Малайзія — південносхідноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї континенту; західна частина займає південь півострова Малакка, східна — північно-західну частину острова Калімантан (Борнео) . Загальна площа країни 329 847 км² (67-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 328 657 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 190 км². Площа країни майже вдвічі менша за площу України.
Географія Малайзії | |
---|---|
Географічне положення Малайзії | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південно-Східна Азія |
Координати | 2°30′ пн. ш. 112°30′ сх. д. / 2.500° пн. ш. 112.500° сх. д. |
Територія | |
Площа | 329 847 км² (67-ме) |
• суходіл | 99,63 % |
• води | 0,37 % |
Морське узбережжя | 4675 км |
Державний кордон | 2742 км |
Рельєф | |
Тип | гористий |
Найвища точка | гора Кінабалу (4100 м) |
Найнижча точка | Індійський океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | екваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | (563 км) |
Найбільше озеро | (260 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | руди кольорових металів, вуглеводні, деревина, залізні руди, боксити |
Стихійні лиха | повіді, зсуви ґрунту, лісові пожежі |
Екологічні проблеми | забруднення повітря, забруднення вод, знеліснення |
Назва
Офіційна назва — Малайзія (малай. مليسيا, Malaysia). Назва країни походить від тамільських / санскритських слів «мелай» (малай. மலை ; санскр. मलै) — пагорб і «ур» (малай. ஊர் ; санскр. उर्) — міст тобто місто на пагорбі. Назва увійшла в ужиток, коли в III столітті на півострові Малакка об'єдналося кілька індійських королівств. Таким чином, Малайзія, топонім, утворений за рідкісною словотворчою моделлю (подібно до Австразії), означає Землю малайського народу. До 1963 року, коли країна об'єдналась з Сінгапуром, Сабахом і Сараваком в єдину федерацію Малайзія, країна називалась просто Федерація Малайя.
Історія дослідження території
Географічне положення
Малайзія — південносхідноазійська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Таїландом (спільний кордон — 595 км), на острові Калімантан — з Брунеєм (266 км) і Індонезією (1881 км). Загальна довжина державного кордону — 2742 км. Малайзія омивається водами Південнокитайського моря Тихого океану; західне узбережжя півострова Малакка — водами протоки Малакка. Загальна довжина морського узбережжя 4675 км, з яких на узбережжя півострову Малакка припадає 2068 км, на малазійське узбережжя острова Калімантан — 2607 км.
- Карта Малайзії від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Малайзії та США
- Територіальні претензії країн у Південнокитайському морі
- Гребля, що поєднує малайське місто Джохор з Сінгапуром
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибини 200 м у Південнокитайському морі.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Малайзії багаті на ряд корисних копалин: олово, нафту, мідь, залізну руду, природний газ, боксити.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 419 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Кінабалу (4100 м).
Поверхня півострова Малакка горбисто-гориста (вис. до 1000—2000 м; найвища гора , 2190 м). Горби і невисокі гори півострівної Малайзії створюють декілька паралельних ланцюгів. Найбільший — хребет — має субмеридіональне простягання, перетинає майже всю країну і утворює головний вододіл півострова Малакка. Уздовж узбережжя півострова Малакка — заболочені алювіальні низовини шириною 30-90 км.
- Рельєф Малайзії
- Топографія Західної Малайзії
- Топографія Східної Малайзії
- Супутниковий знімок Малакки
- Супутниковий знімок Калімантану
Велика частина Східної Малайзії зайнята плоскогір'ям і масивним гірським хребтом на кордоні з Індонезією. На північному сході острів Калімантан облямований кораловими рифами. Вздовж узбережжя Калімантану — низовини; в глибині острова — горби і гірські хребти висотою 2000—2400 м. (найвища точка країни — гора Кінабалу, 4101 м).
- Гора Кінабалу
- Карст на схилах гори Апі, Калімантан
- Печера Гуа-Руса
Узбережжя
Берегова лінія малайзійської частини острова Калімантан має протяжність близько 2250 км, на сході вона сильно розчленована, зокрема затоками , , , Маруду, . Береги низькі, часто заболочені.
Берегова лінія півострівної частини Малайзії має протяжність близько 1900 км, береги слабо порізані і характеризуються плавними контурами. Багато зручних гаваней і бухт, в яких побудовані портові споруди. Їх велика частина знаходиться на заході і півдні півострова.
Острови
У прибережній зоні Малайзії безліч островів. Найбільші з них — Лангкаві і Пінанг, розташованих у Малаккській протоці на північному заході країни, та Лабуан біля узбережжя штату Сабах.
- Острови Лангкаві, північно-західна Малакка
- Піщаний пляж острова Реданг
Клімат
Територія Малайзії лежить у екваторіальному кліматичному поясі. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. Превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Малайзії (за Кеппеном)
Малайзія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 580 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3,8 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Малайзії
- Сточище Раджангу
- Річка Раджанг
- Річка Кінабатанган
- Озеро Кенір
Річки
Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. Півострів Малакка характеризується густою річковою мережею. Однак річки мають невелику довжину. Найбільш протяжні з них — (близько 320 км), , , які впадають у Південнокитайське море, і (270 км), що впадає до Малаккської протоки. На Калімантані річкова мережа більш розріджена. Найбільші річки — (563 км), , , в штаті Сабах і (563 км), (402 км), (228 км), (196 км) в штаті Саравак. Завдяки великій кількості атмосферних опадів річки повноводні цілий рік. Річки Малайзії багаті порогами й водоспадами, є потенційним джерелом електроенергії. Гирла найбільших річок судноплавні.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
- Вологі тропічні ліси
- Чайні плантації
- Рафлезія арнольді, найбільша квітка планети
Земельні ресурси Малайзії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 23,2 %,
- орні землі — 2,9 %,
- багаторічні насадження — 19,4 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,9 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 62 %;
- інше — 14,8 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Індо-малайської області.
Охорона природи
- Карта природоохоронних територій Малайзії
- Задимленність над Малаккою і Суматрою
Малайзія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді; зсуви ґрунту; лісові пожежі.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення повітря промисловими підприємствами і транспортними засобами;
- забруднення вод побутовими стоками;
- знеліснення;
- сезонне задимлення й серпанок від лісових пожеж на індонезійській території острова Калімантан, де відбувається знищення вологих тропічних лісів на потреби плантацій олійної пальми.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Малайзії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Malaysia, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Малайзія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Малайзія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Малайзія // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Малайзії |
- Вікісховище : Атлас Малайзії.
- Карти Малайзії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Malaysia : ( )[англ.] : [арх. року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Малайзію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Малайзії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malajziya pivdennoshidnoazijska krayina sho znahoditsya na pivdenno shidnomu krayi kontinentu zahidna chastina zajmaye pivden pivostrova Malakka shidna pivnichno zahidnu chastinu ostrova Kalimantan Borneo Zagalna plosha krayini 329 847 km 67 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 328 657 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 190 km Plosha krayini majzhe vdvichi mensha za ploshu Ukrayini Geografiya MalajziyiGeografichne polozhennya MalajziyiGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionPivdenno Shidna AziyaKoordinati2 30 pn sh 112 30 sh d 2 500 pn sh 112 500 sh d 2 500 112 500TeritoriyaPlosha329 847 km 67 me suhodil99 63 vodi0 37 Morske uzberezhzhya4675 kmDerzhavnij kordon2742 kmRelyefTipgoristijNajvisha tochkagora Kinabalu 4100 m Najnizhcha tochkaIndijskij okean 0 m KlimatTipekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka 563 km Najbilshe ozero 260 km InshePrirodni resursirudi kolorovih metaliv vuglevodni derevina zalizni rudi boksitiStihijni lihapovidi zsuvi gruntu lisovi pozhezhiEkologichni problemizabrudnennya povitrya zabrudnennya vod znelisnennyaNazvaOficijna nazva Malajziya malaj مليسيا Malaysia Nazva krayini pohodit vid tamilskih sanskritskih sliv melaj malaj மல sanskr मल pagorb i ur malaj ஊர sanskr उर mist tobto misto na pagorbi Nazva uvijshla v uzhitok koli v III stolitti na pivostrovi Malakka ob yednalosya kilka indijskih korolivstv Takim chinom Malajziya toponim utvorenij za ridkisnoyu slovotvorchoyu modellyu podibno do Avstraziyi oznachaye Zemlyu malajskogo narodu Do 1963 roku koli krayina ob yednalas z Singapurom Sabahom i Saravakom v yedinu federaciyu Malajziya krayina nazivalas prosto Federaciya Malajya Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaMalajziya pivdennoshidnoazijska krayina sho mezhuye z troma inshimi krayinami na pivnochi z Tayilandom spilnij kordon 595 km na ostrovi Kalimantan z Bruneyem 266 km i Indoneziyeyu 1881 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 2742 km Malajziya omivayetsya vodami Pivdennokitajskogo morya Tihogo okeanu zahidne uzberezhzhya pivostrova Malakka vodami protoki Malakka Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 4675 km z yakih na uzberezhzhya pivostrovu Malakka pripadaye 2068 km na malazijske uzberezhzhya ostrova Kalimantan 2607 km Karta Malajziyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Malajziyi ta SShA Teritorialni pretenziyi krayin u Pivdennokitajskomu mori Greblya sho poyednuye malajske misto Dzhohor z Singapurom Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do glibini 200 m u Pivdennokitajskomu mori Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 8 6 godin riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Malajziyi Div takozh Gidrogeologiya Malajziyi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Malajziyi Nadra Malajziyi bagati na ryad korisnih kopalin olovo naftu mid zaliznu rudu prirodnij gaz boksiti Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 419 m najnizhcha tochka riven vod Indijskogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Kinabalu 4100 m Poverhnya pivostrova Malakka gorbisto gorista vis do 1000 2000 m najvisha gora 2190 m Gorbi i nevisoki gori pivostrivnoyi Malajziyi stvoryuyut dekilka paralelnih lancyugiv Najbilshij hrebet maye submeridionalne prostyagannya peretinaye majzhe vsyu krayinu i utvoryuye golovnij vododil pivostrova Malakka Uzdovzh uzberezhzhya pivostrova Malakka zabolocheni alyuvialni nizovini shirinoyu 30 90 km Relyef Malajziyi Topografiya Zahidnoyi Malajziyi Topografiya Shidnoyi Malajziyi Suputnikovij znimok Malakki Suputnikovij znimok Kalimantanu Velika chastina Shidnoyi Malajziyi zajnyata ploskogir yam i masivnim girskim hrebtom na kordoni z Indoneziyeyu Na pivnichnomu shodi ostriv Kalimantan oblyamovanij koralovimi rifami Vzdovzh uzberezhzhya Kalimantanu nizovini v glibini ostrova gorbi i girski hrebti visotoyu 2000 2400 m najvisha tochka krayini gora Kinabalu 4101 m Gora Kinabalu Karst na shilah gori Api Kalimantan Pechera Gua Rusa Uzberezhzhya Beregova liniya malajzijskoyi chastini ostrova Kalimantan maye protyazhnist blizko 2250 km na shodi vona silno rozchlenovana zokrema zatokami Marudu Beregi nizki chasto zabolocheni Beregova liniya pivostrivnoyi chastini Malajziyi maye protyazhnist blizko 1900 km beregi slabo porizani i harakterizuyutsya plavnimi konturami Bagato zruchnih gavanej i buht v yakih pobudovani portovi sporudi Yih velika chastina znahoditsya na zahodi i pivdni pivostrova Ostrovi Dokladnishe U priberezhnij zoni Malajziyi bezlich ostroviv Najbilshi z nih Langkavi i Pinang roztashovanih u Malakkskij protoci na pivnichnomu zahodi krayini ta Labuan bilya uzberezhzhya shtatu Sabah Ostrovi Langkavi pivnichno zahidna Malakka Pishanij plyazh ostrova RedangKlimatDokladnishe Teritoriya Malajziyi lezhit u ekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Cilij rik panuyut ekvatorialni povitryani masi Cilij rik spekotno sezonni kolivannya temperaturi neznachni znachno menshi za dobovi Prevalyuyut slabki vitri cilij rik nadmirne zvolozhennya majzhe shodnya po obidi jdut doshi chasto zlivi z grozami Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Malajziyi za Keppenom Malajziya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 580 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 3 8 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Malajziyi Stochishe Radzhangu Richka Radzhang Richka Kinabatangan Ozero Kenir Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Pivdennokitajskogo morya Tihogo okeanu Pivostriv Malakka harakterizuyetsya gustoyu richkovoyu merezheyu Odnak richki mayut neveliku dovzhinu Najbilsh protyazhni z nih blizko 320 km yaki vpadayut u Pivdennokitajske more i 270 km sho vpadaye do Malakkskoyi protoki Na Kalimantani richkova merezha bilsh rozridzhena Najbilshi richki 563 km v shtati Sabah i 563 km 402 km 228 km 196 km v shtati Saravak Zavdyaki velikij kilkosti atmosfernih opadiv richki povnovodni cilij rik Richki Malajziyi bagati porogami j vodospadami ye potencijnim dzherelom elektroenergiyi Girla najbilshih richok sudnoplavni Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Vologi tropichni lisi Chajni plantaciyi Rafleziya arnoldi najbilsha kvitka planeti Zemelni resursi Malajziyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 23 2 orni zemli 2 9 bagatorichni nasadzhennya 19 4 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 0 9 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 62 inshe 14 8 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Indo malajskoyi oblasti Div takozh Ptahi Malajziyi taOhorona prirodiDokladnishe Karta prirodoohoronnih teritorij Malajziyi Zadimlennist nad Malakkoyu i Sumatroyu Malajziya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha povidi zsuvi gruntu lisovi pozhezhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya povitrya promislovimi pidpriyemstvami i transportnimi zasobami zabrudnennya vod pobutovimi stokami znelisnennya sezonne zadimlennya j serpanok vid lisovih pozhezh na indonezijskij teritoriyi ostrova Kalimantan de vidbuvayetsya znishennya vologih tropichnih lisiv na potrebi plantacij olijnoyi palmi Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Malajziyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni MalajziyiDiv takozhPivdenno Shidna AziyaPrimitkiMalaysia Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 12 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Malajziya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Malajziya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Malajziya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Malajziyi Vikishovishe Atlas Malajziyi Karti Malajziyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Malaysia angl arh roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Malajziyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Malajziyi