Космонавтка

Космонавт (від грец. κόσμος — Всесвіт та грец. ναυτης — мореплавець) або астронавт (від грец. αστρον — зоря та грец. ναυτης — мореплавець), також тайконавт (від кит. 太空人 про китайських космонавтів) — спеціально підготована людина, що здійснює політ у космічному просторі.

Космонавт використовує пілотований маневровий модуль ззовні космічного шатла «Челенджер» у 1984 році

В Україні та інших країнах колишнього СРСР для позначення власних підкорювачів космосу вживається термін космонавт. В радянській Україні на означення космонавтів також використовувався термін зореплавець. Термін астронавт вживають у США та деяких інших країнах. Починаючи з 1950-х до 2002 року космонавтів тренували державні військові чи цивільними космічні агентства. 2004 після суборбітального польоту приватного космічного апарата SpaceShipOne з'явилась нова категорія космонавтів: комерційні.

Визначення

Критерії для визнання пілотованого космічного польоту різні. Спортивний кодекс Міжнародної федерації повітроплавання (FAI) визнає космічними польоти, що досягли висоти 100 кілометрів. У Сполучених Штатах професійні, військові і комерційні космонавти, які подорожують на висоті більше 80 км, нагороджуються ^[en].

Станом на 8 червня 2013 року 532 осіб з 36 країн досягли висоти 100 км або більше, з них 529 досягли низької навколоземної орбіти або вищих. 24 особи подорожували за межі навколоземної орбіти на місячну або транс-місячну орбіту або до поверхні Місяця, троє з них двічі: Джим Ловелл, Джон Янг і Юджин Сернан троє космонавтів, що не досягли низької навколоземної орбіти були пілотами космічного літака Джо Вокер, Майк Мелвілл, й Брайан Бінні.

Станом на 20 червня 2011 року, за визначенням США 538 осіб кваліфікувалися як ті, що досягли висоти вище 80 км. З восьми пілотів X-15, які перевищили висоту 80 км, тільки один досяг 100 кілометрів. Космічні мандрівники витратили понад 41 790 людино-днів (114,5 людино-років) в космосі, зокрема понад 100 космонавто-днів виходів у відкритий космос.. 2008 року чоловіком з найдовшим загальним часом у космосі був Сергій Крикальов — 803 доби 9 годин 39 хвилин, або 2,2 року, в космосі. Пеггі Вітсон належить рекорд тривалості перебування жінки в космосі — 377 діб.

