Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Су Нураксі — нурагічна археологічна пам'ятка у Баруміні, Сардинія, Італія, була включена ЮНЕСКО до Світової спадщини 1997 року як «Su Nuraxi di Barumini».
| Су-Нураксі-ді-Баруміні | |
|---|---|
Su Nuraxi | |
 | |
| Країна | Італія |
| Регіон | Сардинія |
| Населений пункт | Баруміні |
| Тип | Поселення |
| Історія | |
| Датування | 17-6 ст. до н.е. |
| Періоди | Бронзова доба |
| Археологічна культура | Нурагічна цивілізація |
| Дослідження | |
| Дата дослідження | 1950-1957 |
| Дослідники | Джованні Лілл'ю |
| Вебсторінка | fondazionebarumini.it(італ.) musei.sardegna.beniculturali.it |
  Су-Нураксі-ді-Баруміні | |
 Су-Нураксі-ді-Баруміні у Вікісховищі | |
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №833833 (англ.) |
Су Нураксі означає «Нураг» кампіданською, південним діалектом сардинської мови.
Су Нураксі — це поселення, яке складається з нурага (бастіону з чотирма кутовими вежам та однією центральною), будівництво якого було розпочато 17 ст. до н. е., та селища, яке існувало довкола нурага у 13-6 ст. до н. е. Науковці вважають їх найвражаючішим виразом Нурагічної цивілізації.
Розташування
Су Нураксі розташовано бл.1 км на захід від центра селища Баруміні на дорозі до Туілі, на висоті бл.230 м.н.м. Поблизу також розташовані інші нураги та , пізньоготично-каталанська приходська церква Гестура та археологічний парк з , одним з найстаріших відомих нурагів.
Селище Баруміні розташовано на північній межі гористого ландшафту, який за свої конусні пагорби отримав назву («Груди»). За 1,6 км від центра селища тече річка Флуміні Манну («Великий потік»), яка за 50 км на південь впадає у Середземне море поблизу міста Кальярі. Відстань Су-Нураксі від західного берега острова становить 40 км.
Історія та опис
Центральний нураг розташований на невеликому пагорбі гряди Мармільї, навпроти конусного пагорбу у формі жіночих грудей, який дав назву всій гряді. Комплекс складається з першим зведеного центрального нурагу, оточеного стіною з чотирма зовнішніми баштами. У другому кільці зовнішніх стін є залишки інших башт, яких колись було дев'ять. Вся зовнішня територія оточена близько 150 залишками фундаментів, в основному, круглих будівель, — «селищем», яке лежить за межами стін п'ятибаштової структури центру, а тому було незахищеним.
Нураг та селище були пов'язані з системою інших нурагів по острову, наприклад з багатодольним нурагом, який був знайдений під Палаццо Запата (15 ст.н. е.) у селищі.
Нураг
Споруда
Найстаріша частина нурага — центральна вежа, так звана Мастіо () з трьома розташованими одне над одним приміщеннями (бл.20 метрів у висоту, зараз лишилось 14,1 м). Вона була збудована циклопічною кладкою з базальтових блоків між 17 та 13 ст. до н. е. Аналіз ізотопів C14 маслинової балки, знайденої при розкопках у нижній кімнаті башти датував її 1470 р. до н. е. (± 200 років). Мастіо мала внизу діаметр 10 метрів та звужувалась до третього поверху до 5 метрів. У пізню бронзову добу довкола неї були збудовані чотири вежі бастіону, розташовані по сторонах світу висотою 17-18 метрів, поєднані мурами з балконом згори (не зберігся). До всіх веж вхід був з внутрішнього двору, розташованого на південь від центрального нурага. У внутрішньому дворі був розташований колодязь з питною водою глибиною 20 метрів..
Три вежі форверка були збудовані у першу фазу будівництва; вони були поєднані муром та слугували зовнішнім захистом бастіону з чотирма вежами. Як і внутрішні вежі, за винятком центрального Мастіо, вони були збудовані циклопічною кладкою з базальтового каміння. Вежі форверка колись сягали 10 метрів у висоту; найкраще збережена вежа H на північному сході має сьогодні 4,5 метри у висоту. Між 1250 та 1000 роками до нашої ери були здійснені перебудови: внутрішній бастіон був підсилений круговим муром три метри у товщину, а форверк був суттєво перебудований — було зведено пять нових веж, які разом з двома старими було включено у полігональний мур. Зведення нової вежі поруч зі старою на південному сході включило стару у внутрішнє кільце муру.
Призначення
Справжнє призначення нурагів залишається предметом наукового обговорення. Джованні Ліллью, відривач Су Нураксі, вважав, що це було укріплене поселення (фортеця). Інші археологи вважають, що найстаріша частина дольмена мала релігійне призначення, притулок, місце перебування органів влади, а вежі були додані з оборонною метою та для зберігання продукції.
Селище
Довкола нурага існувало селище; близько 70 будівель розташовувались по колу. Більшість з них мали одну кімнату та також були збудовані циклопічною кладкою з базальтового каміння. Дахи були конічні, з деревини та гілок..
Найстаріші частини селища датовані 1250 р. до н. е., їх мінімальні залишки знайдені на північний захід від форверка. Після зниження терас нурага бл. 1000 року до н. е., на півночі та сході від бастіону виникли круглі будівлі селища. Головна будівля, хатина 80, ймовірно слугувала місцем зборів; в ній розташовані кам'яні лавки та ніші у стінах. В одній з ніш був знайдений бетель, вапнякова модель вежі нурага, яка була предметом . Хоча спочатку хатини створювались як єдині кімнати, пізніше простежується тенденція поділяти ці кімнати на окремі приміщення; так були ідентифіковані майстерні, кухні та центри переробки аграрної продукції.
З другої половини 8-го ст. до н. е. у поселенні Су Нураксі відбулися глибокі зміни, які пов'язують з ‚осхідненням‘ сардинців у 730—600 рр. до н. е. Після знищення головної будівлі (хатини 80), ймовірно у результаті війни, був створений новий житловий комплекс. Він займав всю територію колишнього форверка довкола бастіона та лише частково був орієнтований на схід. Виявлені 109 кімнат, які ймовірно поділялись на 4 помешкань, кожне з яких мало від 8 до 12 кімнат. Через це «селище» були прокладені вузькі провулки, які стікатися до головної вулиці, розташованої у напрямку північ-південь. Біля старого муру форверка були збудовані прямокутні кімнати, але також зустрічались закруглені кімнати з внутрішніми дворами по центру, в який часто у колодязях збиралась вода.
У шостому ст. до н. е. будівлі були зруйновані пунами, а пізніше — відбудовані карфагенянами, а потім і захоплені римлянами. Частково споруди використовувались у пізньопунічнний, давньоримський та середньовічний період. Врешті-решт вони були повністю покинуті.
Археологічні розкопки
Су Нураксі згадувався вже 19-поч.20ст. у нотатках Вітторіо Ангіу, Джованні Спано і Антоніо Тарамеллі. Залишки споруд були повністю покриті відкладеннями землі до середини 20 століття. У 1940-х роках уродженець Баруміні археолог Джованні Лілью за наявністю великих валунів і гончарних виробів дійшов висновку, що тут можна знайти велику археологічну ділянку. Комплекс був розкопаний з 1951 по 1956 рік. Розкопки дозволили прослідкувати різні стадії будівництва веж та оточуючого «селища», були знайдені знарядді праці, зброя, гончарні вироби та орнаменти.
Ділянка важлива для розуміння шкали розвитку сардинської цивілізації, зокрема, відносна хронологія передісторії Сардинії в значній мірі базується на розкопках нурага у Су Нураксі. «Джованні Лілью […] використав комбінацію структурних фаз та типології кераміки для створення загальної послідовності Нурагічної цивілізації.»
Зараз комплекс відкритий для публіки, має музей. Важливі знахідки з розташованої неподалік іншої важливої нурагічної ділянки під Палаццо Запата також демонструються у музеї.
Галерея
-
![image]()
Вид з Мастіо на „селище“ -
![image]()
Вежа H форверка -
![image]()
Північний схід „селища“ -
![image]()
Хатина 80 на північному сході -
![image]()
Кімнати нового поселення біля південно-східної вежі форверка -
![image]()
Хатина 20, ротонда -
![image]()
Головна вежа та внутрішній двір -
![image]()
Колодязь у внутрішньому дворі -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Всередині центральної вежі Су Нураксі, у порівнянні з людиною зросту 1,8 м.
Література
- Dyson Stephen L., Rowland Robert J. (2007). Shepherds, sailors, & conquerors - Archeology and History in Sardinia from the Stone Age to the Middle Ages. Philadelphia: University of Pennsylvania, Museum of Archeology and Anthropology. ISBN .
- Sardegna Cultura — Barumini, Complesso di Su Nuraxi
- Giovanni Lilliu and Raimondo Zucca, Su Nuraxi di Barumini. Sassari, Carlo Delfino, 2001.
Примітки
- Су Нураксі на сайті Світової спадщини
- Su Nuraxi. CharmingSardinia. 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- Caterina Lilliu, Tiziana Serra: Su Nuraxi di Barumini. Fondazione Barumini, Sistema Cultura, Barumini, S. 13–14.
- Caterina Lilliu, Tiziana Serra: Su Nuraxi di Barumini. Fondazione Barumini, Sistema Cultura, Barumini, S. 15.
- Caterina Lilliu, Tiziana Serra: Su Nuraxi di Barumini. Fondazione Barumini, Sistema Cultura, Barumini, S. 17–18.
- Caterina Lilliu, Tiziana Serra: Su Nuraxi di Barumini. Fondazione Barumini, Sistema Cultura, Barumini, S. 18–20.
- Caterina Lilliu, Tiziana Serra: Su Nuraxi di Barumini. Fondazione Barumini, Sistema Cultura, Barumini, S. 8 und 17.
- Caterina Lilliu, Tiziana Serra: Su Nuraxi di Barumini. Fondazione Barumini, Sistema Cultura, Barumini, S. 20–22.
- Caterina Lilliu, Tiziana Serra: Su Nuraxi di Barumini. Fondazione Barumini, Sistema Cultura, Barumini, S. 3.
- James, Peter; et al (1991). Centuries of Darkness. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press. 42.
Посилання
- Barumini Sistema Cultura Foundation
- Photo Gallery Nuraghe Su Nuraxi
- Nuraghi.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Su Nuraksi nuragichna arheologichna pam yatka u Barumini Sardiniya Italiya bula vklyuchena YuNESKO do Svitovoyi spadshini 1997 roku yak Su Nuraxi di Barumini Su Nuraksi di BaruminiSu NuraxiKrayinaItaliyaRegionSardiniyaNaselenij punktBaruminiTipPoselennyaIstoriyaDatuvannya17 6 st do n e PeriodiBronzova dobaArheologichna kulturaNuragichna civilizaciyaDoslidzhennyaData doslidzhennya1950 1957DoslidnikiDzhovanni Lill yuVebstorinkafondazionebarumini it ital musei sardegna beniculturali itSu Nuraksi di Barumini Su Nuraksi di Barumini u VikishovishiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 833833 angl Su Nuraksi oznachaye Nurag kampidanskoyu pivdennim dialektom sardinskoyi movi Su Nuraksi ce poselennya yake skladayetsya z nuraga bastionu z chotirma kutovimi vezham ta odniyeyu centralnoyu budivnictvo yakogo bulo rozpochato 17 st do n e ta selisha yake isnuvalo dovkola nuraga u 13 6 st do n e Naukovci vvazhayut yih najvrazhayuchishim virazom Nuragichnoyi civilizaciyi RoztashuvannyaSu Nuraksi roztashovano bl 1 km na zahid vid centra selisha Barumini na dorozi do Tuili na visoti bl 230 m n m Poblizu takozh roztashovani inshi nuragi ta piznogotichno katalanska prihodska cerkva Gestura ta arheologichnij park z odnim z najstarishih vidomih nuragiv Selishe Barumini roztashovano na pivnichnij mezhi goristogo landshaftu yakij za svoyi konusni pagorbi otrimav nazvu Grudi Za 1 6 km vid centra selisha teche richka Flumini Mannu Velikij potik yaka za 50 km na pivden vpadaye u Seredzemne more poblizu mista Kalyari Vidstan Su Nuraksi vid zahidnogo berega ostrova stanovit 40 km Istoriya ta opisCentralnij nurag roztashovanij na nevelikomu pagorbi gryadi Marmilyi navproti konusnogo pagorbu u formi zhinochih grudej yakij dav nazvu vsij gryadi Kompleks skladayetsya z pershim zvedenogo centralnogo nuragu otochenogo stinoyu z chotirma zovnishnimi bashtami U drugomu kilci zovnishnih stin ye zalishki inshih basht yakih kolis bulo dev yat Vsya zovnishnya teritoriya otochena blizko 150 zalishkami fundamentiv v osnovnomu kruglih budivel selishem yake lezhit za mezhami stin p yatibashtovoyi strukturi centru a tomu bulo nezahishenim Nurag ta selishe buli pov yazani z sistemoyu inshih nuragiv po ostrovu napriklad z bagatodolnim nuragom yakij buv znajdenij pid Palacco Zapata 15 st n e u selishi Nurag Su Nuraksi vzimkuSporuda Nurag ta jogo dvir vlitku Najstarisha chastina nuraga centralna vezha tak zvana Mastio z troma roztashovanimi odne nad odnim primishennyami bl 20 metriv u visotu zaraz lishilos 14 1 m Vona bula zbudovana ciklopichnoyu kladkoyu z bazaltovih blokiv mizh 17 ta 13 st do n e Analiz izotopiv C14 maslinovoyi balki znajdenoyi pri rozkopkah u nizhnij kimnati bashti datuvav yiyi 1470 r do n e 200 rokiv Mastio mala vnizu diametr 10 metriv ta zvuzhuvalas do tretogo poverhu do 5 metriv U piznyu bronzovu dobu dovkola neyi buli zbudovani chotiri vezhi bastionu roztashovani po storonah svitu visotoyu 17 18 metriv poyednani murami z balkonom zgori ne zberigsya Do vsih vezh vhid buv z vnutrishnogo dvoru roztashovanogo na pivden vid centralnogo nuraga U vnutrishnomu dvori buv roztashovanij kolodyaz z pitnoyu vodoyu glibinoyu 20 metriv Tri vezhi forverka buli zbudovani u pershu fazu budivnictva voni buli poyednani murom ta sluguvali zovnishnim zahistom bastionu z chotirma vezhami Yak i vnutrishni vezhi za vinyatkom centralnogo Mastio voni buli zbudovani ciklopichnoyu kladkoyu z bazaltovogo kaminnya Vezhi forverka kolis syagali 10 metriv u visotu najkrashe zberezhena vezha H na pivnichnomu shodi maye sogodni 4 5 metri u visotu Mizh 1250 ta 1000 rokami do nashoyi eri buli zdijsneni perebudovi vnutrishnij bastion buv pidsilenij krugovim murom tri metri u tovshinu a forverk buv suttyevo perebudovanij bulo zvedeno pyat novih vezh yaki razom z dvoma starimi bulo vklyucheno u poligonalnij mur Zvedennya novoyi vezhi poruch zi staroyu na pivdennomu shodi vklyuchilo staru u vnutrishnye kilce muru Priznachennya Spravzhnye priznachennya nuragiv zalishayetsya predmetom naukovogo obgovorennya Dzhovanni Lillyu vidrivach Su Nuraksi vvazhav sho ce bulo ukriplene poselennya fortecya Inshi arheologi vvazhayut sho najstarisha chastina dolmena mala religijne priznachennya pritulok misce perebuvannya organiv vladi a vezhi buli dodani z oboronnoyu metoyu ta dlya zberigannya produkciyi Selishe Dovkola nuraga isnuvalo selishe blizko 70 budivel roztashovuvalis po kolu Bilshist z nih mali odnu kimnatu ta takozh buli zbudovani ciklopichnoyu kladkoyu z bazaltovogo kaminnya Dahi buli konichni z derevini ta gilok Najstarishi chastini selisha datovani 1250 r do n e yih minimalni zalishki znajdeni na pivnichnij zahid vid forverka Pislya znizhennya teras nuraga bl 1000 roku do n e na pivnochi ta shodi vid bastionu vinikli krugli budivli selisha Golovna budivlya hatina 80 jmovirno sluguvala miscem zboriv v nij roztashovani kam yani lavki ta nishi u stinah V odnij z nish buv znajdenij betel vapnyakova model vezhi nuraga yaka bula predmetom Hocha spochatku hatini stvoryuvalis yak yedini kimnati piznishe prostezhuyetsya tendenciya podilyati ci kimnati na okremi primishennya tak buli identifikovani majsterni kuhni ta centri pererobki agrarnoyi produkciyi Z drugoyi polovini 8 go st do n e u poselenni Su Nuraksi vidbulisya gliboki zmini yaki pov yazuyut z oshidnennyam sardinciv u 730 600 rr do n e Pislya znishennya golovnoyi budivli hatini 80 jmovirno u rezultati vijni buv stvorenij novij zhitlovij kompleks Vin zajmav vsyu teritoriyu kolishnogo forverka dovkola bastiona ta lishe chastkovo buv oriyentovanij na shid Viyavleni 109 kimnat yaki jmovirno podilyalis na 4 pomeshkan kozhne z yakih malo vid 8 do 12 kimnat Cherez ce selishe buli prokladeni vuzki provulki yaki stikatisya do golovnoyi vulici roztashovanoyi u napryamku pivnich pivden Bilya starogo muru forverka buli zbudovani pryamokutni kimnati ale takozh zustrichalis zakrugleni kimnati z vnutrishnimi dvorami po centru v yakij chasto u kolodyazyah zbiralas voda U shostomu st do n e budivli buli zrujnovani punami a piznishe vidbudovani karfagenyanami a potim i zahopleni rimlyanami Chastkovo sporudi vikoristovuvalis u piznopunichnnij davnorimskij ta serednovichnij period Vreshti resht voni buli povnistyu pokinuti Arheologichni rozkopkiSu Nuraksi zgaduvavsya vzhe 19 poch 20st u notatkah Vittorio Angiu Dzhovanni Spano i Antonio Taramelli Zalishki sporud buli povnistyu pokriti vidkladennyami zemli do seredini 20 stolittya U 1940 h rokah urodzhenec Barumini arheolog Dzhovanni Lilyu za nayavnistyu velikih valuniv i goncharnih virobiv dijshov visnovku sho tut mozhna znajti veliku arheologichnu dilyanku Kompleks buv rozkopanij z 1951 po 1956 rik Rozkopki dozvolili proslidkuvati rizni stadiyi budivnictva vezh ta otochuyuchogo selisha buli znajdeni znaryaddi praci zbroya goncharni virobi ta ornamenti Dilyanka vazhliva dlya rozuminnya shkali rozvitku sardinskoyi civilizaciyi zokrema vidnosna hronologiya peredistoriyi Sardiniyi v znachnij miri bazuyetsya na rozkopkah nuraga u Su Nuraksi Dzhovanni Lilyu vikoristav kombinaciyu strukturnih faz ta tipologiyi keramiki dlya stvorennya zagalnoyi poslidovnosti Nuragichnoyi civilizaciyi Zaraz kompleks vidkritij dlya publiki maye muzej Vazhlivi znahidki z roztashovanoyi nepodalik inshoyi vazhlivoyi nuragichnoyi dilyanki pid Palacco Zapata takozh demonstruyutsya u muzeyi GalereyaVid z Mastio na selishe Vezha H forverka Pivnichnij shid selisha Hatina 80 na pivnichnomu shodi Kimnati novogo poselennya bilya pivdenno shidnoyi vezhi forverka Hatina 20 rotonda Golovna vezha ta vnutrishnij dvir Kolodyaz u vnutrishnomu dvori Vseredini centralnoyi vezhi Su Nuraksi u porivnyanni z lyudinoyu zrostu 1 8 m LiteraturaDyson Stephen L Rowland Robert J 2007 Shepherds sailors amp conquerors Archeology and History in Sardinia from the Stone Age to the Middle Ages Philadelphia University of Pennsylvania Museum of Archeology and Anthropology ISBN 978 1 934536 02 5 Sardegna Cultura Barumini Complesso di Su Nuraxi Giovanni Lilliu and Raimondo Zucca Su Nuraxi di Barumini Sassari Carlo Delfino 2001 PrimitkiSu Nuraksi na sajti Svitovoyi spadshini Su Nuraxi CharmingSardinia 2017 Procitovano 24 zhovtnya 2017 Caterina Lilliu Tiziana Serra Su Nuraxi di Barumini Fondazione Barumini Sistema Cultura Barumini S 13 14 Caterina Lilliu Tiziana Serra Su Nuraxi di Barumini Fondazione Barumini Sistema Cultura Barumini S 15 Caterina Lilliu Tiziana Serra Su Nuraxi di Barumini Fondazione Barumini Sistema Cultura Barumini S 17 18 Caterina Lilliu Tiziana Serra Su Nuraxi di Barumini Fondazione Barumini Sistema Cultura Barumini S 18 20 Caterina Lilliu Tiziana Serra Su Nuraxi di Barumini Fondazione Barumini Sistema Cultura Barumini S 8 und 17 Caterina Lilliu Tiziana Serra Su Nuraxi di Barumini Fondazione Barumini Sistema Cultura Barumini S 20 22 Caterina Lilliu Tiziana Serra Su Nuraxi di Barumini Fondazione Barumini Sistema Cultura Barumini S 3 James Peter et al 1991 Centuries of Darkness New Brunswick NJ Rutgers University Press 42 PosilannyaBarumini Sistema Cultura Foundation Photo Gallery Nuraghe Su Nuraxi Nuraghi org