Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дона то Брама нте італ Donato Bramante 1444 11 квітня 1514 справжнє ім я Донато Лаццарі італійський архітектор епохи Від

Донато Браманте

Донато Браманте

Дона́то Брама́нте (італ. Donato Bramante; 1444 — 11 квітня 1514) — справжнє ім'я Донато Лаццарі, італійський архітектор епохи Відродження. Спочатку успішно працював маляром. Могутнє обдарування Браманте виявив в архітектурі, особливо в спорудах римського періоду творчості (1499–1514) — в будівлях Ватиканського палацу, в каплиці Темп'єтто монастиря Сан П'єтро ін Монторіо, палаццо делла Канчеллерія, а також у проєкті відомого Собору святого Петра в Римі. Ці архітектурні твори відзначаються виразністю композиції, монументальністю та гармонією витончених пропорцій. Видатне мистецтво Браманте мало вплив на подальший розвиток архітектури Італії та інших європейських країн.

Донато Браманте
Donato Bramante
image
Портрет Браманте в книзі Дж. Вазарі
При народженні Донато Лаццарі
Народження 1444(1444)
Ферміньяно, d
Смерть 11 квітня 1514(1514-04-11)
  Рим, Папська держава
Національність італієць
Країна Італія
Діяльність архітектор, художник, інженер
Напрямок Відродження
Покровитель папа римський
Вплив Лучано да Лаурана
Вплив на Рафаель, Віньола
Твори Двір Ватикану Бельведер, проект собору Св. Петра, Рим
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Брера і d[1]
image Донато Браманте у Вікісховищі

Біографія

Народився Браманте у Кастелло — Дуранте, в державі Урбіно в убогій, але шанованій родині. З дитинства він навчався читати і писати, та ще багато часу віддавав лічбі. Скоро батько, бачачи його любов до малювання і бажаючи, що він здобув корисне ремесло, посилає його навчатися живопису до Фра Бартоломео з Урбіно, відомого під ім'ям Фра Карновале, що малював картину «Санта Марія делла Белла в Урбіно». Але любов до архітектури змусила Браманте покинути Батьківщину і податися до Ломбардії. Там він мандрує від міста до міста, заробляючи на життя дрібними й незначними роботами. Тоді його ім'я було ще не відоме.

Мілан

image
«Христос біля стовпа», бл. 1490, Пінакотека Брера, Мілан

Оглядаючи славні пам'ятки, він поспішає відвідати Міланський собор. В Мілані мешкав Чезаре Чезаріно, добрий геометр і видатний архітектор, що коментував Вітрувія. Браманте зустрів також у Мілані Бернардіно да Тревіо, міланця будівничого й архітектора собору, великого художника, котрого Леонардо да Вінчі вважав за вмілого живописця.

Браманте і сам починав як художник. Зберігся його «Христос біля стовпа» (бл. 1490, Пінакотека Брера, Мілан) та декілька фресок, одна з яких з зображенням філософів Демокріта і Геракліта (Брера, Мілан). Але цікавість до архітектури переважила і він подався в будівничі. Серед його робіт в Мілані — вівтарна частина церкви Санта-Марія-делле-Граціє, патроном якої був Людовіко Моро, захристя в Санта Марія прессо Сатіро. В цей час почалися Італійські війни Франції. Мілан захопили і пограбували вояки короля Франції. Браманте рятує своє життя переїздом до Риму.

Рим

Близько 1499 року він подався з Мілана до Рима. Тут його зустрінуть співвітчизники з півдня й друзі: з їхньою поміччю йому доручено малювати фрески — герби папи Олександра IV з ангелами й фігурами, що їх підтримують (у соборі Сан Джованні де Латерано), під царськими вратами.

Папа Юлій II, обраний 1503 року, негайно найняв його на свою службу. Цей первосвященик надумав надати форми прямокутного театру маленькій долині, що розтяглася між колишнім папським палацом і будовами, зведеними папою Інокентієм VIII — вони відділяли Бельведер від старого палацу Ватикану. Юлій прагнув двома галереями, прокладеними схилами маленької долини, сполучити Бельведер і палац, щоб можна було сходами з подвійними маршами піднятися з долини до Бельведеру.

Щоб здійснити цей задум, Браманте проклав спершу одну галерею впоперек. Він наслідував у пропорціях своїх ордерів галереї Колізею де Савелі. Аркади нижчих поверхів мали свої підпори для п'яти арок, оздоблені дорійськими пілястрами. Поверх вище складали портики і іонійські пілястри. Четвертий поверх утворював лоджію, понад 400 ліктів завдовжки, і проводив візітера від перших східців папського палацу до східців Бельведера. Ця галерея виходила в бік Рима, а друга — в бік саду.