Історичні факти

• Перший в історії космонавт — Юрій Гагарін . Здійснив космічний політ 12 квітня 1961 на кораблі «Восток-1».
• Перший американський космонавт — Алан Шепард . 5 травня 1961 «Меркурій-3» ().
• Перший американський космонавт за версією ФАІ — Джон Гленн , 20 лютого 1962, .
• Перша жінка-космонавт — Валентина Терешкова , 16 червня 1963 «Восток-6».
• Перший екіпаж багатомісного космічного корабля — «Восход-1» , 12 жовтня 1964.
• Перша людина, що вийшла у відкритий космос — Олексій Леонов Восход-2", 18 березня 1965.
• Перша жінка, яка вийшла у відкритий космос — Світлана Савицька «Союз Т-12» — «Салют-7», 25 липня 1984.
• Перші люди, що облетіли Місяць — екіпаж «Аполлона-8» | (Френк Борман, Вільям Андерс, Джеймс Ловелл), 24 грудня 1968.
• Перші люди, що висадилися на Місяць — Ніл Армстронг і (Едвін Олдрін) з екіпажу «Аполлона-11» , 20 липня 1969.
• Найбільше віддалення людей від Землі — екіпаж «Аполлона-13» , 14 квітня 1970 401056 км.
• Перший космонавт не з СРСР чи США і громадянин європейської держави — з Чехословаччини . Його політ почався 2 березня 1978 на борту радянського корабля («Союз-28»).
• Перший космонавт-громадянин азійської держави — В'єтнамець Фам Туан , стартував 23 липня 1980 на борту корабля «Союз-37».
• Перший космонавт-громадянин латиноамериканської держави — кубинець (Арнальдо Тамайо Мендес) , стартував 18 вересня 1980 на борту корабля «Союз-38».
• Перший космонавт-афроамериканець — (Гайон Блуфорд) , стартував 30 серпня 1983 на борту корабля «Челленджер».
• Перший космонавт з колишньої країни СРСР, але не росіянин — українець Леонід Каденюк (19 листопада — 5 грудня 1997 здійснив короткостроковий (15 діб 16 годин) космічний політ як експериментатор на американському космічному кораблі — шатлі «Колумбія» (STS-87))
• Перший космонавт-громадянин африканської держави — Марк Шаттлворт ( ПАР) полетів як космічний турист на кораблі 25 квітня 2002.
• Перший китайський космонавт — (Ян Лівей) , 15 жовтня 2003, корабель . Китай вперше запустив свого громадянина на кораблі власного виробництва і за допомогою власної ракети-носія, ставши третьою за рахунком космічною державою.
• Перший космонавт — громадянин південноамериканської держави — ( Бразилія) стартував на 30 березня 2006.
• Наймолодшим побував у космосі Герман Титов , у віці 25 років на кораблі Восток-2.
• Найстаршим у космосі побував Джон Гленн  — йому було 77 років, під час польоту «Діскавері STS-95».
• Найдовше перебував у космосі впродовж одного польоту космонавт (Валерій Поляков)  — 438 діб.
• Найбільший сумарний наліт у космосі тривалий час (до вересня 2015 року) мав російський космонавт  — 803 доби за 6 польотів. Його перевершив росіянин Геннадій Падалка.
• Найбільше польотів станом на 2012 (7) здійснили і (Франклін Чанг-Діаз) .
• Найбільший екіпаж космічного корабля, 8 осіб, стартував 30 жовтня 1985, STS-61-A .
• У квітні 2002 на МКС опинилося 9 громадян однієї держави — США.
• Рекорд за кількістю космонавтів, що одночасно перебували в космосі — 13 осіб — був вперше встановлений 14 березня 1995 (7 громадян США на шаттл «Індевор», 1 громадянин США і 2 громадян РФ — на космічному кораблі «Союз ТМ-12», 3 громадян РФ — на орбітальній станції «Мир»). Рекорд повторювався 7 разів впродовж 1997–2009.
• 26 березня 2009 вперше відразу 10 громадян однієї держави (США) перебували в космосі (7 — на шаттл «Дискавері», 2 — на («Союзі ТМА-14») і 1 — на Міжнародній космічній станції).
• Найбільший екіпаж орбітальної станції — 13 осіб — сформувався вперше 17 липня 2009 на Міжнародній космічній станції (рекорд був повторений 30 серпня 2009 і 7 квітня 2010).
• Російський національний рекорд — 10 осіб, 29 червня 1995, станція «Мир» .
• Першим недержавним космонавтом могла б стати вчителька , якби не загинула на 73-ій секунді після старту у своєму першому польоті під час катастрофи шаттла «Челленджер» 28 січня 1986.
• Першим недержавним космонавтом, а також де-факто першим платним космічним туристом став журналіст (Тоехіро Акіяма) , він також став першим японцем в космосі, 2 грудня 1990. Токійська телевізійна компанія заплатила за політ 28 мільйонів доларів.
• Перший космічний турист в сучасних термінах — Денніс Тіто вирушив у космос 28 квітня 2001 на кораблі .
• Перший приватний учасник космічного польоту (суборбітального) — здійснив політ 21 червня 2004 на «SpaceShipOne».
• У разі реалізації Нацистською Німеччиною проекту «Америка» для завдавання ударів по східному узбережжю США з використанням міжконтинентальних ракет першими космонавтами могли би стати пілоти ракет A9/A10 «Amerika-Rakete», які наприкінці суборбітального польоту мали наводити на мету головну частину з боєголовкою і залишати кабіну на парашуті для приводнення в Атлантичному океані.
• Абсолютним рекордсменом за тривалістю перебування в космосі — 878 діб (протягом п'яти польотів) є росіянин Геннадій Падалка..

Міжнародний Космос

Космонавти на борту Міжнародної космічної станції.

Держави, громадяни яких вперше побували у космосі.

До кінця 70-х років XX століття лише дві країни — СРСР і США — мали космонавтів. 1976 в Радянському Союзі було розпочато програму , в рамках якої почала тренування перша група — 6 космонавтів з соціалістичних країн. 1978 до неї додалася друга група. Приблизно тоді ж Європейське космічне агентство відібрало 4 осіб, що почали тренування для виконання першого польоту в рамках програми «Спейслеб» на борту космічного корабля «Спейс Шаттл». 1980 Франція самостійно почала власний відбір космонавтів, 1982 — Німеччина, 1983 — Канада, 1985 — Японія, 1988 — Італія. Згодом космонавти різних країн стали учасниками міжнародних польотів кораблів «Спейс Шаттл» і «Союз». 1988 на основі національних загонів космонавтів ЄКА сформувало єдиний європейський загін космонавтів.

Ризик для здоров'я космічних подорожей

Космонавти зазнають безліч ризиків для здоров'я, зокрема декомпресійної хвороби, баротравм, імунодефіцитів, втрати кісткової і м'язової тканини, втрати зору, ортостатичної нетерпимості, порушення сну, і променевого ураження. Для вирішення цих питань Національний Інститут космічних та біомедичних досліджень (NSBRI) здійснив у космосі різноманітні масштабні медичні дослідження. Чільне місце серед них посідає розширена діагностика ультразвуком у мікрогравітації, в якому космонавти (зокрема колишні командири Міжнародній космічній станції і Геннадій Падалка) виконували УЗД під керівництвом віддалених експертів для діагностики і потенційного лікування сотні медичних випадків у космічному просторі. Методи цього дослідження застосовуються для покриття професійних та олімпійських спортивних травм, а також для ультразвукової діагностики, виконуваної недосвідченими операторами - студентами медичних навчальних закладів та середньої школи. Очікується, що пульт дистанційного управління ультразвуком може знайти застосування на Землі в надзвичайних і сільських умовах, коли доступ до кваліфікованих лікарів часто обмежений..

31 грудня 2012 здійснюване НАСА дослідження показало, що пілотований космічний політ може шкодити мозку і прискорити настання хвороби Альцгеймера.

Смерті

Меморіал «Космічне дзеркало»

Вісімнадцять космонавтів (чотирнадцять чоловіків і чотири жінки) загинули протягом чотирьох космічних польотів. За національністю тринадцять були американцями (зокрема одна жінка індійського походження), четверо були громадянами Радянського Союзу, 1 був ізраїльтянином.

Одинадцять чоловік загинуло під час підготовки до космічного польоту: вісім американців і троє росіян. Шестеро загинули в аваріях тренувального реактивного літака, один потонув під час тренувального порятунку з води, четверо внаслідок спалаху в умовах чистого кисню.

Меморіал «Космічне дзеркало», який стоїть на в'їзді для відвідувачів до Космічного центру імені Кеннеді, встановлений як пам'ять про життя осіб, які загинули під час космічного польоту і тренування в космічних програмах Сполучених Штатів. Крім двадцяти космонавтів НАСА, на меморіалі присутні імена льотчика-випробувача X-15, який загинув під час тренування за тодішньою засекреченою військовою космічною програмою, і цивільного учасника космічного польоту.

