Парк-музе́й антропомо́рфних стел і полове́цьких кам'яни́х ста́туй — музей просто неба, один з найбільших на пострадянському просторі язичницьких парків-музеїв. Розташований на території Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Парк-музей антропоморфних стел і половецьких кам'яних статуй | |
---|---|
48°33′48″ пн. ш. 39°19′04″ сх. д. / 48.5634250° пн. ш. 39.3178806° сх. д.Координати: 48°33′48″ пн. ш. 39°19′04″ сх. д. / 48.5634250° пн. ш. 39.3178806° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Україна: Луганськ |
Адреса | вул. Оборонна, 2 |
Засновано | 1972 (перша статуя привезена 1969 року) |
Фонд | 68 скульптур і стел |
Парк-музей кам'яних баб (Луганськ) (Україна) | |
Парк-музей кам'яних баб у Вікісховищі |
Складається з колекцій антропоморфних стел катакомбної культури XXV—XX століття до н. е. (6 екз.) і пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століття (62 екз.).
Історичний огляд
Протягом століть кількість половецьких балбалів постійно зменшувалась. Першу хвилю знищень принесли татаро-монголи. Мусульмани або трощили скульптуру на друзки, або, якщо камінь був міцний, відбивали голову і боввана закопували у землю. Руйнуючи половецький культ, загарбники повністю підкорювали завойований ним народ.
Період XVIII–XX століття приніс другу хвилю масового знищення половецьких ідолів. Іноді їх звозили у панські маєтки. Решта використовувалась для господарчих і будівельних потреб.
Однак поступово ентузіасти, краєзнавці і науковці встають на захист історичних пам'яток. З'являються перші колекції половецьких статуй у заповіднику Асканія-Нова, Катеринославі та інших місцях.
Перший перепис половецьких баб був проведений згідно з циркуляром МВС Російської імперії 23 грудня 1843 року. До переліку було внесено 645 бовванів переважно з півдня України.
У 1903-1905 роках Московським археологічним товариством був проведений другий опис баб. За відомостями П. Уварової, було виявлено 1113 статуй.
За даними С. Плетньової, в Катеринославській губернії було зафіксовано 428 бовванів, у Таврійській — понад 200.Дмитро Багалій стверджував, що у Харківській губернії на облік було поставлено 140 статуй.
1972 року їх кількість зменшилась до 644 екземплярів. Однак у наступні роки археологи почали фіксувати нові знахідки.
Кількість бовванів у Луганській області
У Луганській області зберігалось 114 бовванів, з них у:
- Луганську — 74, у тому числі 68 — у парку-музеї, 2 — в археологічному музеї педагогічного університету, 4 — в обласному краєзнавчому музеї;
- Свердловському міському музеї — 17;
- сільському музеї Смолянинового — 4;
- Первомайському міському музеї — 3;
- Антрацитівському музеї — 2;
- Лисичанському музеї — 2.
Решта скульптур зникла, зокрема зі Старобільська, Антрацита і Ровеньків.
Місце виявлення кам'яних ідолів, представлених у Парку
Місце виявлення кам'яних статуй, які зберігаються у парку | Райони скупчення половецьких скульптур |
---|---|
Антропоморфні стели катакомбної культури:
|
Опис луганського парка-музею
Одним із засновників парку-музею є , завідувач Луганським відділенням Східноукраїнського філіалу Інституту археології НАН України.
Одну з перших статуй привезли у 1969 році із села Кам'янка Лутугинського району.
Спочатку парк задумали розпланувати у подвір'ї педагогічного інституту навколо штучного кургану, засіяного ковилою. Тепер на цьому місці зведений третій корпус. Для колекції було виділено місце біля спортзалу.
За кількістю бовванів луганська колекція поступається лише дніпропетровській.
Типи кам'яних статуй
У парку-музеї представлені найхарактерніші типи кам'яних статуй, які дають змогу прослідкувати художній розвиток тюркського каменерізного мистецтва:
- Антропоморфні фігури із спеціально підібраних подовжених каменів.
- Зображення чоловіків з вусами і невеликою бородою.
- Зображення чоловіків переважно без шапок, іноді з однією або декількома косами до поясу. На деяких фігурах одне або обидва вуха прикрашено сережками, зрідка на шиї гривна або намисто.
- Зображення чоловіків одягненими в каптан з трикутними одворотами і вузькими рукавами. У талії — пояс з набором прикрас, пряжок і бляшок. Рідше просторий одяг з широкими рукавами без поясу і зброї.
- Фігури жінки із підкресленими дітородними органами.
- Кам'яні баби із посудинами, які тримають у правій руці або в обох руках. Форми посудин різноманітні: кубки, чаші, циліндричні судини.
Парк як «Диво Луганщини»
У лютому 2010 року місцевий телеканал ЛОТ започаткував проект «Дива Луганщини», фіналістами якого стали 12 об'єктів області. З великим відривом голосів переміг Парк-музей кам'яних статуй.
Галерея
- Половецький балбал ХІ ст. із с. Зимовники Свердловського району
- Кипчацький бовван
- Половецька баба із Новотошковки Слов’яносербського району
- Половець із косою (із с. Іванівка Антрацитівського району)
Примітки
- Пискарев А. И. О местонахождении каменных баб в России. — М. 1851. — С. 205-220.
- Уварова П. С. К вопросу о каменных бабах. Тр. ХІІІ. АС. – М, 1908. – Т. ІІ. – С. 92-96
- Плетнева С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья IV—XIII века. — Воронеж, 2003.
- Багалей Д. И. объяснительный текст к археологической карте Харьковской губернии. Тр. ІІ АС в Харькове. —— М., 1905. – Т. 1. – С. 1-92.
- Красильников К. И. Древнее камнерезное искусство Луганщины. — Луганск: Шлях, 1999.
- Парк-музей кам'яних статуй. [ 2013-10-16 у Wayback Machine.] Відео. ЛОТ
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2011.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парк-музей кам'яних баб (Луганськ) |
- Красильников К. И. Древнее камнерезное искусство Луганщины. — Луганск: Шлях, 1999.
- Плетнева С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья IV—XIII века. — Воронеж, 2003.
- Форостюк О. Д. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park muze j antropomo rfnih stel i polove ckih kam yani h sta tuj muzej prosto neba odin z najbilshih na postradyanskomu prostori yazichnickih parkiv muzeyiv Roztashovanij na teritoriyi Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Park muzej antropomorfnih stel i poloveckih kam yanih statuj48 33 48 pn sh 39 19 04 sh d 48 5634250 pn sh 39 3178806 sh d 48 5634250 39 3178806 Koordinati 48 33 48 pn sh 39 19 04 sh d 48 5634250 pn sh 39 3178806 sh d 48 5634250 39 3178806TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina LuganskAdresavul Oboronna 2Zasnovano1972 persha statuya privezena 1969 roku Fond68 skulptur i stelPark muzej kam yanih bab Lugansk Ukrayina Park muzej kam yanih bab u Vikishovishi Skladayetsya z kolekcij antropomorfnih stel katakombnoyi kulturi XXV XX stolittya do n e 6 ekz i pam yatok sakralnogo mistectva polovciv XI HIII stolittya 62 ekz Istorichnij oglyadIdol privezenij u 1969 roci iz s Kam yanki Lutuginskogo rajonuPark kam yanih skulpturKolekciya antropomorfnih stel i poloveckih babAntropomorfna stela katakombnoyi kulturiAntropomorfna stela i polovecki babiPolovec iz sholomom i kosoyuKubok odin z vazhlivih elementiv poloveckih babDokladnishe Babi polovecki Protyagom stolit kilkist poloveckih balbaliv postijno zmenshuvalas Pershu hvilyu znishen prinesli tataro mongoli Musulmani abo troshili skulpturu na druzki abo yaksho kamin buv micnij vidbivali golovu i bovvana zakopuvali u zemlyu Rujnuyuchi poloveckij kult zagarbniki povnistyu pidkoryuvali zavojovanij nim narod Period XVIII XX stolittya prinis drugu hvilyu masovogo znishennya poloveckih idoliv Inodi yih zvozili u panski mayetki Reshta vikoristovuvalas dlya gospodarchih i budivelnih potreb Odnak postupovo entuziasti krayeznavci i naukovci vstayut na zahist istorichnih pam yatok Z yavlyayutsya pershi kolekciyi poloveckih statuj u zapovidniku Askaniya Nova Katerinoslavi ta inshih miscyah Pershij perepis poloveckih bab buv provedenij zgidno z cirkulyarom MVS Rosijskoyi imperiyi 23 grudnya 1843 roku Do pereliku bulo vneseno 645 bovvaniv perevazhno z pivdnya Ukrayini U 1903 1905 rokah Moskovskim arheologichnim tovaristvom buv provedenij drugij opis bab Za vidomostyami P Uvarovoyi bulo viyavleno 1113 statuj Za danimi S Pletnovoyi v Katerinoslavskij guberniyi bulo zafiksovano 428 bovvaniv u Tavrijskij ponad 200 Dmitro Bagalij stverdzhuvav sho u Harkivskij guberniyi na oblik bulo postavleno 140 statuj 1972 roku yih kilkist zmenshilas do 644 ekzemplyariv Odnak u nastupni roki arheologi pochali fiksuvati novi znahidki Kilkist bovvaniv u Luganskij oblasti U Luganskij oblasti zberigalos 114 bovvaniv z nih u Lugansku 74 u tomu chisli 68 u parku muzeyi 2 v arheologichnomu muzeyi pedagogichnogo universitetu 4 v oblasnomu krayeznavchomu muzeyi Sverdlovskomu miskomu muzeyi 17 silskomu muzeyi Smolyaninovogo 4 Pervomajskomu miskomu muzeyi 3 Antracitivskomu muzeyi 2 Lisichanskomu muzeyi 2 Reshta skulptur znikla zokrema zi Starobilska Antracita i Rovenkiv Misce viyavlennya kam yanih idoliv predstavlenih u Parku Misce viyavlennya kam yanih statuj yaki zberigayutsya u parku Rajoni skupchennya poloveckih skulpturAntropomorfni steli katakombnoyi kulturi Sverdlovskij rajon 2 Stanichno Luganskij rajon 4 Polovecki kam yani statuyi Antracitivskij rajon 13 Bryanka 1 Bilovodskij rajon 1 Kirovsk 1 Krasnodonskij rajon 6 Lutuginskij rajon 3 Novoajdarskij rajon 1 Perevalskij rajon 5 Popasnyanskij rajon 7 Rovenki 2 Rostovska oblast 2 Slov yanoserbskij rajon 6 Sverdlovskij rajon 11 Stahanov 1 vidomosti vtracheni 2 Rajoni najbilshogo skupchennya poloveckih skulptur rannogo periodu Kruzhkami poznachenni bovvani bez ruk kvadratami figuri z konturami ruk i chashOpis luganskogo parka muzeyuOdnim iz zasnovnikiv parku muzeyu ye zaviduvach Luganskim viddilennyam Shidnoukrayinskogo filialu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Odnu z pershih statuj privezli u 1969 roci iz sela Kam yanka Lutuginskogo rajonu Spochatku park zadumali rozplanuvati u podvir yi pedagogichnogo institutu navkolo shtuchnogo kurganu zasiyanogo koviloyu Teper na comu misci zvedenij tretij korpus Dlya kolekciyi bulo vidileno misce bilya sportzalu Za kilkistyu bovvaniv luganska kolekciya postupayetsya lishe dnipropetrovskij Tipi kam yanih statuj U parku muzeyi predstavleni najharakternishi tipi kam yanih statuj yaki dayut zmogu proslidkuvati hudozhnij rozvitok tyurkskogo kameneriznogo mistectva Antropomorfni figuri iz specialno pidibranih podovzhenih kameniv Zobrazhennya cholovikiv z vusami i nevelikoyu borodoyu Zobrazhennya cholovikiv perevazhno bez shapok inodi z odniyeyu abo dekilkoma kosami do poyasu Na deyakih figurah odne abo obidva vuha prikrasheno serezhkami zridka na shiyi grivna abo namisto Zobrazhennya cholovikiv odyagnenimi v kaptan z trikutnimi odvorotami i vuzkimi rukavami U taliyi poyas z naborom prikras pryazhok i blyashok Ridshe prostorij odyag z shirokimi rukavami bez poyasu i zbroyi Figuri zhinki iz pidkreslenimi ditorodnimi organami Kam yani babi iz posudinami yaki trimayut u pravij ruci abo v oboh rukah Formi posudin riznomanitni kubki chashi cilindrichni sudini Park yak Divo Luganshini U lyutomu 2010 roku miscevij telekanal LOT zapochatkuvav proekt Diva Luganshini finalistami yakogo stali 12 ob yektiv oblasti Z velikim vidrivom golosiv peremig Park muzej kam yanih statuj GalereyaPoloveckij balbal HI st iz s Zimovniki Sverdlovskogo rajonu Kipchackij bovvan Polovecka baba iz Novotoshkovki Slov yanoserbskogo rajonu Polovec iz kosoyu iz s Ivanivka Antracitivskogo rajonu Primitki Piskarev A I O mestonahozhdenii kamennyh bab v Rossii M 1851 S 205 220 Uvarova P S K voprosu o kamennyh babah Tr HIII AS M 1908 T II S 92 96 Pletneva S A Kochevniki yuzhnorusskih stepej v epohu srednevekovya IV XIII veka Voronezh 2003 Bagalej D I obyasnitelnyj tekst k arheologicheskoj karte Harkovskoj gubernii Tr II AS v Harkove M 1905 T 1 S 1 92 Krasilnikov K I Drevnee kamnereznoe iskusstvo Luganshiny Lugansk Shlyah 1999 Park muzej kam yanih statuj 2013 10 16 u Wayback Machine Video LOT Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2011 Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Park muzej kam yanih bab Lugansk Krasilnikov K I Drevnee kamnereznoe iskusstvo Luganshiny Lugansk Shlyah 1999 Pletneva S A Kochevniki yuzhnorusskih stepej v epohu srednevekovya IV XIII veka Voronezh 2003 Forostyuk O D Luganshina religijna Lugansk Svitlicya 2004