Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Придністро в я регіон на вздовж лівого берега річки Дністер Республіка Молдова Історичний край заселений переважно украї

Придністров'я

Придністров'я

Придністро́в'я — регіон на вздовж лівого берега річки Дністер, Республіка Молдова. Історичний край, заселений переважно українцями (русинами) та молдованами (волохами). Поділяється на північну (подільську) і південну (степову) частини. До подільського Придністров'я належать Кам'янка, Рибниця, Рашків; до степового — Тирасполь, Дубоссари, Слободзея. Подільське Придністров'я входило до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Гетьманщини, степове Придністров'я — до складу Золотої Орди, Кримського ханства, Османів. З кінця XVIII ст. північна і південна частині об'єднані у складі Російської імперії (Подільська губернія і Херсонська губернія). 1918 року належало УНР (Подністров'я), згодом — Радянській Україні. 1940 року передане радянською владою до складу Радянської Молдови.

Придністров'я
Країна image Молдова і image Україна
Розташовується на водоймі Дністе́р, Південний Буг
На територію претендує Молдова, Придністров'я і Україна
image
Категорія мап на Вікісховищі d
image Придністров'я у Вікісховищі
Придністров'я

image

Етнічна карта Придністров'я.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Придністров'я (значення).
Це стаття про географічний регіон. Про автономне утворення на території Молдови див. Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я

З 1992 року, внаслідок Придністровського конфлікту, контролюється самопроголошеною невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, терени якої Молдова вважає своїми. Румунська назва — Трансні́стрія (рум. Transnistria, «Задністря»).

Історія

Адміністративно-державні утворення

image
Україна за часів Богдана Хмельницького.

У добу Київської Русі

У складі Великого князівства Литовського

У складі Речі Посполитої

У добу козацької України

image
Прапори Чорноморського козацького війська 1788—1803 років.

У складі Російської імперії

В складі незалежної України (1918 р.)

У складі Української РСР

У складі СРСР і Румунії

image
Мапа МАРСР.

До 1940 р. частина території Придністров'я перебувала у складі Української РСР. У 1924 р. за ініціативою Котовського, Ткаченка та інших тут створена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (МАССР) у складі Української РСР. Вона повинна була стати плацдармом для повернення Бессарабії, яку було приєднано до Румунії в 1918 р. Радянський Союз не визнав її відторгнення, мотивуючи це, зокрема, тим, що радянські вимоги про проведення на території колишньої Бессарабської губернії всенародного плебісциту про приналежність цієї території були двічі відкинуті румунською стороною. Офіційними мовами МАРСР оголошені молдовська, українська та російська. Столицею республіки стало місто Балта, з 1928 р. її перенесли в Бірзулу (нині Подільськ), у 1929 р. — в Тирасполь, який зберігав цю функцію до 1940 р.

Після поразки Польщі у війні проти Німеччини, вступу радянських військ на території Західної України і Білорусі у вересні 1939-го і капітуляції Франції в червні 1940-го 26 червня 1940 р. СРСР в ультимативній формі зажадав від Румунії передати СРСР територію Бессарабії і Північну Буковину (район Герца включений помилково під час наступу). Позбувшись підтримки Франції, зіткнувшись з територіальними домаганнями Угорщини на заході, Румунія прийняла висунутий СРСР ультиматум. Відірвана територія Бессарабії (за винятком Південної Бессарабії, включеної в Одеську область, і Північної Бессарабії, яка разом з Північною Буковиною і районом Герци утворили Чернівецьку область УРСР) була приєднана до частини МАРСР і перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку зі столицею в Кишиневі. Балта і прилеглі до неї райони залишилися у складі УРСР без автономного статусу. 2 серпня 1940 р. на VII сесії Верховної Ради СРСР прийнятий Закон про створення союзної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.

Друга світова війна

У 1941 р. Німеччина і її союзники напали на СРСР, Румунія отримала можливість повернути території, приєднані рік тому Радянським Союзом. До складу Великої Румунії, крім Бессарабії і північної Буковини, увійшла область між річками Південний Буг і Дністер (включаючи міста Балта, Одеса та правобережну частину м. Миколаєва), яку назвали Трансністрією («Задністря»).

У 1944 р., з виходом Червоної армії на Балкани, межі повернулися до положення, що існували на початок німецько-радянської війни.

Період після 1945 року

У 1956 р. в Молдавській РСР (у тому числі, і на території Придністров'я) була розміщена 14-та армія збройних сил СРСР. Вона залишилася тут і після розпаду СРСР, охороняючи склади озброєнь і боєприпасів — запаси, створені на випадок бойових дій на Південно-Східному театрі воєнних дій в Європі. У 1984 р. штаб армії переведений з Кишинева до Тирасполя.

