Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туркменістан центральноазійська країна що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану Загал

Природа Туркменістану

Природа Туркменістану

Туркменістан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану image. Загальна площа країни 488 100 км² (53-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 469 930 км², а на поверхню внутрішніх вод — 18 170 км². Площа країни приблизно дорівнює ¾ площі України.

Географія Туркменістану
image
Географічне положення Туркменістану
Географічне положення
КонтинентАзія
РегіонЦентральна Азія
Координати40°00′ пн. ш. 60°00′ сх. д. / 40.000° пн. ш. 60.000° сх. д. / 40.000; 60.000
Територія
Площа488 100 км² (53-тє)
 • суходіл100 %
 • води0 %
Морське узбережжя1768 км
Державний кордон4158 км
Рельєф
Типпереважно рівнинний
Найвища точкагора (3139 м)
Найнижча точказападина (-81 м)
Клімат
Типсубтропічний
Внутрішні води
Найдовша річкаАмудар'я ( км)
Найбільше озероозеро Сарикамиське (2278 км² км²)
Інше
Природні ресурсивуглеводні, сірка, кам'яна сіль
Стихійні лихапосухи
Екологічні проблемизабруднення ґрунтів, засолення ґрунтів, забруднення вод

Назва

Офіційна назва — Туркменістан (туркм. Türkmenistan). Назва країни походить від етноніма туркмени та перського слова «стан» — країна, земля, як назва території, що заселена туркменами. Етнонім туркмени означає людей тюркського походження. Уперше слово тюрк згадується під 177 роком до н. е. китайцями щодо народів, які жили на південь від Алтаю. Запис терміну «тюрк» або «турук», як екзонім зафіксований у давньотюркській рунічній писемності () у добу Тюркського каганату в Центральній Азії, близько VIII століття. Самі туркмени відомі з X століття, як народ, що розселився від річки Талас до берегів Каспійського моря. У давньоруських літописах під 1096 роком згадуються «торкмени».

Історія дослідження території

Географічне положення

image
Карта Туркменістану від ООН (англ.)
image
Порівняння розмірів території Туркменістану та США

Туркменістан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Казахстаном (спільний кордон — 413 км) і Узбекистаном (1793 км), на південному сході — з Афганістаном (804 км), на півдні — з Іраном (1148 км). Загальна довжина державного кордону — 4158 км. Країна не має безпосереднього виходу до вод Світового океану, на заході омивається водами внутрішнього Каспійського моря і має вихід до Азовського моря через систему Волги й Дону. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 1768 км.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Туркменістану
  • image
    Дарвазьке провалля
  • image
    Скам'янілі сліди ігуанодону в Копетдазі
Див. також: Гідрогеологія Туркменістану

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Туркменістану

Надра Туркменістану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, сірку, кам'яну сіль.

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Туркменістану

Вулканізм

У західній частині країни — мережа грязьових вулканів.

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 23(0 м; найнижча точка — западина (-81 м) і уріз води озера Сарикамиш, яке може пересихати (-110 м); найвища точка — гора , або пік Великого Туркменбаші (3139 м). Туркменістан розташований в межах Туранської низовини, яка більшою частиною (близько 350 тис. км²) зайнята пустелею Каракуми. У рельєфі переважають горбисті рівнини, що займають 90 % площі, а 10 % — узвишшя і середньовисотні гори. На крайньому півдні знаходяться гори Копетдаг — півн. частина Туркмено-Хорасанської гірської системи (найвища точка — гора Різе, 2942 м). У горах розвинені карстові печери протяжністю до 10 км (). У Копетдазі знаходиться печера Коу-Ата з термальним озером. На заході тягнеться висотою до 308 м, на північному заході — південна околиця плато Устюрт. На сході Туркменістану, на кордоні з Узбекистаном, розташований гірський хребет в якому розташована найвища вершина країни — гора Айрибаба.

  • image
    Рельєф Туркменістану
  • image
    Рельєф Туркменістану
  • image
    Супутниковий знімок поверхні країни
  • image
    Карта країни (англ.)
  • image
    Ущелина Тутлідара в Копетдазі
  • image
    Затока Кара-Богаз-Гол з космосу

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Північна територія Туркменістану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу, південна — у субтропічному. На півночі превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь можливе випадіння снігу. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду.

  • image
    Сонячна радіація (англ.)
  • image
    Кліматична карта Туркменістану (за Кеппеном)
  • image
    Пилова буря над Туркменістаном

Характерні жарке і сухе літо, м'яка і малосніжна, іноді холодна зима, коротка волога весна, суха осінь. Середня температура січня — від -5 °С на північному сході до 4 °С у районі Атреку; абсолютний мінімум — 32 °С в Ташаузькій області, -29 °С у передгірній зоні Копетдагу і -10,3 °С на півдні узбережжя Каспійського моря. Середня температура липня — 28 °С на північному сході і 32 °С на півдні; абсолютний максимум — 49,9 °С (станція Репетек). Опадів — 80 мм на рік у низов'ях Амудар'ї, до 150 мм у Каракумах, 200—300 мм у передгір'ях і полонинах, до 400 мм і більше у горах (максимум у весняно-зимовий період). Сніговий покрив мінливий, зазвичай тримається кілька днів (у північних районах і горах). Вітри постійні, переважають північно-східні, північні, північно-західні; у передгір'ях Копетдагу влітку дме сухий жаркий вітер гармсиль. При зміні сезонів — пилові бурі. Вегетаційний період 200—270 діб.

