Базиліка Сан-Франческо в Ассізі, церква Святого Франциска в монастирі Сакро-Конвенто (італ. La Basilica di San Francesco d'Assisi) — головний храм ордену францисканців, розташований в місті Ассізі (Італія, адміністративний регіон Умбрія). Є однією з семи папських базилік, але не входить до переліку великих базилік Католицької церкви.
Сан-Франческо в Ассізі | ||||
---|---|---|---|---|
Назва на честь: | Франциск Ассізький | |||
Вид на східний фасад будівлі верхньої церкви | ||||
43°04′29″ пн. ш. 12°36′20″ сх. д. / 43.07472° пн. ш. 12.60556° сх. д.Координати: 43°04′29″ пн. ш. 12°36′20″ сх. д. / 43.07472° пн. ш. 12.60556° сх. д. | ||||
Тип | Папська базиліка[d] пам'ятка мала базиліка і d[1] | |||
Статус спадщини | d[2] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] | |||
Країна | Італія | |||
Розташування | м. Ассізі | |||
Конфесія | католицизм | |||
Орденська приналежність | францисканський орден | |||
Тип будівлі | базиліка | |||
Архітектурний стиль | італійська готика | |||
Автор проєкту | брат Ілія Бомбардоне | |||
Архітектор | d, d[3], Бернардо Роселліно[4] і Бернардо Роселліно | |||
Площа | 14 563 га | |||
Засновано | 1253 | |||
Будівництво | 1228 — 1253 | |||
Реліквії | мощі св. Франциска Ассізького | |||
Сайт | sanfrancescoassisi.org | |||
Базиліка Сан-Франческо в Ассізі (Італія) | ||||
Базиліка Сан-Франческо в Ассізі у Вікісховищі |
Храм отримав світову відомість завдяки знаменитим фрескам XIII століття за мотивами житія св. Франциска, автором яких вважається Джотто з учнями. Церква Сан-Франческо разом з монастирем Сакро-Конвенто в Ассізі внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Загальний опис будівлі
Храм, побудований в XIII столітті, є, по суті, двоповерховим. Верхній ярус, який зазвичай називають верхньою церквою, — це видима частина будівлі, що височіє над пагорбом, в той час як нижня церква ховається в його товщі і рядовій забудові монастиря. Її єдиний елемент, який залишається на видноті, — південний портал, що виходить на нижню площу св. Франциска, замощену каменем. Вхід до верхньої церкви знаходиться зі східного боку, з верхньої площі св. Франциска, покритої газоном (див. план монастиря).
Обидва яруси являють собою однонавні базиліки з трансептом. План нижньої церкви ускладнений численними капелами і криптами. З церкви можна спуститися ще нижче — в крипту, де похований св. Франциск. Біля південного фасаду церкви височить 60-метрова дзвіниця. Контрфорси і аркбутани, що обрамляють будівлю, — в полі зору з північного фасаду, а з боку нижньої площі губляться між дзвіницею і допоміжними спорудами.
Характеристика стилю
Якщо стиль зануреної в напівтемряву Нижньої церкви сягає давньої традиції римської крипти, то інтер'єри просторого верхнього храму несуть у собі нові естетичні цінності, які пізніше підхоплять архітектори Середньої Італії. Ця двоярусна церква з точки зору планування досить точно наслідує сучасні їй зразки французької готики, такі як, наприклад, Сент-Шапель в Парижі, але також є спадкоємницею італійських базилік більш раннього романського періоду.
Очевидно італійські архітектори свідомо уникали радикальної готики, модної за тієї доби при дворах північних феодалів. Не намагаючись маскувати вагу будівельних конструкцій, вони змістили архітектурний акцент в бік чіткої структурованості підкупольного простору. Опори храму примикають до потужних стін, які, проте, не перешкоджають проникненню в храм сонячного світла. «Тонкі пучки пов'язаних колон підтримують нервюри склепінь, що перекривають чотири прямокутних прольоти».
Таким чином, зовнішній вигляд церкви є синтезом романського стилю і французької готики, і відзеркалює багато типових рис італійського готичного стилю.
Готика цього собору позбавлена всього поганого, всього понурого. Барвиста гама всередині храму — колір зорі, що утопає в блакиті. | ||
Історія споруди
Будівництво францисканського монастиря Сакро-Конвенто і обох базилік Сан-Франческо в Ассізі почалося в 1228 році, практично одразу після канонізації засновника ордену і уродженця цього міста святого Франциска. Земельна ділянка на заході міста, куди з міста пішов помирати святий Франциск, була подарована францисканцям Симоном ді Пукьярелло. Колишнє місце страти злочинців, відоме в Ассізі як «пекельний пагорб» (Collo d'Inferno), почало називатися «райським пагорбом».
Камінь у фундамент майбутньої будівлі урочисто заклав 17 липня 1228 папа римський Григорій IX, хоча до того часу роботи вже почалися. Керівництвом і наглядом за будівництвом займався вікарій ордену Ілія Бомбардоне (Elia Bombardone), один з перших супутників святого Франциска, який мав досвід будівництва для хрестоносців в Сирії.
Будівництво нижньої базиліки було завершене в 1230 році. На Трійцю 25 травня нетлінне тіло засновника ордену було перенесено туди з тимчасового притулку в церкві св. Георгія (тепер ). Верхня базиліка будувалася в період після 1239 і до 1253 року. Над оздобленням церкви працювали найкращі майстри того часу — від Чімабуе до Джотто (див. нижче).
У 1288 році папа Микола IV, який був до цього головою ордену францисканців, надав базиліці статус папської церкви.
Збереженість
У 1530 році дзвіниця (висотою 60 метрів) втратила свій шпиль в результаті удару блискавки. Мешканці монастиря приділяли багато уваги наукам, і зовнішній вигляд будівлі і розписів ніколи не страждав від проявів надмірного фанатизму при відправленні культу. Відвідавши храм на початку XX століття мистецтвознавець Павло Муратов описав свої враження від відвідин церкви наступним чином:
Храм св. Франциска в Ассізі не справляє того враження вмістилища палкого народного благочестя, яке викликає, наприклад, у Падуї. Він не обвішаний анекдотичними ex voto, і навколо його стін не гомонить час від часу сільська ярмарок. Є щось від порядку музею в прибраності його капел і навів. З тих пір як держава секуляризувала монастир, храм Сан-Франческо відданий емоціям туристів і трудам мистецтвознавців, що не дають йому ні хвилини спокою і віддаляють від нього благодать забуття. |
26 вересня 1997, в 816-ю річницю з дня народження св. Франциска, стався землетрус, який серйозно пошкодив храм і поховав під масою уламків двох ченців-францисканців і двох співробітників комітету. Були знищені кілька фресок, для нещодавнього відновлення яких мали витратити 2 млн євро. Реставратори розчистили і зібрали за фрагментами понад 180 м². розписів, проте повністю їх відновити не вдалося. Експерти висловлюють побоювання, що безповоротно втрачено не менше 20% розписів. У роботі учені використали найновіші технології — ними була створена тривимірна комп'ютерна модель, що проектується на склепіння лазерним проектором і видима через спеціальні окуляри.
Оздоблення церкви
Створення знаменитого фрескового циклу церкви зайняло більше півтора століття. Художники почали з розпису стін Нижньої базиліки (Чімабуе, Майстер св. Франциска), щоб потім перейти до оздоблення стін Верхньої (Чімабуе, Джотто). Закінчивши роботи у Верхній церкві, майстри повернулися до Нижньої церкві і прибудованих до неї нових капел (Джотто, Сімоне Мартіні, П'єтро Лоренцетті).
Стисла хронологія робіт
- 1226 — смерть св. Франциска.
- 1228 — початок будівництва.
- 1230 — завершення Нижньої базиліки; перепоховання в ній мощей святого.
- 1235 — освячення церкви папою римським.
- 1239 — початок будівництва верхньої базиліки.
- 1253 — завершення верхньої базиліки.
- 1270 — Майстер св. Франциска розписує стіни нижньої церкви.
- бл. 1278 — Чімабуе розписує стіни верхньої церкви.
- 1282 — перший період робіт Джотто.
- 1296 — другий період робіт Джотто.
- бл. 1298 — 28 «францисканських історій» на стінах верхньої церкви Сан-Франческо в Ассізі (ймовірно роботи Джотто).
- 1322 — фрески Сімоне Мартіні в нижній церкві.
- бл. 1326 — фрески П'єтро Лоренцетті в нижній церкві.
- 1368 — фрески Майстра Андреа в Нижній церкві.
Нижня церква
Своїм зовнішнім виглядом, близьким за типом до крипти, Нижня церква зобов'язана вікарію ордену брату Ілії, який набув великого досвіду при спорудженні масивних кам'яних склепів в Сирії.
Вхід до неї влаштований через портал на південному фасаді, виконаному в готичному стилі (2-га пол. XIII століття) з двома різьбленими дерев'яними дверима (умбрійська майстерня, XVI століття).
Капела Катерини Александрійської
У протилежному кінці вестибюля знаходиться капела, побудована коштом кардинала Егідія Альборніса, папського легата в 1350–1367 рр. Вона присвячена св. Катерині Александрійськії. Фрески з вісьмома епізодами її житія були створені в 1368–1639 рр. майстром, що підписалися «Andreas pictor de Bononia». Найімовірніше, це був Андреа де Бартолі (бл. 1349–1369), придворний художник кардинала Альборніса (іноді ці роботи помилково атрибутуються Андреа Болоньї). Святі у цій капелі були написані Паче ді Бартоло Ассизьським (1344–1368).
Капела св. Севастьяна
Ліворуч від входу знаходиться невелика капела св. Севастіана з полотнами , стіни якої прикрашені епізодами з життя цього святого роботи Джероламо Мартеллі. Праворуч знаходяться два надгробки: Джованні де Черчі та Іоанна де Брієна, короля Єрусалимського.
Майстер св. Франциска: неф
Центральна неф базиліки оточений кількома капелами з напівциркульними арками. Фрески, що прикрашають неф, вважаються найдавнішими в храмі. Їх творець залишився невідомим і за основним сюжетом живопису фігурує в історії мистецтв як . На правій стіні ним написані 5 сцен із Страстей Христових, а на лівій — 5 моментів з житія св. Франциска. Таке розташування сюжетів один напроти одного на погляд францисканців повинно було підкреслити роль засновника їх ордена як другого Христа і їх подібність.
Стеля нефа — небесного кольору і розписана золотими зірками. Перераховані фрески належать до 1260–1263 рр. Вони виконані темперою по сухій штукатурці і визнаються найкращими зразками тосканських настінних розписів періоду, що передує Чімабуе. Багато зображень в нижній частині стін сильно постраждали або практично знищені. Виняток становлять кілька фрагментів «Мадонни з немовлям і ангелом» пензля Чімабуе. Зі зростанням популярності церкви між 1270 і 1350 рр. багато з шляхетних родин почали замовляти свої капели, прибудовані до головного нефу, знищуючи таким чином фрески на головних стінах.
Симоне Мартіні: капела св. Мартіна
Перша капела зі сторони, що ліворуч, носить ім'я святого Мартіна Турського. Вона була побудована кардиналом да Монтефорі і розписана десятьма фресками на сюжети з житія святого і поліптихами із зображенням святих. Автором розпису, зробленого у 1317–1319 рр. є Сімоне Мартіні. Ця робота належить до числа найкращих творів художника і є одним з видатних прикладів живопису XIV століття. Використання свинцевих білил призвело до того, що деякі елементи фресок з роками сильно потемнішали.
- Цикл житія св. Мартіна:
- Святий Мартін віддає половину плаща жебраку
- Сон св. Мартіна
- Св. Мартін посвячується у лицарі
- Св. Мартін відмовляється від зброї
- Диво з воскресінням дитини
- Роздуми св. Мартіна
- Чудесна меса
- Диво з вогнем
- Смерть св. Мартіна
- Поховання св. Мартіна
Зображення святих:
- Антоній Падуанський і Франциск Ассизький
- Марія Магдалина і Катерина Александрійська
- Людовик Французький і
- Клара Ассізька і Єлизавета Угорська
- Присвята капели донатором
Друга капела з лівої сторони присвячена св. .
Капели св. Людовика і Антонія Падуанського
Перша капела уздовж правої стіни присвячена Людовику Тулузькому і святому Стефану, розписана фресками Доно Доні (1575 рік) і прикрашена вітражем, авторство якого приписують Сімоне Мартіні. Наступна за нею капела присвячена Антонію Падуанському, де знаходяться фрески роботи Чезаре Сермеї (1610 рік).
Джотто: капела Марії Магдалини
Потім йде капела Марії Магдалини. Вона була зведена Теобальдо Понтано, єпископом Ассизьким в 1296–1329 рр. і містить кілька найкращих зразків живопису, виконаних у майстерні Джотто і, як вважають, самим майстром (бл. 1320). Ці роботи Вазарі помилково приписує Пуччо Каппане. На бічних стінах розміщуються сцени з житія Магдалини (з портретом єпископа Понтано), а на склепінні — медальйони із зображеннями Христа, Богородиці, Магдалини і Лазаря (якого католицька церква вважає її братом).
- Марія Магдалина з уклінним донатором єпископом Понтано
- Магдалина отримує одяг з рук старця
- Воскресіння Лазаря
- Noli me tangere
- Магдалина розмовляє з ангелами
- Магдалина пливе до Марселю
Неф завершує багато декорована напівциркульна апсида, якій передує трансепт з циліндричним склепінням.
Трансепт
Фрески у правому крилі трансепта, що розповідають про дитинство Христа, частково виконані Джотто і його майстерні. Різдво написано анонімним Майстром св. Миколая. У нижньому ярусі знаходиться зображення чудесного явлення покійного св. Франциска, що допомагає дітям. Ці фрески Джотто для свого часу виявились революційними: на них зображені реальні люди з їх емоціями в натуралістичному ландшафті.
