Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Туркменістану.
Загальна характеристика
Найважливіші корисні копалини Т.: нафта і горючий газ, гірничохімічна та індустріальна сировина, а також нерудні буд. матеріали. На 2001 р. мінерально-сировинна база країни представлена 162 родов. к.к. із затвердженими запасами, в тому числі: целестину — 2; мінер. солей — 10 (7 — натрію, 3 — калію); каоліну — 2; самородної сірки — 2; вугілля — 3; бентоніту — 1; озокериту — 2; бариту — 7; природних пігментів — 1; карбонатної сировини для содового виробництва — 2; мармурового оніксу — 2; буд. м-лів — 128. Головні к.к. Т. представлені в табл.
Таблиця. — Основні корисні копалини Туркменістану станом на 1998–1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Нафта, млрд т З шельфом Каспійського м., | 0,160
|
До 12,0 |
| 0,1 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 2860-3000 |
|
| 1,9 |
Вугілля, млн т | 25 | 800 |
|
|
Окремі види корисних копалин
Див. також Нафта і природний газ Туркменістану
Нафта і газ є головним багатством країни. У Т. на кінець ХХ ст. виявлено 19 нафт. і газонафт. та 65 газових родовищ. Півн.-зах. райони Т. входять до складу Південно-Каспійської нафтогазоносної провінції. Родов. зах. частини Т. (Прибалханський район) входять до складу Прибалхано-Апшеронської зони нафтогазонакопичення. Нафтогазоносність півн. і зах. районів Т. пов'язана з антиклінальними зонами в неогенових відкладах, колектори виключно теригенні. Поклади пластові склепінчасті часто тектонічно або літологічно екрановані. Нафти Зах.-Туркменської западини нафтенові, метанові і проміжних типів з низьким вмістом S (0,22-0,33 %) і густиною 780–910 кг/м3. Гази метанові з підвищеним вмістом СО2 і N2.
За даними Міністерства нафти та газу Т. запаси газу в країні на 2000 р. становлять 45,44 млрд т в нафтовому еквіваленті. Найбільші газові родов. Т. зосереджені у центр. і сх. платформних частинах країни (Амудар'їнська газонафтоносна провінція). Зони нафтогазонакопичення пов'язані з великими тектонічними зонами валоподібних піднять осн. структурних елементів епігерцинської платформи. Газоносні теригенні і карбонатні відклади верх. юри, ниж. і верх. крейди, палеогену; нафтоносні в осн. нижньокрейдові відклади. Інтервал газоносності 420-5000 м, нафтоносності 640–2340 м. Поклади пластові склепінчасті тектонічно і літологічно екрановані. Нафта з карбонатних колекторів нафтеново-ароматичного складу, сірчиста (S до 1 %) з густиною 900 кг/м3, з теригенних — метанонафтенова з низьким вмістом S і густиною 840–880 кг/м3. Гази метанові містять до 155 г/см³ газового конденсату. Прогнозні ресурси газу в Т. оцінюються фахівцями країни в 17 трлн куб.м, з них 11.5 трлн м³ — на суші, а 5.5 трлн м³ (за оцінкою Western Atlas 1999 р.) — на Каспії. З 2860 млрд м³ доведених запасів газу (2001) близько 63 % зосереджено в Амудар'їнському бас., де розташовані найбільші газові родовища Даулетабад (доведені запаси — 707 млрд куб.м) і Яшлар (764 млрд куб.м). За даними корпорації «Туркменгаз», в останні роки спостерігається перевищення відбору газу над приростом запасів. У 2000 р. ця різниця досягла максимального за останні 5 років рівня — 35 млрд куб.м.
Південний схід туркменського сектора Каспію за результатами сейсморозвідки є найбагатшим з точки зору вуглеводневих ресурсів. За даними «Вестерн Геофізікал» запаси туркменського шельфу Каспію становлять 11 млрд тонн нафти і 5,5 трлн кубометрів газу. За оцінкою експертів компанії Dragon Oil, запаси (розвідані і заздалегідь оцінені) родовищ території «Челекен», що включає в себе три морських нафтових родовища: Челекенянгуммез, Джейтун (колишнє ЛАМ) і Джігалібег (колишнє Жданова) становлять 600 млн барелів нафти і 2,3 трлн кубічних футів газу. Тут же знаходиться і свердловина, що показала максимальний добовий дебіт — 2 тис. т [Нафтогазова Вертикаль].
