Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альпійська пустеля та тундра Паміру (ідентифікатор WWF: PA1014) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в горах Центральної Азії.
 Ландшафт Ваханського коридору | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | PA1014 |
| Межі | Склерофітні рідколісся Паропамізу Гісаро-Алайські рідколісся Тянь-Шанський гірський степ та луки Пустеля Такла-Макан Альпійська пустеля Північного Тибету та Куньлуню Альпійський степ Каракорум-Західно-Тибетського плато |
| Площа, км² | 118 039 |
| Країни | Киргизстан, Таджикистан, Афганістан, КНР |
| Охороняється | 25 429 км² (22 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон альпійської пустелі та тундри Паміру розташований в горах Паміру, переважно на території Таджикистану, а також на півдні Киргизстану, на крайньому заході китайської провінції Сіньцзян та на півночі регіону Вахан в Афганістані. Він має протяжність приблизно 275 км із заходу на схід та 250 км з півночі на південь.
Високий гірський масив Паміру характеризується широкими долинами та стрімкими гірськими схилами. Він розташований на перетині кількох найбільших гірських хребтів Центральної Азії: з північного сходу до нього прилягає Тянь-Шань, з південного заходу — Гіндукуш, з півдня — Каракорум, з південного сходу — Гімалаї. На сході, в районі Кашгару, починається великий Таримський басейн, майже всю територію якого займає пустеля Такла-Макан. Загалом Памір екологічно та географічно є подібний до Тибету, хоча при середній висоті 4200 м над рівнем моря він є нижчим і має більш теплий клімат, ніж значна частина Тибетського нагір'я. Памір також має більший перепад висот, ніж Тибет, — різниця між висотою деяких гірських хребтів і сусідніх долин в ньому становить 1000-1500 м. Найвищою вершиною Паміру є гора Конгур в Китаї висотою 7649 м. На схилах Конгура, а також на схилах гори Музтаг-Ата в Китаї та Заалайського хребта в Таджикистані, висота яких перевищує 7400 м над рівнем моря, розташовані одні з найбільших гірських льодовиків у світі.
Клімат
У межах екорегіону переважає альпійський клімат (ET за класифікацією Кеппена). Середня температура коливається від 0 °C до -8 °C. Середні літні температури коливаються від 2 до 10 °C, що означає, що Памір є занадто холодний, щоб підтримувати існування лісів. Оскільки регіон сонячний і посушливий, добова амплітуда температури особливо значна і становить до 60 °C. Середньорічна кількість опадів на Памірі коливається від 40 до 150 мм. Ці екстримальні посушливі та холодні умови посилюються постійними сильними вітрами, створюючи середовища існування, які добре підходять для трав і повільно зростаючих подушкоподібних рослин.
Флора
Луки та напівпустелі Памірського нагір'я є головним біогеографічним бар'єром між середземноморсько-центральноазійською флорою, флорою Південної Азії, де відчувається вплив мусонів, та флорою континентальних просторів Центральної Азії. Флора високогір'їв екорегіону є схожою на флору Тибетського нагір'я, з яким Памір має тісну географічну спорідненість, однак тут також відчувається значний вплив Середземномор'я.
Екорегіону притаманна досить чітко виражена висотна поясність. На найнижчих висотах в ньому розташована кам'янисто-галькова пустеля. Тут переважають галофіти (солестійкі рослини), зокрема різні види солонця (Salicornia spp.). На більших висотах в Памірі поширені напівпустелі, а на ще вищих висотах — гірський степ. У напівпустелях регіону переважають колючі [en], зокрема різні види акантолімону (Acantholimon spp.), полину (Artemisia spp.) та ковили (Stipa spp.). У гірському степу, подібно до Євразійського степу, переважає ковила (Stipa spp.) та костриця (Festuca spp.). Ще вище в горах Паміру поширені альпійські луки, де переважають різні види [ru] (Kobresia spp.) та осоки (Carex spp.), а також різнотрав'я, представлене різними видами жовтця (Ranunculus spp.), тирлича (Gentiana spp.), горобинця (Oxytropis spp.), перстача (Potentilla spp.), первоцвіта (Primula spp.), шолудивника (Pedicularis spp.), та альпійський степ, представлений різними видами костриці (Festuca spp.), ковили (Stipa spp.), тонконогу (Poa spp.) та [en] (Ptilagrostis spp.). Ці луки є подібними до тих, що поширені на більшій частині Тибету і Тянь-Шаню. На висоті 4400 м над рівнем моря, поблизу верхньої межі поширення рослинності і снігової лінії, рослинний покрив рідкісний і складається з витривалих багаторічних трав, таких як різні види [en] (Rhodiola spp.), гіркого кореня (Saussurea spp.), пижма (Tanacetum spp.) та ломикаменя (Saxifraga spp.). Багато з них мають подушкоподібну форму та короткий, підземний [en] (стеблокорінь) — здерев'янілий стрижневий корінь, який накопичує вуглеводи, коли частина рослини, що знаходиться вище рівня землі, взимку відмирає.