Галерея

• Юрій Гагарін, перший космонавт (1961)
• Павло Попович — перший космонавт-українець
• Алан Шепард на борту
• Спеціалісти польоту Лінденбергер, Арнольд та Акаба у невагомості під час тренувального польоту по гіперболі

Див. також

• Космонавтика
• Список космонавтів, пов'язаних з Україною
• Список космонавтів і астронавтів
• Хронологія пілотованих космічних польотів
• Пілотований космічний політ

Примітки

1. Космонавт - r2u.org.ua / e2u.org.ua. r2u.org.ua. Процитовано 8 травня 2020.
2. . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
3. FAI Sporting Code, Section 8, Paragraph 2.12.1^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
4. . Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 22 лютого 2014.
5. William Harwood (2009). . CBS News. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 27 вересня 2009.
6. Encyclopedia Astronautica (2007). Women of Space. Encyclopedia Astronautica. оригіналу за жовтень 18, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
7. NASA. . NASA. Архів оригіналу за серпень 27, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
8. Encyclopedia Astronautica (2007). Astronaut Statistics – as of 14 November 2008. Encyclopedia Astronautica. оригіналу за вересень 30, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
9. NASA (2004). . NASA. Архів оригіналу за 6 січня 2008. Процитовано 4 жовтня 2007.
10. NASA (2005). . NASA. Архів оригіналу за жовтень 31, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
11. NASA (2005). Krikalev Sets Time-in-Space Record. NASA. оригіналу за вересень 10, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
12. NASA. Peggy A. Whitson (Ph.D.). Biographical Data. National Aeronautics and Space Administration. оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
13. Роскосмос: 878 суток в космосе — новый мировой рекорд российского космонавта [ 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
14. Chang, Kenneth (27 січня 2014). . New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 27 січня 2014.
15. Mann, Adam (23 липня 2012). . Wired. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 23 липня 2012.
16. Mader, T. H. та ін. (2011). Optic Disc Edema, Globe Flattening, Choroidal Folds, and Hyperopic Shifts Observed in Astronauts after Long-duration Space Flight. . 118 (10): 2058—2069. doi:10.1016/j.ophtha.2011.06.021. PMID 21849212. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
17. Puiu, Tibi (9 листопада 2011). . zmescience.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 9 лютого 2012.
18. . CNN News. 9 лютого 2012. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 25 квітня 2012.
19. Space Staff (13 березня 2012). . . Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2012.
20. Kramer, Larry A. та ін. (13 березня 2012). . . 263 (3): 819. doi:10.1148/radiol.12111986. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 14 березня 2012. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
21. . Pravda.Ru. 17 грудня 2008. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 25 квітня 2012.
22. Fong, MD, Kevin (12 лютого 2014). . Wired (magazine). Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
23. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 22 лютого 2014.
24. A Pilot Study of Comprehensive Ultrasound Education at the Wayne State University School of Medicine: http://www.jultrasoundmed.org/cgi/content/abstract/27/5/745 [ 13 липня 2010 у Wayback Machine.]
25. Evaluation of Shoulder Integrity in Space: First Report of Musculoskeletal US on the International Space Station: http://radiology.rsna.org/content/234/2/319.abstract [ 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
26. Cherry, Jonathan D.; Frost, Jeffrey L.; Lemere, Cynthia A.; Williams, Jacqueline P.; Olschowka, John A.; O'Banion, M. Kerry (2012). Feinstein, Douglas L (ред.). . . 7 (12): e53275. doi:10.1371/journal.pone.0053275. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 7 січня 2013. {{}}: |first7= з пропущеним |last7= ()Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
27. Staff (1 січня 2013). . SpaceRef. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 7 січня 2013.
28. (3 січня 2013). . NASA Watch. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 7 січня 2013.

Посилання

• Національне космічне агентство України [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• http://www.space.com.ua
• Офіційний сайт ФГУП ГНПРКЦ «ЦСКБ-Прогресс», Росія [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.]