Туркменістан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 24,77 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 19,95 тис. км² зрошуваних земель.

  • Гідрографічна мережа Туркменістану
  • image
    Річка Амудар'я
  • image
    Джерело поблизу Нохуру в Копетдазі
  • image
    Озеро Сарикамиш і западина Акчаная
  • image
    Сарикамиське озеро з космосу

Річки

Докладніше:

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Аральського (Амудар'я) та Каспійського (Атрек) морів. Річки Туркменістану живлення отримують за рахунок танення льодовиків Паміру і Гіссаро-Алаю (за межами Т.) та сезонних снігів і дощів. Найважливіші річки: Амудар'я, Теджен, Мургаб, Атрек. Судноплавна тільки Амудар'я.

Озера

Докладніше:

Найбільша внутрішня водойма — озеро Сарикамишське, площа близько 2 тис. км².

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Туркменістану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 72 %,
    • орні землі — 4,1 %,
    • багаторічні насадження — 0,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 67,8 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 8,8 %;
  • інше — 19,2 %.
  • image
    Пустеля Каракуми
  • image
    Рослинність Копетдагу
Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

Зоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області.

Див. також: , Птахи Туркменістану та Риби Туркменістану

Охорона природи

Докладніше:

Туркменістан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • забруднення ґрунтів і підземних водоносних горизонтів сільськогосподарськими хімікатами;
  • засолення ґрунтів внаслідок примітивної іригації;
  • забруднення вод Каспійського моря;
  • забор води на потреби вирощування бавовнику з Амудар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
  • спустелювання.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Туркменістану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Примітки

  1. Turkmenistan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 20 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Туркменістан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ФГАМ, 1964.
  10. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

