Міцні спиртні напої — алкогольні напої із відносно високим вмістом етилового спирту (етанолу), які отримують шляхом дистиляції зброджених злаків, фруктів, овочів або будь-яких інших продуктів, що містять цукор.
Міцними, зазвичай, вважаються напої, що містять не менше 35 об'ємних відсотків спирту. Популярні міцні спиртні напої із низьким вмістом цукру включають абсент, бренді, джин, граппу, ром, текілу, горілку, віскі, шнапс тощо. Міцні спиртні напої з додаванням ароматизатарів та високим вмістом цукру зазвичай називаються лікерами. Прикладами популярних лікерів є , , . До міцних спиртних напоїв можуть відноситися і кріплені вина, які виробляються додаванням міцнішого напою до вина (як правило, винного спирту).
Історія
Перший опис отримання шляхом дистиляції чистого спирту міститься в «Книзі таємниць» Мухаммада ар-Разі (Разеса), який жив на межі IX і X сторіч. Щоправда, він не стверджував, що є винахідником цього процесу. Першим слово алкоголь вжив Гусейн ібн Сіна (Авіценна). Хоча він називав цим словом не спирт, а порошок сурми. Вже за кілька століть, спирт почали використовувати для знезараження води і виготовлення питних еліксирів. Такі еліксири отримали назву «арак» — від арабського слова «піт», адже спирт під час перегонки осідав на охолоджувачі перегінного кубу великими краплями. А в Північній Індії, завойованій мусульманами на початку XIII століття, «аракою» назвали вже справжній міцний алкогольний напій — дистильоване пальмове вино. ЇЇ смакували і європейські мандрівники, зокрема й Марко Поло.
У XI—XII сторіччях на Заході почали перекладати і вивчати праці мусульманських вчених. А разом з ними отримали східні хімічні та алхімічні технології. Перший із західноєвропейських рецептів отримання спирту належить одному з засновників медичної школі в італійському місті Салерно — і був записаний приблизно в 1150 році. XII сторіччям можна датувати також рецепт виготовлення спирту й у збірці , вочевидь складеної в Єгипті грецькою мовою. Збереглося кілька списків цієї збірки, проте в найдавніших з них рецепту виготовлення спирту немає, а той рецепт, який зберігся, використовувався при обробці тканин.
Першою назвою спирту в рецептах європейських науковців була , тобто «палаюча вода» — вочевидь саме здатність горіти вважалася визначальною для цієї рідини. Але оскільки отримували його її з вина, як своєрідну квінтесенцію давнього напою, поширилося й альтернативне ім'я — «спірітус віні», «дух вина». Звідси й походить українське слово «спирт». Італійський алхімік винайшов в XIII сторіччі подвійну перегонку, завдяки якій отримав 90 % спирт. До того ж він одним з перших європейців запропонував використовувати отриману рідину в медичних цілях. Впевнений в чудодійних властивостях «духу вина», він називав його — «аква віте», тобто «водою життя» або навіть «живою водою», відомою до того лише з казок. З часом «аква віте» перетворилася на українську «оковиту».
Молодший сучасник Альдеротті каталонець Арнальдо де Віланова радив спирт засіб проти колік, водянки, гарячки і зубного болю. А щоб полегшити його споживання, пропонував робити з «палаючої води» настоянки на травах чи пахощах, а потім додавати їх до звичного вина і тим самим його «зміцнювати» та ароматизувати. Проте для нього це був аж ніяк не самостійний трунок, а лише доданок до звичних напоїв.
Пандемія чуми в наступному, XIV столітті, відома як «Чорна смерть», призвела до справжнього сплеску уваги до медичних засобів загалом. Зріс і попит на «еліксири» на спиртовій основі, які лікарі наперебій рекомендували як ліки від будь-яких хвороб. Далися взнаки і кліматичні зміни. В Європі ставало холодніше. Відповідно у звичку входили гарячі та «зігріваючі» напої. Виноград тепер визрівав далеко не всюди, де раніше. Відтак його треба було везти здалеку — скажімо до Англії, Нідерландів, Північної Німеччини його постачали з французької Аквітанії, найбільшим портом якої був Бордо. Цю торгівлю швидко прибрали до свої рук посередники — фламандці, до яких трохи згодом приєдналися й сусіди — голландці. Проте довга і виснажлива Столітня війна, що розпочалася саме в цей час, загрожувала їм втратою прибутків. Тож під час бойових дій вино не завжди вдавалося постачати вчасно і воно псувалося.