Долина, облямована двома крилами і зроблена еспланадою, діставала воду з Бельведера, що її мав постачати гарний фонтан. Браманте скінчив тільки першу галерею; вже заклали фундамент другої, коли померли Юлій II та його архітектор. Від давньоримських часів папська столиця не бачила такого гарного задуму. Другу галерею майже цілком створили за онифікат нового папи. Папа Пій IV, який прикрасив Бельведер нішами, де вміщено Лаокоона, Венеру та Аполлона — до них Лев Х і Климентій VII додали ще стародавні скульптури Тибра, Ніла та Клеопатру; нарешті, папи Павло III та Юлій III зробили в цій споруді значну і кошторисну реставрацію.

Браманте прикрасив Бельведер сходами дорійського, іонійського та корінфського ордерів. Можна ще згадати — вони принесли йому стільки ж шани, як і його найкращі роботи — пишні кручені сходи, що спираються на дорійські, іонійські та корінфські колони. Кожен з цих ордерів чергується в поворотах підйому, такого пологого, що ним легко могли б збігати коні. Він запозичив цей винахід у Сан Нікколо з Пізи, як про це описано в життєпису Джованні та Ніккола, пізанців.

Характер Браманте

image
Майстер Карадоссо, медаль на честь Браманте, 1506 р. Національна галерея мистецтв, Вашингтон.

Браманте був вдачі веселої й зичливої, він любив митців і робив їм усі можливі послуги. Це він привіз до Рима славетного Рафаеля з Урбіно. Посівши своїми заслугами й генієм належне йому високе місце, він витрачав шляхетно своє багатство і жив завжди достойно й пишно. Він кохався собі на втіху в поезії і легко сам імпровізував. Сонети, що він лишив, не позбавлені елегантності. Його шанували й обласкували прелати і синьйори. Слава його, величезна за життя, зросла по смерті через повільне будівництво Собору св. Петра, що тривало багато років. Прожив він 70 літ.

Галерея

Див. також

Джерела

Посилання

  1. Arkitekter verksamma i Sverige
    d:Track:Q16323066d:Track:Q17373699

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dona to Brama nte ital Donato Bramante 1444 11 kvitnya 1514 spravzhnye im ya Donato Laccari italijskij arhitektor epohi Vidrodzhennya Spochatku uspishno pracyuvav malyarom Mogutnye obdaruvannya Bramante viyaviv v arhitekturi osoblivo v sporudah rimskogo periodu tvorchosti 1499 1514 v budivlyah Vatikanskogo palacu v kaplici Temp yetto monastirya San P yetro in Montorio palacco della Kanchelleriya a takozh u proyekti vidomogo Soboru svyatogo Petra v Rimi Ci arhitekturni tvori vidznachayutsya viraznistyu kompoziciyi monumentalnistyu ta garmoniyeyu vitonchenih proporcij Vidatne mistectvo Bramante malo vpliv na podalshij rozvitok arhitekturi Italiyi ta inshih yevropejskih krayin Donato BramanteDonato BramantePortret Bramante v knizi Dzh VazariPri narodzhenni Donato LaccariNarodzhennya 1444 1444 Ferminyano dSmert 11 kvitnya 1514 1514 04 11 Rim Papska derzhavaNacionalnist italiyecKrayina ItaliyaDiyalnist arhitektor hudozhnik inzhenerNapryamok VidrodzhennyaPokrovitel papa rimskijVpliv Luchano da LauranaVpliv na Rafael VinolaTvori Dvir Vatikanu Belveder proekt soboru Sv Petra RimRoboti v kolekciyi Muzej Bojmansa van Beningena Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Brera i d 1 Donato Bramante u VikishovishiBiografiyaNarodivsya Bramante u Kastello Durante v derzhavi Urbino v ubogij ale shanovanij rodini Z ditinstva vin navchavsya chitati i pisati ta she bagato chasu viddavav lichbi Skoro batko bachachi jogo lyubov do malyuvannya i bazhayuchi sho vin zdobuv korisne remeslo posilaye jogo navchatisya zhivopisu do Fra Bartolomeo z Urbino vidomogo pid im yam Fra Karnovale sho malyuvav kartinu Santa Mariya della Bella v Urbino Ale lyubov do arhitekturi zmusila Bramante pokinuti Batkivshinu i podatisya do Lombardiyi Tam vin mandruye vid mista do mista zaroblyayuchi na zhittya dribnimi j neznachnimi robotami Todi jogo im ya bulo she ne vidome Milan Hristos bilya stovpa bl 1490 Pinakoteka Brera Milan Oglyadayuchi slavni pam yatki vin pospishaye vidvidati Milanskij sobor V Milani meshkav Chezare Chezarino dobrij geometr i vidatnij arhitektor sho komentuvav Vitruviya Bramante zustriv takozh u Milani Bernardino da Trevio milancya budivnichogo j arhitektora soboru velikogo hudozhnika kotrogo Leonardo da Vinchi vvazhav za vmilogo zhivopiscya Bramante i sam pochinav yak hudozhnik Zberigsya jogo Hristos bilya stovpa bl 1490 Pinakoteka Brera Milan ta dekilka fresok odna z yakih z zobrazhennyam filosofiv Demokrita i Geraklita Brera Milan Ale cikavist do arhitekturi perevazhila i vin podavsya v budivnichi Sered jogo robit v Milani vivtarna chastina cerkvi Santa Mariya delle Graciye patronom yakoyi buv Lyudoviko Moro zahristya v Santa Mariya presso Satiro V cej chas pochalisya Italijski vijni Franciyi Milan zahopili i pograbuvali voyaki korolya Franciyi Bramante ryatuye svoye zhittya pereyizdom do Rimu RimBlizko 1499 roku vin podavsya z Milana do Rima Tut jogo zustrinut spivvitchizniki z pivdnya j druzi z yihnoyu pomichchyu jomu dorucheno malyuvati freski gerbi papi Oleksandra IV z angelami j figurami sho yih pidtrimuyut u sobori San Dzhovanni de Laterano pid carskimi vratami Papa Yulij II obranij 1503 roku negajno najnyav jogo na svoyu sluzhbu Cej pervosvyashenik nadumav nadati formi pryamokutnogo teatru malenkij dolini sho roztyaglasya mizh kolishnim papskim palacom i budovami zvedenimi papoyu Inokentiyem VIII voni viddilyali Belveder vid starogo palacu Vatikanu Yulij pragnuv dvoma galereyami prokladenimi shilami malenkoyi dolini spoluchiti Belveder i palac shob mozhna bulo shodami z podvijnimi marshami pidnyatisya z dolini do Belvederu Shob zdijsniti cej zadum Bramante proklav spershu odnu galereyu vpoperek Vin nasliduvav u proporciyah svoyih orderiv galereyi Kolizeyu de Saveli Arkadi nizhchih poverhiv mali svoyi pidpori dlya p yati arok ozdobleni dorijskimi pilyastrami Poverh vishe skladali portiki i ionijski pilyastri Chetvertij poverh utvoryuvav lodzhiyu ponad 400 liktiv zavdovzhki i provodiv vizitera vid pershih shidciv papskogo palacu do shidciv Belvedera Cya galereya vihodila v bik Rima a druga v bik sadu Dolina oblyamovana dvoma krilami i zroblena esplanadoyu distavala vodu z Belvedera sho yiyi mav postachati garnij fontan Bramante skinchiv tilki pershu galereyu vzhe zaklali fundament drugoyi koli pomerli Yulij II ta jogo arhitektor Vid davnorimskih chasiv papska stolicya ne bachila takogo garnogo zadumu Drugu galereyu majzhe cilkom stvorili za onifikat novogo papi Papa Pij IV yakij prikrasiv Belveder nishami de vmisheno Laokoona Veneru ta Apollona do nih Lev H i Klimentij VII dodali she starodavni skulpturi Tibra Nila ta Kleopatru nareshti papi Pavlo III ta Yulij III zrobili v cij sporudi znachnu i koshtorisnu restavraciyu Bramante prikrasiv Belveder shodami dorijskogo ionijskogo ta korinfskogo orderiv Mozhna she zgadati voni prinesli jomu stilki zh shani yak i jogo najkrashi roboti pishni krucheni shodi sho spirayutsya na dorijski ionijski ta korinfski koloni Kozhen z cih orderiv cherguyetsya v povorotah pidjomu takogo pologogo sho nim legko mogli b zbigati koni Vin zapozichiv cej vinahid u San Nikkolo z Pizi yak pro ce opisano v zhittyepisu Dzhovanni ta Nikkola pizanciv Harakter BramanteMajster Karadosso medal na chest Bramante 1506 r Nacionalna galereya mistectv Vashington Bramante buv vdachi veseloyi j zichlivoyi vin lyubiv mitciv i robiv yim usi mozhlivi poslugi Ce vin priviz do Rima slavetnogo Rafaelya z Urbino Posivshi svoyimi zaslugami j geniyem nalezhne jomu visoke misce vin vitrachav shlyahetno svoye bagatstvo i zhiv zavzhdi dostojno j pishno Vin kohavsya sobi na vtihu v poeziyi i legko sam improvizuvav Soneti sho vin lishiv ne pozbavleni elegantnosti Jogo shanuvali j oblaskuvali prelati i sinjori Slava jogo velichezna za zhittya zrosla po smerti cherez povilne budivnictvo Soboru sv Petra sho trivalo bagato rokiv Prozhiv vin 70 lit GalereyaVivtarna chastina cerkvi Santa Mariya delle Graciye Milan Proyekt soboru Sv Petra v Rimi Malenkij hram Bramante Temp yetto podvir ya cerkvi San P yetro in Montorio Rim Monte Kassino Monte Cassino Sobor Svyatogo Petra Rim Div takozhMistectvo Italiyi Kvatrochento Chinkvechento Palacco Kaprini Pograbuvannya Rimu San P yetro in Montorio Temp yetto malenkij hram BramanteDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bartenev I A Zodchie italyanskogo Vozrozhdeniya M 1965 ros Vseobshaya istoriya arhitektury T 5 M 1967 ros PosilannyaBramante Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Arkitekter verksamma i Sverige d Track Q16323066d Track Q17373699

Дата публікації:
Топ