Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орлан білохвістДорослий птахОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царст

Орлан-білохвост

Орлан-білохвост
Орлан-білохвіст
image
Дорослий птах
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Орлан (Haliaeetus)
Вид: Орлан-білохвіст
Біноміальна назва
Haliaeetus albicilla
(Linnaeus, 1758)
image
Ареал H. albicilla     Гніздування     Проживання впродовж року     Міграція     Зимування     Реінтродукований, проживання впродовж року      Реінтродукований, гніздування
Синоніми
Falco albicilla
Посилання
image Вікісховище: Category:Haliaeetus albicilla
image Віківиди: Haliaeetus albicilla
image ITIS: 175419
image МСОП: 22695137
image NCBI: 8969
Fossilworks: 336225
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Орлан-білохвіст (значення).

Орла́н-білохві́ст (Haliaeetus albicilla) — птах ряду соколоподібних родини яструбових. Називають його також орел-сіруватень, або сіруватень. Один із найбільших представників хижих птахів Євразії — розмах крил досягає 2,5 м.

Характерною рисою виду є білий хвіст у дорослих особин (у молодих птахів забарвлення хвоста буре). Оселяється в прибережних лісах поблизу водойм, багатих рибою. Гнізда влаштовує на високих деревах, подалі від людей. У більшості районів поширення є рідкісним. У середині XX ст. його чисельність драматично скоротилася внаслідок переслідування з боку людини та отруєння птахів отрутохімікатами. Протягом останніх декількох десятиліть чисельність в багатьох країнах частково відновилася. В Україні осілий, кочовий, перелітний птах.

Походження та систематика

Орлан-білохвіст за походженням дуже близький до білоголового орлана, поширеного в Північній Америці. Вони виникли внаслідок дивергенції не пізніше початку міоцену (приблизно10 мільйонів років тому), але не раніше середнього олігоцену (приблизно 28 мільйонів років тому).

Донедавна більшість дослідників у межах виду орлан-білохвіст виділяли два підвиди: номінативний (Haliaeetus albicilla albicilla) та гренландський (Haliaeetus albicilla groenlandicus). Причинами для виділення були більші розміри останнього та інших пропорції його тіла порівняно з номінативним підвидом. Однак з початку XXI ст. вид розглядають як монотиповий, а відмінності у розмірах пояснюють правилом Бергмана. Нещодавні дослідження мітохондріальної ДНК підтверджують цю гіпотезу. З позиції еволюційного масштабу гренландські орлани від'єдналися відносно недавно і ще не накопичили достатньо великої кількості генетичних відмінностей.

Опис

Визначення в природі

Великий за розміром хижий птах (розмах крил досягає 2—2,5 м). У природі можна впізнати за довгими і широкими крилами (махові пера у польоті розчепірені), хвіст короткий, клиноподібної форми. Дорослий птах темно-бурий зі світлішими головою і шиєю, білим хвостом, жовтуватими дзьобом і ногами. Молодий птах — темно-бурий; низ із поздовжніми плямами, хвіст і дзьоб темні, ноги сірувато-жовті. У польоті може довго і легко ширяти. Від орлів, особливо в польоті, відрізняється клиноподібною формою хвоста, а дорослий птах — також білим забарвленням хвоста.

Морфологічні ознаки

Статевий диморфізм виражений тільки у розмірах. Маса тіла (кг): 3,1—6,9 (самці — 3,1—5,4, у середньому — 4,0; самиці — 4,1—6,9, у середньому — 5,6). Довжина крила (см): 55,2—71,5 (самці — 55,2—64,0, у середньому — 60,6; самиці — 62,1—71,5, у середньому — 66,8). Довжина хвоста (см): 25,4—33 (самці — 25,4—33,1, у середньому — 28,0; самиці — 27,6—33,0, у середньому — 30,5).

Перше пухове вбрання — довгий розріджений сірувато-бурий пух; на голові пух особливо довгий і чисто-білий, біля ока темна пляма; лапи і восковиця рожеві; дзьоб чорний.

Друге пухове вбрання розвивається у віці приблизно 3 тижнів. Воно густе і коротке, темне буро-сіре. Між пухом пробиваються білі пухнасті вершини пер. Лапи і восковиця блідо-жовті; дзьоб чорний.

Перед вильотом із гнізда пташеня має вбрання першого року. Воно поступово змінюється і більш-менш остаточним стає після чотирьох років життя.

Перше річне вбрання: чорнувато-бура голова; оперення верху буре зі світлим вохристим рисунком із плям і білих країв пер, прикритих основою пір'я; краї пер іноді білуваті; махові пера темно-бурі; стернові чорно-бурі з мармуровим рисунком, іноді брудно-білі з темною строкатістю, яку утворюють краї пера; оперення низу світло-сіре з темно-бурими плямами і білою основою пер; райдужка бура; дзьоб чорнуватий; восковиця і лапи блідо-жовті; кігті чорні.

Друге річне вбрання орлана подібне до першого, але голова світліша, зверху помітна біла основа пер; надхвістя із домішкою білого кольору; хвіст білий з чорною строкатістю.

У третьому, четвертому та, частково, п'ятому річному вбранні голова забарвлена дещо темніше, ніж у дорослих; біла основа пер на грудях ще зберігається більшою чи меншою мірою; залишки темної строкатості є на бічних парах стернових пер.

Дорослі птахи (у четвертому і наступних річних вбраннях) одноманітно бурі; у свіжому оперенні темніші з фіолетовим полиском, у зношеному оперенні — сірувато-бурі; відтінки бурого кольору варіюють індивідуально; шия і голова світлі, у зношеному оперенні — брудно-вохристо-білі; оперення спини, вола, черева і боків з нерізкими блідими краями; махові пера чорно-бурі; довгі пера надхвістя білі, зазвичай з чорними вершинними мітками; стернові пера білі; райдужна оболонка від блідої горіхово-бурої до жовтої; дзьоб жовтий; лапи і восковиця яскраво-жовті;, кігті чорні. Доросле вбрання з'являється після трьох річних линянь і пов'язане з першим річним проміжним.

Географічної мінливості забарвлення і розмірів не виявлено. Статевий диморфізм у забарвленні не проявляється.

  • image
    Дорослий птах
  • image
    Пташеня орлана на нетиповому оселищі — у гнізді на невисокій маслинці на півострові Ягорлицький Кут, безлісій степовій ділянці Чорноморського біосферного заповідника
  • image
    Молодий птах у першому річному вбранні
  • image
    Молодий птах
  • image
    Голова дорослого птаха
  • image
    Яйце орлана-білохвоста, Тулузький музей

Голос

Дорослі орлани подають голос переважно у гніздовий період на гніздовій території. Гучний крик складається з низки 15—30 коротких пронизливих звуків, які птах подає у пришвидшеному темпі та поступовому підвищенні тону, що можна передати як «кльо-кльо-кльо-кльо» або «кра-кра-кра-кра». Коли кричить сидячи, то дещо витягає шию вперед і піднімає голову вгору. Кричить і в повітрі, ширяючи на значній висоті. Потривожений біля гнізда з яйцями або пташенятами подає писклявий на високих нотах короткий крик.

Характер перебування та поширення

У північній частині ареалу перелітний, у південній — осілий або кочовий вид. Ступінь осілості залежить також від віку — молоді птахи більш схильні до дальніх переміщень.

Ареал

image
Помаранчевий: гніздовий, перелітний.
Зелений: зустрічається протягом року
Синій: зустрічається тільки взимку

Поширений у північній Палеарктиці, пов'язаний з великими водоймами і деревною рослинністю.

Ареал протягом останніх двох століть зазнавав суттєвих змін. Упродовж XIX — першої половини XX ст. відбувалося помітне скорочення області поширення. З 1970-х — 1980-х років почалося відновлення ареалу та його розширення.

Поширений в Євразії від Скандинавії, Данії, долини Ельби, Словаччини, Угорщини, Балканського півострова на схід до басейна Анадиру, Камчатки, тихоокеанського узбережжя Східної Азії. На північ по узбережжю Норвегії до 70-ї паралелі, до північної частини Кольського півострова, південної частини півострова Каніна, [ru], південної частини Ямалу, на Гиданському півострові до 70-ї паралелі, до гирла Єнісею, на Таймирі до гирла Пясіни, між долинами Хатанги і Лени до 73-ї паралелі, далі на схід на півночі до 70-ї паралелі та приблизно до південного схилу Чукотського хребта. У Північній Азії гніздиться вздовж північної межі зростання деревної рослинності.

На південь поширений до Греції, Малої Азії, північного Іраку, пониззя Амудар'ї, нижньої течії Ілі, Алаколя, Зайсану, північної Монголії, північно-східного Китаю і Корейського півострова. Заселяє західне узбережжя Гренландії на північ до затоки Диско. Острови: Ісландія, Британські острови, Еланд, Сахалін, Курильські острови, Хоккайдо.

У період скорочення чисельності в XIX — першій половині XX ст. зник як гніздовий птах у районах західної межі ареалу: в Шотландії, Данії, Австрії, Албанії, Ізраїлі, Єгипті та ряді інших місць. Південна межа відступила на північ в Азії, на Кавказі.

