Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2018) |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (жовтень 2018) |
Слободзея (молд./рум. Slobozia, Слобозия) — місто в Молдові на лівому березі річки Дністер за 12 км на південний схід від Тирасполя. Адміністративний центр Слободзейського району невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.
| Слободзея Slobozia | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 46°43′31″ пн. ш. 29°42′28″ сх. д. / 46.72528° пн. ш. 29.70778° сх. д.Координати: 46°43′31″ пн. ш. 29°42′28″ сх. д. / 46.72528° пн. ш. 29.70778° сх. д. | |||||
| Країна | Молдова | ||||
| Регіон | ПМР | ||||
| Столиця для | Слободзейський район (district of Transnistria) | ||||
| Перша згадка | 1769[1] | ||||
| Населення | 20 тисяч | ||||
| Висота НРМ | 14 м | ||||
| Телефонний код | (373) 557 | ||||
| GeoNames | 617381 | ||||
| Поштові індекси | MD-5702 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Василь Васильович Тищенко | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
 Слободзея у Вікісховищі | |||||
Населення міста становить близько 20 тис. чоловік, більша частина з яких становлять молдовани — близько 45 %, росіяни — близько 35 % і українці — 10 %.
Історія
Назва міста походить від молдавського «слобозь» (укр. «слобода»). Заснування Слободзеї відносять до кінця XVII — початку XVIII століття. У 1768 році, під час російсько-турецької війни село Слободзея, як і інші навколишні села лівобережжя були спалені й розграбовані. У 1791 році село — центр правління Чорноморського козацького війська. У той час Слободзея являла собою земляну фортецю із дерев'яним собором усередині, а також арсеналом і складами. В 1792 році в Слободзеї була побудована кам'яна церква на честь Архангела Михаїла. У 1793 році в селі налічувалося 134 дворів з населенням чоловічої статі — 421, жіночої — 349. У 1809 році була побудована нова Михайлівська церква (реконструйована й нині діюча).
Центр Чорноморського козацького краю
Перед початком другої турецької війни Потьомкін отримав дозвіл від Катерини II відновити запорозьке військо. Після відновлення війська постало питання про надання їм землі, це питання Потьомкін вирішив для козаків у 1790 р. На цей час росіянами були зайняті землі від р. Буг до Дністра (Очаківська земля). 19.04.1790 козакам були надані ці землі в довічне володіння. Отримати грамоту козаки в той час не могли, так як до закінчення війни землі офіційно належали ще туркам. Слободзея була центром Чорноморського козацького краю (Очаківської землі). Тут знаходився кошовий чорноморського війська та вся козацька старшина, тут знаходилась також військова каса, артилерія, військовий табір, а після припинення військових дій з турками і весь козацький флот. Козаки побудували тут будинок військової канцелярії, церкву, школи, гарматниці, багато будинків та постоялих дворів для проживання. Багато козаків та старшини переселили сюди свої сім'ї з Катеринославської губернії. До лютого 1792 сюди було переселено 7759 козацьких та старшинських сімей. В самому коші козаки побудували крамниці, а по березі Дністра та р. Турунчуку вони заклали хутори з виноградними та фруктовими садами. Хутори Антіна Головатого та Захара Чепіги були найбільшими та найкраще впорядкованими. Після закінчення російсько-турецької війни послуги козаків Російській імперії в цих краях стали непотрібними і крім того після смерті Потьомкіна, Катерина II забрала надану, але не підтверджену грамотою (так як війна ще тривала і землі знаходилися у відомстві турків) землю між Дністром та Бугом - Чорноморського козацького краю. А натомість Катерина II пообіцяла надати козакам за заслуги в 2-ій турецькій війні острів Фанагорію зі всіма землями по праву сторону річки Кубані, від її початку до Усть-Лабунського редуту. Для отримання цієї грамоти з Слободзеї в Петербург була відправлена козацька делегація, очолювана Антіном Головатим. Посли були урочисто зустрінуті після повернення, спочатку відбулася служба в військовій церкві Св. Трійці, а пізніше Антін Головатий та Захар Чепіга влаштували для старшини і простих козаків святкування. Головатий своїм коштом вибудував замість старої церкви Св. Арх. Михаїла в Слободеї нову - над могилою своєї улюбленої доньки. Крім того Антін Головатий зробив пожертвування для монастиря в Нямті та на Афоні. Переселення козаків на Кубань було поспішним, вони мусили за безцінь продати своє майно, певна кількість козаків не погодилася залишати свої домівки і залишилися надалі жити в Слободзеї та на землях Чорноморського козацького краю. 30.04.1793 козаки з Антіном Головатим вирушили з Слободзеї на Кубань.
