Бабак довгохвостий (Marmota caudata) або бабак золотий — вид бабаків, що мешкає в гірських районах Центральної Азії. Це численний і широко поширений вид.
Бабак довгохвостий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
Рід: | Бабак (Marmota) |
Вид: | Бабак довгохвостий (M. caudata) |
Біноміальна назва | |
Marmota caudata (Geoffroy, 1844) |
Опис
Довгохвостий бабак це великий гризун. Його довжина становить від 37 до 80 см, довжина хвоста від 16 до 28 см. Довжина хвоста становить 37–55% від довжини тіла. Це найвищий показник серед усіх бабаків, хоча хвости сірих і альпійських бабаків інколи можуть досягати подібних розмірів. Діапазон ваги гризуна коливається від 1,5 до 7,3 кг. Вага гризуна залежить від сезону: одразу після сплячки вона невелика, а восени. безпосередньо перед сплячкою, близько чверті ваги гризуна становить накопичений жир. Найжирніші бабаки можуть досягати ваги в 9 кг. Очі бабаків розміщені близько до вершини плескатої голови, вуха маленькі, а шия коротка. Передні лапи довші за задні.
Було декілька спроб виділити підвиди довгохвостого бабака, але загальноприйнятими підвидами є три: M. c. caudata, M. c. aurea і M. c. dichrous. Останній іноді вважають окремим видом. Вони різняться за кольором і за розмірами: підвид M. c. caudata дещо більший за інших. M. c. aurea- найбільш поширений підвид, його шерсть має золотисто-охристий або оранжево-коричневий колір. Його мордочка коричнювата, а верхня частина голови темного, навіть чорного кольору, хоча в деяких районах такого ж кольору, як і спина. Кінчик хвоста часто буває чорнуватий. M. c. caudata також має коричневу мордочку, але його боки й живіт жовтуваті, задня частина голови і верхня частина спини чорні, хвіст чорного або жовтувато-чорного кольору. Нижня частина тіла M. c. dichrous чорно-коричнева, однак цей підвид диморфний щодо кольору верхньої частини тіла: вона може бути світла, від світло-коричневого до кремового кольору, або темна, від чорнувато-коричневого до тьмяно-коричневого.
Поширення і середовища проживання
Довгохвостий бабак зустрічається в Афганістані, Киргизстані, Таджикистані, рідко на крайньому півдні Казахстану, в Узбекистані, північному Пакистані, на північному заході Індії і на заході Китаю. У Китаї він зустрічається виключно в горах Тянь-Шань. Іншими гірськими хребтами, де мешкають довгохвості бабаки є Памір, Алай, Гіндукуш, Куньлунь, Каракорум і північно-західні Гімалаї. Хоча ареал довгохвостих бабаків перетинається з ареалами поширення бабаків Мензбіра, сірих і гімалайських бабаків, вони не утворюють гібридів.
Ареал підвиду M. c. aurea є найбільшим за площею; він зустрічається у всіх вищеперерахованих країнах. M. c. caudata мешкає в Пакистані на південь від Читралу і в суміжних районах Індії. M. c. dichrous мешкає у високогір'ях Афганістану, неподалік від Кабулу і Газні.
Загалом, довгохвостий бабак мешкає на дуже широкому діапазоні висот, від 600 до 5200 м над рівнем моря. Він ніколи не мешкає вище лінії снігів, однак нижче 2000 м над рівнем моря він мешкає теж вкрай рідко: його було зафіксовано на цих висотах лише в Киргизстані й Таджикистані. Він може населяти посушливіші місця, ніж сірі бабаки і бабаки Мензбіра; там де ці види бабаків мешкають поруч, довгохвостий бабак частіше мешкає в посушливих місцях. Дослідники також помітили, що в місцях співіснування довгохвостих бабаків і бабаків Мензбіра. довгохвості бабаки частіше мешкають на нижчих висотах (від 1300 до 2200 м над рівнем моря).
