Олія ши (або олія карите) — рослинна олія, яку добувають із насіння дерева ши. Олія ши тверда, має приємний ніжний горіховий запах. Колір може бути білим або кремовим. Консистенція олії ши за кімнатної температури подібна до консистенції пряженого масла. Олію вживають у їжу, використовують у харчовій промисловості та виготовляють із неї мазі та косметичні засоби.
Першим європейським мандрівником, який познайомився з виробництвом олії ши, був шотландець Мунго Парк. У своїх творах він особливо відзначив харчові властивості олії, її здатність зберігатися свіжою без солі протягом року, а також смак, який не поступається кращому вершковому маслу.
Склад
Олія ши в основному складається з тригліцеридів та має наступні жирні кислоти: олеїнова (від 40 до 55 %), стеаринова (від 35 до 45 %), пальмітинова (від 3 до 7 %), лінолева (від 3 до 8 %) і ліноленової (1 %). В олії ши міститься набагато більше неомильних речовин (до 17 %), ніж у какао-маслі; в середньому в олії карите міститься 8 % неомильних речовин. Вони являють собою знежирену фракцію, що складається з фенолів, токоферолів, трітерпенів (альфа-аміріна, лупеола, бутіроспермола, паркеола), стероїдів (кампестерол, стигмастерин, бета-ситостерин, альфа-спінастерол, дельта-7-авенастерол) і вуглеводнів (2–3 %). Олія також містить .
Виробництво
Виробництво олії проходить у декілька етапів. Спочатку збирають дозрілі плоди. Ця робота випадає на сезон дощів, коли збирають врожаї й інших культур. На всіх сільськогосподарських роботах зайняті жінки. Вони збирають падалицю на значній площі в радіусі до 3 км від будинку. Плоди в кошиках несуть на головах додому. Там заривають чани з плодами в землю і тримають щонайменше 12 днів, щоб м'якоть згнила і було легше витягти насіння. Насіння потім варять, щоб воно не проросло. На наступному етапі насіння безперервно смажать протягом чотирьох днів, після чого його можна зберігати дев'ять місяців. Для виготовлення 1 кг олії потрібно 10 кг дров.
У процесі вироблення олії шкірку насіння подрібнюють і видаляють; серцевину смажать протягом 24 годин, а потім дроблять за допомогою каменю. Після цього товчуть у ступці й отримують коричневу пасту. У пасту додають воду. Три або чотири жінки інтенсивно місять масу і заміняють одна одну кожні кілька хвилин. Отриману суміш вручну кілька разів полощуть у воді, щоразу отримують дедалі світлішу піну й зливають більш важкі залишки. Процес вимагає великої кількості води. Піну багато годин поспіль кип'ятять, потім знімають верхній шар відвару та охолоджують його — у результаті отримують олію ши.
Застосування
Більшу частину олії, яку виробляють африканські домогосподарства, вони ж споживають у їжу, а надлишки продають на місцевих ринках. У Європі олію, отриману механічним переробленням, використовують для приготування їжі: як сировину для виробництва маргарину та як замінник какао-масла і для виробництва косметики.
Африканці широко використовують олію ши в косметичних цілях. Вона має м'який приємний запах і добре поєднується з ефірними оліями, що дозволяє надати олії бажаний аромат. Продавці в інтернеті рекламують олію карите як зволожувальний і пом'якшувальний засіб, яке пропонують використовувати для омолодження шкіри і лікування сухого пошкодженого волосся. Попри наявність нечисленних досліджень протизапального ефекту компонентів цієї олії, докази інших його номінальних параметрів відсутні; глибоких його досліджень з медичної точки зору не проводилося.
Африканське населення використовує олію карите в мазі для лікування шкірних захворювань. Вважається, що вона допомагає загоєнню дрібних ран і тріщин на шкірі. Також олію використовують для догляду за барабанними перетинками та шкірою навколо очей.
У господарських цілях олію ши використовують як герметик для глинобитних стін. Найчастіше жир наносять на зовнішні стіни, вікна та двері для гідроізоляції в сезон дощів.
Торгівля
Жінки продають насіння та олію дерева ши поруч із будинками та на місцевих ринках. Торгівля олією в країнах, де її виготовляють, є головним видом жіночого підприємництва. Торгівлю ведуть цілий рік, при цьому ціни на неї протягом року значно змінюються. Насіння та олія коштують найдешевше в сезон дощів, коли дерева карите плодоносять і на місцевому ринку олії спостерігається перевиробництво. У сухий сезон, коли олії на ринку відносно мало, її ціна зростає вдвічі.
Жінки часто продають олію оптовим торговкам, які потім везуть її в міста. Оптова торгівля олією дозволяє жінкам виручити більше грошей. Торговки на північному сході Гани мало не кожен день закуповують у сусідніх Буркіна-Фасо та Нігері партії олії в 100 кг за 20 доларів США та перепродають їх зі значною націнкою великим підприємцям (серед яких є і чоловіки), які поставляють олію на експорт.
Все частіше експортують насіння дерев, а не готову олію. Пов'язано це з тим, що європейські фірми вважають за краще використовувати механізовані технології вилучення олії з насіння, бо вони є дешевшими та надійнішими для отримання продукції необхідної якості. Крім того, африканські країни не можуть поставити на ринок достатню кількість олії, оскільки африканські жінки не бажають брати участь у трудомісткому, але низькооплачуваному експортному виробництві. У певному сенсі на світовий ринок надходять надлишки олії, які не спожили в Африці.
Великим виробником і експортером олії ши є Буркіна-Фасо. 1937 року країна експортувала до Франції 2927 тонн олії. Після здобуття незалежності Буркіна-Фасо почала швидко нарощувати експорт олії, і до 1960-х років вона стала третім за значущістю експортним товаром у цій країні. Правда, експорт олії дещо впав через різкі коливання цін та посилену конкуренцію на світовому ринку, низьку врожайність дерев карите та недостатню продуктивність кустарного виробництва.
Основними покупцями насіння та олії є продовольчі компанії з Франції, Великої Британії, Скандинавських країн і США. При цьому 90 % попиту припадає на виробників шоколаду, які використовують олію ши як замінник какао-олії. Дедалі більший попит припадає на косметичні фірми, що виробляють на основі олії так звану натуральну косметику.
Примітки
- Минаев С. В. Эллас М., Карни Дж. Африканское масляное дерево: Феминизированная природная субсидия // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Серия 9: Востоковедение и африканистика. Реферативный журнал. — М. : Институт научной информации по общественным наукам РАН, 2008. — № 4 (16 липня). — С. 86-90. — ISSN 2219-8822.
- National Research Council. [1] — Washington, DC : The National Academies Press, 2006. — С. 311-312. з джерела 31 жовтня 2014
- Akihisa T, Kojima N, Kikuchi T, Yasukawa K, Tokuda H, T Masters E, Manosroi A, Manosroi J. Anti-inflammatory and chemopreventive effects of triterpene cinnamates and acetates from shea fat // J Oleo Sci. — 2010. — Vol. 59, no. 6 (16 July). — P. 273-280. — PMID 20484832 . з джерела 25 липня 2018. Процитовано 21 лютого 2021.
- Verma N, Chakrabarti R, Das RH, Gautam HK. Anti-inflammatory effects of shea butter through inhibition of iNOS, COX-2, and cytokines via the Nf-κB pathway in LPS-activated J774 macrophage cells // J Complement Integr Med. — 2012. — Vol. 9:Article 4 (16 July). — DOI: . — PMID 22499721 . з джерела 9 червня 2018. Процитовано 21 лютого 2021.
Література
- Ellas M., Carney J. African shea butter: A feminized subsidy from nature // Africa. — Edinburgh, 2007. — Т. 37, № 1 (16 липня). — С. 37-57.
- Минаев С. В. Эллас М., Карни Дж. Африканское масляное дерево: Феминизированная природная субсидия // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Серия 9: Востоковедение и африканистика. Реферативный журнал. — М. : Институт научной информации по общественным наукам РАН, 2008. — № 4 (16 липня). — С. 86-90. — ISSN 2219-8822.
- National Research Council. [2] — Washington, DC : The National Academies Press, 2006. з джерела 31 жовтня 2014
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oliya shi abo oliya karite roslinna oliya yaku dobuvayut iz nasinnya dereva shi Oliya shi tverda maye priyemnij nizhnij gorihovij zapah Kolir mozhe buti bilim abo kremovim Konsistenciya oliyi shi za kimnatnoyi temperaturi podibna do konsistenciyi pryazhenogo masla Oliyu vzhivayut u yizhu vikoristovuyut u harchovij promislovosti ta vigotovlyayut iz neyi mazi ta kosmetichni zasobi Nasinnya dereva shi sirovina dlya virobnictva oliyi Pershim yevropejskim mandrivnikom yakij poznajomivsya z virobnictvom oliyi shi buv shotlandec Mungo Park U svoyih tvorah vin osoblivo vidznachiv harchovi vlastivosti oliyi yiyi zdatnist zberigatisya svizhoyu bez soli protyagom roku a takozh smak yakij ne postupayetsya krashomu vershkovomu maslu SkladOliya shi v osnovnomu skladayetsya z trigliceridiv ta maye nastupni zhirni kisloti oleyinova vid 40 do 55 stearinova vid 35 do 45 palmitinova vid 3 do 7 linoleva vid 3 do 8 i linolenovoyi 1 V oliyi shi mistitsya nabagato bilshe neomilnih rechovin do 17 nizh u kakao masli v serednomu v oliyi karite mistitsya 8 neomilnih rechovin Voni yavlyayut soboyu znezhirenu frakciyu sho skladayetsya z fenoliv tokoferoliv triterpeniv alfa amirina lupeola butirospermola parkeola steroyidiv kampesterol stigmasterin beta sitosterin alfa spinasterol delta 7 avenasterol i vuglevodniv 2 3 Oliya takozh mistit VirobnictvoZhinki misyat pastu z nasinnya Virobnictvo oliyi prohodit u dekilka etapiv Spochatku zbirayut dozrili plodi Cya robota vipadaye na sezon doshiv koli zbirayut vrozhayi j inshih kultur Na vsih silskogospodarskih robotah zajnyati zhinki Voni zbirayut padalicyu na znachnij ploshi v radiusi do 3 km vid budinku Plodi v koshikah nesut na golovah dodomu Tam zarivayut chani z plodami v zemlyu i trimayut shonajmenshe 12 dniv shob m yakot zgnila i bulo legshe vityagti nasinnya Nasinnya potim varyat shob vono ne proroslo Na nastupnomu etapi nasinnya bezperervno smazhat protyagom chotiroh dniv pislya chogo jogo mozhna zberigati dev yat misyaciv Dlya vigotovlennya 1 kg oliyi potribno 10 kg drov U procesi viroblennya oliyi shkirku nasinnya podribnyuyut i vidalyayut sercevinu smazhat protyagom 24 godin a potim droblyat za dopomogoyu kamenyu Pislya cogo tovchut u stupci j otrimuyut korichnevu pastu U pastu dodayut vodu Tri abo chotiri zhinki intensivno misyat masu i zaminyayut odna odnu kozhni kilka hvilin Otrimanu sumish vruchnu kilka raziv poloshut u vodi shorazu otrimuyut dedali svitlishu pinu j zlivayut bilsh vazhki zalishki Proces vimagaye velikoyi kilkosti vodi Pinu bagato godin pospil kip yatyat potim znimayut verhnij shar vidvaru ta oholodzhuyut jogo u rezultati otrimuyut oliyu shi ZastosuvannyaOliya shi yaku vikoristovuyut yak kosmetiku Milo z oliyi shi Bilshu chastinu oliyi yaku viroblyayut afrikanski domogospodarstva voni zh spozhivayut u yizhu a nadlishki prodayut na miscevih rinkah U Yevropi oliyu otrimanu mehanichnim pereroblennyam vikoristovuyut dlya prigotuvannya yizhi yak sirovinu dlya virobnictva margarinu ta yak zaminnik kakao masla i dlya virobnictva kosmetiki Afrikanci shiroko vikoristovuyut oliyu shi v kosmetichnih cilyah Vona maye m yakij priyemnij zapah i dobre poyednuyetsya z efirnimi oliyami sho dozvolyaye nadati oliyi bazhanij aromat Prodavci v interneti reklamuyut oliyu karite yak zvolozhuvalnij i pom yakshuvalnij zasib yake proponuyut vikoristovuvati dlya omolodzhennya shkiri i likuvannya suhogo poshkodzhenogo volossya Popri nayavnist nechislennih doslidzhen protizapalnogo efektu komponentiv ciyeyi oliyi dokazi inshih jogo nominalnih parametriv vidsutni glibokih jogo doslidzhen z medichnoyi tochki zoru ne provodilosya Afrikanske naselennya vikoristovuye oliyu karite v mazi dlya likuvannya shkirnih zahvoryuvan Vvazhayetsya sho vona dopomagaye zagoyennyu dribnih ran i trishin na shkiri Takozh oliyu vikoristovuyut dlya doglyadu za barabannimi peretinkami ta shkiroyu navkolo ochej U gospodarskih cilyah oliyu shi vikoristovuyut yak germetik dlya glinobitnih stin Najchastishe zhir nanosyat na zovnishni stini vikna ta dveri dlya gidroizolyaciyi v sezon doshiv TorgivlyaZhinki prodayut nasinnya ta oliyu dereva shi poruch iz budinkami ta na miscevih rinkah Torgivlya oliyeyu v krayinah de yiyi vigotovlyayut ye golovnim vidom zhinochogo pidpriyemnictva Torgivlyu vedut cilij rik pri comu cini na neyi protyagom roku znachno zminyuyutsya Nasinnya ta oliya koshtuyut najdeshevshe v sezon doshiv koli dereva karite plodonosyat i na miscevomu rinku oliyi sposterigayetsya perevirobnictvo U suhij sezon koli oliyi na rinku vidnosno malo yiyi cina zrostaye vdvichi Zhinki chasto prodayut oliyu optovim torgovkam yaki potim vezut yiyi v mista Optova torgivlya oliyeyu dozvolyaye zhinkam viruchiti bilshe groshej Torgovki na pivnichnomu shodi Gani malo ne kozhen den zakupovuyut u susidnih Burkina Faso ta Nigeri partiyi oliyi v 100 kg za 20 dolariv SShA ta pereprodayut yih zi znachnoyu nacinkoyu velikim pidpriyemcyam sered yakih ye i choloviki yaki postavlyayut oliyu na eksport Vse chastishe eksportuyut nasinnya derev a ne gotovu oliyu Pov yazano ce z tim sho yevropejski firmi vvazhayut za krashe vikoristovuvati mehanizovani tehnologiyi viluchennya oliyi z nasinnya bo voni ye deshevshimi ta nadijnishimi dlya otrimannya produkciyi neobhidnoyi yakosti Krim togo afrikanski krayini ne mozhut postaviti na rinok dostatnyu kilkist oliyi oskilki afrikanski zhinki ne bazhayut brati uchast u trudomistkomu ale nizkooplachuvanomu eksportnomu virobnictvi U pevnomu sensi na svitovij rinok nadhodyat nadlishki oliyi yaki ne spozhili v Africi Velikim virobnikom i eksporterom oliyi shi ye Burkina Faso 1937 roku krayina eksportuvala do Franciyi 2927 tonn oliyi Pislya zdobuttya nezalezhnosti Burkina Faso pochala shvidko naroshuvati eksport oliyi i do 1960 h rokiv vona stala tretim za znachushistyu eksportnim tovarom u cij krayini Pravda eksport oliyi desho vpav cherez rizki kolivannya cin ta posilenu konkurenciyu na svitovomu rinku nizku vrozhajnist derev karite ta nedostatnyu produktivnist kustarnogo virobnictva Osnovnimi pokupcyami nasinnya ta oliyi ye prodovolchi kompaniyi z Franciyi Velikoyi Britaniyi Skandinavskih krayin i SShA Pri comu 90 popitu pripadaye na virobnikiv shokoladu yaki vikoristovuyut oliyu shi yak zaminnik kakao oliyi Dedali bilshij popit pripadaye na kosmetichni firmi sho viroblyayut na osnovi oliyi tak zvanu naturalnu kosmetiku PrimitkiMinaev S V Ellas M Karni Dzh Afrikanskoe maslyanoe derevo Feminizirovannaya prirodnaya subsidiya Socialnye i gumanitarnye nauki Otechestvennaya i zarubezhnaya literatura Seriya 9 Vostokovedenie i afrikanistika Referativnyj zhurnal M Institut nauchnoj informacii po obshestvennym naukam RAN 2008 4 16 lipnya S 86 90 ISSN 2219 8822 National Research Council 1 Washington DC The National Academies Press 2006 S 311 312 z dzherela 31 zhovtnya 2014 Akihisa T Kojima N Kikuchi T Yasukawa K Tokuda H T Masters E Manosroi A Manosroi J Anti inflammatory and chemopreventive effects of triterpene cinnamates and acetates from shea fat J Oleo Sci 2010 Vol 59 no 6 16 July P 273 280 PMID 20484832 z dzherela 25 lipnya 2018 Procitovano 21 lyutogo 2021 Verma N Chakrabarti R Das RH Gautam HK Anti inflammatory effects of shea butter through inhibition of iNOS COX 2 and cytokines via the Nf kB pathway in LPS activated J774 macrophage cells J Complement Integr Med 2012 Vol 9 Article 4 16 July DOI 10 1515 1553 3840 1574 PMID 22499721 z dzherela 9 chervnya 2018 Procitovano 21 lyutogo 2021 LiteraturaEllas M Carney J African shea butter A feminized subsidy from nature Africa Edinburgh 2007 T 37 1 16 lipnya S 37 57 Minaev S V Ellas M Karni Dzh Afrikanskoe maslyanoe derevo Feminizirovannaya prirodnaya subsidiya Socialnye i gumanitarnye nauki Otechestvennaya i zarubezhnaya literatura Seriya 9 Vostokovedenie i afrikanistika Referativnyj zhurnal M Institut nauchnoj informacii po obshestvennym naukam RAN 2008 4 16 lipnya S 86 90 ISSN 2219 8822 National Research Council 2 Washington DC The National Academies Press 2006 z dzherela 31 zhovtnya 2014