Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнювального до відтворювального типу господарства, виникнення тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв також народженню ремесел та торгівлі.
| Неолітична революція | |
 | |
| Місце розташування | Родючий півмісяць |
|---|---|
| Час/дата початку | 8 тисячоліття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 2 тисячоліття до н. е. |
 Неолітична революція у Вікісховищі | |
Термінологія
Термін «неолітична революція» увів у 1949 англійський археолог Гордон Чайлд. Неолітична революція полягала в тому що людина від полювання і збиральництва перейшла до відтворювального господарства, тобто почала розводити тварин (рогата худоба, коні, подекуди дикі свині) та почала вирощувати рослини замість того, щоб шукати їх. В епоху мезоліту, що тривала у XI—VIII тис. до н. е., на всіх заселених людиною територіях перестав позначатися вплив останньої фази зледеніння. Сучасні клімат, флора і фауна набули своїх нинішніх географічних меж. Людина набула всіх біологічних характеристик сучасної людини, а людство розділилося на раси. В епоху неоліту (VIII-ІІІ тис. до н. е.) у географічно віддалених людських спільнотах відбулася ціла серія драматичних технологічних і соціальних змін, котрі називаються «неолітичною революцією». Її сутність полягає у переході від господарства привласнювального (збиральництва, мисливства і рибальства) до виробляючого, аграрного господарства — (землеробства та скотарства). Саме тому неолітичну революцію називають також «аграрною революцією».
Клімат, флора та фауна
Культурне пристосування до життя у післяльодовикових природних умовах спочатку вилилося в активізацію збиральництва. На території Східного Середземномор'я і Малої Азії вперше виникла й одержала поширення практика розведення тварин і культивування рослин. З рослин це полба, пшениця, ячмінь, сочевиця, тобто ті рослини, які вимагали винайдення певних навичок готування, щоб бути вживаними до їжі. Першими продуктивними домашніми тваринами були вівця й коза, велика рогата худоба була приручена згодом. Зрозуміло, що всі ці нові явища мали значні соціальні і культурні наслідки. Коли виробництво їжі одержало широке розповсюдження і в людей з'явилися постійні її запаси, суспільство одержало можливість у широких масштабах перейти до стійкої осілості.
Вплив на людство
Дослідження останніх років показують, що дана революція не була безумовно вигідною для людства, на відміну від думки яку популяризували в СРСР. Після переходу на вирощування їжі людство не стало розумнішим, а мисливці-збирачі знали таємниці природи за довго до цього, оскільки від знання тварин на які вони полювали, та рослин які вони шукали залежав їхній добробут та виживання. Сільськогосподарська революція породила землеробів, життя яких було набагато важчим, так як без сучасних технологій, засобів праці та обробки землі їм доводилося жадно вгризатись в землю, та працювати на ній цілими днями, виконуючи роботу для якої людство не було пристосоване. На відміну від збирачів, мисливці, за даними сучасних досліджень витрачалили всього декілька годин в день для видобутку їжі, а решту часу присвячували відпочинку. Така швидка і не стабільна зміна продуктів харчування для мисливців насправді дозволяла їм харчуватись різними свіжими продуктами, які були набагато кориснішими за те, що змогли отримувати землероби.
Ремесла
В той же час виникають нові види ремесла: ткацтво, обробка обсидіану (вулканічного скла) і початки металургії. В епоху неоліту люди також навчились обпалювати глину, перетворюючи її в особливу речовину — (кераміку) з метою надання виробам з неї твердості, міцності, водонепроникності, вогнестійкості. Освоєння виробництва кераміки стало одним з найважливіших досягнень людини у боротьбі за існування. Варіння їжі в глиняному посуді дозволило істотно урізноманітнити раціон. Поява кераміки стала однією з основних ознак неолітичної епохи. Більше того, цей винахід знаменує справжню революцію, подію величезної ваги у розвитку людства. Адже до цього людина використовувала тільки дане їй у готовому вигляді природою — обпалюючи ж глину, вона створювала новий, невідомий у природі матеріал. Також кераміка мала велике значення і в розвитку естетичного почуття: прикрашаючи вигадливим узором виготовлені нею посудини, людина поступово вдосконалила мистецтво орнаменту, відмічене все більшою геометричною стрункістю, ритмом барв і ліній, народжених її творчим натхненням.
Населення
У результаті всього цього, населення Землі колосально зросло, різко розширилася і сфера природокористування. Виникає соціальна організація, що базується на сільському господарстві, а саме — родоплемінний лад, в якому поряд з родовими велику роль відіграють сусідські і територіальні відносини. Утверджується патріархат: голови патріархальних родів не тільки здійснюють владу над родичами, але й беруть участь в управлінні племенем. З'являється інституція племінного вождя, що виконує функції військово-політичного управління. У кінці епохи починається обробка металів (золота, срібла, міді), тому останній період неоліту (IV-ІІІ тис. до н. е.) називають мідною добою — енеолітом.