Торговці зрештою почали перевозити не «усе вино», а лише його «квінтессенцію», дух — отриманий з вина винний спирт. А вже потім на місці продажу «відновлювати» його, додаючи до спирту воду. З «маркетингових» міркувань спирт почали іменувати «випаленим вином» — «брандевейном» фламандською, яке в англійській перетворилося на «бренді». Водночас переганяти вино на спирт, щоб воно «не встигло зіпсуватися», могли й самі виробники. Так відбувалося, скажімо, з арманьяком, який довгий час взагалі не продавали за межі Аквітанії, а споживали, як кажуть, «на місці». Офіційною датою появи арманьяку вважають 1411 рік, але виробляти його почали раніше за неї. Датою народження французького коньяку (набагато популярнішого в світі різновиду бренді) часто називають 1334 рік, проте вона видається малоймовірною.
Під 1405 роком ірландські літописи згадують про смерть одного з місцевих вождів, Річарда Магренела, який нібито перебрав «аква віте». Проте невідомо, в якій формі небіжчик його споживав — як еліксир, як бренді чи як перегнаний ячмінний солод. На останній версії наполягають патріотично налаштовані ірландці — адже «аква віте» кельтською звучить як «ішке беаха», і саме це словосполучення згодом перетворилося на «віскі». Втім, про виробництво віскі в Ірландії джерела не згадують ще майже століття. За іншою версією йдеться про винний спирт, який привезли до Ірландії із Франції.
Торгівля бренді зростала дуже швидко і охоплювала з кожним десятиріччям ширше коло споживачів. Після перемоги Амстердама над Ганзою у війні 1438—1441 років голландці здобули монополію ще на торгівлю зі Скандинавією і балтійськими країнами, і це відкрило оковиті шлях на північний схід. Маніпуляції з розведенням бренді водою швидко втратили сенс. Споживачі швидко призвичаїлися пити його нерозбавленим.
Наступним кроком стали спроби виготовляти спирт із сировини, що була під рукою, насамперед зерна. В XV сторіччі з'явився «хлібний» напій, який спочатку отримав «довгу» назву «корнбрандевайн» («зернове випалене вино»), що швидко перетворилася на «корнбранд». Першими корнбранд почали виготовляти нідерландці та їхні сусіди — німці. Проте технологію було легко запозичити, а швидше самим віднайти «за аналогією». Саме так, імовірно сталося на Британських островах у другій половині XV сторіччя, де напій отримав ім'я «віскі». Перша згадка про віскі у Шотландії датована 1494 роком. Проте в ній йдеться про справу вже звичну для усіх учасників — «брату Джону Кору продано сім мір солоду для виробництва оковитої». У 1498 році перша ліцензія на продаж «аквавіта» була видана у Швеції.
Оскільки корнбранд і віскі були набагато міцнішими напоями, коштували відносно дешево, а звички і традиції їхнього вживання ще не склалися (багато хто намагався їх пити так само як пиво чи вино, великими ковтками чи навіть кухлями) Західна Європа вже невдовзі зіштовхнулася із пиятиками нечуваних раніше масштабів. В Німеччині на них скаржилися вже наприкінці XV сторіччя. Деякі німецьких міст вимушені були заборонити продаж спиртного — принаймні у святкові дні. Інші — обмежували виробництво міцного алкоголі, насамперед під тиском конкурентів — пивоварів.
Зі зростанням споживання хлібу Західній Європі вже наприкінці XV сторіччя власного зерна не вистачало. Його змушені були везти з заельбської Німеччини, Речі Посполитої і Лівонії. Щоправда, тамтешні мешканці швидко зрозуміли, що збіжжя вигідніше переробляти самим і продавати на Захід вже в «рідкому вигляді», або споживати самим. Місцеві назви «хлібного» напою були скальковані, щоправда, не з німецької, а з латини. Від «аква арденс» походить і чеська «паленка» (від «палена вода», в угорській це слово перетворилося на «паїнко»), і польська «гожелка» (і з спорідненою українською «горілкою»), і литовське «дяґтіне». З 1534 року поляки використовували також слово «водка» (згодом запозичене і росіянами) — спочатку в сенсі «еліксир», «настоянка».
У Північній Африці та на Близькому Сході у XV—XVI століттях поширився арак — вже не як еліксир, а саме як міцний алкогольний напій з виноградної сировини, до якого зазвичай для смаку додавали трохи анісової олії. В Анатолії та на Балканах арабське слово трансформувалося в «ракію» — проте рецепт був єдиним в усіх османських володіннях. В іспанських і португальських колоніях у Новому Світі навчилися переганяти на спирт цукор і мелясу, а в Мексиці — намагалися дистилювати пульке, місцевий напій з агави. Згадки про перші експерименти з пульке датовані ще 1530 роком, а до кінця століття з'явилася вже справжня текіла.
У 1553 році спробував дистилювати сидр, і зрештою отримав кальвадос. Наступним кроком стало виробництво спиртних напоїв з самих фруктів — спочатку з вишень (кірш), потім з груш, і нарешті із слив. Фруктова горілка на схід від Рейну отримала назву шнапс — і вже невдовзі німці так почали іменувати будь-яку горілку, зокрема й хлібну, й картопляну (вперше спирт з картоплі отримав Йоганн Бехер в 1669 році). У Східній і Південно-Східній Європі запанувала сливовиця, яку іноді, під османським впливом, називали і називають ракією.
XVII сторіччя відкрило добу рому і джину. У 1650 році Франциск Сільвій, на основі давно відомої ялівцевої настоянки, створив у голландському Лейдені новій напій, який за його переконанням, мав неабиякі лікувальні властивості. Ялівець дав винайденому трунку ім'я — . У 1651 році на Барбадосі почали виробництво рому із місцевого цукру. Вже невдовзі ром набув такої популярності, що його почали видавати англійським матросам замість бренді (яке, до того ж постачалося з Франції). У 1688 році голландський статхаудер став англійським королем Вільгельмом III. З собою до Лондона він привіз і рецепт дженевера, що в Англії зазнав змін і перетворився на джин. Завдяки дешевизні і надзвичайно простому рецепту виготовлення напою Англія в середині XVIII століття занурилася в «лихоманку джину». Тисячі людей пиячили день і ніч, божеволіли, втрачали людську подобу, грабували і продавали останнє лише для того, щоб придбати чергову порцію питва.
Зупинити алкогольне безумство вдалося не одразу. Для цього насамперед довелося зробити джин дорожчим і не таким доступним. Й запропонувати альтернативи. Для менш заможних — якісні сорти пива, насамперед портер. Для тих, хто мав гроші, — коньяк. Саме тоді найвідоміший різновид французького бренді почали витримувати в дубових бочках, завдяки яким він отримував «шляхетний» колір і смак.
Примітки
- . Еспресо. 2019-04-30. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2021) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Micni spirtni napoyi alkogolni napoyi iz vidnosno visokim vmistom etilovogo spirtu etanolu yaki otrimuyut shlyahom distilyaciyi zbrodzhenih zlakiv fruktiv ovochiv abo bud yakih inshih produktiv sho mistyat cukor Micnimi zazvichaj vvazhayutsya napoyi sho mistyat ne menshe 35 ob yemnih vidsotkiv spirtu Populyarni micni spirtni napoyi iz nizkim vmistom cukru vklyuchayut absent brendi dzhin grappu rom tekilu gorilku viski shnaps tosho Micni spirtni napoyi z dodavannyam aromatizatariv ta visokim vmistom cukru zazvichaj nazivayutsya likerami Prikladami populyarnih likeriv ye Do micnih spirtnih napoyiv mozhut vidnositisya i kripleni vina yaki viroblyayutsya dodavannyam micnishogo napoyu do vina yak pravilo vinnogo spirtu IstoriyaPershij opis otrimannya shlyahom distilyaciyi chistogo spirtu mistitsya v Knizi tayemnic Muhammada ar Razi Razesa yakij zhiv na mezhi IX i X storich Shopravda vin ne stverdzhuvav sho ye vinahidnikom cogo procesu Pershim slovo alkogol vzhiv Gusejn ibn Sina Avicenna Hocha vin nazivav cim slovom ne spirt a poroshok surmi Vzhe za kilka stolit spirt pochali vikoristovuvati dlya znezarazhennya vodi i vigotovlennya pitnih eliksiriv Taki eliksiri otrimali nazvu arak vid arabskogo slova pit adzhe spirt pid chas peregonki osidav na oholodzhuvachi pereginnogo kubu velikimi kraplyami A v Pivnichnij Indiyi zavojovanij musulmanami na pochatku XIII stolittya arakoyu nazvali vzhe spravzhnij micnij alkogolnij napij distilovane palmove vino YiYi smakuvali i yevropejski mandrivniki zokrema j Marko Polo U XI XII storichchyah na Zahodi pochali perekladati i vivchati praci musulmanskih vchenih A razom z nimi otrimali shidni himichni ta alhimichni tehnologiyi Pershij iz zahidnoyevropejskih receptiv otrimannya spirtu nalezhit odnomu z zasnovnikiv medichnoyi shkoli v italijskomu misti Salerno i buv zapisanij priblizno v 1150 roci XII storichchyam mozhna datuvati takozh recept vigotovlennya spirtu j u zbirci vochevid skladenoyi v Yegipti greckoyu movoyu Zbereglosya kilka spiskiv ciyeyi zbirki prote v najdavnishih z nih receptu vigotovlennya spirtu nemaye a toj recept yakij zberigsya vikoristovuvavsya pri obrobci tkanin Taddeo Alderotti Pershoyu nazvoyu spirtu v receptah yevropejskih naukovciv bula tobto palayucha voda vochevid same zdatnist goriti vvazhalasya viznachalnoyu dlya ciyeyi ridini Ale oskilki otrimuvali jogo yiyi z vina yak svoyeridnu kvintesenciyu davnogo napoyu poshirilosya j alternativne im ya spiritus vini duh vina Zvidsi j pohodit ukrayinske slovo spirt Italijskij alhimik vinajshov v XIII storichchi podvijnu peregonku zavdyaki yakij otrimav 90 spirt Do togo zh vin odnim z pershih yevropejciv zaproponuvav vikoristovuvati otrimanu ridinu v medichnih cilyah Vpevnenij v chudodijnih vlastivostyah duhu vina vin nazivav jogo akva vite tobto vodoyu zhittya abo navit zhivoyu vodoyu vidomoyu do togo lishe z kazok Z chasom akva vite peretvorilasya na ukrayinsku okovitu Molodshij suchasnik Alderotti katalonec Arnaldo de Vilanova radiv spirt zasib proti kolik vodyanki garyachki i zubnogo bolyu A shob polegshiti jogo spozhivannya proponuvav robiti z palayuchoyi vodi nastoyanki na travah chi pahoshah a potim dodavati yih do zvichnogo vina i tim samim jogo zmicnyuvati ta aromatizuvati Prote dlya nogo ce buv azh niyak ne samostijnij trunok a lishe dodanok do zvichnih napoyiv Pandemiya chumi v nastupnomu XIV stolitti vidoma yak Chorna smert prizvela do spravzhnogo splesku uvagi do medichnih zasobiv zagalom Zris i popit na eliksiri na spirtovij osnovi yaki likari naperebij rekomenduvali yak liki vid bud yakih hvorob Dalisya vznaki i klimatichni zmini V Yevropi stavalo holodnishe Vidpovidno u zvichku vhodili garyachi ta zigrivayuchi napoyi Vinograd teper vizrivav daleko ne vsyudi de ranishe Vidtak jogo treba bulo vezti zdaleku skazhimo do Angliyi Niderlandiv Pivnichnoyi Nimechchini jogo postachali z francuzkoyi Akvitaniyi najbilshim portom yakoyi buv Bordo Cyu torgivlyu shvidko pribrali do svoyi ruk poseredniki flamandci do yakih trohi zgodom priyednalisya j susidi gollandci Prote dovga i visnazhliva Stolitnya vijna sho rozpochalasya same v cej chas zagrozhuvala