Довгохвостий бабак мешкає на різних відкритих або слабо-лісистих місцях: на альпійських луках, нагір'ях, високогірних степах, напівпустелях, чагарниках і ялівцевих лісах (з висотою не більше 4 метрів). Однак він уникає солончаків.
Екологія і поведінка
Довгохвості бабаки утворюють пари, однак живуть у великих соціальних групах, які нараховують до семи дорослих особин. Вони пов'язані один з одним, а молодняк покидає групу лише при досягненні дорослого віку трьох або більше років. Іноді до групи може долучитися чужий дорослий бабак. Зазвичай лише одна самка народжує і виховує дитинчат впродовж одного сезону.
Сімейний ареал бабаків в середньому становить близько 3 га, і має від 1 до 6 систем нір. У камері однієї з цих нір бабаки впадають у сплячку, що триває приблизно з вересня по квітень–травень — період, коли більша частина поверхні покрита снігом. Часто бабаки змінюють нору, в якій зимуватимуть. Спарюються бабаки в кінці квітня- на початку травня; вони можуть почати спарюватися ще під землею, до того, як вийдуть на поверхню. Вагітність триває близько чотирьох з половиною тижнів, народжується в середньому чотири бабачати, які вперше виходять з нори через шість тижнів. Лише близько половини бабачат переживає перший рік, решта стає жертвою хижаків. Більшість дорослих бабаків переживає сплячку, однак молоді особини можуть не вижити в першу зиму. Самки народжують з трирічного віку.
Довгохвості бабаки ведуть денний спосіб життя і харчуються рослинною їжею. Вони найбільш активні вранці, коли 40% часу вони витрачають на пошуки їжі. Шукають корм вони поодинці, часто перериваючись, стаючи на задні лапи й оглядаючи навколишню територію. Члени групи спілкуються між собою, подають складні сигнали тривоги при появі хижака. Вони також реагують на сигнали тривоги сусідніх груп.
На довгохвостих бабаків полюють лиси (Vulpes vulpes), вовки (Canis lupus), беркути (Aquila chrysaetos) і іноді ягнятники (Gypaetus barbatus). Бабаки складають більшу частину здобичі снігового барса (Panthera uncia).
Примітки
- Cassola, F. (2017). Marmota caudata. с. e.T12825A111931601.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 249.
- Kryštufek, B.; B. Vohralík (2013). Taxonomic revision of the Palaearctic rodents (Rodentia). Part 2. Sciuridae: Urocitellus, Marmota and Sciurotamias. Lynx, N. S. (Praha). 44: 27—138.
- DeWeerd, B. (2003). . Animal Diversity Web. University of Michigan. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 21 жовтня 2014.
- Smith, A.T.; Xie, Y., ред. (2008). A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, Princeton, New Jersey. с. 190—191. ISBN .
- Blumstein, D. T.; Arnold, W. (1998). Ecology and Social Behavior of Golden Marmots (Marmota caudata aurea). Journal of Mammalogy. 73 (3): 873—886. doi:10.2307/1383095. JSTOR 1383095.
- Blumstein, D. T. (1996). How Much Does Social Group Size Influence Golden Marmot Vigilance?. Behaviour. 133 (15/16): 1133—1151. doi:10.1163/156853996x00332. JSTOR 4535417.
- Lyngdoh, S., Shrotriya, S., Goyal, S.P., Clements, H., Hayward, M.W. and Habib, B. (2014). Prey preferences of the snow leopard (Panthera uncia): regional diet specificity holds global significance for conservation. PLOS ONE. 9 (2): e88349. Bibcode:2014PLoSO...988349L. doi:10.1371/journal.pone.0088349. PMC 3922817. PMID 24533080.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Babak dovgohvostij Marmota caudata abo babak zolotij vid babakiv sho meshkaye v girskih rajonah Centralnoyi Aziyi Ce chislennij i shiroko poshirenij vid Babak dovgohvostij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Babak Marmota Vid Babak dovgohvostij M caudata Binomialna nazva Marmota caudata Geoffroy 1844 OpisDva pidvidi dovgohvostogo babaka Vishe M c aurea v Ladakhu Indiya Nizhche M c caudata v Pakistan Dovgohvostij babak ce velikij grizun Jogo dovzhina stanovit vid 37 do 80 sm dovzhina hvosta vid 16 do 28 sm Dovzhina hvosta stanovit 37 55 vid dovzhini tila Ce najvishij pokaznik sered usih babakiv hocha hvosti sirih i alpijskih babakiv inkoli mozhut dosyagati podibnih rozmiriv Diapazon vagi grizuna kolivayetsya vid 1 5 do 7 3 kg Vaga grizuna zalezhit vid sezonu odrazu pislya splyachki vona nevelika a voseni bezposeredno pered splyachkoyu blizko chverti vagi grizuna stanovit nakopichenij zhir Najzhirnishi babaki mozhut dosyagati vagi v 9 kg Ochi babakiv rozmisheni blizko do vershini pleskatoyi golovi vuha malenki a shiya korotka Peredni lapi dovshi za zadni Bulo dekilka sprob vidiliti pidvidi dovgohvostogo babaka ale zagalnoprijnyatimi pidvidami ye tri M c caudata M c aurea i M c dichrous Ostannij inodi vvazhayut okremim vidom Voni riznyatsya za kolorom i za rozmirami pidvid M c caudata desho bilshij za inshih M c aurea najbilsh poshirenij pidvid jogo sherst maye zolotisto ohristij abo oranzhevo korichnevij kolir Jogo mordochka korichnyuvata a verhnya chastina golovi temnogo navit chornogo koloru hocha v deyakih rajonah takogo zh koloru yak i spina Kinchik hvosta chasto buvaye chornuvatij M c caudata takozh maye korichnevu mordochku ale jogo boki j zhivit zhovtuvati zadnya chastina golovi i verhnya chastina spini chorni hvist chornogo abo zhovtuvato chornogo koloru Nizhnya chastina tila M c dichrous chorno korichneva odnak cej pidvid dimorfnij shodo koloru verhnoyi chastini tila vona mozhe buti svitla vid svitlo korichnevogo do kremovogo koloru abo temna vid chornuvato korichnevogo do tmyano korichnevogo Poshirennya i seredovisha prozhivannyaDovgohvostij babak zustrichayetsya v Afganistani Kirgizstani Tadzhikistani ridko na krajnomu pivdni Kazahstanu v Uzbekistani pivnichnomu Pakistani na pivnichnomu zahodi Indiyi i na zahodi Kitayu U Kitayi vin zustrichayetsya viklyuchno v gorah Tyan Shan Inshimi girskimi hrebtami de meshkayut dovgohvosti babaki ye Pamir Alaj Gindukush Kunlun Karakorum i pivnichno zahidni Gimalayi Hocha areal dovgohvostih babakiv peretinayetsya z arealami poshirennya babakiv Menzbira sirih i gimalajskih babakiv voni ne utvoryuyut gibridiv Areal pidvidu M c aurea ye najbilshim za plosheyu vin zustrichayetsya u vsih vishepererahovanih krayinah M c caudata meshkaye v Pakistani na pivden vid Chitralu i v sumizhnih rajonah Indiyi M c dichrous meshkaye u visokogir yah Afganistanu nepodalik vid Kabulu i Gazni Zagalom dovgohvostij babak meshkaye na duzhe shirokomu diapazoni visot vid 600 do 5200 m nad rivnem morya Vin nikoli ne meshkaye vishe liniyi snigiv odnak nizhche 2000 m nad rivnem morya vin meshkaye tezh vkraj ridko jogo bulo zafiksovano na cih visotah lishe v Kirgizstani j Tadzhikistani Vin mozhe naselyati posushlivishi miscya nizh siri babaki i babaki Menzbira tam de