В екорегіоні зустрічається кілька типів альпійських пустель. Рослинний покрив в них складають невисокі розгалужені чагарники, подушкоподібні рослини та густі дерноутворюючі трави. Також зустрічаються альпійські тонкотравні степи ти кобрезіє-осикові пустища. Значна частина регіону (близько 32 %) має вигляд гравійних осипів, скель та льодовиків, і повністю або майже повністю позбавлена рослинності.
Загалом флора Паміру нараховує близько 620 видів. Вона має сильну фітогеографічну спорідненість із флорою прилеглого Тибетського нагір'я. До середньоазійських видів, поширенях і в Тибеті, і в Памірі, відносяться найбільш поширені рослини регіону. Серед таких видів слід відзначити сірий білолізник (Krascheninnikovia ceratoides), [fr] (Acantholimon diapensioides), [az] (Ajania gracilis), [fr] (Ajania tibetica), [fr] (Carex pseudofoetida), [fr] (Juncus thomsonii), [fr] (Thylacospermum caespitosum), [fr] (Christolea crassifolia), [fr] (Oxytropis chiliophylla), [fr] (Nepeta longibracteata), [fr] (Dracocephalum heterophyllum), [fr] (Pedicularis cheilanthifolia) та різні види кобрезії (Kobresia spp.).
На альпійську флору Паміру також впливає ірано-афганська (середньоазійська) флора. Тут зустрічаються альпійські види, які походять із Середньої Азії, а не з Тибету, зокрема [es] (Pleioneura griffithiana), [fr] (Arabis kokanica), [fr] (Christolea crassifolia var. pamirica), [fr] (Didymophysa fedtschenkoana), [fr] (Rosularia radicosa) та [fr] (Astragalus ophiocarpus). Також на Памірі ростуть деякі пов'язані з середньоазійськими видами [en] (ендемічні види, які еволюціонували нещодавно та тісно пов'язані з більш поширеними таксонами). Серед таких видів слід навести памірську браю (Braya pamirica), [fr] (Oxytropis bella), [fr] (Astragalus alitschuri) та [fr] (Cousinia rava).
Багато середньоазійських видів рослин зустрічаються на Памірі, але не в Тибеті, оскільки більш складний рельєф Паміру формує деякі оселища, відсутні в Тибеті. Інша причина полягає в тому, що, на відміну від Західного Тибету, Памір, принаймні його південно-східну частину, не було знищено льодовиками в плейстоцені. Серед видів, поширених на Памірі, однак не в Тибеті, слід відзначити памірську вербу (Salix pycnostachya) та вербу Федченко (Salix fedtschenkoi), що зустрічаються в долинах річок, а також [sv] (Comarum salesovianum), [sv] (Dasiphora dryadanthoides), [sv] (Cotoneaster uniflorus), [sv] або верблюжий хвіст (Caragana jubata), а також різні види порічків (Ribes spp.), шипшини (Rosa spp.), таволги (Spiraea spp.) та берези (Betula spp.).
Фауна
Серед великих хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити тянь-шаньського бурого ведмедя (Ursus arctos isabellinus), ендеміка гір Центральної Азії, рідкісного снігового барса або ірбіса (Panthera uncia) та вовка (Canis lupus). Ці види були зафіксовані в [en] в Китаї та в Мургабському районі на сході Таджикистану. В останньому, за підрахунками дослідників, мешкає 180-300 снігових барсів. Під час спостереження цього виду у 2011-2013 роках в Ташкурганському заповіднику також були помічені кілька зграй [en] (Cuon alpinus hesperius). Серед інших поширених в регіоні хижаків слід відзначити звичайну лисицю (Vulpes vulpes), [en] (Lynx lynx isabellinus), манула (Otocolobus manul), степового кота (Felis lybica), кам'яну куницю (Martes foina), степового тхора (Mustela eversmanii) алтайську мустелу (Mustela altaica), горностая (Mustela erminea) та річкову видру (Lutra lutra).
На альпійських степах і луках Паміру пасуться численні дикі вівці і кози. Найбільш поширеним видом є сибірський козел (Capra sibirica). За останні роки також збільшилась популяція гвинторогого козла або мархура (Capra falconeri), натомість блакитні нахури або бхарали (Pseudois nayaur) поширені переважно в Тибеті, а на Памірі є дуже рідкісними. [en] (Ovis ammon polii), також відомі як барани Марко Поло, є ендеміками регіону. Цей підвид архара був названий на честь відомого мандрівника Марко Поло, першого європейця, що повідомив про існування цієї тварини.
Серед дрібних ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити довгохвостого бабака (Marmota caudata), пустельного зайця (Lepus tibetanus), кучерявого зайця (Lepus oiostolus), довговуху пискуху (Ochotona macrotis), руду пискуху (Ochotona rutila), сріблясту гірську полівку (Alticola argentatus), [en] (Ellobius alaicus), вузькоголову норицю (Stenocranius gregalis), [en] (Microtus yuldaschi) та сірого хом'ячка (Nothocricetulus migratorius).
В екорегіоні мешкає близько 220 видів птахів. На холодному і посушливому сході екорегіону зустрічаються тибетські саджі (Syrrhaptes tibetanus), серподзьоби (Ibidorhyncha struthersii), круки (Corvus corax), памірські рогаті жайворонки (Eremophila alpestris albigula) та кумаї (Gyps himalayensis). На берегах озер, на висоті майже 4000 м над рівнем моря, гніздяться буроголові мартини (Chroicocephalus brunnicephalus) та гірські гуски (Anser indicus), тоді як [en] (Tetraogallus tibetanus) віддають перевагу скелястим гірським схилам. На висоті до 6000 м над рівнем моря зустрічаються звичайні галки (Corvus monedula) та снігові в'юрки (Montifringilla nivalis).
Західний Памір характеризується більшим різноманіттям птахів, що пояснюється більшим різноманяттм форм рельєфу та близькістю до Середньої Азії. Тут зустрічаються індійські вивільги (Oriolus kundoo), гімалайські улари (Tetraogallus himalayensis), кремовогорлі кеклики (Alectoris chukar), довгохвості сорокопуди (Lanius schach) та азійські монархи-довгохвости (Terpsiphone paradisi). Серед рідкісних хижих птахів, поширених в регіоні, слід відзначити орлана-довгохвоста (Haliaeetus leucoryphus), чорного грифа (Aegypius monachus) та балабана (Falco cherrug).
Серед плазунів екорегіону слід відзначити гімалайську агаму (Paralaudakia himalayana), різнобарвного полоза (Hemorrhois ravergieri), водяного вужа (Natrix tessellata), алайського асімблефара (Asymblepharus alaicus) та звичайного щитомордника (Gloydius halys).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 25 429 км², або 22 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Таджицький національний парк і Державний заповідник Зоркуль в Таджикистані, а також [en] в Китаї.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 серпня 2023.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- Pamir alpine desert and tundra (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 1 серпня 2020.