У складі Молдавської РСР Придністров'я не мало особливого статусу.

У 1980-ті роки політика перебудови і гласності Михайла Горбачова в Радянському Союзі дозволила політичну лібералізацію на регіональному рівні. Це призвело до створення різних неформальних рухів у Молдавській РСР і відродження прорумунського націоналізму серед етнічних молдован. Найвідомішим із цих рухів був Народний фронт Молдови. Навесні 1988 р. НФМ зажадав, щоб радянська влада оголосила молдовську мову єдиною державною, повернулася до використання латинського алфавіту та визнала загальну етнічну ідентичність молдован та румунів. Радикальніші фракції Народного фронту підтримували крайні антименшистські етноцентристські та шовіністичні позиції, закликаючи національні меншини, особливо слов'ян - переважно, росіяни та українці - і гагаузів залишити або виключити[] з Молдови.

Придністровський конфлікт

Докладніше: Придністровський конфлікт

На початку 1990-х серед політичної еліти Молдови були поширені прорумунські настрої, існувала ідея об'єднання Молдови та Румунії в єдину державу. Ця ідея була неприйнятною для політичної еліти придністровського регіону. Етнічно-мовний склад Придністров'я суттєво відрізняється від загальномолдовського, тут молдовани не складають більшості, натомість значну частину населення складають українці та росіяни.

Придністровська Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (ПМРСР) проголошена як радянська республіка в складі СРСР на II Надзвичайному З'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я, що відбувся в Тирасполі 2 вересня 1990 р. Це було спричинено конфліктом інтересів політичної еліти центру Молдови та місцевих політичних еліт, що виник внаслідок перебудови СРСР та МРСР зокрема.

22 грудня 1990 р. президент СРСР Михайло Горбачов підписав указ «Про заходи щодо нормалізації обстановки в РСР Молдова», в 4-му пункті якого ухвалювалося «рахувати такими, що не мають юридичної сили… рішення II з'їзду депутатів Рад різних рівнів з деяких населених пунктів Придністров'я від 2 вересня 1990 року про проголошення… Молдавської Придністровської Радянської Соціалістичної Республіки».

25 серпня 1991 р. т.з. Верховна Рада ПМРСР прийняла «Декларацію про незалежність ПМРСР» (Молдова проголосила незалежність двома днями пізніше).

27 серпня 1991 р. парламент Молдавської РСР прийняв закон № 691 «Про декларацію про незалежність», який оголошував що не має юридичної сили закон 2 серпня 1940 р. «Про утворення союзної Молдавської РСР», відповідно до якого МАРСР стала частиною Молдавської РСР, підкреслюючи, що "не запитавши населення Бессарабії, півночі Буковини та області Херца, насильно захоплених 28 червня 1940 року, а також населення Молдавської АРСР (Задністря), утвореної 12 жовтня 1924 року, Верховна Рада СРСР, у порушення своїх конституційних повноважень, прийняла 2 серпня 1940 року закон «Про утворення союзної Молдавської РСР».

5 листопада 1991 р., у зв'язку з розпадом СРСР, ПМРСР перейменована в Придністровську Молдавську Республіку (ПМР). У молдовській версії назва звучить як «Дністровська Молдавська Республіка».

1992 року економічний інтерес придністровської еліти у продовженні співпраці з Росією та Україною, на відміну від прагнення молдовської влади до поглиблення співпраці з Румунією, ідеологічно підкріплений мовним протистоянням став наріжним каменем конфлікту, який у першій половині 1992 року вилився у збройне протистояння. На користь ПМР зіграла наявність на її території добре оснащеної 14-ї російської армії. Зрештою 21 липня 1992 року між Молдовою та Росією було підписано Угоду про принципи врегулювання конфлікту в Придністров'ї.

У грудні 2011-го внаслідок чергових (п'ятих) президентських виборів відбулася зміна президента республіки. Відтак 30 грудня 2011 року Ігор Смирнов, що обіймав цю посаду з 13 грудня 1991 року, передав повноваження новообраному Євгену Шевчуку.

У грудні 2013 р. Верховна рада Придністров'я в першому читанні прийняла законопроєкт про застосування на території невизнаної республіки Російського федерального законодавства. В березні 2014-го Верховна рада Придністров'я попросила Держдуму Росії розробити закон, який дозволив би прийняти невизнану республіку до складу Росії.

Український народ та Придністров'я

Після проголошення у 1990 році про створення Придністровської Молдавської Республіки (ПМР), на території цієї самопроголошеної держави була створена Спілка українців Придністров'я.