ci vidi babakiv meshkayut poruch dovgohvostij babak chastishe meshkaye v posushlivih miscyah Doslidniki takozh pomitili sho v miscyah spivisnuvannya dovgohvostih babakiv i babakiv Menzbira dovgohvosti babaki chastishe meshkayut na nizhchih visotah vid 1300 do 2200 m nad rivnem morya Dovgohvostij babak meshkaye na riznih vidkritih abo slabo lisistih miscyah na alpijskih lukah nagir yah visokogirnih stepah napivpustelyah chagarnikah i yalivcevih lisah z visotoyu ne bilshe 4 metriv Odnak vin unikaye solonchakiv Ekologiya i povedinkaBabak vpolovanij snigovim barsom Kirgizstan Dovgohvosti babaki utvoryuyut pari odnak zhivut u velikih socialnih grupah yaki narahovuyut do semi doroslih osobin Voni pov yazani odin z odnim a molodnyak pokidaye grupu lishe pri dosyagnenni doroslogo viku troh abo bilshe rokiv Inodi do grupi mozhe doluchitisya chuzhij doroslij babak Zazvichaj lishe odna samka narodzhuye i vihovuye ditinchat vprodovzh odnogo sezonu Simejnij areal babakiv v serednomu stanovit blizko 3 ga i maye vid 1 do 6 sistem nir U kameri odniyeyi z cih nir babaki vpadayut u splyachku sho trivaye priblizno z veresnya po kviten traven period koli bilsha chastina poverhni pokrita snigom Chasto babaki zminyuyut noru v yakij zimuvatimut Sparyuyutsya babaki v kinci kvitnya na pochatku travnya voni mozhut pochati sparyuvatisya she pid zemleyu do togo yak vijdut na poverhnyu Vagitnist trivaye blizko chotiroh z polovinoyu tizhniv narodzhuyetsya v serednomu chotiri babachati yaki vpershe vihodyat z nori cherez shist tizhniv Lishe blizko polovini babachat perezhivaye pershij rik reshta staye zhertvoyu hizhakiv Bilshist doroslih babakiv perezhivaye splyachku odnak molodi osobini mozhut ne vizhiti v pershu zimu Samki narodzhuyut z tririchnogo viku Dovgohvosti babaki vedut dennij sposib zhittya i harchuyutsya roslinnoyu yizheyu Voni najbilsh aktivni vranci koli 40 chasu voni vitrachayut na poshuki yizhi Shukayut korm voni poodinci chasto pererivayuchis stayuchi na zadni lapi j oglyadayuchi navkolishnyu teritoriyu Chleni grupi spilkuyutsya mizh soboyu podayut skladni signali trivogi pri poyavi hizhaka Voni takozh reaguyut na signali trivogi susidnih grup Na dovgohvostih babakiv polyuyut lisi Vulpes vulpes vovki Canis lupus berkuti Aquila chrysaetos i inodi yagnyatniki Gypaetus barbatus Babaki skladayut bilshu chastinu zdobichi snigovogo barsa Panthera uncia PrimitkiCassola F 2017 Marmota caudata s e T12825A111931601 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Markevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 249 Krystufek B B Vohralik 2013 Taxonomic revision of the Palaearctic rodents Rodentia Part 2 Sciuridae Urocitellus Marmota and Sciurotamias Lynx N S Praha 44 27 138 DeWeerd B 2003 Animal Diversity Web University of Michigan Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2014 Smith A T Xie Y red 2008 A Guide to the Mammals of China Princeton University Press Princeton New Jersey s 190 191 ISBN 978 0 691 09984 2 Blumstein D T Arnold W 1998 Ecology and Social Behavior of Golden Marmots Marmota caudata aurea Journal of Mammalogy 73 3 873 886 doi 10 2307 1383095 JSTOR 1383095 Blumstein D T 1996 How Much Does Social Group Size Influence Golden Marmot Vigilance Behaviour 133 15 16 1133 1151 doi 10 1163 156853996x00332 JSTOR 4535417 Lyngdoh S Shrotriya S Goyal S P Clements H Hayward M W and Habib B 2014 Prey preferences of the snow leopard Panthera uncia regional diet specificity holds global significance for conservation PLOS ONE 9 2 e88349 Bibcode 2014PLoSO 988349L doi 10 1371 journal pone 0088349 PMC 3922817 PMID 24533080 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya