Національна галерея мистецтва англ National Gallery of Art найбільший художній музей серед музейних закладів столиці США

Національна галерея мистецтва (англ. National Gallery of Art) — найбільший художній музей серед музейних закладів столиці США — міста Вашингтон.

Національна галерея мистецтва англ. National Gallery of Art

38°53′29″ пн. ш. 77°01′12″ зх. д. / 38.89138888891666568° пн. ш. 77.02000000002777824° зх. д.Координати: 38°53′29″ пн. ш. 77°01′12″ зх. д. / 38.89138888891666568° пн. ш. 77.02000000002777824° зх. д.Типхудожня галерея^[1]^[2]^[3]
видавництво^[d]^[4]
національний^[3] і неприбуткова організаціяСклад^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d^[5], ^d, ^d і Q118314575?Країна

США^[1]^[2]Розташування

США Вашингтон,АдресаВашингтон^[6]^[7]^[8]Архітектор^d^[3] і Бей Юймін^[3]ЗасновникЕндрю Меллон^[2]^[9]^[…] і Конгрес США^[2]^[2]^[…]Засновано24 березня 1937, відкрита у 1941 р.Відкрито17 березня 1941^[2]^[9]^[10]Відвідувачі4 074 403 осіб (2019)
1 704 606 осіб (2021)Директор, 2010 р.Сайтnga.gov

Національна галерея мистецтва (США)

Національна галерея мистецтва у Вікісховищі

National Gallery of Art

Історія

Дві головні будівлі Національної галереї мистецтв розташовані неподалік від трикутника, сформованого Монументом-обеліском на честь Джорджа Вашингтона, Капітолієм та . Але музейні будівлі, на відміну від попередніх, створені досить пізно — лише у 20 столітті.

Пізнє створення

Попередниками сучасної галереї були дрібні збірки міста — серед них Каркоранівська галерея, заснована ще у 1869 р., невелика колекція другорядних майстрів Європи у самому Смітсоновському інституті, яку подарував закладу Харит Джонстон. Остання і отримала у 1906 р. назву «Національна галерея».

Значні мистецькі збірки були створені заможними родинами мільйонерів, серед яких визначне місце займала приватна збірка Андре Меллона, мільйонера з Пітсбурга і міністра фінансів США. Наляканий звинуваченням у несплаті податків, Андре Меллон вирішив подарувати державі приватну колекцію творів, придбаних у Європі та СРСР, що якраз розпочав продаж музейних колекцій власної держави. У 1939 р. Меллон звернувся з пропозиціями створення Національної галереї у столиці до тодішнього президента Франкліна Делано Рузвельта, які були схвально прийняті. Рузвельт швидко провів ці пропозиції через конгресс і у 1937 р. було закладено першу окрему будівлю Національної галереї мистецтв. Галерея в новому приміщенні була відкрита 1941 року.

Будівлі

Перша будівля галереї створена в помпезному історичному стилі пізнього класицизму (архітектор — ). Будівля видовжена, симетрична, центр акцентований куполом. Вхідні портали виходять на авеню Медісон та авеню Конституції. Західне крило будівлі відведене для старих майстрів Західної Європи, а східне — для митців Франції, Великої Британії 18 століття та європейських і американських художників 19-20 ст.

Головний фасад , що створив Джон Рассел Поп
Фото з літака
Атріум Східного корпусу
Східний корпус

Новий Східний корпус вибудований у модерніській манері, що активно пориває зі стилістикою попередньої будівлі і активно позиціонує себе в навколишньому середовищі (архітектор — Йо Мін Пей або Бей Юймін). Його будівництво завершено у 1978 р..

Галерея

Твори медальєрного мистецтва

Музейна збірка має досить високий рівень майже у всіх відділах. Один з них — медальєрне мистецтво країн Європи та США на честь римських пап та кардиналів, відомих архітекторів і художників, володарів дрібних князівств та державних діячів.

медальєр Ніколо Фьорентіно, Джованна Торнабуоні, 1486 р.
Анонім, Флоренція, Козімо Медичі, до 1469 р.
Пізанелло, медаль на честь Лодовіко Гонзага
Ніколо Фьорентіно, Альфонсо І д'Єсте, 1492
Карадоссо, архітектор Донато Браманте, 1506
Карадоссо, медаль на честь папи Юлія ІІ( реверс - фасад собору Св Петра, 1-й варіант проекту 0
Констанцо да феррара, султан Мехмед ІІ, до 1480 р.
Медальєр Пасторіно де Пасторіні. Джиролама Сакраті Феррарська, 1555 р
Маттео де Расті, ( реверс - замок Сіджизмондо в Ріміні ), до 1460 р.
Медальєр з Нідерландів, папа римський Адріан VI.
Данео Катанезе, Елізабета Кверіні
Медальєр з Франції, король Людовик XII, 1500

Відділ скульптур

Тільман Ріменшнайдер, єпископ, Німеччина, до 1520 р.