Українці, росіяни та молдовани є трьома найбільшими етносами ПМР, які становлять 90% всього населення. За інформацією голови Спілки українців Придністров'я Леоніда Ткачука, станом на 2011 рік в ПМР мешкає 130 тисяч українців. Також Ткачук у своєму інтерв'ю зазначив:

"Ви знаєте, що історично Придністров’я належало Україні. Коли приймалося рішення про створення Молдавської автономної Радянської Соціалістичної Республіки у складі України у 1924 році, ніхто не питав українців, які мешкали на цій території, чи хочуть вони того. Рішення приймали керівники. Коли у 1940 році Молдавська АРСР, яка знаходилася у складі України, об’єднувалася з Бессарабією, знову ж, ніхто не питав українців, як вони ставляться до цього. Не питали їх і тоді, коли розвалювався Радянський союз. Тому у 1990 році, коли було засновано Придністровську Молдавську Республіку (ПМР), українці, які створили свою організацію — Товариство українців Придністров’я, прийняли програмне рішення: якщо прийматимуться рішення без урахування думки українців, вони залишають за собою право провести референдум, аби визначитися і повернутися до України" та "Придністровська Молдавська Республіка — це етнічно українська земля".

Населення

Відомі українці

image Зовнішні зображення
image Гетьманщина за Івана Мазепи.
image Президент ПМР Ігор Смирнов відкриває пам’ятник Іванові Котляревському.
image Взагалі це територія України, якщо говорити відверто… На початку важких 90–х років, коли руйнувалася велика держава, ми зібралися з однодумцями на заводі імені Кірова, у підвалі, фактично були під прицілом, але не піддалися. І ухвалили рішення звернутися до України з проханням повернутися в її лоно… Хай українська громада створить порядок, проведе референдум і все. І якщо вирішить народ бути з Україною, значить так тому і бути. Бо саме суспільство створює державу. В якому це вигляді може бути? Це вже інше питання. image

Примітки

  1. Timeline: Moldova BBC Country Profile: Moldova
  2. Chechnya: Tombstone of Russian Power, Anatol Lieven, Yale University Press, 1999, , pp 246
  3. Can Liberal Pluralism Be Exported?, Will Kymlicka, Magdalena Opalski, Oxford University Press, 2001, , pp 208
  4. The painful past retold Social memory in Azerbaijan and Gagauzia, Hülya Demirdirek, Postkommunismens Antropologi, University of Copenhagen, 12-14 April 1996.
  5. . Архів оригіналу за 15.07.2012. Процитовано 24.04.2017.
  6. . Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 24 квітня 2017.
  7. https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planeti/chim-zhivut-ukrayinci-pridnistrovya. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  8. Дмитро Яворницький. Історія запорозьких козаків. Т. II, 1990, с. 262—263.
  9. Omeljan Pritsak. The First Constitution of Ukraine (5 April 1710)//Harvard Ukrainian Studies. — Vol. 22: Cultures and Nations of Central and Eastern Europe (1998). — Published by . — PP. 471—496
  10. Приднестровский Республиканский Банк. www.cbpmr.net. Процитовано 24 грудня 2015.
  11. Чим живуть українці Придністров’я?. Чим живуть українці Придністров’я?. Процитовано 6 грудня 2015.
  12. . bendery.su. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2015.
  13. В Приднестровье открыли памятник украинскому писателю и офицеру русской армии Ивану Котляревскому - 25 Декабря 2010 - Любимый Измаил. izmail-forever.my1.ru. Процитовано 6 грудня 2015.
  14. Україна Молода :.: Видання | Ігор Смирнов: Світ обов'язково нас визнає!. www.umoloda.kyiv.ua. Процитовано 6 грудня 2015.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (Жовтень 2023)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pridnistro v ya region na vzdovzh livogo berega richki Dnister Respublika Moldova Istorichnij kraj zaselenij perevazhno ukrayincyami rusinami ta moldovanami volohami Podilyayetsya na pivnichnu podilsku i pivdennu stepovu chastini Do podilskogo Pridnistrov ya nalezhat Kam yanka Ribnicya Rashkiv do stepovogo Tiraspol Dubossari Slobodzeya Podilske Pridnistrov ya vhodilo do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Rechi Pospolitoyi Getmanshini stepove Pridnistrov ya do skladu Zolotoyi Ordi Krimskogo hanstva Osmaniv Z kincya XVIII st pivnichna i pivdenna chastini ob yednani u skladi Rosijskoyi imperiyi Podilska guberniya i Hersonska guberniya 1918 roku nalezhalo UNR Podnistrov ya zgodom Radyanskij Ukrayini 1940 roku peredane radyanskoyu vladoyu do skladu Radyanskoyi Moldovi Pridnistrov yaKrayina Moldova i UkrayinaRoztashovuyetsya na vodojmiDniste r Pivdennij BugNa teritoriyu pretenduyeMoldova Pridnistrov ya i UkrayinaKategoriya map na Vikishovishid Pridnistrov ya u VikishovishiPridnistrov yaEtnichna karta Pridnistrov ya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pridnistrov ya znachennya Ce stattya pro geografichnij region Pro avtonomne utvorennya na teritoriyi Moldovi div Avtonomne teritorialne utvorennya z osoblivim pravovim statusom Pridnistrov ya Z 1992 roku vnaslidok Pridnistrovskogo konfliktu kontrolyuyetsya samoprogoloshenoyu neviznanoyu Pridnistrovskoyu Moldavskoyu Respublikoyu tereni yakoyi Moldova vvazhaye svoyimi Rumunska nazva Transni striya rum Transnistria Zadnistrya IstoriyaAdministrativno derzhavni utvorennya Ukrayina za chasiv Bogdana Hmelnickogo U dobu Kiyivskoyi Rusi Ulichi Galicko Volinske knyazivstvoU skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Podilske knyazivstvo u 1395 1402 ta 1430 1434 rr Velike knyazivstvo Ruske 1432 1435 Zemlya Podillya u 1402 1430 ta 1435 1566 rr Braclavskij povit Braclavskogo voyevodstva u 1566 1569 rr U skladi Rechi Pospolitoyi Braclavskij povit Braclavskogo voyevodstva u 1569 1793 rr U dobu kozackoyi Ukrayini Prapori Chornomorskogo kozackogo vijska 1788 1803 rokiv Vilshanska sotnya Braclavskogo polku Getmanshini u 1648 1657 rr Rashkivska ta Yagorlicka sotni Chechelnickogo polku u 1650 ta 1673 1676 rr Vilshanska sotnya Pridnistrovskogo polku u 1657 1673 rr Chornomorske kozacke vijsko u 1790 1793 rr Stolicya vijska Slobodzeya Buzke kozacke vijsko u 1793 1817 rr Do 1812 r ohoronyalo rosijsko osmanskij derzhavnij kordon po Dnistru U skladi Rosijskoyi imperiyi Ochakivska oblast Katerinoslavskogo namisnictva u 1792 1795 rr Olgopilskij Yelenskij ta Tiraspolskij poviti Voznesenskogo namisnictva u 1795 1796 rr Olgopilskij i Baltskij poviti Podilskoyi guberniyi u 1797 1918 rr Tiraspolskij povit Novorosijskoyi guberniyi u 1797 1802 rr Mikolayivskoyi guberniyi u 1802 1803 rr ta Hersonskoyi guberniyi u 1803 1918 rr V skladi nezalezhnoyi Ukrayini 1918 r Za chasiv UNR Podnistrov ya Za chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi Olgopilskij i Baltskij poviti Podilskoyi guberniyi ta Tiraspolskij povit Hersonskoyi guberniyi Do Hersonshini mali takozh zaluchiti j Benderskij povit Pid chas Drugogo zimovogo pohodu v listopadi 1921 go r vijska Basarabskoyi grupi UNR zahopili sela Parkani Ternivku Bichok Krasnogirku ta zahidne peredmistya Tiraspolya ale buli vibiti zvidti chervonoarmijskimi vijskami sho mali chiselnu perevagu U skladi Ukrayinskoyi RSR Olgopilskij i Baltskij poviti Podilskoyi guberniyi ta Tiraspolskij povit Hersonskoyi guberniyi u 1919 1920 rr Olgopilskij povit Podilskoyi guberniyi ta Baltskij i Tiraspolskij poviti Odeskoyi guberniyi u 1920 1923 rr Tulchinska okruga Podilskoyi guberniyi ta Baltska i Odeska okrugi Odeskoyi guberniyi u 1923 1924 rr Avtonomna Moldavska Socialistichna Radyanska Respublika u 1924 1936 rr Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika u 1936 1940 rr U skladi SRSR i Rumuniyi Mapa MARSR Do 1940 r chastina teritoriyi Pridnistrov ya perebuvala u skladi Ukrayinskoyi RSR U 1924 r za iniciativoyu Kotovskogo Tkachenka ta inshih tut stvorena Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika MASSR u skladi Ukrayinskoyi RSR Vona povinna bula stati placdarmom dlya povernennya Bessarabiyi yaku bulo priyednano do Rumuniyi v 1918 r Radyanskij Soyuz ne viznav yiyi vidtorgnennya motivuyuchi ce zokrema tim sho radyanski vimogi pro provedennya na teritoriyi kolishnoyi Bessarabskoyi guberniyi vsenarodnogo plebiscitu pro prinalezhnist ciyeyi teritoriyi buli dvichi vidkinuti rumunskoyu storonoyu Oficijnimi movami MARSR ogolosheni moldovska ukrayinska ta rosijska Stoliceyu respubliki stalo misto Balta z 1928 r yiyi perenesli v Birzulu nini Podilsk u 1929 r v Tiraspol yakij zberigav cyu funkciyu do 1940 r Pislya porazki Polshi u vijni proti Nimechchini vstupu radyanskih vijsk na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini i Bilorusi u veresni 1939 go i kapitulyaciyi Franciyi v chervni 1940 go 26 chervnya 1940 r SRSR v ultimativnij formi zazhadav vid Rumuniyi peredati SRSR teritoriyu Bessarabiyi i Pivnichnu Bukovinu rajon Gerca vklyuchenij pomilkovo pid chas nastupu Pozbuvshis pidtrimki Franciyi zitknuvshis z teritorialnimi domagannyami Ugorshini na zahodi Rumuniya prijnyala visunutij SRSR ultimatum Vidirvana teritoriya Bessarabiyi za vinyatkom Pivdennoyi Bessarabiyi vklyuchenoyi v Odesku oblast i Pivnichnoyi Bessarabiyi yaka razom z Pivnichnoyu Bukovinoyu i rajonom Gerci utvorili Chernivecku oblast URSR bula priyednana do chastini MARSR i peretvorena v Moldavsku Radyansku Socialistichnu Respubliku zi stoliceyu v Kishinevi Balta i prilegli do neyi rajoni zalishilisya u skladi URSR bez avtonomnogo statusu 2 serpnya 1940 r na VII sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR prijnyatij Zakon pro stvorennya soyuznoyi Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Druga svitova vijna U 1941 r Nimechchina i yiyi soyuzniki napali na SRSR Rumuniya otrimala mozhlivist povernuti teritoriyi priyednani rik tomu Radyanskim Soyuzom Do skladu Velikoyi Rumuniyi krim Bessarabiyi i pivnichnoyi Bukovini uvijshla oblast mizh richkami Pivdennij Bug i Dnister vklyuchayuchi mista Balta Odesa ta pravoberezhnu chastinu m Mikolayeva yaku nazvali Transnistriyeyu Zadnistrya U 1944 r z vihodom Chervonoyi armiyi na Balkani mezhi povernulisya do polozhennya sho isnuvali na pochatok nimecko radyanskoyi vijni Period pislya 1945 roku U 1956 r v Moldavskij RSR u tomu chisli i na teritoriyi Pridnistrov ya bula rozmishena 14 ta armiya zbrojnih sil SRSR Vona zalishilasya tut i pislya rozpadu SRSR ohoronyayuchi skladi ozbroyen i boyepripasiv zapasi stvoreni na vipadok bojovih dij na Pivdenno Shidnomu teatri voyennih dij v Yevropi U 1984 r shtab armiyi perevedenij z Kishineva do Tiraspolya U skladi Moldavskoyi RSR Pridnistrov ya ne malo osoblivogo statusu U 1980 ti roki politika perebudovi i glasnosti Mihajla Gorbachova v Radyanskomu Soyuzi dozvolila politichnu liberalizaciyu na regionalnomu rivni Ce prizvelo do stvorennya riznih neformalnih ruhiv u Moldavskij RSR i vidrodzhennya prorumunskogo nacionalizmu sered etnichnih moldovan Najvidomishim iz cih ruhiv buv Narodnij front Moldovi Navesni 1988 r NFM zazhadav shob radyanska vlada ogolosila moldovsku movu yedinoyu derzhavnoyu povernulasya do vikoristannya latinskogo alfavitu ta viznala zagalnu etnichnu identichnist moldovan ta rumuniv Radikalnishi frakciyi Narodnogo frontu pidtrimuvali krajni antimenshistski etnocentristski ta shovinistichni poziciyi zaklikayuchi nacionalni menshini osoblivo slov yan perevazhno rosiyani ta ukrayinci i gagauziv zalishiti abo viklyuchiti sho ce z Moldovi Pridnistrovskij konflikt Dokladnishe Pridnistrovskij konflikt Na pochatku 1990 h sered politichnoyi eliti Moldovi buli poshireni prorumunski nastroyi isnuvala ideya ob yednannya Moldovi ta Rumuniyi v yedinu derzhavu Cya ideya bula neprijnyatnoyu dlya politichnoyi eliti pridnistrovskogo regionu Etnichno movnij sklad Pridnistrov ya suttyevo vidriznyayetsya vid zagalnomoldovskogo tut moldovani ne skladayut bilshosti natomist znachnu chastinu naselennya skladayut ukrayinci ta rosiyani Pridnistrovska Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika PMRSR progoloshena yak radyanska respublika v skladi SRSR na II Nadzvichajnomu Z yizdi deputativ usih rivniv Pridnistrov ya sho vidbuvsya v Tiraspoli 2 veresnya 1990 r Ce bulo sprichineno konfliktom interesiv politichnoyi eliti centru Moldovi ta miscevih politichnih elit sho vinik vnaslidok perebudovi SRSR ta MRSR zokrema 22 grudnya 1990 r prezident SRSR Mihajlo Gorbachov pidpisav ukaz Pro zahodi shodo normalizaciyi obstanovki v RSR Moldova v 4 mu punkti yakogo uhvalyuvalosya rahuvati takimi sho ne mayut yuridichnoyi sili rishennya II z yizdu deputativ Rad riznih rivniv z deyakih naselenih punktiv Pridnistrov ya vid 2 veresnya 1990 roku pro progoloshennya Moldavskoyi Pridnistrovskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 25 serpnya 1991 r t z Verhovna Rada PMRSR prijnyala Deklaraciyu pro nezalezhnist PMRSR Moldova progolosila nezalezhnist dvoma dnyami piznishe 27 serpnya 1991 r parlament Moldavskoyi RSR prijnyav zakon 691 Pro deklaraciyu pro nezalezhnist yakij ogoloshuvav sho ne maye yuridichnoyi sili zakon 2 serpnya 1940 r Pro utvorennya soyuznoyi Moldavskoyi RSR vidpovidno do yakogo MARSR stala chastinoyu Moldavskoyi RSR pidkreslyuyuchi sho ne zapitavshi naselennya Bessarabiyi pivnochi Bukovini ta oblasti Herca nasilno zahoplenih 28 chervnya 1940 roku a takozh naselennya Moldavskoyi ARSR Zadnistrya utvorenoyi 12 zhovtnya 1924 roku Verhovna Rada SRSR u porushennya svoyih konstitucijnih povnovazhen prijnyala 2 serpnya 1940 roku zakon Pro utvorennya soyuznoyi Moldavskoyi RSR 5 listopada 1991 r u zv yazku z rozpadom SRSR PMRSR perejmenovana v Pridnistrovsku Moldavsku Respubliku PMR U moldovskij versiyi nazva zvuchit yak Dnistrovska Moldavska Respublika 1992 roku ekonomichnij interes pridnistrovskoyi eliti u prodovzhenni spivpraci z Rosiyeyu ta Ukrayinoyu na vidminu vid pragnennya moldovskoyi vladi do pogliblennya spivpraci z Rumuniyeyu ideologichno pidkriplenij movnim protistoyannyam stav narizhnim kamenem konfliktu yakij u pershij polovini 1992 roku vilivsya u zbrojne protistoyannya Na korist PMR zigrala nayavnist na yiyi teritoriyi dobre osnashenoyi 14 yi rosijskoyi armiyi Zreshtoyu 21 lipnya 1992 roku mizh Moldovoyu ta Rosiyeyu bulo pidpisano Ugodu pro principi vregulyuvannya konfliktu v Pridnistrov yi U grudni 2011 go vnaslidok chergovih p yatih prezidentskih viboriv vidbulasya zmina prezidenta respubliki Vidtak 30 grudnya 2011 roku Igor Smirnov sho obijmav cyu posadu z 13 grudnya 1991 roku peredav povnovazhennya novoobranomu Yevgenu Shevchuku U grudni 2013 r Verhovna rada Pridnistrov ya v pershomu chitanni prijnyala zakonoproyekt pro zastosuvannya na teritoriyi neviznanoyi respubliki Rosijskogo federalnogo zakonodavstva V berezni 2014 go Verhovna rada Pridnistrov ya poprosila Derzhdumu Rosiyi rozrobiti zakon yakij dozvoliv bi prijnyati neviznanu respubliku do skladu Rosiyi Ukrayinskij narod ta Pridnistrov yaPislya progoloshennya u 1990 roci pro stvorennya Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki PMR na teritoriyi ciyeyi samoprogoloshenoyi derzhavi bula stvorena Spilka ukrayinciv Pridnistrov ya Ukrayinci rosiyani ta moldovani ye troma najbilshimi etnosami PMR yaki stanovlyat 90 vsogo naselennya Za informaciyeyu golovi Spilki ukrayinciv Pridnistrov ya Leonida Tkachuka stanom na 2011 rik v PMR meshkaye 130 tisyach ukrayinciv Takozh Tkachuk u svoyemu interv yu zaznachiv Vi znayete sho istorichno Pridnistrov ya nalezhalo Ukrayini Koli prijmalosya rishennya pro stvorennya Moldavskoyi avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki u skladi Ukrayini u 1924 roci nihto ne pitav ukrayinciv yaki meshkali na cij teritoriyi chi hochut voni togo Rishennya prijmali kerivniki Koli u 1940 roci Moldavska ARSR yaka znahodilasya u skladi Ukrayini ob yednuvalasya z Bessarabiyeyu znovu zh nihto ne pitav ukrayinciv yak voni stavlyatsya do cogo Ne pitali yih i todi koli rozvalyuvavsya Radyanskij soyuz Tomu u 1990 roci koli bulo zasnovano Pridnistrovsku Moldavsku Respubliku PMR ukrayinci yaki stvorili svoyu organizaciyu Tovaristvo ukrayinciv Pridnistrov ya prijnyali programne rishennya yaksho prijmatimutsya rishennya bez urahuvannya dumki ukrayinciv voni zalishayut za soboyu pravo provesti referendum abi viznachitisya i povernutisya do Ukrayini ta Pridnistrovska Moldavska Respublika ce etnichno ukrayinska zemlya NaselennyaVidomi ukrayinci Zovnishni zobrazhennyaGetmanshina za Ivana Mazepi Prezident PMR Igor Smirnov vidkrivaye pam yatnik Ivanovi Kotlyarevskomu Sklifosovskij Mikola Vasilovich ukrayinskij i rosijskij hirurg Shkurupij Geo Danilovich ukrayinskij pismennik predstavnik napryamu panfuturizmu Ivan Sirko legendarnij koshovij otaman Zaporozkoyi Sichi V sichni 1664 roku pid chas pohodu vzyav u oblogu Tyaginyu Benderi povernuvshi do kozackoyi Ukrayini vse Pridnistrov ya razom z Rashkovom Do Sirka pid Benderi z kozakami hodili Ivan Svirgovskij u 1574 roci i Grigorij Loboda z Severinom Nalivajkom 1594 go Ivan Mazepa 1639 1709 Varnicya Osmanska imperiya ukrayinskij getman borec za nezalezhnu Ukrayinu Pomer ta buv pohovanij u seli Varnicya nepodalik vid Bender Na misci kolishnoyi mogili teper ye pam yatnij znak iz napisom Na comu misci 22 veresnya 1709 roku pomer getman Ukrayini Ivan Mazepa Razom iz getmanom Mazepoyu u Benderah perebuvali jogo soratniki Pilip Orlik Kost Gordiyenko Andrij Vojnarovskij Dmitro Gorlenko Pilip Orlik 1672 1742 ukrayinskij getman borec za nezalezhnu Ukrayinu Pislya smerti Ivana Mazepi obranij ukrayinskim getmanom na kozackij radi v Benderah 5 kvitnya 1710 roku Togo zh dnya kozackoyu starshinoyu ta getmanom bula uhvalena tak zvana Benderska Konstituciya persha konstituciya Ukrayini 1711 roku same z Bender virushaye Orlik u vizvolnij pohid proti rosiyan na Pravoberezhnu Ukrayinu ale pislya nevdaloyi osadi Biloyi Cerkvi zmushenij povertatisya nazad Rezidenciya getmana zalishayetsya v Benderah do 1714 roku Chepiga Zaharij Oleksijovich 1725 1797 koshovij otaman Chornomorskogo kozackogo vijska pid chas perebuvannya jogo u Pridnistrov yi u 1790 1793 rr Same za chasiv jogo otamanuvannya zaporizki kozaki pereselilisya zi Slobodzeyi na Kuban Golovatij Antin Andrijovich 1732 abo 1744 1797 odin iz zasnovnikiv Chornomorskogo kozackogo vijska u Pridnistrov yi Na chest Chepigi i Golovatogo Pridnistrovskij bank u 2007 roci vipustiv pam yatnu monetu nominalom v 100 rubliv Kotlyarevskij Ivan Petrovich 1769 1838 ukrayinskij pismennik poet dramaturg klasik ta zachinatel suchasnoyi ukrayinskoyi literaturi 1806 roku perebuvayuchi na sluzhbi v rosijskij armiyi v ranzi shtabs kapitana brav uchast u vizvolenni m Benderi vid osmaniv U grudni 2010 roku pered murami Benderskoyi forteci za uchasti prezidenta PMR Igorya Smirnova bulo urochisto vidkrito pam yatnik Kotlyarevskomu Smirnov Igor Mikolajovich 1941 pershij prezident Pridnistrov ya 1991 2011 Za chasiv prezidentstva Igorya Smirnova znachne misce pridilyalosya ukrayinskomu pitannyu Ukrayinska mova nabula statusu odniyeyi z troh derzhavnih mov Pridnistrov ya napisi ukrayinskoyu z yavilisya na groshovih odinicyah respubliki na tablichkah z nazvami vulic u deyakih mistah U respublici vidkrivalisya ukrayinski shkoli liceyi ta gimnaziyi v Pridnistrovskomu derzhavnomu universiteti imeni T Shevchenka bula stvorena kafedra ukrayinskoyi movi ta literaturi Ukrayinci mali svoyu shotizhnevu gazetu Gomin ukrayinske telebachennya ta radiomovlennya V Pridnistrov yi buduvalisya pam yatniki ta pam yatni znaki viznachnim diyacham ta podiyam ukrayinskoyi istoriyi sho pov yazani z Pridnistrov yam Ivanovi Mazepi Pilipu Orliku Ivanu Kotlyarevskomu ta inshim V ostannij rik svogo prezidentstva Igor Smirnov dekilka raziv vislovlyuvavsya j pro te sho Pridnistrov ya istorichno ye neviddilnoyu chastinoyu Ukrayini i mozhlivo u majbutnomu maye shans povernutisya do yedinoyi ukrayinskoyi derzhavi Vzagali ce teritoriya Ukrayini yaksho govoriti vidverto Na pochatku vazhkih 90 h rokiv koli rujnuvalasya velika derzhava mi zibralisya z odnodumcyami na zavodi imeni Kirova u pidvali faktichno buli pid pricilom ale ne piddalisya I uhvalili rishennya zvernutisya do Ukrayini z prohannyam povernutisya v yiyi lono Haj ukrayinska gromada stvorit poryadok provede referendum i vse I yaksho virishit narod buti z Ukrayinoyu znachit tak tomu i buti Bo same suspilstvo stvoryuye derzhavu V yakomu ce viglyadi mozhe buti Ce vzhe inshe pitannya Zajchenko Ruslan Petrovich 1963 2011 odin iz lideriv organizaciyi UNA UNSO odin iz kerivnikiv akciyi Ukrayina bez Kuchmi politv yazen u spravi 9 bereznya 2001 roku U 1992 r brav uchast v Moldavsko pridnistrovskomu konfliktovi na boci separatistiv i rosijskoyi armiyi strilec UNSO PMR Uryadom tak zvanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki nagorodzhenij medallyu Zahisnik Pridnistrov ya Poroshenko Petro Oleksijovich 1965 Prezident Ukrayini z 2014 po 2019 roki Ditinstvo 1974 1982 rr proviv u Benderah de jogo batko pracyuvav direktorom doslidnickogo eksperimentalno remontnogo zavodu Tut vin zakinchiv shkolu ta zvidsi poyihav navchatis v Kiyivskij universitet imeni T Shevchenka PrimitkiTimeline Moldova BBC Country Profile Moldova Chechnya Tombstone of Russian Power Anatol Lieven Yale University Press 1999 ISBN 0 300 07881 1 pp 246 Can Liberal Pluralism Be Exported Will Kymlicka Magdalena Opalski Oxford University Press 2001 ISBN 0 19 924063 9 pp 208 The painful past retold Social memory in Azerbaijan and Gagauzia Hulya Demirdirek Postkommunismens Antropologi University of Copenhagen 12 14 April 1996 Arhiv originalu za 15 07 2012 Procitovano 24 04 2017 Arhiv originalu za 15 travnya 2009 Procitovano 24 kvitnya 2017 https day kyiv ua uk article den planeti chim zhivut ukrayinci pridnistrovya a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Dmitro Yavornickij Istoriya zaporozkih kozakiv T II 1990 s 262 263 Omeljan Pritsak The First Constitution of Ukraine 5 April 1710 Harvard Ukrainian Studies Vol 22 Cultures and Nations of Central and Eastern Europe 1998 Published by PP 471 496 Pridnestrovskij Respublikanskij Bank www cbpmr net Procitovano 24 grudnya 2015 Chim zhivut ukrayinci Pridnistrov ya Chim zhivut ukrayinci Pridnistrov ya Procitovano 6 grudnya 2015 bendery su Arhiv originalu za 9 serpnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2015 V Pridnestrove otkryli pamyatnik ukrainskomu pisatelyu i oficeru russkoj armii Ivanu Kotlyarevskomu 25 Dekabrya 2010 Lyubimyj Izmail izmail forever my1 ru Procitovano 6 grudnya 2015 Ukrayina Moloda Vidannya Igor Smirnov Svit obov yazkovo nas viznaye www umoloda kyiv ua Procitovano 6 grudnya 2015 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Zhovten 2023

Дата публікації:
Топ