Прогрес господарства й ускладнення соціального життя вплинули на розвиток духовної культури неолітичного суспільства. З'явились перші карти — позначення маршрутів, нанесених на деревну кору, дерево чи шкіру. Одержала значного розвитку піктографія, за допомогою якої тепер могли здійснюватись досить складні записи. Такі записи відомі у племен Північного Сибіру, американських індіанців, у багатьох суспільствах Меланезії і тропічної Африки. Записуватись могли повідомлення, призначені для передачі на відстань (пропозиції дарообміну, встановлення мирних відносин, любовні листи тощо), так і для збереження у часі (фіксація пам'ятних подій). Існували цілі піктографічні хроніки, наприклад, знаменита «Валам олум» («Червоний запис») північноамериканських індіанців-делаварів, котрі зобразили 184 малюнками на деревній корі усі свої історичні перекази — від початку світобудови до появи у країні європейських колонізаторів. У деяких племен з лічильних мотузок розвинулись своєрідні еквіваленти піктографії, що передавали думку формою, кольором й розташуванням вузликів («вузликове письмо») або черепашок.
Міфологія
Нові умови життя знайшли своє відображення і в міфології. Вона стала більш розвинутою, включивши до себе етіологію не тільки людей, тваринного і рослинного світу, найпростіших суспільних інституцій, але і культурних рослин, домашніх тварин, складних соціальних установлень, нерідко і світобудови у цілому. У ранньоземлеробських суспільствах одержали поширення міфи про шлюб чоловіка-Неба й жінки-Землі як початку усіх початків. Так, згідно з папуаськими міфами, животворні дощі проливаються тоді, коли Небо і Земля кохаються. У більшості племен північноамериканських індіанців вважається, що отець-Небо й мати-Земля — батьки усього сущого. Деякі землеробсько-скотарські племена вважають, що оскопляючи самців домашніх тварин, вони запліднюють землю. У той же час зростання соціальної ролі чоловіків широко відобразилось у міфах про створення світу чоловіком без участі жінки. Характерний міф західно-африканського племені бауле, в якому світ сотворила не жінка, а її син.
Релігійні уявлення
Такою ж мірою еволюціонувала й ускладнилась релігія. У міру накопичення знань про навколишній світ і про самих себе люди пізньої палеолітичної общини все менше ототожнювали себе з природним середовищем, все більше усвідомлювали свою залежність від незвіданих надприродних сил. Ці сили бачились добрими і злими. У результаті старі уявлення про дуалістичний поділ предметів і явищ природи вилився в уявлення про споконвічну боротьбу доброго і злого начал. Добрим силам стали поклонятись як постійним захисникам і покровителям роду, общини, племені; протиборчі їм злі сили старались умилостивити. Змінився зміст тотемізму: тотемні «родичі» і «предки» зробились об'єктом релігійного поклоніння. У подальшому зооморфні предки стали витіснятись антропоморфними, і тотемізм продовжував зберігатись не стільки як жива система вірувань, скільки в пережитках (наприклад, у тотемних назвах й символах родів). На основі анімізму став складатись культ природи, що уособлювалась в образах духів тваринного й рослинного світу, земних і небесних сил.
З виникненням землеробства зароджується культ вирощуваних рослин і тих сил природи, від яких залежало їх зростання, особливо сонця й землі. Наприклад, ірокези шанували духів маїсу, гарбуза й бобів, називаючи їх «трьома сестрами», «нашим життям» або «нашими годувальницями», і уявляли їх в образі трьох жінок в одязі з листя відповідних рослин. Чотири з шести свят ірокезів були пов'язані із землеробством: це були свята нового року, сівби, зеленого зерна і врожаю. Уявлення про Сонце як про запліднююче чоловіче й Землю як запліднюване жіноче начало разом з циклічністю благотворної дії Сонця породило його шанування як умираючого і воскресаючого духу плодоріддя. Одержала поширення магічна практика зміцнення сили Сонця, посилення плодоріддя Землі, викликання дощу тощо. Подібним же чином виникав культ покровителів худоби й розвивалась специфічно скотарська магічна практика.
З розвитком родоплемінної організації стала зароджуватись віра в духів померлих прабатьків, що допомагали людям. Виник культ предків. Як правило, він був культом чоловічих предків, хоча у матріархальних суспільствах вже почав складатись культ жіночих предків-прародительок, також відомий на пізніших стадіях соціокультурного розвитку. Одночасно привертає увагу те, що чи не більшість духів-покровителів уявлялись у вигляді жінок. Слід думати, що вони розвинулись з давніших культів господарок й берегинь домашнього вогнища, культу плодоріддя тощо До культу суспільних лідерів було ще далеко, але вже були деякі його передумови. Вони створювались вірою у наявність в людей якоїсь надприродної сили, обмеженої у пересічних одноплемінників і дієвої у старійшин, воєначальників, чаклунів. Ця віра існувала майже повсюдно, але в науці за нею закріпилося меланезійське слово «мана». Поступово навіть виникла віра в те, що хорошу мана може одержати не тільки кревний родич, але і всякий, що скуштував від тіла її носія. Так з'явилась практика з'їдати серце або печінку вбитого ворога і релігійний канібалізм стосовно своїх родичів, особливо видатних.
Мистецтво
В образотворчому мистецтві в основному продовжувався перехід до умовної манери виконання, який розпочався ще в епоху мезоліту. У графіці, живопису і пластиці цього часу відбите прагнення до навмисної спрощеності, зображення замість цілого якої-небудь його характерної частини, нерідко до значної стилізації. Так, якщо в ранніх неолітичних петрогліфах Євразії порівняно легко ідентифікуються зображення людей і тварин, то в пізньому неоліті вони часто ледь пізнавані. У загальній же масі висічених на скелях знаків переважають кола, спіралі, хрести, півмісяці, свастики й інші солярні й місячні символи. Те ж фіксується етнографічно, наприклад, в еволюції африканських масок, у яких в міру розвитку пізніх первісних громад посилювалася умовна манера.
Дуже поширився декоративний напрямок в образотворчому мистецтві, тобто оздоблення всіх предметів побуту, особливо одягу, начиння і зброї художнім розписом, різьбленням, вишивкою, аплікацією тощо Широко розповсюдився розпис кераміки, часто багатоколірний.
Відомо безліч умовних зображень епохи палеоліту і реалістичних — епохи неоліту, але все-таки можна сказати, що образотворче мистецтво палеоліту було частіше реалістичним, а неоліту — частіше умовним. Чим пояснюється цей поворот у стилі образотворчої діяльності людини? Одні вчені зв'язують його зі зміною матеріалу, наприклад, з тим, що люди від розпису стін печер перейшли до оздоблення кераміки, інші — з розвитком абстрактного мислення, треті — з поширенням протописемної передачі інформації, деякі — з ускладненням релігійних уявлень, що вимагали навмисного відхилення зображень від подібності з земними оригіналами. Згідно із ще однією точкою зору, поворот у первісному мистецтві був зв'язаний з тим, що з переходом від мисливсько-риболовецького господарства до землеробства і скотарства інтерес до звіра вже став слабшати, а інтерес до людини ще тільки зароджувався.
Продовжували розвиватися й інші форми мистецтва, зокрема усна, музична і танцювальна творчість. У казках, легендах, піснях й інших жанрах усного фольклору виникли сюжети, що відображали залежність людини від родючості землі і плодючості тварин. Казки в одних племен ще слабко відокремлені від міфів, в інших стали самостійним жанром. Поряд з родовими й особистими з'явилися пісні статево-вікових груп і особливо чоловічих об'єднань. У ряді племен суперництво через жінок або боротьба за владу породили звичай змагання в піснях, іноді у формі напівжартівливої лайки (взаємного паплюження).
У піснях завжди був присутній музичний елемент, що досягався ритмізацією або інструментальним супроводом. У числі музичних інструментів з'явилися нові, постачені резонаторами струнні інструменти, ускладнені мембранні барабани, багатостовбурні «флейти Пана». У танцювальному фольклорі також з'явилися нові види, тісно зв'язані з землеробством і скотарством. Це, наприклад, так звані «безсоромні танці» родючості. Вони існували чи не у всіх ранніх хліборобів і хліборобів-скотарів і описані, зокрема, М. Миклухо-Маклаєм у папуасів: «Жінки рухаються повільно, роблячи маленькі кроки і виставляючи зад, яким вони крутять з боку убік; оскільки тулуб при цьому нахилений вперед, то груди при цьому бовтаються». Існували і сидячі танці з коливальними рухами, що археологічно зафіксовані ранніми трипільськими жіночими статуетками з відкинутим назад корпусом. У чоловічих будинках при ініціаційних та інших обрядах виконувалися специфічно чоловічі танці члена.
В кінці епохи неоліту виникають перші архітектурні споруди з великих каменів, які називають мегалітичними. Найпростішою спорудою є менгір — великий, грубо оброблений камінь, вертикально встановлений на поверхні землі. Найбільша кількість цих пам'яток збереглась на півночі Франції, у Бретані, де в епоху бронзи й заліза мешкали племена кельтів. Розміри менгірів коливаються від 1 м до 20 м. Зрозуміло, що транспортування й встановлення менгіра потребували величезних зусиль, можливо, вони споруджувались на честь важливих подій, видатних осіб, були могильними пам'ятниками і представляли певні божества.
Складнішою мегалітичною спорудою був дольмен — два вертикальних камені, на яких горизонтально лежить третій. Саме тут починається архітектура, як вид мистецтва: розподіл елементів споруди на підтримуючі (опори) і на перекриваючі (перекриття). Поступово конструкція дольмена ускладнюється, вертикальних опор ставало усе більше; поєднуючись одна з одною, вони утворювали стіни поховальної камери, перекриттям для якої служила кам'яна плита, що лежала на них. Засипаний ззовні штучним пагорбом землі (курганом), дольмен ставав місцем поховання, гробницею, свого роду монументальним помешканням померлих — знатної особи або цілого роду. З часом розміри поховальних камер збільшились, перекриття навчились робити у декілька шарів кам'яного кладення, напускаючи їх один над одним, поки вони не змикались посередині. Така конструкція одержала назву фальшивого склепіння, тому що вона передає все навантаження на опори вертикально, без бокової розпірки. Ще один крок — і виникає перший купол, найбільш довершена у конструктивному відношенні форма покриття гробниці-дольмену.
Найбільш складним й загадковим з усіх типів мегалітичних споруд можна вважати кромлех. Припускають, що це було святилище, яке служило місцем жертвоприношень та інших ритуальних урочистостей, пов'язаних із захороненням померлих. Деякі особливості орієнтації найвідомішого у світі кромлеха у Стоунхенджі (Англія) наводять думку на те, що він відображає астральні вірування й, відповідно, астрономічні пізнання людини того часу. Встановлені по зовнішньому периметру Стоунхенджа масивні кам'яні блоки утворюють правильне коло і пов'язані воєдино спільною горизонтальною лінією кам'яного перекриття. Очевидно, що регулярна повторюваність однотипних прорізів була цілком свідомо застосованим архітектурним прийомом. Зовнішня огорожа Стоунхенджа ясно показує розподіл конструкції на опори й перекриття і в цьому сенсі може бути названа прототипом колонади.
Знаряддя праці
В кінці епохи неоліту були відкриті колесо і плуг, почали використовувати робочу худобу, з'явилися торгові міста. До 3500 р. до н. е. у зоні алювіальних ґрунтів Південної Месопотамії і Єгипту виник міський спосіб життя, з'явилися перші держави і царська влада, монументальне мистецтво й архітектура, писемність; отже, можна говорити про виникнення цивілізації.
Протягом II тис. до н. е. тривала бронзова доба‚ що характеризувалася розповсюдженням металургії бронзи (сплаву міді з іншими металами, найчастіше — оловом), бронзових знарядь праці, зброї і прикрас. Епоха бронзи — час відокремлення скотарства від землеробства й виникнення чисто скотарських племен, які кочували зі своїми стадами величезними просторами Євразії. У кінці періоду племена об'єднуються у племінні союзи, які ведуть між собою запеклі війни. У цей час з'являється поливне землеробство, писемність, архітектура. Розквітають рабовласницькі цивілізації Західної Азії, Північно-Східної Африки, формуються цивілізації Південної і Східної Азії.
На початку І тис. до н. е. поширюється металургія заліза і виготовлення залізних знарядь праці і зброї — розпочинається залізна доба. Застосування заліза дало могутній стимул розвиткові виробництва і тим самим прискорило суспільний розвиток. У період залізної доби у більшості народів Євразії розпочинаються процеси державотворення. Це час розквіту цивілізацій Стародавньої Греції і Риму, Індії і Китаю.
Див. також
Примітки
- Diamond J., Bellwood P. Farmers and Their Languages: The First Expansions // Science / H. Thorp — Northern America: AAAS, 2003. — Vol. 300, Iss. 5619. — P. 597–603. — ISSN 0036-8075; 1095-9203 — doi:10.1126/SCIENCE.1078208
- Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.20
Література
Посилання
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Квітень 2012) |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neolitichna revolyuciya istorichnij period perehodu v epohu neolitu vid privlasnyuvalnogo do vidtvoryuvalnogo tipu gospodarstva viniknennya tvarinnictva zemlerobstva Cej proces spriyav takozh narodzhennyu remesel ta torgivli Neolitichna revolyuciya Misce roztashuvannyaRodyuchij pivmisyac Chas data pochatku8 tisyacholittya do n e Chas data zakinchennya2 tisyacholittya do n e Neolitichna revolyuciya u Vikishovishi Rodyuchij pivmisyac Nep of Hauar poselennya zemlerobiv sho datuyetsya 3500 3100 rokami do n e Neolitichnij kamin dlya obrobki zernaTerminologiyaTermin neolitichna revolyuciya uviv u 1949 anglijskij arheolog Gordon Chajld Neolitichna revolyuciya polyagala v tomu sho lyudina vid polyuvannya i zbiralnictva perejshla do vidtvoryuvalnogo gospodarstva tobto pochala rozvoditi tvarin rogata hudoba koni podekudi diki svini ta pochala viroshuvati roslini zamist togo shob shukati yih V epohu mezolitu sho trivala u XI VIII tis do n e na vsih zaselenih lyudinoyu teritoriyah perestav poznachatisya vpliv ostannoyi fazi zledeninnya Suchasni klimat flora i fauna nabuli svoyih ninishnih geografichnih mezh Lyudina nabula vsih biologichnih harakteristik suchasnoyi lyudini a lyudstvo rozdililosya na rasi V epohu neolitu VIII III tis do n e u geografichno viddalenih lyudskih spilnotah vidbulasya cila seriya dramatichnih tehnologichnih i socialnih zmin kotri nazivayutsya neolitichnoyu revolyuciyeyu Yiyi sutnist polyagaye u perehodi vid gospodarstva privlasnyuvalnogo zbiralnictva mislivstva i ribalstva do viroblyayuchogo agrarnogo gospodarstva zemlerobstva ta skotarstva Same tomu neolitichnu revolyuciyu nazivayut takozh agrarnoyu revolyuciyeyu Klimat flora ta faunaKulturne pristosuvannya do zhittya u pislyalodovikovih prirodnih umovah spochatku vililosya v aktivizaciyu zbiralnictva Na teritoriyi Shidnogo Seredzemnomor ya i Maloyi Aziyi vpershe vinikla j oderzhala poshirennya praktika rozvedennya tvarin i kultivuvannya roslin Z roslin ce polba pshenicya yachmin sochevicya tobto ti roslini yaki vimagali vinajdennya pevnih navichok gotuvannya shob buti vzhivanimi do yizhi Pershimi produktivnimi domashnimi tvarinami buli vivcya j koza velika rogata hudoba bula priruchena zgodom Zrozumilo sho vsi ci novi yavisha mali znachni socialni i kulturni naslidki Koli virobnictvo yizhi oderzhalo shiroke rozpovsyudzhennya i v lyudej z yavilisya postijni yiyi zapasi suspilstvo oderzhalo mozhlivist u shirokih masshtabah perejti do stijkoyi osilosti Vpliv na lyudstvoDoslidzhennya ostannih rokiv pokazuyut sho dana revolyuciya ne bula bezumovno vigidnoyu dlya lyudstva na vidminu vid dumki yaku populyarizuvali v SRSR Pislya perehodu na viroshuvannya yizhi lyudstvo ne stalo rozumnishim a mislivci zbirachi znali tayemnici prirodi za dovgo do cogo oskilki vid znannya tvarin na yaki voni polyuvali ta roslin yaki voni shukali zalezhav yihnij dobrobut ta vizhivannya Silskogospodarska revolyuciya porodila zemlerobiv zhittya yakih bulo nabagato vazhchim tak yak bez suchasnih tehnologij zasobiv praci ta obrobki zemli yim dovodilosya zhadno vgrizatis v zemlyu ta pracyuvati na nij cilimi dnyami vikonuyuchi robotu dlya yakoyi lyudstvo ne bulo pristosovane Na vidminu vid zbirachiv mislivci za danimi suchasnih doslidzhen vitrachalili vsogo dekilka godin v den dlya vidobutku yizhi a reshtu chasu prisvyachuvali vidpochinku Taka shvidka i ne stabilna zmina produktiv harchuvannya dlya mislivciv naspravdi dozvolyala yim harchuvatis riznimi svizhimi produktami yaki buli nabagato korisnishimi za te sho zmogli otrimuvati zemlerobi RemeslaV toj zhe chas vinikayut novi vidi remesla tkactvo obrobka obsidianu vulkanichnogo skla i pochatki metalurgiyi V epohu neolitu lyudi takozh navchilis obpalyuvati glinu peretvoryuyuchi yiyi v osoblivu rechovinu keramiku z metoyu nadannya virobam z neyi tverdosti micnosti vodoneproniknosti vognestijkosti Osvoyennya virobnictva keramiki stalo odnim z najvazhlivishih dosyagnen lyudini u borotbi za isnuvannya Varinnya yizhi v glinyanomu posudi dozvolilo istotno uriznomanitniti racion Poyava keramiki stala odniyeyu z osnovnih oznak neolitichnoyi epohi Bilshe togo cej vinahid znamenuye spravzhnyu revolyuciyu podiyu velicheznoyi vagi u rozvitku lyudstva Adzhe do cogo lyudina vikoristovuvala tilki dane yij u gotovomu viglyadi prirodoyu obpalyuyuchi zh glinu vona stvoryuvala novij nevidomij u prirodi material Takozh keramika mala velike znachennya i v rozvitku estetichnogo pochuttya prikrashayuchi vigadlivim uzorom vigotovleni neyu posudini lyudina postupovo vdoskonalila mistectvo ornamentu vidmichene vse bilshoyu geometrichnoyu strunkistyu ritmom barv i linij narodzhenih yiyi tvorchim nathnennyam NaselennyaU rezultati vsogo cogo naselennya Zemli kolosalno zroslo rizko rozshirilasya i sfera prirodokoristuvannya Vinikaye socialna organizaciya sho bazuyetsya na silskomu gospodarstvi a same rodopleminnij lad v yakomu poryad z rodovimi veliku rol vidigrayut susidski i teritorialni vidnosini Utverdzhuyetsya patriarhat golovi patriarhalnih rodiv ne tilki zdijsnyuyut vladu nad rodichami ale j berut uchast v upravlinni plemenem Z yavlyayetsya instituciya pleminnogo vozhdya sho vikonuye funkciyi vijskovo politichnogo upravlinnya U kinci epohi pochinayetsya obrobka metaliv zolota sribla midi tomu ostannij period neolitu IV III tis do n e nazivayut midnoyu doboyu eneolitom Progres gospodarstva j uskladnennya socialnogo zhittya vplinuli na rozvitok duhovnoyi kulturi neolitichnogo suspilstva Z yavilis pershi karti poznachennya marshrutiv nanesenih na derevnu koru derevo chi shkiru Oderzhala znachnogo rozvitku piktografiya za dopomogoyu yakoyi teper mogli zdijsnyuvatis dosit skladni zapisi Taki zapisi vidomi u plemen Pivnichnogo Sibiru amerikanskih indianciv u bagatoh suspilstvah Melaneziyi i tropichnoyi Afriki Zapisuvatis mogli povidomlennya priznacheni dlya peredachi na vidstan propoziciyi daroobminu vstanovlennya mirnih vidnosin lyubovni listi tosho tak i dlya zberezhennya u chasi fiksaciya pam yatnih podij Isnuvali cili piktografichni hroniki napriklad znamenita Valam olum Chervonij zapis pivnichnoamerikanskih indianciv delavariv kotri zobrazili 184 malyunkami na derevnij kori usi svoyi istorichni perekazi vid pochatku svitobudovi do poyavi u krayini yevropejskih kolonizatoriv U deyakih plemen z lichilnih motuzok rozvinulis svoyeridni ekvivalenti piktografiyi sho peredavali dumku formoyu kolorom j roztashuvannyam vuzlikiv vuzlikove pismo abo cherepashok MifologiyaNovi umovi zhittya znajshli svoye vidobrazhennya i v mifologiyi Vona stala bilsh rozvinutoyu vklyuchivshi do sebe etiologiyu ne tilki lyudej tvarinnogo i roslinnogo svitu najprostishih suspilnih institucij ale i kulturnih roslin domashnih tvarin skladnih socialnih ustanovlen neridko i svitobudovi u cilomu U rannozemlerobskih suspilstvah oderzhali poshirennya mifi pro shlyub cholovika Neba j zhinki Zemli yak pochatku usih pochatkiv Tak zgidno z papuaskimi mifami zhivotvorni doshi prolivayutsya todi koli Nebo i Zemlya kohayutsya U bilshosti plemen pivnichnoamerikanskih indianciv vvazhayetsya sho otec Nebo j mati Zemlya batki usogo sushogo Deyaki zemlerobsko skotarski plemena vvazhayut sho oskoplyayuchi samciv domashnih tvarin voni zaplidnyuyut zemlyu U toj zhe chas zrostannya socialnoyi roli cholovikiv shiroko vidobrazilos u mifah pro stvorennya svitu cholovikom bez uchasti zhinki Harakternij mif zahidno afrikanskogo plemeni baule v yakomu svit sotvorila ne zhinka a yiyi sin Religijni uyavlennyaTakoyu zh miroyu evolyucionuvala j uskladnilas religiya U miru nakopichennya znan pro navkolishnij svit i pro samih sebe lyudi piznoyi paleolitichnoyi obshini vse menshe ototozhnyuvali sebe z prirodnim seredovishem vse bilshe usvidomlyuvali svoyu zalezhnist vid nezvidanih nadprirodnih sil Ci sili bachilis dobrimi i zlimi U rezultati stari uyavlennya pro dualistichnij podil predmetiv i yavish prirodi vilivsya v uyavlennya pro spokonvichnu borotbu dobrogo i zlogo nachal Dobrim silam stali poklonyatis yak postijnim zahisnikam i pokrovitelyam rodu obshini plemeni protiborchi yim zli sili staralis umilostiviti Zminivsya zmist totemizmu totemni rodichi i predki zrobilis ob yektom religijnogo pokloninnya U podalshomu zoomorfni predki stali vitisnyatis antropomorfnimi i totemizm prodovzhuvav zberigatis ne stilki yak zhiva sistema viruvan skilki v perezhitkah napriklad u totemnih nazvah j simvolah rodiv Na osnovi animizmu stav skladatis kult prirodi sho uosoblyuvalas v obrazah duhiv tvarinnogo j roslinnogo svitu zemnih i nebesnih sil Z viniknennyam zemlerobstva zarodzhuyetsya kult viroshuvanih roslin i tih sil prirodi vid yakih zalezhalo yih zrostannya osoblivo soncya j zemli Napriklad irokezi shanuvali duhiv mayisu garbuza j bobiv nazivayuchi yih troma sestrami nashim zhittyam abo nashimi goduvalnicyami i uyavlyali yih v obrazi troh zhinok v odyazi z listya vidpovidnih roslin Chotiri z shesti svyat irokeziv buli pov yazani iz zemlerobstvom ce buli svyata novogo roku sivbi zelenogo zerna i vrozhayu Uyavlennya pro Sonce yak pro zaplidnyuyuche choloviche j Zemlyu yak zaplidnyuvane zhinoche nachalo razom z ciklichnistyu blagotvornoyi diyi Soncya porodilo jogo shanuvannya yak umirayuchogo i voskresayuchogo duhu plodoriddya Oderzhala poshirennya magichna praktika zmicnennya sili Soncya posilennya plodoriddya Zemli viklikannya doshu tosho Podibnim zhe chinom vinikav kult pokroviteliv hudobi j rozvivalas specifichno skotarska magichna praktika Z rozvitkom rodopleminnoyi organizaciyi stala zarodzhuvatis vira v duhiv pomerlih prabatkiv sho dopomagali lyudyam Vinik kult predkiv Yak pravilo vin buv kultom cholovichih predkiv hocha u matriarhalnih suspilstvah vzhe pochav skladatis kult zhinochih predkiv praroditelok takozh vidomij na piznishih stadiyah sociokulturnogo rozvitku Odnochasno privertaye uvagu te sho chi ne bilshist duhiv pokroviteliv uyavlyalis u viglyadi zhinok Slid dumati sho voni rozvinulis z davnishih kultiv gospodarok j beregin domashnogo vognisha kultu plodoriddya tosho Do kultu suspilnih lideriv bulo she daleko ale vzhe buli deyaki jogo peredumovi Voni stvoryuvalis viroyu u nayavnist v lyudej yakoyis nadprirodnoyi sili obmezhenoyi u peresichnih odnopleminnikiv i diyevoyi u starijshin voyenachalnikiv chakluniv Cya vira isnuvala majzhe povsyudno ale v nauci za neyu zakripilosya melanezijske slovo mana Postupovo navit vinikla vira v te sho horoshu mana mozhe oderzhati ne tilki krevnij rodich ale i vsyakij sho skushtuvav vid tila yiyi nosiya Tak z yavilas praktika z yidati serce abo pechinku vbitogo voroga i religijnij kanibalizm stosovno svoyih rodichiv osoblivo vidatnih MistectvoV obrazotvorchomu mistectvi v osnovnomu prodovzhuvavsya perehid do umovnoyi maneri vikonannya yakij rozpochavsya she v epohu mezolitu U grafici zhivopisu i plastici cogo chasu vidbite pragnennya do navmisnoyi sproshenosti zobrazhennya zamist cilogo yakoyi nebud jogo harakternoyi chastini neridko do znachnoyi stilizaciyi Tak yaksho v rannih neolitichnih petroglifah Yevraziyi porivnyano legko identifikuyutsya zobrazhennya lyudej i tvarin to v piznomu neoliti voni chasto led piznavani U zagalnij zhe masi visichenih na skelyah znakiv perevazhayut kola spirali hresti pivmisyaci svastiki j inshi solyarni j misyachni simvoli Te zh fiksuyetsya etnografichno napriklad v evolyuciyi afrikanskih masok u yakih v miru rozvitku piznih pervisnih gromad posilyuvalasya umovna manera Duzhe poshirivsya dekorativnij napryamok v obrazotvorchomu mistectvi tobto ozdoblennya vsih predmetiv pobutu osoblivo odyagu nachinnya i zbroyi hudozhnim rozpisom rizblennyam vishivkoyu aplikaciyeyu tosho Shiroko rozpovsyudivsya rozpis keramiki chasto bagatokolirnij Vidomo bezlich umovnih zobrazhen epohi paleolitu i realistichnih epohi neolitu ale vse taki mozhna skazati sho obrazotvorche mistectvo paleolitu bulo chastishe realistichnim a neolitu chastishe umovnim Chim poyasnyuyetsya cej povorot u stili obrazotvorchoyi diyalnosti lyudini Odni vcheni zv yazuyut jogo zi zminoyu materialu napriklad z tim sho lyudi vid rozpisu stin pecher perejshli do ozdoblennya keramiki inshi z rozvitkom abstraktnogo mislennya treti z poshirennyam protopisemnoyi peredachi informaciyi deyaki z uskladnennyam religijnih uyavlen sho vimagali navmisnogo vidhilennya zobrazhen vid podibnosti z zemnimi originalami Zgidno iz she odniyeyu tochkoyu zoru povorot u pervisnomu mistectvi buv zv yazanij z tim sho z perehodom vid mislivsko riboloveckogo gospodarstva do zemlerobstva i skotarstva interes do zvira vzhe stav slabshati a interes do lyudini she tilki zarodzhuvavsya Prodovzhuvali rozvivatisya j inshi formi mistectva zokrema usna muzichna i tancyuvalna tvorchist U kazkah legendah pisnyah j inshih zhanrah usnogo folkloru vinikli syuzheti sho vidobrazhali zalezhnist lyudini vid rodyuchosti zemli i plodyuchosti tvarin Kazki v odnih plemen she slabko vidokremleni vid mifiv v inshih stali samostijnim zhanrom Poryad z rodovimi j osobistimi z yavilisya pisni statevo vikovih grup i osoblivo cholovichih ob yednan U ryadi plemen supernictvo cherez zhinok abo borotba za vladu porodili zvichaj zmagannya v pisnyah inodi u formi napivzhartivlivoyi lajki vzayemnogo paplyuzhennya U pisnyah zavzhdi buv prisutnij muzichnij element sho dosyagavsya ritmizaciyeyu abo instrumentalnim suprovodom U chisli muzichnih instrumentiv z yavilisya novi postacheni rezonatorami strunni instrumenti uskladneni membranni barabani bagatostovburni flejti Pana U tancyuvalnomu folklori takozh z yavilisya novi vidi tisno zv yazani z zemlerobstvom i skotarstvom Ce napriklad tak zvani bezsoromni tanci rodyuchosti Voni isnuvali chi ne u vsih rannih hliborobiv i hliborobiv skotariv i opisani zokrema M Mikluho Maklayem u papuasiv Zhinki ruhayutsya povilno roblyachi malenki kroki i vistavlyayuchi zad yakim voni krutyat z boku ubik oskilki tulub pri comu nahilenij vpered to grudi pri comu bovtayutsya Isnuvali i sidyachi tanci z kolivalnimi ruhami sho arheologichno zafiksovani rannimi tripilskimi zhinochimi statuetkami z vidkinutim nazad korpusom U cholovichih budinkah pri iniciacijnih ta inshih obryadah vikonuvalisya specifichno cholovichi tanci chlena V kinci epohi neolitu vinikayut pershi arhitekturni sporudi z velikih kameniv yaki nazivayut megalitichnimi Najprostishoyu sporudoyu ye mengir velikij grubo obroblenij kamin vertikalno vstanovlenij na poverhni zemli Najbilsha kilkist cih pam