Тринідад і Тобаго північноамериканська острівна країна що знаходиться в Карибському регіоні поблизу північного узбережжя

Тринідад і Тобаго — північноамериканська острівна країна, що знаходиться в Карибському регіоні поблизу північного узбережжя Південної Америки . Загальна площа країни 5 128 км² (174-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 5 128 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за половину площі Чернівецької області України.

Географія Тринідаду і Тобаго
Географічне положення Тринідаду і Тобаго
Географічне положення
Континент	Північна Америка
Регіон	Вест-Індія
Координати	11°00′ пн. ш. 61°00′ зх. д. / 11.000° пн. ш. 61.000° зх. д. / 11.000; -61.000
Територія
Площа	5128 км² ^(174-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	362 км
Державний кордон	0 км
Рельєф
Тип	переважно рівнинний
Найвища точка	гора Ель-Сьєрро-дель-Аріпо (940 м)
Найнижча точка	Карибське море (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	(40 км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, вуглеводні, бітум
Стихійні лиха	тропічні циклони і штормии
Екологічні проблеми	забруднення вод, знеліснення, ерозія ґрунтів

Назва

Офіційна назва — Республіка Тринідад і Тобаго, Тринідад і Тобаго (ісп. Republic Trinidad and Tobago, Trinidad and Tobago). Назва країни походить від назви однойменних островів. Христофор Колумб відкрив острів Тринідад на свято П'ятидесятниці, 31 липня 1498 року, тому назвав його на честь Святої Трійці. Колумб також звітував про те, що вони бачили острів Тобаго, який він назвав Белла-Форма, але не висаджувалися на ньому. Назва Тобаго, ймовірно, походить від іспанської назви тютюну (ісп. tobacco), який вирощували і палили місцеві індіанці в трубках тамбако. Давньоіндіанська назва острова Тринідад — Каїрі (Kairi, Iere) перекладається як Земля колібрі, або просто острів.

Історія дослідження території

Географічне положення

Тринідад і Тобаго — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Тринідад і Тобаго з усіх боків омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 362 км.

Морські кордони країн Карибського регіону

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше:

Геологічна карта Тринідаду
Стратиграфічна колонка Тринідаду
Грязьові вулкани Піпаро
Грязьовий вулкан
Бітум озера Ла-Бреа
Поклади вуглеводнів у районі Тринідаду і Тобаго

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Тринідаду і Тобаго

Надра Тринідаду і Тобаго багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, бітум.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 83 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Ель-Сьєрро-дель-Аріпо (940 м). Острови Тринідад і Тобаго розташовані на континентальному шельфі Південної Америки. Більша частина островів переважно низовинні рівнини.

Острів Тринідад відділений від материка затокою Парія і двома вузькими протоками. Невисокий сильно розчленований цього острова з найвищими точками країни, горами Ель-Сьєрро-дель-Аріпо (англ. El Cerro del Aripo) (940 м) та Ель-Тукуче (англ. El Tucuche) (936 м) є продовженням Венесуели і складений метаморфічними сланцями. У центральній і південній частинах острова виділяються дві менш високі гряди субширотного простягання, складені осадовими породами. Між хребтами розташовані алювіальні рівнини. Прибережні низовини на сході сильно заболочені. Вздовж південного узбережжя тягнеться ланцюг грязьових вулканів.

Рельєф Тринідаду і Тобаго
Гіпсометрична карта Тринідаду і Тобаго
Рельєф північної частини Південної Америки
Карта країни (англ.)

Головний хребет острова Тобаго протягається через осьову частину острова з південного-заходу на північний-схід, і є продовженням Північного хребта (тут максимальні висоти близько 600 м).

На схилах Ель-Сьєрро-дель-Аріпо
Пагорб Сан-Фернандо
Гора Санкт-Бенедікт

Узбережжя

Скарборо
Пляж Маяро
Пляж Маяро
Арка Парія
Моруга

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Тринідаду і Тобаго лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони. Часто дмуть сильні штормові вітри, що супроводжуються тропічними зливами руйнівної сили.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Антильських островів за Кеппеном

Тринідад і Тобаго є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 3,84 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 70 км² зрошуваних земель.

Гідрографічна мережа Тринідаду і Тобаго
Асфальтове озеро Ла-Бреа
Болото Наріва

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Річка Кароні
Річка Маріанна
Водоспад Авокат
Річка Гранд-Рівер

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Вологі тропічні ліси
Сухі ліси острова Чакачакаре
Савана Аріпо
Варшевічія — національна квітка держави
Ботанічний сад Тринідаду

Земельні ресурси Тринідаду і Тобаго (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 10,6 %,
- орні землі — 4,9 %,
- багаторічні насадження — 4,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 1,4 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 44 %;
інше — 45,4 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Неотропічної області.

Карликовий мурахоїд
Зелений саї
Червоні ібіси
Молоді шкірясті черепашенята
Плямистий морський скат

Див. також: Ссавці Тринідаду і Тобаго, Птахи Тринідаду і Тобаго та

Охорона природи

Докладніше:

Тринідад і Тобаго є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
(CITES),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Конвенції з міжнародного морського права,
про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
(MARPOL),
1983 і 1994 років,
Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті урагани і тропічні шторми.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

забруднення вод сільськогосподарськими хімікатами, побутовими і промисловими стоками;
нафтове забруднення пляжів;
знеліснення;
ерозію ґрунтів.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Тринідаду і Тобаго можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Примітки

Trinidad and Tobago, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Тринідад і Тобаго // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Тринідад і Тобаго // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
(англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN .

Російською

(рос.) Тринидад и Тобаго // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Тринидад и Тобаго // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Тринідаду і Тобаго

Вікісховище : Атлас Тринідаду і Тобаго.
Карти Тринідаду і Тобаго : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Trinidad and Tobago : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Тринідад і Тобаго : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Тринідаду і Тобаго.

[FOOTNOTETrinidad_and_TobagoGeography._Factbook-1] Trinidad and Tobago, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-4] Атлас світу, 2005.

[unclos-5] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[unclos7-6] Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Тринідад і Тобаго // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-9] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-10] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-11] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

[ramsar-12] Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.