Туркменські геологи на початку XXI ст. (2004) продовжують розвідувальні роботи на площах Шатут, Небітлідже, Годурдепе, Хазар, Південний Хазар, Акпартлаук, де можливе відкриття великих родовищ нафти.
Вугілля. Дрібні родов. кам. вугілля пов'язані з середньоюрськими прибережно-морськими відкладами півн. крила антикліналі Вел. Балхану. Виявлено 5 вугленосних площ (осн. — Ягманська). Потужність пологого вугільного горизонту 8-16 м. Є 2 пласта (0,4 і 0,6 м) довжиною до 1 км. Вугілля марки «Д» в пром. масштабах відоме в Туаркирському вугленосному районі. Запаси кам. вугілля категорії С2 67 млн т. Пласти потужністю 0,4-8,7 м. Родов. дорозвідане в 1991–2000 рр. Глибина залягання кам. вугілля — 150–430 м. В юрських відкладах Туаркирського вугленосного району виявлене пром. родов. бурого вугілля. Вугілля гумусове, малосірчисте (S до 0,5 %), неспікливе, зольність 20-26 %. Запаси бурого вугілля категорії С2 в півд. частині району 66,3 млн т. Перспективні також центр. і півн. частини району.
Залізні та марганцеві руди в Т. не утворюють пром. родовищ.
Алюмінієва сировина. У районі Бадхизу відоме велике родов. алуніту Зульфагар (Zulfagar) та родовище Заклинське (Zeaklinskoye).
Благородні метали. На півн.-заході країни на початку XXI ст. проводиться розвідка ряду рудопроявів Au і Ag, ресурси яких оцінюються відповідно в 15 і 30 т.
Титан-цирконієві розсипи з пром. концентраціями ільменіту, циркону, лейкоксену відомі в піщаних масивах Мешед і Гейрджани, в дельтах рік Теджен і Мургаб, в межиріччі Кушки і Кашана і в ниж. течії Кушки.
Прояви мідних руд представлені осадовими і гідротермальними генетичними типами. Перший тип поширений в Гаурдак-Кугітанзькому районі (лінзи потужністю 0,1-0,15 м, рідше до 1,5-5 м). Мінерали — малахіт і азурит. Вміст Cu 0,15-0,58 %. Числ. гідротермальні прояви в Зах. Копетдазі представлені невеликими жилами з невисоким вмістом Cu.
Молібденові руди гідротермального генезису відомі в зоні тектонічного порушення у верхньоюрських вапняках Вел. Балхану. Вміст Мо понад 1 %. Пром. концентрації Мо виявлені в пісковиках тріасу Туаркирського району. Аномальні концентрації металу пов'язані з палеогеновими глинами і горючими сланцями.
Ртуть. Числ. вияви ртутних руд контролюються зонами розривних порушень в теригенно-карбонатних відкладах ниж. крейди; потужність рудних тіл 0,2-2,5 м, вміст ртуті 0,13-0,58 %.
Поліметали. Є численні дрібні родов. свинцево-цинкових руд. Найбільші — Кугітанзьке і Базартюбінське. Залягають у вапняках верхньої юри. Поклади довж. 160–1200 м — слабконахилені рудні стовпи, рідше — лінзи або жили. Руди окиснені. Гол. рудні мінерали — смітсоніт, церусит. Сер. вміст Pb 2,77-6,21 %, і Zn 1,7-4,08 %. Гідротермальні прояви талієвих руд відомі в межах Челекенської брахіантикліналі. Осн. запаси зосереджені в осадово-епігенетичних родов., де пластові і лінзові поклади залягають на глиб. 15-25 м. У значних концентраціях целестин і барит виявлені в неогенових і четвертинних розсипах і сучасних гідротермах Челекену.