  • (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Туркменістану
  • image Вікісховище : Атлас Туркменістану.
  • Карти Туркменістану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
  • Turkmenistan : ( )[англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 20 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
  • Добірка публікацій про Туркменістан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
  • European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Туркменістану.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Turkmenistan centralnoazijska krayina sho znahoditsya v glibini kontinentu i ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 488 100 km 53 tye misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 469 930 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 18 170 km Plosha krayini priblizno dorivnyuye ploshi Ukrayini Geografiya TurkmenistanuGeografichne polozhennya TurkmenistanuGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionCentralna AziyaKoordinati40 00 pn sh 60 00 sh d 40 000 pn sh 60 000 sh d 40 000 60 000TeritoriyaPlosha488 100 km 53 tye suhodil100 vodi0 Morske uzberezhzhya1768 kmDerzhavnij kordon4158 kmRelyefTipperevazhno rivninnijNajvisha tochkagora 3139 m Najnizhcha tochkazapadina 81 m KlimatTipsubtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaAmudar ya km Najbilshe ozeroozero Sarikamiske 2278 km km InshePrirodni resursivuglevodni sirka kam yana silStihijni lihaposuhiEkologichni problemizabrudnennya gruntiv zasolennya gruntiv zabrudnennya vodNazvaOficijna nazva Turkmenistan turkm Turkmenistan Nazva krayini pohodit vid etnonima turkmeni ta perskogo slova stan krayina zemlya yak nazva teritoriyi sho zaselena turkmenami Etnonim turkmeni oznachaye lyudej tyurkskogo pohodzhennya Upershe slovo tyurk zgaduyetsya pid 177 rokom do n e kitajcyami shodo narodiv yaki zhili na pivden vid Altayu Zapis terminu tyurk abo turuk yak ekzonim zafiksovanij u davnotyurkskij runichnij pisemnosti u dobu Tyurkskogo kaganatu v Centralnij Aziyi blizko VIII stolittya Sami turkmeni vidomi z X stolittya yak narod sho rozselivsya vid richki Talas do beregiv Kaspijskogo morya U davnoruskih litopisah pid 1096 rokom zgaduyutsya torkmeni Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Turkmenistanu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Turkmenistanu ta SShA Turkmenistan centralnoazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na pivnochi z Kazahstanom spilnij kordon 413 km i Uzbekistanom 1793 km na pivdennomu shodi z Afganistanom 804 km na pivdni z Iranom 1148 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4158 km Krayina ne maye bezposerednogo vihodu do vod Svitovogo okeanu na zahodi omivayetsya vodami vnutrishnogo Kaspijskogo morya i maye vihid do Azovskogo morya cherez sistemu Volgi j Donu Dovzhina uzberezhzhya vnutrishnogo Kaspijskogo morya 1768 km Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 5 3 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Turkmenistanu Darvazke provallya Skam yanili slidi iguanodonu v Kopetdazi Div takozh Gidrogeologiya Turkmenistanu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Turkmenistanu Nadra Turkmenistanu bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz sirku kam yanu sil Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Turkmenistanu Vulkanizm U zahidnij chastini krayini merezha gryazovih vulkaniv Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 23 0 m najnizhcha tochka zapadina 81 m i uriz vodi ozera Sarikamish yake mozhe peresihati 110 m najvisha tochka gora abo pik Velikogo Turkmenbashi 3139 m Turkmenistan roztashovanij v mezhah Turanskoyi nizovini yaka bilshoyu chastinoyu blizko 350 tis km zajnyata pusteleyu Karakumi U relyefi perevazhayut gorbisti rivnini sho zajmayut 90 ploshi a 10 uzvishshya i serednovisotni gori Na krajnomu pivdni znahodyatsya gori Kopetdag pivn chastina Turkmeno Horasanskoyi girskoyi sistemi najvisha tochka gora Rize 2942 m U gorah rozvineni karstovi pecheri protyazhnistyu do 10 km U Kopetdazi znahoditsya pechera Kou Ata z termalnim ozerom Na zahodi tyagnetsya visotoyu do 308 m na pivnichnomu zahodi pivdenna okolicya plato Ustyurt Na shodi Turkmenistanu na kordoni z Uzbekistanom roztashovanij girskij hrebet v yakomu roztashovana najvisha vershina krayini gora Ajribaba Relyef Turkmenistanu Relyef Turkmenistanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Ushelina Tutlidara v Kopetdazi Zatoka Kara Bogaz Gol z kosmosu Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Pivnichna teritoriya Turkmenistanu lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi kontinentalnogo tipu pivdenna u subtropichnomu Na pivnochi prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Rozpodil atmosfernih opadiv zmenshuyetsya z pivnochi na pivden mozhlive vipadinnya snigu Na pivdni vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Turkmenistanu za Keppenom Pilova burya nad Turkmenistanom Harakterni zharke i suhe lito m yaka i malosnizhna inodi holodna zima korotka vologa vesna suha osin Serednya temperatura sichnya vid 5 S na pivnichnomu shodi do 4 S u rajoni Atreku absolyutnij minimum 32 S v Tashauzkij oblasti 29 S u peredgirnij zoni Kopetdagu i 10 3 S na pivdni uzberezhzhya Kaspijskogo morya Serednya temperatura lipnya 28 S na pivnichnomu shodi i 32 S na pivdni absolyutnij maksimum 49 9 S stanciya Repetek Opadiv 80 mm na rik u nizov yah Amudar yi do 150 mm u Karakumah 200 300 mm u peredgir yah i poloninah do 400 mm i bilshe u gorah maksimum u vesnyano zimovij period Snigovij pokriv minlivij zazvichaj trimayetsya kilka dniv u pivnichnih rajonah i gorah Vitri postijni perevazhayut pivnichno shidni pivnichni pivnichno zahidni u peredgir yah Kopetdagu vlitku dme suhij zharkij viter garmsil Pri zmini sezoniv pilovi buri Vegetacijnij period 200 270 dib Turkmenistan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 24 77 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 19 95 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Turkmenistanu Richka Amudar ya Dzherelo poblizu Nohuru v Kopetdazi Ozero Sarikamish i zapadina Akchanaya Sarikamiske ozero z kosmosu Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi basejni Aralskogo Amudar ya ta Kaspijskogo Atrek moriv Richki Turkmenistanu zhivlennya otrimuyut za rahunok tanennya lodovikiv Pamiru i Gissaro Alayu za mezhami T ta sezonnih snigiv i doshiv Najvazhlivishi richki Amudar ya Tedzhen Murgab Atrek Sudnoplavna tilki Amudar ya Ozera Dokladnishe Najbilsha vnutrishnya vodojma ozero Sarikamishske plosha blizko 2 tis km Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Turkmenistanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 72 orni zemli 4 1 bagatorichni nasadzhennya 0 1 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 67 8 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 8 8 inshe 19 2 Pustelya Karakumi Roslinnist Kopetdagu Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ptahi Turkmenistanu ta Ribi TurkmenistanuOhorona prirodiDokladnishe Turkmenistan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyunebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya gruntiv i pidzemnih vodonosnih gorizontiv silskogospodarskimi himikatami zasolennya gruntiv vnaslidok primitivnoyi irigaciyi zabrudnennya vod Kaspijskogo morya zabor vodi na potrebi viroshuvannya bavovniku z Amudar yi prizviv do peresihannya Aralskogo morya i najbilshoyi ekologichnoyi katastrofi Serednoyi Aziyi kolaps ribolovli donna sil razom z nakopichenimi pesticidami roznositsya vitrami na veliki vidstani sprichinyuyuchi problemi zi zdrov yam u naselennya spustelyuvannya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Turkmenistanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhCentralna AziyaPrimitkiTurkmenistan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 20 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Turkmenistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Turkmenistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Turkmenistan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Turkmenistanu Vikishovishe Atlas Turkmenistanu Karti Turkmenistanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Turkmenistan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 20 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Turkmenistan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Turkmenistanu

Дата публікації:
Топ