Посилання
- «Pamir alpine desert and tundra». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Pamir Alpine Desert and Tundra» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijska pustelya ta tundra Pamiru identifikator WWF PA1014 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v gorah Centralnoyi Aziyi Alpijska pustelya ta tundra Pamiru Landshaft Vahanskogo koridoruEkozona PalearktikaBiom Girski luki ta chagarnikiStatus zberezhennya vrazlivij WWF PA1014Mezhi Sklerofitni ridkolissya Paropamizu Gisaro Alajski ridkolissya Tyan Shanskij girskij step ta luki Pustelya Takla Makan Alpijska pustelya Pivnichnogo Tibetu ta Kunlunyu Alpijskij step Karakorum Zahidno Tibetskogo platoPlosha km 118 039Krayini Kirgizstan Tadzhikistan Afganistan KNROhoronyayetsya 25 429 km 22 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Alpijska tundra PamiruGeografiyaEkoregion alpijskoyi pusteli ta tundri Pamiru roztashovanij v gorah Pamiru perevazhno na teritoriyi Tadzhikistanu a takozh na pivdni Kirgizstanu na krajnomu zahodi kitajskoyi provinciyi Sinczyan ta na pivnochi regionu Vahan v Afganistani Vin maye protyazhnist priblizno 275 km iz zahodu na shid ta 250 km z pivnochi na pivden Visokij girskij masiv Pamiru harakterizuyetsya shirokimi dolinami ta strimkimi girskimi shilami Vin roztashovanij na peretini kilkoh najbilshih girskih hrebtiv Centralnoyi Aziyi z pivnichnogo shodu do nogo prilyagaye Tyan Shan z pivdennogo zahodu Gindukush z pivdnya Karakorum z pivdennogo shodu Gimalayi Na shodi v rajoni Kashgaru pochinayetsya velikij Tarimskij basejn majzhe vsyu teritoriyu yakogo zajmaye pustelya Takla Makan Zagalom Pamir ekologichno ta geografichno ye podibnij do Tibetu hocha pri serednij visoti 4200 m nad rivnem morya vin ye nizhchim i maye bilsh teplij klimat nizh znachna chastina Tibetskogo nagir ya Pamir takozh maye bilshij perepad visot nizh Tibet riznicya mizh visotoyu deyakih girskih hrebtiv i susidnih dolin v nomu stanovit 1000 1500 m Najvishoyu vershinoyu Pamiru ye gora Kongur v Kitayi visotoyu 7649 m Na shilah Kongura a takozh na shilah gori Muztag Ata v Kitayi ta Zaalajskogo hrebta v Tadzhikistani visota yakih perevishuye 7400 m nad rivnem morya roztashovani odni z najbilshih girskih lodovikiv u sviti KlimatU mezhah ekoregionu perevazhaye alpijskij klimat ET za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura kolivayetsya vid 0 C do 8 C Seredni litni temperaturi kolivayutsya vid 2 do 10 C sho oznachaye sho Pamir ye zanadto holodnij shob pidtrimuvati isnuvannya lisiv Oskilki region sonyachnij i posushlivij dobova amplituda temperaturi osoblivo znachna i stanovit do 60 C Serednorichna kilkist opadiv na Pamiri kolivayetsya vid 40 do 150 mm Ci ekstrimalni posushlivi ta holodni umovi posilyuyutsya postijnimi silnimi vitrami stvoryuyuchi seredovisha isnuvannya yaki dobre pidhodyat dlya trav i povilno zrostayuchih podushkopodibnih roslin FloraLuki ta napivpusteli Pamirskogo nagir ya ye golovnim biogeografichnim bar yerom mizh seredzemnomorsko centralnoazijskoyu floroyu floroyu Pivdennoyi Aziyi de vidchuvayetsya vpliv musoniv ta floroyu kontinentalnih prostoriv Centralnoyi Aziyi Flora visokogir yiv ekoregionu ye shozhoyu na floru Tibetskogo nagir ya z yakim Pamir maye tisnu geografichnu sporidnenist odnak tut takozh vidchuvayetsya znachnij vpliv Seredzemnomor ya Ekoregionu pritamanna dosit chitko virazhena visotna poyasnist Na najnizhchih visotah v nomu roztashovana kam yanisto galkova pustelya Tut perevazhayut galofiti solestijki roslini zokrema rizni vidi soloncya Salicornia spp Na bilshih visotah v Pamiri poshireni napivpusteli a na she vishih visotah girskij step U napivpustelyah regionu perevazhayut kolyuchi en zokrema rizni vidi akantolimonu