Для скульптур монументальних та завеликого розміру відведено дві галереї. Бронзова скульптура італійських фонтанів 17 століття та твори французького митця Арістіда Майоля - розставлені у зимових садах. Купольна ротонда в центрі зали має фонтан зі скульптурою Джованні да Болонья- Меркурій. Серед представлених митців:

Зала скульптури Західної Європи
Торс Афродіти, доба еллінізму
Нідерландський майстер, П'єта, до 1475 р.
Балтазар Пермозер, Німеччина, до 1710 р.

Скульптура доби бароко

Копія з погруддя короля Людовика XIV, бронза, 1700, франц. майстер
Лоренцо Берніні, п-т Франческо Барберіні, 1623 р.
Джованні Фоджині, Вітторія делла Ровере, 1685 р.
Анджело де Россі, Моління про чашу, 1700 р.

Майоліка з Італії

Фаєнца, 1532 р.
Дерута, 1534
Ніколо да Урбіно, до 1535 р.
Франческо Ксанто Авеллі, 1525 р.

Картини, продані з Ермітажу за часів Сталіна

П'єтро Перуджино, «Голіцинський триптих»
Тиціан, Венера перед дзеркалом
Рафаель Санті, мадонна Альба
Дієго Веласкес, папа Інокентій X

Картини майстрів Іспанії

Ель Греко, Лаокоон
Мурільйо, повернення блудного сина
Франсіско Гойя, Франсіска Сабаса і Гарсія
Бартоломео Естебан Мурільйо, дві жінки біля вікна

Майстри Німеччини

Особливістю картинної галереї є збірка творів майстрів Німеччини, де представлені практично усі великі художники доби німецького відродження. Є серед них і твір утаємниченого Грюневальда, твори якого нечасто зустрічаються поза межами Німеччини. Так зване « Маленьке розп'яття » колись належало герцогу Баварії Вільгельму, батьку імператора Максиміліана І.

Серед представлених майстрів:

А невеликий рельєф скульптора Балтазара Пермозера (Фавн, слонова кістка) та полотно Ернста Кірхнера «Візит» розширюють часові межі збірки.

Дюрер, портрет священика, 1516 р
Дюрер, Мадонна з немовлям
Ганс Гольбайн молодший, принц Едвард VI
Ернст Кірхнер, «Візит»

Майстри Великої Британії

Колекція картин англійських митців — одна з найкращих за кордонами королівства. Це обумовлено декількома обставинами. Мешканці США розмовляють англійською, незважаючи на війну за незалежність від Англії наприкінці 18 ст., вважають англійців історичними попередниками. Великі грошові кошти надали можливість купувати картини з англійських родових замків чи аукціонів мистецтва (так картина Пуссена для Національної галереї мистецтв була придбана з замку Бівер. І це не єдиний приклад.). Частка американських художників роками працювала в Англії (Бенджамін Вест, Гілберт Стюарт, ). Надзвичайно активна діяльність по закупівлі творів мистецтва в Англії дала можливість зібрати в музеї досить повну збірку картин художників Англії, серед них:

Джордж Ромні, міс Віллоубі дитиною
Джон Констебл, парк Вівенхое в графстві Сассекс, 1816 р.
Копія автопортрету Бенджаміна Веста

Картини майстрів Італії

Леонардо да Вінчі, Портрет Джиневри де Бенчі

Це одна з найкращих збірок картин майстрів Італії за межами країни як за кількістю картин, так і за їх мистецькою вартістю. Серед представлених мистецьких шкіл -

низка творів художників малих провінційних центрів.

Маестро дель Оссерванца. «Св. Антоній роздає власні багатства нудженним», бл. 1435 р., Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США

Картини художників з Франції

Уява про значну мистецьку вартість картин митців Франції вже набула високих щаблів, коли їх почали збирати американці. Значно піднявши ціни на них, американці деякий час були монополістами по придбанню цих творів. Ще у 19 ст. вони залюбки купували картини невизнаного на батьківщині Едуара Мане, що обумовило значну кількість картин цього майстра раннього періоду творчості у США. До того ж, у США привозили та продавали картини імпресіоністів ще за життя митців, тому капітальні твори французького імпресіонізму можна зустріти не тільки у Вашингтоні. Картини постімпресіоністів та Пікассо купували заради престижу та як безпрограшний варіант вкладання значних грошових коштів. Не всі вони мають значну мистецьку вартість, але усі великі чи уславлені імена є в наявності (Шарден, Гюстав Курбе, Клод Моне, П'єр-Огюст Ренуар, Едґар Деґа, Каміль Піссарро, Анрі Тулуз-Лотрек Вінсент ван Гог, Амедео Модільяні тощо.)

