Ге́рца (рум. Herța) — місто в Чернівецькому районі Чернівецької області України, центр Герцаївської міської громади та колишній райцентр.
Герца | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Спиридонiвська церква | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Чернівецька область | ||||||||
Район | Чернівецький район | ||||||||
Громада | Герцаївська міська громада | ||||||||
Засноване | 1437 | ||||||||
Статус міста | від 1864 року | ||||||||
Населення | ▼ 2097 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▼ 2097 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 3,2 км² | ||||||||
Поштові індекси | 60500-05 | ||||||||
Телефонний код | +380-3740 | ||||||||
Координати | 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д.Координати: 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 159 м | ||||||||
Водойма | р. Герца (Герцівка) | ||||||||
Назва мешканців | ге́рцівець, ге́рцівка, ге́рцівці | ||||||||
День міста | 14 жовтня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Новоселиця | ||||||||
До станції | 10,3 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- автошляхами | 32 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 513 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 60500, Чернівецька обл., м. Герца, вул. Ґеорґе Асакі, 9 | ||||||||
Герца у Вікісховищі
|
У місті наявна пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква. Одне з найбільших підприємств міста — шкіряно-галантерейна фабрика «Прут», на якій працює понад 1,3 тис. робітників. В місті розташовані цегельний завод, харчосмакова фабрика, діють 3 школи.
Географія
Герца розташована на перетині автошляхів Т 2604 та Т 2606, які дають вихід до пункту контролю Дяківці. Через місто тече річка Герци.
Клімат
Місто знаходиться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія
Виникнення міста Герца відноситься до XIV—XV століття. Вперше Герца згадується в молдавській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца (Герцівка).
Майже до кінця XVIII століття Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775—1777 роках Герца була окупована австрійськими військами (і входила до Чернівецького краю), але з 1777 р. знову переходить у володіння Молдавського князівства — васала Османської імперії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру. Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції (входить до Дорогойського краю Молдавського князівства), але залишається важливим торговим центром.
З незалежністю Румунії місто в 1861 році ввійшло до її складу, де і залишалося до 1940 р., коли відійшло до СРСР.
До Другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня.
З 1962 року Герца перестає бути районним центром і входить до складу Глибоцького району. В наступні 30 років місто не одержує належного соціально-економічного розвитку.
З 24 серпня 1991 року місто входить до складу незалежної України, а з 1992 року місто Герца стає районним центром новоствореного Герцаївського району.
У 1993 році включили у межі міста 56,5 гектара земель Тернавської сільради, 8,3 гектара земель Молницької сільради Герцаївського району та затвердити межі міста загальною площею 322,3 гектара.
У 2018 році шляхом об'єднання сільських рад, місто стає адміністративним центром Герцаївської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року місто належало до Герцаївського району, після його ліквідації, увійшло до складу Чернівецького району.
Населення
Станом на 1 січня 1997 року в місті проживало 2,5 тис. мешканців.
За даними Всеукраїнському перепису населення 2001 року, населення міста Герца за рідною мовою було таким: румунською (68.08 %), українською (17.98 %), російською (10.89 %) та молдовською (2,7 %).
Динаміка населення Герци:
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
румунська | 70,79% |
українська | 17,98% |
російська | 10,89% |
угорська | 0,05% |
вірменська | 0,05% |
гагаузька | 0,05% |
інші | 0,16% |
Відомі люди
Народилися у Герці
- румунський письменник, громадський і культурний діяч Георге Асакі;
- заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Казахської РСР Мойсей Гольдблат;
- англо-американський політолог і теоретик у галузі державного управління Герман Файнер (1898—1969).
Поховані в братській могилі в Герці
- — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
- — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 22.06.1941 р.
- — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
- — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
Загинули в Афганістані
- . — (*27.08.1965, м. Герца — 30.01.1984). Закінчив Чернівецький кулінарний технікум. Навчався в Герцаївській музичній школі. Після закінчення Ташкентського навчального підрозділу з грудня 1983 р. служив у в/ч польова пошта 71176 кулеметником на вертольоті МІ-8. 30 січня 1984 р. вертоліт був обстріляний. Важкопоранений рядовий Олег Андрієш помер по дорозі до своїх. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Похований в м. Герца.
Галерея
- Палац культури, колишня синагога
- Ще одна колишня синагога
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2019.
- . Інститут Національної Статистики України. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 25 серпня 2014.
- Україна / Ukrajina. Герца. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 23 серпня 2019.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 262.
- Савченко І. В. Герца [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 95. — .
- Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 511: «Herta».