Спеціальні заходи щодо реінтродукції виду були успішно здійснені у Великій Британії, Ізраїлі, окремих районах Німеччини, Данії.

Завдяки вжитим заходам з реінтродукції та загальному збільшенню чисельності на початку XXI ст. відновив гніздування на більшій частині ареалу в Європі, за винятком острова Сардинія, а також Сирії та деяких інших районів. Ареал відновився також на більшій частині в Азії та на Кавказі.

У минулому гніздився на Фарерських островах, Корсиці.

У більшості регіонів має нерівномірне поширення, гніздиться переважно вздовж басейнів великих річок, морського узбережжя і берегів озер. Відсутній у гірських і безводних районах.

Зальоти нестатевозрілих і холостих птахів влітку і восени реєстрували за межами ареалу розмноження — аж до полярного узбережжя, на півночі Ямалу, на острові Білий та Новосибірських островах.

Поширення в Україні

В Україні трапляється майже на всій території, крім Карпат та гірського Криму, поблизу водойм (боліт, озер, річок). Гніздиться вздовж Дніпра та його головних приток, на річках Сіверський Донець, Дунай, а також поблизу великих ставкових господарств у інших регіонах. Під час кочівель трапляється по всій Україні; на зимівлі — переважно вздовж Дніпра, у західній частині Північного Причорномор'я, на Сиваші та спорадично в інших регіонах.

Чисельність

Нинішню популяцію орлана-білохвоста у світі оцінюють у 5—7 тис. пар, в тому числі в Європі гніздиться 4—4,7 тис. пар. Протягом XIX — першої половини XX століття чисельність виду в Європі скорочувалася. З 1980-х років на більшій частині ареалу чисельність зростає.

В Україні протягом XIX — першої половини XX ст. чисельність катастрофічно скорочувалася. У другій чверті XX ст. гніздилося 100—150 пар. Мінімальну кількість зареєстровано в 1960-ті та 1970-ті роки — 20—30 пар. Відновлення чисельності у заплаві Дніпра почалося з другої половини 1970-х років, в інших регіонах — з середини 1980-х. У 1989 р. гніздилося 30—40 пар. З початку 1990-х років чисельність зростає. У середині 1990-х років гніздилося 50—70 пар, станом на 2009 р. — 100—120 пар.

На території України щороку зимує 260—370 особин.

Причини зміни поширення та чисельності

Однією з головних причин скорочення чисельності орлана-білохвоста було переслідування з боку людини. У Західній Європі кампанія з винищення «шкідливих» хижих птахів розпочалася ще в XVIII ст.. У Російській імперії цей процес розпочався дещо пізніше — наприкінці XIX ст. З цією метою відстрілювали птахів, знищували гнізда. У період після німецько-радянської війни у СРСР навіть виплачувалися премії за відстріл пернатих хижаків. У цілому в СРСР до середини 1960-х р. щорічно знищували 100—150 тис. хижих птахів. В Україні виплата грошових премій була зупинена тільки в 1969 р.

Більшість дослідників найголовнішою причиною скорочення чисельності хижих птахів в Європі та Північній Америці в 1950-х — 1960-х роках вважають широке застосування отрутохімікатів, у першу чергу хлорорганічних сполук. Воно призводило до зниження репродуктивної здатності птахів і, як наслідок, до зниження їхньої чисельності. Дослідження продуктивності орлана в Швеції встановили її суттєві зміни протягом XX ст., що корелювало із вмістом ДДТ в яйцях орланів. Подібні результати були отримані в Німеччині та інших країнах.

Протягом XIX ст. і до 1970-х років головними причинами скорочення чисельності орлана в Україні були винищення дорослих птахів, їхніх яєць, вирубування лісів у місцях гніздування, створення каскаду водосховищ на Дніпрі, що супроводжувалося ліквідацією заплавних лісів, затопленням долини річки, скороченням кормової бази.

Чинниками, які сприяли відновленню чисельності орланів в Європі починаючи з 1980-х років, називають покращення охорони, заборону застосування ДДТ, реінтродукцію, пристосування орланів до гніздування поруч з людиною.

Річний цикл

Осілий птах, частина популяції в осінньо-зимовий період кочує. Кочують поодинці або парами, у місцях концентрації здобичі утворюють скупчення. Осінні кочівлі відбуваються переважно в жовтні — листопаді; весняні — з початку лютого до середини березня.

Розмноження

image
Повітряна дуель між орланами, Норвегія
image
Гніздо на сосні біля вирубки
image
Яйце в оологічній колекції, [de]
image
Пташеня у другому пуховому вбранні
image
Троє пташенят у гнізді, Черкаська область

Орлан-білохвіст на гніздуванні зазвичай пов'язаний з морськими узбережжями, широкими річками, озерами та вологими місцями. В Україні пари білохвостів оселяються на відстані 0,5—6 км від найближчої кормової водойми (в середньому ця відстань становить 1,7 км). Для гніздування зазвичай обирає найбільш віддалені від антропогенного впливу ділянки. Проте з кінця XX ст. намітилася тенденція пристосування цього хижака до існування поруч з людиною. Нині окремі пари гніздяться неподалік доріг, у лісосмугах серед полів тощо. Зареєстровано успішне гніздування в адміністративних межах Гамбурга та Берліна.

Гніздиться переважно на деревах, місцями — на скелях та, як виняток, на землі. Виявляли гніздування білохвостів на металевих опорах лінії електропередачі, надмогильних спорудах, триангуляційній вежі та в інших місцях.

В Україні наразі всі гнізда білохвостів розташовані на деревах. Найбільше гнізд (52,6 %) збудовано на соснах, дещо менше — на чорних тополях (15,8 %), вільхах (11,8 %), а також на білих тополях та вербах (по 6,6 %), черешчатих дубах (5,3 %) та осиках (1,3 %). До кінця XIX ст. орлани гніздилися на скелях південного узбережжя Криму.

На своїй гніздовій ділянці птахи нерідко мають декілька гнізд. У Норвегії із 48 ділянок на 10 знаходилося по 1 гнізду, на 21 — по 2 гнізда, на 11 — по 3 гнізда, на 4 — по 4 гнізда, на 1 — 5 гнізд, на 1 було 11 гнізд; всього 117 гнізд, в середньому 2,5 гнізда на пару. У Німеччині середня кількість гнізд на пару становила 2,2, в різних регіонах Польщі — від 1,8 до 3,2. В Україні 15 гніздових територій мали по 1 гнізду, 4 — по 2 гнізда, та 5 — по 3 гнізда; в середньому 1,58 гнізда на гніздову територію. Одне гніздо птахи можуть займати багато років. Покинувши гніздо, як правило, будують нове і до старих не повертаються.

Гнізда орланів-білохвостів являють собою масивні споруди, побудовані з гілок дерев. Лоток влаштований з тонших гілок і вистелений сухою травою. Новозбудовані гнізда мають діаметр 145—170 см і висоту 33—80 см. Багаторічні гнізда можуть досягати 175—180 см завширшки і 1,5—3,1 м заввишки.

Орлан-білохвіст — моногам, пари постійні. Дорослі птахи протягом усього року тримаються парою.

На території України токування білохвостів починається вже з середини грудня, більшої активності воно набуває з середини січня, досягаючи піку перед відкладанням яєць. Шлюбна поведінка включає повітряні демонстрації та голосову активність. Один птах або пара кружляють над гніздовою територією на висоті 60—100 м, рідше до 200 м і вище. Нерідко під час таких кружлянь відбуваються повітряні ігри пари, а також сутички із сусідніми парами. Крики, пов'язані зі шлюбною поведінкою, в умовах Середнього Придніпров'я найчастіше можна почути з першої декади грудня до першої декади березня, тобто до початку насиджування.

Строки відкладання яєць у різних частинах ареалу значно варіюють: на півдні воно відбувається наприкінці лютого — в березні, в середній смузі — наприкінці березня та квітні, у лісотундрі і тундрі — наприкінці квітня і на початку травня.

В Україні відкладання яєць триває з кінця першої декади лютого до початку першої декади квітня, тобто може розтягуватися на два місяці. Найбільш звичайним є строки з кінця лютого до кінця другої декади березня, коли з'являється приблизно 86 % кладок.

Яйця орлана великі, білі, іноді з ледве помітним блакитним відтінком. Вони еліптичні, з полюсами, які не дуже відрізняються один від одного; зрідка — короткоеліптичні. Яйця з чітко відмінними тупим і загостреним полюсами, наприклад гостроовальні, трапляються рідко.

Розміри яєць у Норвегії були такими: довжина 65—89, ширина 56—63 мм. Оологічні показники на території України: довжина 69,5—80,1 (75,89), ширина 53,5—62,0 (58,83) мм; вага 128,0—151,5 (139,3) г.

Орлани відкладають від одного до трьох яєць, найчастіше трапляються кладки з двох яєць. Середній розмір кладок становить: у Великій Британії — 1,64, Швеції — 1,62, Норвегії — 2,16, Україні — 2,24 яйця. Відкладання яєць відбувається з інтервалом 2—5 діб. Насиджує переважно самиця, інкубаційний період становить 38 діб на одне яйце.

В Україні вилуплення перших пташенят у виводку відбувається зазвичай із середини першої декади квітня до кінця другої декади цього місяця, найчастіше в середині другої декади квітня. Пташенята залишають гніздо найчастіше у третій декаді червня у віці 70—80 діб. Протягом 1—2 місяців батьки їх підгодовують.

В Україні успішність гніздування (відсоток пар, які успішно виростили пташенят до кількості пар, які приступали до розмноження) становить 73,5 %. Найчастіше гніздо залишає лише одне пташеня (близько ⅔ випадків), рідше — двоє пташенят (близько ⅓ випадків); лише у 4 % випадків успішно виростає троє пташенят.

Статевозрілими стають у 4—6 років.

Сезонні переміщення та зимівля

Залежно від географічної широти та віку орлан-білохвіст є осілим, кочовим або перелітним птахом. Сезонні переміщення мають досить складний характер. Вони розпочинаються у птахів усіх вікових категорій у серпні — на початку вересня у зв'язку із пошуком територій, багатих на здобич. У другій половині вересня розпочинається міграція молодих птахів із місцевостей, де орлани не залишаються зимувати. Згодом починається переліт або кочівля дорослих білохвостів, що пов'язано із замерзанням водойм.

Осіння міграція виду в Україні триває з початку вересня до кінця листопада. Найінтенсивніше скрізь вона проходить протягом жовтня. Строки міграції залежать від температурного режиму — у теплі осені міграція може розтягуватися до середини грудня. Більшість перелітних птахів — це молоді особини. У Західній Палеарктиці переміщення відбуваються переважно на південь та південний захід. Білохвости мігрують поодинці, рідко парами. Лише на місцях тимчасових зупинок вони утворюють скупчення, в яких налічують десятки особин. Більша частина орланів мігрує вздовж великих та середніх річок, що зумовлено трофічним характером міграцій. В Україні переміщення відбуваються переважно вздовж Дніпра та його приток, а також вздовж Сіверського Дінця. Характерно, що міграція молодих птахів починається на місяць раніше, ніж у дорослих.

Взимку білохвости тримаються переважно біля незамерзлих ділянок морів та річок. Частина птахів зимує на гніздових ділянках, які віддалені від невкритих кригою водойм, поблизу скотомогильників та в степу. В Європі найважливішим місцем зимівлі орланів є узбережжя Балтійського моря, де зимує приблизно 3,6 тис. птахів. Найважливішими місцями зимівлі виду в Україні є узбережжя Чорного й Азовського морів, а також Дніпро. Чисельність зимуючих орланів в Україні становить 260—370 птахів, із них 140—160 зимує в Північно-західному Причорномор'ї, Приазов'ї та на Сиваші, ще 100—150 особин — на Дніпрі.

Відліт орланів з місць зимівлі на півдні України відбувається з середини лютого до кінця квітня, найчастіше — з кінця лютого до початку третьої декади березня і збігається в цілому зі строками розпаду зимівель водоплавних птахів. У інших регіонах країни міграція зазвичай триває від середини березня до середини квітня, окремі особини мігрують до кінця квітня. Характерно, що весняна міграція виду на території України триває у строки, коли дорослі орлани в багатьох випадках уже мають кладки.

Живлення

Широкий спектр об'єктів живлення, їхній розмір та вага є відображенням різноманітних способів полювання білохвоста. У цілому, залежно від наявної здобичі та ситуації, білохвіст є хижаком, падлоїдом або клептопаразитом, який здобуває рибу, водно-болотяних птахів, ссавців, споживає також падло. У Середньому Придніпров'ї риба становить близько 80 % його здобичі. З риб найчастіше у раціоні білохвостів на Середньому Дніпрі трапляється лящ (25 %), на другому місці — судак (14 %), на третьому — короп (4 %). Серед птахів найчастішою здобиччю є крижні. В інших частинах ареалу риба також зазвичай переважає в раціоні орлана.

image
image
image
Орлан-білохвіст під час полювання над водою

Загрози та охорона

Головними загрозами та обмежувальними факторами для виду сьогодні вважають лісогосподарську діяльність; використання земель для розвитку інфраструктури; зміну гідрологічного режиму річок і меліорацію; турбування біля гнізд через рекреаційне навантаження; скорочення кормової бази; браконьєрське полювання, вилучення з гнізд та нелегальна торгівля; отруєння від поїдання приманок для інших тварин; вторинне отруєння внаслідок накопичення свинцю в організмі; зниження плодючості; підвищену смертність; загибель на лініях електропостачання; зміну клімату.

В Україні нині головними чинниками загрози для орлана-білохвоста є лісогосподарська діяльність, браконьєрство, збільшення рекреаційного навантаження поблизу водойм, збіднення кормової бази, забруднення довкілля.

Орлана-білохвоста занесено до усіх трьох видань Червоної книги України (1980, 1994, 2009). В останньому виданні (2009) його віднесено до категорії «рідкісний». Вид занесено до Червоного списку МСОП (2000, статус — найменший ризик) та (статус — рідкісний). Включено до Додатка І Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (Конвенція СІТЕС, 1973), Додатка II Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), Додатків I і II Конвенції про збереження видів диких тварин, що мігрують (Бонн, 1979).

Орлан-білохвіст і людина

Взаємовідносини орлана-білохвоста з людиною різноманітні та мають давню історію. Кістки цього хижака знайдено в культурних шарах поселень людини. Появу їх у таких місцях пояснюють декількома причинами:

  1. використання кісток скелета для виготовлення знаряддя (переважно проколів у періоди кам'яної і залізної доби);
  2. використання кісток скелета в символічних цілях (кігтеві фаланги орланів знайдено на стоянках неандертальців, середнього палеоліту тощо);
  3. використання орланів в їжу;
  4. використання оперення для виготовлення стріл та прикрас;
  5. для полювання — цих хижаків використовували вкрай рідко;
  6. використання в ритуальних цілях.

Вважають, що саме орлан-білохвіст був прообразом «білого орла» на гербі Польщі — великого хижого птаха з голою цівкою (у всіх типових орлів цівка оперена, на відміну від орланів). Оскільки орлан-білохвіст є рідкісним видом, у багатьох країнах його зображають на поштових марках. Зокрема, в Україні у 2019 році було випущено пам'ятні 2-гривневі та 10-гривневі монети із зображенням орлана.

  • image
    Білий орел на гербі Польщі, його можливий прообраз — орлан-білохвіст
  • image
    Німецький корабель під назвою нім. Seeadler (орлан-білохвіст)
  • image
    Пам'ятна монета НБУ номіналом 2 грн присвячена орлану-білохвосту
  • image
    Герб міста Постойна з орлом-білохвостом

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Орел // Енциклопедія українознавства
  3. Wink M., Heidrich P., Fentzloff C. (1996). A mtDNA phylogeny of sea eagles (genus Haliaeetus) based on nucleotide sequences of the cytochrome b-gene. Biochemical Systematics and Ecology. 24: 783—791.(англ.)
  4. Josep del Hoyo (ed.), Andrew Elliott (ed.), Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Barcelona : Lynx Edicions, 1992. — Т. 2. — .(англ.)
  5. Hailer F., Helander B., Folkestad A. O. та ін. (2007). Phylogeography of the White-tailed eagle, a generalist with large dispersal capacity. Journal of Biogeography. 34 (7): 1193—1206. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()(англ.)
  6. Cramp S., Simmons K.E.L. Haliaeetus albicilla White-tailed Sea Eagle // The Birds of Western Palearctic. — Oxford : Oxford Univ. Press, 1980. — Т. 2. — С. 48-58.(англ.)
  7. [ru]. Отряд хищные птицы — Accipitres или Falconiformes // Птицы Советского Союза. — М. : Советская наука, 1951. — Т. 1. — С. 70-341.(рос.)
  8. Зубаровський В. М. Фауна України. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.
  9. Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .(рос.)
  10. Кищинский А.А. Орнитофауна северо-востока Азии. История и современное состояние. — М. : Наука, 1988. — Т. 2. — 288 с.(рос.)
  11. Галушин В.М. Орлан-белохвост // Красная книга РСФСР: Животные. — М. : Россельхозиздат, 1983. — С. 215-217.(рос.)
  12. Love J.A. The return of the Sea Eagle. — Cambridge : Cambridge University Press, 1983. — 227 с.(англ.)
  13. Mee A. Re-introduction of the White-tailed sea eagle to County Kerry, Republic of Ireland // Soorae (ed.) Global Re-introduction perspectives: re-introduction case-studies from around the global. — Cambridge : Cambridge University Press, 2008. — С. 153-155.(англ.)
  14. Evans R.,Broad R., Duffy K., MacLennan A., Bainbridge I., Mudge G. (2003). Re-istablishment of a breeding population of the White-Tailed Eagles in Scotland. Sea Eagle 2000. Procceedings from an international conference at Björkö, Sweden, 13–17 September 2000 / Helander B., Marquiss M. & Bowerman W. (eds.) – Stockholm: Swedish Society for Nature Conservation/SNF & Atta. 45 Tryckeri AB, 2003: 397—404.(англ.)
  15. Hatzofe O., Oron T., Woodley B. (2001). The Reintroduction of the White-Tailed Sea Eagle (Haliaeetus albicilla) in Israel. Abstracts of the 4-th Eurasian Congress on Raptors. Seville, Spaine, 25-29 Sept. 2001: 84—85.(англ.)
  16. Frolich K. (1983). Ein Versuch zur Wiederansiedlung der Seeadler (Haliaeetus albicilla) in einem Randbiotop der Schleswig-Holsteinishen Seeadlerpopulation mit helf der Wildflugmethode. Zool. Anz. 211 (1-2): 30—42.(нім.)
  17. Gensbol B. The re-colonization of the Sea Eagle in Denmark. Sea Eagle 2000. Procceedings from an international conference at Björkö, Sweden, 13–17 September 2000 / Helander B., Marquiss M. & Bowerman W. (eds.) Stockholm: Swedish Society for Nature Conservation/SNF & Atta. 45 Tryckeri AB, 2003: 67—70.(англ.)
  18. Головатин М.Г., Пасхальный С.П (2005). Распространение, численность и экология орлана-белохвоста на севере Западной Сибири. Беркут. 14 (1): 59—70.(рос.)
  19. Гаврилюк М.Н. Орлан-білохвіст в Україні: сучасний стан, біологія та охорона. — Автореф. дис. … к.б.н. — К., 2002. — 22 с.
  20. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge : UK: BirdLife International, 2004. — 374 с. — -1.(англ.)
  21. Гаврилюк М.Н. (2004). Изменения численности орлана-белохвоста на территории Украины в XX ст. и возможные их причины. Беркут. 13 (2): 205—225.(рос.)
  22. Гаврилюк М. Н. Орлан-білохвіст // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 432.
  23. Newton I. Population Ecology of Raptors. — Berkhamsted : T. & A.D. Poyser, 1979. — 399 с.(англ.)
  24. Галушин В. М. Хищные птицы. — М. : Лесная промышленность, 1970. — 134 с.(рос.)
  25. Helander B., Olsson A., Bignert A., Asplund L., Litzen K. (2003). DDE, PCB, coplanar PCB, eggshell parameters and reproduction in the White-tailed Sea Eagle in Sweden. Sea Eagle 2000. Procceedings from an international conference at Björkö, Sweden, 13–17 September 2000 / Helander B., Marquiss M. & Bowerman W. (eds.) – Stockholm: Swedish Society for Nature Conservation/SNF & Atta. 45 Tryckeri AB, 2003: 265—266.(англ.)
  26. Oehme G. (1990). Thin eggshell phenomenon and its trend in the White-tailed Sea Eagle (Haliaeetus albicilla) especially in the population to be found in the German Democratic Republic (GDR). Baltic Birds 5 (2): 64.(англ.)
  27. Haliaeetus albicilla. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T22695137A80155303. BirdLife International. 2015. Процитовано 8.03.2016.(англ.)
  28. Лыков Е.Л. (2012). Гнездящиеся дневные хищные птицы в городах Европы. Хищные птицы в динамической среде третьего тысячелетия: Тр. VI Междунар. конф. По соколообразным и совам Северной Евразии, г. Кривой Рог, 27–30 сентября 2012 г. — Кривой Рог: Изд. ФЛ-П Чернявский Д.А: 558—565.(рос.)
  29. Willgohs J.F. The White-tailed Eagle Haliaetus albicilla albicilla (Linne) in Norway. Arbok for Universitetet I Bergen. Mat.- Naturv. Serie. — Bergen-Oslo : Norwegian Univ. Press, 1961. — Т. 12. — 212 с.(англ.)
  30. Русанов Г.М., Кривоносов Г.А., Виноградов В.В. (1983). Орлан-белохвост и скопа в дельте Волги. Охрана хищных птиц. - М.: Наука: 155—158.(рос.)
  31. Султанов Э. Г., Карабанов Н. И., Гумбатова С. Э., Карабейли Ф. А. Материалы по хищным птицам Каспийского побережья Азербайджана. Матер. 3 конф. молодих орнитологів України. - Чернівці, 1998: 141—143.(рос.)
  32. Грачев В. А. (1976). Биология орлана-белохвоста в дельте Или. Орнитология. 12: 103—113.(рос.)
  33. Mizera T. Bielik. — Swiebodzin : Wydawnictwo Lubuskiego klubu przyrodników, 1999. — 195 с. — .(пол.)
  34. Sieber H. (1980). Bestandsentwicklung und Schutz des Seeadlers (Haliaeetus albicilla) im Bezirk Schwerin. Nat. Natschutz Mecklenbg. 16: 81—104.(нім.)
  35. Fischer W. Die Seeadler. Die Neue Brehm-Buchrei. 221. — Magdeburg : Westarp Wissenschaften, 1995. — 192 с.(нім.)
  36. Helander B. (1985). Reproduction of the White-tailed Sea Eagle Haliaeetus albicilla in Sweden. Holarctic Ecology. 8: 211—227.(англ.)
  37. Gavrilyuk M., Grishchenko V. (1999). Breeding success of the White-tailed Eagle (Haliaeetus albicilla) in Ukraine in 1988–1998. The Ring. (Abstracts of the 2-nd Meet. of European Ornithologists Union and 3-rd Internat. Shrike Symposium). 21 (1): 142.(англ.)
  38. Гаврилюк М.Н (2000). Міграції орланів-білохвостів в Україні. Вісник Черкаського державного університету. Серія біологічні науки (22): 25—31.
  39. Gavrilyuk M (2003). Wintering of the White-tailed Eagle Haliaeetus albicilla in Ukraine. 6-th World Conference on Birds of Prey and Owls. Budapest, Hungary, 18−23 May 2003. Abstracts: 65.(англ.)
  40. У мережі показали хижих мешканців нацпарку "Тузлівські лимани". Відео/ 20.01.2022, 15:42
  41. Action Plan for the conservation of White-tailed Sea Eagle (Haliaeetus albicilla) / B. Helander, T. Stjernberg. — Strasbourg, 2002. — 43 с.(англ.)
  42. Клестов М. Л. Орлан-білохвіст // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Укр. енциклопедія, 1994. — С. 333.
  43. Зиновьев А.В. Орлан-белохвост: история взаимодействия с человеком в Евразии (по архезоологическим матеріалам) // Хищные птицы в динамической среде третьего тысячелетия: Тр. VI Междунар. конф. по соколообразным и совам Северной Евразии, г. Кривой Рог, 27–30 сентября 2012 г. — Кривой Рог, 2012. — С. 26-31.(рос.)
  44. Piotr Stanisławski, Marcin Zegarek (22 липня 2010). (польск.) . Tygodnik Przekrój. Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 22 липня 2010.

Література

  • Cramp S., Simmons K.E.L. Haliaeetus albicilla White-tailed Sea Eagle // The Birds of Western Palearctic. — Oxford : Oxford Univ. Press, 1980.(англ.)
  • Зубаровський В. М. Фауна України. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.
  • Гаврилюк М. Н. Орлан-білохвіст // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 432.
  • Гаврилюк М.Н. Орлан-білохвіст в Україні: сучасний стан, біологія та охорона. — Автореф. дис. … к.б.н. — К., 2002. — 22 с.
  • [ru] Отряд хищные птицы — Accipitres или Falconiformes // Птицы Советского Союза.  М.: Сов. наука. — 1951. — Т. 1. — С. 70—341.(рос.)

Посилання

  • Фото орлана-білохвоста на Флікр
  • Орлан-білохвіст у Червоній книзі України (2009)


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Orlan bilohvistDoroslij ptahOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Klas Ptahi Aves Ryad Sokolopodibni Falconiformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Orlan Haliaeetus Vid Orlan bilohvistBinomialna nazvaHaliaeetus albicilla Linnaeus 1758 Areal H albicilla Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku Migraciya Zimuvannya Reintrodukovanij prozhivannya vprodovzh roku Reintrodukovanij gnizduvannyaSinonimiFalco albicillaPosilannyaVikishovishe Category Haliaeetus albicillaVikividi Haliaeetus albicillaITIS 175419MSOP 22695137NCBI 8969Fossilworks 336225U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orlan bilohvist znachennya Orla n bilohvi st Haliaeetus albicilla ptah ryadu sokolopodibnih rodini yastrubovih Nazivayut jogo takozh orel siruvaten abo siruvaten Odin iz najbilshih predstavnikiv hizhih ptahiv Yevraziyi rozmah kril dosyagaye 2 5 m Harakternoyu risoyu vidu ye bilij hvist u doroslih osobin u molodih ptahiv zabarvlennya hvosta bure Oselyayetsya v priberezhnih lisah poblizu vodojm bagatih riboyu Gnizda vlashtovuye na visokih derevah podali vid lyudej U bilshosti rajoniv poshirennya ye ridkisnim U seredini XX st jogo chiselnist dramatichno skorotilasya vnaslidok peresliduvannya z boku lyudini ta otruyennya ptahiv otrutohimikatami Protyagom ostannih dekilkoh desyatilit chiselnist v bagatoh krayinah chastkovo vidnovilasya V Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah Pohodzhennya ta sistematikaOrlan bilohvist za pohodzhennyam duzhe blizkij do bilogolovogo orlana poshirenogo v Pivnichnij Americi Voni vinikli vnaslidok divergenciyi ne piznishe pochatku miocenu priblizno10 miljoniv rokiv tomu ale ne ranishe serednogo oligocenu priblizno 28 miljoniv rokiv tomu Donedavna bilshist doslidnikiv u mezhah vidu orlan bilohvist vidilyali dva pidvidi nominativnij Haliaeetus albicilla albicilla ta grenlandskij Haliaeetus albicilla groenlandicus Prichinami dlya vidilennya buli bilshi rozmiri ostannogo ta inshih proporciyi jogo tila porivnyano z nominativnim pidvidom Odnak z pochatku XXI st vid rozglyadayut yak monotipovij a vidminnosti u rozmirah poyasnyuyut pravilom Bergmana Neshodavni doslidzhennya mitohondrialnoyi DNK pidtverdzhuyut cyu gipotezu Z poziciyi evolyucijnogo masshtabu grenlandski orlani vid yednalisya vidnosno nedavno i she ne nakopichili dostatno velikoyi kilkosti genetichnih vidminnostej OpisViznachennya v prirodi Velikij za rozmirom hizhij ptah rozmah kril dosyagaye 2 2 5 m U prirodi mozhna vpiznati za dovgimi i shirokimi krilami mahovi pera u poloti rozchepireni hvist korotkij klinopodibnoyi formi Doroslij ptah temno burij zi svitlishimi golovoyu i shiyeyu bilim hvostom zhovtuvatimi dzobom i nogami Molodij ptah temno burij niz iz pozdovzhnimi plyamami hvist i dzob temni nogi siruvato zhovti U poloti mozhe dovgo i legko shiryati Vid orliv osoblivo v poloti vidriznyayetsya klinopodibnoyu formoyu hvosta a doroslij ptah takozh bilim zabarvlennyam hvosta Morfologichni oznaki Statevij dimorfizm virazhenij tilki u rozmirah Masa tila kg 3 1 6 9 samci 3 1 5 4 u serednomu 4 0 samici 4 1 6 9 u serednomu 5 6 Dovzhina krila sm 55 2 71 5 samci 55 2 64 0 u serednomu 60 6 samici 62 1 71 5 u serednomu 66 8 Dovzhina hvosta sm 25 4 33 samci 25 4 33 1 u serednomu 28 0 samici 27 6 33 0 u serednomu 30 5 Pershe puhove vbrannya dovgij rozridzhenij siruvato burij puh na golovi puh osoblivo dovgij i chisto bilij bilya oka temna plyama lapi i voskovicya rozhevi dzob chornij Druge puhove vbrannya rozvivayetsya u vici priblizno 3 tizhniv Vono guste i korotke temne buro sire Mizh puhom probivayutsya bili puhnasti vershini per Lapi i voskovicya blido zhovti dzob chornij Pered vilotom iz gnizda ptashenya maye vbrannya pershogo roku Vono postupovo zminyuyetsya i bilsh mensh ostatochnim staye pislya chotiroh rokiv zhittya Pershe richne vbrannya chornuvato bura golova operennya verhu bure zi svitlim vohristim risunkom iz plyam i bilih krayiv per prikritih osnovoyu pir ya krayi per inodi biluvati mahovi pera temno buri sternovi chorno buri z marmurovim risunkom inodi brudno bili z temnoyu strokatistyu yaku utvoryuyut krayi pera operennya nizu svitlo sire z temno burimi plyamami i biloyu osnovoyu per rajduzhka bura dzob chornuvatij voskovicya i lapi blido zhovti kigti chorni Druge richne vbrannya orlana podibne do pershogo ale golova svitlisha zverhu pomitna bila osnova per nadhvistya iz domishkoyu bilogo koloru hvist bilij z chornoyu strokatistyu U tretomu chetvertomu ta chastkovo p yatomu richnomu vbranni golova zabarvlena desho temnishe nizh u doroslih bila osnova per na grudyah she zberigayetsya bilshoyu chi menshoyu miroyu zalishki temnoyi strokatosti ye na bichnih parah sternovih per Dorosli ptahi u chetvertomu i nastupnih richnih vbrannyah odnomanitno buri u svizhomu operenni temnishi z fioletovim poliskom u znoshenomu operenni siruvato buri vidtinki burogo koloru variyuyut individualno shiya i golova svitli u znoshenomu operenni brudno vohristo bili operennya spini vola chereva i bokiv z nerizkimi blidimi krayami mahovi pera chorno buri dovgi pera nadhvistya bili zazvichaj z chornimi vershinnimi mitkami sternovi pera bili rajduzhna obolonka vid blidoyi gorihovo buroyi do zhovtoyi dzob zhovtij lapi i voskovicya yaskravo zhovti kigti chorni Dorosle vbrannya z yavlyayetsya pislya troh richnih linyan i pov yazane z pershim richnim promizhnim Geografichnoyi minlivosti zabarvlennya i rozmiriv ne viyavleno Statevij dimorfizm u zabarvlenni ne proyavlyayetsya Doroslij ptah Ptashenya orlana na netipovomu oselishi u gnizdi na nevisokij maslinci na pivostrovi Yagorlickij Kut bezlisij stepovij dilyanci Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika Molodij ptah u pershomu richnomu vbranni Molodij ptah Golova doroslogo ptaha Yajce orlana bilohvosta Tuluzkij muzej Golos Dorosli orlani podayut golos perevazhno u gnizdovij period na gnizdovij teritoriyi Guchnij krik skladayetsya z nizki 15 30 korotkih pronizlivih zvukiv yaki ptah podaye u prishvidshenomu tempi ta postupovomu pidvishenni tonu sho mozhna peredati yak klo klo klo klo abo kra kra kra kra Koli krichit sidyachi to desho vityagaye shiyu vpered i pidnimaye golovu vgoru Krichit i v povitri shiryayuchi na znachnij visoti Potrivozhenij bilya gnizda z yajcyami abo ptashenyatami podaye pisklyavij na visokih notah korotkij krik Harakter perebuvannya ta poshirennyaU pivnichnij chastini arealu perelitnij u pivdennij osilij abo kochovij vid Stupin osilosti zalezhit takozh vid viku molodi ptahi bilsh shilni do dalnih peremishen Areal Pomaranchevij gnizdovij perelitnij Zelenij zustrichayetsya protyagom roku Sinij zustrichayetsya tilki vzimku Poshirenij u pivnichnij Palearktici pov yazanij z velikimi vodojmami i derevnoyu roslinnistyu Areal protyagom ostannih dvoh stolit zaznavav suttyevih zmin Uprodovzh XIX pershoyi polovini XX st vidbuvalosya pomitne skorochennya oblasti poshirennya Z 1970 h 1980 h rokiv pochalosya vidnovlennya arealu ta jogo rozshirennya Poshirenij v Yevraziyi vid Skandinaviyi Daniyi dolini Elbi Slovachchini Ugorshini Balkanskogo pivostrova na shid do basejna Anadiru Kamchatki tihookeanskogo uzberezhzhya Shidnoyi Aziyi Na pivnich po uzberezhzhyu Norvegiyi do 70 yi paraleli do pivnichnoyi chastini Kolskogo pivostrova pivdennoyi chastini pivostrova Kanina ru pivdennoyi chastini Yamalu na Gidanskomu pivostrovi do 70 yi paraleli do girla Yeniseyu na Tajmiri do girla Pyasini mizh dolinami Hatangi i Leni do 73 yi paraleli dali na shid na pivnochi do 70 yi paraleli ta priblizno do pivdennogo shilu Chukotskogo hrebta U Pivnichnij Aziyi gnizditsya vzdovzh pivnichnoyi mezhi zrostannya derevnoyi roslinnosti Na pivden poshirenij do Greciyi Maloyi Aziyi pivnichnogo Iraku ponizzya Amudar yi nizhnoyi techiyi Ili Alakolya Zajsanu pivnichnoyi Mongoliyi pivnichno shidnogo Kitayu i Korejskogo pivostrova Zaselyaye zahidne uzberezhzhya Grenlandiyi na pivnich do zatoki Disko Ostrovi Islandiya Britanski ostrovi Eland Sahalin Kurilski ostrovi Hokkajdo U period skorochennya chiselnosti v XIX pershij polovini XX st znik yak gnizdovij ptah u rajonah zahidnoyi mezhi arealu v Shotlandiyi Daniyi Avstriyi Albaniyi Izrayili Yegipti ta ryadi inshih misc Pivdenna mezha vidstupila na pivnich v Aziyi na Kavkazi Specialni zahodi shodo reintrodukciyi vidu buli uspishno zdijsneni u Velikij Britaniyi Izrayili okremih rajonah Nimechchini Daniyi Zavdyaki vzhitim zahodam z reintrodukciyi ta zagalnomu zbilshennyu chiselnosti na pochatku XXI st vidnoviv gnizduvannya na bilshij chastini arealu v Yevropi za vinyatkom ostrova Sardiniya a takozh Siriyi ta deyakih inshih rajoniv Areal vidnovivsya takozh na bilshij chastini v Aziyi ta na Kavkazi U minulomu gnizdivsya na Farerskih ostrovah Korsici U bilshosti regioniv maye nerivnomirne poshirennya gnizditsya perevazhno vzdovzh basejniv velikih richok morskogo uzberezhzhya i beregiv ozer Vidsutnij u girskih i bezvodnih rajonah Zaloti nestatevozrilih i holostih ptahiv vlitku i voseni reyestruvali za mezhami arealu rozmnozhennya azh do polyarnogo uzberezhzhya na pivnochi Yamalu na ostrovi Bilij ta Novosibirskih ostrovah Poshirennya v Ukrayini V Ukrayini traplyayetsya majzhe na vsij teritoriyi krim Karpat ta girskogo Krimu poblizu vodojm bolit ozer richok Gnizditsya vzdovzh Dnipra ta jogo golovnih pritok na richkah Siverskij Donec Dunaj a takozh poblizu velikih stavkovih gospodarstv u inshih regionah Pid chas kochivel traplyayetsya po vsij Ukrayini na zimivli perevazhno vzdovzh Dnipra u zahidnij chastini Pivnichnogo Prichornomor ya na Sivashi ta sporadichno v inshih regionah ChiselnistNinishnyu populyaciyu orlana bilohvosta u sviti ocinyuyut u 5 7 tis par v tomu chisli v Yevropi gnizditsya 4 4 7 tis par Protyagom XIX pershoyi polovini XX stolittya chiselnist vidu v Yevropi skorochuvalasya Z 1980 h rokiv na bilshij chastini arealu chiselnist zrostaye V Ukrayini protyagom XIX pershoyi polovini XX st chiselnist katastrofichno skorochuvalasya U drugij chverti XX st gnizdilosya 100 150 par Minimalnu kilkist zareyestrovano v 1960 ti ta 1970 ti roki 20 30 par Vidnovlennya chiselnosti u zaplavi Dnipra pochalosya z drugoyi polovini 1970 h rokiv v inshih regionah z seredini 1980 h U 1989 r gnizdilosya 30 40 par Z pochatku 1990 h rokiv chiselnist zrostaye U seredini 1990 h rokiv gnizdilosya 50 70 par stanom na 2009 r 100 120 par Na teritoriyi Ukrayini shoroku zimuye 260 370 osobin Prichini zmini poshirennya ta chiselnostiOdniyeyu z golovnih prichin skorochennya chiselnosti orlana bilohvosta bulo peresliduvannya z boku lyudini U Zahidnij Yevropi kampaniya z vinishennya shkidlivih hizhih ptahiv rozpochalasya she v XVIII st U Rosijskij imperiyi cej proces rozpochavsya desho piznishe naprikinci XIX st Z ciyeyu metoyu vidstrilyuvali ptahiv znishuvali gnizda U period pislya nimecko radyanskoyi vijni u SRSR navit viplachuvalisya premiyi za vidstril pernatih hizhakiv U cilomu v SRSR do seredini 1960 h r shorichno znishuvali 100 150 tis hizhih ptahiv V Ukrayini viplata groshovih premij bula zupinena tilki v 1969 r Bilshist doslidnikiv najgolovnishoyu prichinoyu skorochennya chiselnosti hizhih ptahiv v Yevropi ta Pivnichnij Americi v 1950 h 1960 h rokah vvazhayut shiroke zastosuvannya otrutohimikativ u pershu chergu hlororganichnih spoluk Vono prizvodilo do znizhennya reproduktivnoyi zdatnosti ptahiv i yak naslidok do znizhennya yihnoyi chiselnosti Doslidzhennya produktivnosti orlana v Shveciyi vstanovili yiyi suttyevi zmini protyagom XX st sho korelyuvalo iz vmistom DDT v yajcyah orlaniv Podibni rezultati buli otrimani v Nimechchini ta inshih krayinah Protyagom XIX st i do 1970 h rokiv golovnimi prichinami skorochennya chiselnosti orlana v Ukrayini buli vinishennya doroslih ptahiv yihnih yayec virubuvannya lisiv u miscyah gnizduvannya stvorennya kaskadu vodoshovish na Dnipri sho suprovodzhuvalosya likvidaciyeyu zaplavnih lisiv zatoplennyam dolini richki skorochennyam kormovoyi bazi Chinnikami yaki spriyali vidnovlennyu chiselnosti orlaniv v Yevropi pochinayuchi z 1980 h rokiv nazivayut pokrashennya ohoroni zaboronu zastosuvannya DDT reintrodukciyu pristosuvannya orlaniv do gnizduvannya poruch z lyudinoyu Richnij ciklOsilij ptah chastina populyaciyi v osinno zimovij period kochuye Kochuyut poodinci abo parami u miscyah koncentraciyi zdobichi utvoryuyut skupchennya Osinni kochivli vidbuvayutsya perevazhno v zhovtni listopadi vesnyani z pochatku lyutogo do seredini bereznya Rozmnozhennya Povitryana duel mizh orlanami NorvegiyaGnizdo na sosni bilya virubkiYajce v oologichnij kolekciyi de Ptashenya u drugomu puhovomu vbranniTroye ptashenyat u gnizdi Cherkaska oblast Orlan bilohvist na gnizduvanni zazvichaj pov yazanij z morskimi uzberezhzhyami shirokimi richkami ozerami ta vologimi miscyami V Ukrayini pari bilohvostiv oselyayutsya na vidstani 0 5 6 km vid najblizhchoyi kormovoyi vodojmi v serednomu cya vidstan stanovit 1 7 km Dlya gnizduvannya zazvichaj obiraye najbilsh viddaleni vid antropogennogo vplivu dilyanki Prote z kincya XX st namitilasya tendenciya pristosuvannya cogo hizhaka do isnuvannya poruch z lyudinoyu Nini okremi pari gnizdyatsya nepodalik dorig u lisosmugah sered poliv tosho Zareyestrovano uspishne gnizduvannya v administrativnih mezhah Gamburga ta Berlina Gnizditsya perevazhno na derevah miscyami na skelyah ta yak vinyatok na zemli Viyavlyali gnizduvannya bilohvostiv na metalevih oporah liniyi elektroperedachi nadmogilnih sporudah triangulyacijnij vezhi ta v inshih miscyah V Ukrayini narazi vsi gnizda bilohvostiv roztashovani na derevah Najbilshe gnizd 52 6 zbudovano na sosnah desho menshe na chornih topolyah 15 8 vilhah 11 8 a takozh na bilih topolyah ta verbah po 6 6 chereshchatih dubah 5 3 ta osikah 1 3 Do kincya XIX st orlani gnizdilisya na skelyah pivdennogo uzberezhzhya Krimu Na svoyij gnizdovij dilyanci ptahi neridko mayut dekilka gnizd U Norvegiyi iz 48 dilyanok na 10 znahodilosya po 1 gnizdu na 21 po 2 gnizda na 11 po 3 gnizda na 4 po 4 gnizda na 1 5 gnizd na 1 bulo 11 gnizd vsogo 117 gnizd v serednomu 2 5 gnizda na paru U Nimechchini serednya kilkist gnizd na paru stanovila 2 2 v riznih regionah Polshi vid 1 8 do 3 2 V Ukrayini 15 gnizdovih teritorij mali po 1 gnizdu 4 po 2 gnizda ta 5 po 3 gnizda v serednomu 1 58 gnizda na gnizdovu teritoriyu Odne gnizdo ptahi mozhut zajmati bagato rokiv Pokinuvshi gnizdo yak pravilo buduyut nove i do starih ne povertayutsya Gnizda orlaniv bilohvostiv yavlyayut soboyu masivni sporudi pobudovani z gilok derev Lotok vlashtovanij z tonshih gilok i vistelenij suhoyu travoyu Novozbudovani gnizda mayut diametr 145 170 sm i visotu 33 80 sm Bagatorichni gnizda mozhut dosyagati 175 180 sm zavshirshki i 1 5 3 1 m zavvishki Orlan bilohvist monogam pari postijni Dorosli ptahi protyagom usogo roku trimayutsya paroyu Na teritoriyi Ukrayini tokuvannya bilohvostiv pochinayetsya vzhe z seredini grudnya bilshoyi aktivnosti vono nabuvaye z seredini sichnya dosyagayuchi piku pered vidkladannyam yayec Shlyubna povedinka vklyuchaye povitryani demonstraciyi ta golosovu aktivnist Odin ptah abo para kruzhlyayut nad gnizdovoyu teritoriyeyu na visoti 60 100 m ridshe do 200 m i vishe Neridko pid chas takih kruzhlyan vidbuvayutsya povitryani igri pari a takozh sutichki iz susidnimi parami Kriki pov yazani zi shlyubnoyu povedinkoyu v umovah Serednogo Pridniprov ya najchastishe mozhna pochuti z pershoyi dekadi grudnya do pershoyi dekadi bereznya tobto do pochatku nasidzhuvannya Stroki vidkladannya yayec u riznih chastinah arealu znachno variyuyut na pivdni vono vidbuvayetsya naprikinci lyutogo v berezni v serednij smuzi naprikinci bereznya ta kvitni u lisotundri i tundri naprikinci kvitnya i na pochatku travnya V Ukrayini vidkladannya yayec trivaye z kincya pershoyi dekadi lyutogo do pochatku pershoyi dekadi kvitnya tobto mozhe roztyaguvatisya na dva misyaci Najbilsh zvichajnim ye stroki z kincya lyutogo do kincya drugoyi dekadi bereznya koli z yavlyayetsya priblizno 86 kladok Yajcya orlana veliki bili inodi z ledve pomitnim blakitnim vidtinkom Voni eliptichni z polyusami yaki ne duzhe vidriznyayutsya odin vid odnogo zridka korotkoeliptichni Yajcya z chitko vidminnimi tupim i zagostrenim polyusami napriklad gostroovalni traplyayutsya ridko Rozmiri yayec u Norvegiyi buli takimi dovzhina 65 89 shirina 56 63 mm Oologichni pokazniki na teritoriyi Ukrayini dovzhina 69 5 80 1 75 89 shirina 53 5 62 0 58 83 mm vaga 128 0 151 5 139 3 g Orlani vidkladayut vid odnogo do troh yayec najchastishe traplyayutsya kladki z dvoh yayec Serednij rozmir kladok stanovit u Velikij Britaniyi 1 64 Shveciyi 1 62 Norvegiyi 2 16 Ukrayini 2 24 yajcya Vidkladannya yayec vidbuvayetsya z intervalom 2 5 dib Nasidzhuye perevazhno samicya inkubacijnij period stanovit 38 dib na odne yajce V Ukrayini viluplennya pershih ptashenyat u vivodku vidbuvayetsya zazvichaj iz seredini pershoyi dekadi kvitnya do kincya drugoyi dekadi cogo misyacya najchastishe v seredini drugoyi dekadi kvitnya Ptashenyata zalishayut gnizdo najchastishe u tretij dekadi chervnya u vici 70 80 dib Protyagom 1 2 misyaciv batki yih pidgodovuyut V Ukrayini uspishnist gnizduvannya vidsotok par yaki uspishno virostili ptashenyat do kilkosti par yaki pristupali do rozmnozhennya stanovit 73 5 Najchastishe gnizdo zalishaye lishe odne ptashenya blizko vipadkiv ridshe dvoye ptashenyat blizko vipadkiv lishe u 4 vipadkiv uspishno virostaye troye ptashenyat Statevozrilimi stayut u 4 6 rokiv Sezonni peremishennya ta zimivlya Zalezhno vid geografichnoyi shiroti ta viku orlan bilohvist ye osilim kochovim abo perelitnim ptahom Sezonni peremishennya mayut dosit skladnij harakter Voni rozpochinayutsya u ptahiv usih vikovih kategorij u serpni na pochatku veresnya u zv yazku iz poshukom teritorij bagatih na zdobich U drugij polovini veresnya rozpochinayetsya migraciya molodih ptahiv iz miscevostej de orlani ne zalishayutsya zimuvati Zgodom pochinayetsya perelit abo kochivlya doroslih bilohvostiv sho pov yazano iz zamerzannyam vodojm Osinnya migraciya vidu v Ukrayini trivaye z pochatku veresnya do kincya listopada Najintensivnishe skriz vona prohodit protyagom zhovtnya Stroki migraciyi zalezhat vid temperaturnogo rezhimu u tepli oseni migraciya mozhe roztyaguvatisya do seredini grudnya Bilshist perelitnih ptahiv ce molodi osobini U Zahidnij Palearktici peremishennya vidbuvayutsya perevazhno na pivden ta pivdennij zahid Bilohvosti migruyut poodinci ridko parami Lishe na miscyah timchasovih zupinok voni utvoryuyut skupchennya v yakih nalichuyut desyatki osobin Bilsha chastina orlaniv migruye vzdovzh velikih ta serednih richok sho zumovleno trofichnim harakterom migracij V Ukrayini peremishennya vidbuvayutsya perevazhno vzdovzh Dnipra ta jogo pritok a takozh vzdovzh Siverskogo Dincya Harakterno sho migraciya molodih ptahiv pochinayetsya na misyac ranishe nizh u doroslih Vzimku bilohvosti trimayutsya perevazhno bilya nezamerzlih dilyanok moriv ta richok Chastina ptahiv zimuye na gnizdovih dilyankah yaki viddaleni vid nevkritih krigoyu vodojm poblizu skotomogilnikiv ta v stepu V Yevropi najvazhlivishim miscem zimivli orlaniv ye uzberezhzhya Baltijskogo morya de zimuye priblizno 3 6 tis ptahiv Najvazhlivishimi miscyami zimivli vidu v Ukrayini ye uzberezhzhya Chornogo j Azovskogo moriv a takozh Dnipro Chiselnist zimuyuchih orlaniv v Ukrayini stanovit 260 370 ptahiv iz nih 140 160 zimuye v Pivnichno zahidnomu Prichornomor yi Priazov yi ta na Sivashi she 100 150 osobin na Dnipri Vidlit orlaniv z misc zimivli na pivdni Ukrayini vidbuvayetsya z seredini lyutogo do kincya kvitnya najchastishe z kincya lyutogo do pochatku tretoyi dekadi bereznya i zbigayetsya v cilomu zi strokami rozpadu zimivel vodoplavnih ptahiv U inshih regionah krayini migraciya zazvichaj trivaye vid seredini bereznya do seredini kvitnya okremi osobini migruyut do kincya kvitnya Harakterno sho vesnyana migraciya vidu na teritoriyi Ukrayini trivaye u stroki koli dorosli orlani v bagatoh vipadkah uzhe mayut kladki ZhivlennyaShirokij spektr ob yektiv zhivlennya yihnij rozmir ta vaga ye vidobrazhennyam riznomanitnih sposobiv polyuvannya bilohvosta U cilomu zalezhno vid nayavnoyi zdobichi ta situaciyi bilohvist ye hizhakom padloyidom abo kleptoparazitom yakij zdobuvaye ribu vodno bolotyanih ptahiv ssavciv spozhivaye takozh padlo U Serednomu Pridniprov yi riba stanovit blizko 80 jogo zdobichi Z rib najchastishe u racioni bilohvostiv na Serednomu Dnipri traplyayetsya lyash 25 na drugomu misci sudak 14 na tretomu korop 4 Sered ptahiv najchastishoyu zdobichchyu ye krizhni V inshih chastinah arealu riba takozh zazvichaj perevazhaye v racioni orlana Orlan bilohvist pid chas polyuvannya nad vodoyuZagrozi ta ohoronaGolovnimi zagrozami ta obmezhuvalnimi faktorami dlya vidu sogodni vvazhayut lisogospodarsku diyalnist vikoristannya zemel dlya rozvitku infrastrukturi zminu gidrologichnogo rezhimu richok i melioraciyu turbuvannya bilya gnizd cherez rekreacijne navantazhennya skorochennya kormovoyi bazi brakonyerske polyuvannya viluchennya z gnizd ta nelegalna torgivlya otruyennya vid poyidannya primanok dlya inshih tvarin vtorinne otruyennya vnaslidok nakopichennya svincyu v organizmi znizhennya plodyuchosti pidvishenu smertnist zagibel na liniyah elektropostachannya zminu klimatu V Ukrayini nini golovnimi chinnikami zagrozi dlya orlana bilohvosta ye lisogospodarska diyalnist brakonyerstvo zbilshennya rekreacijnogo navantazhennya poblizu vodojm zbidnennya kormovoyi bazi zabrudnennya dovkillya Orlana bilohvosta zaneseno do usih troh vidan Chervonoyi knigi Ukrayini 1980 1994 2009 V ostannomu vidanni 2009 jogo vidneseno do kategoriyi ridkisnij Vid zaneseno do Chervonogo spisku MSOP 2000 status najmenshij rizik ta status ridkisnij Vklyucheno do Dodatka I Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya Konvenciya SITES 1973 Dodatka II Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Bern 1979 Dodatkiv I i II Konvenciyi pro zberezhennya vidiv dikih tvarin sho migruyut Bonn 1979 Orlan bilohvist i lyudinaVzayemovidnosini orlana bilohvosta z lyudinoyu riznomanitni ta mayut davnyu istoriyu Kistki cogo hizhaka znajdeno v kulturnih sharah poselen lyudini Poyavu yih u takih miscyah poyasnyuyut dekilkoma prichinami vikoristannya kistok skeleta dlya vigotovlennya znaryaddya perevazhno prokoliv u periodi kam yanoyi i zaliznoyi dobi vikoristannya kistok skeleta v simvolichnih cilyah kigtevi falangi orlaniv znajdeno na stoyankah neandertalciv serednogo paleolitu tosho vikoristannya orlaniv v yizhu vikoristannya operennya dlya vigotovlennya stril ta prikras dlya polyuvannya cih hizhakiv vikoristovuvali vkraj ridko vikoristannya v ritualnih cilyah Vvazhayut sho same orlan bilohvist buv proobrazom bilogo orla na gerbi Polshi velikogo hizhogo ptaha z goloyu civkoyu u vsih tipovih orliv civka operena na vidminu vid orlaniv Oskilki orlan bilohvist ye ridkisnim vidom u bagatoh krayinah jogo zobrazhayut na poshtovih markah Zokrema v Ukrayini u 2019 roci bulo vipusheno pam yatni 2 grivnevi ta 10 grivnevi moneti iz zobrazhennyam orlana Bilij orel na gerbi Polshi jogo mozhlivij proobraz orlan bilohvist Nimeckij korabel pid nazvoyu nim Seeadler orlan bilohvist Pam yatna moneta NBU nominalom 2 grn prisvyachena orlanu bilohvostu Gerb mista Postojna z orlom bilohvostomOrlan bilohvist na poshtovih markah Ukrayina 1997 rik 1995 rik 1995 rik Azerbajdzhan 1994 rikPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Orel Enciklopediya ukrayinoznavstva Wink M Heidrich P Fentzloff C 1996 A mtDNA phylogeny of sea eagles genus Haliaeetus based on nucleotide sequences of the cytochrome b gene Biochemical Systematics and Ecology 24 783 791 angl Josep del Hoyo ed Andrew Elliott ed Jordi Sargatal Handbook of the Birds of the World Barcelona Lynx Edicions 1992 T 2 ISBN 8487334156 angl Hailer F Helander B Folkestad A O ta in 2007 Phylogeography of the White tailed eagle a generalist with large dispersal capacity Journal of Biogeography 34 7 1193 1206 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka angl Cramp S Simmons K E L Haliaeetus albicilla White tailed Sea Eagle The Birds of Western Palearctic Oxford Oxford Univ Press 1980 T 2 S 48 58 angl ru Otryad hishnye pticy Accipitres ili Falconiformes Pticy Sovetskogo Soyuza M Sovetskaya nauka 1951 T 1 S 70 341 ros Zubarovskij V M Fauna Ukrayini 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 322 s Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 ros Kishinskij A A Ornitofauna severo vostoka Azii Istoriya i sovremennoe sostoyanie M Nauka 1988 T 2 288 s ros Galushin V M Orlan belohvost Krasnaya kniga RSFSR Zhivotnye M Rosselhozizdat 1983 S 215 217 ros Love J A The return of the Sea Eagle Cambridge Cambridge University Press 1983 227 s angl Mee A Re introduction of the White tailed sea eagle to County Kerry Republic of Ireland Soorae ed Global Re introduction perspectives re introduction case studies from around the global Cambridge Cambridge University Press 2008 S 153 155 angl Evans R Broad R Duffy K MacLennan A Bainbridge I Mudge G 2003 Re istablishment of a breeding population of the White Tailed Eagles in Scotland Sea Eagle 2000 Procceedings from an international conference at Bjorko Sweden 13 17 September 2000 Helander B Marquiss M amp Bowerman W eds Stockholm Swedish Society for Nature Conservation SNF amp Atta 45 Tryckeri AB 2003 397 404 angl Hatzofe O Oron T Woodley B 2001 The Reintroduction of the White Tailed Sea Eagle Haliaeetus albicilla in Israel Abstracts of the 4 th Eurasian Congress on Raptors Seville Spaine 25 29 Sept 2001 84 85 angl Frolich K 1983 Ein Versuch zur Wiederansiedlung der Seeadler Haliaeetus albicilla in einem Randbiotop der Schleswig Holsteinishen Seeadlerpopulation mit helf der Wildflugmethode Zool Anz 211 1 2 30 42 nim Gensbol B The re colonization of the Sea Eagle in Denmark Sea Eagle 2000 Procceedings from an international conference at Bjorko Sweden 13 17 September 2000 Helander B Marquiss M amp Bowerman W eds Stockholm Swedish Society for Nature Conservation SNF amp Atta 45 Tryckeri AB 2003 67 70 angl Golovatin M G Pashalnyj S P 2005 Rasprostranenie chislennost i ekologiya orlana belohvosta na severe Zapadnoj Sibiri Berkut 14 1 59 70 ros Gavrilyuk M N Orlan bilohvist v Ukrayini suchasnij stan biologiya ta ohorona Avtoref dis k b n K 2002 22 s BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 s ISBN 0 9468888 53 1 angl Gavrilyuk M N 2004 Izmeneniya chislennosti orlana belohvosta na territorii Ukrainy v XX st i vozmozhnye ih prichiny Berkut 13 2 205 225 ros Gavrilyuk M N Orlan bilohvist Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 432 Newton I Population Ecology of Raptors Berkhamsted T amp A D Poyser 1979 399 s angl Galushin V M Hishnye pticy M Lesnaya promyshlennost 1970 134 s ros Helander B Olsson A Bignert A Asplund L Litzen K 2003 DDE PCB coplanar PCB eggshell parameters and reproduction in the White tailed Sea Eagle in Sweden Sea Eagle 2000 Procceedings from an international conference at Bjorko Sweden 13 17 September 2000 Helander B Marquiss M amp Bowerman W eds Stockholm Swedish Society for Nature Conservation SNF amp Atta 45 Tryckeri AB 2003 265 266 angl Oehme G 1990 Thin eggshell phenomenon and its trend in the White tailed Sea Eagle Haliaeetus albicilla especially in the population to be found in the German Democratic Republic GDR Baltic Birds 5 2 64 angl Haliaeetus albicilla The IUCN Red List of Threatened Species 2015 e T22695137A80155303 BirdLife International 2015 Procitovano 8 03 2016 angl Lykov E L 2012 Gnezdyashiesya dnevnye hishnye pticy v gorodah Evropy Hishnye pticy v dinamicheskoj srede tretego tysyacheletiya Tr VI Mezhdunar konf Po sokoloobraznym i sovam Severnoj Evrazii g Krivoj Rog 27 30 sentyabrya 2012 g Krivoj Rog Izd FL P Chernyavskij D A 558 565 ros Willgohs J F The White tailed Eagle Haliaetus albicilla albicilla Linne in Norway Arbok for Universitetet I Bergen Mat Naturv Serie Bergen Oslo Norwegian Univ Press 1961 T 12 212 s angl Rusanov G M Krivonosov G A Vinogradov V V 1983 Orlan belohvost i skopa v delte Volgi Ohrana hishnyh ptic M Nauka 155 158 ros Sultanov E G Karabanov N I Gumbatova S E Karabejli F A Materialy po hishnym pticam Kaspijskogo poberezhya Azerbajdzhana Mater 3 konf molodih ornitologiv Ukrayini Chernivci 1998 141 143 ros Grachev V A 1976 Biologiya orlana belohvosta v delte Ili Ornitologiya 12 103 113 ros Mizera T Bielik Swiebodzin Wydawnictwo Lubuskiego klubu przyrodnikow 1999 195 s ISBN 83 87846 04 X pol Sieber H 1980 Bestandsentwicklung und Schutz des Seeadlers Haliaeetus albicilla im Bezirk Schwerin Nat Natschutz Mecklenbg 16 81 104 nim Fischer W Die Seeadler Die Neue Brehm Buchrei 221 Magdeburg Westarp Wissenschaften 1995 192 s nim Helander B 1985 Reproduction of the White tailed Sea Eagle Haliaeetus albicilla in Sweden Holarctic Ecology 8 211 227 angl Gavrilyuk M Grishchenko V 1999 Breeding success of the White tailed Eagle Haliaeetus albicilla in Ukraine in 1988 1998 The Ring Abstracts of the 2 nd Meet of European Ornithologists Union and 3 rd Internat Shrike Symposium 21 1 142 angl Gavrilyuk M N 2000 Migraciyi orlaniv bilohvostiv v Ukrayini Visnik Cherkaskogo derzhavnogo universitetu Seriya biologichni nauki 22 25 31 Gavrilyuk M 2003 Wintering of the White tailed Eagle Haliaeetus albicilla in Ukraine 6 th World Conference on Birds of Prey and Owls Budapest Hungary 18 23 May 2003 Abstracts 65 angl U merezhi pokazali hizhih meshkanciv nacparku Tuzlivski limani Video 20 01 2022 15 42 Action Plan for the conservation of White tailed Sea Eagle Haliaeetus albicilla B Helander T Stjernberg Strasbourg 2002 43 s angl Klestov M L Orlan bilohvist Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Ukr enciklopediya 1994 S 333 Zinovev A V Orlan belohvost istoriya vzaimodejstviya s chelovekom v Evrazii po arhezoologicheskim materialam Hishnye pticy v dinamicheskoj srede tretego tysyacheletiya Tr VI Mezhdunar konf po sokoloobraznym i sovam Severnoj Evrazii g Krivoj Rog 27 30 sentyabrya 2012 g Krivoj Rog 2012 S 26 31 ros Piotr Stanislawski Marcin Zegarek 22 lipnya 2010 polsk Tygodnik Przekroj Arhiv originalu za 7 bereznya 2011 Procitovano 22 lipnya 2010 LiteraturaCramp S Simmons K E L Haliaeetus albicilla White tailed Sea Eagle The Birds of Western Palearctic Oxford Oxford Univ Press 1980 angl Zubarovskij V M Fauna Ukrayini 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 322 s Gavrilyuk M N Orlan bilohvist Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 432 Gavrilyuk M N Orlan bilohvist v Ukrayini suchasnij stan biologiya ta ohorona Avtoref dis k b n K 2002 22 s ru Otryad hishnye pticy Accipitres ili Falconiformes Pticy Sovetskogo Soyuza M Sov nauka 1951 T 1 S 70 341 ros PosilannyaFoto orlana bilohvosta na Flikr Orlan bilohvist u Chervonij knizi Ukrayini 2009 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