Американські митці

Значне місце серед експонатів Національної галереї мистецтва займають твори Мері Кассат, Джеймса Вістлера, Джорджа Беллоуза та інших.

Див. також

Джерела

"The National Gallery of Art, Washington", special number of Connaissance des Arts, Société Français de Promotion Artistique (2000) ISSN 1242-9198
Eugen Külborn (Redaktion): Galeria Mundi. Eine Reise durch die Museen. Frankfurt am Main: Hoechst AG, 1981, o. ISBN (S. 54-79 National Gallery of Art, Washington, D.C.)

Примітки

archINFORM — 1994.
d:Track:Q265049
Зведений список імен діячів мистецтва
d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
https://www.nga.gov/about/gallery-history.html
JSTOR — 1995.
d:Track:Q1420342
https://www.nga.gov/collection/prints.html
Google Maps — 2005.
d:Track:Q12013
https://www.nga.gov/contact-us.html
https://www.nga.gov/visit/getting-here.html
Highlights of the History of the National Gallery of Art
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2019 // The Art Newspaper — 2020. — Vol. XXIX, Iss. 322. — ISSN 0960-6556
d:Track:Q98930825d:Track:Q2331628
Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2021 // The Art Newspaper — 2022. — ISSN 0960-6556
d:Track:Q113437655d:Track:Q2331628

Посилання

Офіційний сайт Національної галереї мистецтв

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q265049">archINFORM<span_class="wef_low_priority_links">_—_1994.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q265049]]</div>-1] rchINFORM — 1994.
d:Track:Q265049

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q2494649">[http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=&role=&nation=&subjectid=500115983_Зведений_список_імен_діячів_мистецтва]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q110250907]][[d:Track:Q2494649]]</div>-2] Зведений список імен діячів мистецтва
d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649

[[https://www.nga.gov/about/gallery-history.html_https://www.nga.gov/about/gallery-history.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://www.nga.gov/about/gallery-history.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q43229_citetype_Q212805_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q1420342">JSTOR<span_class="wef_low_priority_links">_—_1995.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1420342]]</div>-4] JSTOR — 1995.
d:Track:Q1420342

[[https://www.nga.gov/collection/prints.html_https://www.nga.gov/collection/prints.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttps://www.nga.gov/collection/prints.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q4505959_citetype_Q189210_citetype_Q649186"_data-entity-id="Q12013">Google_Maps<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q12013]]</div>-6] Google Maps — 2005.
d:Track:Q12013

[[https://www.nga.gov/contact-us.html_https://www.nga.gov/contact-us.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] ttps://www.nga.gov/contact-us.html

[[https://www.nga.gov/visit/getting-here.html_https://www.nga.gov/visit/getting-here.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttps://www.nga.gov/visit/getting-here.html

[[https://www.nga.gov/research/gallery-archives/nga-history-timeline.html_Highlights_of_the_History_of_the_National_Gallery_of_Art]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] Highlights of the History of the National Gallery of Art

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-10] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q60534442"_data-entity-id="Q98930825">[https://www.museus.gov.br/wp-content/uploads/2020/05/Arts-Most-Popular-visitor-figures-2019.pdf_Art's_most_popular]:_Exhibition_and_museum_visitor_figures_2019_//_''[[:en:The_Art_Newspaper|The_Art_Newspaper]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2020._—_Vol.&nbsp;XXIX,_Iss.&nbsp;322._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0960-6556_0960-6556]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q98930825]][[d:Track:Q2331628]]</div>-11] Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2019 // The Art Newspaper — 2020. — Vol. XXIX, Iss. 322. — ISSN 0960-6556
d:Track:Q98930825d:Track:Q2331628

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q60534442"_data-entity-id="Q113437655">[https://www.theartnewspaper.com/2022/03/28/visitor-figures-2021-top-100-most-popular-art-museums-in-the-world_Art's_most_popular]:_Exhibition_and_museum_visitor_figures_2021_//_''[[:en:The_Art_Newspaper|The_Art_Newspaper]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2022._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0960-6556_0960-6556]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q113437655]][[d:Track:Q2331628]]</div>-12] Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2021 // The Art Newspaper — 2022. — ISSN 0960-6556
d:Track:Q113437655d:Track:Q2331628

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]