Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Існують суперечки щодо національної самосвідомости та назви рідної мови основної етнічної групи в Республіці Молдова Час

Проблема національної ідентифікації у Молдові

Проблема національної ідентифікації у Молдові

Існують суперечки щодо національної самосвідомости та назви рідної мови основної етнічної групи в Республіці Молдова. Частіше обговорюється питання, чи є молдовани підгрупою румунів чи окремою етнічною групою. Існує лише одностайна думка щодо спільної румунської мови, однак тривають суперечки щодо використання терміну «молдовська мова» в певних політичних контекстах, особливо серед молдовеністів та проросійських сил.

image
Карта Європи із зображенням Республіки Молдова (зелений) та Румунії (помаранчевий).

Декларація незалежности Республіки Молдова від 1991 року називає офіційну мову «румунською», а першим гімном, прийнятим незалежною Молдовою, був «Deșteaptă-te, române» («Прокинься, румуне!»), так само, як і гімн Румунії. Віддзеркалюючи політичну еволюцію в країні, Конституція Молдови (1994 р.) називає офіційну мову «молдовською» і встановлює як гімн «Limba noastră» (наша мова, без жодного явного посилання на її назву). Більше того, у 2003 році несудовий політичний документ під назвою «Концепція національної політики Республіки Молдова», прийнятий тодішнім парламентом, де домінували комуністи, прямо визначає румунів як етнічну меншість у Молдові.

Офіційно санкціоноване розмежування між молдованами та румунами було піддано критиці деякими представниками наукового співтовариства в Молдові, і воно викликало протести з боку певних верств населення, особливо інтелігенції та студентів, у свою чергу, натхненних кількома політичними силами. Крім того, проблема напружила дипломатичні відносини Республікою Молдова з сусідньою Румунією.

За деякою інформацією, кожен четвертий громадянин Республіки Молдова має паспорт Румунії (за оцінкою січня 2021 року населення Молдови без Придністров'я становить 2,597,100 осіб) — з 2000 по 2020 роки в Румунії було прийнято 786 546 заяв громадян Республіки Молдова про громадянство, і з них було задоволено 642 149 заяв.

Опитування

Опитування, опубліковане у 2002 році норвезькою академічною групою під керівництвом Пола Колсто, показало, що етнічна самоідентифікація як виключно румунська в Молдові була дуже низькою; лише 12 із 762 осіб ідентифікувалися як румуни. (Група не опитувала жодного жителя Придністров’я.) На питання, чи відрізняються етнічні молдовани від етнічних румунів, 26% самопроголошених молдован сказали «дуже різні», 55% «дещо інші», і лише 5% не помітили різниця. Натомість, на запитання про різницю між молдовською та румунською мовами 53,5% не бачили різниці, 33,3% вважали їх «дещо різними», а 11% не знали. Колсто та ін. зробив висновок, що «ким би не вважало себе румунськомовне населення Молдови в міжвоєнний період, переважна більшість з них тепер усвідомила молдовську етнічну ідентичність», тобто було встановлено, що в міжвоєнний період багато румун асимілювалися серед молдовського населення. Однак вони відзначили, що ця ідентичність «слабо пов’язана» з мовою.

Опитування, проведене в Молдові IMAS-Inc Chişinău у жовтні 2009 року, дало дещо детальну картину сприйняття ідентичности всередині країни. Учасникам було запропоновано оцінити зв’язок між ідентичністю молдован та румунів за шкалою від 1 (повністю те саме) до 5 (повністю різне). Опитування показує, що 26% всіх опитаних, які включають усі етнічні групи, стверджують, що дві ідентичності однакові або дуже схожі, тоді як 47% стверджують, що вони різні або зовсім різні. Результати суттєво відрізняються між різними категоріями досліджуваних. Наприклад, 33% молодих респондентів (віком 18–29 років) обрали те саме або дуже схоже, а 44% – різні або дуже різні. Серед респондентів старшого віку (віком понад 60 років) відповідні показники становили 18,5% та 53%. Одне з найбільших відхилень від середнього по країні було серед жителів столиці Кишинева, для яких показники становили 42% і 44%. Опитування також показує, що порівняно із середнім показником по країні (25%) люди частіше сприймають дві ідентичності як однакові або дуже схожі, якщо вони молоді (33%), є носіями румунської мови (30%), мають вищу освіту (36%) або проживають у містах (30%), особливо в столиці (42%). Тобто, на відповіді значну роль мав вік, місце проживання та рівень освіти опитуваних (молодь, міські жителі та люди з вищою освітою значно частіше не виділяла різниці).

Румунія

У Румунії жителів Республіки Молдова в розмовній мові називають «бессарабами» (basarabeni) (за назвою Бессарабського регіону), щоб відрізнити їх від жителів західної Молдови, які також зазвичай називають себе (або називаються жителями інших румунських регіонів) як «молдовани» (moldoveni), але декларують румунську національність.

Мовне питання

Докладніше: Мови Молдови, Молдовська мова та Румунська мова

Конституція 1994 року називає офіційною мовою молдовську, тоді як Декларація незалежности Молдови 1991 року називає її румунською». У національній шкільній програмі на 2012–2013 роки перераховані предмети «Limba și literatura română» (румунська мова та література) та «Istoria română». și universală» (буквально «Історія румунів та універсальна (історія)»). Румунська мова була назвою предмета, який викладали в школах після проголошення незалежности Молдови. Станом на 2013 рік уряд Молдови перераховує «румунську» як один із мовних варіантів. Також у грудні 2013 року Конституційний суд Молдови постановив, що Декларація незалежности має перевагу над Конституцією, а державна мова має називатися «румунською».

По суті, немає розбіжностей щодо того, що стандартна форма офіційної мови в Молдові ідентична стандартній румунській; розмовна мова Молдови, незважаючи на невеликі регіональні відмінності, цілком зрозуміла носіям з Румунії і навпаки. Невеликі відмінності полягають у вимові та виборі лексики. Наприклад, у Республіці Молдова та румунській частині Молдови капуста, сівалка та кавун є відповідно "curechi", "sfredel" і "harbuz", але їх синоніми "varză", "burghiu" і "pepene" більш поширені у Волощині.

Ті, хто хоче уникнути лінгвістичних суперечок, іноді використовують клаузулу «limba de stat» (державна мова). Фактично, молдовська мова є молдовським діалектом румунської з несуттєвими регіональними відмінностями.

2 березня 2023 року парламент Молдови проголосував за заміну в законодавстві Молдови словосполучень «молдовська мова», «державна мова» та «офіційна мова» на словосполучення «румунська мова». Зміна була представлена не як конституційна, а лише технічна, оскільки вона мала б виконати рішення Конституційного суду Молдови від 2013 року. Ця зміна була підтримана правлячою Партією «Дія і Солідарність» та зустріла рішучу опозицію з боку Блоку комуністів і соціалістів. Академія наук Молдови також підтримала це рішення.

Подвійне громадянство

У 2001 році ЄС тиснув на Румунію, щоб вона вимагала закордонних паспортів для всіх молдовських мандрівників. Відразу після цього значна кількість молдован почала подавати документи на румунське громадянство. Неофіційні дані 2001 року свідчать про те, що вже близько 200 000 молдован також мали румунське громадянство, незважаючи на те, що подвійне громадянство в той час було офіційно незаконним у Молдові. Через велику кількість заяв румунське посольство ввело мораторій у 2002 році. Подвійне громадянство стало питанням виборів під час місцевих виборів 2003 року в Молдові. У листопаді того ж року молдовський парламент ухвалив закон, який дозволяв подвійне громадянство; це стосувалося інших країн, крім Румунії, зокрема Росії та України.

У вересні 2007 року Румунія відновила свою політику надання (або, як вона каже, відновлення) румунського громадянства молдованам, які цього просили. У відповідь очолюваний комуністами парламент Молдови ухвалив (у жовтні 2007 року) закон, який забороняє обіймати державні посади всім, хто має подвійне громадянство або проживає за кордоном. До 2007 року близько 120 000 громадян Молдови отримали румунське громадянство. У 2009 році Румунія надала на 36 000 громадян більше і очікує збільшити їх до 10 000 на місяць. Президент Румунії Траян Бесеску стверджував, що ще понад 1 мільйон подали запити про це, і дехто вважає цю високу кількість результатом цієї суперечки про ідентичність. Комуністичний уряд (2001–2009), явний прихильник окремої молдовської етнічної групи, вважав множинне громадянство загрозою для молдовської державности.

Закон Молдови, що обмежує політичні права осіб, які мають подвійне громадянство, був оскаржений до Європейського суду з прав людини у справі Танасе проти Молдови. 27 квітня 2010 року Велика палата ЄВКПЛ вирішила, що заборона є «непропорційною меті уряду щодо забезпечення лояльности» державних службовців і членів парламенту.

Один із заявників, опитаний Der Spiegel, сказав: "Я хочу поїхати далі на Захід з цим паспортом. Мене не хвилює Румунія". EU Observer написав, що «багато молдован вважають румунський паспорт ключем до ЄС», за словами Мар’яна Германа, прокуратури Бухареста, чия канцелярія розслідувала мережу зловмисників і бюрократів, які прискорювали подання заяв на громадянство за гроші. «Всі це знають», — сказав він. «Вони просять румунське громадянство лише тому, що це дає їм свободу подорожувати та працювати в межах ЄС». Посадовець Національного управління громадянства, NCA, в Бухаресті, на умовах анонімности, підтвердив, що молдовани не проявляли малого інтересу до отримання румунського громадянства до 2007 року».

Згідно з дослідженням 2012 року, проведеним Фондом Сороса, з 1991 по 15 серпня 2011 року рівно 226 507 жителів Молдови отримали румунське громадянство. Оновлене дослідження з того ж джерела показало, що з моменту прийняття закону про громадянство в 1991 році до кінця 2012 року кількість успішних заяв з Молдови становила 323 049. Фактична кількість осіб, які отримали громадянство в цих заявах, залишається незрозумілою, оскільки кожна заява може включати неповнолітніх, залежно від подачі дорослих. За оцінками, кількість людей становить близько 400 тис.

Проте за деякою інформацією станом на травень 2021 року, кожен четвертий громадянин Республіки Молдова має паспорт Румунії — з 2000 по 2020 роки в Румунії було прийнято 786 546 заяв громадян Республіки Молдова про громадянство, і з них було задоволено 642 149 заяв. За даними Нацбюро статистики, населення Республіки становить майже 2,6 мільйони осіб без Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я. Бухарест же довгий час відмовлявся надати офіційному Кишиневу число громадян Молдови, які звернулися за спрощеною процедурою за румунським громадянством.

Політичні позиції

Основні політичні сили Молдови мають різні думки щодо ідентичности молдован. Ця суперечність виражається в їхньому ставленні до національної історії, яку слід викладати в школах. Такі сили, як Ліберальна партія (ЛП), Ліберально-демократична партія (ЛДПМ) та Альянс «Наша Молдова» (АМН) підтримують викладання історії румунів. Інші, такі як Демократична партія (ДП) і Партія комуністів (ПКРМ), підтримують історію Республіки Молдова.

