Квітея (норв. Kvitøya; також Білий острів) — острів у Північному Льодовитому океані, п'ятий за величиною і найсхідніший острів архіпелагу Шпіцберген. Має площу 700 км², також є найсхіднішою точкою Норвегії. За 62 км на схід розташовується острів Вікторія, що належить Росії.
Квітея | ||||
---|---|---|---|---|
норв. Kvitøya | ||||
Карта | ||||
Карта Шпіцбергена, Білий острів на північному сході | ||||
Географія | ||||
80°09′05″ пн. ш. 32°35′37″ сх. д. / 80.151388888916784481° пн. ш. 32.59361111113877740° сх. д.Координати: 80°09′05″ пн. ш. 32°35′37″ сх. д. / 80.151388888916784481° пн. ш. 32.59361111113877740° сх. д. | ||||
Місцерозташування | Північний Льодовитий океан | |||
Акваторія | Північний Льодовитий океан | |||
Група островів | Шпіцберген | |||
Площа | 682 км² | |||
Довжина | 42 км | |||
Ширина | 22,5 км | |||
Найвища точка | 410 м | |||
Країна | ||||
Норвегія | ||||
Регіон | Шпіцберген | |||
(Адм. одиниця) | Шпіцберген | |||
Населення | 0 (2012) | |||
Відкрито | 1707 | |||
Квітея Квітея (Арктика) | ||||
Квітея у Вікісховищі |
Острів повністю покритий льодовиковою шапкою (Kvitøyjøkulen, площа 705 км²) товщиною до 410 м з класичним куполом у формі пісочного годинника. Вільних від льоду області всього три, вони кам'янисті і порожні, мають площу близько 20 км². Найбільша з таких областей Андреенісет (Andréeneset) знаходиться на південно-західному кінці острова. Геологічно острів дуже старий, але до кінця не вивчений. Острів Білий входить до складу природного заповідника [en]».
На острові встановлена автоматична метеорологічна станція. До острова можна дістатися на криголамі; приземлятися на літаку на острів заборонено.
Історія
Острів Квітея був відкритий останнім з великих островів архіпелагу. Голландець Корнеліс Гілес (Cornelis Giles) наніс його на карту в 1707 році під назвою «земля Гілес». На пізніших картах він значився під цією назвою, змінюючи форму і положення і лише супутникові фотографії дали інформацію про його точні географічні характеристики. Норвезьке назва острова було дано йому китобоєм Йоханом Кьелдсеном з Тромсе в 1876 році.
Острів виявився кінцевою точкою арктичної повітряної експедиції, розпочатої Соломоном Андре в 1897 році на повітряній кулі. Намагаючись досягти Північного полюса на повітряній кулі, Андре зі своїми супутниками [en] і [en] були змушені приземлитися 14 липня (всього через 3 дні після вильоту) на паковий лід приблизно за 300 км на північ від Білого. Пішки вони досягли острова 6 жовтня і влаштували табір на вільній від льоду ділянці Андреенісет. Доля експедиції залишалася загадкою до 1930 року, коли експедиція [en] виявила плівки і журнали Андре. Сам Андре і його супутники, схоже, померли протягом кількох тижнів перебування на острові. Учасниками експедиції Андре на острові встановлений пам'ятник.
У 1930-х рр. острів як мінімум двічі — в 1930 році науково-дослідним судном [ru] і в 1935 році криголамом [ru]» — обстежувався радянськими вченими. За визначенням учасника обох експедицій [ru], острів Білий є одним з «островів — крижаних шапок». У той час острів, крім двох кіс, являв собою крижаний купол, що плавно піднімається від країв (обриву висотою 20-30 метрів біля моря), оточений невеликими айсбергами. Радянська експедиція 1930 під час стоянки судна «Микола Кніпович» на якорі біля острова спостерігала на острові катабатичний вітер.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kviteya norv Kvitoya takozh Bilij ostriv ostriv u Pivnichnomu Lodovitomu okeani p yatij za velichinoyu i najshidnishij ostriv arhipelagu Shpicbergen Maye ploshu 700 km takozh ye najshidnishoyu tochkoyu Norvegiyi Za 62 km na shid roztashovuyetsya ostriv Viktoriya sho nalezhit Rosiyi Kviteyanorv KvitoyaKarta Karta Shpicbergena Bilij ostriv na pivnichnomu shodiKarta Shpicbergena Bilij ostriv na pivnichnomu shodiGeografiya80 09 05 pn sh 32 35 37 sh d 80 151388888916784481 pn sh 32 59361111113877740 sh d 80 151388888916784481 32 59361111113877740 Koordinati 80 09 05 pn sh 32 35 37 sh d 80 151388888916784481 pn sh 32 59361111113877740 sh d 80 151388888916784481 32 59361111113877740MisceroztashuvannyaPivnichnij Lodovitij okeanAkvatoriyaPivnichnij Lodovitij okeanGrupa ostrovivShpicbergenPlosha682 km Dovzhina42 kmShirina22 5 kmNajvisha tochka410 mKrayinaNorvegiyaRegionShpicbergenAdm odinicyaShpicbergenNaselennya0 2012 Vidkrito1707KviteyaKviteya Arktika Kviteya u Vikishovishi Ostriv povnistyu pokritij lodovikovoyu shapkoyu Kvitoyjokulen plosha 705 km tovshinoyu do 410 m z klasichnim kupolom u formi pisochnogo godinnika Vilnih vid lodu oblasti vsogo tri voni kam yanisti i porozhni mayut ploshu blizko 20 km Najbilsha z takih oblastej Andreeniset Andreeneset znahoditsya na pivdenno zahidnomu kinci ostrova Geologichno ostriv duzhe starij ale do kincya ne vivchenij Ostriv Bilij vhodit do skladu prirodnogo zapovidnika en Na ostrovi vstanovlena avtomatichna meteorologichna stanciya Do ostrova mozhna distatisya na krigolami prizemlyatisya na litaku na ostriv zaboroneno IstoriyaPanorama ostrova Kvitoya Ostriv Kviteya buv vidkritij ostannim z velikih ostroviv arhipelagu Gollandec Kornelis Giles Cornelis Giles nanis jogo na kartu v 1707 roci pid nazvoyu zemlya Giles Na piznishih kartah vin znachivsya pid ciyeyu nazvoyu zminyuyuchi formu i polozhennya i lishe suputnikovi fotografiyi dali informaciyu pro jogo tochni geografichni harakteristiki Norvezke nazva ostrova bulo dano jomu kitoboyem Johanom Keldsenom z Tromse v 1876 roci Ostriv viyavivsya kincevoyu tochkoyu arktichnoyi povitryanoyi ekspediciyi rozpochatoyi Solomonom Andre v 1897 roci na povitryanij kuli Namagayuchis dosyagti Pivnichnogo polyusa na povitryanij kuli Andre zi svoyimi suputnikami en i en buli zmusheni prizemlitisya 14 lipnya vsogo cherez 3 dni pislya vilotu na pakovij lid priblizno za 300 km na pivnich vid Bilogo Pishki voni dosyagli ostrova 6 zhovtnya i vlashtuvali tabir na vilnij vid lodu dilyanci Andreeniset Dolya ekspediciyi zalishalasya zagadkoyu do 1930 roku koli ekspediciya en viyavila plivki i zhurnali Andre Sam Andre i jogo suputniki shozhe pomerli protyagom kilkoh tizhniv perebuvannya na ostrovi Uchasnikami ekspediciyi Andre na ostrovi vstanovlenij pam yatnik U 1930 h rr ostriv yak minimum dvichi v 1930 roci naukovo doslidnim sudnom ru i v 1935 roci krigolamom ru obstezhuvavsya radyanskimi vchenimi Za viznachennyam uchasnika oboh ekspedicij ru ostriv Bilij ye odnim z ostroviv krizhanih shapok U toj chas ostriv krim dvoh kis yavlyav soboyu krizhanij kupol sho plavno pidnimayetsya vid krayiv obrivu visotoyu 20 30 metriv bilya morya otochenij nevelikimi ajsbergami Radyanska ekspediciya 1930 pid chas stoyanki sudna Mikola Knipovich na yakori bilya ostrova sposterigala na ostrovi katabatichnij viter Posilannya