- Pinkas HaKehilot, Romania, Vol. 1 (1969), p. 118: «Herta»
Посилання
- Герца // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- http://www.castles.com.ua/gerca.html [ 21 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Місто Герца // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge rca rum Herța misto v Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti Ukrayini centr Gercayivskoyi miskoyi gromadi ta kolishnij rajcentr GercaGerb GerciSpiridonivska cerkvaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Gercayivska miska gromadaZasnovane 1437Status mista vid 1864 rokuNaselennya 2097 01 01 2022 povne 2097 01 01 2022 Plosha 3 2 km Poshtovi indeksi 60500 05Telefonnij kod 380 3740Koordinati 48 08 48 pn sh 26 15 30 sh d 48 14667 pn sh 26 25833 sh d 48 14667 26 25833 Koordinati 48 08 48 pn sh 26 15 30 sh d 48 14667 pn sh 26 25833 sh d 48 14667 26 25833Visota nad rivnem morya 159 mVodojma r Gerca Gercivka Nazva meshkanciv ge rcivec ge rcivka ge rcivciDen mista 14 zhovtnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya NovoselicyaDo stanciyi 10 3 kmDo obl resp centru avtoshlyahami 32 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 513 kmMiska vladaAdresa 60500 Chernivecka obl m Gerca vul George Asaki 9 Gerca u Vikishovishi MapaGercaGerca U misti nayavna pam yatka arhitekturi pochatku XIX stolittya Spiridonivska cerkva Odne z najbilshih pidpriyemstv mista shkiryano galanterejna fabrika Prut na yakij pracyuye ponad 1 3 tis robitnikiv V misti roztashovani cegelnij zavod harchosmakova fabrika diyut 3 shkoli GeografiyaGerca roztashovana na peretini avtoshlyahiv T 2604 ta T 2606 yaki dayut vihid do punktu kontrolyu Dyakivci Cherez misto teche richka Gerci Klimat Misto znahoditsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya IstoriyaPam yatka arhitekturi pochatku XIX stolittya Spiridonivska cerkva Viniknennya mista Gerca vidnositsya do XIV XV stolittya Vpershe Gerca zgaduyetsya v moldavskij gramoti za 1437 rik Na toj chas misto zajmalo znachnu teritoriyu zabudova bula po obidva berega richki Gerca Gercivka Majzhe do kincya XVIII stolittya Gerca bula feodalno zalezhnim mistom i lishe u 1732 r perehodit do rozryadu torgovogo mistechka U 1775 1777 rokah Gerca bula okupovana avstrijskimi vijskami i vhodila do Cherniveckogo krayu ale z 1777 r znovu perehodit u volodinnya Moldavskogo knyazivstva vasala Osmanskoyi imperiyi U comu zh roci misto nabulo statusu krajovogo centru Rozbudova mista prodovzhuyetsya do 1834 roku Pislya cogo Gerca vtrachaye svoyi administrativni funkciyi vhodit do Dorogojskogo krayu Moldavskogo knyazivstva ale zalishayetsya vazhlivim torgovim centrom Z nezalezhnistyu Rumuniyi misto v 1861 roci vvijshlo do yiyi skladu de i zalishalosya do 1940 r koli vidijshlo do SRSR Do Drugoyi svitovoyi vijni u misti prozhivalo 8 45 tis meshkanciv V pershi dni vijni misto bulo majzhe povnistyu zrujnovane Pislya vizvolennya bulo vidbudovano ale chiselnist naselennya ne dosyagla dovoyennogo rivnya Z 1962 roku Gerca perestaye buti rajonnim centrom i vhodit do skladu Glibockogo rajonu V nastupni 30 rokiv misto ne oderzhuye nalezhnogo socialno ekonomichnogo rozvitku Z 24 serpnya 1991 roku misto vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini a z 1992 roku misto Gerca staye rajonnim centrom novostvorenogo Gercayivskogo rajonu U 1993 roci vklyuchili u mezhi mista 56 5 gektara zemel Ternavskoyi silradi 8 3 gektara zemel Molnickoyi silradi Gercayivskogo rajonu ta zatverditi mezhi mista zagalnoyu plosheyu 322 3 gektara U 2018 roci shlyahom ob yednannya silskih rad misto staye administrativnim centrom Gercayivskoyi miskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku misto nalezhalo do Gercayivskogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu NaselennyaMovnij sklad zgidno z perepisom 2001 roku Rumunska 68 08 Ukrayinska 17 98 Rosijska 10 89 Moldovska 2 71 Inshi movi 0 34 Stanom na 1 sichnya 1997 roku v misti prozhivalo 2 5 tis meshkanciv Za danimi Vseukrayinskomu perepisu naselennya 2001 roku naselennya mista Gerca za ridnoyu movoyu bulo takim rumunskoyu 68 08 ukrayinskoyu 17 98 rosijskoyu 10 89 ta moldovskoyu 2 7 Dinamika naselennya Gerci Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokrumunska 70 79 ukrayinska 17 98 rosijska 10 89 ugorska 0 05 virmenska 0 05 gagauzka 0 05 inshi 0 16 Vidomi lyudiNarodilisya u Gerci rumunskij pismennik gromadskij i kulturnij diyach George Asaki zasluzhenij diyach mistectv URSR narodnij artist Kazahskoyi RSR Mojsej Goldblat anglo amerikanskij politolog i teoretik u galuzi derzhavnogo upravlinnya German Fajner 1898 1969 Pohovani v bratskij mogili v Gerci 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 24 06 1941 r 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 22 06 1941 r 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 24 06 1941 r 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 24 06 1941 r Zaginuli v Afganistani 27 08 1965 m Gerca 30 01 1984 Zakinchiv Cherniveckij kulinarnij tehnikum Navchavsya v Gercayivskij muzichnij shkoli Pislya zakinchennya Tashkentskogo navchalnogo pidrozdilu z grudnya 1983 r sluzhiv u v ch polova poshta 71176 kulemetnikom na vertoloti MI 8 30 sichnya 1984 r vertolit buv obstrilyanij Vazhkoporanenij ryadovij Oleg Andriyesh pomer po dorozi do svoyih Posmertno nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Pohovanij v m Gerca GalereyaPalac kulturi kolishnya sinagoga She odna kolishnya sinagogaDiv takozhBukovina Pivnichna Bukovina Kraj GercaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2019 Institut Nacionalnoyi Statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 25 serpnya 2014 Ukrayina Ukrajina Gerca Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kovtun V V Stepanenko A V Goroda Ukrainy Ekonomiko statisticheskij spravochnik K Visha shkola 1990 S 262 Savchenko I V Gerca 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 95 ISBN 966 00 0405 2 Encyclopedia of Jewish Life 2001 p 511 Herta Pinkas HaKehilot Romania Vol 1 1969 p 118 Herta PosilannyaGerca Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http www castles com ua gerca html 21 bereznya 2008 u Wayback Machine Misto Gerca Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi