Культура Оцієрі або Сан-Мікеле — археологічна культура острова Сардинія, яка існувала в період до появи культури нурагів, між 3800 — 2900 рр. до н. е. Має ряд подібних характеристик з попередньої [ru]. Характерними пам'ятками даної культури є Домус-де-Янас. Культура (точніше, група культур) [ru] є заключним етапом розвитку даної культури, проте зазвичай розглядається окремо.
Назва походить від місцевості, де виявлені найважливіші артефакти даної культури — грот Сан-Мікеле поблизу міста Оцієрі.
Археологічні розкопки проводилися в 1914 і пізніше в 1949 році. Їх результатом стало виявлення об'єктів, які свідчать про наявність високорозвиненої культури на остові Сардинія в донурагастичний період.
Характеристика
У гроті Сан-Мікеле були виявлені майстерно виготовлені вази з виконаними, методом насічки, геометричними мотивами, пофарбовані червоною охрою. На думку істориків, даний тип посудин був новинкою для Сардинії, однак має аналоги серед виробів древніх Кіклад і мінойського Криту. Передбачається, що в результаті міграцій з цих віддалених островів нові технічні досягнення і знання металургії оживили місцеву культуру і внесли в неї нові елементи. З цієї точки зору, культура Оцієрі розглядається як східна за походженням, а артефакти даної культури свідчать про торгівельному та культурному обміні між Сардинією та Грецією епохи неоліту.
На думку одного з найвизначніших археологів Сардинії Джованні Лілліу, цікавою особливістю даної культури було те, що вона еволюціонувала з першопочаткової осілої культури міського типу в сільськогосподарську культуру, жителі якої жили в невеликих селах. Виявлено близько 200 сільських поселень культури Оцієрі, що складалися з кам'яних будинків з круглою (іноді прямокутною) стіною, на якій далі споруджувалася дерев'яна конструкція, а дах покривалася гілками.
Культура Оцієрі була доволі мирною: зброї даної культури виявлено дуже мало, не виявлено жодного укріплення. Соціальна структура була досить однорідною, «демократичною». Це є різким контрастом з виниклою на острові через тисячоріччя культурою будівельників нурагів, також східної за походженням.
Особливістю поховань є забарвлення покійних вохрою — кольором Сонця — що мало символізувати їх відродження. Могили були згруповані в некрополі, які пізніше отримали назву «Домус-де-Янас» (сучасною сардинською мовою — «будинок відьом»). Подібні некрополі були на Криті і, мабуть, в інших частинах Середземномор'я. Був і інший тип поховань, з мегалітичними колами.
Посилання
- Культура Оціері (на італійській мові)
Див. також
Література
- Lilliu, G. La civiltà dei Sardi dal neolitico all'età dei nuraghi . Torino - Edizioni ERI - 1967.
- AA. VV. La civiltà in Sardegna nei secoli - Torino - Edizioni ERI.
- Casula FC - La storia di Sardegna - Sassari 1994.
- Lilliu G. sculture della Sardegna nuragica Verona тисячі дев'ятсот шістьдесят два.
Галерея
- «Середземноморська мати» з Сенорбі, III тис. до н. е. Археологічний музей Кальярі
- Лотцораї, «Будинок відьм»
- Некрополь Лі-Мурі
- Сант-Андреа-Пріу, де виявлений один з найбільших домусів на 18 камер
- Бичі роги, знайдений в поховальній ниші в одному з "Будинків відьм"
- Арцакена, Лі-Мурі
- Жіноча статуя з Кукурру-с-Арріу. Зберігається в Кальярі в Археологічному музеї
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оцієрська культура
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura Ociyeri abo San Mikele arheologichna kultura ostrova Sardiniya yaka isnuvala v period do poyavi kulturi nuragiv mizh 3800 2900 rr do n e Maye ryad podibnih harakteristik z poperednoyi ru Harakternimi pam yatkami danoyi kulturi ye Domus de Yanas Kultura tochnishe grupa kultur ru ye zaklyuchnim etapom rozvitku danoyi kulturi prote zazvichaj rozglyadayetsya okremo Lotcorayi budinok vidom Hram Malkitu Nazva pohodit vid miscevosti de viyavleni najvazhlivishi artefakti danoyi kulturi grot San Mikele poblizu mista Ociyeri Arheologichni rozkopki provodilisya v 1914 i piznishe v 1949 roci Yih rezultatom stalo viyavlennya ob yektiv yaki svidchat pro nayavnist visokorozvinenoyi kulturi na ostovi Sardiniya v donuragastichnij period HarakteristikaU groti San Mikele buli viyavleni majsterno vigotovleni vazi z vikonanimi metodom nasichki geometrichnimi motivami pofarbovani chervonoyu ohroyu Na dumku istorikiv danij tip posudin buv novinkoyu dlya Sardiniyi odnak maye analogi sered virobiv drevnih Kiklad i minojskogo Kritu Peredbachayetsya sho v rezultati migracij z cih viddalenih ostroviv novi tehnichni dosyagnennya i znannya metalurgiyi ozhivili miscevu kulturu i vnesli v neyi novi elementi Z ciyeyi tochki zoru kultura Ociyeri rozglyadayetsya yak shidna za pohodzhennyam a artefakti danoyi kulturi svidchat pro torgivelnomu ta kulturnomu obmini mizh Sardiniyeyu ta Greciyeyu epohi neolitu Na dumku odnogo z najviznachnishih arheologiv Sardiniyi Dzhovanni Lilliu cikavoyu osoblivistyu danoyi kulturi bulo te sho vona evolyucionuvala z pershopochatkovoyi osiloyi kulturi miskogo tipu v silskogospodarsku kulturu zhiteli yakoyi zhili v nevelikih selah Viyavleno blizko 200 silskih poselen kulturi Ociyeri sho skladalisya z kam yanih budinkiv z krugloyu inodi pryamokutnoyu stinoyu na yakij dali sporudzhuvalasya derev yana konstrukciya a dah pokrivalasya gilkami Kultura Ociyeri bula dovoli mirnoyu zbroyi danoyi kulturi viyavleno duzhe malo ne viyavleno zhodnogo ukriplennya Socialna struktura bula dosit odnoridnoyu demokratichnoyu Ce ye rizkim kontrastom z vinikloyu na ostrovi cherez tisyachorichchya kulturoyu budivelnikiv nuragiv takozh shidnoyi za pohodzhennyam Osoblivistyu pohovan ye zabarvlennya pokijnih vohroyu kolorom Soncya sho malo simvolizuvati yih vidrodzhennya Mogili buli zgrupovani v nekropoli yaki piznishe otrimali nazvu Domus de Yanas suchasnoyu sardinskoyu movoyu budinok vidom Podibni nekropoli buli na Kriti i mabut v inshih chastinah Seredzemnomor ya Buv i inshij tip pohovan z megalitichnimi kolami PosilannyaKultura Ocieri na italijskij movi Div takozhSardinskij zikurat Domus de YanasLiteraturaLilliu G La civilta dei Sardi dal neolitico all eta dei nuraghi Torino Edizioni ERI 1967 AA VV La civilta in Sardegna nei secoli Torino Edizioni ERI Casula FC La storia di Sardegna Sassari 1994 Lilliu G sculture della Sardegna nuragica Verona tisyachi dev yatsot shistdesyat dva Galereya Seredzemnomorska mati z Senorbi III tis do n e Arheologichnij muzej Kalyari Lotcorayi Budinok vidm Nekropol Li Muri Sant Andrea Priu de viyavlenij odin z najbilshih domusiv na 18 kamer Bichi rogi znajdenij v pohovalnij nishi v odnomu z Budinkiv vidm Arcakena Li Muri Zhinocha statuya z Kukurru s Arriu Zberigayetsya v Kalyari v Arheologichnomu muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ociyerska kultura