Гірничохімічна сировина представлена баритом і вітеритом, йодобромними водами, калійною, кам'яною і сульфатно-магнієвою солями, самородною сіркою. Барит і вітерит укладені в дрібних гідротермальних родов. і числ. жильних виявах у Зах. Копетдазі. Йодобромні води — важлива корисна копалина країни — поширені у відкладах мезозой-кайнозою платформних областей і у складчастих зонах (Копетдаг і Гіссар). Родов. калійних солей пов'язані з розповсюдженою (пл. бл. 300 тис. км²) на сх. Т. потужною галогенною формацією верх. юри. Окремі солепрояви є там же у комплексах ранньої крейди. Найбільші родов.: Гаурдакське, Тюбегатанзьке, Карлюкське, Карабільське, Кугітанзьке. Сумарні геол. запаси калійних солей (в перерахунку на K2O) оцінюються в 632,4 тис. т. Поклади кам. солі генетично і просторово пов'язані з родов. калійних солей. Запаси сирої кам. солі на Гаурдакському родов. — 1,97 млрд т, на Карлюкському — 9 млрд т. Родов. самосадної кам. солі виявлені в четвертинних і сучасних утвореннях зах. районів Т. Оцінені запаси самосадних кам. солей понад 2,5 млрд т. Комплексні сульфатно-магнієві солі зосереджені в сучасних самосадних родов. затоки Кара-Богаз-Гол і в пліоценових відкладах Зах. Копетдагу. Експлуатаційні запаси цих родов. 342 тис. м3 на добу. Самородна сірка представлена інфільтраційно-метасоматичними покладами (Гаурдакське родов.). Сірконосні породи приурочені до г.п. верх. юри. Сер. потужність покладів лінзо- і стовповидної форми 13,6 м.
Індустріальна сировина представлена родов. бентонітових глин, каолінів і кварцових пісків. Розвідані запаси бентонітових глин (15,5 млн т) зосереджені на Огланлінському родовищі. Родов. первинних каолінів пов'язане з каоліновою зоною ранньоюрської кори вивітрювання по кварц-полевошпатовим пісковикам тріасу Туаркирського району. Прогнозні ресурси 74 млн т.
Нерудні буд. матеріали представлені 80 родовищами: 17 родов. піщано-гравійних матеріалів (сумарні запаси буд. каменю понад 180 млн м3), 14 родов. буд. пісків (найбільше — Калінінське), 17 родов. цегельних та керамічних глин, 5 родов. керамзитових глин і аргілітів, 2 родов. цем. сировини. Відомі також родов. гіпсу, вапняку і облицювального каменю. Основними перспективними родов. за станом на 2000 р. є: Геоктепінське родов. облицювальних вапняків, Тагаринське родов. вапняків, Тюзмергенське родов. мармурових вапняків, родов. облицювальних вапняків Кайлю.