До 1863 року — одне із найбільших селищ Тираспольського повіту Херсонської губернії: 648 дворів, п'ять тисяч жителів (молдавани й великороси), дві православні церкви, школа, базар (раз на два тижні), крамниці, волосна допоміжна каса, заснована в 1848 році. Станом на 1886 рік у селі, центрі Слободзейської волості Тираспольського повіту, мешкало 4818 осіб, налічувалось 880 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, земська станція та 5 лавок, відбувались базари через 2 тижні по четвергах.
ХХ-ХХІ століття
До 1907 року в Слободзеї — 2202 дворів, у яких проживало 12 761 житель, у цьому числі чоловічої статі — 6371 і жіночої статі — 6390. Населення займалося переважно виноградарством, рибальством, торгівлею, хліборобством. Село складалося із двох частин (громад): росіян і молдован. Жителі — колишні державні селяни: росіяни, молдавани й українці. У селі — волосне правління, сільський староста й писар окремо на молдавську й російську частини, волосна ощадно-позичкова каса, 48 десяцьких, квартальний урядник, два стражники, два православних храми, школи — земська й церковно-парафіяльна.
У лютому 1920 року в Слободзеї встановлена радянська влада. До кінця 1933 року практично всі селяни Слободзеї були об'єднані в дрібні господарства. У селі Слободзея-Молдавська в цей час діяли колгоспи імені Чапаєва, Калініна й Червоний Партизан. У селі Слободзея-Російська заснували колгосп «Політотдел». Була створена Слободзейська машинно-тракторна станція (МТС)та Карагашські зрошувальні канали. До 1940 року село в складі Тираспольського району Молдавської автономної РСР. Під час Другої Світової війни румунська окупаційна влада включила село Слободзея до складу «губернаторства Трансністрія» та було додано разом із Гросулове, Роздільна, Селз, Цебрикове і Тирасполь до (Тираспольського повіту).
В 1951—1956 роках всі раніше створені колгоспи Слободзеї об'єднані в колгосп імені Сталіна, згодом колгосп 1 травня, колгоспи Слободзеї-Російської були об'єднані в колгосп «XX партз'їзд». Указом президії Верховної Ради Молдавської РСР від 3 червня 1958 року Слободзейський район був скасований і утворений Тираспольський район із центром у місті Тирасполі. Постановою президії Верховної Ради МРСР від 21 червня 1971 року Тираспольський район був скасований, а на його базі створений Григоріопольський і Слободзейський райони. Адміністративним центром Слободзейського району знову стала Слободзея (молдавська частина).
Президія Верховної Ради МССР 28 січня 1972 року своїм рішенням об'єднала сільські Ради Слободзеї молдавської і російської в одне село Слободзея й віднесла його до категорії селищ міського типу.
12 червня 2002 року рішенням Верховної Ради ПМР Слободзея стає містом.
Економіка
Найбільшими підприємствами є Слободзейський хлібокомбінат, що постачає продукцію в багато населених пунктів регіону, й Слободзейський консервний завод, що експортує соки й консерви в Росію й в Україну. Основна маса населення зайнята невиробничими видами діяльності (у сфері обслуговування), а також у сільському господарстві. Більша частина житлового фонду — приватні будинки, центр забудований багатоповерховими будинками. У районі річки Дністра є зона відпочинку.
Освіта
У місті 4 школи — 3 середніх загальноосвітніх (одна молдавська й дві російські) і одна російська школа неповної освіти.
Некрополі
- Біля церкви Св. Михайла похована донька Антіна Головатого.
Відомі люди
Антін Головатий - козацький кошовий отаман, полковник Самарської паланки, бригадир, командувач Чорноморської козацької флотилії.
- військовий і громадський діяч, повстанець; сотник Армії УНР.
Захарій Чепіга - другий, після Сидора Білого та останній кошовий отаман Чорноморського козацького війська.
Джерела
- Матеріали краєзнавчого музею міста Слободзеї
- Слободзейський райдержархів, опис № 1, фонди № 62, 90, 94, 98, 111, 205.
- Иванов П.А., Черноморские казаки в Слободзее, с рисунками (338 засед.), c 80-90 , (Записки Одесского Общества Истории и Древностей)
Посилання
- [1]
- Карта Слободзейського району
- Офіційний сайт міста Слободзеї
Примітки
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 258. — 434 с. —
- Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2018 Slobodzeya mold rum Slobozia Sloboziya misto v Moldovi na livomu berezi richki Dnister za 12 km na pivdennij shid vid Tiraspolya Administrativnij centr Slobodzejskogo rajonu neviznanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki Slobodzeya Slobozia gerb praporOsnovni dani46 43 31 pn sh 29 42 28 sh d 46 72528 pn sh 29 70778 sh d 46 72528 29 70778 Koordinati 46 43 31 pn sh 29 42 28 sh d 46 72528 pn sh 29 70778 sh d 46 72528 29 70778 Krayina MoldovaRegion PMRStolicya dlya Slobodzejskij rajon district of Transnistria Persha zgadka 1769 1 Naselennya 20 tisyachVisota NRM 14 mTelefonnij kod 373 557GeoNames 617381Poshtovi indeksi MD 5702 Miska vlada Mer mista Vasil Vasilovich Tishenko Mapa Slobodzeya u Vikishovishi Cya stattya pro misto Pro zaliznichnu platformu div Naselennya mista stanovit blizko 20 tis cholovik bilsha chastina z yakih stanovlyat moldovani blizko 45 rosiyani blizko 35 i ukrayinci 10 IstoriyaNazva mista pohodit vid moldavskogo sloboz ukr sloboda Zasnuvannya Slobodzeyi vidnosyat do kincya XVII pochatku XVIII stolittya U 1768 roci pid chas rosijsko tureckoyi vijni selo Slobodzeya yak i inshi navkolishni sela livoberezhzhya buli spaleni j rozgrabovani U 1791 roci selo centr pravlinnya Chornomorskogo kozackogo vijska U toj chas Slobodzeya yavlyala soboyu zemlyanu fortecyu iz derev yanim soborom useredini a takozh arsenalom i skladami V 1792 roci v Slobodzeyi bula pobudovana kam yana cerkva na chest Arhangela Mihayila U 1793 roci v seli nalichuvalosya 134 dvoriv z naselennyam cholovichoyi stati 421 zhinochoyi 349 U 1809 roci bula pobudovana nova Mihajlivska cerkva rekonstrujovana j nini diyucha Centr Chornomorskogo kozackogo krayuPered pochatkom drugoyi tureckoyi vijni Potomkin otrimav dozvil vid Katerini II vidnoviti zaporozke vijsko Pislya vidnovlennya vijska postalo pitannya pro nadannya yim zemli ce pitannya Potomkin virishiv dlya kozakiv u 1790 r Na cej chas rosiyanami buli zajnyati zemli vid r Bug do Dnistra Ochakivska zemlya 19 04 1790 kozakam buli nadani ci zemli v dovichne volodinnya Otrimati gramotu kozaki v toj chas ne mogli tak yak do zakinchennya vijni zemli oficijno nalezhali she turkam Slobodzeya bula centrom Chornomorskogo kozackogo krayu Ochakivskoyi zemli Tut znahodivsya koshovij chornomorskogo vijska ta vsya kozacka starshina tut znahodilas takozh vijskova kasa artileriya vijskovij tabir a pislya pripinennya vijskovih dij z turkami i ves kozackij flot Kozaki pobuduvali tut budinok vijskovoyi kancelyariyi cerkvu shkoli garmatnici bagato budinkiv ta postoyalih dvoriv dlya prozhivannya Bagato kozakiv ta starshini pereselili syudi svoyi sim yi z Katerinoslavskoyi guberniyi Do lyutogo 1792 syudi bulo pereseleno 7759 kozackih ta starshinskih simej V samomu koshi kozaki pobuduvali kramnici a po berezi Dnistra ta r Turunchuku voni zaklali hutori z vinogradnimi ta fruktovimi sadami Hutori Antina Golovatogo ta Zahara Chepigi buli najbilshimi ta najkrashe vporyadkovanimi Pislya zakinchennya rosijsko tureckoyi vijni poslugi kozakiv Rosijskij imperiyi v cih krayah stali nepotribnimi i krim togo pislya smerti Potomkina Katerina II zabrala nadanu ale ne pidtverdzhenu gramotoyu tak yak vijna she trivala i zemli znahodilisya u vidomstvi turkiv zemlyu mizh Dnistrom ta Bugom Chornomorskogo kozackogo krayu A natomist Katerina II poobicyala nadati kozakam za zaslugi v 2 ij tureckij vijni ostriv Fanagoriyu zi vsima zemlyami po pravu storonu richki Kubani vid yiyi pochatku do Ust Labunskogo redutu Dlya otrimannya ciyeyi gramoti z Slobodzeyi v Peterburg bula vidpravlena kozacka delegaciya ocholyuvana Antinom Golovatim Posli buli urochisto zustrinuti pislya povernennya spochatku vidbulasya sluzhba v vijskovij cerkvi Sv Trijci a piznishe Antin Golovatij ta Zahar Chepiga vlashtuvali dlya starshini i prostih kozakiv svyatkuvannya Golovatij svoyim koshtom vibuduvav zamist staroyi cerkvi Sv Arh Mihayila v Slobodeyi novu nad mogiloyu svoyeyi ulyublenoyi donki Krim togo Antin Golovatij zrobiv pozhertvuvannya dlya monastirya v Nyamti ta na Afoni Pereselennya kozakiv na Kuban bulo pospishnim voni musili za bezcin prodati svoye majno pevna kilkist kozakiv ne pogodilasya zalishati svoyi domivki i zalishilisya nadali zhiti v Slobodzeyi ta na zemlyah Chornomorskogo kozackogo krayu 30 04 1793 kozaki z Antinom Golovatim virushili z Slobodzeyi na Kuban Do 1863 roku odne iz najbilshih selish Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi 648 dvoriv p yat tisyach zhiteliv moldavani j velikorosi dvi pravoslavni cerkvi shkola bazar raz na dva tizhni kramnici volosna dopomizhna kasa zasnovana v 1848 roci Stanom na 1886 rik u seli centri Slobodzejskoyi volosti Tiraspolskogo povitu meshkalo 4818 osib nalichuvalos 880 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi shkola zemska stanciya ta 5 lavok vidbuvalis bazari cherez 2 tizhni po chetvergah HH HHI stolittyaDo 1907 roku v Slobodzeyi 2202 dvoriv u yakih prozhivalo 12 761 zhitel u comu chisli cholovichoyi stati 6371 i zhinochoyi stati 6390 Naselennya zajmalosya perevazhno vinogradarstvom ribalstvom torgivleyu hliborobstvom Selo skladalosya iz dvoh chastin gromad rosiyan i moldovan Zhiteli kolishni derzhavni selyani rosiyani moldavani j ukrayinci U seli volosne pravlinnya silskij starosta j pisar okremo na moldavsku j rosijsku chastini volosna oshadno pozichkova kasa 48 desyackih kvartalnij uryadnik dva strazhniki dva pravoslavnih hrami shkoli zemska j cerkovno parafiyalna U lyutomu 1920 roku v Slobodzeyi vstanovlena radyanska vlada Do kincya 1933 roku