Acantholimon spp polinu Artemisia spp ta kovili Stipa spp U girskomu stepu podibno do Yevrazijskogo stepu perevazhaye kovila Stipa spp ta kostricya Festuca spp She vishe v gorah Pamiru poshireni alpijski luki de perevazhayut rizni vidi ru Kobresia spp ta osoki Carex spp a takozh riznotrav ya predstavlene riznimi vidami zhovtcya Ranunculus spp tirlicha Gentiana spp gorobincya Oxytropis spp perstacha Potentilla spp pervocvita Primula spp sholudivnika Pedicularis spp ta alpijskij step predstavlenij riznimi vidami kostrici Festuca spp kovili Stipa spp tonkonogu Poa spp ta en Ptilagrostis spp Ci luki ye podibnimi do tih sho poshireni na bilshij chastini Tibetu i Tyan Shanyu Na visoti 4400 m nad rivnem morya poblizu verhnoyi mezhi poshirennya roslinnosti i snigovoyi liniyi roslinnij pokriv ridkisnij i skladayetsya z vitrivalih bagatorichnih trav takih yak rizni vidi en Rhodiola spp girkogo korenya Saussurea spp pizhma Tanacetum spp ta lomikamenya Saxifraga spp Bagato z nih mayut podushkopodibnu formu ta korotkij pidzemnij en steblokorin zderev yanilij strizhnevij korin yakij nakopichuye vuglevodi koli chastina roslini sho znahoditsya vishe rivnya zemli vzimku vidmiraye V ekoregioni zustrichayetsya kilka tipiv alpijskih pustel Roslinnij pokriv v nih skladayut nevisoki rozgaluzheni chagarniki podushkopodibni roslini ta gusti dernoutvoryuyuchi travi Takozh zustrichayutsya alpijski tonkotravni stepi ti kobreziye osikovi pustisha Znachna chastina regionu blizko 32 maye viglyad gravijnih osipiv skel ta lodovikiv i povnistyu abo majzhe povnistyu pozbavlena roslinnosti Zagalom flora Pamiru narahovuye blizko 620 vidiv Vona maye silnu fitogeografichnu sporidnenist iz floroyu prileglogo Tibetskogo nagir ya Do serednoazijskih vidiv poshirenyah i v Tibeti i v Pamiri vidnosyatsya najbilsh poshireni roslini regionu Sered takih vidiv slid vidznachiti sirij biloliznik Krascheninnikovia ceratoides fr Acantholimon diapensioides az Ajania gracilis fr Ajania tibetica fr Carex pseudofoetida fr Juncus thomsonii fr Thylacospermum caespitosum fr Christolea crassifolia fr Oxytropis chiliophylla fr Nepeta longibracteata fr Dracocephalum heterophyllum fr Pedicularis cheilanthifolia ta rizni vidi kobreziyi Kobresia spp Na alpijsku floru Pamiru takozh vplivaye irano afganska serednoazijska flora Tut zustrichayutsya alpijski vidi yaki pohodyat iz Serednoyi Aziyi a ne z Tibetu zokrema es Pleioneura griffithiana fr Arabis kokanica fr Christolea crassifolia var pamirica fr Didymophysa fedtschenkoana fr Rosularia radicosa ta fr Astragalus ophiocarpus Takozh na Pamiri rostut deyaki pov yazani z serednoazijskimi vidami en endemichni vidi yaki evolyucionuvali neshodavno ta tisno pov yazani z bilsh poshirenimi taksonami Sered takih vidiv slid navesti pamirsku brayu Braya pamirica fr Oxytropis bella fr Astragalus alitschuri ta fr Cousinia rava Bagato serednoazijskih vidiv roslin zustrichayutsya na Pamiri ale ne v Tibeti oskilki bilsh skladnij relyef Pamiru formuye deyaki oselisha vidsutni v Tibeti Insha prichina polyagaye v tomu sho na vidminu vid Zahidnogo Tibetu Pamir prinajmni jogo pivdenno shidnu chastinu ne bulo znisheno lodovikami v plejstoceni Sered vidiv poshirenih na Pamiri odnak ne v Tibeti slid vidznachiti pamirsku verbu Salix pycnostachya ta verbu Fedchenko Salix fedtschenkoi sho zustrichayutsya v dolinah richok a takozh sv Comarum salesovianum sv Dasiphora dryadanthoides sv Cotoneaster uniflorus sv abo verblyuzhij hvist Caragana jubata a takozh rizni vidi porichkiv Ribes spp shipshini Rosa spp tavolgi Spiraea spp ta berezi Betula spp FaunaSered velikih hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti tyan shanskogo burogo vedmedya Ursus arctos isabellinus endemika gir Centralnoyi Aziyi ridkisnogo snigovogo barsa abo irbisa Panthera uncia ta vovka Canis lupus Ci vidi buli zafiksovani v en v Kitayi ta v Murgabskomu rajoni na shodi Tadzhikistanu V ostannomu za pidrahunkami doslidnikiv meshkaye 180 300 snigovih barsiv Pid chas sposterezhennya cogo vidu u 2011 2013 rokah v Tashkurganskomu zapovidniku takozh buli pomicheni kilka zgraj en Cuon alpinus hesperius Sered inshih poshirenih v regioni hizhakiv slid vidznachiti zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes en Lynx lynx isabellinus manula Otocolobus manul stepovogo kota Felis lybica kam yanu kunicyu Martes foina stepovogo thora Mustela eversmanii altajsku mustelu Mustela altaica gornostaya Mustela erminea ta richkovu vidru Lutra lutra Na alpijskih stepah i lukah Pamiru pasutsya chislenni diki vivci i kozi Najbilsh poshirenim vidom ye sibirskij kozel Capra sibirica Za ostanni roki takozh zbilshilas populyaciya gvintorogogo kozla abo marhura Capra falconeri natomist blakitni nahuri abo bharali Pseudois nayaur poshireni perevazhno v Tibeti a na Pamiri ye duzhe ridkisnimi en Ovis ammon polii takozh vidomi yak barani Marko Polo ye endemikami regionu Cej pidvid arhara buv nazvanij na chest vidomogo mandrivnika Marko Polo pershogo yevropejcya sho povidomiv pro isnuvannya ciyeyi tvarini Sered dribnih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti dovgohvostogo babaka Marmota caudata pustelnogo zajcya Lepus tibetanus kucheryavogo zajcya Lepus oiostolus dovgovuhu piskuhu Ochotona macrotis rudu piskuhu Ochotona rutila sriblyastu girsku polivku Alticola argentatus en Ellobius alaicus vuzkogolovu noricyu Stenocranius gregalis en Microtus yuldaschi ta sirogo hom yachka Nothocricetulus migratorius V ekoregioni meshkaye blizko 220 vidiv ptahiv Na holodnomu i posushlivomu shodi ekoregionu zustrichayutsya tibetski sadzhi Syrrhaptes tibetanus serpodzobi Ibidorhyncha struthersii kruki Corvus corax pamirski rogati zhajvoronki Eremophila alpestris albigula ta kumayi Gyps himalayensis Na beregah ozer na visoti majzhe 4000 m nad rivnem morya gnizdyatsya burogolovi martini Chroicocephalus brunnicephalus ta girski guski Anser indicus todi yak en Tetraogallus tibetanus viddayut perevagu skelyastim girskim shilam Na visoti do 6000 m nad rivnem morya zustrichayutsya zvichajni galki Corvus monedula ta snigovi v yurki Montifringilla nivalis Zahidnij Pamir harakterizuyetsya bilshim riznomanittyam ptahiv sho poyasnyuyetsya bilshim riznomanyattm form relyefu ta blizkistyu do Serednoyi Aziyi Tut zustrichayutsya indijski vivilgi Oriolus kundoo gimalajski ulari Tetraogallus himalayensis kremovogorli kekliki Alectoris chukar dovgohvosti sorokopudi Lanius schach ta azijski monarhi dovgohvosti Terpsiphone paradisi Sered ridkisnih hizhih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti orlana dovgohvosta Haliaeetus leucoryphus chornogo grifa Aegypius monachus ta balabana Falco cherrug Sered plazuniv ekoregionu slid vidznachiti gimalajsku agamu Paralaudakia himalayana riznobarvnogo poloza Hemorrhois ravergieri vodyanogo vuzha Natrix tessellata alajskogo asimblefara Asymblepharus alaicus ta zvichajnogo shitomordnika Gloydius halys ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 25 429 km abo 22 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Tadzhickij nacionalnij park i Derzhavnij zapovidnik Zorkul v Tadzhikistani a takozh en v Kitayi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 serpnya 2023 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Pamir alpine desert and tundra angl Digital Observatory for Protected Areas Procitovano 1 serpnya 2020 Posilannya Pamir alpine desert and tundra Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Pamir Alpine Desert and Tundra One Earth