yatok zbereglas na pivnochi Franciyi u Bretani de v epohu bronzi j zaliza meshkali plemena keltiv Rozmiri mengiriv kolivayutsya vid 1 m do 20 m Zrozumilo sho transportuvannya j vstanovlennya mengira potrebuvali velicheznih zusil mozhlivo voni sporudzhuvalis na chest vazhlivih podij vidatnih osib buli mogilnimi pam yatnikami i predstavlyali pevni bozhestva Skladnishoyu megalitichnoyu sporudoyu buv dolmen dva vertikalnih kameni na yakih gorizontalno lezhit tretij Same tut pochinayetsya arhitektura yak vid mistectva rozpodil elementiv sporudi na pidtrimuyuchi opori i na perekrivayuchi perekrittya Postupovo konstrukciya dolmena uskladnyuyetsya vertikalnih opor stavalo use bilshe poyednuyuchis odna z odnoyu voni utvoryuvali stini pohovalnoyi kameri perekrittyam dlya yakoyi sluzhila kam yana plita sho lezhala na nih Zasipanij zzovni shtuchnim pagorbom zemli kurganom dolmen stavav miscem pohovannya grobniceyu svogo rodu monumentalnim pomeshkannyam pomerlih znatnoyi osobi abo cilogo rodu Z chasom rozmiri pohovalnih kamer zbilshilis perekrittya navchilis robiti u dekilka shariv kam yanogo kladennya napuskayuchi yih odin nad odnim poki voni ne zmikalis poseredini Taka konstrukciya oderzhala nazvu falshivogo sklepinnya tomu sho vona peredaye vse navantazhennya na opori vertikalno bez bokovoyi rozpirki She odin krok i vinikaye pershij kupol najbilsh dovershena u konstruktivnomu vidnoshenni forma pokrittya grobnici dolmenu Najbilsh skladnim j zagadkovim z usih tipiv megalitichnih sporud mozhna vvazhati kromleh Pripuskayut sho ce bulo svyatilishe yake sluzhilo miscem zhertvoprinoshen ta inshih ritualnih urochistostej pov yazanih iz zahoronennyam pomerlih Deyaki osoblivosti oriyentaciyi najvidomishogo u sviti kromleha u Stounhendzhi Angliya navodyat dumku na te sho vin vidobrazhaye astralni viruvannya j vidpovidno astronomichni piznannya lyudini togo chasu Vstanovleni po zovnishnomu perimetru Stounhendzha masivni kam yani bloki utvoryuyut pravilne kolo i pov yazani voyedino spilnoyu gorizontalnoyu liniyeyu kam yanogo perekrittya Ochevidno sho regulyarna povtoryuvanist odnotipnih proriziv bula cilkom svidomo zastosovanim arhitekturnim prijomom Zovnishnya ogorozha Stounhendzha yasno pokazuye rozpodil konstrukciyi na opori j perekrittya i v comu sensi mozhe buti nazvana prototipom kolonadi Znaryaddya praciV kinci epohi neolitu buli vidkriti koleso i plug pochali vikoristovuvati robochu hudobu z yavilisya torgovi mista Do 3500 r do n e u zoni alyuvialnih gruntiv Pivdennoyi Mesopotamiyi i Yegiptu vinik miskij sposib zhittya z yavilisya pershi derzhavi i carska vlada monumentalne mistectvo j arhitektura pisemnist otzhe mozhna govoriti pro viniknennya civilizaciyi Protyagom II tis do n e trivala bronzova doba sho harakterizuvalasya rozpovsyudzhennyam metalurgiyi bronzi splavu midi z inshimi metalami najchastishe olovom bronzovih znaryad praci zbroyi i prikras Epoha bronzi chas vidokremlennya skotarstva vid zemlerobstva j viniknennya chisto skotarskih plemen yaki kochuvali zi svoyimi stadami velicheznimi prostorami Yevraziyi U kinci periodu plemena ob yednuyutsya u pleminni soyuzi yaki vedut mizh soboyu zapekli vijni U cej chas z yavlyayetsya polivne zemlerobstvo pisemnist arhitektura Rozkvitayut rabovlasnicki civilizaciyi Zahidnoyi Aziyi Pivnichno Shidnoyi Afriki formuyutsya civilizaciyi Pivdennoyi i Shidnoyi Aziyi Na pochatku I tis do n e poshiryuyetsya metalurgiya zaliza i vigotovlennya zaliznih znaryad praci i zbroyi rozpochinayetsya zalizna doba Zastosuvannya zaliza dalo mogutnij stimul rozvitkovi virobnictva i tim samim priskorilo suspilnij rozvitok U period zaliznoyi dobi u bilshosti narodiv Yevraziyi rozpochinayutsya procesi derzhavotvorennya Ce chas rozkvitu civilizacij Starodavnoyi Greciyi i Rimu Indiyi i Kitayu Div takozhPrimitkiDiamond J Bellwood P Farmers and Their Languages The First Expansions Science H Thorp Northern America AAAS 2003 Vol 300 Iss 5619 P 597 603 ISSN 0036 8075 1095 9203 doi 10 1126 SCIENCE 1078208 d Track Q40358d Track Q11206458d Track Q192864d Track Q2017699d Track Q30053668 Mustafin O Spravzhnya istoriya starodavnogo chasu H 2018 s 20LiteraturaPosilannyaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Kviten 2012 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2018