Alticola argentatus

Alticola argentatus — вид гризунів родини Cricetidae. Вони вирізняються сріблясто-сірим волосяним покривом, довгими вібрисами, молярами без коренів і кутастою формою черепа. Як і багато ссавців євразійського степового екорегіону, вони добре пристосовані до життя на великих висотах, і їх можна зустріти в гірських районах Центральної Азії від гір Саур на північному сході до хребта Кугітанг на заході, а також до Тибету та Гімалаї на півдні.

Alticola argentatus
Silver mountain vole found in Himachal Pradesh, India
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Мишоподібні (Rodentia)
Родина:	Хом'якові (Cricetidae)
Підродина:	Щурові (Arvicolinae)
Рід:	Alticola
Вид:	A. argentatus
Біноміальна назва
Alticola argentatus (Severtzov, 1879)

Опис

Срібляста гірська полівка має широкий спектр колірних варіацій, від яскраво-жовтого до темно-коричневого. Вважається, що відмінності кольорів пов'язані з градієнтом сухості в регіоні, а не з висотою. Довжина хвоста цього виду істотно варіюється і він майже безшерстий. Хвіст цього виду білий у світлих особин і чітко двоколірний у темних тварин. У цих полівок найтемніша шерсть на спині та на маківці. Молодняк починає линяти, досягнувши маси тіла 18–21 г. Линяння починається в березні або квітні, а осіннє линяння відбувається у вересні або жовтні.

Було виявлено, що морфологія черепа різна у тварин, розділених простором у цій широкій області. Встановлено, що довжина черепа змінюється незалежно від довжини тіла. У результаті порівняльного морфологічного аналізу виявлено існування двох субпопуляцій; одна з них зосереджена в регіоні Тянь-Шань, а південна популяція знаходиться в гірській системі Памір-Гіндукуш. Як і багато гризунів, срібляста гірська полівка має моляри, які постійно ростуть і пристосовані для харчування волокнистим матеріалом.

Поширення і середовище проживання

Ця полівка поширена в горах Тянь-Шаню і Паміру Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Афганістану, Китаю та Пакистану. Найпівнічніша частина його географічного ареалу знаходиться в Саурських горах, а найпівденніша — регіон Гілгіт у Пакистані. Єдині викопні залишки цього виду походять із Сель-Угнура в Киргизстані й датуються пізнім плейстоценом. Екорегіон, де мешкає полівка срібляста, — Степ Євразії, характеризується трав'яним покривом з переважанням низьких багаторічних трав. Ці трави здатні протистояти посухам і зазвичай низькі та волокнисті. Ці ботанічні особливості змусили багато видів дрібних ссавців частково жити в норах або знаходити притулок у кам’яних нагромадженнях, як у випадку сріблястої гірської полівки.

Вони часто живуть у високих горах, у субальпійському та альпійському біомі. Вони також зустрічаються в низьких передгір'ях і лісистих регіонах, але в значно меншій мірі. Вони будують гніздові нори в скелях осипних схилів і вкритих скелями осипах. Вони часто заповнюють тріщини скель екскрементами, змішаними з рослинними залишками, утворюючи ізольовану стіну. Гнізда будуються у вигляді м'якої сфери з рослинних залишків і функціонально розділені на виводкові гнізда з окремими зонами для відпочинку. Було помічено, що срібляста гірська полівка активна вдень і вночі, а також зафіксовано пересування полівки під зимовим снігом.

Поведінка

Дієта

Взимку і ранньою весною срібляста полівка харчується переважно корінням рослин і насінням, ці харчові матеріали становлять 87–92% складу її шлунка з листопада по лютий. У березні вони починають харчуватися зеленою рослинністю, і ця свіжа зелень становить 90–99% складу їхнього шлунка з квітня по вересень. Восени ці тварини добувають собі запас їжі на зиму. Маса цих харчових запасів невелика і коливається від 2–5 г до 35–42 г.

Розмноження

Період розмноження цього виду залежить від висоти над рівнем моря; у лісовій і субальпійській зонах він триває з березня по жовтень, а в альпійській зоні спостерігається скорочений період розмноження з травня по вересень. На південних схилах передгір'їв, на висоті від 900 до 1300 м, помічено розмноження полівки взимку. Молоді особини з'являються в травні в лісовій і субальпійській зонах і до літніх місяців стають плідними. Зазвичай народжується три виводки щороку. Статева зрілість досягається у відносно молодому віці.

Примітки

1. Molur, S. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Alticola argentatus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T949A115054150. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T949A22343032.en. Процитовано 03.05.2023.
2. Nadachowski, Adam; Mead, Jim I. (1999). Alticola argentatus. Mammalian Species. American Society of Mammalogists (625): 1—4. doi:10.2307/3504506. JSTOR 3504506. S2CID 253935844.
3. Formozov, A. N. "Adaptive Modifications of Behavior in Mammals of the Eurasian Steppes", Journal of Mammalogy, 1966
4. January Weiner, Andrzej Górecki, "Standard metabolic rate and thermoregulation of five species of Mongolian small mammals", Journal of Comparative Physiology, 1981