Молдовенізм

Докладніше: Молдовенізм

Радянські спроби, які почалися після 1924 року та були повністю реалізовані після 1940 року, сильно підкреслити місцеву молдовську ідентичність та перетворити її в окрему етнічність, а також її повторення в політиці Молдови після здобуття незалежности, особливо під час комуністичного уряду (2001–2009), часто називають молдовеністами. Позиція молдовенців спростовує нібито румуно-молдовську етнічну ідентичність, а також іноді існування спільної мови. Американський історик Джеймс Стюарт Олсон у своїй книзі «Етноісторичний словник Російської та Радянської імперій» вважає, що молдовани та румуни настільки тісно пов’язані з румунською мовою, етнічністю та історичним розвитком, що їх можна вважати одним і тим же народом.

Оскільки «молдовська мова» широко вважається просто політичним терміном, який використовується для позначення румунської мови, прихильників окремої мови часто вважають антинауковими та політичними. Типовим прикладом є молдовсько-румунський словник.

Президенти Молдови про мову та ідентичність молдован

Мірча Снєгур, перший президент Молдови (1992–1996), дещо різнобічний прихильник спільної румуно-молдовської етнічної та мовної ідентичности:

"În suflet eram (și sunt) mai român decât mulți dintre învinuitori."

«У своїй душі я був (і є) більш румун, ніж більшість моїх обвинувачів».


Міхай Гімпу, спікер парламенту Молдови та тимчасовий президент (2009–2010), рішучий прихильник спільної румуно-молдовської етнічної ідентичности:

"Dar ce am câștigat având la conducere oameni care știau că limba e română și că noi suntem români, dar au recunoscut acest adevăr doar după ce au plecat de la guvernare? Eu nu am venit să manipulez cetățenii, ci să le spun adevărul."

"Що ми отримали, маючи лідерами людей, які знали, що мова румунська, а ми румуни, але визнали цю істину лише після того, як пішли з посади? Я прийшов не для того, щоб маніпулювати громадянами, а щоб сказати їм правду."


Володимир Воронін, президент Молдови (2001–2009), противник спільної румуно-молдовської етнічної ідентичности, часом визнавав існування спільної мови:

«Limba moldovenească este de fapt mama limbii române. S-o numești română înseamnă să înșeli istoria și să-ți nedreptățești propria mamă.»

"Молдовська мова насправді є матір'ю румунської мови. Назвати її румунською – це зрадити історію і вчинити несправедливість щодо власної матері."

"Vorbim aceeași limba, chiar dacă o numim diferit."

"Ми говоримо однією мовою [в Румунії та Молдові], хоча називаємо її по-різному."

Відомі мовні суперечки

  • 18 липня 2018 року мер міста Бельці Ніколай Григорісін не зміг поспілкуватися безпосередньо з послом Японії в Молдові Масанобу Йоші, який вільно володіє румунською. З'ясувалося, що це пов'язано з тим, що Григорісін не володіє мовою, а розмовляє лише російською.
  • Олена Хренова, депутат від Партії соціалістів Республіки Молдова, використовувала російську мову для дебатів і висловлення своєї думки в парламенті. Основною причиною цього Хренова назвала погане знання мови.

Історія

Молдавське князівство (1359–1812)

Докладніше: Заснування Молдовського князівства та Молдова (регіон)
image
Хроніка довговічности Романо-Молдо-Влахілора (Хроніка довговічности Романо-Молдо-Влахірів). Автор молдавського князя Димитрія Кантеміра.
image
Румунська книга навчання. Написав митрополит Молдавський Варлаам Моц.

Молдавська ідентичність у середньовічних літописах

Літописи середньовічної Молдавії засвідчили імена, якими жителі Молдавії називали себе, а також спільну мову та походження молдаван, волохів та трансільванців. Перший важливий літописець Молдавії Григоре Урече (1590–1647) стверджує, що румуни Угорського королівства та молдавани мають одне походження, оскільки обидва «походять з Риму». Цей же автор називає мову свого твору «нашою молдавською мовою». Пізніше літописець Мирон Костін (1633–1691) у своїй «Про молдавський народ» писав, що «найдавніша і праведніша» назва народу, що населяє Молдову, Валахію та Трансільванію, — румуни, «тобто римський», і що це Ім'я збереглося від колонізацій імператора Траяна до цього дня, хоча частіше серед волохів і трансільванців. Він також зазначив, що, хоча жителі Молдови ідентифікують себе як «молдавські», вони називають свою мову «румунською». Подібну думку висловлював і його син, хроніст Ніколае Костін (1660–1712). Волоський літописець Костянтин Кантакузіно (1655–1716) пояснює, що під румунами він має на увазі румунів з Валахії, Трансільванії та Молдавії, оскільки всі вони говорять по суті. однією мовою і мають спільне походження. Проте він також стверджує, що на відміну від волохів і трансільванців, які ідентифікують себе як «румуни», населення Молдавії ідентифікує себе як «молдавани». Берліна написав історичну книгу «Hronicul vechimei a Romano-Moldo-Vlahilor» («Хроніка стародавности румуно-молдавсько-влахів»). У вступній частині він називає її «літописом усієї румунської землі» (Hronicon a toată Țara Românească), яка «згодом була розділена на Молдавію, Валахію та Трансільванію» (care apoi s-au împărțit în Moldova, Munteneiac Ardealăul) і згадує, що книга спочатку була написана латиною, а потім перекладена румунською (pre limba românească). Підтверджуючи, що жителі Молдови називають себе «молдаванами», він також стверджує, що «румунська мова» має використовуватися, коли йдеться про трансільванців, молдаван та волохів (carii cu toții cu un nume de obște români să chiamă).

Вибрані іноземні мандрівники про молдаван

Кілька іноземних мандрівників Молдавією з 16 століття відзначали, що місцеві жителі називали себе «румунами», а свою мову — «румунською». Згадують також про усвідомлення спільного римського походження серед жителів Молдавії та сусідніх Валахії та Трансільванії. Георг Райхерсторффер (1495–1554), трансільванський саксонець, був емісаром Фердинанда I Габсбурга у Валахії та Молдавії. Райхерсторффер подорожував у 1527 і 1535 роках Молдавським князівством і написав свої мандрівні спогади – Moldaviae quae olim Daciae pars, Chorographia (1541), а також Chorographia Transylvaniae (1550). Описуючи географію Молдавії, він знаходить, що «крім цієї назви її ще називають Валахією», а потім, кажучи про молдавський народ, він каже, що «римська [італійська] мова все ще існує в цьому народі... тож волохи [з Молдавії] є італійською нацією, як вони стверджують, від старих римлян». Веронський літописець і найманець Алессандро Гваньіні (1538–1614) двічі їздив по Молдавії і допоміг деспоту Воде (Іоан Якоб Гераклід) здобути престол у 1563 році. У своїй біографії князя «Vita despothi Principis Moldaviae» він описав народу Молдови: «Цей народ волохів називає себе романами і кажуть, що вони походять від вигнаних римлян Італії. Їхня мова є сумішшю латинської та італійської мов, так що італієць може легко зрозуміти волоха». Після візиту до Молдавії анонімний мандрівник, ймовірно, італійський єзуїт, написав у 1587 році опис народу і виявив, що «ці люди [молдавани] належать до грецької віри, вони доброзичливо ставляться до всього римського, можливо, через свою зіпсована мова з латинської, або за віру, яку вони мають про своє походження від римлян, як вони називають себе римлянами». Крім того, згідно з цими джерелами, сусіди-слов’яни називали молдаван «влахами» або «волохами», термін, який однаково використовувався для позначення всіх носія романської мови з Валахії, Трансільванії та Балканського півострова. Микола Олахус (1493–1568), видатний гуманіст, пише в Hungaria et Attila, що молдавани мають ту ж мову, обряди та релігію, що й волохи, і що єдиний спосіб відрізнити їх — це одяг. Він також згадує, що мова молдаван та інших влахів колись була римською (латиною), оскільки всі вони були колоніями Римської імперії.

Томас Торнтон (1762–1814) написав у 1807 році книгу про свої численні подорожі по Османській імперії і каже, що волоські та молдавські селяни називають себе «румуном, або римлянами», щоб відрізнятися від бояр (місцевих дворян), і що їх мова – зіпсована латинка.

Ранні твори місцевою мовою Молдови

Так само в 1643 році молдавський князь Василе Лупу спонсорував книгу проповідей, перекладену митрополитом Молдавським Варлаамом зі слов’янської на румунську (pre limba Romeniască) і під назвою Carte Românească de Învățătură (румунська книга навчання). У передмові князя Лупу сказано, що воно звернене до всієї румунської нації всюди (la toată semenția românească de pretutindeni). Книга, також відома як «Казанія Варлаама» (Гомілія Варлаама), була першою надрукованою в Молдавії, а велика кількість примірників розповсюдилася в сусідніх провінціях, населених румунською мовою. Крім того, як реакція на переклад у Трансільванії кальвіністського катехизису на румунську мову, митрополит Варлаам написав у 1645 році «Відповідь на кальвіністський катехизис» (Răspuns la Catehismul calvinesc), звернений до «улюблених християн і з нами одного румунського народу» з Трансільванія Василе Лупу спонсорував друк у 1646 році першого кодексу законів у Молдові під назвою «Румунська книга навчання» (Carte românească de învățătură de la pravilele împărătești și de la alte giudețe). Книга була натхненна візантійською традицією, і в 1652 році у Валахії з’явився практично ідентичний кодекс законів, автором якого був князь Матей Басараб.

Молдавський митрополит Дософей надрукував Божественну Літургію румунською мовою. У своїй «Передмові до румунської нації» Дософтей називає книгу подарунком румунській мові, перекладеної з грецької на румунську.

Пізніше, після анексії Бессарабії Російською імперією, релігійні книги, написані в регіоні, почали називати «молдавською». Так, у менологіумі, надрукованому в Кишиневі в 1819 р., зазначено, що він був перекладений зі слов’янської на молдавську (тълмъчиндуль де пре лимба Словенѣскъ пре чѣ Молдовенѣскъ), як і типограф 1821 р. (Сау тълмъчить Молдовенеще де пре чель Словенескь).

Думка дипломатів

Йосиф II, правитель Австрійської імперії, і Катерина II, імператриця Росії в 1762–1796 рр., були готові об’єднати Молдову і Валахію, які тоді перебували під суверенітетом Османської імперії, щоб створити незалежну буферну державу між Росією та Австрією. Запропонована незалежна держава під назвою Дакія містила б Молдавію, Бессарабію та Валахію, але Катерина хотіла, щоб вона була під впливом Росії, як це було представлено в так званому «Грецькому проєкті». Під час дебатів у британському парламенті 1793 р. пан Уайтбрід, говорячи про ініціативу Франції створити незалежну Бельгію від Австрії, згадує ініціативу Едмунда Берка щодо утворення незалежної держави від Османської імперії під назвою Коло Дунаю, що включає Валахію, Молдавію та Бессарабія. Крім того, у спогадах сера Джеймса Портера (1720–1786), британського дипломата, посла Великої Порти в Стамбулі з 1747 по 1762 рр., згадується, що в Османській імперії наступними за чисельністю слов’янами є румеляни або роми. до яких належать молдавани та волохи, які називають себе румурами.

Бессарабія в складі Російської імперії (1812–1918)

У 1812 році східна частина Молдавського князівства, названа Бессарабією, що включає нинішню територію Республіки Молдова (крім Придністров'я), відійшла Османами до Російської імперії.

Ідея єдиної держави, яка включає всіх румунських мов із Трансільванії, Молдавії та Валахії, виникла не раніше 18 століття, оскільки була «чужою для духу епохи». Починаючи з 18 століття, з’явилася панрумунська національна ідея, натхненний німецьким і французьким романтичним націоналізмом. Молоді бояри з Молдавії та Валахії, які здобули освіту в західних університетах, повернулися додому з амбітними політичними цілями щодо модернізації своїх країн і прагнули здійснити ідеал єдиної румунської національної держави. Один важливий крок був досягнутий у 1859 році у сприятливому міжнародному контексті, коли Олександру Іоан Куза був загальним правителем автономних князівств Валахії та (західної) Молдавії. Новоутворена румунська держава поставила серед своїх першочергових завдань прищепити неписьменній сільській більшості почуття приналежности до спільної румунської нації через фінансовану державою загальноосвітню початкову школу. Романтичний історичний дискурс переосмислював історію як похід до єдиної держави. Важливими елементами національного проєкту були також створення стандартизованої румунської мови та орфографії, прийняття латинського алфавіту замість старої кирилиці. Хоча маси румунів у багатонаціональній Трансільванії все ще перебували під владою іноземних держав, завдяки взаємодії з етнічними групами та як реакція на статус політичної меншовартости та агресивну націоналістичну політику пізнішої угорської національної держави розвинулась румунська національна свідомість.

Такий розвиток подій не знайшов відображення в підконтрольній Росії Бессарабії. Русифікаційна політика режиму, більш успішна серед вищих верств суспільства, не мала істотного впливу на більшість сільських молдаван. Як зазначав тоді румунський політик Таке Йонеску, «румунських поміщиків русифікували шляхом кооптації, уряд дозволяв їм зберігати керівні позиції в управлінні провінцією, тоді як селянство було байдуже до національної проблеми: не було школи для денаціоналізації, і, хоча богослужіння в церкві проводилося російською мовою, насправді це мало значення» Крім того, як зазначала викладач Бухарестського університету Крістіна Петреску, Бессарабія пропустила «реформи, спрямовані на перетворення двох об’єднаних князівств [Валахія та Молдавії] у сучасну державу» Ірина Лівезеану стверджує, що, крім того, на початку XX століття селяни в усіх регіонах колишнього Молдавського князівства частіше ідентифікували себе як молдавани, ніж жителі міст.

У 1849 році Джордж Лонг пише, що Валахію і Молдавію розділяє лише політичний кордон і що їхня історія тісно пов’язана. Про останнього він каже, що в ньому проживають переважно волохи, які називають себе румунами. Етнолог Роберт Гордон Летам у 1854 р. пише, що ім’я, яким позначає себе волох, молдаван чи бессараб, є римським або румунським, ім’ям автор також користується романськими носіями Македонії. Так само в 1845 році німецькі брати Артур Шотт і Альберт Шотт (історик) пишуть на початку своєї книги – Walachische Mährchen (Волоські казки), – що волохи живуть у Валахії, Молдавії, Трансільванії, Угорщині, Македонії та Фессалії. Автори також згадують, що волохи відповідають Eo sum Romanu (я румун), коли їх запитують, хто вони.

Бессарабія в складі Великої Румунії (1918–1940)

У 1918 році Сфатул Царій проголосував за союз Бессарабії з Королівством Румунія. На той час у Бессарабії вже була румунська армія. Американський історик Чарльз Апсон Кларк зазначає, що кілька бессарабських міністрів, Кодряну, Пеліван і Секара, а також російський головнокомандувач Щербачов просили її втручання для підтримки порядку. Він також згадує, що після приходу румунської армії «всі класи Бессарабії, крім російських революціонерів, зітхнули з полегшенням». Однак він додає, що на початку втручання «викликало велике обурення серед тих, хто все ще тримався надії на Бессарабську державу в межах Російської Федеративної Республіки», таких як Іон Інкулец, президент Сфатул Царі та прем’єр-міністр Пантелімон Ерхан. який спочатку вимагав негайного виведення румунських військ, щоб уникнути громадянської війни. Однак пізніше Інкулец привітав румунського генерала Ернеста Броштяну, який відповідав за інтервенцію, на офіційному прийомі в Сфатул-Царі.

Враховуючи складні обставини, деякі вчені, такі як Крістіна Петреску та американський історик Чарльз Кінг, вважали суперечливим голосування Бессарабії на користь союзу з Румунією. Навпаки, історик Сорін Александреску вважає, що присутність румунської армії «не викликала об’єднання, [...] а лише зміцнила його». Так само Бернард Ньюман, який подорожував на велосипеді по всій Великій Румунії, стверджував, що немає жодних сумнівів, що голосування представляло переважне бажання в Бессарабії і що події, що призвели до об’єднання, свідчать про те, що мова не йшла про «захоплення», але добровільний вчинок свого народу.

Цитуючи Еммануеля де Мартона, історик Ірина Лівезеану згадує, що приблизно за часів унії бессарабські селяни «ще називали себе молдаванами». Вона додає пояснення Йона Ністора з 1915 року щодо подібного раніше явища на Буковині під владою Австрії, де селяни називали себе молдаванами, але «під впливом [румунської] літературної мови термін «молдовський» потім був замінений на «румунський» », тоді як «в Бессарабію цей вплив ще не проник»

Після об’єднання в кількох французьких та румунських військових звітах того періоду згадувалося про стриманість або ворожість бессарабських етнічних меншин, інколи разом із молдаванами, до нової румунської адміністрації. Лівезеану також зазначає, що на початку молдавська міська еліта, яка отримала освіту під російським правлінням, розмовляла переважно російською мовою і зневажала Румунію як «нецивілізовану» та культуру її еліти, про яку вона знала дуже мало.

Частково через відносну нерозвиненість у порівнянні з іншими регіонами Великої Румунії, а також через низьку компетентність і корумпованість частини нової румунської адміністрації в цій провінції, процес «перетворення бессарабських селян на румунів» був менш успішним, ніж в інших регіонах. регіонах і незабаром мала бути зруйнована радянською окупацією. Крістіна Петреску вважає, що перехід від царського типу місцевої адміністрації до централізованої румунської адміністрації відчужив багатьох молдаван, і багато з них відчували, що вони швидше зайняті, ніж об'єднані зі «своїми нібито братами». На основі розповідей групи бессарабців із сіл Бельського повіту, які, зокрема, вирішили переїхати до Румунії, а не жити під радянським режимом, Крістіна Петреску припускає, що Бессарабія, здається, є єдиним регіоном Великої Румунії, де центральній владі не вдалося «інтегрувати власну етніку», більшість з яких «навіть не почали вважати себе частиною румунської нації, виходячи за межі своєї прихильности до регіональних та місцевих зв’язків».

Бессарабія в складі Радянського Союзу (1940–1991)

У 1940 році Бессарабія разом з Північною Буковиною була включена до складу СРСР після ультиматуму румунському уряду. Радянська влада зробила кілька кроків, щоб підкреслити відмінність між молдованами та румунами, іноді використовуючи фізичну ліквідацію панрумунських прихильників, яких вважали «ворогами народу». Вони були репресовані НКВС і КДБ за «буржуазний націоналізм». Радянська пропаганда також прагнула забезпечити окремий статус різновидам румунської мови, якою розмовляли в СРСР. Таким чином, він нав’язував використання кирилиці, що походить від російського алфавіту, і пропагував виняткове використання назви «молдовська мова», забороняючи використання назви «румунська мова». Жорстка антирумунська радянська політика наклала слід на ідентичність молдаван.

Було кілька запитів повернутися до латинського алфавіту, який в Молдавській РСР вважався «більш придатним для романського ядра мови». У 1965 році вимоги 3-го з'їзду письменників Радянської Молдавії були відхилені керівництвом Комуністичної партії, а заміна була визнана «суперечною інтересам молдавського народу і не відображала його прагнень і сподівань».

Хоча був визнаний офіційним алфавітом Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, все почало змінюватися в 1988 і 1989 роках, коли Радянський Союз почав розпадатися. 27 серпня 1989 року Народний Фронт Молдови (НФМ) організував у Кишиневі масову демонстрацію, яка стала відома як Великі національні збори, яка тиснула на владу Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки з метою ухвалення закону про мову 31 серпня 1989 року. яка проголосила молдавську мову, написану латинським шрифтом, державною мовою МРСР. Також було встановлено його тотожність румунській мові. Відтоді 31 серпня відзначається День національної мови. Наразі молдавська кирилиця все ще залишається офіційною та єдиною прийнятою для цієї мови у самопроголошеній Придністровській Молдавській Республіці, яка підтримується Російською Федерацією.

Див. також

Примітки

  1. (рум.)Declaration of Independence of the Republic of Moldova
  2. . Moldova Foundation. Архів оригіналу за 30 серпня 2013.
  3. Constitution of the Republic of Moldova. Article 13, Chapter 1. 29 червня 1994. The official language of the Republic of Moldova is Moldovan, written in Latin script.
  4. Decizia Curtii Constitutionale nr.10/25.07.2013 (рум.)
  5. [Law on the Concept of National Policy of the Republic of Moldova]. Departamentul Relatii Interetnice. Архів оригіналу за 24 січня 2010.
  6. Raisa Lozinschi. (рум.). Jurnal de Chișinău. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 20 листопада 2008. Conf. Univ. Dr. Gheorghe Paladi, președintele Asociației Istoricilor din R. Moldova: «Noi întotdeauna am susținut comunitatea de neam și ne-am considerat români ca origine, etnie, limbă.»
  7. Primul manifest științific împotriva conceptului de limbă moldovenească (рум.). Observator de Bacău. 5 березня 2008. Процитовано 20 листопада 2008.
  8. Alina Olteanu (22 листопада 2007). . (рум.). Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 20 листопада 2008.
  9. Eugenia Bojoga (2006). (рум.). Chișinău: Contrafort. Архів оригіналу за 10 липня 2008. Процитовано 20 листопада 2008.
  10. . (рум.). 1 листопада 2007. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 20 листопада 2008.
  11. Michael Wines (25 лютого 2002). History Course Ignites a Volatile Tug of War in Moldova. The New York Times. Процитовано 19 листопада 2008.
  12. . East European Constitutional review. NYU Law. 2002. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 19 листопада 2008.
  13. About the controversy over Moldovan identity and language, in French : N. Trifon, "Guerre et paix des langues sur fond de malaise identitaire" in République de Moldavie : un État en quête de nation, Paris, Non Lieu, 2010, P. 169-258.
  14. https://statistica.gov.md/public/files/publicatii_electronice/Moldova_in_cifre/2021/Breviar_2021_rom.pdf
  15. Кожен четвертий громадянин Молдови має румунський паспорт (фото) (focus.ua)
  16. Pål Kolstø (2002). The National Integration and Violent Conflict in Post-Soviet Societies: The Cases of Estonia and Moldova. Rowman & Littlefield. с. 34 (see p. 32 for note about Transnistria). ISBN .
  17. Institutul de Marketing și Sondaje: IMAS-INC Chișinău (October 2009). Barometrul Socio-Politic.
  18. Moldovan court rules official language is 'Romanian,' replacing Soviet-flavored 'Moldovan' at foxnews.com
  19. https://www.hotnews.ro/stiri-esential-26117106-video-imbranceli-scandal-parlamentul-chisinau-limba-moldoveneasca-dispare-din-toate-legile-republicii-moldova.htm
  20. https://moldova.europalibera.org/a/decizie-cu-scântei-limba-moldoveneasc%C4%83-va-fi-înlocuit%C4%83-cu-limba-român%C4%83-în-legisla%C8%9Bie-/32296458.html
  21. https://www.zdg.md/stiri/stiri-sociale/ar-pune-capat-infinitelor-discutii-inutile-asm-sustine-initiativa-deputatilor-pas-pentru-substituirea-in-textul-legilor-r-moldova-a-sintagmei-limba-moldoveneasca/
  22. Roper, S. D. (2005). The politicization of education: Identity formation in Moldova and Transnistria. Communist and Post-Communist Studies, 38(4), 501–514 (507). DOI:10.1016/j.postcomstud.2005.09.003
  23. DUAL CITIZENSHIP RESTRICTIONS: CONCERN WITH PUBLIC INTERESTS OR FEAR OVER OWN CITIZENS pdc.ceu.hu/archive/00003691/01/Legal_Commentaries_2007-03.pdf
  24. Constantin Iordachi (2009). Politics of Citizenship in Postcommunist Romania. У Rainer Bauböck; Bernhard Perchinig; Wiebke Sievers (ред.). Citizenship Policies in the New Europe. Amsterdam University Press. с. 203. ISBN .
  25. Băsescu vrea să adopte, lunar, 10.000 de basarabeni. Gândul a fost azi la botezul a 300 dintre ei: de ce rămân studenții moldoveni în România – Gandul. Gandul.info. 29 квітня 2010. Процитовано 9 березня 2013.
  26. . Interlic.md. 27 серпня 2009. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 9 березня 2013.
  27. (рум.). Bucharest: . 6 листопада 2007. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 19 листопада 2008.
  28. Constantin Codreanu (8 березня 2007). Chișinăul spune că Bucureștiul subminează statalitatea Moldovei. (рум.). Bucharest. Процитовано 19 листопада 2008.
  29. . Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 25 лютого 2015.
  30. Romanian Passports For Moldovans: Entering the EU Through the Back Door By Benjamin Bidder in Chisinau, Moldova
  31. How to buy EU citizenship
  32. Romania Not Handing Out Passports to Moldovans, Report. 25 квітня 2012. Процитовано 25 лютого 2015.
  33. Over 220,000 Moldovans Granted Romanian Passports in 20 Years. 24 квітня 2012. Процитовано 25 лютого 2015.
  34. Aproape un sfert de milion de persoane din R.Moldova au redobândit cetăţenia română, în 20 de ani. Gandul.info. Процитовано 25 лютого 2015.
  35. Peste 400 000 de moldoveni au primit cetățenia română – Fundaţia Soros. RFI România : Actualitate, informații, știri în direct. 4 квітня 2013. Процитовано 25 лютого 2015.
  36. Istoria românilor în școlile moldovene: Vlad Filat vrea, Marian Lupu nu. . 5 жовтня 2009. Vlad Filat, president of PLDM: "Vom învăța istoria noastră – cea a românilor, așa cum este și firesc"/"We will teach our history – that of Romanians, as it is natural" Marian Lupu, president PD: "După părerea noastră, cea mai bună variantă [...] ar fi istoria statului nostru – istoria Republicii Moldova. Fără a pune accente pe momente sensibile, care ar putea duce la o scindare în societate.", a zis liderul Partidului Democrat, Marian Lupu/"In our opinion, the best option [...] would be the history of our state – the history of the Republic of Moldova. Without focussing on the sensitive moments, which would bring division in our society
  37. Ion Longin Popescu (17 лютого 2013). . Formula-as.ro. Архів оригіналу за 8 липня 2010. Процитовано 9 березня 2013. (25 вересня 2006). Partidul Liberal // Declarații politice. Процитовано 9 березня 2013.. Jurnalul.ro. 13 серпня 2007. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 9 березня 2013.
  38. , The Comintern and the Origins of Moldovanism (Chișinău: Civitas, 2009)
  39. , An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires, , 1994, pg. 477
  40. . Communicaid. 18 серпня 2013. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 7 листопада 2021. It is widely accepted among linguists that Moldovan is the same language as Romanian
  41. Mircea Snegur – Labirintul destinului. Memorii, Volumul 1–2, Chișinău, 2007–2008
  42. (рум.). 21 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 січня 2010.
  43. . Politicom.moldova.org. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 9 березня 2013.
  44. Alina Vătăman (16 квітня 2009). Voronin atacă România din toate părțile >. EVZ.ro. Процитовано 9 березня 2013.
  45. http://www.foxnews.com/world/2018/08/27/romanian-or-russian-geopolitical-issue-in-moldova.amp.html
  46. Message from Ambassador Masanobu Yoshii : Embassy of Japan in Moldova.
  47. Mineiu de obște. Chișinău, Exarhiceasca Tipografie a Bassarabiei. 1819. preface
  48. Tipic biserices, adunat în scurt. Chișinău, Duhovniceasca Tipografie a Bessarabiei. 1821. preface
  49. (рум.) Horia C. Matei, "State lumii. Enciclopedie de istorie." Meronia, București, 2006, p. 292-294
  50. Legea cu privire la functionarea limbilor vorbite pe teritoriul RSS Moldovenesti Nr.3465-XI din 01.09.89 Vestile nr.9/217, 1989 [ 2006-02-19 у Wayback Machine.] (Law regarding the usage of languages spoken on the territory of the Republic of Moldova): "Moldavian SSR supports the desire of the Moldovans that live across the borders of the Republic, and considering the existing linguistic Moldo-Romanian identity — of the Romanians that live on the territory of the USSR, of doing their studies and satisfying their cultural needs in their native language."
  51. Limba Noastra (end of August) – Language Day

Джерела

  • (in Romanian) Declaration of Independence of the Republic of Moldova
  • «Declaration of Independence of the Republic of Moldova». Moldova Foundation. Archived from the original on 2013-08-30.
  • «Constitution of the Republic of Moldova. Article 13, Chapter 1». 1994-06-29. The official language of the Republic of Moldova is Moldovan, written in Latin script.
  • Decizia Curtii Constitutionale nr.10/25.07.2013 (in Romanian)
  • «L E G E privind aprobarea Conceptiei politicii nationale de stat a Republicii Moldova» [Law on the Concept of National Policy of the Republic of Moldova]. Departamentul Relatii Interetnice. Archived from the original on 2010-01-24.
  • Raisa Lozinschi. «SRL „Moldovanul“» (in Romanian). Jurnal de Chișinău. Archived from the original on 2008-08-22. Retrieved 2008-11-20. Conf. Univ. Dr. Gheorghe Paladi, președintele Asociației Istoricilor din R. Moldova: «Noi întotdeauna am susținut comunitatea de neam și ne-am considerat români ca origine, etnie, limbă.»
  • «Primul manifest științific împotriva conceptului de limbă moldovenească» (in Romanian). Observator de Bacău. 2008-03-05. Retrieved 2008-11-20.
  • Alina Olteanu (2007-11-22). «Academia Română combate „limba moldovenească“» (in Romanian). Ziua. Archived from the original on 2007-11-24. Retrieved 2008-11-20.
  • Eugenia Bojoga (2006). «Limbă „moldovenească“ și integrare europeană?» (in Romanian). Chișinău: Contrafort. Archived from the original on 2008-07-10. Retrieved 2008-11-20.
  • «Rezoluție a lingviștilor privind folosirea inadecvată a sintagmei: „limba moldovenească“» (in Romanian). Gândul. 2007-11-01. Retrieved 2008-11-20.
  • Michael Wines (2002-02-25). «History Course Ignites a Volatile Tug of War in Moldova». The New York Times. Retrieved 2008-11-19.
  • «A country-by-country update on constitutional politics in Eastern Europe and the ex-USSR». East European Constitutional review. NYU Law. 2002.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Isnuyut superechki shodo nacionalnoyi samosvidomosti ta nazvi ridnoyi movi osnovnoyi etnichnoyi grupi v Respublici Moldova Chastishe obgovoryuyetsya pitannya chi ye moldovani pidgrupoyu rumuniv chi okremoyu etnichnoyu grupoyu Isnuye lishe odnostajna dumka shodo spilnoyi rumunskoyi movi odnak trivayut superechki shodo vikoristannya terminu moldovska mova v pevnih politichnih kontekstah osoblivo sered moldovenistiv ta prorosijskih sil Karta Yevropi iz zobrazhennyam Respubliki Moldova zelenij ta Rumuniyi pomaranchevij Deklaraciya nezalezhnosti Respubliki Moldova vid 1991 roku nazivaye oficijnu movu rumunskoyu a pershim gimnom prijnyatim nezalezhnoyu Moldovoyu buv Deșteaptă te romane Prokinsya rumune tak samo yak i gimn Rumuniyi Viddzerkalyuyuchi politichnu evolyuciyu v krayini Konstituciya Moldovi 1994 r nazivaye oficijnu movu moldovskoyu i vstanovlyuye yak gimn Limba noastră nasha mova bez zhodnogo yavnogo posilannya na yiyi nazvu Bilshe togo u 2003 roci nesudovij politichnij dokument pid nazvoyu Koncepciya nacionalnoyi politiki Respubliki Moldova prijnyatij todishnim parlamentom de dominuvali komunisti pryamo viznachaye rumuniv yak etnichnu menshist u Moldovi Oficijno sankcionovane rozmezhuvannya mizh moldovanami ta rumunami bulo piddano kritici deyakimi predstavnikami naukovogo spivtovaristva v Moldovi i vono viklikalo protesti z boku pevnih verstv naselennya osoblivo inteligenciyi ta studentiv u svoyu chergu nathnennih kilkoma politichnimi silami Krim togo problema napruzhila diplomatichni vidnosini Respublikoyu Moldova z susidnoyu Rumuniyeyu Za deyakoyu informaciyeyu kozhen chetvertij gromadyanin Respubliki Moldova maye pasport Rumuniyi za ocinkoyu sichnya 2021 roku naselennya Moldovi bez Pridnistrov ya stanovit 2 597 100 osib z 2000 po 2020 roki v Rumuniyi bulo prijnyato 786 546 zayav gromadyan Respubliki Moldova pro gromadyanstvo i z nih bulo zadovoleno 642 149 zayav OpituvannyaOpituvannya opublikovane u 2002 roci norvezkoyu akademichnoyu grupoyu pid kerivnictvom Pola Kolsto pokazalo sho etnichna samoidentifikaciya yak viklyuchno rumunska v Moldovi bula duzhe nizkoyu lishe 12 iz 762 osib identifikuvalisya yak rumuni Grupa ne opituvala zhodnogo zhitelya Pridnistrov ya Na pitannya chi vidriznyayutsya etnichni moldovani vid etnichnih rumuniv 26 samoprogoloshenih moldovan skazali duzhe rizni 55 desho inshi i lishe 5 ne pomitili riznicya Natomist na zapitannya pro riznicyu mizh moldovskoyu ta rumunskoyu movami 53 5 ne bachili riznici 33 3 vvazhali yih desho riznimi a 11 ne znali Kolsto ta in zrobiv visnovok sho kim bi ne vvazhalo sebe rumunskomovne naselennya Moldovi v mizhvoyennij period perevazhna bilshist z nih teper usvidomila moldovsku etnichnu identichnist tobto bulo vstanovleno sho v mizhvoyennij period bagato rumun asimilyuvalisya sered moldovskogo naselennya Odnak voni vidznachili sho cya identichnist slabo pov yazana z movoyu Opituvannya provedene v Moldovi IMAS Inc Chisinău u zhovtni 2009 roku dalo desho detalnu kartinu sprijnyattya identichnosti vseredini krayini Uchasnikam bulo zaproponovano ociniti zv yazok mizh identichnistyu moldovan ta rumuniv za shkaloyu vid 1 povnistyu te same do 5 povnistyu rizne Opituvannya pokazuye sho 26 vsih opitanih yaki vklyuchayut usi etnichni grupi stverdzhuyut sho dvi identichnosti odnakovi abo duzhe shozhi todi yak 47 stverdzhuyut sho voni rizni abo zovsim rizni Rezultati suttyevo vidriznyayutsya mizh riznimi kategoriyami doslidzhuvanih Napriklad 33 molodih respondentiv vikom 18 29 rokiv obrali te same abo duzhe shozhe a 44 rizni abo duzhe rizni Sered respondentiv starshogo viku vikom ponad 60 rokiv vidpovidni pokazniki stanovili 18 5 ta 53 Odne z najbilshih vidhilen vid serednogo po krayini bulo sered zhiteliv stolici Kishineva dlya yakih pokazniki stanovili 42 i 44 Opituvannya takozh pokazuye sho porivnyano iz serednim pokaznikom po krayini 25 lyudi chastishe sprijmayut dvi identichnosti yak odnakovi abo duzhe shozhi yaksho voni molodi 33 ye nosiyami rumunskoyi movi 30 mayut vishu osvitu 36 abo prozhivayut u mistah 30 osoblivo v stolici 42 Tobto na vidpovidi znachnu rol mav vik misce prozhivannya ta riven osviti opituvanih molod miski zhiteli ta lyudi z vishoyu osvitoyu znachno chastishe ne vidilyala riznici RumuniyaU Rumuniyi zhiteliv Respubliki Moldova v rozmovnij movi nazivayut bessarabami basarabeni za nazvoyu Bessarabskogo regionu shob vidrizniti yih vid zhiteliv zahidnoyi Moldovi yaki takozh zazvichaj nazivayut sebe abo nazivayutsya zhitelyami inshih rumunskih regioniv yak moldovani moldoveni ale deklaruyut rumunsku nacionalnist Movne pitannyaDokladnishe Movi Moldovi Moldovska mova ta Rumunska mova Konstituciya 1994 roku nazivaye oficijnoyu movoyu moldovsku todi yak Deklaraciya nezalezhnosti Moldovi 1991 roku nazivaye yiyi rumunskoyu U nacionalnij shkilnij programi na 2012 2013 roki pererahovani predmeti Limba și literatura romană rumunska mova ta literatura ta Istoria romană și universală bukvalno Istoriya rumuniv ta universalna istoriya Rumunska mova bula nazvoyu predmeta yakij vikladali v shkolah pislya progoloshennya nezalezhnosti Moldovi Stanom na 2013 rik uryad Moldovi pererahovuye rumunsku yak odin iz movnih variantiv Takozh u grudni 2013 roku Konstitucijnij sud Moldovi postanoviv sho Deklaraciya nezalezhnosti maye perevagu nad Konstituciyeyu a derzhavna mova maye nazivatisya rumunskoyu Po suti nemaye rozbizhnostej shodo togo sho standartna forma oficijnoyi movi v Moldovi identichna standartnij rumunskij rozmovna mova Moldovi nezvazhayuchi na neveliki regionalni vidminnosti cilkom zrozumila nosiyam z Rumuniyi i navpaki Neveliki vidminnosti polyagayut u vimovi ta vibori leksiki Napriklad u Respublici Moldova ta rumunskij chastini Moldovi kapusta sivalka ta kavun ye vidpovidno curechi sfredel i harbuz ale yih sinonimi varză burghiu i pepene bilsh poshireni u Voloshini Ti hto hoche uniknuti lingvistichnih superechok inodi vikoristovuyut klauzulu limba de stat derzhavna mova Faktichno moldovska mova ye moldovskim dialektom rumunskoyi z nesuttyevimi regionalnimi vidminnostyami 2 bereznya 2023 roku parlament Moldovi progolosuvav za zaminu v zakonodavstvi Moldovi slovospoluchen moldovska mova derzhavna mova ta oficijna mova na slovospoluchennya rumunska mova Zmina bula predstavlena ne yak konstitucijna a lishe tehnichna oskilki vona mala b vikonati rishennya Konstitucijnogo sudu Moldovi vid 2013 roku Cya zmina bula pidtrimana pravlyachoyu Partiyeyu Diya i Solidarnist ta zustrila rishuchu opoziciyu z boku Bloku komunistiv i socialistiv Akademiya nauk Moldovi takozh pidtrimala ce rishennya Podvijne gromadyanstvoU 2001 roci YeS tisnuv na Rumuniyu shob vona vimagala zakordonnih pasportiv dlya vsih moldovskih mandrivnikiv Vidrazu pislya cogo znachna kilkist moldovan pochala podavati dokumenti na rumunske gromadyanstvo Neoficijni dani 2001 roku svidchat pro te sho vzhe blizko 200 000 moldovan takozh mali rumunske gromadyanstvo nezvazhayuchi na te sho podvijne gromadyanstvo v toj chas bulo oficijno nezakonnim u Moldovi Cherez veliku kilkist zayav rumunske posolstvo vvelo moratorij u 2002 roci Podvijne gromadyanstvo stalo pitannyam viboriv pid chas miscevih viboriv 2003 roku v Moldovi U listopadi togo zh roku moldovskij parlament uhvaliv zakon yakij dozvolyav podvijne gromadyanstvo ce stosuvalosya inshih krayin krim Rumuniyi zokrema Rosiyi ta Ukrayini U veresni 2007 roku Rumuniya vidnovila svoyu politiku nadannya abo yak vona kazhe vidnovlennya rumunskogo gromadyanstva moldovanam yaki cogo prosili U vidpovid ocholyuvanij komunistami parlament Moldovi uhvaliv u zhovtni 2007 roku zakon yakij zaboronyaye obijmati derzhavni posadi vsim hto maye podvijne gromadyanstvo abo prozhivaye za kordonom Do 2007 roku blizko 120 000 gromadyan Moldovi otrimali rumunske gromadyanstvo U 2009 roci Rumuniya nadala na 36 000 gromadyan bilshe i ochikuye zbilshiti yih do 10 000 na misyac Prezident Rumuniyi Trayan Besesku stverdzhuvav sho she ponad 1 miljon podali zapiti pro ce i dehto vvazhaye cyu visoku kilkist rezultatom ciyeyi superechki pro identichnist Komunistichnij uryad 2001 2009 yavnij prihilnik okremoyi moldovskoyi etnichnoyi grupi vvazhav mnozhinne gromadyanstvo zagrozoyu dlya moldovskoyi derzhavnosti Zakon Moldovi sho obmezhuye politichni prava osib yaki mayut podvijne gromadyanstvo buv oskarzhenij do Yevropejskogo sudu z prav lyudini u spravi Tanase proti Moldovi 27 kvitnya 2010 roku Velika palata YeVKPL virishila sho zaborona ye neproporcijnoyu meti uryadu shodo zabezpechennya loyalnosti derzhavnih sluzhbovciv i chleniv parlamentu Odin iz zayavnikiv opitanij Der Spiegel skazav Ya hochu poyihati dali na Zahid z cim pasportom Mene ne hvilyuye Rumuniya EU Observer napisav sho bagato moldovan vvazhayut rumunskij pasport klyuchem do YeS za slovami Mar yana Germana prokuraturi Buharesta chiya kancelyariya rozsliduvala merezhu zlovmisnikiv i byurokrativ yaki priskoryuvali podannya zayav na gromadyanstvo za groshi Vsi ce znayut skazav vin Voni prosyat rumunske gromadyanstvo lishe tomu sho ce daye yim svobodu podorozhuvati ta pracyuvati v mezhah YeS Posadovec Nacionalnogo upravlinnya gromadyanstva NCA v Buharesti na umovah anonimnosti pidtverdiv sho moldovani ne proyavlyali malogo interesu do otrimannya rumunskogo gromadyanstva do 2007 roku Zgidno z doslidzhennyam 2012 roku provedenim Fondom Sorosa z 1991 po 15 serpnya 2011 roku rivno 226 507 zhiteliv Moldovi otrimali rumunske gromadyanstvo Onovlene doslidzhennya z togo zh dzherela pokazalo sho z momentu prijnyattya zakonu pro gromadyanstvo v 1991 roci do kincya 2012 roku kilkist uspishnih zayav z Moldovi stanovila 323 049 Faktichna kilkist osib yaki otrimali gromadyanstvo v cih zayavah zalishayetsya nezrozumiloyu oskilki kozhna zayava mozhe vklyuchati nepovnolitnih zalezhno vid podachi doroslih Za ocinkami kilkist lyudej stanovit blizko 400 tis Prote za deyakoyu informaciyeyu stanom na traven 2021 roku kozhen chetvertij gromadyanin Respubliki Moldova maye pasport Rumuniyi z 2000 po 2020 roki v Rumuniyi bulo prijnyato 786 546 zayav gromadyan Respubliki Moldova pro gromadyanstvo i z nih bulo zadovoleno 642 149 zayav Za danimi Nacbyuro statistiki naselennya Respubliki stanovit majzhe 2 6 miljoni osib bez Avtonomnogo teritorialnogo utvorennya z osoblivim pravovim statusom Pridnistrov ya Buharest zhe dovgij chas vidmovlyavsya nadati oficijnomu Kishinevu chislo gromadyan Moldovi yaki zvernulisya za sproshenoyu proceduroyu za rumunskim gromadyanstvom Politichni poziciyiOsnovni politichni sili Moldovi mayut rizni dumki shodo identichnosti moldovan Cya superechnist virazhayetsya v yihnomu stavlenni do nacionalnoyi istoriyi yaku slid vikladati v shkolah Taki sili yak Liberalna partiya LP Liberalno demokratichna partiya LDPM ta Alyans Nasha Moldova AMN pidtrimuyut vikladannya istoriyi rumuniv Inshi taki yak Demokratichna partiya DP i Partiya komunistiv PKRM pidtrimuyut istoriyu Respubliki Moldova Moldovenizm Dokladnishe Moldovenizm Radyanski sprobi yaki pochalisya pislya 1924 roku ta buli povnistyu realizovani pislya 1940 roku silno pidkresliti miscevu moldovsku identichnist ta peretvoriti yiyi v okremu etnichnist a takozh yiyi povtorennya v politici Moldovi pislya zdobuttya nezalezhnosti osoblivo pid chas komunistichnogo uryadu 2001 2009 chasto nazivayut moldovenistami Poziciya moldovenciv sprostovuye nibito rumuno moldovsku etnichnu identichnist a takozh inodi isnuvannya spilnoyi movi Amerikanskij istorik Dzhejms Styuart Olson u svoyij knizi Etnoistorichnij slovnik Rosijskoyi ta Radyanskoyi imperij vvazhaye sho moldovani ta rumuni nastilki tisno pov yazani z rumunskoyu movoyu etnichnistyu ta istorichnim rozvitkom sho yih mozhna vvazhati odnim i tim zhe narodom Oskilki moldovska mova shiroko vvazhayetsya prosto politichnim terminom yakij vikoristovuyetsya dlya poznachennya rumunskoyi movi prihilnikiv okremoyi movi chasto vvazhayut antinaukovimi ta politichnimi Tipovim prikladom ye moldovsko rumunskij slovnik Prezidenti Moldovi pro movu ta identichnist moldovan Mircha Snyegur pershij prezident Moldovi 1992 1996 desho riznobichnij prihilnik spilnoyi rumuno moldovskoyi etnichnoyi ta movnoyi identichnosti In suflet eram și sunt mai roman decat mulți dintre invinuitori U svoyij dushi ya buv i ye bilsh rumun nizh bilshist moyih obvinuvachiv Mihaj Gimpu spiker parlamentu Moldovi ta timchasovij prezident 2009 2010 rishuchij prihilnik spilnoyi rumuno moldovskoyi etnichnoyi identichnosti Dar ce am caștigat avand la conducere oameni care știau că limba e romană și că noi suntem romani dar au recunoscut acest adevăr doar după ce au plecat de la guvernare Eu nu am venit să manipulez cetățenii ci să le spun adevărul Sho mi otrimali mayuchi liderami lyudej yaki znali sho mova rumunska a mi rumuni ale viznali cyu istinu lishe pislya togo yak pishli z posadi Ya prijshov ne dlya togo shob manipulyuvati gromadyanami a shob skazati yim pravdu Volodimir Voronin prezident Moldovi 2001 2009 protivnik spilnoyi rumuno moldovskoyi etnichnoyi identichnosti chasom viznavav isnuvannya spilnoyi movi Limba moldovenească este de fapt mama limbii romane S o numești romană inseamnă să inșeli istoria și să ți nedreptățești propria mamă Moldovska mova naspravdi ye matir yu rumunskoyi movi Nazvati yiyi rumunskoyu ce zraditi istoriyu i vchiniti nespravedlivist shodo vlasnoyi materi Vorbim aceeași limba chiar dacă o numim diferit Mi govorimo odniyeyu movoyu v Rumuniyi ta Moldovi hocha nazivayemo yiyi po riznomu Vidomi movni superechki 18 lipnya 2018 roku mer mista Belci Nikolaj Grigorisin ne zmig pospilkuvatisya bezposeredno z poslom Yaponiyi v Moldovi Masanobu Joshi yakij vilno volodiye rumunskoyu Z yasuvalosya sho ce pov yazano z tim sho Grigorisin ne volodiye movoyu a rozmovlyaye lishe rosijskoyu Olena Hrenova deputat vid Partiyi socialistiv Respubliki Moldova vikoristovuvala rosijsku movu dlya debativ i vislovlennya svoyeyi dumki v parlamenti Osnovnoyu prichinoyu cogo Hrenova nazvala pogane znannya movi IstoriyaMoldavske knyazivstvo 1359 1812 Dokladnishe Zasnuvannya Moldovskogo knyazivstva ta Moldova region Hronika dovgovichnosti Romano Moldo Vlahilora Hronika dovgovichnosti Romano Moldo Vlahiriv Avtor moldavskogo knyazya Dimitriya Kantemira Rumunska kniga navchannya Napisav mitropolit Moldavskij Varlaam Moc Moldavska identichnist u serednovichnih litopisah Litopisi serednovichnoyi Moldaviyi zasvidchili imena yakimi zhiteli Moldaviyi nazivali sebe a takozh spilnu movu ta pohodzhennya moldavan volohiv ta transilvanciv Pershij vazhlivij litopisec Moldaviyi Grigore Ureche 1590 1647 stverdzhuye sho rumuni Ugorskogo korolivstva ta moldavani mayut odne pohodzhennya oskilki obidva pohodyat z Rimu Cej zhe avtor nazivaye movu svogo tvoru nashoyu moldavskoyu movoyu Piznishe litopisec Miron Kostin 1633 1691 u svoyij Pro moldavskij narod pisav sho najdavnisha i pravednisha nazva narodu sho naselyaye Moldovu Valahiyu ta Transilvaniyu rumuni tobto rimskij i sho ce Im ya zbereglosya vid kolonizacij imperatora Trayana do cogo dnya hocha chastishe sered volohiv i transilvanciv Vin takozh zaznachiv sho hocha zhiteli Moldovi identifikuyut sebe yak moldavski voni nazivayut svoyu movu rumunskoyu Podibnu dumku vislovlyuvav i jogo sin hronist Nikolae Kostin 1660 1712 Voloskij litopisec Kostyantin Kantakuzino 1655 1716 poyasnyuye sho pid rumunami vin maye na uvazi rumuniv z Valahiyi Transilvaniyi ta Moldaviyi oskilki vsi voni govoryat po suti odniyeyu movoyu i mayut spilne pohodzhennya Prote vin takozh stverdzhuye sho na vidminu vid volohiv i transilvanciv yaki identifikuyut sebe yak rumuni naselennya Moldaviyi identifikuye sebe yak moldavani Berlina napisav istorichnu knigu Hronicul vechimei a Romano Moldo Vlahilor Hronika starodavnosti rumuno moldavsko vlahiv U vstupnij chastini vin nazivaye yiyi litopisom usiyeyi rumunskoyi zemli Hronicon a toată Țara Romanească yaka zgodom bula rozdilena na Moldaviyu Valahiyu ta Transilvaniyu care apoi s au impărțit in Moldova Munteneiac Ardealăul i zgaduye sho kniga spochatku bula napisana latinoyu a potim perekladena rumunskoyu pre limba romanească Pidtverdzhuyuchi sho zhiteli Moldovi nazivayut sebe moldavanami vin takozh stverdzhuye sho rumunska mova maye vikoristovuvatisya koli jdetsya pro transilvanciv moldavan ta volohiv carii cu toții cu un nume de obște romani să chiamă Vibrani inozemni mandrivniki pro moldavan Kilka inozemnih mandrivnikiv Moldaviyeyu z 16 stolittya vidznachali sho miscevi zhiteli nazivali sebe rumunami a svoyu movu rumunskoyu Zgaduyut takozh pro usvidomlennya spilnogo rimskogo pohodzhennya sered zhiteliv Moldaviyi ta susidnih Valahiyi ta Transilvaniyi Georg Rajherstorffer 1495 1554 transilvanskij saksonec buv emisarom Ferdinanda I Gabsburga u Valahiyi ta Moldaviyi Rajherstorffer podorozhuvav u 1527 i 1535 rokah Moldavskim knyazivstvom i napisav svoyi mandrivni spogadi Moldaviae quae olim Daciae pars Chorographia 1541 a takozh Chorographia Transylvaniae 1550 Opisuyuchi geografiyu Moldaviyi vin znahodit sho krim ciyeyi nazvi yiyi she nazivayut Valahiyeyu a potim kazhuchi pro moldavskij narod vin kazhe sho rimska italijska mova vse she isnuye v comu narodi tozh volohi z Moldaviyi ye italijskoyu naciyeyu yak voni stverdzhuyut vid starih rimlyan Veronskij litopisec i najmanec Alessandro Gvanini 1538 1614 dvichi yizdiv po Moldaviyi i dopomig despotu Vode Ioan Yakob Geraklid zdobuti prestol u 1563 roci U svoyij biografiyi knyazya Vita despothi Principis Moldaviae vin opisav narodu Moldovi Cej narod volohiv nazivaye sebe romanami i kazhut sho voni pohodyat vid vignanih rimlyan Italiyi Yihnya mova ye sumishshyu latinskoyi ta italijskoyi mov tak sho italiyec mozhe legko zrozumiti voloha Pislya vizitu do Moldaviyi anonimnij mandrivnik jmovirno italijskij yezuyit napisav u 1587 roci opis narodu i viyaviv sho ci lyudi moldavani nalezhat do greckoyi viri voni dobrozichlivo stavlyatsya do vsogo rimskogo mozhlivo cherez svoyu zipsovana mova z latinskoyi abo za viru yaku voni mayut pro svoye pohodzhennya vid rimlyan yak voni nazivayut sebe rimlyanami Krim togo zgidno z cimi dzherelami susidi slov yani nazivali moldavan vlahami abo volohami termin yakij odnakovo vikoristovuvavsya dlya poznachennya vsih nosiya romanskoyi movi z Valahiyi Transilvaniyi ta Balkanskogo pivostrova Mikola Olahus 1493 1568 vidatnij gumanist pishe v Hungaria et Attila sho moldavani mayut tu zh movu obryadi ta religiyu sho j volohi i sho yedinij sposib vidrizniti yih ce odyag Vin takozh zgaduye sho mova moldavan ta inshih vlahiv kolis bula rimskoyu latinoyu oskilki vsi voni buli koloniyami Rimskoyi imperiyi Tomas Tornton 1762 1814 napisav u 1807 roci knigu pro svoyi chislenni podorozhi po Osmanskij imperiyi i kazhe sho voloski ta moldavski selyani nazivayut sebe rumunom abo rimlyanami shob vidriznyatisya vid boyar miscevih dvoryan i sho yih mova zipsovana latinka Ranni tvori miscevoyu movoyu Moldovi Tak samo v 1643 roci moldavskij knyaz Vasile Lupu sponsoruvav knigu propovidej perekladenu mitropolitom Moldavskim Varlaamom zi slov yanskoyi na rumunsku pre limba Romeniască i pid nazvoyu Carte Romanească de Invățătură rumunska kniga navchannya