Дорогоцінні і виробні камені представлені виявами аметисту, гірського кришталю, халцедону і родов. агату та оніксу. Виявлені значні ресурси мінеральних вод, пов'язані з відкладами мезозою-кайнозою. На сх. узбережжі Каспію — йодобромні води, в Прибалханській зоні — родонові терми. Понад 100 родов. і мінеральних джерел відомо в Копетдазі і на рівнині.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Turkmenistanu Zagalna harakteristikaNajvazhlivishi korisni kopalini T nafta i goryuchij gaz girnichohimichna ta industrialna sirovina a takozh nerudni bud materiali Na 2001 r mineralno sirovinna baza krayini predstavlena 162 rodov k k iz zatverdzhenimi zapasami v tomu chisli celestinu 2 miner solej 10 7 natriyu 3 kaliyu kaolinu 2 samorodnoyi sirki 2 vugillya 3 bentonitu 1 ozokeritu 2 baritu 7 prirodnih pigmentiv 1 karbonatnoyi sirovini dlya sodovogo virobnictva 2 marmurovogo oniksu 2 bud m liv 128 Golovni k k T predstavleni v tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Turkmenistanu stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Nafta mlrd t Z shelfom Kaspijskogo m 0 160 Do 12 0 0 1 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 2860 3000 1 9 Vugillya mln t 25 800 Okremi vidi korisnih kopalinDiv takozh Nafta i prirodnij gaz Turkmenistanu Nafta i gaz ye golovnim bagatstvom krayini U T na kinec HH st viyavleno 19 naft i gazonaft ta 65 gazovih rodovish Pivn zah rajoni T vhodyat do skladu Pivdenno Kaspijskoyi naftogazonosnoyi provinciyi Rodov zah chastini T Pribalhanskij rajon vhodyat do skladu Pribalhano Apsheronskoyi zoni naftogazonakopichennya Naftogazonosnist pivn i zah rajoniv T pov yazana z antiklinalnimi zonami v neogenovih vidkladah kolektori viklyuchno terigenni Pokladi plastovi sklepinchasti chasto tektonichno abo litologichno ekranovani Nafti Zah Turkmenskoyi zapadini naftenovi metanovi i promizhnih tipiv z nizkim vmistom S 0 22 0 33 i gustinoyu 780 910 kg m3 Gazi metanovi z pidvishenim vmistom SO2 i N2 Za danimi Ministerstva nafti ta gazu T zapasi gazu v krayini na 2000 r stanovlyat 45 44 mlrd t v naftovomu ekvivalenti Najbilshi gazovi rodov T zoseredzheni u centr i sh platformnih chastinah krayini Amudar yinska gazonaftonosna provinciya Zoni naftogazonakopichennya pov yazani z velikimi tektonichnimi zonami valopodibnih pidnyat osn strukturnih elementiv epigercinskoyi platformi Gazonosni terigenni i karbonatni vidkladi verh yuri nizh i verh krejdi paleogenu naftonosni v osn nizhnokrejdovi vidkladi Interval gazonosnosti 420 5000 m naftonosnosti 640 2340 m Pokladi plastovi sklepinchasti tektonichno i litologichno ekranovani Nafta z karbonatnih kolektoriv naftenovo aromatichnogo skladu sirchista S do 1 z gustinoyu 900 kg m3 z terigennih metanonaftenova z nizkim vmistom S i gustinoyu 840 880 kg m3 Gazi metanovi mistyat do 155 g sm gazovogo kondensatu Prognozni resursi gazu v T ocinyuyutsya fahivcyami krayini v 17 trln kub m z nih 11 5 trln m na sushi a 5 5 trln m za ocinkoyu Western Atlas 1999 r na Kaspiyi Z 2860 mlrd m dovedenih zapasiv gazu 2001 blizko 63 zoseredzheno v Amudar yinskomu bas de roztashovani najbilshi gazovi rodovisha Dauletabad dovedeni zapasi 707 mlrd kub m i Yashlar 764 mlrd kub m Za danimi korporaciyi Turkmengaz v ostanni roki sposterigayetsya perevishennya vidboru gazu nad prirostom zapasiv U 2000 r cya riznicya dosyagla maksimalnogo za ostanni 5 rokiv rivnya 35 mlrd kub m Pivdennij shid turkmenskogo sektora Kaspiyu za rezultatami sejsmorozvidki ye najbagatshim z tochki zoru vuglevodnevih resursiv Za danimi Vestern Geofizikal zapasi turkmenskogo shelfu Kaspiyu stanovlyat 11 mlrd tonn nafti i 5 5 trln kubometriv gazu Za ocinkoyu ekspertiv kompaniyi Dragon Oil zapasi rozvidani i zazdalegid ocineni rodovish teritoriyi Cheleken sho vklyuchaye v sebe tri morskih naftovih rodovisha Chelekenyangummez Dzhejtun kolishnye LAM i Dzhigalibeg kolishnye Zhdanova stanovlyat 600 mln bareliv nafti i 2 3 trln kubichnih futiv gazu Tut zhe znahoditsya i sverdlovina sho pokazala maksimalnij dobovij debit 2 tis t Naftogazova Vertikal Turkmenski geologi na pochatku XXI st 2004 prodovzhuyut rozviduvalni roboti na ploshah Shatut Nebitlidzhe Godurdepe Hazar Pivdennij Hazar Akpartlauk de mozhlive vidkrittya velikih rodovish nafti Vugillya Dribni rodov kam vugillya pov yazani z serednoyurskimi priberezhno morskimi vidkladami pivn krila antiklinali Vel Balhanu Viyavleno 5 vuglenosnih plosh osn Yagmanska Potuzhnist pologogo vugilnogo gorizontu 8 16 m Ye 2 plasta 0 4 i 0 6 m dovzhinoyu do 1 km Vugillya marki D v prom masshtabah vidome v Tuarkirskomu vuglenosnomu rajoni Zapasi kam vugillya kategoriyi S2 67 mln t Plasti potuzhnistyu 0 4 8 7 m Rodov dorozvidane v 1991 2000 rr Glibina zalyagannya kam vugillya 150 430 m V yurskih vidkladah Tuarkirskogo vuglenosnogo rajonu viyavlene prom rodov burogo vugillya Vugillya gumusove malosirchiste S do 0 5 nespiklive zolnist 20 26 Zapasi burogo vugillya kategoriyi S2 v pivd chastini rajonu 66 3 mln t Perspektivni takozh centr i pivn chastini rajonu Zalizni ta margancevi rudi v T ne utvoryuyut prom rodovish Alyuminiyeva sirovina U rajoni Badhizu vidome velike rodov alunitu Zulfagar Zulfagar ta rodovishe Zaklinske Zeaklinskoye Blagorodni metali Na pivn zahodi krayini na pochatku XXI st provoditsya rozvidka ryadu rudoproyaviv Au i Ag resursi yakih ocinyuyutsya vidpovidno v 15 i 30 t Titan cirkoniyevi rozsipi z prom koncentraciyami ilmenitu cirkonu lejkoksenu vidomi v pishanih masivah Meshed i Gejrdzhani v deltah rik Tedzhen i Murgab v mezhirichchi Kushki i Kashana i v nizh techiyi Kushki Proyavi midnih rud predstavleni osadovimi i gidrotermalnimi genetichnimi tipami Pershij tip poshirenij v Gaurdak Kugitanzkomu rajoni linzi potuzhnistyu 0 1 0 15 m ridshe do 1 5 5 m Minerali malahit i azurit Vmist Cu 0 15 0 58 Chisl gidrotermalni proyavi v Zah Kopetdazi predstavleni nevelikimi zhilami z nevisokim vmistom Cu Molibdenovi rudi gidrotermalnogo genezisu vidomi v zoni tektonichnogo porushennya u verhnoyurskih vapnyakah Vel Balhanu Vmist Mo ponad 1 Prom koncentraciyi Mo viyavleni v piskovikah triasu Tuarkirskogo rajonu Anomalni koncentraciyi metalu pov yazani z paleogenovimi glinami i goryuchimi slancyami Rtut Chisl viyavi rtutnih rud kontrolyuyutsya zonami rozrivnih porushen v terigenno karbonatnih vidkladah nizh krejdi potuzhnist rudnih til 0 2 2 5 m vmist rtuti 0 13 0 58 Polimetali Ye chislenni dribni rodov svincevo cinkovih rud Najbilshi Kugitanzke i Bazartyubinske Zalyagayut u vapnyakah verhnoyi yuri Pokladi dovzh 160 1200 m slabkonahileni rudni stovpi ridshe linzi abo zhili Rudi okisneni Gol rudni minerali smitsonit cerusit Ser vmist Pb 2 77 6 21 i Zn 1 7 4 08 Gidrotermalni proyavi taliyevih rud vidomi v mezhah Chelekenskoyi brahiantiklinali Osn zapasi zoseredzheni v osadovo epigenetichnih rodov de plastovi i linzovi pokladi zalyagayut na glib 15 25 m U znachnih koncentraciyah celestin i barit viyavleni v neogenovih i chetvertinnih rozsipah i suchasnih gidrotermah Chelekenu Girnichohimichna sirovina predstavlena baritom i viteritom jodobromnimi vodami kalijnoyu kam yanoyu i sulfatno magniyevoyu solyami samorodnoyu sirkoyu Barit i viterit ukladeni v dribnih gidrotermalnih rodov i chisl zhilnih viyavah u Zah Kopetdazi Jodobromni vodi vazhliva korisna kopalina krayini poshireni u vidkladah mezozoj kajnozoyu platformnih oblastej i u skladchastih zonah Kopetdag i Gissar Rodov kalijnih solej pov yazani z rozpovsyudzhenoyu pl bl 300 tis km na sh T potuzhnoyu galogennoyu formaciyeyu verh yuri Okremi soleproyavi ye tam zhe u kompleksah rannoyi krejdi Najbilshi rodov Gaurdakske Tyubegatanzke Karlyukske Karabilske Kugitanzke Sumarni geol zapasi kalijnih solej v pererahunku na K2O ocinyuyutsya v 632 4 tis t Pokladi kam soli genetichno i prostorovo pov yazani z rodov kalijnih solej Zapasi siroyi kam soli na Gaurdakskomu rodov 1 97 mlrd t na Karlyukskomu 9 mlrd t Rodov samosadnoyi kam soli viyavleni v chetvertinnih i suchasnih utvorennyah zah rajoniv T Ocineni zapasi samosadnih kam solej ponad 2 5 mlrd t Kompleksni sulfatno magniyevi soli zoseredzheni v suchasnih samosadnih rodov zatoki Kara Bogaz Gol i v pliocenovih vidkladah Zah Kopetdagu Ekspluatacijni zapasi cih rodov 342 tis m3 na dobu Samorodna sirka predstavlena infiltracijno metasomatichnimi pokladami Gaurdakske rodov Sirkonosni porodi priurocheni do g p verh yuri Ser potuzhnist pokladiv linzo i stovpovidnoyi formi 13 6 m Industrialna sirovina predstavlena rodov bentonitovih glin kaoliniv i kvarcovih piskiv Rozvidani zapasi bentonitovih glin 15 5 mln t zoseredzheni na Oglanlinskomu rodovishi Rodov pervinnih kaoliniv pov yazane z kaolinovoyu zonoyu rannoyurskoyi kori vivitryuvannya po kvarc polevoshpatovim piskovikam triasu Tuarkirskogo rajonu Prognozni resursi 74 mln t Nerudni bud materiali predstavleni 80 rodovishami 17 rodov pishano gravijnih materialiv sumarni zapasi bud kamenyu ponad 180 mln m3 14 rodov bud piskiv najbilshe Kalininske 17 rodov cegelnih ta keramichnih glin 5 rodov keramzitovih glin i argilitiv 2 rodov cem sirovini Vidomi takozh rodov gipsu vapnyaku i oblicyuvalnogo kamenyu Osnovnimi perspektivnimi rodov za stanom na 2000 r ye Geoktepinske rodov oblicyuvalnih vapnyakiv Tagarinske rodov vapnyakiv Tyuzmergenske rodov marmurovih vapnyakiv rodov oblicyuvalnih vapnyakiv Kajlyu Dorogocinni i virobni kameni predstavleni viyavami ametistu girskogo krishtalyu halcedonu i rodov agatu ta oniksu Viyavleni znachni resursi mineralnih vod pov yazani z vidkladami mezozoyu kajnozoyu Na sh uzberezhzhi Kaspiyu jodobromni vodi v Pribalhanskij zoni rodonovi termi Ponad 100 rodov i mineralnih dzherel vidomo v Kopetdazi i na rivnini Div takozhEkonomika Turkmenistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Turkmenistanu Girnicha promislovist Turkmenistanu Priroda Turkmenistanu Geologiya Turkmenistanu Gidrogeologiya Turkmenistanu Sejsmichnist Turkmenistanu Nafta Turkmenistanu Gaz Turkmenistanu Oglanlinske rodovishe bentonitovih glin DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s