- Зустріч Марії і Єлизавети
- Різдво
- Поклоніння волхвів
- Стрітення
- Побиття немовлят
- Втеча до Єгипту
- Повернення в Єрусалим
- Христос серед учителів
- Розп'яття
- Смерть хлопчика в Сессі
- Воскресіння хлопчика в Сессі
На стіні трансепта Чімабуе написав одну зі своїх найзнаменитіших робіт — «Мадонну зі св. Франциском». Ймовірно, це найбільш схоже зображення святого і своєю статичністю і старомодним готичним стилем контрастує з новими і живими роботами Джотто.
Капела св. Миколая
У правому крилі трансепта знаходиться ще одна капела — св. Миколая, ймовірно замовлена папським легатом Наполеона Орсіні. Її прикрашає цикл з 10-ти фресок із зображенням чудес і милостині святого. Цикл виконаний анонімним Майстром св. Миколая між 1295 і 1305 рр., який перебував під впливом Легенди св. Франциска, що зображена у верхній базиліці. Це дозволило Вазарі помилково припустити, що написав їх Джоттіно. Цьому ж майстру (Пальмеріно ді Гвідо?) належить «Благовіщення» біля входу до капели. Там само знаходяться 5 зображень святих пензля Мартіні: Франциск, Людовик Тулузький, Ізабелла, Маргарита і Генріх Угорські.
Лоренцетті: ліве крило трансепта
Ліве крило трансепта прикрашали роботи сієнського майстра П'єтро Лоренцетті і його майстерні, виконані між 1315 і 1330 рр. Вазарі помилково також приписав їх Джотто і Пуччо Капанна. Цей цикл фресок вважають найкращою серед робіт Лоренцетті. Він являє собою 6 сцен зі Страстей Христових. Особливою емоційністю, незважаючи на пошкодження, відрізняється фреска «Зняття з хреста». У цій серії фресок глядачеві надається можливість оцінити перше з часів античності зображення відкинутої тіні. Підраховано, що для написання серії знадобилося 330 робочих етапи, це означає, що навіть за участі майстерні Лоренцетті для її створення мало знадобитися кілька років. Лоренцетті брав участь в оздобленні прилеглої капели Івана Хрестителя і виконав фреску «Мадонна деї Трамонті» («Мадонна заходу»), що отримала свою назву від променів сонця, що заходить і проникає в розташоване напроти вікно.
Апсида
Папський вівтар в апсиді зроблений з єдиного блоку каменю, привезеного з Комо в 1230 році. Вівтар оточує ряд орнаментованих готичних арок, які підтримують колони в різних стилях. Дванадцять з цих колон були демонтовані в 1870 році. Прекрасні готичні лави хору з горіха, створені Аполлоніо Петроччо да Ріпатрансоне за допомоги Томмазо ді Антоніо Фьорентіно і Андреа да Монтефалько, датуються 1471 роком. Стіни апсиди колись прикрашало зображення Розп'яття Стефано Фьорентіно, яке було знищене в 1622 році, а тепер там знаходиться «Страшний суд» роботи Чезаре Серменї ді Орв'єто (1609–1668).
Живопис у вітрилах склепіння над вівтарем — «Райського склепіння» (1315–1320 рр.) — оповідає про «Тріумф св. Франциска». Тут також зображені три алегорії: Послух, Бідність і Доброчесність, виконані так званим Майстром склепінь в Ассізі, учнем Джотто.
Вітражі нижньої церкви атрибутують Джованні ді Боніно і його майстерні. Пуччо Капанна, учень Джотто, виконав дві фрески із зображенням епізодів з житія св. Станіслава, а також розпис співочої галереї і зображення Розп'яття.
Крипта
Склеп, де був перепохований св. Франциск по закінченню будівництва церкви, знаходиться під головним вівтарем нижньої базиліки (і по суті є ще одним поверхом унизу). Нині спуститися до цієї крипти можна одними з двох сходів у середині нефа. Раніше туди вів вузький підземний хід, який був закладений, і про існування крипти було забуто.
Вважається, що тіло св. Франциска було заховане архітектором братом Ілією, будівником храму, для того, щоб запобігти поділенню мощей його святого друга з метою розповсюдження по середньовічній Європі. Існують також відомості про те, що підземний хід був закладений за наказом папи Євгенія IV і з тією ж метою: за часів боротьби між містами-комунами переможці нерідко забирали у переможених мощі святих.
Лише в 1818 році, з благословення папи римського, монахи Сакро-Конвенто, бажаючи перевірити істинність легенд, які переказували у монастирі, провели розкопки під вівтарем Нижньої базиліки і виявили підземний хід, що веде до крипти. У 1820 році було офіційно підтверджено, що в усипальниці похований Франциск Ассізський. За розпорядженням папи Пія IX (1792–1878) крипта була прикрашена і відкрита для відвідування.
Її оздобленням в неокласичному стилі займався Пасквале Беллі, використовуючи мармур. Між 1925–1932 рр. крипта була перероблена в нео-романському стилі архітектором Уго Тарчі з використанням рустованого каменю. Старовинний кам'яний саркофаг — закріплений на залізних тягах над вівтарем. У 1934 році у кутах навколо вівтаря були поховані урни з прахом учнів св. Франциска (братів Руфіно, Анджело Танкреде, Массео і Леоне). Коло входу до крипти знаходиться урна з останками Якопи Деї Сеттесолі. Ця римська аристократка належала до числа найбільш відданих і щедрих друзів св. Франциска і залишалася з ним в годину його смерті.
Верхня церква
Приміщення Верхньої базиліки виконане в традиціях готики і справляє зовсім інше враження. Великі вікна з вітражами відкидають потоки кольорового світла на фрески. Вітражі на хорах були виготовлені в XIII столітті німецькими ремісниками, на лівій стіні — французькими (1270 рік), а вітражі правої стіни приписуються майстерні Майстра св. Франциска. Вітражі заслужено належать до числа найкращих зразків італійського скла XIII століття.
Світлий і повний повітря простір має простий план: один неф з трансептом і полігональною апсидою. Вітрила склепінчастої стелі розписані по блакитному фону золотими зірками, фігурами Христа, св. Франциска, Діви Марії й Івана Хрестителя. Стелю перед входом прикрашають зображення отців церкви: Григорія Великого, Ієроніма, Амброзія і Августина. Вони приписуються молодому Джотто.
Західне крило трансепта і апсиду прикрашала велика кількість фресок, виконаних Чімабуе і його майстернею (приблизно з 1280 року), як, наприклад, «Розп'яття з уклінним Франциском». На жаль, ці фрески дійшли до нас у дуже поганому стані через застосування оксиду свинцю у фарбі і неякісної гіпсової основи.
- Апокаліптичний Христос
- Розп'яття з уклінним Франциском
- Поцілунок Юди
- Євангелісти
До Чімабуе над оздобленням правого крила трансепта працював анонімний Північний майстер, імовірно англієць (1267–1270 рр.). Він розписав два люнети і тондо на західній стіні зображеннями янголів і апостолів. Інший невідомий художник, Римський майстер, написав постаті пророка Ісайї і царя Давида, а також розписав останню стіну під східним люнетом.
На верхньому ярусі обох стін нефа, що серйозно постраждав під час землетрусу 1997 року, у два ряди розміщені 32 сцени зі Старого Заповіту (починаючи від Створення світу і закінчуючи Йосипом, що пробачає братів) і Нового Завіту (від Благовіщення до жінок-мироносиць біля могили), верхній регістр вхідної стіни присвячений П'ятидесятниці і Вознесінню Ісуса. Над цією масштабною роботою працювали послідовники Чімабуе — римські і тосканські майстри Джиакомо, Якопо Торріті і П'єтро Кавалліні.
Дві фрески з життя Ісака в середньому регістрі третього сектора традиційно приписувалися молодому Джотто (1290–1295 рр.), а Вазарі вважав їх роботою Чімабуе, проте й це заперечується. Більшість критиків приписують їх авторство анонімному Майстру Ісака і його майстерні. Автором також міг бути П'єтро Кавалліні. Над вхідними дверима Джотто виконав Мадонну з немовлям і двома ангелами (у трьох тондо). На обличчі немовляти — усмішка, це перша посмішка в італійському живописі.
Францисканський цикл
Найважливішою частиною декоративного оздоблення церкви є цикл з 28-ми фресок вздовж нижньої частини нефа, які приписують Джотто. Фрески відрізняються новими художніми рішеннями, привнесеними художником у італійський живопис.
У кожному простінку між колонами розміщується по три фрески, плюс дві фрески в східних галереях поруч з входом і ще дві на вхідний стіні (див. схему). При створенні іконографії художник спирався на «Legenda Maior», біографію святого Франциска, написану в 1266 році св. Бонавентурою і три життєписи, написані братом . Прототипом до цього циклу міг слугувати цикл П'єтро Кавалліні (що не дійшов до наших днів) в церкві св. Франческо в Римі. Згідно з Вазарі, фрески Джотто написані між 1296 і 1304 рр.
Авторство Джотто оскаржується через численні незрозумілі місця в оповіданнях ранніх джерел про творців цього циклу. Багато італійських критиків відстоюють версію їхньої приналежності Джотто і його майстерні. Через стильові відмінності від циклу фресок Ісака передбачається, що декілька, або навіть більшість фресок францисканського циклу були створені, принаймні, трьома різними художниками, які використовували оригінальні ідеї Джотто. Їх називають: Майстер легенди св. Франциска (основний творець більшості зображень), Майстер поховання св. Франциска і Майстер св. Цецилії.
Фрески францисканського циклу
№ | Фреска | Назва | Цитата із життєпису святого | Автор |
---|---|---|---|---|
1. | І було так, що якийсь житель Ассізі, чоловік простий, але, як усі думають, умудрений Богом, коли одного разу проходив містом і зустрів Франциска, зняв з себе плащ і постелив свій одяг біля його ніг, показуючи тим самим, що Франциск з часом удостоїться всіх знаків пошани, оскільки йому належить зробити велику справу, за яку він і буде вищим багатьох з тих, кого шанує весь християнський світ. | |||
2. | І коли відновилися його сили, і він вийшов, за звичаєм надівши красивий новий одяг, йому зустрівся якийсь воїн, раніше прославлений, а тепер зубожілий і бідно одягнений, і він відчув палке співчуття до злиднів цієї людини і не гаючи часу, зняв і віддав йому свій одяг, тим самим в одну мить виконавши два обов'язки милосердя: прикрив ганьбу гідного воїна і полегшив нужду бідної людини. | |||
3. | У ту ж ніч, коли занурився у сон, він з ласки Божої побачив величезний і пишний палац з безліччю військової зброї, прикрашеної знаком хреста Христового, і так було йому провіщено, що милосердя, яке він в ім'я любові до Всевишнього Царя учинив бідному солдату, буде оплачено ні з чим не зрівняною нагородою. Він став питати уві сні, чий це палац і звідки він взявся, і почув відповідь і підтвердження згори, що все це буде належати йому і його воїнству. | |||
4. | Одного разу він вийшов у поле поміркувати і в роздумах своїх дійшов до церкви святого Даміана, застарілої і майже розваленої від надзвичайної старості, і увійшов до неї; він запалився духом для молитви, і коли розпростерся перед образом Христа, дух його отримав в молитві чимале полегшення. Очима, повними сліз, дивився він на хрест Господній, і тоді з хреста пролунав голос, що тричі проголосив (а він слухав ці словами тілесним вухом): «Іди, Франциск, відбудуй дім мій, — ти бачиш, він майже зруйнувався!» Крім Франциска у церкві в той час нікого не було, він здригнувся і завмер, і коли він збагнув серцем, що слухав самого Христа, він втратив пам'яті і впав непритомний. | |||
5. | … тоді юнак скинув з себе весь одяг і залишився в одній волосяниці. Він підібрав одяг з землі і кинув його приголомшеному батькові: Слухайте, — вигукнув Франциск, — до цієї пори я називав батьком П'єтро Бернардоне, але я бажаю служити одному Господу, і я відмовляюся від усього майна батька і від одягу, який від нього отримав. Відтепер я можу з упевненістю говорити: «Отче наш, що єси на небесах». Живе співчуття охопило натовп. Зворушений був і сам єпископ. Своєю мантією він прикрив наготу юнака. | |||
6. | … через кілька днів — можливо, за молитвами святого і його побратимів — Папа побачив у видінні, як Латеранська базиліка страхітливо обвалюється, колони підламуються, склепіння обсипаються. Але раптово являється бідний брат з Ассізі, зростає й зростає, досягає гігантських розмірів і підставляє спину будівлі, що падає. Як за помахом чарівної палички стіни відновлюються, і храм віднаходить стійкість. Інокентію III неважко було розгадати символ і збагнути сенс видіння: Бог хотів використати цю людину, щоб відновити Свою Церкву, якій загрожують єретики і погана поведінка християн. | |||
7. | Папа вже не мав сумнівів у святості Франциска і зрозумів задум Божий. Але чи не є надмірною бідність, яку він проповідує? <…> Папа знову прикликав Франциска і висловив йому свої побоювання, що поділяли й деякі кардинали. Франциск у відповідь натхненно і лицарські оспівав господиню Бідність, вихваляючи її як прекрасну даму, що завоювала серце Небесного Царя, в Чиєму обличчі закарбувалось благородство Отця. Невже такий Батько не подбає про Своїх улюблених дітей? Папа був зворушений. Його побоювання розвіялися. Іди з Богом, — сказав він, — і проповідуй з товаришами покаяння, як Він вас навчить. Коли збільшиться ваша кількість, повідомте, ми дамо вам нові дозволи і покладемо на вас нові доручення. | |||
8. | Перед лицем цієї героїчної святості Бог не забарився явити Свою присутність через диво, показавши, якими бажаними є для Нього Франциск з побратимами. Одного разу, коли святий піднявся в Ассізі, щоб після молитви у соборі звернутися до народу, Господь занурив його у екстаз. Одночасно брати, що перебували в Рівоторто, побачили його на блискучій колісниці, від якої в усі боки виходило надприродне світло; колісниця тричі об'їхала їх невеликий будиночок, після чого зникла з очей. | |||
9. | … одного разу брат Пацифікус під час молитви з ним разом у церкві, був піднесений в екстазі, і побачив кілька тронів в небесах, і був серед них один, що перевершував інші у розкоші, весь прикрашений дорогоцінними каменями. І він запитав себе, для кого може бути призначене настільки чудове місце, і тут голос сказав йому: «Се було місце ангела, і тепер воно збережене для смиренного Франциска». | |||
10. | Одного разу трапилося, що Франциск прийшов в Ареццо, і було все це місто зруйноване від ворожнечі між городянами. Наблизившись до стін, він побачив демонів, що раділи ворожнечі і пробуджували в душах мешканців бажання знищувати один одного; тому покликав він брата, що звався Сильвестром, чоловіка Божого, гідного і простого, і сказав йому: «Іди до воріт міста і від імені Господа Всемогутнього накажи демонам швидко залишити його». Брат поспішив до міських воріт, читаючи псалми на славу Божу. І крикнув він потім на повний голос перед входом у місто: «Іменем Всемогутнього Господа і за наказом отця нашого Франциска, йдіть геть, демони!». І повернувся мир в Ареццо, і стали люди спокійними знову. | |||
11. | … але на Франциска ніщо не діяло. Взявши з собою брата Ілюмінато, він вступив на землю противника з криком: «Султан, султан». Їх одразу схопили, жорстоко побили і привели до султана Мелек-ель-Камелія, доблесного і мудрого государя. У відповідь на прохання султана Франциск висловив мету приходу: він хотів не відректися від Христа, але звернути султана і його людей у євангельську віру. Він довго говорив про таємницю Єдиного і Троїчного Бога, але, відчуваючи, що слова його не доходять, придумав щось більш дієве. — Накажи, — сказав він, — щоб розпалили великий вогонь, і поклич своїх священиків. Ми разом увійдемо в вогонь. Хто з нас залишиться неушкодженим, в його віру і повір. — Жоден з наших священиків не погодиться на таке випробування на захист нашої віри, — відповів султан. Але Франциск не здавався. Святий Дух підказував йому нові докази і слова, але марно: султан, внутрішньо переконаний в правоті Франциска, боявся «народного шуму». | |||
12. | … кілька днів по тому вони повернулися в будинок того чоловіка, і він став з цікавості дивитися, що робить Франциск серед ночі, і він побачив його в молитві, а потім побачив, як святий в екстазі піднявся над землею, і був оточений сліпучим світлом. І відчув той чоловік нестерпний небесний жар, який пробудив у ньому бажання наслідувати способу життя малих братів. | |||
13. | … св. Франциск вирішив там провести свято Різдва і попросив графа побудувати в одній з печер зображення тих ясел, в яких народився Господь. Новина поширилася, і до Греччо звідусіль стали сходитися брати. Очікуванням були охоплені й мешканці навколишніх і далеких селищ. Опівночі відслужили месу, Франциск був за диякона. Одному чоловікові, гідному поваги, було видіння. А саме: привиділося йому, ніби в яслах лежить зовсім маленький хлопчик і начебто неживий. Святий Божий, схилившись над ним, намагається його розбудити, щоб той прокинувся від найглибшого сну. І цілком розумним здається нам це видіння, адже немовля Ісус забутий в багатьох серцях як мертвий, і в цих серцях, милостю самого Немовляти і подвигами раба Його святого Франциска, Він ожив і був повернутий побожній. | |||
14. | Влітку 1224 року Франциск, вже обтяжений хворобою, в останній раз вирушив на гору Верна. Підйом був можливий тільки верхи, тому брати забезпечили його віслюком, яким на час поступився один благочестивий чоловік, а також провідником. Сонце безжально палило, камені розжарилися, в ущелинах скель виднілися пучки пожовклої трави, що абияк збереглися. Все, здавалося, спало, звуки замовкли: навіть дерева ледве шелестіли усихаючим листям. Раптово провідник, звернувшись до святого, заблагав: Отче, змилуйся! Я помру, якщо не вгамую спрагу. Франциск, який завжди проймався жалістю до стражденних, зліз з віслюка і почав молитися, здійнявши руки, і молився, доки не відкрилося йому, що молитва його почута. Потім, повернувшись до свого проводиря, сказав: Не барися, біжи швидше до тієї скелі і там знайдеш воду, яку Христос нині вивів з каменю заради вгамування спраги твоєї. | |||
15. | Неподалік від Каннари одного свіжого весняного ранку вони побачили безліч птахів, які весело щебетали на квітучих гілках. Таємнича сила наблизила до них Франциска, і зараз же птахи злетіли кругом нього і сіли йому на плечі, на голову, на руки. Здивованому супутнику Франциска здалося, що перед ним не дійсність, а сон, що Адам нечуваним дивом раптом повернувся у стан невинності і розмовляє зі звірами і птахами. А Франциск, ніби все відбувалося природним порядком, велів своїм співочим друзям замовкнути, після чого почав проповідь, просячи птахів завжди вихваляти Господа, що годує і одягає їх з невимовною любов'ю. Під кінець він осінив їх хресним знаменням і відпустив літати і співати. Деякий час він поспостерігав, як вони злітають в повітря, махають крилами і виспівують ніжні пісні, потім знову вирушив у дорогу. | |||
16. | Франциск прибув у Челано, щоб проповідувати там, і був зупинений якимось дворянином, що скромно, але наполегливо запрошував його розділити з ним трапезу. Франциск вибачався і відмовлявся, але врешті-решт, був переможений його доводами. Час обіду настав і стіл був накритий. Господар був щасливий, і вся його сім'я раділа гостям, які прийшли скуштувати обід разом з ними. Франциск же піднявся, спрямував погляд у небеса і сказав дворянину: «Брат господар, я прийшов у твій дім через твої молитви, щоб обідати з тобою, але слухай же уважно мене зараз, бо судилося тобі колись обідати не тут, а в іншому місці. Іди і сповідайся якомога швидше, і не залиш нічого в таємниці з того, що б ти приберіг для останньої сповіді. Господь віддячить тобі сьогодні, за те, що ти прийняв його людей в своєму будинку з такою любов'ю». Прислухавшись до його святих слів, дворянин покликав священика, який супроводжував Франциска, і сповідався йому. Він привів свій будинок у порядок і став чекати, коли здійсниться сказане святим. І коли всі, хто сидів за столом, почали їсти, дворянин перехрестився і простягнув руку до хліба. Але перш ніж він доторкнувся до нього, його голова впала і дух залишив тіло. | |||
17. | Коли Франциск представ перед ним, то розповів про видіння, яке йому було в Порціунколі і про бажання привести душі до раю. На скільки років ти просиш цю індульгенцію? — Святий Отець, — відповів Франциск, — не роки мені потреби, а душі. Прохання було незвичайним. Таку індульгенцію надавали тільки тим, хто, взявши хрест, вирушав у хрестовий похід — звільняти Гріб Господній. І все ж Папа, незважаючи на заперечення курії, дав індульгенцію. Франциск, радіючи, вже зібрався піти: — Послухай, простак, — сказав йому Папа, — куди ж ти йдеш без документу, що засвідчує наш дозвіл? — Святий Отець, мені достатньо вашого слова. Мені не потрібно паперів. У мене замість паперів — Пресвята Діва Марія, замість нотаріуса — Христос, замість свідків — ангели. | |||
18. | Хоча Франциск не міг бути тілесно з усіма віддаленими гілками ордена, але статут, встановлений ним, його палкі молитви і благословення, їм дані, створювали враження, ніби він був весь час з ними. Іноді навіть Господь, у всій своїй всемогутній владі, дозволяв йому дивовижним чином бути серед них, як це сталося якось в Арлі. Одного разу трапилося, що брат Антоній, прекрасний проповідник, читав пастві про Страсті Сина Божого і про написи на хресті Його — «Ісус з Назарету, цар юдейський», коли один з братів на ймення Мональді, чоловік зразкових чеснот, був сподвигнутий Господом обернутися до дверей церкви. І побачив він там блаженного Франциска в повітрі, що благословляв всіх присутніх з руками простягненими до хреста. І наповнилися їхні серця тоді великою розрадою, яка було знаком присутності їх Отця і підтвердженням побаченого братом Мональді. | |||
19. | … влітку наступного року Франциск вирушив на гору Верна, щоб провести там пост на честь св. Михайла Архангела. <…> Франциск хотів кров'ю засвідчити свою любов. Він не міг постраждати від руки людей, тепер він безперестанку благав про те Бога. Раптово надприродне світло розлилося небом, освітленим зорею, і в яскравій заграві Франциск, охоплений екстатичним поривом, побачив Людину, розп'яту на Хресті. Два крила серафима над головою, два крила розкриті, два крила закривають спину. Коли видіння зникло, з плоті його точилася кров. Криваві рани зяяли на його руках і ногах, як ніби він зазнав страти через розп'яття. На долонях і ступнях виднілися затвердіння, схожі з одного боку на головки цвяхів, з іншого — на їх загострені і покривлені кінці. На ребрі виднілася широка рана з червоними краями, звідки струменіла по тілу кров, і бруднила одяг. | |||
20. | … смерть постала йому як блаженна, як сестра визволителька, тільки-но він побачив, що перед ним той самий шлях, яким пройшов Христос, що піднісся до слави Отця. І тоді мир зійшов в його душу, він відчув, що захоплений в ті вищі границі, куди не сягає земна марнота. Йому здавалося, що він іде квітучою стежкою до світла, що світить все яскравіше. З останнім подихом він вимовив: «Виведи з темниці мою душу, щоб славити ім'я Твоє. Навколо мене зберуться праведні, коли Ти даси мені благодіяння». В цю мить серце його перестало битися. Бог виконав останнє його прохання. Раптово в сутінках почулися рухи багатьох крил: це жайворонки злетілися до келії святого і заспівали свою пісню. У чистій блакиті неба запалювалися перші зірки. | |||
21. | Брат Августин був старшим в громаді Терра ді Лаворо. Коли він помирав, в свій останній смертний час раптово він закричав настільки голосно, що був почутий усіма — хоча давно вже всі думали, що він не може розмовляти: «Почекай мене, отче! Почекай мене! Я йду за тобою!» Брати запитали, з ким він розмовляє, і почули у відповідь: «Хіба ви не бачите отця нашого Франциска, що підноситься у небеса?». І в ту ж мить душа брата Августина залишила його смертну плоть і пішла за святим отцем. | |||
22. | Тіло святого, яке задовго перед смертю почорніло від хвороби, стало прекрасним, воно сяяло великою чистотою і видом своїм надавало розраду. Всі його члени, спочатку задублі, стали м'якими і віднайшли гнучкість, як у тіла немовляти … У самій середині рук і ніг були не отвори від цвяхів, але самі цвяхи, що утворилися з його плоті, навіть зрощені з самою плоттю, які зберігали темний колір, і праве ребро зрошувалося кров'ю. | |||
23. | Наступного ранку його понесли у місто. Духовенство, влада, народ довгим ланцюгом потяглися до східних воріт зі співами і молитвами, вигукували і вітально помахали зеленими гілками. У обителі св. Даміана була зроблена зупинка. Клара та її дочки мали занадто велике право побачити батька в останній раз. Піднявся плач зворушив би й камені. Плакали жінки, що глибоко пізнали любов, це був плач дів про чоловіка, за яким вони пішли в досконалій відданості йому, прверені його прикладом і силою впливу. Їх смуток контрастував зі святковим настроєм натовпу того м'якого недільного ранку. Після останнього прощального привітання кларисок, процесія повільно рушила далі. | |||
24. | Спонукуваний власним бажанням і бажанням усіх християн, папа прискорив процес канонізації, призначивши комісію кардиналів. Близько сорока чудес, що підлягали розгляду, були історично засвідчені, але багатьом ця процедура здалася зайвою. «Яка потреба, — говорили вони, — в засвідчених дивах, якщо святість цього святішого чоловіка ми бачили своїми очима, відчували своїми руками і знаємо, що вона перевірена істиною?». Залишалося лише зробити великий обряд. 16 липня 1228 року Григорій IX прибув з Перуджі в Ассізі, відслужив папське богослужіння на Площі св. Георгія і урочисто зарахував Франциска до лику святих. | |||
25. | Перед канонізацією святого блаженної пам'яті папа Григорій IX, якому Франциск провіщав понтифікатство, сумнівався в його стигматах. Але одного разу вночі, яку папа проводив у сльозах, явився йому уві сні святий Франциск. Обличчя його було суворим, і докоряв він Григорію за його сумніви. Потім підняв він свою праву руку і показав рану в підребер'ї, а потім сказав взяти чашу і зібрати кров, що стікає з рани. Папа взяв чашу, і кров переповнила її через краї. З цієї ночі Григорій так увірував в стигмати, що не дозволяв більше нікому засумніватися в цих чудесних знаках і карав суворо таких людей. | |||
26. | Був в Лериді Каталонській чоловік, що звався Іоанн, який дуже поважав святого Франциска. Одного разу, довелося йому потрапити у засідку на великій дорозі. Один з убивць посік його мечем так сильно, що надій на одужання ніяких не залишалося. Першим ударом була відрубана його рука від тіла, а другий поникнув у груди настільки глибоко, що повітря, що виходило з легенів, гасло півдюжини свічок. Лікарі знали, що Іоанн не може бути порятований. Його рани гноїлися, і запах був настільки сильним, що навіть його дружина ледь могла витримати. Ніхто з людей не міг допомогти йому, і став Іоанн палко закликати святого Франциска з усіх сил. І ось лежав він на своєму ложі страждань, у свідомості і закликаючи ім'я Франциска знову і знову, коли чоловік в одязі ченців-міноритів увійшов через вікно і став поряд з ним, як здалося йому. Він звернувся до Іоанна на ім'я і сказав: «Ти вірив в мене і тому Господь врятує тебе». А коли вмираючий запитав, хто його гість, то почув у відповідь, що святий Франциск. Він схилився над ним і розв'язав усі його бинти, а потім, як здавалося, омив якоюсь маззю. Лише відчув Іоанн дотик цих святих рук, що ділилися своєю цілющою силою зі стигматів Спасителя нашого, коли оновилася плоть його. | Майстер св. Цецилії | ||
27. | У поселенні Монте Марано поблизу Беневенто померла жінка з числа тих, хто був особливо відданий святому Франциску. Увечері приїхало кілька священнослужителів, щоб відслужити службу над покійною, і тут жінка раптово сіла в ліжку і покликала того з них, хто припадав їй дядьком. «Я хочу сповідатися, отче», — сказала вона, «Послухайте про мій гріх. Я була мертва і опинилася у страшній в'язниці, бо я ніколи не зізнавався у гріху, про який хочу розповісти вам. Але святий Франциск помолився за мене, бо я завжди служила йому віддано, поки була жива, і мені було дозволено повернутися у моє земне тіло. Після сповіді я зможу насолодитися вічним життям. Ви побачите, коли я отримаю віддяку». Потім вона сповідалася переляканому священикові, отримала відпущення гріхів, лягла в ліжко і спокійно спочила. | Майстер св. Цецилії | ||
28. | У роки, коли Григорій IX був папою, якийсь чоловік на ім'я Петро з Аліфе був звинувачений у єресі і поміщений у темницю у Римі. Нагляд за ним папа доручив єпископу Тіволі, який закував Петра в кайдани й кинув у темну в'язницю, з якої не було ніякого порятунку. Але це був переддень святкування дня святого Франциска, і Петро звернувся до нього з молитвами і сльозами і проханням зглянутися над ним. Він прийняв чисту віру і відрікся від своєї єресі, перетворившись на одного з найбільш відданих шанувальників Франциска. І тому за клопотанням Франциска він був почутий Господом. В сутінках святкового дня, що минав, святий Франциск зглянувся над ним і спустився з небес в його тюремну комору. Він покликав його по імені і наказав встати. Петро був переляканий, і запитав, хто це. І дана була йому відповідь — святий Франциск. І потім він побачив, як його ланцюги самі спали з ніг. І стіни камери розсунулися, звільнивши прохід для втечі. Петро був вільний, але настільки вражений побаченим видовищем, що не міг зробити ні кроку задля спасіння, натомість він побіг до дверей своєї камери, налякавши варту своїми криками. | Майстер св. Цецилії |
Зведена таблиця художників, що працювали над розписами обох базилік
Іл. | Художник | Тема | Кількість | Базиліка | Місцезнаходження | Дата |
---|---|---|---|---|---|---|
Майстер Андреа (Андреа де Бартолі?) | Житіє св. Катерини Александрійської | 8 | Нижня | Капела св. Катерини | ||
Паче ді Бартоло Ассізський | Фігури святих | Нижня | Капела св. Катерини | |||
Жакомо Джоржетті | Житіє св. Севастіана | Нижня | Капела св. Севастіана | |||
Джероламо Мартеллі | Житіє св. Севастіана | Нижня | Капела св. Севастіана | |||
Майстер св. Франциска | Житіє св. Франциска і Страсті Христові | 10 | Нижня | Нава | ||
Чімабуе | Мадонна зі св. Франциском | Нижня | Праве крило трансепта | |||
Сімоне Мартіні | Житіє св. Мартіна і святі | 10 і 1 | Нижня | Капела св. Мартіна | 1317—1319 | |
Доно Доні | Нижня | Капела Людовика Тулузського і св. Стефана | 1575 | |||
Чезаре Сермеї | Нижня | Капела Антонія Падуанського | 1610 | |||
Майстерня Джотто | Житіє Марії Магдалини | Нижня | Капела Марії Магдалини | |||
Джотто і майстерня | Дитинство Ісуса, явлення св. Франциска | Нижня | Праве крило трансепта | |||
Майстер св. Миколая | Житіє св. Миколая | 10 | Нижня | Капела св. Миколая | 1295—1305 | |
П'єтро Лоренцетті | Страсті Христові | 6 | Нижня | Ліве крило трансепта | ||
П'єтро Лоренцетті | Нижня | Капела Івана Хрестителя | ||||
Чезаре Сермеї ді Орв'єто | Страшний суд | Нижня | Апсида | XVII ст. | ||
Майстер склепінь | Алегорії | Нижня | Паруса склепіння | бл. 1320–1330 рр. | ||
Отці церкви | Верхня | Склепіння перед входом | ||||
Чімабуе і майстерня | Верхня | Західне крило трансепта і апсида | бл. 1280 року | |||
Північний майстер | Апостоли і янголи | Верхня | Західна стіна трансепта | 1267—1270 рр. | ||
Римський майстер | Ісая і Давид | Верхня | Східна стіна трансепта | |||
, Джиакомо, Якопо Торріті і П'єтро Кавалліні | Сцени зі Старого і Нового заповітів | 32 | Верхня | Стіни нави | ||
Джотто і майстерня(?) | Житіє св. Франциска | 28 | Верхня | Стіни нави | 1296—1304 |
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- dati.beniculturali.it — 2014.
- https://italiawiki.com/pages/basilica-in-italia/basilica-di-san-francesco-assisi.html
- Vasari G. Les Vies des meilleurs peintres, sculpteurs et architectes — Paris: 1903. — Vol. 1. — P. 420.
- Vasari G. Le vite de' più eccellenti pittori, scultori e architettori (1568) — Firenze: 1568. — Vol. 1. — P. 414.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2009. Процитовано 7 серпня 2012.
- Анциферов Н. П. Из дум о былом [ 22 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Муратов П. П. «Образы Италии», том 3. СПб, 2005. Стр. 39. (рос.)
- Кадри обвалення [ 9 червня 2013 у Wayback Machine.] (італ.)
- . Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 7 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 7 серпня 2012.
- Через 12 років після землетрусу повністю відновлено фрески в базиліці св. Франциска в Ассізі[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 27 січня 2010. Процитовано 7 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 8 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 8 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 9 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 9 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2007. Процитовано 27 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2007. Процитовано 9 серпня 2012.
- Сцени з житія св. Франциска. Система розписів і аналіз авторства. [ 5 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Эренфрид Клуккерт. Пространственная композиция в итальянском искусстве [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 9 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 8 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 9 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2009. Процитовано 9 серпня 2012.
- Фома з Челано. «Другий життєпис», 108
- Фома з Челано. «Дива блаженого Франциска (3-я збірка)», 41
- Фома з Челано. «Другий життєпис», 218
Посилання
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №990 (англ.) |
- Офіційний францисканський сайт базиліки [ 21 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт міста Ассізі [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Вітражі собору [ 11 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Галереї
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка Сан-Франческо в Ассізі |
- Фрески Джотто в Сан-Франческо на wga.hu [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Фрески Сімоне Мартіні у Web Gallery of Art (англ.)
- Фрески Лоренцетті у Web Gallery of Art (англ.)
- Фрески Майстра Ісака у Web Gallery of Art (англ.)
Література
- Пешке Иоахим. «Монументальная живопись эпохи Джотто в Италии. 1280–1400»
- Elvio Lunghi. The Basilica of St. Francis in Assisi, 1996
- Jean Dominique Rey. Frescoes in the upper church, Assisi, 1956
- Flavian A. Walsh. House of Peace: A history of the church and friary of Saint Francis of Assisi, New York City, 1993
- The Treasury of Saint Francis of Assisi: Masterpieces from the Museo Della Basilica of San Francesca by N. Y. Metropolitan Museum of Art
- Marilyn Aronberg Lavin. The Place of Narrative: Mural Decoration in Italian Churches, 431–1600, 1995
- Leonetto Tintori. The painting of The life of St. Francis in Assisi,: With notes on the Arena Chapel, 1961
- Paschal Magro. The tomb of Saint Francis: The celebration of the Saint in the frescoes of the lower Church, 1981
- Mario Angio Romanini and Antonio Paolucci. Assisi: The Frescoes in the Basilica of St. Francis, 1998
- Gianfranco Malafrina, ed. The Basilica of St Francis in Assisi. — Franco Cosimo Panini (Modena), 2005. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bazilika San Franchesko v Assizi cerkva Svyatogo Franciska v monastiri Sakro Konvento ital La Basilica di San Francesco d Assisi golovnij hram ordenu franciskanciv roztashovanij v misti Assizi Italiya administrativnij region Umbriya Ye odniyeyu z semi papskih bazilik ale ne vhodit do pereliku velikih bazilik Katolickoyi cerkvi San Franchesko v AssiziNazva na chest Francisk AssizkijVid na shidnij fasad budivli verhnoyi cerkvi43 04 29 pn sh 12 36 20 sh d 43 07472 pn sh 12 60556 sh d 43 07472 12 60556 Koordinati 43 04 29 pn sh 12 36 20 sh d 43 07472 pn sh 12 60556 sh d 43 07472 12 60556TipPapska bazilika d pam yatka mala bazilika i d 1 Status spadshinid 2 i chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Krayina Italiya ISO3166 1 alpha 3 ITA ISO3166 1 cifrovij 380 Roztashuvannyam AssiziKonfesiyakatolicizmOrdenska prinalezhnistfranciskanskij ordenTip budivlibazilikaArhitekturnij stilitalijska gotikaAvtor proyektubrat Iliya BombardoneArhitektord d 3 Bernardo Rosellino 4 i Bernardo RosellinoPlosha14 563 gaZasnovano1253Budivnictvo1228 1253Relikviyimoshi sv Franciska AssizkogoSajtsanfrancescoassisi orgBazilika San Franchesko v Assizi Italiya Bazilika San Franchesko v Assizi u Vikishovishi Hram otrimav svitovu vidomist zavdyaki znamenitim freskam XIII stolittya za motivami zhitiya sv Franciska avtorom yakih vvazhayetsya Dzhotto z uchnyami Cerkva San Franchesko razom z monastirem Sakro Konvento v Assizi vneseni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Zagalnij opis budivliBazilika San Franchesko v Assizi rozriz i plan Hram pobudovanij v XIII stolitti ye po suti dvopoverhovim Verhnij yarus yakij zazvichaj nazivayut verhnoyu cerkvoyu ce vidima chastina budivli sho visochiye nad pagorbom v toj chas yak nizhnya cerkva hovayetsya v jogo tovshi i ryadovij zabudovi monastirya Yiyi yedinij element yakij zalishayetsya na vidnoti pivdennij portal sho vihodit na nizhnyu ploshu sv Franciska zamoshenu kamenem Vhid do verhnoyi cerkvi znahoditsya zi shidnogo boku z verhnoyi ploshi sv Franciska pokritoyi gazonom div plan monastirya Obidva yarusi yavlyayut soboyu odnonavni baziliki z transeptom Plan nizhnoyi cerkvi uskladnenij chislennimi kapelami i kriptami Z cerkvi mozhna spustitisya she nizhche v kriptu de pohovanij sv Francisk Bilya pivdennogo fasadu cerkvi visochit 60 metrova dzvinicya Kontrforsi i arkbutani sho obramlyayut budivlyu v poli zoru z pivnichnogo fasadu a z boku nizhnoyi ploshi gublyatsya mizh dzviniceyu i dopomizhnimi sporudami Harakteristika stilyu Yaksho stil zanurenoyi v napivtemryavu Nizhnoyi cerkvi syagaye davnoyi tradiciyi rimskoyi kripti to inter yeri prostorogo verhnogo hramu nesut u sobi novi estetichni cinnosti yaki piznishe pidhoplyat arhitektori Serednoyi Italiyi Cya dvoyarusna cerkva z tochki zoru planuvannya dosit tochno nasliduye suchasni yij zrazki francuzkoyi gotiki taki yak napriklad Sent Shapel v Parizhi ale takozh ye spadkoyemniceyu italijskih bazilik bilsh rannogo romanskogo periodu Ochevidno italijski arhitektori svidomo unikali radikalnoyi gotiki modnoyi za tiyeyi dobi pri dvorah pivnichnih feodaliv Ne namagayuchis maskuvati vagu budivelnih konstrukcij voni zmistili arhitekturnij akcent v bik chitkoyi strukturovanosti pidkupolnogo prostoru Opori hramu primikayut do potuzhnih stin yaki prote ne pereshkodzhayut proniknennyu v hram sonyachnogo svitla Tonki puchki pov yazanih kolon pidtrimuyut nervyuri sklepin sho perekrivayut chotiri pryamokutnih proloti Takim chinom zovnishnij viglyad cerkvi ye sintezom romanskogo stilyu i francuzkoyi gotiki i vidzerkalyuye bagato tipovih ris italijskogo gotichnogo stilyu Gotika cogo soboru pozbavlena vsogo poganogo vsogo ponurogo Barvista gama vseredini hramu kolir zori sho utopaye v blakiti M P Anciferov Stigmatizaciya sv Franciska Dzhotto i majsternya Freska u verhnij cerkvi Vid z pivdennogo fasadu Velika arka v gotichnomu stili vhid do nizhnoyi cerkvi Kam yani shodi vedut na verhnyu ploshu do vhidnogo portalu verhnoyi baziliki pid gotichnim viknom troyandoyuPovalene zemletrusom sklepinnyaIstoriya sporudi Budivnictvo franciskanskogo monastirya Sakro Konvento i oboh bazilik San Franchesko v Assizi pochalosya v 1228 roci praktichno odrazu pislya kanonizaciyi zasnovnika ordenu i urodzhencya cogo mista svyatogo Franciska Zemelna dilyanka na zahodi mista kudi z mista pishov pomirati svyatij Francisk bula podarovana franciskancyam Simonom di Pukyarello Kolishnye misce strati zlochinciv vidome v Assizi yak pekelnij pagorb Collo d Inferno pochalo nazivatisya rajskim pagorbom Kamin u fundament majbutnoyi budivli urochisto zaklav 17 lipnya 1228 papa rimskij Grigorij IX hocha do togo chasu roboti vzhe pochalisya Kerivnictvom i naglyadom za budivnictvom zajmavsya vikarij ordenu Iliya Bombardone Elia Bombardone odin z pershih suputnikiv svyatogo Franciska yakij mav dosvid budivnictva dlya hrestonosciv v Siriyi Budivnictvo nizhnoyi baziliki bulo zavershene v 1230 roci Na Trijcyu 25 travnya netlinne tilo zasnovnika ordenu bulo pereneseno tudi z timchasovogo pritulku v cerkvi sv Georgiya teper Verhnya bazilika buduvalasya v period pislya 1239 i do 1253 roku Nad ozdoblennyam cerkvi pracyuvali najkrashi majstri togo chasu vid Chimabue do Dzhotto div nizhche U 1288 roci papa Mikola IV yakij buv do cogo golovoyu ordenu franciskanciv nadav bazilici status papskoyi cerkvi Zberezhenist U 1530 roci dzvinicya visotoyu 60 metriv vtratila svij shpil v rezultati udaru bliskavki Meshkanci monastirya pridilyali bagato uvagi naukam i zovnishnij viglyad budivli i rozpisiv nikoli ne strazhdav vid proyaviv nadmirnogo fanatizmu pri vidpravlenni kultu Vidvidavshi hram na pochatku XX stolittya mistectvoznavec Pavlo Muratov opisav svoyi vrazhennya vid vidvidin cerkvi nastupnim chinom Hram sv Franciska v Assizi ne spravlyaye togo vrazhennya vmistilisha palkogo narodnogo blagochestya yake viklikaye napriklad u Paduyi Vin ne obvishanij anekdotichnimi ex voto i navkolo jogo stin ne gomonit chas vid chasu silska yarmarok Ye shos vid poryadku muzeyu v pribranosti jogo kapel i naviv Z tih pir yak derzhava sekulyarizuvala monastir hram San Franchesko viddanij emociyam turistiv i trudam mistectvoznavciv sho ne dayut jomu ni hvilini spokoyu i viddalyayut vid nogo blagodat zabuttya 26 veresnya 1997 v 816 yu richnicyu z dnya narodzhennya sv Franciska stavsya zemletrus yakij serjozno poshkodiv hram i pohovav pid masoyu ulamkiv dvoh chenciv franciskanciv i dvoh spivrobitnikiv komitetu Buli znisheni kilka fresok dlya neshodavnogo vidnovlennya yakih mali vitratiti 2 mln yevro Restavratori rozchistili i zibrali za fragmentami ponad 180 m rozpisiv prote povnistyu yih vidnoviti ne vdalosya Eksperti vislovlyuyut poboyuvannya sho bezpovorotno vtracheno ne menshe 20 rozpisiv U roboti ucheni vikoristali najnovishi tehnologiyi nimi bula stvorena trivimirna komp yuterna model sho proektuyetsya na sklepinnya lazernim proektorom i vidima cherez specialni okulyari Ozdoblennya cerkvi Vtecha do Yegiptu Dzhotto i majsternya Freska v pivnichnomu transepti nizhnoyi baziliki Stvorennya znamenitogo freskovogo ciklu cerkvi zajnyalo bilshe pivtora stolittya Hudozhniki pochali z rozpisu stin Nizhnoyi baziliki Chimabue Majster sv Franciska shob potim perejti do ozdoblennya stin Verhnoyi Chimabue Dzhotto Zakinchivshi roboti u Verhnij cerkvi majstri povernulisya do Nizhnoyi cerkvi i pribudovanih do neyi novih kapel Dzhotto Simone Martini P yetro Lorencetti Stisla hronologiya robit 1226 smert sv Franciska 1228 pochatok budivnictva 1230 zavershennya Nizhnoyi baziliki perepohovannya v nij moshej svyatogo 1235 osvyachennya cerkvi papoyu rimskim 1239 pochatok budivnictva verhnoyi baziliki 1253 zavershennya verhnoyi baziliki 1270 Majster sv Franciska rozpisuye stini nizhnoyi cerkvi bl 1278 Chimabue rozpisuye stini verhnoyi cerkvi 1282 pershij period robit Dzhotto 1296 drugij period robit Dzhotto bl 1298 28 franciskanskih istorij na stinah verhnoyi cerkvi San Franchesko v Assizi jmovirno roboti Dzhotto 1322 freski Simone Martini v nizhnij cerkvi bl 1326 freski P yetro Lorencetti v nizhnij cerkvi 1368 freski Majstra Andrea v Nizhnij cerkvi Nizhnya cerkvaInter yer nizhnoyi cerkvi Plan nizhnoyi cerkvi Svoyim zovnishnim viglyadom blizkim za tipom do kripti Nizhnya cerkva zobov yazana vikariyu ordenu bratu Iliyi yakij nabuv velikogo dosvidu pri sporudzhenni masivnih kam yanih sklepiv v Siriyi Vhid do neyi vlashtovanij cherez portal na pivdennomu fasadi vikonanomu v gotichnomu stili 2 ga pol XIII stolittya z dvoma rizblenimi derev yanimi dverima umbrijska majsternya XVI stolittya Kapela Katerini Aleksandrijskoyi U protilezhnomu kinci vestibyulya znahoditsya kapela pobudovana koshtom kardinala Egidiya Albornisa papskogo legata v 1350 1367 rr Vona prisvyachena sv Katerini Aleksandrijskiyi Freski z vismoma epizodami yiyi zhitiya buli stvoreni v 1368 1639 rr majstrom sho pidpisalisya Andreas pictor de Bononia Najimovirnishe ce buv Andrea de Bartoli bl 1349 1369 pridvornij hudozhnik kardinala Albornisa inodi ci roboti pomilkovo atributuyutsya Andrea Bolonyi Svyati u cij kapeli buli napisani Pache di Bartolo Assizskim 1344 1368 Kapela sv Sevastyana Livoruch vid vhodu znahoditsya nevelika kapela sv Sevastiana z polotnami stini yakoyi prikrasheni epizodami z zhittya cogo svyatogo roboti Dzherolamo Martelli Pravoruch znahodyatsya dva nadgrobki Dzhovanni de Cherchi ta Ioanna de Briyena korolya Yerusalimskogo Majster sv Franciska nef Centralna nef baziliki otochenij kilkoma kapelami z napivcirkulnimi arkami Freski sho prikrashayut nef vvazhayutsya najdavnishimi v hrami Yih tvorec zalishivsya nevidomim i za osnovnim syuzhetom zhivopisu figuruye v istoriyi mistectv yak Na pravij stini nim napisani 5 scen iz Strastej Hristovih a na livij 5 momentiv z zhitiya sv Franciska Take roztashuvannya syuzhetiv odin naproti odnogo na poglyad franciskanciv povinno bulo pidkresliti rol zasnovnika yih ordena yak drugogo Hrista i yih podibnist Stelya nefa nebesnogo koloru i rozpisana zolotimi zirkami Pererahovani freski nalezhat do 1260 1263 rr Voni vikonani temperoyu po suhij shtukaturci i viznayutsya najkrashimi zrazkami toskanskih nastinnih rozpisiv periodu sho pereduye Chimabue Bagato zobrazhen v nizhnij chastini stin silno postrazhdali abo praktichno znisheni Vinyatok stanovlyat kilka fragmentiv Madonni z nemovlyam i angelom penzlya Chimabue Zi zrostannyam populyarnosti cerkvi mizh 1270 i 1350 rr bagato z shlyahetnih rodin pochali zamovlyati svoyi kapeli pribudovani do golovnogo nefu znishuyuchi takim chinom freski na golovnih stinah Simone Martini Svyatij Martin vidmovlyayetsya vid zbroyi Simone Martini kapela sv Martina Persha kapela zi storoni sho livoruch nosit im ya svyatogo Martina Turskogo Vona bula pobudovana kardinalom da Montefori i rozpisana desyatma freskami na syuzheti z zhitiya svyatogo i poliptihami iz zobrazhennyam svyatih Avtorom rozpisu zroblenogo u 1317 1319 rr ye Simone Martini Cya robota nalezhit do chisla najkrashih tvoriv hudozhnika i ye odnim z vidatnih prikladiv zhivopisu XIV stolittya Vikoristannya svincevih bilil prizvelo do togo sho deyaki elementi fresok z rokami silno potemnishali Cikl zhitiya sv Martina Svyatij Martin viddaye polovinu plasha zhebraku Son sv Martina Sv Martin posvyachuyetsya u licari Sv Martin vidmovlyayetsya vid zbroyi Divo z voskresinnyam ditini Rozdumi sv Martina Chudesna mesa Divo z vognem Smert sv Martina Pohovannya sv Martina Zobrazhennya svyatih Antonij Paduanskij i Francisk Assizkij Mariya Magdalina i Katerina Aleksandrijska Lyudovik Francuzkij i Klara Assizka i Yelizaveta Ugorska Prisvyata kapeli donatorom Druga kapela z livoyi storoni prisvyachena sv Kapeli sv Lyudovika i Antoniya Paduanskogo Persha kapela uzdovzh pravoyi stini prisvyachena Lyudoviku Tuluzkomu i svyatomu Stefanu rozpisana freskami Dono Doni 1575 rik i prikrashena vitrazhem avtorstvo yakogo pripisuyut Simone Martini Nastupna za neyu kapela prisvyachena Antoniyu Paduanskomu de znahodyatsya freski roboti Chezare Sermeyi 1610 rik Dzhotto kapela Mariyi Magdalini Potim jde kapela Mariyi Magdalini Vona bula zvedena Teobaldo Pontano yepiskopom Assizkim v 1296 1329 rr i mistit kilka najkrashih zrazkiv zhivopisu vikonanih u majsterni Dzhotto i yak vvazhayut samim majstrom bl 1320 Ci roboti Vazari pomilkovo pripisuye Puchcho Kappane Na bichnih stinah rozmishuyutsya sceni z zhitiya Magdalini z portretom yepiskopa Pontano a na sklepinni medaljoni iz zobrazhennyami Hrista Bogorodici Magdalini i Lazarya yakogo katolicka cerkva vvazhaye yiyi bratom Mariya Magdalina z uklinnim donatorom yepiskopom Pontano Magdalina otrimuye odyag z ruk starcya Voskresinnya Lazarya Noli me tangere Magdalina rozmovlyaye z angelami Magdalina plive do Marselyu Nef zavershuye bagato dekorovana napivcirkulna apsida yakij pereduye transept z cilindrichnim sklepinnyam Rozp yattya Dzhotto i majsternya Transept Freski u pravomu krili transepta sho rozpovidayut pro ditinstvo Hrista chastkovo vikonani Dzhotto i jogo majsterni Rizdvo napisano anonimnim Majstrom sv Mikolaya U nizhnomu yarusi znahoditsya zobrazhennya chudesnogo yavlennya pokijnogo sv Franciska sho dopomagaye dityam Ci freski Dzhotto dlya svogo chasu viyavilis revolyucijnimi na nih zobrazheni realni lyudi z yih emociyami v naturalistichnomu landshafti Zustrich Mariyi i Yelizaveti Rizdvo Pokloninnya volhviv Stritennya Pobittya nemovlyat Vtecha do Yegiptu Povernennya v Yerusalim Hristos sered uchiteliv Rozp yattya Smert hlopchika v Sessi Voskresinnya hlopchika v Sessi Na stini transepta Chimabue napisav odnu zi svoyih najznamenitishih robit Madonnu zi sv Franciskom Jmovirno ce najbilsh shozhe zobrazhennya svyatogo i svoyeyu statichnistyu i staromodnim gotichnim stilem kontrastuye z novimi i zhivimi robotami Dzhotto Kapela sv Mikolaya U pravomu krili transepta znahoditsya she odna kapela sv Mikolaya jmovirno zamovlena papskim legatom Napoleona Orsini Yiyi prikrashaye cikl z 10 ti fresok iz zobrazhennyam chudes i milostini svyatogo Cikl vikonanij anonimnim Majstrom sv Mikolaya mizh 1295 i 1305 rr yakij perebuvav pid vplivom Legendi sv Franciska sho zobrazhena u verhnij bazilici Ce dozvolilo Vazari pomilkovo pripustiti sho napisav yih Dzhottino Comu zh majstru Palmerino di Gvido nalezhit Blagovishennya bilya vhodu do kapeli Tam samo znahodyatsya 5 zobrazhen svyatih penzlya Martini Francisk Lyudovik Tuluzkij Izabella Margarita i Genrih Ugorski P yetro Lorencetti Madonna dej Tramonti XIV st Lorencetti live krilo transepta Live krilo transepta prikrashali roboti siyenskogo majstra P yetro Lorencetti i jogo majsterni vikonani mizh 1315 i 1330 rr Vazari pomilkovo takozh pripisav yih Dzhotto i Puchcho Kapanna Cej cikl fresok vvazhayut najkrashoyu sered robit Lorencetti Vin yavlyaye soboyu 6 scen zi Strastej Hristovih Osoblivoyu emocijnistyu nezvazhayuchi na poshkodzhennya vidriznyayetsya freska Znyattya z hresta U cij seriyi fresok glyadachevi nadayetsya mozhlivist ociniti pershe z chasiv antichnosti zobrazhennya vidkinutoyi tini Pidrahovano sho dlya napisannya seriyi znadobilosya 330 robochih etapi ce oznachaye sho navit za uchasti majsterni Lorencetti dlya yiyi stvorennya malo znadobitisya kilka rokiv Lorencetti brav uchast v ozdoblenni prilegloyi kapeli Ivana Hrestitelya i vikonav fresku Madonna deyi Tramonti Madonna zahodu sho otrimala svoyu nazvu vid promeniv soncya sho zahodit i pronikaye v roztashovane naproti vikno Apsida Papskij vivtar v apsidi zroblenij z yedinogo bloku kamenyu privezenogo z Komo v 1230 roci Vivtar otochuye ryad ornamentovanih gotichnih arok yaki pidtrimuyut koloni v riznih stilyah Dvanadcyat z cih kolon buli demontovani v 1870 roci Prekrasni gotichni lavi horu z goriha stvoreni Apollonio Petrochcho da Ripatransone za dopomogi Tommazo di Antonio Forentino i Andrea da Montefalko datuyutsya 1471 rokom Stini apsidi kolis prikrashalo zobrazhennya Rozp yattya Stefano Forentino yake bulo znishene v 1622 roci a teper tam znahoditsya Strashnij sud roboti Chezare Sermenyi di Orv yeto 1609 1668 Zhivopis u vitrilah sklepinnya nad vivtarem Rajskogo sklepinnya 1315 1320 rr opovidaye pro Triumf sv Franciska Tut takozh zobrazheni tri alegoriyi Posluh Bidnist i Dobrochesnist vikonani tak zvanim Majstrom sklepin v Assizi uchnem Dzhotto Vitrazhi nizhnoyi cerkvi atributuyut Dzhovanni di Bonino i jogo majsterni Puchcho Kapanna uchen Dzhotto vikonav dvi freski iz zobrazhennyam epizodiv z zhitiya sv Stanislava a takozh rozpis spivochoyi galereyi i zobrazhennya Rozp yattya Kripta Sklep de buv perepohovanij sv Francisk po zakinchennyu budivnictva cerkvi znahoditsya pid golovnim vivtarem nizhnoyi baziliki i po suti ye she odnim poverhom unizu Nini spustitisya do ciyeyi kripti mozhna odnimi z dvoh shodiv u seredini nefa Ranishe tudi viv vuzkij pidzemnij hid yakij buv zakladenij i pro isnuvannya kripti bulo zabuto Vvazhayetsya sho tilo sv Franciska bulo zahovane arhitektorom bratom Iliyeyu budivnikom hramu dlya togo shob zapobigti podilennyu moshej jogo svyatogo druga z metoyu rozpovsyudzhennya po serednovichnij Yevropi Isnuyut takozh vidomosti pro te sho pidzemnij hid buv zakladenij za nakazom papi Yevgeniya IV i z tiyeyu zh metoyu za chasiv borotbi mizh mistami komunami peremozhci neridko zabirali u peremozhenih moshi svyatih Lishe v 1818 roci z blagoslovennya papi rimskogo monahi Sakro Konvento bazhayuchi pereviriti istinnist legend yaki perekazuvali u monastiri proveli rozkopki pid vivtarem Nizhnoyi baziliki i viyavili pidzemnij hid sho vede do kripti U 1820 roci bulo oficijno pidtverdzheno sho v usipalnici pohovanij Francisk Assizskij Za rozporyadzhennyam papi Piya IX 1792 1878 kripta bula prikrashena i vidkrita dlya vidviduvannya Yiyi ozdoblennyam v neoklasichnomu stili zajmavsya Paskvale Belli vikoristovuyuchi marmur Mizh 1925 1932 rr kripta bula pereroblena v neo romanskomu stili arhitektorom Ugo Tarchi z vikoristannyam rustovanogo kamenyu Starovinnij kam yanij sarkofag zakriplenij na zaliznih tyagah nad vivtarem U 1934 roci u kutah navkolo vivtarya buli pohovani urni z prahom uchniv sv Franciska brativ Rufino Andzhelo Tankrede Masseo i Leone Kolo vhodu do kripti znahoditsya urna z ostankami Yakopi Deyi Settesoli Cya rimska aristokratka nalezhala do chisla najbilsh viddanih i shedrih druziv sv Franciska i zalishalasya z nim v godinu jogo smerti Verhnya cerkvaDzhotto sklepinnya Otciv cerkvi 1295Inter yer verhnoyi cerkviDzhotto Majster Isaka Isak blagoslovlyaye svogo sina 1292 1294Chimabue Rozp yattya z uklinnim Franciskom 1280 1283 Primishennya Verhnoyi baziliki vikonane v tradiciyah gotiki i spravlyaye zovsim inshe vrazhennya Veliki vikna z vitrazhami vidkidayut potoki kolorovogo svitla na freski Vitrazhi na horah buli vigotovleni v XIII stolitti nimeckimi remisnikami na livij stini francuzkimi 1270 rik a vitrazhi pravoyi stini pripisuyutsya majsterni Majstra sv Franciska Vitrazhi zasluzheno nalezhat do chisla najkrashih zrazkiv italijskogo skla XIII stolittya Svitlij i povnij povitrya prostir maye prostij plan odin nef z transeptom i poligonalnoyu apsidoyu Vitrila sklepinchastoyi steli rozpisani po blakitnomu fonu zolotimi zirkami figurami Hrista sv Franciska Divi Mariyi j Ivana Hrestitelya Stelyu pered vhodom prikrashayut zobrazhennya otciv cerkvi Grigoriya Velikogo Iyeronima Ambroziya i Avgustina Voni pripisuyutsya molodomu Dzhotto Zahidne krilo transepta i apsidu prikrashala velika kilkist fresok vikonanih Chimabue i jogo majsterneyu priblizno z 1280 roku yak napriklad Rozp yattya z uklinnim Franciskom Na zhal ci freski dijshli do nas u duzhe poganomu stani cherez zastosuvannya oksidu svincyu u farbi i neyakisnoyi gipsovoyi osnovi Apokaliptichnij Hristos Rozp yattya z uklinnim Franciskom Pocilunok Yudi Yevangelisti Do Chimabue nad ozdoblennyam pravogo krila transepta pracyuvav anonimnij Pivnichnij majster imovirno angliyec 1267 1270 rr Vin rozpisav dva lyuneti i tondo na zahidnij stini zobrazhennyami yangoliv i apostoliv Inshij nevidomij hudozhnik Rimskij majster napisav postati proroka Isajyi i carya Davida a takozh rozpisav ostannyu stinu pid shidnim lyunetom Na verhnomu yarusi oboh stin nefa sho serjozno postrazhdav pid chas zemletrusu 1997 roku u dva ryadi rozmisheni 32 sceni zi Starogo Zapovitu pochinayuchi vid Stvorennya svitu i zakinchuyuchi Josipom sho probachaye brativ i Novogo Zavitu vid Blagovishennya do zhinok mironosic bilya mogili verhnij registr vhidnoyi stini prisvyachenij P yatidesyatnici i Voznesinnyu Isusa Nad ciyeyu masshtabnoyu robotoyu pracyuvali poslidovniki Chimabue rimski i toskanski majstri Dzhiakomo Yakopo Torriti i P yetro Kavallini Dvi freski z zhittya Isaka v serednomu registri tretogo sektora tradicijno pripisuvalisya molodomu Dzhotto 1290 1295 rr a Vazari vvazhav yih robotoyu Chimabue prote j ce zaperechuyetsya Bilshist kritikiv pripisuyut yih avtorstvo anonimnomu Majstru Isaka i jogo majsterni Avtorom takozh mig buti P yetro Kavallini Nad vhidnimi dverima Dzhotto vikonav Madonnu z nemovlyam i dvoma angelami u troh tondo Na oblichchi nemovlyati usmishka ce persha posmishka v italijskomu zhivopisi Franciskanskij cikl Najvazhlivishoyu chastinoyu dekorativnogo ozdoblennya cerkvi ye cikl z 28 mi fresok vzdovzh nizhnoyi chastini nefa yaki pripisuyut Dzhotto Freski vidriznyayutsya novimi hudozhnimi rishennyami privnesenimi hudozhnikom u italijskij zhivopis U kozhnomu prostinku mizh kolonami rozmishuyetsya po tri freski plyus dvi freski v shidnih galereyah poruch z vhodom i she dvi na vhidnij stini div shemu Pri stvorenni ikonografiyi hudozhnik spiravsya na Legenda Maior biografiyu svyatogo Franciska napisanu v 1266 roci sv Bonaventuroyu i tri zhittyepisi napisani bratom Prototipom do cogo ciklu mig sluguvati cikl P yetro Kavallini sho ne dijshov do nashih dniv v cerkvi sv Franchesko v Rimi Zgidno z Vazari freski Dzhotto napisani mizh 1296 i 1304 rr Avtorstvo Dzhotto oskarzhuyetsya cherez chislenni nezrozumili miscya v opovidannyah rannih dzherel pro tvorciv cogo ciklu Bagato italijskih kritikiv vidstoyuyut versiyu yihnoyi prinalezhnosti Dzhotto i jogo majsterni Cherez stilovi vidminnosti vid ciklu fresok Isaka peredbachayetsya sho dekilka abo navit bilshist fresok franciskanskogo ciklu buli stvoreni prinajmni troma riznimi hudozhnikami yaki vikoristovuvali originalni ideyi Dzhotto Yih nazivayut Majster legendi sv Franciska osnovnij tvorec bilshosti zobrazhen Majster pohovannya sv Franciska i Majster sv Ceciliyi Freski franciskanskogo ciklu Freska Nazva Citata iz zhittyepisu svyatogo Avtor1 Yurodivij provishaye sv Francisku pro jogo majbutnyu slavu I bulo tak sho yakijs zhitel Assizi cholovik prostij ale yak usi dumayut umudrenij Bogom koli odnogo razu prohodiv mistom i zustriv Franciska znyav z sebe plash i posteliv svij odyag bilya jogo nig pokazuyuchi tim samim sho Francisk z chasom udostoyitsya vsih znakiv poshani oskilki jomu nalezhit zrobiti veliku spravu za yaku vin i bude vishim bagatoh z tih kogo shanuye ves hristiyanskij svit 2 Francisk viddaye svij plash ranishe bagatomu a teper bidnomu voyinu I koli vidnovilisya jogo sili i vin vijshov za zvichayem nadivshi krasivij novij odyag jomu zustrivsya yakijs voyin ranishe proslavlenij a teper zubozhilij i bidno odyagnenij i vin vidchuv palke spivchuttya do zlidniv ciyeyi lyudini i ne gayuchi chasu znyav i viddav jomu svij odyag tim samim v odnu mit vikonavshi dva obov yazki miloserdya prikriv ganbu gidnogo voyina i polegshiv nuzhdu bidnoyi lyudini 3 Son pro palac U tu zh nich koli zanurivsya u son vin z laski Bozhoyi pobachiv velicheznij i pishnij palac z bezlichchyu vijskovoyi zbroyi prikrashenoyi znakom hresta Hristovogo i tak bulo jomu provisheno sho miloserdya yake vin v im ya lyubovi do Vsevishnogo Carya uchiniv bidnomu soldatu bude oplacheno ni z chim ne zrivnyanoyu nagorodoyu Vin stav pitati uvi sni chij ce palac i zvidki vin vzyavsya i pochuv vidpovid i pidtverdzhennya zgori sho vse ce bude nalezhati jomu i jogo voyinstvu 4 Rozp yattya z San Damiano Odnogo razu vin vijshov u pole pomirkuvati i v rozdumah svoyih dijshov do cerkvi svyatogo Damiana zastariloyi i majzhe rozvalenoyi vid nadzvichajnoyi starosti i uvijshov do neyi vin zapalivsya duhom dlya molitvi i koli rozprostersya pered obrazom Hrista duh jogo otrimav v molitvi chimale polegshennya Ochima povnimi sliz divivsya vin na hrest Gospodnij i todi z hresta prolunav golos sho trichi progolosiv a vin sluhav ci slovami tilesnim vuhom Idi Francisk vidbuduj dim mij ti bachish vin majzhe zrujnuvavsya Krim Franciska u cerkvi v toj chas nikogo ne bulo vin zdrignuvsya i zavmer i koli vin zbagnuv sercem sho sluhav samogo Hrista vin vtrativ pam yati i vpav nepritomnij 5 Vidmova vid majna todi yunak skinuv z sebe ves odyag i zalishivsya v odnij volosyanici Vin pidibrav odyag z zemli i kinuv jogo prigolomshenomu batkovi Sluhajte viguknuv Francisk do ciyeyi pori ya nazivav batkom P yetro Bernardone ale ya bazhayu sluzhiti odnomu Gospodu i ya vidmovlyayusya vid usogo majna batka i vid odyagu yakij vid nogo otrimav Vidteper ya mozhu z upevnenistyu govoriti Otche nash sho yesi na nebesah Zhive spivchuttya ohopilo natovp Zvorushenij buv i sam yepiskop Svoyeyu mantiyeyu vin prikriv nagotu yunaka 6 Innokentiyu III yavlyayetsya uvi sni svyatij Francisk sho pidtrimuye cerkvu cherez kilka dniv mozhlivo za molitvami svyatogo i jogo pobratimiv Papa pobachiv u vidinni yak Lateranska bazilika strahitlivo obvalyuyetsya koloni pidlamuyutsya sklepinnya obsipayutsya Ale raptovo yavlyayetsya bidnij brat z Assizi zrostaye j zrostaye dosyagaye gigantskih rozmiriv i pidstavlyaye spinu budivli sho padaye Yak za pomahom charivnoyi palichki stini vidnovlyuyutsya i hram vidnahodit stijkist Inokentiyu III nevazhko bulo rozgadati simvol i zbagnuti sens vidinnya Bog hotiv vikoristati cyu lyudinu shob vidnoviti Svoyu Cerkvu yakij zagrozhuyut yeretiki i pogana povedinka hristiyan 7 Papa zatverdzhuye ustav franciskanskogo ordenu Papa vzhe ne mav sumniviv u svyatosti Franciska i zrozumiv zadum Bozhij Ale chi ne ye nadmirnoyu bidnist yaku vin propoviduye lt gt Papa znovu priklikav Franciska i visloviv jomu svoyi poboyuvannya sho podilyali j deyaki kardinali Francisk u vidpovid nathnenno i licarski ospivav gospodinyu Bidnist vihvalyayuchi yiyi yak prekrasnu damu sho zavoyuvala serce Nebesnogo Carya v Chiyemu oblichchi zakarbuvalos blagorodstvo Otcya Nevzhe takij Batko ne podbaye pro Svoyih ulyublenih ditej Papa buv zvorushenij Jogo poboyuvannya rozviyalisya Idi z Bogom skazav vin i propoviduj z tovarishami pokayannya yak Vin vas navchit Koli zbilshitsya vasha kilkist povidomte mi damo vam novi dozvoli i poklademo na vas novi doruchennya 8 Divovizhne yavlennya svyatogo Franciska bratiyi Pered licem ciyeyi geroyichnoyi svyatosti Bog ne zabarivsya yaviti Svoyu prisutnist cherez divo pokazavshi yakimi bazhanimi ye dlya Nogo Francisk z pobratimami Odnogo razu koli svyatij pidnyavsya v Assizi shob pislya molitvi u sobori zvernutisya do narodu Gospod zanuriv jogo u ekstaz Odnochasno brati sho perebuvali v Rivotorto pobachili jogo na bliskuchij kolisnici vid yakoyi v usi boki vihodilo nadprirodne svitlo kolisnicya trichi ob yihala yih nevelikij budinochok pislya chogo znikla z ochej 9 Vidinnya nebesnih prestoliv odnogo razu brat Pacifikus pid chas molitvi z nim razom u cerkvi buv pidnesenij v ekstazi i pobachiv kilka troniv v nebesah i buv sered nih odin sho perevershuvav inshi u rozkoshi ves prikrashenij dorogocinnimi kamenyami I vin zapitav sebe dlya kogo mozhe buti priznachene nastilki chudove misce i tut golos skazav jomu Se bulo misce angela i teper vono zberezhene dlya smirennogo Franciska 10 Vignannya demoniv z Arecco Odnogo razu trapilosya sho Francisk prijshov v Arecco i bulo vse ce misto zrujnovane vid vorozhnechi mizh gorodyanami Nablizivshis do stin vin pobachiv demoniv sho radili vorozhnechi i probudzhuvali v dushah meshkanciv bazhannya znishuvati odin odnogo tomu poklikav vin brata sho zvavsya Silvestrom cholovika Bozhogo gidnogo i prostogo i skazav jomu Idi do vorit mista i vid imeni Gospoda Vsemogutnogo nakazhi demonam shvidko zalishiti jogo Brat pospishiv do miskih vorit chitayuchi psalmi na slavu Bozhu I kriknuv vin potim na povnij golos pered vhodom u misto Imenem Vsemogutnogo Gospoda i za nakazom otcya nashogo Franciska jdit get demoni I povernuvsya mir v Arecco i stali lyudi spokijnimi znovu 11 Viprobovuvannya ognyom pered sultanom ale na Franciska nisho ne diyalo Vzyavshi z soboyu brata Ilyuminato vin vstupiv na zemlyu protivnika z krikom Sultan sultan Yih odrazu shopili zhorstoko pobili i priveli do sultana Melek el Kameliya doblesnogo i mudrogo gosudarya U vidpovid na prohannya sultana Francisk visloviv metu prihodu vin hotiv ne vidrektisya vid Hrista ale zvernuti sultana i jogo lyudej u yevangelsku viru Vin dovgo govoriv pro tayemnicyu Yedinogo i Troyichnogo Boga ale vidchuvayuchi sho slova jogo ne dohodyat pridumav shos bilsh diyeve Nakazhi skazav vin shob rozpalili velikij vogon i poklich svoyih svyashenikiv Mi razom uvijdemo v vogon Hto z nas zalishitsya neushkodzhenim v jogo viru i povir Zhoden z nashih svyashenikiv ne pogoditsya na take viprobuvannya na zahist nashoyi viri vidpoviv sultan Ale Francisk ne zdavavsya Svyatij Duh pidkazuvav jomu novi dokazi i slova ale marno sultan vnutrishno perekonanij v pravoti Franciska boyavsya narodnogo shumu 12 Ekstaz sv Franciska kilka dniv po tomu voni povernulisya v budinok togo cholovika i vin stav z cikavosti divitisya sho robit Francisk sered nochi i vin pobachiv jogo v molitvi a potim pobachiv yak svyatij v ekstazi pidnyavsya nad zemleyu i buv otochenij slipuchim svitlom I vidchuv toj cholovik nesterpnij nebesnij zhar yakij probudiv u nomu bazhannya nasliduvati sposobu zhittya malih brativ 13 Urochiste svyatkuvannya Rizdva v Grechcho sv Francisk virishiv tam provesti svyato Rizdva i poprosiv grafa pobuduvati v odnij z pecher zobrazhennya tih yasel v yakih narodivsya Gospod Novina poshirilasya i do Grechcho zvidusil stali shoditisya brati Ochikuvannyam buli ohopleni j meshkanci navkolishnih i dalekih selish Opivnochi vidsluzhili mesu Francisk buv za diyakona Odnomu cholovikovi gidnomu povagi bulo vidinnya A same prividilosya jomu nibi v yaslah lezhit zovsim malenkij hlopchik i nachebto nezhivij Svyatij Bozhij shilivshis nad nim namagayetsya jogo rozbuditi shob toj prokinuvsya vid najglibshogo snu I cilkom rozumnim zdayetsya nam ce vidinnya adzhe nemovlya Isus zabutij v bagatoh sercyah yak mertvij i v cih sercyah milostyu samogo Nemovlyati i podvigami raba Jogo svyatogo Franciska Vin ozhiv i buv povernutij pobozhnij 14 Divovizhne vidkrittya dzherela Vlitku 1224 roku Francisk vzhe obtyazhenij hvoroboyu v ostannij raz virushiv na goru Verna Pidjom buv mozhlivij tilki verhi tomu brati zabezpechili jogo vislyukom yakim na chas postupivsya odin blagochestivij cholovik a takozh providnikom Sonce bezzhalno palilo kameni rozzharilisya v ushelinah skel vidnilisya puchki pozhovkloyi travi sho abiyak zbereglisya Vse zdavalosya spalo zvuki zamovkli navit dereva ledve shelestili usihayuchim listyam Raptovo providnik zvernuvshis do svyatogo zablagav Otche zmilujsya Ya pomru yaksho ne vgamuyu spragu Francisk yakij zavzhdi projmavsya zhalistyu do strazhdennih zliz z vislyuka i pochav molitisya zdijnyavshi ruki i molivsya doki ne vidkrilosya jomu sho molitva jogo pochuta Potim povernuvshis do svogo provodirya skazav Ne barisya bizhi shvidshe do tiyeyi skeli i tam znajdesh vodu yaku Hristos nini viviv z kamenyu zaradi vgamuvannya spragi tvoyeyi 15 Propovid ptaham Nepodalik vid Kannari odnogo svizhogo vesnyanogo ranku voni pobachili bezlich ptahiv yaki veselo shebetali na kvituchih gilkah Tayemnicha sila nablizila do nih Franciska i zaraz zhe ptahi zletili krugom nogo i sili jomu na plechi na golovu na ruki Zdivovanomu suputniku Franciska zdalosya sho pered nim ne dijsnist a son sho Adam nechuvanim divom raptom povernuvsya u stan nevinnosti i rozmovlyaye zi zvirami i ptahami A Francisk nibi vse vidbuvalosya prirodnim poryadkom veliv svoyim spivochim druzyam zamovknuti pislya chogo pochav propovid prosyachi ptahiv zavzhdi vihvalyati Gospoda sho goduye i odyagaye yih z nevimovnoyu lyubov yu Pid kinec vin osiniv yih hresnim znamennyam i vidpustiv litati i spivati Deyakij chas vin posposterigav yak voni zlitayut v povitrya mahayut krilami i vispivuyut nizhni pisni potim znovu virushiv u dorogu 16 Smert dvoryanina z Chelano Francisk pribuv u Chelano shob propoviduvati tam i buv zupinenij yakimos dvoryaninom sho skromno ale napoleglivo zaproshuvav jogo rozdiliti z nim trapezu Francisk vibachavsya i vidmovlyavsya ale vreshti resht buv peremozhenij jogo dovodami Chas obidu nastav i stil buv nakritij Gospodar buv shaslivij i vsya jogo sim ya radila gostyam yaki prijshli skushtuvati obid razom z nimi Francisk zhe pidnyavsya spryamuvav poglyad u nebesa i skazav dvoryaninu Brat gospodar ya prijshov u tvij dim cherez tvoyi molitvi shob obidati z toboyu ale sluhaj zhe uvazhno mene zaraz bo sudilosya tobi kolis obidati ne tut a v inshomu misci Idi i spovidajsya yakomoga shvidshe i ne zalish nichogo v tayemnici z togo sho b ti priberig dlya ostannoyi spovidi Gospod viddyachit tobi sogodni za te sho ti prijnyav jogo lyudej v svoyemu budinku z takoyu lyubov yu Prisluhavshis do jogo svyatih sliv dvoryanin poklikav svyashenika yakij suprovodzhuvav Franciska i spovidavsya jomu Vin priviv svij budinok u poryadok i stav chekati koli zdijsnitsya skazane svyatim I koli vsi hto sidiv za stolom pochali yisti dvoryanin perehrestivsya i prostyagnuv ruku do hliba Ale persh nizh vin dotorknuvsya do nogo jogo golova vpala i duh zalishiv tilo 17 Francisk pered papoyu Gonoriyem III Koli Francisk predstav pered nim to rozpoviv pro vidinnya yake jomu bulo v Porciunkoli i pro bazhannya privesti dushi do rayu Na skilki rokiv ti prosish cyu indulgenciyu Svyatij Otec vidpoviv Francisk ne roki meni potrebi a dushi Prohannya bulo nezvichajnim Taku indulgenciyu nadavali tilki tim hto vzyavshi hrest virushav u hrestovij pohid zvilnyati Grib Gospodnij I vse zh Papa nezvazhayuchi na zaperechennya kuriyi dav indulgenciyu Francisk radiyuchi vzhe zibravsya piti Posluhaj prostak skazav jomu Papa kudi zh ti jdesh bez dokumentu sho zasvidchuye nash dozvil Svyatij Otec meni dostatno vashogo slova Meni ne potribno paperiv U mene zamist paperiv Presvyata Diva Mariya zamist notariusa Hristos zamist svidkiv angeli 18 Yavlennya sv Franciska pid chas propovidi Antoniya Paduanskogo v Arli Hocha Francisk ne mig buti tilesno z usima viddalenimi gilkami ordena ale statut vstanovlenij nim jogo palki molitvi i blagoslovennya yim dani stvoryuvali vrazhennya nibi vin buv ves chas z nimi Inodi navit Gospod u vsij svoyij vsemogutnij vladi dozvolyav jomu divovizhnim chinom buti sered nih yak ce stalosya yakos v Arli Odnogo razu trapilosya sho brat Antonij prekrasnij propovidnik chitav pastvi pro Strasti Sina Bozhogo i pro napisi na hresti Jogo Isus z Nazaretu car yudejskij koli odin z brativ na jmennya Monaldi cholovik zrazkovih chesnot buv spodvignutij Gospodom obernutisya do dverej cerkvi I pobachiv vin tam blazhennogo Franciska v povitri sho blagoslovlyav vsih prisutnih z rukami prostyagnenimi do hresta I napovnilisya yihni sercya todi velikoyu rozradoyu yaka bulo znakom prisutnosti yih Otcya i pidtverdzhennyam pobachenogo bratom Monaldi 19 Stigmatizaciya sv Franciska vlitku nastupnogo roku Francisk virushiv na goru Verna shob provesti tam post na chest sv Mihajla Arhangela lt gt Francisk hotiv krov yu zasvidchiti svoyu lyubov Vin ne mig postrazhdati vid ruki lyudej teper vin bezperestanku blagav pro te Boga Raptovo nadprirodne svitlo rozlilosya nebom osvitlenim zoreyu i v yaskravij zagravi Francisk ohoplenij ekstatichnim porivom pobachiv Lyudinu rozp yatu na Hresti Dva krila serafima nad golovoyu dva krila rozkriti dva krila zakrivayut spinu Koli vidinnya zniklo z ploti jogo tochilasya krov Krivavi rani zyayali na jogo rukah i nogah yak nibi vin zaznav strati cherez rozp yattya Na dolonyah i stupnyah vidnilisya zatverdinnya shozhi z odnogo boku na golovki cvyahiv z inshogo na yih zagostreni i pokrivleni kinci Na rebri vidnilasya shiroka rana z chervonimi krayami zvidki strumenila po tilu krov i brudnila odyag 20 Smert i voznesinnya sv Franciska smert postala jomu yak blazhenna yak sestra vizvolitelka tilki no vin pobachiv sho pered nim toj samij shlyah yakim projshov Hristos sho pidnissya do slavi Otcya I todi mir zijshov v jogo dushu vin vidchuv sho zahoplenij v ti vishi granici kudi ne syagaye zemna marnota Jomu zdavalosya sho vin ide kvituchoyu stezhkoyu do svitla sho svitit vse yaskravishe Z ostannim podihom vin vimoviv Vivedi z temnici moyu dushu shob slaviti im ya Tvoye Navkolo mene zberutsya pravedni koli Ti dasi meni blagodiyannya V cyu mit serce jogo perestalo bitisya Bog vikonav ostannye jogo prohannya Raptovo v sutinkah pochulisya ruhi bagatoh kril ce zhajvoronki zletilisya do keliyi svyatogo i zaspivali svoyu pisnyu U chistij blakiti neba zapalyuvalisya pershi zirki 21 Yavlennya bratu Avgustinu i yepiskopu Assizkomu Brat Avgustin buv starshim v gromadi Terra di Lavoro Koli vin pomirav v svij ostannij smertnij chas raptovo vin zakrichav nastilki golosno sho buv pochutij usima hocha davno vzhe vsi dumali sho vin ne mozhe rozmovlyati Pochekaj mene otche Pochekaj mene Ya jdu za toboyu Brati zapitali z kim vin rozmovlyaye i pochuli u vidpovid Hiba vi ne bachite otcya nashogo Franciska sho pidnositsya u nebesa I v tu zh mit dusha brata Avgustina zalishila jogo smertnu plot i pishla za svyatim otcem 22 Zasvidchennya stigmativ Tilo svyatogo yake zadovgo pered smertyu pochornilo vid hvorobi stalo prekrasnim vono syayalo velikoyu chistotoyu i vidom svoyim nadavalo rozradu Vsi jogo chleni spochatku zadubli stali m yakimi i vidnajshli gnuchkist yak u tila nemovlyati U samij seredini ruk i nig buli ne otvori vid cvyahiv ale sami cvyahi sho utvorilisya z jogo ploti navit zrosheni z samoyu plottyu yaki zberigali temnij kolir i prave rebro zroshuvalosya krov yu 23 Oplakuvannya Franciska monahinyami klariskami Nastupnogo ranku jogo ponesli u misto Duhovenstvo vlada narod dovgim lancyugom potyaglisya do shidnih vorit zi spivami i molitvami vigukuvali i vitalno pomahali zelenimi gilkami U obiteli sv Damiana bula zroblena zupinka Klara ta yiyi dochki mali zanadto velike pravo pobachiti batka v ostannij raz Pidnyavsya plach zvorushiv bi j kameni Plakali zhinki sho gliboko piznali lyubov ce buv plach div pro cholovika za yakim voni pishli v doskonalij viddanosti jomu prvereni jogo prikladom i siloyu vplivu Yih smutok kontrastuvav zi svyatkovim nastroyem natovpu togo m yakogo nedilnogo ranku Pislya ostannogo proshalnogo privitannya klarisok procesiya povilno rushila dali 24 Kanonizaciya sv Franciska Sponukuvanij vlasnim bazhannyam i bazhannyam usih hristiyan papa priskoriv proces kanonizaciyi priznachivshi komisiyu kardinaliv Blizko soroka chudes sho pidlyagali rozglyadu buli istorichno zasvidcheni ale bagatom cya procedura zdalasya zajvoyu Yaka potreba govorili voni v zasvidchenih divah yaksho svyatist cogo svyatishogo cholovika mi bachili svoyimi ochima vidchuvali svoyimi rukami i znayemo sho vona perevirena istinoyu Zalishalosya lishe zrobiti velikij obryad 16 lipnya 1228 roku Grigorij IX pribuv z Perudzhi v Assizi vidsluzhiv papske bogosluzhinnya na Ploshi sv Georgiya i urochisto zarahuvav Franciska do liku svyatih 25 Yavlennya Grigoriyu IX Pered kanonizaciyeyu svyatogo blazhennoyi pam yati papa Grigorij IX yakomu Francisk provishav pontifikatstvo sumnivavsya v jogo stigmatah Ale odnogo razu vnochi yaku papa provodiv u slozah yavivsya jomu uvi sni svyatij Francisk Oblichchya jogo bulo suvorim i dokoryav vin Grigoriyu za jogo sumnivi Potim pidnyav vin svoyu pravu ruku i pokazav ranu v pidreber yi a potim skazav vzyati chashu i zibrati krov sho stikaye z rani Papa vzyav chashu i krov perepovnila yiyi cherez krayi Z ciyeyi nochi Grigorij tak uviruvav v stigmati sho ne dozvolyav bilshe nikomu zasumnivatisya v cih chudesnih znakah i karav suvoro takih lyudej 26 Zcilennya poranenogo rozbijnikami v Leridi Buv v Leridi Katalonskij cholovik sho zvavsya Ioann yakij duzhe povazhav svyatogo Franciska Odnogo razu dovelosya jomu potrapiti u zasidku na velikij dorozi Odin z ubivc posik jogo mechem tak silno sho nadij na oduzhannya niyakih ne zalishalosya Pershim udarom bula vidrubana jogo ruka vid tila a drugij poniknuv u grudi nastilki gliboko sho povitrya sho vihodilo z legeniv gaslo pivdyuzhini svichok Likari znali sho Ioann ne mozhe buti poryatovanij Jogo rani gnoyilisya i zapah buv nastilki silnim sho navit jogo druzhina led mogla vitrimati Nihto z lyudej ne mig dopomogti jomu i stav Ioann palko zaklikati svyatogo Franciska z usih sil I os lezhav vin na svoyemu lozhi strazhdan u svidomosti i zaklikayuchi im ya Franciska znovu i znovu koli cholovik v odyazi chenciv minoritiv uvijshov cherez vikno i stav poryad z nim yak zdalosya jomu Vin zvernuvsya do Ioanna na im ya i skazav Ti viriv v mene i tomu Gospod vryatuye tebe A koli vmirayuchij zapitav hto jogo gist to pochuv u vidpovid sho svyatij Francisk Vin shilivsya nad nim i rozv yazav usi jogo binti a potim yak zdavalosya omiv yakoyus mazzyu Lishe vidchuv Ioann dotik cih svyatih ruk sho dililisya svoyeyu cilyushoyu siloyu zi stigmativ Spasitelya nashogo koli onovilasya plot jogo Majster sv Ceciliyi27 Voskresinnya grishnici z Benevento sho ne pokayalas U poselenni Monte Marano poblizu Benevento pomerla zhinka z chisla tih hto buv osoblivo viddanij svyatomu Francisku Uvecheri priyihalo kilka svyashennosluzhiteliv shob vidsluzhiti sluzhbu nad pokijnoyu i tut zhinka raptovo sila v lizhku i poklikala togo z nih hto pripadav yij dyadkom Ya hochu spovidatisya otche skazala vona Posluhajte pro mij grih Ya bula mertva i opinilasya u strashnij v yaznici bo ya nikoli ne ziznavavsya u grihu pro yakij hochu rozpovisti vam Ale svyatij Francisk pomolivsya za mene bo ya zavzhdi sluzhila jomu viddano poki bula zhiva i meni bulo dozvoleno povernutisya u moye zemne tilo Pislya spovidi ya zmozhu nasoloditisya vichnim zhittyam Vi pobachite koli ya otrimayu viddyaku Potim vona spovidalasya perelyakanomu svyashenikovi otrimala vidpushennya grihiv lyagla v lizhko i spokijno spochila Majster sv Ceciliyi28 Zvilnennya z v yaznici Petra Assizkogo zvinuvachuvanogo u yeresi U roki koli Grigorij IX buv papoyu yakijs cholovik na im ya Petro z Alife buv zvinuvachenij u yeresi i pomishenij u temnicyu u Rimi Naglyad za nim papa doruchiv yepiskopu Tivoli yakij zakuvav Petra v kajdani j kinuv u temnu v yaznicyu z yakoyi ne bulo niyakogo poryatunku Ale ce buv peredden svyatkuvannya dnya svyatogo Franciska i Petro zvernuvsya do nogo z molitvami i slozami i prohannyam zglyanutisya nad nim Vin prijnyav chistu viru i vidriksya vid svoyeyi yeresi peretvorivshis na odnogo z najbilsh viddanih shanuvalnikiv Franciska I tomu za klopotannyam Franciska vin buv pochutij Gospodom V sutinkah svyatkovogo dnya sho minav svyatij Francisk zglyanuvsya nad nim i spustivsya z nebes v jogo tyuremnu komoru Vin poklikav jogo po imeni i nakazav vstati Petro buv perelyakanij i zapitav hto ce I dana bula jomu vidpovid svyatij Francisk I potim vin pobachiv yak jogo lancyugi sami spali z nig I stini kameri rozsunulisya zvilnivshi prohid dlya vtechi Petro buv vilnij ale nastilki vrazhenij pobachenim vidovishem sho ne mig zrobiti ni kroku zadlya spasinnya natomist vin pobig do dverej svoyeyi kameri nalyakavshi vartu svoyimi krikami Majster sv CeciliyiZvedena tablicya hudozhnikiv sho pracyuvali nad rozpisami oboh bazilikIl Hudozhnik Tema Kilkist Bazilika Misceznahodzhennya DataMajster Andrea Andrea de Bartoli Zhitiye sv Katerini Aleksandrijskoyi 8 Nizhnya Kapela sv KateriniPache di Bartolo Assizskij Figuri svyatih Nizhnya Kapela sv KateriniZhakomo Dzhorzhetti Zhitiye sv Sevastiana Nizhnya Kapela sv SevastianaDzherolamo Martelli Zhitiye sv Sevastiana Nizhnya Kapela sv SevastianaMajster sv Franciska Zhitiye sv Franciska i Strasti Hristovi 10 Nizhnya NavaChimabue Madonna zi sv Franciskom Nizhnya Prave krilo transeptaSimone Martini Zhitiye sv Martina i svyati 10 i 1 Nizhnya Kapela sv Martina 1317 1319Dono Doni Nizhnya Kapela Lyudovika Tuluzskogo i sv Stefana 1575Chezare Sermeyi Nizhnya Kapela Antoniya Paduanskogo 1610Majsternya Dzhotto Zhitiye Mariyi Magdalini Nizhnya Kapela Mariyi MagdaliniDzhotto i majsternya Ditinstvo Isusa yavlennya sv Franciska Nizhnya Prave krilo transeptaMajster sv Mikolaya Zhitiye sv Mikolaya 10 Nizhnya Kapela sv Mikolaya 1295 1305P yetro Lorencetti Strasti Hristovi 6 Nizhnya Live krilo transeptaP yetro Lorencetti Nizhnya Kapela Ivana HrestitelyaChezare Sermeyi di Orv yeto Strashnij sud Nizhnya Apsida XVII st Majster sklepin Alegoriyi Nizhnya Parusa sklepinnya bl 1320 1330 rr Otci cerkvi Verhnya Sklepinnya pered vhodomChimabue i majsternya Verhnya Zahidne krilo transepta i apsida bl 1280 rokuPivnichnij majster Apostoli i yangoli Verhnya Zahidna stina transepta 1267 1270 rr Rimskij majster Isaya i David Verhnya Shidna stina transepta Dzhiakomo Yakopo Torriti i P yetro Kavallini Sceni zi Starogo i Novogo zapovitiv 32 Verhnya Stini naviDzhotto i majsternya Zhitiye sv Franciska 28 Verhnya Stini navi 1296 1304Div takozhMonastir Sakro Konvento Kapela Skrovenyi DzhottoPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 https italiawiki com pages basilica in italia basilica di san francesco assisi html Vasari G Les Vies des meilleurs peintres sculpteurs et architectes Paris 1903 Vol 1 P 420 d Track Q110548580d Track Q128027d Track Q90 Vasari G Le vite de piu eccellenti pittori scultori e architettori 1568 Firenze 1568 Vol 1 P 414 d Track Q113560433d Track Q128027d Track Q2044 Arhiv originalu za 26 grudnya 2015 Procitovano 17 grudnya 2016 Arhiv originalu za 28 grudnya 2009 Procitovano 7 serpnya 2012 Anciferov N P Iz dum o bylom 22 listopada 2007 u Wayback Machine ros Muratov P P Obrazy Italii tom 3 SPb 2005 Str 39 ros Kadri obvalennya 9 chervnya 2013 u Wayback Machine ital Arhiv originalu za 20 bereznya 2013 Procitovano 7 serpnya 2012 Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 7 serpnya 2012 Cherez 12 rokiv pislya zemletrusu povnistyu vidnovleno freski v bazilici sv Franciska v Assizi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 27 sichnya 2010 Procitovano 7 serpnya 2012 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 27 travnya 2022 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2012 Arhiv originalu za 17 grudnya 2011 Procitovano 8 serpnya 2012 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 27 travnya 2022 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2007 Procitovano 9 serpnya 2012 Arhiv originalu za 10 bereznya 2013 Procitovano 9 serpnya 2012 Arhiv originalu za 23 listopada 2007 Procitovano 27 travnya 2022 Arhiv originalu za 1 grudnya 2007 Procitovano 9 serpnya 2012 Sceni z zhitiya sv Franciska Sistema rozpisiv i analiz avtorstva 5 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Erenfrid Klukkert Prostranstvennaya kompoziciya v italyanskom iskusstve 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 27 travnya 2022 Arhiv originalu za 20 sichnya 2012 Procitovano 9 serpnya 2012 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2012 Procitovano 9 serpnya 2012 Arhiv originalu za 24 veresnya 2009 Procitovano 9 serpnya 2012 Foma z Chelano Drugij zhittyepis 108 Foma z Chelano Diva blazhenogo Franciska 3 ya zbirka 41 Foma z Chelano Drugij zhittyepis 218PosilannyaSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 990 angl Oficijnij franciskanskij sajt baziliki 21 lipnya 2012 u Wayback Machine Oficijnij sajt mista Assizi 28 lipnya 2012 u Wayback Machine Vitrazhi soboru 11 grudnya 2010 u Wayback Machine Galereyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bazilika San Franchesko v AssiziFreski Dzhotto v San Franchesko na wga hu 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Freski Simone Martini u Web Gallery of Art angl Freski Lorencetti u Web Gallery of Art angl Freski Majstra Isaka u Web Gallery of Art angl LiteraturaPeshke Ioahim Monumentalnaya zhivopis epohi Dzhotto v Italii 1280 1400 Elvio Lunghi The Basilica of St Francis in Assisi 1996 Jean Dominique Rey Frescoes in the upper church Assisi 1956 Flavian A Walsh House of Peace A history of the church and friary of Saint Francis of Assisi New York City 1993 The Treasury of Saint Francis of Assisi Masterpieces from the Museo Della Basilica of San Francesca by N Y Metropolitan Museum of Art Marilyn Aronberg Lavin The Place of Narrative Mural Decoration in Italian Churches 431 1600 1995 Leonetto Tintori The painting of The life of St Francis in Assisi With notes on the Arena Chapel 1961 Paschal Magro The tomb of Saint Francis The celebration of the Saint in the frescoes of the lower Church 1981 Mario Angio Romanini and Antonio Paolucci Assisi The Frescoes in the Basilica of St Francis 1998 Gianfranco Malafrina ed The Basilica of St Francis in Assisi Franco Cosimo Panini Modena 2005 ISBN 9788882907655