавтики і космонавтики (AIAA). Була виконавчою директоркою до січня 2018 року.
З 2018 року Маґнус є власницею AstroPlanetView.
Список літератури
управління з дослідження Національнеаеронавтики і
- http://www.jsc.nasa.gov/Bios/htmlbios/magnus.html
- Sandra H. Magnus (Ph.D.) NASA Astronaut (PDF). NASA. NASA. October 2012. Процитовано 29 січня 2019.
- Shuttle lands in Florida, ending 13-day voyage. AP. 28 березня 2009. Процитовано 28 березня 2009.
- Magnus, Sandra (May 1996). An Investigation of the relationship between the thermochemistry and emission behavior of thermionic cathodes based on the BaO-Sc2O3-WO3 ternary system. SMARTech. Georgia Institute of Technology. Процитовано 16 листопада 2008.
- Future cosmonauts learn to survive in freezing weather in the Moscow forests. RuSpace. 27 січня 2006. Процитовано 30 квітня 2011.
- . NASA. September 2006. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 29 січня 2019.
- NASA (14 вересня 2010). . Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 14 вересня 2010.
- AIAA Announces Sandra H. Magnus as Executive Director. 19 вересня 2012.
- . AIAA. Архів оригіналу за січень 30, 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- AstroPlanetview. AstroPlanetview (англ.). Процитовано 1 березня 2019.
Зовнішні посилання
- AstroPlanetView
- Sandy Magnus у соцмережі «Твіттер»
- Sandra H. Magnus (Ph.D.) NASA Astronaut (PDF). NASA. NASA. October 2012. Процитовано 29 січня 2019.
- Біографія космічних фактів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sandra Goll Magnus narodilasya 30 zhovtnya 1964 roku Bellvill amerikanska inzhenerka i kolishnya kosmonavtka NASA 28 bereznya 2009 roku vona povernulasya na Zemlyu z ekipazhem STS 119 Discovery provivshi na orbiti 134 dni Vona bula priznachena dlya ekipazhu STS 135 ostannoyi misiyi kosmichnogo chovnika Vona takozh ye licenzovanim radioamatorskim operatorom z pozivnim nomerom KE5FYE Z 2012 po 2018 roki Magnus bula vikonavchoyu direktorkoyu Amerikanskogo institutu aeronavtiki i kosmonavtiki Sandra MagnusNarodilasya30 zhovtnya 1964 1964 10 30 1 59 rokiv Bellvill Illinojs SShA 1 Krayina SShADiyalnistkosmonavtka inzhenerkaAlma materTehnologichnij institut Dzhordzhiyi d d i dZakladNacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoruNagorodi Mediafajli u VikishovishiRannye zhittya ta osvitaMagnus narodilasya i virosla u Belvili shtat Illinojs Vona otrimala diplom z fiziki ta elektrotehniki v Universiteti Missuri Rolla teper Universitet nauki i tehniki Missuri a v 1996 roci otrimala stupin doktora nauk u galuzi materialoznavstva ta tehniki z Tehnologichnogo institutu Dzhordzhiyi Doslidzhennya dlya yiyi disertaciyi pid nazvoyu Doslidzhennya vzayemozv yazku mizh termohimiyeyu ta emisijnoyu povedinkoyu termoelektrichnih katodiv na osnovi ternarnoyi sistemi BaO Sc 2O3 WO3 bulo pidtrimano stipendiyeyu Naukovogo centru NASA Lyuyisa Inzhenerna kar yera U 1980 h rokah Magnus pracyuvala nad konstrukciyeyu stels litakiv inzhenerkoyu v kompaniyi McDonnell Douglas Vona pracyuvala na rushijnij sistemi dlya A 12 Avenger II poki proekt ne buv skasovanij VMF u 1991 roci Kar yera u NASASandra Magnus specialistka misiyi STS 119 vikonuye vpravi na veloergometri z sistemoyu vibroizolyaciyi CEVIS u laboratoriyi Destiny Magnus bula obrana kandidatkoyu v astronavti u 1996 roci Pislya 2 richnogo navchannya z sichnya 1997 roku po traven 1998 roku Magnus otrimala priznachennya na robotu u viddilenni korisnogo navantazhennya seredovisha isnuvannya v Ofisi Astronavtiv Yiyi robota vklyuchala koordinaciyu z Yevropejskim kosmichnim agentstvom ta Agenciyeyu rozvitku Yaponiyi NASDA ta Braziliyeyu U travni 1998 roku vona bula priznachena dlya roboti v Rosiyi nad pidtrimkoyu rozrobki ta testuvannya aparaturi navantazhennya U 2000 roci vona pracyuvala yak CAPCOM na Mizhnarodnij kosmichnij stanciyi STS 112 Persha kosmichna misiya Sandri Maggnus STS 112 vidbulasya u zhovtni 2002 roku u yakij vona vzyala uchast yak specialist misiyi Osnovnoyu metoyu misiyi kosmichnogo chovnika Atlantis bula ustanovka sekciyi ferm S1 na Mizhnarodnij kosmichnij stanciyi ISS ta postachannya vitratnih materialiv Magnus keruvala robototehnichnoyu rukoyu kosmichnoyi stanciyi pid chas troh kosmichnih prohodiv neobhidnih dlya vstanovlennya ta aktivaciyi fermi S1 Trivalist polotu sklala 10 dniv 19 godin 58 hvilin i 44 sekundi Navchannya vizhivannyu Z 29 po 31 sichnya 2006 roku razom z Olegom Artem yevim i Mihajlom Barrattom Magnus vzyala uchast u dvodennomu obstezhenni na mozhlivist vizhiti u nezhitlovomu rajoni u vipadku avarijnoyi posadki modulya spusku Soyuzu Vona projshla cej ispit v lisi pid Moskvoyu NEEMO 11 Z 16 22 veresnya 2006 roku Magnus pracyuvala komandirom misiyi NASA NEEMO 11 pidvodnoyi ekspediciyi v laboratoriyi Vodoliya Nacionalnoyi administraciyi okeanichnih i atmosfernih doslidzhen roztashovanoyi bilya beregiv Floridi Razom z pobratimami astroakvanavtami Timoti Kopra Robertom Benkenom i Timoti Krimerom yaki prohodili pidgotovku dlya mozhlivogo priznachennya na misiyu do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Magnus imituvala visadku na Misyac a takozh viprobovuvala koncepti mobilnosti z vikoristannyam riznih konfiguracij skafandra riznoyi vagi dlya imitaciyi misyachnoyi gravitaciyi Takozh buli viprobuvani metodi komunikaciyi navigaciyi zbirannya geologichnih zrazkiv pobudovi ta vikoristannya distancijno kerovanih robotiv na poverhni Misyacya Chleni ekipazhu sho pidtrimuyut nacionalnij pidrozdil doslidnickogo centru Larri Uord i Rodzher Garsia zabezpechuvali inzhenernu pidtrimku v seredovishi isnuvannya Ekspediciya 18 Magnus pracyuvala inzhenerom polotu na bortu Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi v ramkah ekspediciyi 18 Magnus bula specialistkoyu misiyi na STS 126 dlya poyizdki na stanciyu yaka startuvala 14 listopada 2008 roku Vona povernulasya 28 bereznya 2009 roku na posadu specialistki misiyi na STS 119 Vona reyestruvala 133 dni na orbiti i otrimala vid NASA tepli privitannya z povernennyam Yiyi zamina astronavt JAXA Koyichi Vakata buv zapushenij na bortu Discovery 15 bereznya 2009 roku STS 135 Magnus v Kupoli na bortu Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi pid chas kosmichnogo polotu STS 135 14 veresnya 2010 roku NASA ogolosila sho Magnus bude odniyeyu z chotiroh astronavtiv priznachenih dlya ekipazhu STS 135 yakij za potrebi mav vikonuvati ryatuvalnu misiyu dlya STS 134 kotrij spochatku buv ostannim zaplanovanim shatlovim polotom Inshimi chlenami ciyeyi komandi buli komandir Kristofer Fergyuson pilot Duglas G Herli i kolega po profesiyi Reks Dzh Valhajm U sichni 2011 roku NASA dodala STS 135 do manifestu yak ostannyu misiyu kosmichnogo chovnika zaplanovanu do zapusku v lipni 2011 roku STS 134 bula uspishno provedena v travni 2011 roku bez potrebi poryatunku Misiya uspishno startuvala 8 lipnya 2011 roku i prizemlilasya 21 lipnya U veresni 2012 roku Magnus stala zastupniceyu nachalnika viddilu kosmonavtiv Pislya NASA U zhovtni 2012 roku doktor Magnus zalishila korpus astronavtiv NASA shob stati vikonavchoyu direktorkoyu Amerikanskogo institutu aeronavtiki i kosmonavtiki AIAA Bula vikonavchoyu direktorkoyu do sichnya 2018 roku Z 2018 roku Magnus ye vlasniceyu AstroPlanetView Spisok literaturiupravlinnya z doslidzhennya Nacionalneaeronavtiki i http www jsc nasa gov Bios htmlbios magnus html Sandra H Magnus Ph D NASA Astronaut PDF NASA NASA October 2012 Procitovano 29 sichnya 2019 Shuttle lands in Florida ending 13 day voyage AP 28 bereznya 2009 Procitovano 28 bereznya 2009 Magnus Sandra May 1996 An Investigation of the relationship between the thermochemistry and emission behavior of thermionic cathodes based on the BaO Sc2O3 WO3 ternary system SMARTech Georgia Institute of Technology Procitovano 16 listopada 2008 Future cosmonauts learn to survive in freezing weather in the Moscow forests RuSpace 27 sichnya 2006 Procitovano 30 kvitnya 2011 NASA September 2006 Arhiv originalu za 7 chervnya 2017 Procitovano 29 sichnya 2019 NASA 14 veresnya 2010 Arhiv originalu za 5 lipnya 2011 Procitovano 14 veresnya 2010 AIAA Announces Sandra H Magnus as Executive Director 19 veresnya 2012 AIAA Arhiv originalu za sichen 30 2019 Procitovano 29 sichnya 2019 AstroPlanetview AstroPlanetview angl Procitovano 1 bereznya 2019 Zovnishni posilannyaAstroPlanetView Sandy Magnus u socmerezhi Tvitter Sandra H Magnus Ph D NASA Astronaut PDF NASA NASA October 2012 Procitovano 29 sichnya 2019 Biografiya kosmichnih faktiv