yim vtratoyu pributkiv Tozh pid chas bojovih dij vino ne zavzhdi vdavalosya postachati vchasno i vono psuvalosya Torgovci zreshtoyu pochali perevoziti ne use vino a lishe jogo kvintessenciyu duh otrimanij z vina vinnij spirt A vzhe potim na misci prodazhu vidnovlyuvati jogo dodayuchi do spirtu vodu Z marketingovih mirkuvan spirt pochali imenuvati vipalenim vinom brandevejnom flamandskoyu yake v anglijskij peretvorilosya na brendi Vodnochas pereganyati vino na spirt shob vono ne vstiglo zipsuvatisya mogli j sami virobniki Tak vidbuvalosya skazhimo z armanyakom yakij dovgij chas vzagali ne prodavali za mezhi Akvitaniyi a spozhivali yak kazhut na misci Oficijnoyu datoyu poyavi armanyaku vvazhayut 1411 rik ale viroblyati jogo pochali ranishe za neyi Datoyu narodzhennya francuzkogo konyaku nabagato populyarnishogo v sviti riznovidu brendi chasto nazivayut 1334 rik prote vona vidayetsya malojmovirnoyu Pid 1405 rokom irlandski litopisi zgaduyut pro smert odnogo z miscevih vozhdiv Richarda Magrenela yakij nibito perebrav akva vite Prote nevidomo v yakij formi nebizhchik jogo spozhivav yak eliksir yak brendi chi yak peregnanij yachminnij solod Na ostannij versiyi napolyagayut patriotichno nalashtovani irlandci adzhe akva vite keltskoyu zvuchit yak ishke beaha i same ce slovospoluchennya zgodom peretvorilosya na viski Vtim pro virobnictvo viski v Irlandiyi dzherela ne zgaduyut she majzhe stolittya Za inshoyu versiyeyu jdetsya pro vinnij spirt yakij privezli do Irlandiyi iz Franciyi Torgivlya brendi zrostala duzhe shvidko i ohoplyuvala z kozhnim desyatirichchyam shirshe kolo spozhivachiv Pislya peremogi Amsterdama nad Ganzoyu u vijni 1438 1441 rokiv gollandci zdobuli monopoliyu she na torgivlyu zi Skandinaviyeyu i baltijskimi krayinami i ce vidkrilo okoviti shlyah na pivnichnij shid Manipulyaciyi z rozvedennyam brendi vodoyu shvidko vtratili sens Spozhivachi shvidko prizvichayilisya piti jogo nerozbavlenim Reklama kornbrandevajna XIX storichchya Nastupnim krokom stali sprobi vigotovlyati spirt iz sirovini sho bula pid rukoyu nasampered zerna V XV storichchi z yavivsya hlibnij napij yakij spochatku otrimav dovgu nazvu kornbrandevajn zernove vipalene vino sho shvidko peretvorilasya na kornbrand Pershimi kornbrand pochali vigotovlyati niderlandci ta yihni susidi nimci Prote tehnologiyu bulo legko zapozichiti a shvidshe samim vidnajti za analogiyeyu Same tak imovirno stalosya na Britanskih ostrovah u drugij polovini XV storichchya de napij otrimav im ya viski Persha zgadka pro viski u Shotlandiyi datovana 1494 rokom Prote v nij jdetsya pro spravu vzhe zvichnu dlya usih uchasnikiv bratu Dzhonu Koru prodano sim mir solodu dlya virobnictva okovitoyi U 1498 roci persha licenziya na prodazh akvavita bula vidana u Shveciyi Oskilki kornbrand i viski buli nabagato micnishimi napoyami koshtuvali vidnosno deshevo a zvichki i tradiciyi yihnogo vzhivannya she ne sklalisya bagato hto namagavsya yih piti tak samo yak pivo chi vino velikimi kovtkami chi navit kuhlyami Zahidna Yevropa vzhe nevdovzi zishtovhnulasya iz piyatikami nechuvanih ranishe masshtabiv V Nimechchini na nih skarzhilisya vzhe naprikinci XV storichchya Deyaki nimeckih mist vimusheni buli zaboroniti prodazh spirtnogo prinajmni u svyatkovi dni Inshi obmezhuvali virobnictvo micnogo alkogoli nasampered pid tiskom konkurentiv pivovariv Zi zrostannyam spozhivannya hlibu Zahidnij Yevropi vzhe naprikinci XV storichchya vlasnogo zerna ne vistachalo Jogo zmusheni buli vezti z zaelbskoyi Nimechchini Rechi Pospolitoyi i Livoniyi Shopravda tamteshni meshkanci shvidko zrozumili sho zbizhzhya vigidnishe pereroblyati samim i prodavati na Zahid vzhe v ridkomu viglyadi abo spozhivati samim Miscevi nazvi hlibnogo napoyu buli skalkovani shopravda ne z nimeckoyi a z latini Vid akva ardens pohodit i cheska palenka vid palena voda v ugorskij ce slovo peretvorilosya na payinko i polska gozhelka i z sporidnenoyu ukrayinskoyu gorilkoyu i litovske dyagtine Z 1534 roku polyaki vikoristovuvali takozh slovo vodka zgodom zapozichene i rosiyanami spochatku v sensi eliksir nastoyanka U Pivnichnij Africi ta na Blizkomu Shodi u XV XVI stolittyah poshirivsya arak vzhe ne yak eliksir a same yak micnij alkogolnij napij z vinogradnoyi sirovini do yakogo zazvichaj dlya smaku dodavali trohi anisovoyi oliyi V Anatoliyi ta na Balkanah arabske slovo transformuvalosya v rakiyu prote recept buv yedinim v usih osmanskih volodinnyah V ispanskih i portugalskih koloniyah u Novomu Sviti navchilisya pereganyati na spirt cukor i melyasu a v Meksici namagalisya distilyuvati pulke miscevij napij z agavi Zgadki pro pershi eksperimenti z pulke datovani she 1530 rokom a do kincya stolittya z yavilasya vzhe spravzhnya tekila U 1553 roci sprobuvav distilyuvati sidr i zreshtoyu otrimav kalvados Nastupnim krokom stalo virobnictvo spirtnih napoyiv z samih fruktiv spochatku z vishen kirsh potim z grush i nareshti iz sliv Fruktova gorilka na shid vid Rejnu otrimala nazvu shnaps i vzhe nevdovzi nimci tak pochali imenuvati bud yaku gorilku zokrema j hlibnu j kartoplyanu vpershe spirt z kartopli otrimav Jogann Beher v 1669 roci U Shidnij i Pivdenno Shidnij Yevropi zapanuvala slivovicya yaku inodi pid osmanskim vplivom nazivali i nazivayut rakiyeyu Provulok dzhinu Gravyura V Hogarta XVII storichchya vidkrilo dobu romu i dzhinu U 1650 roci Francisk Silvij na osnovi davno vidomoyi yalivcevoyi nastoyanki stvoriv u gollandskomu Lejdeni novij napij yakij za jogo perekonannyam mav neabiyaki likuvalni vlastivosti Yalivec dav vinajdenomu trunku im ya U 1651 roci na Barbadosi pochali virobnictvo romu iz miscevogo cukru Vzhe nevdovzi rom nabuv takoyi populyarnosti sho jogo pochali vidavati anglijskim matrosam zamist brendi yake do togo zh postachalosya z Franciyi U 1688 roci gollandskij stathauder stav anglijskim korolem Vilgelmom III Z soboyu do Londona vin priviz i recept dzhenevera sho v Angliyi zaznav zmin i peretvorivsya na dzhin Zavdyaki deshevizni i nadzvichajno prostomu receptu vigotovlennya napoyu Angliya v seredini XVIII stolittya zanurilasya v lihomanku dzhinu Tisyachi lyudej piyachili den i nich bozhevolili vtrachali lyudsku podobu grabuvali i prodavali ostannye lishe dlya togo shob pridbati chergovu porciyu pitva Zupiniti alkogolne bezumstvo vdalosya ne odrazu Dlya cogo nasampered dovelosya zrobiti dzhin dorozhchim i ne takim dostupnim J zaproponuvati alternativi Dlya mensh zamozhnih yakisni sorti piva nasampered porter Dlya tih hto mav groshi konyak Same todi najvidomishij riznovid francuzkogo brendi pochali vitrimuvati v dubovih bochkah zavdyaki yakim vin otrimuvav shlyahetnij kolir i smak Primitki Espreso 2019 04 30 Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 1 travnya 2020 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2021