praktichno vsi selyani Slobodzeyi buli ob yednani v dribni gospodarstva U seli Slobodzeya Moldavska v cej chas diyali kolgospi imeni Chapayeva Kalinina j Chervonij Partizan U seli Slobodzeya Rosijska zasnuvali kolgosp Politotdel Bula stvorena Slobodzejska mashinno traktorna stanciya MTS ta Karagashski zroshuvalni kanali Do 1940 roku selo v skladi Tiraspolskogo rajonu Moldavskoyi avtonomnoyi RSR Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni rumunska okupacijna vlada vklyuchila selo Slobodzeya do skladu gubernatorstva Transnistriya ta bulo dodano razom iz Grosulove Rozdilna Selz Cebrikove i Tiraspol do Tiraspolskogo povitu V 1951 1956 rokah vsi ranishe stvoreni kolgospi Slobodzeyi ob yednani v kolgosp imeni Stalina zgodom kolgosp 1 travnya kolgospi Slobodzeyi Rosijskoyi buli ob yednani v kolgosp XX partz yizd Ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR vid 3 chervnya 1958 roku Slobodzejskij rajon buv skasovanij i utvorenij Tiraspolskij rajon iz centrom u misti Tiraspoli Postanovoyu prezidiyi Verhovnoyi Radi MRSR vid 21 chervnya 1971 roku Tiraspolskij rajon buv skasovanij a na jogo bazi stvorenij Grigoriopolskij i Slobodzejskij rajoni Administrativnim centrom Slobodzejskogo rajonu znovu stala Slobodzeya moldavska chastina Prezidiya Verhovnoyi Radi MSSR 28 sichnya 1972 roku svoyim rishennyam ob yednala silski Radi Slobodzeyi moldavskoyi i rosijskoyi v odne selo Slobodzeya j vidnesla jogo do kategoriyi selish miskogo tipu 12 chervnya 2002 roku rishennyam Verhovnoyi Radi PMR Slobodzeya staye mistom EkonomikaNajbilshimi pidpriyemstvami ye Slobodzejskij hlibokombinat sho postachaye produkciyu v bagato naselenih punktiv regionu j Slobodzejskij konservnij zavod sho eksportuye soki j konservi v Rosiyu j v Ukrayinu Osnovna masa naselennya zajnyata nevirobnichimi vidami diyalnosti u sferi obslugovuvannya a takozh u silskomu gospodarstvi Bilsha chastina zhitlovogo fondu privatni budinki centr zabudovanij bagatopoverhovimi budinkami U rajoni richki Dnistra ye zona vidpochinku OsvitaU misti 4 shkoli 3 serednih zagalnoosvitnih odna moldavska j dvi rosijski i odna rosijska shkola nepovnoyi osviti NekropoliBilya cerkvi Sv Mihajla pohovana donka Antina Golovatogo Vidomi lyudiAntin Golovatij kozackij koshovij otaman polkovnik Samarskoyi palanki brigadir komanduvach Chornomorskoyi kozackoyi flotiliyi vijskovij i gromadskij diyach povstanec sotnik Armiyi UNR Zaharij Chepiga drugij pislya Sidora Bilogo ta ostannij koshovij otaman Chornomorskogo kozackogo vijska DzherelaMateriali krayeznavchogo muzeyu mista Slobodzeyi Slobodzejskij rajderzharhiv opis 1 fondi 62 90 94 98 111 205 Ivanov P A Chernomorskie kazaki v Slobodzee s risunkami 338 zased c 80 90 Zapiski Odesskogo Obshestva Istorii i Drevnostej Posilannya 1 Karta Slobodzejskogo rajonu Oficijnij sajt mista SlobodzeyiPrimitkiNicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi Indreptar bibliografic Volumul 2 M Z Chișinău Universitas 1991 S 258 434 s ISBN 5 362 00842 0 d Track Q113255704d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739d Track Q21197 Ingulskij step Zbirnik Uporyadnik V A Serdyuk K Yaroslaviv Val 2018 456 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi