Квітея норв Kvitøya також Білий острів острів у Північному Льодовитому океані п ятий за величиною і найсхідніший острів

Квітея (норв. Kvitøya; також Білий острів) — острів у Північному Льодовитому океані, п'ятий за величиною і найсхідніший острів архіпелагу Шпіцберген. Має площу 700 км², також є найсхіднішою точкою Норвегії. За 62 км на схід розташовується острів Вікторія, що належить Росії.

Квітея
норв. Kvitøya

Карта Карта Шпіцбергена, Білий острів на північному сході
Карта Шпіцбергена, Білий острів на північному сході


Географія
80°09′05″ пн. ш. 32°35′37″ сх. д. / 80.151388888916784481° пн. ш. 32.59361111113877740° сх. д.Координати: 80°09′05″ пн. ш. 32°35′37″ сх. д. / 80.151388888916784481° пн. ш. 32.59361111113877740° сх. д.
Місцерозташування	Північний Льодовитий океан
Акваторія	Північний Льодовитий океан
Група островів	Шпіцберген
Площа	682 км²
Довжина	42 км
Ширина	22,5 км
Найвища точка	410 м
Країна
Норвегія
Регіон	Шпіцберген
(Адм. одиниця)	Шпіцберген
Населення	0 (2012)
Відкрито	1707
Квітея Квітея (Арктика)

Квітея у Вікісховищі

Острів повністю покритий льодовиковою шапкою (Kvitøyjøkulen, площа 705 км²) товщиною до 410 м з класичним куполом у формі пісочного годинника. Вільних від льоду області всього три, вони кам'янисті і порожні, мають площу близько 20 км². Найбільша з таких областей Андреенісет (Andréeneset) знаходиться на південно-західному кінці острова. Геологічно острів дуже старий, але до кінця не вивчений. Острів Білий входить до складу природного заповідника ^[en]».

На острові встановлена автоматична метеорологічна станція. До острова можна дістатися на криголамі; приземлятися на літаку на острів заборонено.

Історія

Острів Квітея був відкритий останнім з великих островів архіпелагу. Голландець Корнеліс Гілес (Cornelis Giles) наніс його на карту в 1707 році під назвою «земля Гілес». На пізніших картах він значився під цією назвою, змінюючи форму і положення і лише супутникові фотографії дали інформацію про його точні географічні характеристики. Норвезьке назва острова було дано йому китобоєм Йоханом Кьелдсеном з Тромсе в 1876 році.

Острів виявився кінцевою точкою арктичної повітряної експедиції, розпочатої Соломоном Андре в 1897 році на повітряній кулі. Намагаючись досягти Північного полюса на повітряній кулі, Андре зі своїми супутниками ^[en] і ^[en] були змушені приземлитися 14 липня (всього через 3 дні після вильоту) на паковий лід приблизно за 300 км на північ від Білого. Пішки вони досягли острова 6 жовтня і влаштували табір на вільній від льоду ділянці Андреенісет. Доля експедиції залишалася загадкою до 1930 року, коли експедиція ^[en] виявила плівки і журнали Андре. Сам Андре і його супутники, схоже, померли протягом кількох тижнів перебування на острові. Учасниками експедиції Андре на острові встановлений пам'ятник.

У 1930-х рр. острів як мінімум двічі — в 1930 році науково-дослідним судном ^[ru] і в 1935 році криголамом ^[ru]» — обстежувався радянськими вченими. За визначенням учасника обох експедицій ^[ru], острів Білий є одним з «островів — крижаних шапок». У той час острів, крім двох кіс, являв собою крижаний купол, що плавно піднімається від країв (обриву висотою 20-30 метрів біля моря), оточений невеликими айсбергами. Радянська експедиція 1930 під час стоянки судна «Микола Кніпович» на якорі біля острова спостерігала на острові катабатичний вітер.

Квітея норв Kvitøya також Білий острів острів у Північному Льодовитому океані п ятий за величиною і найсхідніший острів

Квітоя

Історія

Посилання