Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нурагічна цивілізація також відома як Нурагічна культура доісторична цивілізація або культура на Сардинії Італія другому

Нурагічна цивілізація

Нурагічна цивілізація

Нурагічна цивілізація, також відома як Нурагічна культура — доісторична цивілізація або культура на Сардинії (Італія), другому за величиною острові в Середземному морі, що існувала з 18 століття до Р.Х. (бронзова доба) (або з 23 століття до Р.Х. ) аж до римської колонізації у 238 р. до Р.Х. Інші вважають, що культура існувала принаймні до 2-го століття по Р.Х. , а в деяких областях, а саме в [en], до 6-го століття по Р.Х. або, можливо, навіть до 11 століття по Р.Х.

Нурагічна цивілізація
image
Названо на честь Нураги
Походить з Сардинія
Місце розташування Сардинія
Попередник Боннанарська культура
Час/дата початку
Час/дата закінчення 400 до н. е.
image Нурагічна цивілізація у Вікісховищі
image
Су-Нураксі-ді-Баруміні, включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО з 1997 року
image
Нураг Санту-Антіне у Торральба

Прикметник «нурагічний» не є ані автонімом, ані етнонімом. Він походить від найхарактернішої пам’ятки острова, нурагі, типу вежі-фортеці, яку стародавні жителі Сардині будували у великій кількості, починаючи приблизно з 1800 року до Р.Х.. Сьогодні понад 7000 нурагів усіяні ландшафтом Сардинії.

Жодних письмових згадок про цю цивілізацію не виявлено , за винятком кількох можливих коротких епіграфічних документів, що належать до останніх етапів Нурагічної цивілізації. Єдина письмова інформація походить із класичної літератури греків і римлян, та її можна вважати більше міфічною, ніж історичною.

Історія

Донурагічна Сардинія

image
Один із Domus de janas некрополя Монте-Сісері, Путіфігарі
image
Донурагічний комплекс Монте-д'Аккодді

За кам'яної доби острів вперше заселили люди, які прибули туди в епоху палеоліту та неоліту з Європи та Середземномор'я. Найдавніші поселення були виявлені у центральній і північній Сардинії ([en]). На острові розвинулося кілька пізніших культур, наприклад Оцієрська культура (3200−2700 рр. до Р. Х.). Економіка була заснована на землеробстві, скотарстві, рибальстві та торгівлі з материком. З розповсюдженням металургії на острові також з'явилися срібні та мідні речі та зброя. :16

У 2014 році Сардинія раннього халколіту була визначена як один із найдавніших центрів видобутку срібла у світі. Це відбулося у 4-му тисячолітті до Р. Х..

Залишки цього періоду включають сотні менгірів (називаються perdas fittas) і дольменів, понад 2400 гробниць - гіпогеймів, які називаються domus de Janas, [en], що представляють воїнів або жіночі фігури, і східчасту піраміду Монте-д'Аккодді, поблизу Сассарі, що демонструють певну схожість з монументальним комплексом [en] (Андалусія) та пізнішими талайотами на Балеарських островах. На думку деяких вчених, подібність між цією структурою та спорудами, знайденими в Месопотамії, пов’язана з культурним впливом, що надходив зі Східного Середземномор’я. :16 

Вівтар Монте-д'Аккодді вийшов з ужитку, починаючи з бл. 2000 р. до Р. Х., коли на острові з'явилася культура дзвоноподібних келихів (КДК), що на той час була поширена майже у всій Західній Європі. КДК прибули на Сардинію з двох різних регіонів: по-перше, з Іспанії та південної Франції, а по-друге, з Центральної Європи, через Апеннінський півострів

Нурагічна ера

Рання бронзова доба

image
Кераміка Боннанаро, Національний музей Санна, Сассарі
image
Альбуччу (Арцакена), приклад протонурагів
image
Мечі культури Боннанаро (фаза А2) із Сант'Іроксі, Дечимопутцу

Боннанарська культура була останньою еволюцією КДК на Сардинії (бл. 1800–1600 рр. до Р. Х.) і демонструвала кілька подібностей із сучасною [en] у північній Італії. Ці дві культури мали спільні риси матеріальної культури, такі як недекорована кераміка з ручками у формі сокири.

Цей вплив міг поширитися на Сардинію через Корсику, де вона поглинула нові архітектурні техніки (такі як циклопічна кладка), які вже були широко поширені на острові.

У той час на острів прибули нові народи, які прибули з материка, принесли з собою нові релігійні філософії, нові технології та новий спосіб життя, зробивши попередні застарілими або переосмисливши їх. :362:25–27 

Широке поширення бронзи принесло численні вдосконалення. З новим сплавом міді та олова (або миш'яку) був отриманий твердіший і стійкіший метал, придатний для виготовлення знарядь, що використовуються в сільському господарстві, на полюванні та у війні. З цього періоду датується будівництво так званого прото-нурагі, платформоподібної структури, яка знаменує собою першу фазу нурагічної доби. Ці будівлі дуже відрізняються від класичних нурагів, маючи неправильну планіметрію та дуже кремезний вигляд.

Середня та пізня бронза

Докладніше: Нураги
image
Нураг Лоза, Аббасанта

До середини 2-го тис. до н. е. нураги, що розвинулися з попередніх протонурагів, є мегалітичними вежами у формі усіченого конуса; кожна нурагічна вежа мала принаймні внутрішню толосну камеру, а найбільші вежі могли мати до трьох накладених одна на одну толосних камер. Вони широко поширені по всій Сардинії, приблизно один нураг на кожні три квадратних кілометри. :9 

Ранні грецькі історики та географи міркували про таємничі нураги та їх будівельників. Вони описали наявність казкових споруд, званих дайдалеями, від імені Дедала, який, побудувавши свій лабіринт на Криті, перебрався на Сицилію, а потім на Сардинію. :9

Сучасні теорії щодо їх використання включають соціальні, військові, релігійні чи астрономічні ролі, як печі чи гробниці. Хоча це питання вже давно викликає суперечки серед вчених, сучасний консенсус полягає в тому, що вони були побудовані як захисні споруди, що містили комори та силоси.

image
Толос [en], Ізілі
image
Графічна реконструкція нурагічного села

У другій половині 2-го тисячоліття до нашої ери археологічні дослідження довели збільшення розмірів поселень, побудованих навколо деяких з цих споруд, які часто розташовувалися на вершині пагорбів. Можливо, з міркувань захисту до оригінальних веж були додані нові, з’єднані стінами з прорізами, які утворювали складний нураг.

Серед найвідоміших з численних існуючих нурагів є Су-Нураксі-ді-Баруміні, Санту-Антіне в Торральбі, [en] в Аббазанті, [en] в Альгеро, [en] у Віллановафорру, [en] в Гоннезі та [en] в Орролі. Найбільший нураг, такий як нураг Аррубіу, міг досягати висоти приблизно 25–30 м і міг складатися з 5 основних веж, захищених кількома шарами мурів, загалом із десятками додаткових веж. Було припущено, що деякі з нинішніх сардинських сіл простежують своє походження безпосередньо від нурагічних, включаючи, можливо, ті, що містять корінь Нур-/Нор- у своїй назві (наприклад, Нурачі, Нурамініс, Нуррі, Нураллао, Норагугуме ).

image
Санту-Антіне в Торральбі, внутрішній коридор

Невдовзі на Сардинії, землі, багатій на рудники, зокрема мідь і свинець, розпочалось будівництво численних печей для виробництва сплавів, що продавалися в Середземноморському басейні. Сардинці стали кваліфікованими металургами; вони були одними з головних виробників металу в Європі і виготовляли широкий спектр бронзових предметів. Нова зброя, така як мечі, кинджали та сокири, передувала свердлам, шпилькам, персням, браслетам, статуеткам і вотивним човнам, які демонструють тісний зв’язок з морем. Можливо, олово приваблювало торговців бронзової доби з Егейського моря, де доступна мідь, але олова для виготовлення бронзи мало. Виявлено перший плавильний шлак, який можна перевірити, його поява в скарбничці стародавнього олова підтверджує місцеву виплавку, а також лиття. Зазвичай згадуються джерела олова та торгівля в давні часи на Піренейському півострові або в Корнуоллі . Ринки збуту — цивілізації, що розташовувались в регіонах з бідними ресурсами металу, такі як Мікенська цивілізація, Кіпр і Крит, а також Піренейський півострів, факт, який може пояснити культурну подібність між ними та цивілізацією нурагів і присутність у нурагських місцях мікенської, західної та центральної критської та кіпрської кераміки пізньої бронзової доби, а також місцевих копій, зосереджених у півдюжині знахідок, які, здається, функціонували як «шлюзи-спільноти».

Зв'язок з народами моря

Див. також: народи моря

Наприкінці бронзової доби (14–13–12 ст. до Р. Х.) відбулася велика міграція так званих народів моря, описана в давньоєгипетських джерелах. Вони знищили мікенські та хетські міста, а також напали на Єгипет. За словами Джованні Угаса, шердани, одне з найважливіших племен народів моря, варто ототожнювати з нурагськими сардинцями. Цю ідентифікацію також підтримали [en], Гордон Чайлд, [en], [en] і Карлос Роберто Зореа з Мадридського університету Комплутенсе. Інша гіпотеза полягає в тому, що вони прибули на острів приблизно в 13 або 12 столітті до Р.Х. після невдалого вторгнення в Єгипет. Проте ці теорії залишаються суперечливими. Сімонід із Кеоса та Плутарх розповідали про набіги сардинців на острів Крит у той самий період, коли народ моря вдерлися в Єгипет. Це принаймні підтверджує, що нурагічні сардинці часто відвідували східне Середземне море. Подальші докази походять із нурагічної кераміки 13-го століття до Р.Х., знайденої в Тиринфі, [en], [en]Хала Султан Текке і на Сицилії в Ліпарі та в районі Агрідженто, уздовж морського шляху, що з'єднує західне та східне Середземномор'я.

image
Бронзова модель нурагів, 10 століття до Р.Х.

Нещодавно археолог Адам Зерталь припустив, що ізраїльський [en], дім біблійного діяча Сісери, можна ототожнити з місцем [en]» і що це було нурагічне місце, що свідчить про те, що він походить від народу Шерден з Сардинії. Те саме підтвердив Бар Шей з Хайфського університету.

Залізна доба

Археологи традиційно визначають нурагічний період 900 р. до Р. Х. — 500 р. до Р. Х. (залізна доба) як епоху аристократії. Виготовляли вишукану кераміку разом із все більш досконалими знаряддями праці та покращували якість зброї.

З розквітом торгівлі металургійна продукція та інші промислові товари експортувалися в усі куточки Середземномор’я, від Близького Сходу до Іспанії та Атлантики. У селах збільшувала кількість хатин і загалом спостерігався значний приріст населення. Будівництво нурагів припинилося (багато з них були залишені або частково розібрані, починаючи з 1150 р. до Р. Х. ), і індивідуальні гробниці замінили колективні поховання (гробниці велетнів).

Але справжнім проривом того періоду, за словами археолога Джованні Лілліу, була політична організація, яка оберталася навколо парламенту села, що складався з голів і найвпливовіших людей, які збиралися для обговорення найважливіших питань.

Карфагенське та римське завоювання

Близько 900 року до Р.Х. фінікійці почали все частіше відвідувати Сардинію. Найпопулярнішими портами були Караліс, [en], [en], [en], [en], Боза та Ольбія.

Римський історик Юстин описує карфагенську експедицію на чолі з Малхом у 540 р. до н.е. проти все ще сильно нурагічної Сардинії. Експедиція провалилася, і це викликало політичну революцію в Карфагені, в якій переміг Магон. Він розпочав ще одну експедицію проти острова в 509 році до Р. Х., після того, як сардинці напали на прибережні міста фінікійців. За словами П’єро Бартолоні, саме Карфаген напав на фінікійські міста на узбережжі, а не на тубільців, які жили в цих містах разом із фінікійцями, оскільки зруйновані фінікійські міста, такі як Сулькіс або Монте-Сіраї, він постулював як населені переважно корінні сардинці . Карфагеняни, після ряду військових кампаній, під час яких Магон загинув і був замінений своїм братом Гамількаром, здолали сардинців і завоювали прибережну Сардинію, [en] з її копальнями та південні рівнини. Культура нурагів, можливо, збереглася в гірських внутрішніх районах острова.

У 238 році до нашої ери карфагеняни, в результаті поразки від римлян у Першій Пунічній війні, віддали Сардинію Риму. Сардинія разом із Корсикою стала римською провінцією (Корсика й Сардинія), проте грецький географ Страбон підтверджує збереження у внутрішніх районах острова нурагічної культури навіть у часи імперії.

Суспільство

image
Бронзова скульптура вождя нурагів з Ути

Релігія відігравала значну роль у нурагічному суспільстві, що привело вчених до гіпотези, що нурагська цивілізація була теократією.

На деяких нурагських бронзових виробах чітко зображені фігури вождів-королів, яких можна впізнати за тим, що вони одягнені в плащі та з посохом із босами. Також зображені інші класи, включаючи шахтарів, ремісників, музикантів, борців (останні подібні до представників мінойської цивілізації) та багатьох бійців, що спонукало вчених думати про войовниче суспільство з точним військовим поділом (лучники, піхотинці). Різний однострій міг належати різним кантонам чи кланам або різним військовим підрозділам. Роль священника, можливо, виконували жінки. Деякі маленькі вироби з бронзи також дають підказки про нурагічний особистий догляд і моду. Жінки зазвичай мали довге волосся; чоловіки плели дві довгі коси з кожного боку обличчя, а волосся на голові було дуже коротко підстрижене або закрите шкіряним ковпаком.

Села

image
Хатина біля нурага Пальмавера, Альгеро

Нурагська цивілізація, ймовірно, базувалася на кланах, кожен з яких був під орудою вождя, який проживав у комплексі нурагів, :241  з простими людьми, які жили в сусідніх селах у кам’яних круглих будинках із солом’яними дахами, подібних до сучасних піннетт — вівчарів Барбаджії.

Наприкінці бронзової доби та на етапах ранньої залізної доби будинки будувались за складнішим планом, з кількома кімнатами, які часто розташовувалися навколо внутрішнього двору; у нурагічному поселенні Сант'Імбеніа, розташованому на узбережжі, деякі споруди використовувалися не для проживання, а для зберігання дорогоцінних металів, їжі та інших товарів, і вони були побудовані навколо величезної площі, інтерпретованої археологами як ринок. Будівництво прямокутних будинків і споруд з висушеної цегли засвідчено на деяких місцях по всьому острову з пізньої бронзової доби.

Управління водою мало важливе значення для нурагів, більшість складних нурагів мали принаймні колодязь; Нураг Аррубіу, наприклад, мав складну гідравлічну мережу для дренажу води . Іншим свідченням майстерності мешканців нурагів у створенні гідравлічних мереж є акведук Греману, єдиний відомий нурагічний акведук.

Під час останнього етапу бронзової доби та ранньої залізної доби на Сардинії з’явилися протоміські поселення з відкритими просторами, такими як мощені площі та вулиці, і спорудами, присвяченими певним функціям, таким як металеві майстерні, окремі будинки були забезпечені складськими приміщеннями та обслуговувалися інфраструктурою.

Племена

image
Гіпотетичне поширення племен нурагів
Найвідомішими народами цього острова є іліенси, балари та корси... ...

Під час усього другого тисячоліття і до першої половини I тисячоліття до нашої ери Сардинія була населена єдиною великою та однорідною культурною групою, представленою нурагами.

Століттями пізніше римські джерела описують острів як населений численними племенами, які поступово злилися культурно. Проте вони зберегли свою політичну ідентичність, і племена часто билися між собою за контроль над найціннішою землею. Найважливіші згадані нурагічні популяції:

  • [en] або іоли (пізніше діагесби), визначені стародавніми авторами як грецькі колоністи на чолі з Іолаєм (племінником Геракла) або троянські біженці, жили на території сучасної центральної та південної Сардинії. Грецькі історики повідомляли також, що на них неодноразово нападали карфагеняни та римляни, але марно.
  • [en] ототожнювали з культурою дзвоноподібних келихів.:22–32. Вони жили у районах: [en], Когінас і [en]. Ймовірно, вони належали до того самого походження, з якого походить [en] Балеарських островів.:22–32 
  • [en] жили в [en] та на Корсиці. Вони були визначені як нащадки культури Арцакена. На півдні Корсики у 2-му тисячолітті до нашої ери поряд з нурагічною розвивалася [en].


Культура

image
Бронзова скульптура воїна з чотирма очима і чотирма руками

Релігія

Зображення тварин, таких як бик, належать, швидше за все, донурагічним цивілізаціям, проте вони зберегли своє значення серед народу нурагів і часто зображувалися на кораблях, бронзових вазах, використовувалися в релігійних обрядах. Були знайдені невеликі бронзові скульптури із зображенням фігур напівлюдини-напівбика, а також персонажів із чотирма руками й очима та двоголового оленя: вони, ймовірно, мали міфологічне та релігійне значення. Інша свята тварина, яку часто зображували, це голуб. Релігійну роль також відігравали маленькі диски з геометричними візерунками, відомі як [en], хоча їхня функція ще не встановлена.

Ключовим елементом нурагічної релігії була родючість, пов’язана з чоловічою силою Бика-Сонця та жіночою – Води-Місяця. Згідно з дослідженнями вчених, існувала середземноморська Богиня-мати та Бог-Батько (Бабай). Важливу роль відігравали такі міфологічні герої, як Норакс, [en], Іолай та Арістей, полководці, що також вважалися божествами.

image
[en]

Розкопки показали, що нурагічні люди в певні періоди року збиралися у святих місцях, що зазвичай мали сидячі сходи та святу яму. У деяких священних місцях, таких як [en] у Фонні, [en] у Доргалі та [en] у Віллагранде-Стризаїлі, існували прямокутні храми з центральною святою кімнатою, у якій, можливо, був священний вогонь. Божества, яким поклонялися, невідомі, але, можливо, були пов’язані з водою або астрономічними сутностями (Сонце, Місяць, сонцестояння).

image
Священний «басейн» [en]

Деякі споруди могли відігравати «федеральну» роль Сардинії, як-от святилище [en] біля Серрі (одне з найбільших нурагічних святилищ, що охоплює понад 20 га), що містить як релігійні, так і цивільні будівлі: тут, за словами італійського історика Джованні Лілліу, головні клани центрального острова проводили свої збори, щоб підписувати союзи, вирішувати війни або укладати комерційні угоди. Також були місця для торгівлі. Відомо принаймні двадцять таких багатофункціональних структур, а саме: Санта-Крістіна в Паулілатіно та Сіліго; деякі з них були повторно використані як християнські храми (наприклад, кумбесії Сан-Сальваторе в Сінісі в Кабрасі). Деякі ритуальні басейни та ванни були побудовані в святилищах, таких як басейн Нураге Нурдоле, який працював через систему каналів.

Святі криниці

image
Святий колодязь Санта-Крістіна, Паулілатіно

Святі колодязі були спорудами, присвяченими культу вод. Хоча спочатку вони були віднесені до 8-6 століття до Р.Х., через передову техніку будівництва вони, швидше за все, відносяться до ранньої бронзової доби, коли Сардинія мала тісні відносини з мікенськими королівствами Греції та Криту, приблизно в 14-13 століттях до Р.Х.

Архітектура нурагічних святих колодязів відповідає тій самій моделі, що й нураги, основна частина складається з круглої кімнати з толосним склепінням з отвором на вершині. Монументальні сходи з’єднували вхід до цього підземного (гіпогейного) приміщення, головною функцією якого є збір води зі священного джерела. На зовнішніх стінах є кам’яні лави, куди віруючі клали жертви та релігійні предмети. Деякі місця також мали жертовні вівтарі. Деякі вчені вважають, що вони можуть бути присвячені Сардусу, одному з головних нурагічних божеств.

Священна яма, подібна до сардинської, була знайдена на заході Болгарії, біля села .

image
Нурагічний фонтан у [en]

Круглі будиночки з басейном

Починаючи з пізньої бронзової доби, в нурагічних поселеннях починає з’являтися особливий тип круглої споруди з центральним басейном і лавками, розташованими по всьому колу кімнати, найкращим прикладом цього типу споруди є ритуальний фонтан [en], поблизу Ольєни, де завдяки гідравлічному імплантату свинцевих труб вода виливалася з протомів у формі барана всередині басейну. Деякі археологи інтерпретували ці будівлі з ритуальною та релігійною функцією як термальні споруди.

Храми Мегарон

image
Мегаронний храм Дому-де-орджа

Розташовані в різних частинах острова та присвячені культу здорової води, ці унікальні будівлі є архітектурним проявом, який відбиває культурну життєздатність нурагічних народів та їхню взаємодію з середземноморськими цивілізаціями свого часу. Насправді багато вчених бачать у цих будівлях чужорідні егейські впливи. :109 

Вони мають прямолінійну форму з витягнутими назовні бічними стінками. Деякі, як храм Малькітту в Арзакені, є апсидальними, тоді як інші, такі як храм Са-Каркаредда у Віллагранде-Стризаїлі, завершуються круглою кімнатою. Вони оточені священними територіями під назвою теменос. Іноді в одному місці знаходять кілька храмів, як, наприклад, у випадку величезного святилища С'Арку-е-сос-форрос, де було розкопано багато мегаронних храмів зі складною рослинністю. Найбільшою і найкраще збереженою сардинської Мегарою є [en] в Естерцилі.

Гробниці велетнів

image
Гробниця велетня в Арцакені
Докладніше: Гробниці велетнів

Так звані «гробниці велетнів» були колективними похоронними спорудами, точна функція яких досі невідома, і які, можливо, розвинулися з витягнутих дольменів. Відносяться до всієї нурагічної ери аж до залізної доби, коли їх замінили ямні могили, і частіше зустрічаються в центральній частині острова. Вони були за планом був у формі голови бика.

Біля входу встановлювали великі кам'яні скульптури, відомі як бетілі (різновид тонкого менгіра, іноді з грубим зображенням чоловічих статевих органів або жіночих грудей). Іноді гробниці будували за технікою opus isodomum, де використовували камені тонкої форми, як, наприклад, у гігантських гробницях Мадау або в Ілої.

Мистецтво

Бронзові статуетки

image
Нурагічні бронзові статуетки, Національний археологічний та етнографічний музей Г. А. Санна (Сассарі)

Так звані [en] — маленькі бронзові статуетки, отримані за допомогою техніки лиття за втраченим воском ; вони можуть мати розмір до 39 см і являти собою сцени повсякденного життя, персонажів з різних соціальних класів, фігури тварин, божества, кораблі тощо.

Більшість із них були виявлені в різних місцях Сардинії; однак значна меншість також була знайдена в етруських місцях, зокрема гробницях, у центральній Італії (Вульчі, Ветулонія, Популонія, Маджоне) і Кампанії (Понтеканьяно), а також далі на південь у грецькій колонії Кротоне.

image
Статуя боксера з Монт'е-Прама
image
Статуя воїна з Монте-Прама

Велетні Монт'е-Прама

[en] — група з 32 (або 40) статуй заввишки до 2,5 м, знайдених у 1974 році поблизу Кабраса, у провінції Ористано. На них зображені воїни, лучники, борці, моделі нурагів і боксерів зі щитом і збройною рукавичкою.

Залежно від різних гіпотез, датування Колосів — назву, яку дав статуям археолог Джованні Лілліу :84–86  – коливається між XI та VIII століттями до Р.Х. . Якщо це додатково підтвердять археологи, як це вже зробив аналіз C-14, вони будуть найдавнішими антропоморфними скульптурами середземноморського регіону після єгипетських статуй, що передують курос античної Греції.

Вони мають дископодібні очі та східний одяг. Ймовірно, статуї зображували міфологічних героїв, що охороняють могилу; згідно з іншою теорією, вони могли бути свого роду пантеоном типових нурагічних божеств.

Їх знахідка довела, що цивілізація нурагів зберегла свої особливості та привнесла нові протягом століть, аж до фінікійської колонізації частини Сардинії.

Кераміка

image
Нурагічна ваза від Сардари

У кераміці майстерність і смак сардинських ремісників проявляються в основному в оздобленні поверхонь посудин, які, звичайно, використовувалися в ритуальних цілях під час складних церемоній, можливо, в деяких випадках навіть для подрібнення в кінці обряду, як глечики, знайдені на дні священних колодязів.

Кераміка також демонструє геометричні візерунки на світильниках, грушоподібних посудинах (за винятком Сардинії) і аскосі. Імпортні (наприклад, мікенські) і місцеві форми були знайдені в кількох місцях по всьому острову. Також знайдені на італійському півострові, Сицилії, в Іспанії та на Криті все вказує на те, що Сардинія була дуже добре інтегрована в стародавню торгівлю Середземного моря.

Мова

Мова (або мови), якою (або якими) говорили на Сардинії під час бронзової доби, невідома (і), оскільки немає письмових згадок про цей період, хоча останні дослідження показують, що приблизно у 8 столітті до Р.Х., (залізна доба), населення нурагів могло прийняти алфавіт, схожий на той, що використовувався на Евбеї.

За словами [en], [en] була схожа на [en] та давню іберійську мову з незначними індоєвропейськими домішками , але інші вважають, що вона була споріднена з етруською. Деякі вчені припускають, що в нурагічній Сардинії насправді існували різні мовні області (дві або більше), можливо, доіндоєвропейці та індоєвропейці. :241–254

Економіка

Економіка нурагів, принаймні на початку, здебільшого базувалася на сільському господарстві (нові дослідження показують, що вони були першими, хто практикував виноградарство у Західному Середземномор’ї ) і тваринництві, а також на рибальстві. Вироблялися також алкогольні напої, як-от вино та пиво, а також садівництво. Як і в сучасній Сардинії, 60% сільськогосподарських угідь було придатне лише для розведення великої рогатої худоби та овець. Ймовірно, як і в інших людських спільнотах, які мають худобу як традиційну економічну базу, власність цієї встановленої соціальної ієрархії. Наявність доріг для возів, що датуються 14 століттям до Р.Х, створює враження добре організованого суспільства. Знаки, знайдені в металевих злитках, свідчать про існування системи числення, яка використовувалася для обліку серед нурагів.

image
[en] з Нурагуса

Навігація відіграла важливу роль: історик П’єрлуїджі Монтальбано згадує про знахідку нурагічних якорів уздовж узбережжя, деякі з яких важили 100 кг. Це свідчить про те, що народ нурагів використовував ефективні кораблі, які могли досягати довжини до 15 м. Це дозволило їм подорожувати всім Середземномор’ям, встановлюючи комерційні зв’язки з мікенською цивілізацією (що підтверджується загальною формою гробниці толосу та обожнюванням биків), Іспанією, Італією, Кіпром, Ліваном. Такі предмети, як мідні злитки кіпрського типу, були знайдені на Сардинії, тоді як бронзова та нурагічна кераміка ранньої залізної доби була знайдена в Егейському регіоні на Кіпрі в Іспанії (Уельва, Таррагона, Малага, Теруель і Кадіс) аж до Гібралтарської протоки, а також в етруських центрах італійського півострова, таких як Ветулонія, Вульчі та Популонія (відомі в 9-6 століттях до Р.Х. за нурагічними статуями, знайденими в їхніх гробницях).

image
image
Мечі зі скарбу Монте-Ідда (Дечимопутцу)

Сардинія була багата на такі метали, як свинець і мідь. Археологічні знахідки довели хорошу якість нурагічної металургії, включаючи численного бронзового озброєння. Так звана «золота доба» цивілізації нурагів (кінець 2-го тис. до Р. Х., початок 1-го тис. до Р. Х.), можливо, збігся з піком видобутку металів на острові.

Широке використання бронзи, сплаву, який використовував олово, метал, який, однак, не був присутній на Сардинії, за винятком, можливо, єдиного родовища, додатково доводить здатність нурагів торгувати необхідними ресурсами. Дослідження 71 стародавнього шведського бронзового предмета, датованого епохою скандинавської бронзи у 2013 році, показало, що більша частина міді, яка використовувалася в той час у Скандинавії, надходила із Сардинії та Піренейського півострова. Виробництво заліза підтверджено на острові з 13 століття до Р.Х.

Генетика

Генетичне дослідження, опубліковане в Nature Communications у лютому 2020 року, дослідило останки 17 осіб, які ототожнюються з нурагічною цивілізацією. Виділені зразки Y-ДНК належали до гаплогрупи I2a1b1 (2 зразки), R1b1b2a, G2a2b2b1a1, R1b1b (4 зразки), J2b2a1 (3 зразки) та G2a2b2b1a1a, тоді як виділені зразки мтДНК належали до різних типів гаплогруп [en], [en], [en], [en], [en] і [en]. _ Дослідження виявило вагомі докази генетичної спадкоємності між нурагічною цивілізацією та ранішими неолітичними мешканцями Сардинії, які були генетично подібні до неолітичних народів Іберії та південної Франції. Встановлено, що вони походять приблизно на 80% від [en] (EEF) і 20% від [en] (WHG). Науковці вважають, що вони в основному походять від народів неолітичної культури кардіального посуду, що поширилася по всьому західному Середземномор’ю у Південній Європі бл. 5500 рік до Р. Х. Народ нурагів сильно відрізнявся від інших народів Європи бронзової доби майже відсутністю [en].

Дослідження 2021 року Villalba-Mouco et al. виявив можливий потік генів, що походить з Італійського півострова, починаючи з енеоліту. У доісторичній Сардинії компонент, пов’язаний з іранськими фермерами (або походженням із [en]), присутній у материковій Італії з часів неоліту (разом із компонентами EEF та WHG), поступово зростає від 0% у ранньому халколіті до приблизно 5,8% у бронзову добу. Відсутність компонента, пов’язаного з мадленцями, натомість виключатиме внески епохи енеоліту півдня Піренейського півострова .

Згідно з дослідженням Чінталапаті, Паттерсона та Мурджані 2022 року «На Сардинії більшість зразків бронзової доби не мають степового походження, пов’язаного зі скотарством. У кількох осіб ми знайшли докази степового походження», які прибуло приблизно у 2600 р. до Р.Х .

Примітки

  1. Cicilloni, Riccardo; Cabras, Marco (22 грудня 2014). Aspetti insediativi nel versante oreintale del Monte Arci (Oristano -Sardegna) tra il bronzo medio e la prima età del ferro. Quaderni (італ.). Soprintendenza Archeologia, belle arti e paesaggio per la città metropolitana di Cagliari e le province di Oristano e Sud Sardegna (25): 84. ISSN 2284-0834.
  2. Webster, Gary; Webster, Maud (1998). The chronological and cultural definition of Nuragic VII, AD 456-1015. Sardinian and Aegean Chronology: 383—398. ISBN . OCLC 860467990.
  3. G. Lilliu (1999) p. 11
  4. Belmuth, Miriam S. (2012). Nuragic Culture. У (ред.). The Oxford Companion to Archaeology (англ.). Т. 1: ‘Ache’—‘Hoho’. Oxford University Press. с. 534. ISBN .
  5. Martini, I. Peter; Chesworth, Ward (2010). Landscapes and Societies: Selected Cases (англ.). Springer Science & Business Media. с. 169. ISBN .
  6. Ugas, Giovanni (2016). Shardana e Sardegna. I popoli del mare, gli alleati del Nordafrica e la fine dei Grandi Regni. Cagliari, Edizioni Della Torre.
  7. Rowland, R. J. “When Did the Nuragic Period in Sardinia End.” Sardinia Antiqua. Studi in Onore Di Piero Meloni in Occasione Del Suo Settantesimo Compleanno, 1992, 165–175.
  8. (2017). Evo Antico Sardo: Dalla Sardegna Medio-Nuragica (100 a.C. c.) alla Sardegna Bizantina (900 d.C. c.). La storia di Sardegna. Т. I. с. 281. Da parte imperiale era dunque implicito il riconoscimento di una Sardegna barbaricina indomita se non libera e già in qualche modo statualmente conformata, dove continuava a esistere una civiltà o almeno una cultura d'origine nuragica, certo mutata ed evoluta per influenze esterne romane e vandaliche di cui nulla conosciamo tranne alcuni tardi effetti politici.
  9. Webster, Gary S.; Webster, Maud R. (1998). The Duos Nuraghes Project in Sardinia: 1985-1996 Interim Report. . 25 (2): 183—201. doi:10.2307/530578. ISSN 0093-4690. JSTOR 530578.
  10. Giovanni Lilliu (2006). (PDF). Edizioni Maestrali. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2012.
  11. Monoja, M.; Cossu, C.; Migaleddu, M. (2012). Parole di segni, L'alba della scrittura in Sardegna. Sardegna Archeologica, Guide e Itinerari. Sassari: Carlo Delfino Editore.
  12. Ugas, Giovanni (2013). I segni numerali e di scrittura in Sardegna tra l'Età del Bronzo e il i Ferro. У Mastino, Attilio; Spanu, Pier Giorgio; Zucca, Raimondo (ред.). Tharros Felix. Т. 5. Roma: Carocci. с. 295—377.
  13. Perra, M. (1993). La Sardegna nelle fonti classiche. Oristano: S'Alvure editrice.
  14. Ugas, Giovanni (2005). L'Alba dei Nuraghi. Cagliari: Fabula editrice. ISBN .
  15. Maria Grazia Melis (2014). Silver in Neolithic and Eneolithic Sardinia, in H. Meller/R. Risch/E. Pernicka (eds.), Metalle der Macht – Frühes Gold und Silber. 6. Mitteldeutscher Archäologentag vom 17. bis 19. Oktober 2013 in Halle (Saale). Halle: Landesmuseums für Vorgeschichte Halle.
  16. Luca Lai (2008). The Interplay of Economic, Climatic and Cultural Change Investigated Through Isotopic Analyses of Bone Tissue: The case of Sardinia 4000–1900 BC. с. 119. ISBN  — через Google Books.
  17. Ercole Contu, Sardegna Archeologica – L'Altare preistorico di Monte D'Accoddi, p. 65
  18. Giovanni Lilliu, Arte e religione della Sardegna prenuragica, p.132
  19. (PDF). sardegnacultura.it. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2018.
  20. Paolo Melis, I rapporti fra la Sardegna settentrionale e la Corsica nell'antica età del Bronzo
  21. Lilliu, Giovanni (2004). La civiltà dei Sardi dal paleolitico all'età dei nuraghi. Nuoro: Il Maestrale.
  22. Lilliu, Giovanni (1982). (PDF). Sassari: Delfino. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2012 — через Book on line from Sardegnadigiltallibrary.it.
  23. The strict patterning in the landscape of tombs and nuraghes was analyzed by Blake, Emma (April 2001). Constructing a Nuragic Locale: The Spatial Relationship between tombs and towers in Bronze Age Sardinia. American Journal of Archaeology. 105 (2): 145—161. doi:10.2307/507268. JSTOR 507268. S2CID 155610104.
  24. . (PDF). sardegnadigitallibrary.it. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2012. Процитовано 8 квітня 2018.
  25. Museo Nazionale Archeologico di Nuoro, Il Sarcidano: Orroli, Nuraghe Arrubiu [ 2015-06-30 у Wayback Machine.](італ.)
  26. , Breve storia di Sardegna, p. 25.
  27. . Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 3 травня 2015.
  28. Tin as a draw for traders was first suggested in the essay on Sardinian metallurgy by N. Gale and Z. Gale in Miriam S. Balmuth, ed. Studies in Sardinian Archaeology 3 (Oxford, 1987).
  29. R.F. Tylecote, M.S. Balmuth, R. Massoli-Novelli, "Copper and Bronze Metallurgy in Sardinia", Historia Metallica 17.2, (1983:63–77).
  30. Miriam S. Balmuth, ed. Studies in Sardinian Archaeology 3: Nuragic Sardinia and the Mycenaean World (Oxford, 1987) presents papers from a colloquium in Rome, September 1986; the view of "gateway-communities" from the Mycenaean direction is explored in T.R. Smith, Mycenaean Trade and Interaction in the West Central Mediterranean, 1600–100 B.C., 1987.
  31. . Sp Intervista. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 3 травня 2015.
  32. Nuovo studio dell'archeologo Ugas. 3 лютого 2017. È certo, i nuragici erano gli Shardana.
  33. Taramelli, Antonio (1982). Scavi e scoperte. 1903-1910 (італ.). Sassari: Carlo Delfino editore. OCLC 643856632. Ma io ritengo che le conseguenze della nostra osservazione sulla continuità degli elementi eneolitici in quelli della civiltà nuragica abbiano una portata maggiore di quella veduta dal collega mio; che cioè la civiltà degli Shardana siasi qui elaborata completamente, dai suoi germi iniziali, sia qui cresciuta, battagliera, vigorosa, e che lungi dal vedere nella Sardegna l'estremo rifugio di una razza dispersa, inseguita, come una fiera fuggente, dall'elemento semitico che venne qui ad azzannarla e a soggiogarla, noi dobbiamo vedere il nido donde essa spiegò un volo ardito, dopo aver lasciato una impronta di dominio, di lotta, di tenacia, sul suolo da lei guadagnato alla civiltà.
  34. Gordon Childe, Vere (1930). The Bronze Age. In the nuragic sanctuaries and hoards we find an extraordinary variety of votive statuettes and models in bronze. Figures of warriors, crude and barbaric in execution but full of life, are particularly common. The warrior was armed with a dagger and bow-and-arrows or a sword, covered with a two-horned helmet and protected by a circular buckler. The dress and armament leave no doubt as to the substantial identity of the Sardinian infantryman with the raiders and mercenaries depicted on Egyptian monuments as "Shardana". At the same time numerous votive barques, also of bronze, demonstrate the importance of the sea in Sardinian life.
  35. (2018). I popoli del Grande Verde : il Mediterraneo al tempo dei faraoni (італ.). Ragusa: Edizioni Storia e Studi Sociali. ISBN . OCLC 1038750254.
  36. Presentazione del libro "I Popoli del Grande Verde" di Sebastiano Tusa presso il Museo del Vicino Oriente, Egitto e Mediterraneo della Sapienza di Roma, (італ.). 21 березня 2018. Подія сталася на 12:12.
  37. Karageorghis, Vassos (2011). Handmade Burnished Ware in Cyprus and elsewhere in the Mediterranean. On cooking pots, drinking cups, loomweights and ethnicity in bronze age Cyprus and neighbouring regions: an international archaeological symposium held in Nicosia, November 6th-7th, 2010 (англ.). с. 90. ISBN . OCLC 769643982. It is most probable that among the Aegean immigrants there were also some refugees from Sardinia. This may corroborate the evidence from Medinet Habu that among the Sea Peoples there were also refugees from various part of the Mediterranean, some from Sardinia, the Shardana or Sherden. [...] It is probable that these Shardana went first to Crete and from there they joined a group of Cretans for an eastward adventure.
  38. Zorea, Carlos Roberto (2021). Sea peoples in Canaan, Cyprus and Iberia (12th to 10th centuries BC) (PDF). Madrid: .
  39. Pallottino, 2000, с. 119.
  40. Paola Ruggeri - Talos, l'automa bronzeo contro i Sardi: le relazioni più antiche tra Creta e la Sardegna (PDF). uniss.it. Процитовано 8 квітня 2018.
  41. (PDF). с. 34. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015.
  42. Gale, N.H. (2011). Source of the Lead Metal used to make a Repair Clamp on a Nuragic Vase recently excavated at Pyla-Kokkinokremos on Cyprus. У V. Karageorghis; O. Kouka (ред.). On Cooking Pots, Drinking Cups, Loomweights and Ethnicity in Bronze Age Cyprus and Neighbouring Regions. Nicosia.
  43. Cyprus and Sardinia in the Late Bronze Age: Nuragic table ware at Hala Sultan Tekke
  44. Santoni, Vincenzo; Sabatini, Donatella (2010). Relazione e analisi preliminare. Campagna di scavo (PDF) (Звіт). Gonnesa, Nuraghe Serucci. Т. IX, № 20072008.
  45. Siegel-Itzkovich, Judy (2 липня 2010). Long time archaeological riddle solved: Canaanite general was based in Wadi Ara. Jerusalem Post.
  46. Archaeological site could cast light on life of Biblical Villain Sisera. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). 27 листопада 2019. Процитовано 28 червня 2022. When you look at plans of sites of the Shardana in Sardinia, in the second millennium BCE, throughout this entire period, you can see wavy walls, you can see corridors... you can see high heaps of stones, which were developed into the classical nuraghic culture of Sardinia. The only good architectural parallels are found in Sardinia and the Shardana culture.
  47. Perra, Mauro. Crisi o collasso? La società indigena fra Bronzo Finale e Primo Ferro.
  48. Campus, Franco; Leonelli, Valentina; Lo Schiavo, Fulvia. (PDF). beniculturali.it. Bollettin o di Archeologia Online (італ.). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2016. Процитовано 30 липня 2017.
  49. Tronchetti, Carlo (2012). Quali aristocrazie nella Sardegna dell'età del Ferro?. Atti della XLIV Riunione Scientifica: La Preistoria e la Protostoria della Sardegna. Firenze: Istituto Italiano di Preistoria e Protostoria. с. 851—856. Процитовано 3 травня 2015.
  50. Bernardini, Paolo (2011). Necropoli della Prima Età del Ferroin Sardegna. Una riflessione su alcuni secoli perdutio, meglio, perduti di vista. academia.edu. Процитовано 8 квітня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  51. Bartoloni, Piero (2004). (PDF). Sardegna Archeologica, Guide e Itinerari. Т. 10 (вид. Nuova). Sassari: Carlo Delfino editore. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 13 жовтня 2022.
  52. . Geographica (д.-гр.). Т. 3, XVII.
  53. Rendeli, Marco. Il Progetto Sant'Imbenia. academia.edu. Процитовано 8 квітня 2018.
  54. De Rosa, Beatrice Alba Lidia. Sant'Imbenia (Alghero, SS). Il contributo dell'archeometria nella ricostruzione della storia e delle attività dell'abitato nuragico (PDF) (італ.).
  55. Mossa, Alberto (8 червня 2017). San Sperate (Ca-Sardegna), Via Monastir. Le ceramiche nuragiche del Bronzo recente II e finale: caratteristiche formali ed aspetti funzionali. Layers: Archeologia Territorio Contesti (2). doi:10.13125/2532-0289/2668.
  56. Lo Schiavo, Fulvia; Sanges, M. Il Nuraghe Arrubiu di Orroli.
  57. Fadda, Maria Ausilia. Gli architetti nuragici di Gremanu.
  58. (PDF). 20161222154027. Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
  59. Rendeli, Marco (2017). Moravetti, A.; Melis, P.; Foddai, L.; Alba, E. (ред.). La Sardegna nuragica Storia e Monumenti. Sassari: Carlo Delfino Editore.
  60. Pausanias. Hellados Periegesis [Description of Greece]. IX, 17, 5.
  61. Lilliu, Giovanni. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2012.
  62. Mancini, Paola (2011). Il santuario di Santa Vittoria di Serri (PDF). Campagna di scavo (італ.).
  63. Lilliu, Giovanni (1967). Al tempo dei nuraghi. La civiltà in Sardegna nei secoli. Turin: ERI. с. 22.
  64. Mitova-Dzonova, D. (1983). Megalithischer Brunnentempel protosardinischen Typs vom Dorf Garlo, Bez. Pernik. Sofia: Komitee fur Kultur.
  65. Salis, Gianfranco. Sa Sedda e Sos Carros di Oliena (італ.).
  66. (італ.). Ministero dei beni e delle attività culturali e del turismo. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017.
  67. Paglietti, Giacomo (January 2009). Le rotonde con bacile di età nuragica. Rivista di Scienze Preistoriche (італ.).
  68. Lilliu, Giovanni (2006). (PDF). Nuoro: Edizioni Il Maestrale. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2012 — через Book on line from Sardegnadigitallibrary.it.
  69. Andreoli, Alice (27 липня 2007). L'armata sarda dei Giganti di pietra. Il Venerdì di Repubblica. Rome: Gruppo Editoriale L'Espresso: 82—83.
  70. Leonelli, Valentina (2012). Restauri Mont'e Prama, il mistero dei giganti. Archeo. Attualità del Passato (італ.): 26—28. Процитовано 21 листопада 2012.
  71. AA. VV., Le sculture di Mont'e Prama - Contesto, scavi e materiali, p.51
  72. Ferrer, Eduardo Blasco, ред. (2010). Paleosardo: Le radici linguistiche della Sardegna neolitica [Paleosardo: The Linguistic Roots of Neolithic Sardinian]. De Gruyter Mouton.
  73. . www.unica.it. Università degli studi di Cagliari. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 8 квітня 2018.
  74. Montalbano, Pierluigi (July 2009). SHRDN, Signori del mare e del metallo. Nuoro: Zenia. ISBN .
  75. L'insediamento Nuragico di sa osa cabras or, il sito e i materiali.
  76. Manunza, Maria Rosaria (21 грудня 2016). Manufatti nuragici e micenei lungo una strada dell'età del bronzo presso Bia 'e Palma - Selargius (CA). Quaderni (27): 147—200.
  77. Revisiting Late Bronze Age oxhide ingots – Meanings questions and perspectives.
  78. Fundoni, Giovanna. Le ceramiche nuragiche nella Penisola Iberica e le relazioni tra la Sardegna e la Penisola Iberica nei primi secoli del I millennio a.c. Atti della Xliv Riunione Scientifica "la Preistoria e la Protostoria della Sardegna". Процитовано 3 травня 2015.
  79. Ling, Johan; Stos-Gale, Zofia; Grandin, Lena; Billström, Kjell; Hjärthner-Holdar, Eva; Persson, Per-Olof (2014). Moving metals II: Provenancing Scandinavian Bronze Age artefacts by lead isotope and elemental analyses. Journal of Archaeological Science. 41: 106—132. doi:10.1016/j.jas.2013.07.018.
  80. Mossa, Alberto (21 грудня 2016). La siderurgia quale indicatore di contatti tra la Sardegna e Cipro: il caso del settore nuragico di Via Monastir di San Sperate (CA). Quaderni (27): 107—124. Процитовано 8 квітня 2018 — через www.quaderniarcheocaor.beniculturali.it.
  81. Marcus et al., 2020, Supplementary Data 1, A Master Table.
  82. Marcus et al., 2020, с. 5—6.
  83. Marcus et al., 2020, с. 3.
  84. Marcus et al., 2020, с. 2, 9.
  85. Clemente, Florian; Unterländer, Martina; Dolgova, Olga; Amorim, Carlos Eduardo G.; Coroado-Santos, Francisco; Neuenschwander, Samuel; Ganiatsou, Elissavet; Cruz Dávalos, Diana I.; Anchieri, Lucas; Michaud, Frédéric; Winkelbach, Laura (13 травня 2021). The genomic history of the Aegean palatial civilizations. Cell (англ.). 184 (10): 2565—2586.e21. doi:10.1016/j.cell.2021.03.039. ISSN 0092-8674. PMC 8127963. PMID 33930288.
  86. Villalba-Mouco, Vanessa та ін. (2021). Genomic transformation and social organization during the Copper Age–Bronze Age transition in southern Iberia. Science Advances. 7 (47): eabi7038. doi:10.1126/sciadv.abi7038. :10810/54399. PMC 8597998. PMID 34788096.
  87. Manjusha Chintalapati, Nick Patterson, Priya Moorjani, Reconstructing the spatiotemporal patterns of admixture during the European Holocene using a novel genomic dating method, 2022

Джерела

  • Webster, G.S. (1996). A Prehistory of Sardinia 2300-500 BCE. Monographs in Mediterranean Archaeology. Sheffield Academic Press. ISBN .
  • Atzeni, Enrico (1981). Ichnussa. La Sardegna dalle origini all'età classica. Milan.
  • Lilliu, Giovanni (1967). La civiltà in Sardegna nei secoli. Turin: ERI.
  • Bernardini, Paolo (2010). Le torri, i metalli, il mare. Sassari: Carlo Delfino Editore.
  • Depalmas, Anna (2005). Le navicelle di bronzo della Sardegna nuragica. Cagliari: Gasperini.
  • Dyson, Stephen L.; Rowland, Robert J. (2007). Shepherds, sailors, & conquerors - Archeology and History in Sardinia from the Stone Age to the Middle Ages. Museum of Archeology and Anthropology. Philadelphia: University of Pennsylvania. ISBN .
  • Foddai, Lavinia (2008). Sculture zoomorfe. Studi sulla bronzistica figurata nuragica. Cargeghe: Biblioteca di Sardegna.
  • Laner, Franco (2011). Sardegna preistorica, dagli antropomorfi ai telamoni di Monte Prama, Sa 'ENA. Cagliari: Condaghes.
  • Lilliu, Giovanni (1966). (PDF). Cagliari: La Zattera. Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2013 — через Book online from Sardegnadigitallibrary.it ed. 2008 Illisso.
  • Marcus, Joseph H. та ін. (24 лютого 2020). Genetic history from the Middle Neolithic to present on the Mediterranean island of Sardinia. Nature Communications. Nature Research. 11 (939): 939. Bibcode:2020NatCo..11..939M. doi:10.1038/s41467-020-14523-6. PMC 7039977. PMID 32094358.
  • Melis, Paolo (2003). Civiltà nuragica. Sassari: Delfino Editore.
  • Montalbano, Pierluigi (July 2009). SHRDN, Signori del mare e del metallo. Nuoro: Zenia Editrice. ISBN .
  • Navarro i Barba, Gustau (2010). La Cultura Nuràgica de Sardenya. Barcelona: Edicions dels A.L.I.LL. ISBN .
  • Pallottino, Massimo (2000). La Sardegna nuragica. Nuoro: edizioni Ilisso. ISBN .
  • Perra, Mario (1997). ΣΑΡΔΩ, Sardinia, Sardegna. Oristano: S'Alvure. 3 Volumes
  • Pittau, Massimo (2001). La lingua sardiana o dei protosardi. Cagliari: Ettore Gasperini editore.
  • Pittau, Massimo (2007). Storia dei sardi nuragici. Selargius: Domus de Janas editrice.
  • Pittau, Massimo (2008). Il Sardus Pater e i Guerrieri di Monte Prama. Sassari: EDES.
  • Pittau, Massimo (2011). Gli antichi sardi fra I "Popoli del mare". Selargius: Domus de Janas editrice.
  • Pittau, Massimo (2013). La Sardegna nuragica. Cagliari: Edizioni della Torre.
  • Scintu, Danilo (2003). Le Torri del cielo, Architettura e simbolismo dei nuraghi di Sardegna. Mogoro: PTM editrice.
  • Vacca, E.B. (1994). La civiltà nuragica e il mare. Quartu Sant'Elena: ASRA editrice.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nuragichna civilizaciya takozh vidoma yak Nuragichna kultura doistorichna civilizaciya abo kultura na Sardiniyi Italiya drugomu za velichinoyu ostrovi v Seredzemnomu mori sho isnuvala z 18 stolittya do R H bronzova doba abo z 23 stolittya do R H azh do rimskoyi kolonizaciyi u 238 r do R H Inshi vvazhayut sho kultura isnuvala prinajmni do 2 go stolittya po R H a v deyakih oblastyah a same v en do 6 go stolittya po R H abo mozhlivo navit do 11 stolittya po R H Nuragichna civilizaciyaNazvano na chestNuragiPohodit zSardiniyaMisce roztashuvannyaSardiniyaPoperednikBonnanarska kulturaChas data pochatkuChas data zakinchennya400 do n e Nuragichna civilizaciya u VikishovishiSu Nuraksi di Barumini vklyuchenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO z 1997 rokuNurag Santu Antine u Torralba Prikmetnik nuragichnij ne ye ani avtonimom ani etnonimom Vin pohodit vid najharakternishoyi pam yatki ostrova nuragi tipu vezhi forteci yaku starodavni zhiteli Sardini buduvali u velikij kilkosti pochinayuchi priblizno z 1800 roku do R H Sogodni ponad 7000 nuragiv usiyani landshaftom Sardiniyi Zhodnih pismovih zgadok pro cyu civilizaciyu ne viyavleno za vinyatkom kilkoh mozhlivih korotkih epigrafichnih dokumentiv sho nalezhat do ostannih etapiv Nuragichnoyi civilizaciyi Yedina pismova informaciya pohodit iz klasichnoyi literaturi grekiv i rimlyan ta yiyi mozhna vvazhati bilshe mifichnoyu nizh istorichnoyu IstoriyaDonuragichna Sardiniya Odin iz Domus de janas nekropolya Monte Siseri PutifigariDonuragichnij kompleks Monte d Akkoddi Za kam yanoyi dobi ostriv vpershe zaselili lyudi yaki pribuli tudi v epohu paleolitu ta neolitu z Yevropi ta Seredzemnomor ya Najdavnishi poselennya buli viyavleni u centralnij i pivnichnij Sardiniyi en Na ostrovi rozvinulosya kilka piznishih kultur napriklad Ociyerska kultura 3200 2700 rr do R H Ekonomika bula zasnovana na zemlerobstvi skotarstvi ribalstvi ta torgivli z materikom Z rozpovsyudzhennyam metalurgiyi na ostrovi takozh z yavilisya sribni ta midni rechi ta zbroya 16 U 2014 roci Sardiniya rannogo halkolitu bula viznachena yak odin iz najdavnishih centriv vidobutku sribla u sviti Ce vidbulosya u 4 mu tisyacholitti do R H Zalishki cogo periodu vklyuchayut sotni mengiriv nazivayutsya perdas fittas i dolmeniv ponad 2400 grobnic gipogejmiv yaki nazivayutsya domus de Janas en sho predstavlyayut voyiniv abo zhinochi figuri i shidchastu piramidu Monte d Akkoddi poblizu Sassari sho demonstruyut pevnu shozhist z monumentalnim kompleksom en Andalusiya ta piznishimi talajotami na Balearskih ostrovah Na dumku deyakih vchenih podibnist mizh ciyeyu strukturoyu ta sporudami znajdenimi v Mesopotamiyi pov yazana z kulturnim vplivom sho nadhodiv zi Shidnogo Seredzemnomor ya 16 Vivtar Monte d Akkoddi vijshov z uzhitku pochinayuchi z bl 2000 r do R H koli na ostrovi z yavilasya kultura dzvonopodibnih kelihiv KDK sho na toj chas bula poshirena majzhe u vsij Zahidnij Yevropi KDK pribuli na Sardiniyu z dvoh riznih regioniv po pershe z Ispaniyi ta pivdennoyi Franciyi a po druge z Centralnoyi Yevropi cherez Apenninskij pivostriv Nuragichna era Rannya bronzova doba Keramika Bonnanaro Nacionalnij muzej Sanna SassariAlbuchchu Arcakena priklad protonuragivMechi kulturi Bonnanaro faza A2 iz Sant Iroksi Dechimoputcu Bonnanarska kultura bula ostannoyu evolyuciyeyu KDK na Sardiniyi bl 1800 1600 rr do R H i demonstruvala kilka podibnostej iz suchasnoyu en u pivnichnij Italiyi Ci dvi kulturi mali spilni risi materialnoyi kulturi taki yak nedekorovana keramika z ruchkami u formi sokiri Cej vpliv mig poshiritisya na Sardiniyu cherez Korsiku de vona poglinula novi arhitekturni tehniki taki yak ciklopichna kladka yaki vzhe buli shiroko poshireni na ostrovi U toj chas na ostriv pribuli novi narodi yaki pribuli z materika prinesli z soboyu novi religijni filosofiyi novi tehnologiyi ta novij sposib zhittya zrobivshi poperedni zastarilimi abo pereosmislivshi yih 362 25 27 Shiroke poshirennya bronzi prineslo chislenni vdoskonalennya Z novim splavom midi ta olova abo mish yaku buv otrimanij tverdishij i stijkishij metal pridatnij dlya vigotovlennya znaryad sho vikoristovuyutsya v silskomu gospodarstvi na polyuvanni ta u vijni Z cogo periodu datuyetsya budivnictvo tak zvanogo proto nuragi platformopodibnoyi strukturi yaka znamenuye soboyu pershu fazu nuragichnoyi dobi Ci budivli duzhe vidriznyayutsya vid klasichnih nuragiv mayuchi nepravilnu planimetriyu ta duzhe kremeznij viglyad Serednya ta piznya bronza Dokladnishe Nuragi Nurag Loza Abbasanta Do seredini 2 go tis do n e nuragi sho rozvinulisya z poperednih protonuragiv ye megalitichnimi vezhami u formi usichenogo konusa kozhna nuragichna vezha mala prinajmni vnutrishnyu tolosnu kameru a najbilshi vezhi mogli mati do troh nakladenih odna na odnu tolosnih kamer Voni shiroko poshireni po vsij Sardiniyi priblizno odin nurag na kozhni tri kvadratnih kilometri 9 Ranni grecki istoriki ta geografi mirkuvali pro tayemnichi nuragi ta yih budivelnikiv Voni opisali nayavnist kazkovih sporud zvanih dajdaleyami vid imeni Dedala yakij pobuduvavshi svij labirint na Kriti perebravsya na Siciliyu a potim na Sardiniyu 9 Suchasni teoriyi shodo yih vikoristannya vklyuchayut socialni vijskovi religijni chi astronomichni roli yak pechi chi grobnici Hocha ce pitannya vzhe davno viklikaye superechki sered vchenih suchasnij konsensus polyagaye v tomu sho voni buli pobudovani yak zahisni sporudi sho mistili komori ta silosi Tolos en IziliGrafichna rekonstrukciya nuragichnogo sela U drugij polovini 2 go tisyacholittya do nashoyi eri arheologichni doslidzhennya doveli zbilshennya rozmiriv poselen pobudovanih navkolo deyakih z cih sporud yaki chasto roztashovuvalisya na vershini pagorbiv Mozhlivo z mirkuvan zahistu do originalnih vezh buli dodani novi z yednani stinami z prorizami yaki utvoryuvali skladnij nurag Sered najvidomishih z chislennih isnuyuchih nuragiv ye Su Nuraksi di Barumini Santu Antine v Torralbi en v Abbazanti en v Algero en u Villanovaforru en v Gonnezi ta en v Orroli Najbilshij nurag takij yak nurag Arrubiu mig dosyagati visoti priblizno 25 30 m i mig skladatisya z 5 osnovnih vezh zahishenih kilkoma sharami muriv zagalom iz desyatkami dodatkovih vezh Bulo pripusheno sho deyaki z ninishnih sardinskih sil prostezhuyut svoye pohodzhennya bezposeredno vid nuragichnih vklyuchayuchi mozhlivo ti sho mistyat korin Nur Nor u svoyij nazvi napriklad Nurachi Nuraminis Nurri Nurallao Noragugume Santu Antine v Torralbi vnutrishnij koridor Nevdovzi na Sardiniyi zemli bagatij na rudniki zokrema mid i svinec rozpochalos budivnictvo chislennih pechej dlya virobnictva splaviv sho prodavalisya v Seredzemnomorskomu basejni Sardinci stali kvalifikovanimi metalurgami voni buli odnimi z golovnih virobnikiv metalu v Yevropi i vigotovlyali shirokij spektr bronzovih predmetiv Nova zbroya taka yak mechi kindzhali ta sokiri pereduvala sverdlam shpilkam persnyam brasletam statuetkam i votivnim chovnam yaki demonstruyut tisnij zv yazok z morem Mozhlivo olovo privablyuvalo torgovciv bronzovoyi dobi z Egejskogo morya de dostupna mid ale olova dlya vigotovlennya bronzi malo Viyavleno pershij plavilnij shlak yakij mozhna pereviriti jogo poyava v skarbnichci starodavnogo olova pidtverdzhuye miscevu viplavku a takozh littya Zazvichaj zgaduyutsya dzherela olova ta torgivlya v davni chasi na Pirenejskomu pivostrovi abo v Kornuolli Rinki zbutu civilizaciyi sho roztashovuvalis v regionah z bidnimi resursami metalu taki yak Mikenska civilizaciya Kipr i Krit a takozh Pirenejskij pivostriv fakt yakij mozhe poyasniti kulturnu podibnist mizh nimi ta civilizaciyeyu nuragiv i prisutnist u nuragskih miscyah mikenskoyi zahidnoyi ta centralnoyi kritskoyi ta kiprskoyi keramiki piznoyi bronzovoyi dobi a takozh miscevih kopij zoseredzhenih u pivdyuzhini znahidok yaki zdayetsya funkcionuvali yak shlyuzi spilnoti Zv yazok z narodami morya Div takozh narodi morya Naprikinci bronzovoyi dobi 14 13 12 st do R H vidbulasya velika migraciya tak zvanih narodiv morya opisana v davnoyegipetskih dzherelah Voni znishili mikenski ta hetski mista a takozh napali na Yegipet Za slovami Dzhovanni Ugasa sherdani odne z najvazhlivishih plemen narodiv morya varto ototozhnyuvati z nuragskimi sardincyami Cyu identifikaciyu takozh pidtrimali en Gordon Chajld en en i Karlos Roberto Zorea z Madridskogo universitetu Komplutense Insha gipoteza polyagaye v tomu sho voni pribuli na ostriv priblizno v 13 abo 12 stolitti do R H pislya nevdalogo vtorgnennya v Yegipet Prote ci teoriyi zalishayutsya superechlivimi Simonid iz Keosa ta Plutarh rozpovidali pro nabigi sardinciv na ostriv Krit u toj samij period koli narod morya vderlisya v Yegipet Ce prinajmni pidtverdzhuye sho nuragichni sardinci chasto vidviduvali shidne Seredzemne more Podalshi dokazi pohodyat iz nuragichnoyi keramiki 13 go stolittya do R H znajdenoyi v Tirinfi en en Hala Sultan Tekke i na Siciliyi v Lipari ta v rajoni Agridzhento uzdovzh morskogo shlyahu sho z yednuye zahidne ta shidne Seredzemnomor ya Bronzova model nuragiv 10 stolittya do R H Neshodavno arheolog Adam Zertal pripustiv sho izrayilskij en dim biblijnogo diyacha Siseri mozhna ototozhniti z miscem en i sho ce bulo nuragichne misce sho svidchit pro te sho vin pohodit vid narodu Sherden z Sardiniyi Te same pidtverdiv Bar Shej z Hajfskogo universitetu Zalizna doba Arheologi tradicijno viznachayut nuragichnij period 900 r do R H 500 r do R H zalizna doba yak epohu aristokratiyi Vigotovlyali vishukanu keramiku razom iz vse bilsh doskonalimi znaryaddyami praci ta pokrashuvali yakist zbroyi Z rozkvitom torgivli metalurgijna produkciya ta inshi promislovi tovari eksportuvalisya v usi kutochki Seredzemnomor ya vid Blizkogo Shodu do Ispaniyi ta Atlantiki U selah zbilshuvala kilkist hatin i zagalom sposterigavsya znachnij pririst naselennya Budivnictvo nuragiv pripinilosya bagato z nih buli zalisheni abo chastkovo rozibrani pochinayuchi z 1150 r do R H i individualni grobnici zaminili kolektivni pohovannya grobnici veletniv Ale spravzhnim prorivom togo periodu za slovami arheologa Dzhovanni Lilliu bula politichna organizaciya yaka obertalasya navkolo parlamentu sela sho skladavsya z goliv i najvplivovishih lyudej yaki zbiralisya dlya obgovorennya najvazhlivishih pitan Karfagenske ta rimske zavoyuvannya Blizko 900 roku do R H finikijci pochali vse chastishe vidviduvati Sardiniyu Najpopulyarnishimi portami buli Karalis en en en en Boza ta Olbiya Rimskij istorik Yustin opisuye karfagensku ekspediciyu na choli z Malhom u 540 r do n e proti vse she silno nuragichnoyi Sardiniyi Ekspediciya provalilasya i ce viklikalo politichnu revolyuciyu v Karfageni v yakij peremig Magon Vin rozpochav she odnu ekspediciyu proti ostrova v 509 roci do R H pislya togo yak sardinci napali na priberezhni mista finikijciv Za slovami P yero Bartoloni same Karfagen napav na finikijski mista na uzberezhzhi a ne na tubilciv yaki zhili v cih mistah razom iz finikijcyami oskilki zrujnovani finikijski mista taki yak Sulkis abo Monte Sirayi vin postulyuvav yak naseleni perevazhno korinni sardinci Karfagenyani pislya ryadu vijskovih kampanij pid chas yakih Magon zaginuv i buv zaminenij svoyim bratom Gamilkarom zdolali sardinciv i zavoyuvali priberezhnu Sardiniyu en z yiyi kopalnyami ta pivdenni rivnini Kultura nuragiv mozhlivo zbereglasya v girskih vnutrishnih rajonah ostrova U 238 roci do nashoyi eri karfagenyani v rezultati porazki vid rimlyan u Pershij Punichnij vijni viddali Sardiniyu Rimu Sardiniya razom iz Korsikoyu stala rimskoyu provinciyeyu Korsika j Sardiniya prote greckij geograf Strabon pidtverdzhuye zberezhennya u vnutrishnih rajonah ostrova nuragichnoyi kulturi navit u chasi imperiyi SuspilstvoBronzova skulptura vozhdya nuragiv z Uti Religiya vidigravala znachnu rol u nuragichnomu suspilstvi sho privelo vchenih do gipotezi sho nuragska civilizaciya bula teokratiyeyu Na deyakih nuragskih bronzovih virobah chitko zobrazheni figuri vozhdiv koroliv yakih mozhna vpiznati za tim sho voni odyagneni v plashi ta z posohom iz bosami Takozh zobrazheni inshi klasi vklyuchayuchi shahtariv remisnikiv muzikantiv borciv ostanni podibni do predstavnikiv minojskoyi civilizaciyi ta bagatoh bijciv sho sponukalo vchenih dumati pro vojovniche suspilstvo z tochnim vijskovim podilom luchniki pihotinci Riznij odnostrij mig nalezhati riznim kantonam chi klanam abo riznim vijskovim pidrozdilam Rol svyashennika mozhlivo vikonuvali zhinki Deyaki malenki virobi z bronzi takozh dayut pidkazki pro nuragichnij osobistij doglyad i modu Zhinki zazvichaj mali dovge volossya choloviki pleli dvi dovgi kosi z kozhnogo boku oblichchya a volossya na golovi bulo duzhe korotko pidstrizhene abo zakrite shkiryanim kovpakom Sela Hatina bilya nuraga Palmavera Algero Nuragska civilizaciya jmovirno bazuvalasya na klanah kozhen z yakih buv pid orudoyu vozhdya yakij prozhivav u kompleksi nuragiv 241 z prostimi lyudmi yaki zhili v susidnih selah u kam yanih kruglih budinkah iz solom yanimi dahami podibnih do suchasnih pinnett vivchariv Barbadzhiyi Naprikinci bronzovoyi dobi ta na etapah rannoyi zaliznoyi dobi budinki buduvalis za skladnishim planom z kilkoma kimnatami yaki chasto roztashovuvalisya navkolo vnutrishnogo dvoru u nuragichnomu poselenni Sant Imbenia roztashovanomu na uzberezhzhi deyaki sporudi vikoristovuvalisya ne dlya prozhivannya a dlya zberigannya dorogocinnih metaliv yizhi ta inshih tovariv i voni buli pobudovani navkolo velicheznoyi ploshi interpretovanoyi arheologami yak rinok Budivnictvo pryamokutnih budinkiv i sporud z visushenoyi cegli zasvidcheno na deyakih miscyah po vsomu ostrovu z piznoyi bronzovoyi dobi Upravlinnya vodoyu malo vazhlive znachennya dlya nuragiv bilshist skladnih nuragiv mali prinajmni kolodyaz Nurag Arrubiu napriklad mav skladnu gidravlichnu merezhu dlya drenazhu vodi Inshim svidchennyam majsternosti meshkanciv nuragiv u stvorenni gidravlichnih merezh ye akveduk Gremanu yedinij vidomij nuragichnij akveduk Pid chas ostannogo etapu bronzovoyi dobi ta rannoyi zaliznoyi dobi na Sardiniyi z yavilisya protomiski poselennya z vidkritimi prostorami takimi yak mosheni ploshi ta vulici i sporudami prisvyachenimi pevnim funkciyam takim yak metalevi majsterni okremi budinki buli zabezpecheni skladskimi primishennyami ta obslugovuvalisya infrastrukturoyu PlemenaGipotetichne poshirennya plemen nuragivNajvidomishimi narodami cogo ostrova ye iliensi balari ta korsi Plinij Starshij Prirodnicha istoriya Liber III Pid chas usogo drugogo tisyacholittya i do pershoyi polovini I tisyacholittya do nashoyi eri Sardiniya bula naselena yedinoyu velikoyu ta odnoridnoyu kulturnoyu grupoyu predstavlenoyu nuragami Stolittyami piznishe rimski dzherela opisuyut ostriv yak naselenij chislennimi plemenami yaki postupovo zlilisya kulturno Prote voni zberegli svoyu politichnu identichnist i plemena chasto bilisya mizh soboyu za kontrol nad najcinnishoyu zemleyu Najvazhlivishi zgadani nuragichni populyaciyi en abo ioli piznishe diagesbi viznacheni starodavnimi avtorami yak grecki kolonisti na choli z Iolayem pleminnikom Gerakla abo troyanski bizhenci zhili na teritoriyi suchasnoyi centralnoyi ta pivdennoyi Sardiniyi Grecki istoriki povidomlyali takozh sho na nih neodnorazovo napadali karfagenyani ta rimlyani ale marno en ototozhnyuvali z kulturoyu dzvonopodibnih kelihiv 22 32 Voni zhili u rajonah en Koginas i en Jmovirno voni nalezhali do togo samogo pohodzhennya z yakogo pohodit en Balearskih ostroviv 22 32 en zhili v en ta na Korsici Voni buli viznacheni yak nashadki kulturi Arcakena Na pivdni Korsiki u 2 mu tisyacholitti do nashoyi eri poryad z nuragichnoyu rozvivalasya en KulturaBronzova skulptura voyina z chotirma ochima i chotirma rukamiReligiya Zobrazhennya tvarin takih yak bik nalezhat shvidshe za vse donuragichnim civilizaciyam prote voni zberegli svoye znachennya sered narodu nuragiv i chasto zobrazhuvalisya na korablyah bronzovih vazah vikoristovuvalisya v religijnih obryadah Buli znajdeni neveliki bronzovi skulpturi iz zobrazhennyam figur napivlyudini napivbika a takozh personazhiv iz chotirma rukami j ochima ta dvogolovogo olenya voni jmovirno mali mifologichne ta religijne znachennya Insha svyata tvarina yaku chasto zobrazhuvali ce golub Religijnu rol takozh vidigravali malenki diski z geometrichnimi vizerunkami vidomi yak en hocha yihnya funkciya she ne vstanovlena Klyuchovim elementom nuragichnoyi religiyi bula rodyuchist pov yazana z cholovichoyu siloyu Bika Soncya ta zhinochoyu Vodi Misyacya Zgidno z doslidzhennyami vchenih isnuvala seredzemnomorska Boginya mati ta Bog Batko Babaj Vazhlivu rol vidigravali taki mifologichni geroyi yak Noraks en Iolaj ta Aristej polkovodci sho takozh vvazhalisya bozhestvami en Rozkopki pokazali sho nuragichni lyudi v pevni periodi roku zbiralisya u svyatih miscyah sho zazvichaj mali sidyachi shodi ta svyatu yamu U deyakih svyashennih miscyah takih yak en u Fonni en u Dorgali ta en u Villagrande Strizayili isnuvali pryamokutni hrami z centralnoyu svyatoyu kimnatoyu u yakij mozhlivo buv svyashennij vogon Bozhestva yakim poklonyalisya nevidomi ale mozhlivo buli pov yazani z vodoyu abo astronomichnimi sutnostyami Sonce Misyac soncestoyannya Svyashennij basejn en Deyaki sporudi mogli vidigravati federalnu rol Sardiniyi yak ot svyatilishe en bilya Serri odne z najbilshih nuragichnih svyatilish sho ohoplyuye ponad 20 ga sho mistit yak religijni tak i civilni budivli tut za slovami italijskogo istorika Dzhovanni Lilliu golovni klani centralnogo ostrova provodili svoyi zbori shob pidpisuvati soyuzi virishuvati vijni abo ukladati komercijni ugodi Takozh buli miscya dlya torgivli Vidomo prinajmni dvadcyat takih bagatofunkcionalnih struktur a same Santa Kristina v Paulilatino ta Siligo deyaki z nih buli povtorno vikoristani yak hristiyanski hrami napriklad kumbesiyi San Salvatore v Sinisi v Kabrasi Deyaki ritualni basejni ta vanni buli pobudovani v svyatilishah takih yak basejn Nurage Nurdole yakij pracyuvav cherez sistemu kanaliv Svyati krinici Svyatij kolodyaz Santa Kristina Paulilatino Svyati kolodyazi buli sporudami prisvyachenimi kultu vod Hocha spochatku voni buli vidneseni do 8 6 stolittya do R H cherez peredovu tehniku budivnictva voni shvidshe za vse vidnosyatsya do rannoyi bronzovoyi dobi koli Sardiniya mala tisni vidnosini z mikenskimi korolivstvami Greciyi ta Kritu priblizno v 14 13 stolittyah do R H Arhitektura nuragichnih svyatih kolodyaziv vidpovidaye tij samij modeli sho j nuragi osnovna chastina skladayetsya z krugloyi kimnati z tolosnim sklepinnyam z otvorom na vershini Monumentalni shodi z yednuvali vhid do cogo pidzemnogo gipogejnogo primishennya golovnoyu funkciyeyu yakogo ye zbir vodi zi svyashennogo dzherela Na zovnishnih stinah ye kam yani lavi kudi viruyuchi klali zhertvi ta religijni predmeti Deyaki miscya takozh mali zhertovni vivtari Deyaki vcheni vvazhayut sho voni mozhut buti prisvyacheni Sardusu odnomu z golovnih nuragichnih bozhestv Svyashenna yama podibna do sardinskoyi bula znajdena na zahodi Bolgariyi bilya sela Nuragichnij fontan u en Krugli budinochki z basejnom Pochinayuchi z piznoyi bronzovoyi dobi v nuragichnih poselennyah pochinaye z yavlyatisya osoblivij tip krugloyi sporudi z centralnim basejnom i lavkami roztashovanimi po vsomu kolu kimnati najkrashim prikladom cogo tipu sporudi ye ritualnij fontan en poblizu Olyeni de zavdyaki gidravlichnomu implantatu svincevih trub voda vilivalasya z protomiv u formi barana vseredini basejnu Deyaki arheologi interpretuvali ci budivli z ritualnoyu ta religijnoyu funkciyeyu yak termalni sporudi Hrami Megaron Megaronnij hram Domu de ordzha Roztashovani v riznih chastinah ostrova ta prisvyacheni kultu zdorovoyi vodi ci unikalni budivli ye arhitekturnim proyavom yakij vidbivaye kulturnu zhittyezdatnist nuragichnih narodiv ta yihnyu vzayemodiyu z seredzemnomorskimi civilizaciyami svogo chasu Naspravdi bagato vchenih bachat u cih budivlyah chuzhoridni egejski vplivi 109 Voni mayut pryamolinijnu formu z vityagnutimi nazovni bichnimi stinkami Deyaki yak hram Malkittu v Arzakeni ye apsidalnimi todi yak inshi taki yak hram Sa Karkaredda u Villagrande Strizayili zavershuyutsya krugloyu kimnatoyu Voni otocheni svyashennimi teritoriyami pid nazvoyu temenos Inodi v odnomu misci znahodyat kilka hramiv yak napriklad u vipadku velicheznogo svyatilisha S Arku e sos forros de bulo rozkopano bagato megaronnih hramiv zi skladnoyu roslinnistyu Najbilshoyu i najkrashe zberezhenoyu sardinskoyi Megaroyu ye en v Estercili Grobnici veletniv Grobnicya veletnya v ArcakeniDokladnishe Grobnici veletniv Tak zvani grobnici veletniv buli kolektivnimi pohoronnimi sporudami tochna funkciya yakih dosi nevidoma i yaki mozhlivo rozvinulisya z vityagnutih dolmeniv Vidnosyatsya do vsiyeyi nuragichnoyi eri azh do zaliznoyi dobi koli yih zaminili yamni mogili i chastishe zustrichayutsya v centralnij chastini ostrova Voni buli za planom buv u formi golovi bika Bilya vhodu vstanovlyuvali veliki kam yani skulpturi vidomi yak betili riznovid tonkogo mengira inodi z grubim zobrazhennyam cholovichih statevih organiv abo zhinochih grudej Inodi grobnici buduvali za tehnikoyu opus isodomum de vikoristovuvali kameni tonkoyi formi yak napriklad u gigantskih grobnicyah Madau abo v Iloyi Mistectvo Bronzovi statuetki Nuragichni bronzovi statuetki Nacionalnij arheologichnij ta etnografichnij muzej G A Sanna Sassari Tak zvani en malenki bronzovi statuetki otrimani za dopomogoyu tehniki littya za vtrachenim voskom voni mozhut mati rozmir do 39 sm i yavlyati soboyu sceni povsyakdennogo zhittya personazhiv z riznih socialnih klasiv figuri tvarin bozhestva korabli tosho Bilshist iz nih buli viyavleni v riznih miscyah Sardiniyi odnak znachna menshist takozh bula znajdena v etruskih miscyah zokrema grobnicyah u centralnij Italiyi Vulchi Vetuloniya Populoniya Madzhone i Kampaniyi Pontekanyano a takozh dali na pivden u greckij koloniyi Krotone Statuya boksera z Mont e PramaStatuya voyina z Monte PramaVeletni Mont e Prama en grupa z 32 abo 40 statuj zavvishki do 2 5 m znajdenih u 1974 roci poblizu Kabrasa u provinciyi Oristano Na nih zobrazheni voyini luchniki borci modeli nuragiv i bokseriv zi shitom i zbrojnoyu rukavichkoyu Zalezhno vid riznih gipotez datuvannya Kolosiv nazvu yaku dav statuyam arheolog Dzhovanni Lilliu 84 86 kolivayetsya mizh XI ta VIII stolittyami do R H Yaksho ce dodatkovo pidtverdyat arheologi yak ce vzhe zrobiv analiz C 14 voni budut najdavnishimi antropomorfnimi skulpturami seredzemnomorskogo regionu pislya yegipetskih statuj sho pereduyut kuros antichnoyi Greciyi Voni mayut diskopodibni ochi ta shidnij odyag Jmovirno statuyi zobrazhuvali mifologichnih geroyiv sho ohoronyayut mogilu zgidno z inshoyu teoriyeyu voni mogli buti svogo rodu panteonom tipovih nuragichnih bozhestv Yih znahidka dovela sho civilizaciya nuragiv zberegla svoyi osoblivosti ta privnesla novi protyagom stolit azh do finikijskoyi kolonizaciyi chastini Sardiniyi Keramika Nuragichna vaza vid Sardari U keramici majsternist i smak sardinskih remisnikiv proyavlyayutsya v osnovnomu v ozdoblenni poverhon posudin yaki zvichajno vikoristovuvalisya v ritualnih cilyah pid chas skladnih ceremonij mozhlivo v deyakih vipadkah navit dlya podribnennya v kinci obryadu yak glechiki znajdeni na dni svyashennih kolodyaziv Keramika takozh demonstruye geometrichni vizerunki na svitilnikah grushopodibnih posudinah za vinyatkom Sardiniyi i askosi Importni napriklad mikenski i miscevi formi buli znajdeni v kilkoh miscyah po vsomu ostrovu Takozh znajdeni na italijskomu pivostrovi Siciliyi v Ispaniyi ta na Kriti vse vkazuye na te sho Sardiniya bula duzhe dobre integrovana v starodavnyu torgivlyu Seredzemnogo morya MovaMova abo movi yakoyu abo yakimi govorili na Sardiniyi pid chas bronzovoyi dobi nevidoma i oskilki nemaye pismovih zgadok pro cej period hocha ostanni doslidzhennya pokazuyut sho priblizno u 8 stolitti do R H zalizna doba naselennya nuragiv moglo prijnyati alfavit shozhij na toj sho vikoristovuvavsya na Evbeyi Za slovami en en bula shozha na en ta davnyu iberijsku movu z neznachnimi indoyevropejskimi domishkami ale inshi vvazhayut sho vona bula sporidnena z etruskoyu Deyaki vcheni pripuskayut sho v nuragichnij Sardiniyi naspravdi isnuvali rizni movni oblasti dvi abo bilshe mozhlivo doindoyevropejci ta indoyevropejci 241 254EkonomikaEkonomika nuragiv prinajmni na pochatku zdebilshogo bazuvalasya na silskomu gospodarstvi novi doslidzhennya pokazuyut sho voni buli pershimi hto praktikuvav vinogradarstvo u Zahidnomu Seredzemnomor yi i tvarinnictvi a takozh na ribalstvi Viroblyalisya takozh alkogolni napoyi yak ot vino ta pivo a takozh sadivnictvo Yak i v suchasnij Sardiniyi 60 silskogospodarskih ugid bulo pridatne lishe dlya rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi ta ovec Jmovirno yak i v inshih lyudskih spilnotah yaki mayut hudobu yak tradicijnu ekonomichnu bazu vlasnist ciyeyi vstanovlenoyi socialnoyi iyerarhiyi Nayavnist dorig dlya voziv sho datuyutsya 14 stolittyam do R H stvoryuye vrazhennya dobre organizovanogo suspilstva Znaki znajdeni v metalevih zlitkah svidchat pro isnuvannya sistemi chislennya yaka vikoristovuvalasya dlya obliku sered nuragiv en z Nuragusa Navigaciya vidigrala vazhlivu rol istorik P yerluyidzhi Montalbano zgaduye pro znahidku nuragichnih yakoriv uzdovzh uzberezhzhya deyaki z yakih vazhili 100 kg Ce svidchit pro te sho narod nuragiv vikoristovuvav efektivni korabli yaki mogli dosyagati dovzhini do 15 m Ce dozvolilo yim podorozhuvati vsim Seredzemnomor yam vstanovlyuyuchi komercijni zv yazki z mikenskoyu civilizaciyeyu sho pidtverdzhuyetsya zagalnoyu formoyu grobnici tolosu ta obozhnyuvannyam bikiv Ispaniyeyu Italiyeyu Kiprom Livanom Taki predmeti yak midni zlitki kiprskogo tipu buli znajdeni na Sardiniyi todi yak bronzova ta nuragichna keramika rannoyi zaliznoyi dobi bula znajdena v Egejskomu regioni na Kipri v Ispaniyi Uelva Tarragona Malaga Teruel i Kadis azh do Gibraltarskoyi protoki a takozh v etruskih centrah italijskogo pivostrova takih yak Vetuloniya Vulchi ta Populoniya vidomi v 9 6 stolittyah do R H za nuragichnimi statuyami znajdenimi v yihnih grobnicyah Mechi zi skarbu Monte Idda Dechimoputcu Sardiniya bula bagata na taki metali yak svinec i mid Arheologichni znahidki doveli horoshu yakist nuragichnoyi metalurgiyi vklyuchayuchi chislennogo bronzovogo ozbroyennya Tak zvana zolota doba civilizaciyi nuragiv kinec 2 go tis do R H pochatok 1 go tis do R H mozhlivo zbigsya z pikom vidobutku metaliv na ostrovi Shiroke vikoristannya bronzi splavu yakij vikoristovuvav olovo metal yakij odnak ne buv prisutnij na Sardiniyi za vinyatkom mozhlivo yedinogo rodovisha dodatkovo dovodit zdatnist nuragiv torguvati neobhidnimi resursami Doslidzhennya 71 starodavnogo shvedskogo bronzovogo predmeta datovanogo epohoyu skandinavskoyi bronzi u 2013 roci pokazalo sho bilsha chastina midi yaka vikoristovuvalasya v toj chas u Skandinaviyi nadhodila iz Sardiniyi ta Pirenejskogo pivostrova Virobnictvo zaliza pidtverdzheno na ostrovi z 13 stolittya do R H GenetikaGenetichne doslidzhennya opublikovane v Nature Communications u lyutomu 2020 roku doslidilo ostanki 17 osib yaki ototozhnyuyutsya z nuragichnoyu civilizaciyeyu Vidileni zrazki Y DNK nalezhali do gaplogrupi I2a1b1 2 zrazki R1b1b2a G2a2b2b1a1 R1b1b 4 zrazki J2b2a1 3 zrazki ta G2a2b2b1a1a todi yak vidileni zrazki mtDNK nalezhali do riznih tipiv gaplogrup en en en en en i en Doslidzhennya viyavilo vagomi dokazi genetichnoyi spadkoyemnosti mizh nuragichnoyu civilizaciyeyu ta ranishimi neolitichnimi meshkancyami Sardiniyi yaki buli genetichno podibni do neolitichnih narodiv Iberiyi ta pivdennoyi Franciyi Vstanovleno sho voni pohodyat priblizno na 80 vid en EEF i 20 vid en WHG Naukovci vvazhayut sho voni v osnovnomu pohodyat vid narodiv neolitichnoyi kulturi kardialnogo posudu sho poshirilasya po vsomu zahidnomu Seredzemnomor yu u Pivdennij Yevropi bl 5500 rik do R H Narod nuragiv silno vidriznyavsya vid inshih narodiv Yevropi bronzovoyi dobi majzhe vidsutnistyu en Doslidzhennya 2021 roku Villalba Mouco et al viyaviv mozhlivij potik geniv sho pohodit z Italijskogo pivostrova pochinayuchi z eneolitu U doistorichnij Sardiniyi komponent pov yazanij z iranskimi fermerami abo pohodzhennyam iz en prisutnij u materikovij Italiyi z chasiv neolitu razom iz komponentami EEF ta WHG postupovo zrostaye vid 0 u rannomu halkoliti do priblizno 5 8 u bronzovu dobu Vidsutnist komponenta pov yazanogo z madlencyami natomist viklyuchatime vneski epohi eneolitu pivdnya Pirenejskogo pivostrova Zgidno z doslidzhennyam Chintalapati Pattersona ta Murdzhani 2022 roku Na Sardiniyi bilshist zrazkiv bronzovoyi dobi ne mayut stepovogo pohodzhennya pov yazanogo zi skotarstvom U kilkoh osib mi znajshli dokazi stepovogo pohodzhennya yaki pribulo priblizno u 2600 r do R H PrimitkiCicilloni Riccardo Cabras Marco 22 grudnya 2014 Aspetti insediativi nel versante oreintale del Monte Arci Oristano Sardegna tra il bronzo medio e la prima eta del ferro Quaderni ital Soprintendenza Archeologia belle arti e paesaggio per la citta metropolitana di Cagliari e le province di Oristano e Sud Sardegna 25 84 ISSN 2284 0834 Webster Gary Webster Maud 1998 The chronological and cultural definition of Nuragic VII AD 456 1015 Sardinian and Aegean Chronology 383 398 ISBN 1900188821 OCLC 860467990 G Lilliu 1999 p 11 Belmuth Miriam S 2012 Nuragic Culture U red The Oxford Companion to Archaeology angl T 1 Ache Hoho Oxford University Press s 534 ISBN 9780195076189 Martini I Peter Chesworth Ward 2010 Landscapes and Societies Selected Cases angl Springer Science amp Business Media s 169 ISBN 9789048194131 Ugas Giovanni 2016 Shardana e Sardegna I popoli del mare gli alleati del Nordafrica e la fine dei Grandi Regni Cagliari Edizioni Della Torre Rowland R J When Did the Nuragic Period in Sardinia End Sardinia Antiqua Studi in Onore Di Piero Meloni in Occasione Del Suo Settantesimo Compleanno 1992 165 175 2017 Evo Antico Sardo Dalla Sardegna Medio Nuragica 100 a C c alla Sardegna Bizantina 900 d C c La storia di Sardegna T I s 281 Da parte imperiale era dunque implicito il riconoscimento di una Sardegna barbaricina indomita se non libera e gia in qualche modo statualmente conformata dove continuava a esistere una civilta o almeno una cultura d origine nuragica certo mutata ed evoluta per influenze esterne romane e vandaliche di cui nulla conosciamo tranne alcuni tardi effetti politici Webster Gary S Webster Maud R 1998 The Duos Nuraghes Project in Sardinia 1985 1996 Interim Report 25 2 183 201 doi 10 2307 530578 ISSN 0093 4690 JSTOR 530578 Giovanni Lilliu 2006 PDF Edizioni Maestrali Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2012 Monoja M Cossu C Migaleddu M 2012 Parole di segni L alba della scrittura in Sardegna Sardegna Archeologica Guide e Itinerari Sassari Carlo Delfino Editore Ugas Giovanni 2013 I segni numerali e di scrittura in Sardegna tra l Eta del Bronzo e il i Ferro U Mastino Attilio Spanu Pier Giorgio Zucca Raimondo red Tharros Felix T 5 Roma Carocci s 295 377 Perra M 1993 La Sardegna nelle fonti classiche Oristano S Alvure editrice Ugas Giovanni 2005 L Alba dei Nuraghi Cagliari Fabula editrice ISBN 978 88 89661 00 0 Maria Grazia Melis 2014 Silver in Neolithic and Eneolithic Sardinia in H Meller R Risch E Pernicka eds Metalle der Macht Fruhes Gold und Silber 6 Mitteldeutscher Archaologentag vom 17 bis 19 Oktober 2013 in Halle Saale Halle Landesmuseums fur Vorgeschichte Halle Luca Lai 2008 The Interplay of Economic Climatic and Cultural Change Investigated Through Isotopic Analyses of Bone Tissue The case of Sardinia 4000 1900 BC s 119 ISBN 978 0 549 77286 6 cherez Google Books Ercole Contu Sardegna Archeologica L Altare preistorico di Monte D Accoddi p 65 Giovanni Lilliu Arte e religione della Sardegna prenuragica p 132 PDF sardegnacultura it Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 kvitnya 2018 Paolo Melis I rapporti fra la Sardegna settentrionale e la Corsica nell antica eta del Bronzo Lilliu Giovanni 2004 La civilta dei Sardi dal paleolitico all eta dei nuraghi Nuoro Il Maestrale Lilliu Giovanni 1982 PDF Sassari Delfino Arhiv originalu PDF za 14 travnya 2012 cherez Book on line from Sardegnadigiltallibrary it The strict patterning in the landscape of tombs and nuraghes was analyzed by Blake Emma April 2001 Constructing a Nuragic Locale The Spatial Relationship between tombs and towers in Bronze Age Sardinia American Journal of Archaeology 105 2 145 161 doi 10 2307 507268 JSTOR 507268 S2CID 155610104 PDF sardegnadigitallibrary it Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2012 Procitovano 8 kvitnya 2018 Museo Nazionale Archeologico di Nuoro Il Sarcidano Orroli Nuraghe Arrubiu 2015 06 30 u Wayback Machine ital Breve storia di Sardegna p 25 ISBN 88 7138 065 7 Arhiv originalu za 14 sichnya 2019 Procitovano 3 travnya 2015 Tin as a draw for traders was first suggested in the essay on Sardinian metallurgy by N Gale and Z Gale in Miriam S Balmuth ed Studies in Sardinian Archaeology 3 Oxford 1987 R F Tylecote M S Balmuth R Massoli Novelli Copper and Bronze Metallurgy in Sardinia Historia Metallica 17 2 1983 63 77 Miriam S Balmuth ed Studies in Sardinian Archaeology 3 Nuragic Sardinia and the Mycenaean World Oxford 1987 presents papers from a colloquium in Rome September 1986 the view of gateway communities from the Mycenaean direction is explored in T R Smith Mycenaean Trade and Interaction in the West Central Mediterranean 1600 100 B C 1987 Sp Intervista Arhiv originalu za 5 kvitnya 2020 Procitovano 3 travnya 2015 Nuovo studio dell archeologo Ugas 3 lyutogo 2017 E certo i nuragici erano gli Shardana Taramelli Antonio 1982 Scavi e scoperte 1903 1910 ital Sassari Carlo Delfino editore OCLC 643856632 Ma io ritengo che le conseguenze della nostra osservazione sulla continuita degli elementi eneolitici in quelli della civilta nuragica abbiano una portata maggiore di quella veduta dal collega mio che cioe la civilta degli Shardana siasi qui elaborata completamente dai suoi germi iniziali sia qui cresciuta battagliera vigorosa e che lungi dal vedere nella Sardegna l estremo rifugio di una razza dispersa inseguita come una fiera fuggente dall elemento semitico che venne qui ad azzannarla e a soggiogarla noi dobbiamo vedere il nido donde essa spiego un volo ardito dopo aver lasciato una impronta di dominio di lotta di tenacia sul suolo da lei guadagnato alla civilta Gordon Childe Vere 1930 The Bronze Age In the nuragic sanctuaries and hoards we find an extraordinary variety of votive statuettes and models in bronze Figures of warriors crude and barbaric in execution but full of life are particularly common The warrior was armed with a dagger and bow and arrows or a sword covered with a two horned helmet and protected by a circular buckler The dress and armament leave no doubt as to the substantial identity of the Sardinian infantryman with the raiders and mercenaries depicted on Egyptian monuments as Shardana At the same time numerous votive barques also of bronze demonstrate the importance of the sea in Sardinian life 2018 I popoli del Grande Verde il Mediterraneo al tempo dei faraoni ital Ragusa Edizioni Storia e Studi Sociali ISBN 9788899168308 OCLC 1038750254 Presentazione del libro I Popoli del Grande Verde di Sebastiano Tusa presso il Museo del Vicino Oriente Egitto e Mediterraneo della Sapienza di Roma ital 21 bereznya 2018 Podiya stalasya na 12 12 Karageorghis Vassos 2011 Handmade Burnished Ware in Cyprus and elsewhere in the Mediterranean On cooking pots drinking cups loomweights and ethnicity in bronze age Cyprus and neighbouring regions an international archaeological symposium held in Nicosia November 6th 7th 2010 angl s 90 ISBN 978 9963 560 93 6 OCLC 769643982 It is most probable that among the Aegean immigrants there were also some refugees from Sardinia This may corroborate the evidence from Medinet Habu that among the Sea Peoples there were also refugees from various part of the Mediterranean some from Sardinia the Shardana or Sherden It is probable that these Shardana went first to Crete and from there they joined a group of Cretans for an eastward adventure Zorea Carlos Roberto 2021 Sea peoples in Canaan Cyprus and Iberia 12th to 10th centuries BC PDF Madrid Pallottino 2000 s 119 Paola Ruggeri Talos l automa bronzeo contro i Sardi le relazioni piu antiche tra Creta e la Sardegna PDF uniss it Procitovano 8 kvitnya 2018 PDF s 34 Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Gale N H 2011 Source of the Lead Metal used to make a Repair Clamp on a Nuragic Vase recently excavated at Pyla Kokkinokremos on Cyprus U V Karageorghis O Kouka red On Cooking Pots Drinking Cups Loomweights and Ethnicity in Bronze Age Cyprus and Neighbouring Regions Nicosia Cyprus and Sardinia in the Late Bronze Age Nuragic table ware at Hala Sultan Tekke Santoni Vincenzo Sabatini Donatella 2010 Relazione e analisi preliminare Campagna di scavo PDF Zvit Gonnesa Nuraghe Serucci T IX 20072008 Siegel Itzkovich Judy 2 lipnya 2010 Long time archaeological riddle solved Canaanite general was based in Wadi Ara Jerusalem Post Archaeological site could cast light on life of Biblical Villain Sisera The Jerusalem Post JPost com amer 27 listopada 2019 Procitovano 28 chervnya 2022 When you look at plans of sites of the Shardana in Sardinia in the second millennium BCE throughout this entire period you can see wavy walls you can see corridors you can see high heaps of stones which were developed into the classical nuraghic culture of Sardinia The only good architectural parallels are found in Sardinia and the Shardana culture Perra Mauro Crisi o collasso La societa indigena fra Bronzo Finale e Primo Ferro Campus Franco Leonelli Valentina Lo Schiavo Fulvia PDF beniculturali it Bollettin o di Archeologia Online ital Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2016 Procitovano 30 lipnya 2017 Tronchetti Carlo 2012 Quali aristocrazie nella Sardegna dell eta del Ferro Atti della XLIV Riunione Scientifica La Preistoria e la Protostoria della Sardegna Firenze Istituto Italiano di Preistoria e Protostoria s 851 856 Procitovano 3 travnya 2015 Bernardini Paolo 2011 Necropoli della Prima Eta del Ferroin Sardegna Una riflessione su alcuni secoli perdutio meglio perduti di vista academia edu Procitovano 8 kvitnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Bartoloni Piero 2004 PDF Sardegna Archeologica Guide e Itinerari T 10 vid Nuova Sassari Carlo Delfino editore ISBN 88 7138 172 6 Arhiv originalu PDF za 5 serpnya 2021 Procitovano 13 zhovtnya 2022 Geographica d gr T 3 XVII Rendeli Marco Il Progetto Sant Imbenia academia edu Procitovano 8 kvitnya 2018 De Rosa Beatrice Alba Lidia Sant Imbenia Alghero SS Il contributo dell archeometria nella ricostruzione della storia e delle attivita dell abitato nuragico PDF ital Mossa Alberto 8 chervnya 2017 San Sperate Ca Sardegna Via Monastir Le ceramiche nuragiche del Bronzo recente II e finale caratteristiche formali ed aspetti funzionali Layers Archeologia Territorio Contesti 2 doi 10 13125 2532 0289 2668 Lo Schiavo Fulvia Sanges M Il Nuraghe Arrubiu di Orroli Fadda Maria Ausilia Gli architetti nuragici di Gremanu PDF 20161222154027 Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2022 Procitovano 13 zhovtnya 2022 Rendeli Marco 2017 Moravetti A Melis P Foddai L Alba E red La Sardegna nuragica Storia e Monumenti Sassari Carlo Delfino Editore Pausanias Hellados Periegesis Description of Greece IX 17 5 Lilliu Giovanni PDF Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2012 Mancini Paola 2011 Il santuario di Santa Vittoria di Serri PDF Campagna di scavo ital Lilliu Giovanni 1967 Al tempo dei nuraghi La civilta in Sardegna nei secoli Turin ERI s 22 Mitova Dzonova D 1983 Megalithischer Brunnentempel protosardinischen Typs vom Dorf Garlo Bez Pernik Sofia Komitee fur Kultur Salis Gianfranco Sa Sedda e Sos Carros di Oliena ital ital Ministero dei beni e delle attivita culturali e del turismo Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 2 serpnya 2017 Paglietti Giacomo January 2009 Le rotonde con bacile di eta nuragica Rivista di Scienze Preistoriche ital Lilliu Giovanni 2006 PDF Nuoro Edizioni Il Maestrale ISBN 978 88 89801 11 6 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2012 cherez Book on line from Sardegnadigitallibrary it Andreoli Alice 27 lipnya 2007 L armata sarda dei Giganti di pietra Il Venerdi di Repubblica Rome Gruppo Editoriale L Espresso 82 83 Leonelli Valentina 2012 Restauri Mont e Prama il mistero dei giganti Archeo Attualita del Passato ital 26 28 Procitovano 21 listopada 2012 AA VV Le sculture di Mont e Prama Contesto scavi e materiali p 51 Ferrer Eduardo Blasco red 2010 Paleosardo Le radici linguistiche della Sardegna neolitica Paleosardo The Linguistic Roots of Neolithic Sardinian De Gruyter Mouton www unica it Universita degli studi di Cagliari Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 8 kvitnya 2018 Montalbano Pierluigi July 2009 SHRDN Signori del mare e del metallo Nuoro Zenia ISBN 978 88 904157 1 5 L insediamento Nuragico di sa osa cabras or il sito e i materiali Manunza Maria Rosaria 21 grudnya 2016 Manufatti nuragici e micenei lungo una strada dell eta del bronzo presso Bia e Palma Selargius CA Quaderni 27 147 200 Revisiting Late Bronze Age oxhide ingots Meanings questions and perspectives Fundoni Giovanna Le ceramiche nuragiche nella Penisola Iberica e le relazioni tra la Sardegna e la Penisola Iberica nei primi secoli del I millennio a c Atti della Xliv Riunione Scientifica la Preistoria e la Protostoria della Sardegna Procitovano 3 travnya 2015 Ling Johan Stos Gale Zofia Grandin Lena Billstrom Kjell Hjarthner Holdar Eva Persson Per Olof 2014 Moving metals II Provenancing Scandinavian Bronze Age artefacts by lead isotope and elemental analyses Journal of Archaeological Science 41 106 132 doi 10 1016 j jas 2013 07 018 Mossa Alberto 21 grudnya 2016 La siderurgia quale indicatore di contatti tra la Sardegna e Cipro il caso del settore nuragico di Via Monastir di San Sperate CA Quaderni 27 107 124 Procitovano 8 kvitnya 2018 cherez www quaderniarcheocaor beniculturali it Marcus et al 2020 Supplementary Data 1 A Master Table Marcus et al 2020 s 5 6 Marcus et al 2020 s 3 Marcus et al 2020 s 2 9 Clemente Florian Unterlander Martina Dolgova Olga Amorim Carlos Eduardo G Coroado Santos Francisco Neuenschwander Samuel Ganiatsou Elissavet Cruz Davalos Diana I Anchieri Lucas Michaud Frederic Winkelbach Laura 13 travnya 2021 The genomic history of the Aegean palatial civilizations Cell angl 184 10 2565 2586 e21 doi 10 1016 j cell 2021 03 039 ISSN 0092 8674 PMC 8127963 PMID 33930288 Villalba Mouco Vanessa ta in 2021 Genomic transformation and social organization during the Copper Age Bronze Age transition in southern Iberia Science Advances 7 47 eabi7038 doi 10 1126 sciadv abi7038 10810 54399 PMC 8597998 PMID 34788096 Manjusha Chintalapati Nick Patterson Priya Moorjani Reconstructing the spatiotemporal patterns of admixture during the European Holocene using a novel genomic dating method 2022DzherelaWebster G S 1996 A Prehistory of Sardinia 2300 500 BCE Monographs in Mediterranean Archaeology Sheffield Academic Press ISBN 978 1850755081 Atzeni Enrico 1981 Ichnussa La Sardegna dalle origini all eta classica Milan Lilliu Giovanni 1967 La civilta in Sardegna nei secoli Turin ERI Bernardini Paolo 2010 Le torri i metalli il mare Sassari Carlo Delfino Editore Depalmas Anna 2005 Le navicelle di bronzo della Sardegna nuragica Cagliari Gasperini Dyson Stephen L Rowland Robert J 2007 Shepherds sailors amp conquerors Archeology and History in Sardinia from the Stone Age to the Middle Ages Museum of Archeology and Anthropology Philadelphia University of Pennsylvania ISBN 978 1 934536 02 5 Foddai Lavinia 2008 Sculture zoomorfe Studi sulla bronzistica figurata nuragica Cargeghe Biblioteca di Sardegna Laner Franco 2011 Sardegna preistorica dagli antropomorfi ai telamoni di Monte Prama Sa ENA Cagliari Condaghes Lilliu Giovanni 1966 PDF Cagliari La Zattera Arhiv originalu PDF za 24 grudnya 2013 cherez Book online from Sardegnadigitallibrary it ed 2008 Illisso Marcus Joseph H ta in 24 lyutogo 2020 Genetic history from the Middle Neolithic to present on the Mediterranean island of Sardinia Nature Communications Nature Research 11 939 939 Bibcode 2020NatCo 11 939M doi 10 1038 s41467 020 14523 6 PMC 7039977 PMID 32094358 Melis Paolo 2003 Civilta nuragica Sassari Delfino Editore Montalbano Pierluigi July 2009 SHRDN Signori del mare e del metallo Nuoro Zenia Editrice ISBN 978 88 904157 1 5 Navarro i Barba Gustau 2010 La Cultura Nuragica de Sardenya Barcelona Edicions dels A L I LL ISBN 978 84 613 9278 0 Pallottino Massimo 2000 La Sardegna nuragica Nuoro edizioni Ilisso ISBN 978 88 87825 10 7 Perra Mario 1997 SARDW Sardinia Sardegna Oristano S Alvure 3 Volumes Pittau Massimo 2001 La lingua sardiana o dei protosardi Cagliari Ettore Gasperini editore Pittau Massimo 2007 Storia dei sardi nuragici Selargius Domus de Janas editrice Pittau Massimo 2008 Il Sardus Pater e i Guerrieri di Monte Prama Sassari EDES Pittau Massimo 2011 Gli antichi sardi fra I Popoli del mare Selargius Domus de Janas editrice Pittau Massimo 2013 La Sardegna nuragica Cagliari Edizioni della Torre Scintu Danilo 2003 Le Torri del cielo Architettura e simbolismo dei nuraghi di Sardegna Mogoro PTM editrice Vacca E B 1994 La civilta nuragica e il mare Quartu Sant Elena ASRA editrice

Дата публікації:
Топ