U peredmovi knyazya Lupu skazano sho vono zvernene do vsiyeyi rumunskoyi naciyi vsyudi la toată semenția romanească de pretutindeni Kniga takozh vidoma yak Kazaniya Varlaama Gomiliya Varlaama bula pershoyu nadrukovanoyu v Moldaviyi a velika kilkist primirnikiv rozpovsyudilasya v susidnih provinciyah naselenih rumunskoyu movoyu Krim togo yak reakciya na pereklad u Transilvaniyi kalvinistskogo katehizisu na rumunsku movu mitropolit Varlaam napisav u 1645 roci Vidpovid na kalvinistskij katehizis Răspuns la Catehismul calvinesc zvernenij do ulyublenih hristiyan i z nami odnogo rumunskogo narodu z Transilvaniya Vasile Lupu sponsoruvav druk u 1646 roci pershogo kodeksu zakoniv u Moldovi pid nazvoyu Rumunska kniga navchannya Carte romanească de invățătură de la pravilele impărătești și de la alte giudețe Kniga bula nathnenna vizantijskoyu tradiciyeyu i v 1652 roci u Valahiyi z yavivsya praktichno identichnij kodeks zakoniv avtorom yakogo buv knyaz Matej Basarab Moldavskij mitropolit Dosofej nadrukuvav Bozhestvennu Liturgiyu rumunskoyu movoyu U svoyij Peredmovi do rumunskoyi naciyi Dosoftej nazivaye knigu podarunkom rumunskij movi perekladenoyi z greckoyi na rumunsku Piznishe pislya aneksiyi Bessarabiyi Rosijskoyu imperiyeyu religijni knigi napisani v regioni pochali nazivati moldavskoyu Tak u menologiumi nadrukovanomu v Kishinevi v 1819 r zaznacheno sho vin buv perekladenij zi slov yanskoyi na moldavsku tlmchindul de pre limba Slovenѣsk pre chѣ Moldovenѣsk yak i tipograf 1821 r Sau tlmchit Moldoveneshe de pre chel Slovenesk Dumka diplomativ Josif II pravitel Avstrijskoyi imperiyi i Katerina II imperatricya Rosiyi v 1762 1796 rr buli gotovi ob yednati Moldovu i Valahiyu yaki todi perebuvali pid suverenitetom Osmanskoyi imperiyi shob stvoriti nezalezhnu bufernu derzhavu mizh Rosiyeyu ta Avstriyeyu Zaproponovana nezalezhna derzhava pid nazvoyu Dakiya mistila b Moldaviyu Bessarabiyu ta Valahiyu ale Katerina hotila shob vona bula pid vplivom Rosiyi yak ce bulo predstavleno v tak zvanomu Greckomu proyekti Pid chas debativ u britanskomu parlamenti 1793 r pan Uajtbrid govoryachi pro iniciativu Franciyi stvoriti nezalezhnu Belgiyu vid Avstriyi zgaduye iniciativu Edmunda Berka shodo utvorennya nezalezhnoyi derzhavi vid Osmanskoyi imperiyi pid nazvoyu Kolo Dunayu sho vklyuchaye Valahiyu Moldaviyu ta Bessarabiya Krim togo u spogadah sera Dzhejmsa Portera 1720 1786 britanskogo diplomata posla Velikoyi Porti v Stambuli z 1747 po 1762 rr zgaduyetsya sho v Osmanskij imperiyi nastupnimi za chiselnistyu slov yanami ye rumelyani abo romi do yakih nalezhat moldavani ta volohi yaki nazivayut sebe rumurami Bessarabiya v skladi Rosijskoyi imperiyi 1812 1918 U 1812 roci shidna chastina Moldavskogo knyazivstva nazvana Bessarabiyeyu sho vklyuchaye ninishnyu teritoriyu Respubliki Moldova krim Pridnistrov ya vidijshla Osmanami do Rosijskoyi imperiyi Ideya yedinoyi derzhavi yaka vklyuchaye vsih rumunskih mov iz Transilvaniyi Moldaviyi ta Valahiyi vinikla ne ranishe 18 stolittya oskilki bula chuzhoyu dlya duhu epohi Pochinayuchi z 18 stolittya z yavilasya panrumunska nacionalna ideya nathnennij nimeckim i francuzkim romantichnim nacionalizmom Molodi boyari z Moldaviyi ta Valahiyi yaki zdobuli osvitu v zahidnih universitetah povernulisya dodomu z ambitnimi politichnimi cilyami shodo modernizaciyi svoyih krayin i pragnuli zdijsniti ideal yedinoyi rumunskoyi nacionalnoyi derzhavi Odin vazhlivij krok buv dosyagnutij u 1859 roci u spriyatlivomu mizhnarodnomu konteksti koli Oleksandru Ioan Kuza buv zagalnim pravitelem avtonomnih knyazivstv Valahiyi ta zahidnoyi Moldaviyi Novoutvorena rumunska derzhava postavila sered svoyih pershochergovih zavdan prishepiti nepismennij silskij bilshosti pochuttya prinalezhnosti do spilnoyi rumunskoyi naciyi cherez finansovanu derzhavoyu zagalnoosvitnyu pochatkovu shkolu Romantichnij istorichnij diskurs pereosmislyuvav istoriyu yak pohid do yedinoyi derzhavi Vazhlivimi elementami nacionalnogo proyektu buli takozh stvorennya standartizovanoyi rumunskoyi movi ta orfografiyi prijnyattya latinskogo alfavitu zamist staroyi kirilici Hocha masi rumuniv u bagatonacionalnij Transilvaniyi vse she perebuvali pid vladoyu inozemnih derzhav zavdyaki vzayemodiyi z etnichnimi grupami ta yak reakciya na status politichnoyi menshovartosti ta agresivnu nacionalistichnu politiku piznishoyi ugorskoyi nacionalnoyi derzhavi rozvinulas rumunska nacionalna svidomist Takij rozvitok podij ne znajshov vidobrazhennya v pidkontrolnij Rosiyi Bessarabiyi Rusifikacijna politika rezhimu bilsh uspishna sered vishih verstv suspilstva ne mala istotnogo vplivu na bilshist silskih moldavan Yak zaznachav todi rumunskij politik Take Jonesku rumunskih pomishikiv rusifikuvali shlyahom kooptaciyi uryad dozvolyav yim zberigati kerivni poziciyi v upravlinni provinciyeyu todi yak selyanstvo bulo bajduzhe do nacionalnoyi problemi ne bulo shkoli dlya denacionalizaciyi i hocha bogosluzhinnya v cerkvi provodilosya rosijskoyu movoyu naspravdi ce malo znachennya Krim togo yak zaznachala vikladach Buharestskogo universitetu Kristina Petresku Bessarabiya propustila reformi spryamovani na peretvorennya dvoh ob yednanih knyazivstv Valahiya ta Moldaviyi u suchasnu derzhavu Irina Livezeanu stverdzhuye sho krim togo na pochatku XX stolittya selyani v usih regionah kolishnogo Moldavskogo knyazivstva chastishe identifikuvali sebe yak moldavani nizh zhiteli mist U 1849 roci Dzhordzh Long pishe sho Valahiyu i Moldaviyu rozdilyaye lishe politichnij kordon i sho yihnya istoriya tisno pov yazana Pro ostannogo vin kazhe sho v nomu prozhivayut perevazhno volohi yaki nazivayut sebe rumunami Etnolog Robert Gordon Letam u 1854 r pishe sho im ya yakim poznachaye sebe voloh moldavan chi bessarab ye rimskim abo rumunskim im yam avtor takozh koristuyetsya romanskimi nosiyami Makedoniyi Tak samo v 1845 roci nimecki brati Artur Shott i Albert Shott istorik pishut na pochatku svoyeyi knigi Walachische Mahrchen Voloski kazki sho volohi zhivut u Valahiyi Moldaviyi Transilvaniyi Ugorshini Makedoniyi ta Fessaliyi Avtori takozh zgaduyut sho volohi vidpovidayut Eo sum Romanu ya rumun koli yih zapituyut hto voni Bessarabiya v skladi Velikoyi Rumuniyi 1918 1940 U 1918 roci Sfatul Carij progolosuvav za soyuz Bessarabiyi z Korolivstvom Rumuniya Na toj chas u Bessarabiyi vzhe bula rumunska armiya Amerikanskij istorik Charlz Apson Klark zaznachaye sho kilka bessarabskih ministriv Kodryanu Pelivan i Sekara a takozh rosijskij golovnokomanduvach Sherbachov prosili yiyi vtruchannya dlya pidtrimki poryadku Vin takozh zgaduye sho pislya prihodu rumunskoyi armiyi vsi klasi Bessarabiyi krim rosijskih revolyucioneriv zithnuli z polegshennyam Odnak vin dodaye sho na pochatku vtruchannya viklikalo velike oburennya sered tih hto vse she trimavsya nadiyi na Bessarabsku derzhavu v mezhah Rosijskoyi Federativnoyi Respubliki takih yak Ion Inkulec prezident Sfatul Cari ta prem yer ministr Pantelimon Erhan yakij spochatku vimagav negajnogo vivedennya rumunskih vijsk shob uniknuti gromadyanskoyi vijni Odnak piznishe Inkulec privitav rumunskogo generala Ernesta Broshtyanu yakij vidpovidav za intervenciyu na oficijnomu prijomi v Sfatul Cari Vrahovuyuchi skladni obstavini deyaki vcheni taki yak Kristina Petresku ta amerikanskij istorik Charlz King vvazhali superechlivim golosuvannya Bessarabiyi na korist soyuzu z Rumuniyeyu Navpaki istorik Sorin Aleksandresku vvazhaye sho prisutnist rumunskoyi armiyi ne viklikala ob yednannya a lishe zmicnila jogo Tak samo Bernard Nyuman yakij podorozhuvav na velosipedi po vsij Velikij Rumuniyi stverdzhuvav sho nemaye zhodnih sumniviv sho golosuvannya predstavlyalo perevazhne bazhannya v Bessarabiyi i sho podiyi sho prizveli do ob yednannya svidchat pro te sho mova ne jshla pro zahoplennya ale dobrovilnij vchinok svogo narodu Cituyuchi Emmanuelya de Martona istorik Irina Livezeanu zgaduye sho priblizno za chasiv uniyi bessarabski selyani she nazivali sebe moldavanami Vona dodaye poyasnennya Jona Nistora z 1915 roku shodo podibnogo ranishe yavisha na Bukovini pid vladoyu Avstriyi de selyani nazivali sebe moldavanami ale pid vplivom rumunskoyi literaturnoyi movi termin moldovskij potim buv zaminenij na rumunskij todi yak v Bessarabiyu cej vpliv she ne pronik Pislya ob yednannya v kilkoh francuzkih ta rumunskih vijskovih zvitah togo periodu zgaduvalosya pro strimanist abo vorozhist bessarabskih etnichnih menshin inkoli razom iz moldavanami do novoyi rumunskoyi administraciyi Livezeanu takozh zaznachaye sho na pochatku moldavska miska elita yaka otrimala osvitu pid rosijskim pravlinnyam rozmovlyala perevazhno rosijskoyu movoyu i znevazhala Rumuniyu yak necivilizovanu ta kulturu yiyi eliti pro yaku vona znala duzhe malo Chastkovo cherez vidnosnu nerozvinenist u porivnyanni z inshimi regionami Velikoyi Rumuniyi a takozh cherez nizku kompetentnist i korumpovanist chastini novoyi rumunskoyi administraciyi v cij provinciyi proces peretvorennya bessarabskih selyan na rumuniv buv mensh uspishnim nizh v inshih regionah regionah i nezabarom mala buti zrujnovana radyanskoyu okupaciyeyu Kristina Petresku vvazhaye sho perehid vid carskogo tipu miscevoyi administraciyi do centralizovanoyi rumunskoyi administraciyi vidchuzhiv bagatoh moldavan i bagato z nih vidchuvali sho voni shvidshe zajnyati nizh ob yednani zi svoyimi nibito bratami Na osnovi rozpovidej grupi bessarabciv iz sil Belskogo povitu yaki zokrema virishili pereyihati do Rumuniyi a ne zhiti pid radyanskim rezhimom Kristina Petresku pripuskaye sho Bessarabiya zdayetsya ye yedinim regionom Velikoyi Rumuniyi de centralnij vladi ne vdalosya integruvati vlasnu etniku bilshist z yakih navit ne pochali vvazhati sebe chastinoyu rumunskoyi naciyi vihodyachi za mezhi svoyeyi prihilnosti do regionalnih ta miscevih zv yazkiv Bessarabiya v skladi Radyanskogo Soyuzu 1940 1991 U 1940 roci Bessarabiya razom z Pivnichnoyu Bukovinoyu bula vklyuchena do skladu SRSR pislya ultimatumu rumunskomu uryadu Radyanska vlada zrobila kilka krokiv shob pidkresliti vidminnist mizh moldovanami ta rumunami inodi vikoristovuyuchi fizichnu likvidaciyu panrumunskih prihilnikiv yakih vvazhali vorogami narodu Voni buli represovani NKVS i KDB za burzhuaznij nacionalizm Radyanska propaganda takozh pragnula zabezpechiti okremij status riznovidam rumunskoyi movi yakoyu rozmovlyali v SRSR Takim chinom vin nav yazuvav vikoristannya kirilici sho pohodit vid rosijskogo alfavitu i propaguvav vinyatkove vikoristannya nazvi moldovska mova zaboronyayuchi vikoristannya nazvi rumunska mova Zhorstka antirumunska radyanska politika naklala slid na identichnist moldavan Bulo kilka zapitiv povernutisya do latinskogo alfavitu yakij v Moldavskij RSR vvazhavsya bilsh pridatnim dlya romanskogo yadra movi U 1965 roci vimogi 3 go z yizdu pismennikiv Radyanskoyi Moldaviyi buli vidhileni kerivnictvom Komunistichnoyi partiyi a zamina bula viznana superechnoyu interesam moldavskogo narodu i ne vidobrazhala jogo pragnen i spodivan Hocha buv viznanij oficijnim alfavitom Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki vse pochalo zminyuvatisya v 1988 i 1989 rokah koli Radyanskij Soyuz pochav rozpadatisya 27 serpnya 1989 roku Narodnij Front Moldovi NFM organizuvav u Kishinevi masovu demonstraciyu yaka stala vidoma yak Veliki nacionalni zbori yaka tisnula na vladu Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki z metoyu uhvalennya zakonu pro movu 31 serpnya 1989 roku yaka progolosila moldavsku movu napisanu latinskim shriftom derzhavnoyu movoyu MRSR Takozh bulo vstanovleno jogo totozhnist rumunskij movi Vidtodi 31 serpnya vidznachayetsya Den nacionalnoyi movi Narazi moldavska kirilicya vse she zalishayetsya oficijnoyu ta yedinoyu prijnyatoyu dlya ciyeyi movi u samoprogoloshenij Pridnistrovskij Moldavskij Respublici yaka pidtrimuyetsya Rosijskoyu Federaciyeyu Div takozhVelika Moldova Velika Rumuniya Ob yednannya Respubliki Moldova ta Rumuniyi Superechki shodo etnichnoyi ta movnoyi identichnosti v ChornogoriyiPrimitki rum Declaration of Independence of the Republic of Moldova Moldova Foundation Arhiv originalu za 30 serpnya 2013 Constitution of the Republic of Moldova Article 13 Chapter 1 29 chervnya 1994 The official language of the Republic of Moldova is Moldovan written in Latin script Decizia Curtii Constitutionale nr 10 25 07 2013 rum Law on the Concept of National Policy of the Republic of Moldova Departamentul Relatii Interetnice Arhiv originalu za 24 sichnya 2010 Raisa Lozinschi rum Jurnal de Chișinău Arhiv originalu za 22 serpnya 2008 Procitovano 20 listopada 2008 Conf Univ Dr Gheorghe Paladi președintele Asociației Istoricilor din R Moldova Noi intotdeauna am susținut comunitatea de neam și ne am considerat romani ca origine etnie limbă Primul manifest științific impotriva conceptului de limbă moldovenească rum Observator de Bacău 5 bereznya 2008 Procitovano 20 listopada 2008 Alina Olteanu 22 listopada 2007 rum Arhiv originalu za 24 listopada 2007 Procitovano 20 listopada 2008 Eugenia Bojoga 2006 rum Chișinău Contrafort Arhiv originalu za 10 lipnya 2008 Procitovano 20 listopada 2008 rum 1 listopada 2007 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2009 Procitovano 20 listopada 2008 Michael Wines 25 lyutogo 2002 History Course Ignites a Volatile Tug of War in Moldova The New York Times Procitovano 19 listopada 2008 East European Constitutional review NYU Law 2002 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2009 Procitovano 19 listopada 2008 About the controversy over Moldovan identity and language in French N Trifon Guerre et paix des langues sur fond de malaise identitaire in Republique de Moldavie un Etat en quete de nation Paris Non Lieu 2010 P 169 258 https statistica gov md public files publicatii electronice Moldova in cifre 2021 Breviar 2021 rom pdf Kozhen chetvertij gromadyanin Moldovi maye rumunskij pasport foto focus ua Pal Kolsto 2002 The National Integration and Violent Conflict in Post Soviet Societies The Cases of Estonia and Moldova Rowman amp Littlefield s 34 see p 32 for note about Transnistria ISBN 978 0 7425 1888 9 Institutul de Marketing și Sondaje IMAS INC Chișinău October 2009 Barometrul Socio Politic Moldovan court rules official language is Romanian replacing Soviet flavored Moldovan at foxnews com https www hotnews ro stiri esential 26117106 video imbranceli scandal parlamentul chisinau limba moldoveneasca dispare din toate legile republicii moldova htm https moldova europalibera org a decizie cu scantei limba moldoveneasc C4 83 va fi inlocuit C4 83 cu limba roman C4 83 in legisla C8 9Bie 32296458 html https www zdg md stiri stiri sociale ar pune capat infinitelor discutii inutile asm sustine initiativa deputatilor pas pentru substituirea in textul legilor r moldova a sintagmei limba moldoveneasca Roper S D 2005 The politicization of education Identity formation in Moldova and Transnistria Communist and Post Communist Studies 38 4 501 514 507 DOI 10 1016 j postcomstud 2005 09 003 DUAL CITIZENSHIP RESTRICTIONS CONCERN WITH PUBLIC INTERESTS OR FEAR OVER OWN CITIZENS pdc ceu hu archive 00003691 01 Legal Commentaries 2007 03 pdf Constantin Iordachi 2009 Politics of Citizenship in Postcommunist Romania U Rainer Baubock Bernhard Perchinig Wiebke Sievers red Citizenship Policies in the New Europe Amsterdam University Press s 203 ISBN 978 90 8964 108 3 Băsescu vrea să adopte lunar 10 000 de basarabeni Gandul a fost azi la botezul a 300 dintre ei de ce răman studenții moldoveni in Romania Gandul Gandul info 29 kvitnya 2010 Procitovano 9 bereznya 2013 Interlic md 27 serpnya 2009 Arhiv originalu za 26 veresnya 2013 Procitovano 9 bereznya 2013 rum Bucharest 6 listopada 2007 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2009 Procitovano 19 listopada 2008 Constantin Codreanu 8 bereznya 2007 Chișinăul spune că Bucureștiul subminează statalitatea Moldovei rum Bucharest Procitovano 19 listopada 2008 Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2015 Romanian Passports For Moldovans Entering the EU Through the Back Door By Benjamin Bidder in Chisinau Moldova How to buy EU citizenship Romania Not Handing Out Passports to Moldovans Report 25 kvitnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2015 Over 220 000 Moldovans Granted Romanian Passports in 20 Years 24 kvitnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2015 Aproape un sfert de milion de persoane din R Moldova au redobandit cetăţenia romană in 20 de ani Gandul info Procitovano 25 lyutogo 2015 Peste 400 000 de moldoveni au primit cetățenia romană Fundaţia Soros RFI Romania Actualitate informații știri in direct 4 kvitnya 2013 Procitovano 25 lyutogo 2015 Istoria romanilor in școlile moldovene Vlad Filat vrea Marian Lupu nu 5 zhovtnya 2009 Vlad Filat president of PLDM Vom invăța istoria noastră cea a romanilor așa cum este și firesc We will teach our history that of Romanians as it is natural Marian Lupu president PD După părerea noastră cea mai bună variantă ar fi istoria statului nostru istoria Republicii Moldova Fără a pune accente pe momente sensibile care ar putea duce la o scindare in societate a zis liderul Partidului Democrat Marian Lupu In our opinion the best option would be the history of our state the history of the Republic of Moldova Without focussing on the sensitive moments which would bring division in our society Ion Longin Popescu 17 lyutogo 2013 Formula as ro Arhiv originalu za 8 lipnya 2010 Procitovano 9 bereznya 2013 25 veresnya 2006 Partidul Liberal Declarații politice Procitovano 9 bereznya 2013 Jurnalul ro 13 serpnya 2007 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 9 bereznya 2013 The Comintern and the Origins of Moldovanism Chișinău Civitas 2009 An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires 1994 pg 477 Communicaid 18 serpnya 2013 Arhiv originalu za 2 travnya 2013 Procitovano 7 listopada 2021 It is widely accepted among linguists that Moldovan is the same language as Romanian Mircea Snegur Labirintul destinului Memorii Volumul 1 2 Chișinău 2007 2008 rum 21 veresnya 2009 Arhiv originalu za 11 sichnya 2010 Politicom moldova org Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 9 bereznya 2013 Alina Vătăman 16 kvitnya 2009 Voronin atacă Romania din toate părțile gt EVZ ro Procitovano 9 bereznya 2013 http www foxnews com world 2018 08 27 romanian or russian geopolitical issue in moldova amp html Message from Ambassador Masanobu Yoshii Embassy of Japan in Moldova Mineiu de obște Chișinău Exarhiceasca Tipografie a Bassarabiei 1819 preface Tipic biserices adunat in scurt Chișinău Duhovniceasca Tipografie a Bessarabiei 1821 preface rum Horia C Matei State lumii Enciclopedie de istorie Meronia București 2006 p 292 294 Legea cu privire la functionarea limbilor vorbite pe teritoriul RSS Moldovenesti Nr 3465 XI din 01 09 89 Vestile nr 9 217 1989 2006 02 19 u Wayback Machine Law regarding the usage of languages spoken on the territory of the Republic of Moldova Moldavian SSR supports the desire of the Moldovans that live across the borders of the Republic and considering the existing linguistic Moldo Romanian identity of the Romanians that live on the territory of the USSR of doing their studies and satisfying their cultural needs in their native language Limba Noastra end of August Language DayDzherela in Romanian Declaration of Independence of the Republic of Moldova Declaration of Independence of the Republic of Moldova Moldova Foundation Archived from the original on 2013 08 30 Constitution of the Republic of Moldova Article 13 Chapter 1 1994 06 29 The official language of the Republic of Moldova is Moldovan written in Latin script Decizia Curtii Constitutionale nr 10 25 07 2013 in Romanian L E G E privind aprobarea Conceptiei politicii nationale de stat a Republicii Moldova Law on the Concept of National Policy of the Republic of Moldova Departamentul Relatii Interetnice Archived from the original on 2010 01 24 Raisa Lozinschi SRL Moldovanul in Romanian Jurnal de Chișinău Archived from the original on 2008 08 22 Retrieved 2008 11 20 Conf Univ Dr Gheorghe Paladi președintele Asociației Istoricilor din R Moldova Noi intotdeauna am susținut comunitatea de neam și ne am considerat romani ca origine etnie limbă Primul manifest științific impotriva conceptului de limbă moldovenească in Romanian Observator de Bacău 2008 03 05 Retrieved 2008 11 20 Alina Olteanu 2007 11 22 Academia Romană combate limba moldovenească in Romanian Ziua Archived from the original on 2007 11 24 Retrieved 2008 11 20 Eugenia Bojoga 2006 Limbă moldovenească și integrare europeană in Romanian Chișinău Contrafort Archived from the original on 2008 07 10 Retrieved 2008 11 20 Rezoluție a lingviștilor privind folosirea inadecvată a sintagmei limba moldovenească in Romanian Gandul 2007 11 01 Retrieved 2008 11 20 Michael Wines 2002 02 25 History Course Ignites a Volatile Tug of War in Moldova The New York Times Retrieved 2008 11 19 A country by country update on constitutional politics in Eastern Europe and the ex USSR East European Constitutional review NYU Law 2002

Дата публікації:
Топ