Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міомбові рідколісся Центральної Замбезії (ідентифікатор WWF: AT0704) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований на півдні Центральної Африки.
 Міомбо в заповіднику [en] (Малаві) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT0704 |
| Межі | Гірські ліси Альбертінського рифту Ангольські міомбові рідколісся Східні міомбові рідколісся Хащі Ітігі та Сумбу Південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі Лісосавана Південного Конго Південні міомбові рідколісся Лісосавана басейну Вікторії Луки Західної Замбезії Бейкієві рідколісся Замбезії Сухі вічнозелені ліси Замбезії Затоплювані луки Замбезії Мопанові рідколісся Замбезії Гірські ліси та луки Південного Рифту |
| Площа, км² | 1 184 200 |
| Країни | Ангола, Демократична Республіка Конго, Замбія, Малаві, Танзанія, Бурунді |
| Охороняється | 26,5 % |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон міомбових рідколісь Центральної Замбезії є одним з найбільших за площею екорегіонів Африки. Він охоплює значні території на півночі та в центрі Замбії, регіон Катанга на південному сході Демократичної Республіки Конго, північ та захід Малаві, захід Танзанії, більшу частину Бурунді та східні райони Анголи. На сході екорегіон переходить у більш сухі східні міомбові рідколісся, а на північному сході — у південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі. На південь від екорегіону поширені мопанові рідколісся Замбезії та південні міомбові рідколісся, на захід — ангольські міомбові рідколісся, а на північний захід — у південноконголезьку лісосавану.
Більша частина екорегіону розташована на плоскогір'ях, на висоті від 800 до 1200 м над рівнем моря. Рельєф регіону представлений рівнинами, по яким розкидані пагорби, скельні виступи та інзельберги. Подекуди в регіоні трапляються гірські плато, такі як Кунделунгу, які можуть досягати висоти 1700 м над рівнем моря. Північна частина екорегіону належить до басейну Конго, а південна — до басейну Замбезі. На сході екорегіону розташовані великі озера Вікторія, Танганьїка та Ньяса. По всьому регіону зустрічаються дрібні озера та мілководні, порослі травою та осокою водно-болотні угіддя [en], які можуть займати до 30 % його площі. Деякі з цих водно-болотних угідь виділяють у окремий екорегіон затоплюваних луків Замбезії.
З геологічної точки зору основу екорегіону складають докембрійські вулканічні породи, граніти, серпентиніти та пісковики. Ґрунти, як правило, добре дреновані, сильно вилуговані та бідні на поживні речовини, мають тенденцію до окислення. У більш вологих районах переважають [en], а в посушливих районах на півдні і сході регіону — червоноземи.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), на півночі — саванний клімат (Aw за класифікацією Кеппена), а на гірських плато — високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена). Середня максимальна температура зазвичай становить близько 27 °C, на низьких висотах — 30 °C, а в горах — 24 °C. Мінімальна температура коливається від 9 до 18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 1000 до 1200 мм, і подекуди досягає 1400 мм. Більшість опадів випадає під час сезону дощів, який триває влітку, з листопада по березень-квітень. Після сезону дощів розпочинається зимова посуха, яка може тривати до семи місяців.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є міомбові рідколісся, які перемежовуються едафічними луками та водно-болотними угіддями, а також ділянками вічнозелених лісів, які зустрічаються там, де ґрунтові води залягають близько до поверхні.
Міомбові рідколісся екорегіону є частиною великого міомбового поясу, поширеного на значних територіях Замбезії, на південь від гвінейсько-конголезьких лісів і лісосаван та від [it]. Вони відрізняються від інших саван, рідколісь та лісів Африки домінуванням в них дерев з підродини цезальпінієвих (Caesalpinioideae), зокрема різних видів [en] (Brachystegia spp.), [en] (Julbernardia spp.) та [en] (Isoberlinia spp.), які рідко зустрічаються поза межами міомбо. Ці дерева зазвичай мають висоту 15-20 м. Більшість з них скидає листя під час тривалого сухого сезону, однак у центральнозамбезійських міомбових рідколіссях близько 25 % дерев є вічнозеленими, що набагато більше, ніж у східних міомбових рідколіссях, де такі дерева становлять лише 9 % від загальної кількості. В підліску міомбових рідколісь переважають чагарники і трави. Серед дерев, що становлять основу міомбо, слід відзначити [es] (Brachystegia floribunda), [es] (Brachystegia glaberrima), [sv] (Brachystegia taxifolia), [sv] (Brachystegia wangermeeana), [sv] (Marquesia macroura), [en] (Julbernardia globiflora), [en] (Julbernardia paniculata) та [es] (Isoberlinia angolensis).
Важливим екологічним фактором, який впливає на міомбові рідколісся, є пожежі. Значна сезонність опадів призводить до того, що дерева залишаються сухими протягом кількох місяців у році, а грози на початку сезону дощів можуть легко запалити рослинність. Крім того, що савани регіону від природи вразливі до пожеж, протягом тисячоліть люди навмисно підпалювали їх з метою полювання, розчистки землі під поля та пасовища, або згідно з традиційними віруваннями, пов'язаними з викликанням дощу. Там, де це відбувалося регулярно, рідколісся перетворилися на більш відкриті савани, по яким розкидані вогнетривкі дерева.
Флористичне різноманіття екорегіону є відносно високим, порівяно з іншими міомбовими екорегіонами. Тут зустрічається понад 3000 видів квіткових рослин, з яких кілька сотень видів є ендеміками. Екорегіон є центром ендемізму для [es] (Crotalaria spp.) та індигофер (Indigofera spp.), а також для [es] (Brachystegia spp.). В Замбії зустрічається 17 з 35 видів, що належать до цього роду.
Фауна
Екорегіон міомбових рідколісь Центральної Замбезії, як і інші міомбові регіони, підтримує низьку щільність великих ссавців, хоча через велику площу регіону його загальне значення для таких видів дуже велике. Низька щільність великих ссавців пояснюється суворим сухим сезоном, тривалими посухами та бідними ґрунтами, на яких росте переважно бідна на поживні речовини рослинність. Ці умови обмежують чисельність і біомасу великих травоїдних тварин, а також зміщують їх видовий склад у бік більших видів, таких як саванні слони (Loxodonta africana), чорні носороги (Diceros bicornis) та африканські буйволи (Syncerus caffer caffer), які можуть харчуватися низькокалорійною їжею, споживаючи її у великій кількості. Також в регіоні поширені великі антилопи, зокрема чорні шаблероги (Hippotragus niger), кінські антилопи (Hippotragus equinus), [en] (Alcelaphus buselaphus lichtensteinii), великі редунки (Redunca arundinum), звичайні канни (Taurotragus oryx) та великі куду (Tragelaphus strepsiceros), які спеціалізуються на поїданні калорійних пагонів високої трави та часто зустрічаються в не пов'язаних з міомбо природних середовищах. Багато копитних тварин регіону пасуться на узліссях або на відкритих, порослих травою ділянках в заплавах та на болотах, розкиданих по регіону. Такі антилопи, як лехве (Kobus leche), пуку (Kobus vardonii), топі (Damaliscus lunatus) та сітатунги (Tragelaphus spekii), віддають перевагу відкритим сезонно затоплюваним або заболочуваним лукам. Смагляві коби (Kobus ellipsiprymnus), південні бушбоки (Tragelaphus sylvaticus), блакитні дуїкери (Philantomba monticola) та імпали (Aepyceros melampus) здебільшого зустрічаються у лісах поблизу постійних водойм. Серед інших великих копитних ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити південну жирафу (Giraffa giraffa), бурчеллову зебру (Equus quagga) та блакитного гну (Connochaetes taurinus), а також звичайного бегемота (Hippopotamus amphibius), який часто зустрічається на берегах водойм.
Серед великих хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), смугастого шакала (Lupulella adusta), смугасту гієну (Hyaena hyaena), плямисту гієну (Crocuta crocuta) та рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus). Серед дрібних хижаків слід відзначити степового кота (Felis lybica), сервала (Leptailurus serval), звичайного каракала (Caracal caracal) та ангольську генету (Genetta angolensis), яка мешкає лише у міомбових рідколіссях.
Завдяки своїй близькості до поясу вологих тропічних лісів, поширених в ДР Конго та Уганді, екорегіон підтримує значну кількість приматів, які переважно зустрічаються на півночі регіону. Серед поширених в екорегіоні мавп слід відзначити [en] (Pan troglodytes schweinfurthii), угандійських колобусів (Procolobus tephrosceles), ангольських колобусів (Colobus angolensis), рудохвостих мавп (Cercopithecus ascanius) та блакитних мартишек (Cercopithecus mitis). Верветки (Chlorocebus pygerythrus), малбруки (Chlorocebus cynosuros) та бабуїни (Papio cynocephalus) є більш поширеними видами, які зустрічаються в міомбо. Серед інших поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити африканського бородавочника (Phacochoerus africanus), чагарникову свиню (Potamochoerus larvatus), саванового зайця (Lepus microtis) та південноафриканського їжатця (Hystrix africaeaustralis). Ендеміками екорегіону є [en] (Graphiurus monardi), [en] (Lemniscomys roseveari), [en] (Crocidura ansellorum) та [en] (Crocidura zimmeri).
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед птахів, поширених в міомбових рідколіссях Центральної Замбезії, слід відзначити замбійську синицю (Melaniparus griseiventris), рудочереву синицю (Melaniparus rufiventris), замбійську ластівку (Hirundo nigrorufa), міомбового магалі (Plocepasser rufoscapulatus), міомбового сорокопуда (Lanius souzae), ангольського скеляра (Monticola angolensis), міомбового мерла (Lamprotornis elisabeth), рудоголового кромбека (Sylvietta ruficapilla), краплистоволу мухоловку (Muscicapa boehmi), міомбову альзаколу (Cercotrichas barbata), міомбову зебринку (Calamonastes undosus) та чорносмугу жовтобрюшку (Eremomela atricollis). На водно-болотних угіддях регіону зустрічаються білошиї журавлі (Grus carunculata), ботсванійські чепури (Egretta vinaceigula) та лучні деркачі (Crex crex). Серед майже ендемічних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити ангольського ткачика (Ploceus angolensis) та [en] (Agapornis lilianae). Ендеміками екорегіону є мочарні ткачики (Ploceus ruweti) та маскові астрильди (Estrilda nigriloris), які зустрічаються лише на півдні ДР Конго.
Герпетофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям та рівнем ендемізму. Серед поширених в регіоні амфібій слід відзначити гладеньку шпоркову жабу (Xenopus laevis), [en] (Hoplobatrachus occipitalis), [en] (Schismaderma carens), [en] (Leptopelis cynnamomeus) та ендемічну [en] (Sclerophrys fuliginata), а серед плазунів — нільського крокодила (Crocodylus niloticus). Загалом близько 20 видів плазунів та 13 видів амфібій є ендеміками регіону.
Збереження
Більша частина екорегіону, за винятком територій Малаві, Бурунді та [en], розташованого в Замбії та на півдні ДР Конго, є слабозаселеною. Причиною цього є бідність ґрунтів, які обмежують сільськогосподарський потенціал, та широка присутність мухи цеце (Glossina). Серед факторів, які загрожують природі екорегіону, слід відзначити полювання на диких тварин, браконьєрство, спричинені людьми пожежі з метою розчистки землі або отримання деревного вугілля, а також забруднення навколишнього середовища внаслідок видобування корисних копалин.
Близько 26,5 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] в Анголі, [en] та [en] в Бурунді, [en], [en] та [en] в ДР Конго, [en], [en], [en] та [en] в Малаві, Національний парк Гомбе-Стрім, Національний парк Катаві, Національний парк гір Магалі, Національний парк Руаха та Національний парк острова Рубондо в Танзанії, а також Національний парк Кафуе, Національний парк Ісангано, Національний парк Лавуші-Манда, Національний парк Касанка, [en], [en], Національний парк Нсумбу, [en], Національний парк Північної Луангви, Національний парк Південної Луангви та [en] в Замбії.
Примітки
- "Central Zambezian miombo woodlands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Central Zambezian miombo woodlands». The Encyclopedia of Earth.
- «Central Zambezian Wet Miombo Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi identifikator WWF AT0704 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij na pivdni Centralnoyi Afriki Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Miombo v zapovidniku en Malavi Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0704 Mezhi Girski lisi Albertinskogo riftu Angolski miombovi ridkolissya Shidni miombovi ridkolissya Hashi Itigi ta Sumbu Pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Lisosavana Pivdennogo Kongo Pivdenni miombovi ridkolissya Lisosavana basejnu Viktoriyi Luki Zahidnoyi Zambeziyi Bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi Suhi vichnozeleni lisi Zambeziyi Zatoplyuvani luki Zambeziyi Mopanovi ridkolissya Zambeziyi Girski lisi ta luki Pivdennogo Riftu Plosha km 1 184 200 Krayini Angola Demokratichna Respublika Kongo Zambiya Malavi Tanzaniya Burundi Ohoronyayetsya 26 5 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Impali v Nacionalnomu parku Kafue Zambiya GeografiyaEkoregion miombovih ridkolis Centralnoyi Zambeziyi ye odnim z najbilshih za plosheyu ekoregioniv Afriki Vin ohoplyuye znachni teritoriyi na pivnochi ta v centri Zambiyi region Katanga na pivdennomu shodi Demokratichnoyi Respubliki Kongo pivnich ta zahid Malavi zahid Tanzaniyi bilshu chastinu Burundi ta shidni rajoni Angoli Na shodi ekoregion perehodit u bilsh suhi shidni miombovi ridkolissya a na pivnichnomu shodi u pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Na pivden vid ekoregionu poshireni mopanovi ridkolissya Zambeziyi ta pivdenni miombovi ridkolissya na zahid angolski miombovi ridkolissya a na pivnichnij zahid u pivdennokongolezku lisosavanu Bilsha chastina ekoregionu roztashovana na ploskogir yah na visoti vid 800 do 1200 m nad rivnem morya Relyef regionu predstavlenij rivninami po yakim rozkidani pagorbi skelni vistupi ta inzelbergi Podekudi v regioni traplyayutsya girski plato taki yak Kundelungu yaki mozhut dosyagati visoti 1700 m nad rivnem morya Pivnichna chastina ekoregionu nalezhit do basejnu Kongo a pivdenna do basejnu Zambezi Na shodi ekoregionu roztashovani veliki ozera Viktoriya Tanganyika ta Nyasa Po vsomu regionu zustrichayutsya dribni ozera ta milkovodni porosli travoyu ta osokoyu vodno bolotni ugiddya en yaki mozhut zajmati do 30 jogo ploshi Deyaki z cih vodno bolotnih ugid vidilyayut u okremij ekoregion zatoplyuvanih lukiv Zambeziyi Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut dokembrijski vulkanichni porodi graniti serpentiniti ta piskoviki Grunti yak pravilo dobre drenovani silno vilugovani ta bidni na pozhivni rechovini mayut tendenciyu do okislennya U bilsh vologih rajonah perevazhayut en a v posushlivih rajonah na pivdni i shodi regionu chervonozemi KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena na pivnochi savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu Keppena a na girskih plato visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu Keppena Serednya maksimalna temperatura zazvichaj stanovit blizko 27 C na nizkih visotah 30 C a v gorah 24 C Minimalna temperatura kolivayetsya vid 9 do 18 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1000 do 1200 mm i podekudi dosyagaye 1400 mm Bilshist opadiv vipadaye pid chas sezonu doshiv yakij trivaye vlitku z listopada po berezen kviten Pislya sezonu doshiv rozpochinayetsya zimova posuha yaka mozhe trivati do semi misyaciv FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye miombovi ridkolissya yaki peremezhovuyutsya edafichnimi lukami ta vodno bolotnimi ugiddyami a takozh dilyankami vichnozelenih lisiv yaki zustrichayutsya tam de gruntovi vodi zalyagayut blizko do poverhni Miombovi ridkolissya ekoregionu ye chastinoyu velikogo miombovogo poyasu poshirenogo na znachnih teritoriyah Zambeziyi na pivden vid gvinejsko kongolezkih lisiv i lisosavan ta vid it Voni vidriznyayutsya vid inshih savan ridkolis ta lisiv Afriki dominuvannyam v nih derev z pidrodini cezalpiniyevih Caesalpinioideae zokrema riznih vidiv en Brachystegia spp en Julbernardia spp ta en Isoberlinia spp yaki ridko zustrichayutsya poza mezhami miombo Ci dereva zazvichaj mayut visotu 15 20 m Bilshist z nih skidaye listya pid chas trivalogo suhogo sezonu odnak u centralnozambezijskih miombovih ridkolissyah blizko 25 derev ye vichnozelenimi sho nabagato bilshe nizh u shidnih miombovih ridkolissyah de taki dereva stanovlyat lishe 9 vid zagalnoyi kilkosti V pidlisku miombovih ridkolis perevazhayut chagarniki i travi Sered derev sho stanovlyat osnovu miombo slid vidznachiti es Brachystegia floribunda es Brachystegia glaberrima sv Brachystegia taxifolia sv Brachystegia wangermeeana sv Marquesia macroura en Julbernardia globiflora en Julbernardia paniculata ta es Isoberlinia angolensis Vazhlivim ekologichnim faktorom yakij vplivaye na miombovi ridkolissya ye pozhezhi Znachna sezonnist opadiv prizvodit do togo sho dereva zalishayutsya suhimi protyagom kilkoh misyaciv u roci a grozi na pochatku sezonu doshiv mozhut legko zapaliti roslinnist Krim togo sho savani regionu vid prirodi vrazlivi do pozhezh protyagom tisyacholit lyudi navmisno pidpalyuvali yih z metoyu polyuvannya rozchistki zemli pid polya ta pasovisha abo zgidno z tradicijnimi viruvannyami pov yazanimi z viklikannyam doshu Tam de ce vidbuvalosya regulyarno ridkolissya peretvorilisya na bilsh vidkriti savani po yakim rozkidani vognetrivki dereva Floristichne riznomanittya ekoregionu ye vidnosno visokim porivyano z inshimi miombovimi ekoregionami Tut zustrichayetsya ponad 3000 vidiv kvitkovih roslin z yakih kilka soten vidiv ye endemikami Ekoregion ye centrom endemizmu dlya es Crotalaria spp ta indigofer Indigofera spp a takozh dlya es Brachystegia spp V Zambiyi zustrichayetsya 17 z 35 vidiv sho nalezhat do cogo rodu FaunaEkoregion miombovih ridkolis Centralnoyi Zambeziyi yak i inshi miombovi regioni pidtrimuye nizku shilnist velikih ssavciv hocha cherez veliku ploshu regionu jogo zagalne znachennya dlya takih vidiv duzhe velike Nizka shilnist velikih ssavciv poyasnyuyetsya suvorim suhim sezonom trivalimi posuhami ta bidnimi gruntami na yakih roste perevazhno bidna na pozhivni rechovini roslinnist Ci umovi obmezhuyut chiselnist i biomasu velikih travoyidnih tvarin a takozh zmishuyut yih vidovij sklad u bik bilshih vidiv takih yak savanni sloni Loxodonta africana chorni nosorogi Diceros bicornis ta afrikanski bujvoli Syncerus caffer caffer yaki mozhut harchuvatisya nizkokalorijnoyu yizheyu spozhivayuchi yiyi u velikij kilkosti Takozh v regioni poshireni veliki antilopi zokrema chorni shablerogi Hippotragus niger kinski antilopi Hippotragus equinus en Alcelaphus buselaphus lichtensteinii veliki redunki Redunca arundinum zvichajni kanni Taurotragus oryx ta veliki kudu Tragelaphus strepsiceros yaki specializuyutsya na poyidanni kalorijnih pagoniv visokoyi travi ta chasto zustrichayutsya v ne pov yazanih z miombo prirodnih seredovishah Bagato kopitnih tvarin regionu pasutsya na uzlissyah abo na vidkritih poroslih travoyu dilyankah v zaplavah ta na bolotah rozkidanih po regionu Taki antilopi yak lehve Kobus leche puku Kobus vardonii topi Damaliscus lunatus ta sitatungi Tragelaphus spekii viddayut perevagu vidkritim sezonno zatoplyuvanim abo zabolochuvanim lukam Smaglyavi kobi Kobus ellipsiprymnus pivdenni bushboki Tragelaphus sylvaticus blakitni duyikeri Philantomba monticola ta impali Aepyceros melampus zdebilshogo zustrichayutsya u lisah poblizu postijnih vodojm Sered inshih velikih kopitnih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti pivdennu zhirafu Giraffa giraffa burchellovu zebru Equus quagga ta blakitnogo gnu Connochaetes taurinus a takozh zvichajnogo begemota Hippopotamus amphibius yakij chasto zustrichayetsya na beregah vodojm Sered velikih hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus smugastogo shakala Lupulella adusta smugastu giyenu Hyaena hyaena plyamistu giyenu Crocuta crocuta ta ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus Sered dribnih hizhakiv slid vidznachiti stepovogo kota Felis lybica servala Leptailurus serval zvichajnogo karakala Caracal caracal ta angolsku genetu Genetta angolensis yaka meshkaye lishe u miombovih ridkolissyah Zavdyaki svoyij blizkosti do poyasu vologih tropichnih lisiv poshirenih v DR Kongo ta Ugandi ekoregion pidtrimuye znachnu kilkist primativ yaki perevazhno zustrichayutsya na pivnochi regionu Sered poshirenih v ekoregioni mavp slid vidznachiti en Pan troglodytes schweinfurthii ugandijskih kolobusiv Procolobus tephrosceles angolskih kolobusiv Colobus angolensis rudohvostih mavp Cercopithecus ascanius ta blakitnih martishek Cercopithecus mitis Vervetki Chlorocebus pygerythrus malbruki Chlorocebus cynosuros ta babuyini Papio cynocephalus ye bilsh poshirenimi vidami yaki zustrichayutsya v miombo Sered inshih poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti afrikanskogo borodavochnika Phacochoerus africanus chagarnikovu svinyu Potamochoerus larvatus savanovogo zajcya Lepus microtis ta pivdennoafrikanskogo yizhatcya Hystrix africaeaustralis Endemikami ekoregionu ye en Graphiurus monardi en Lemniscomys roseveari en Crocidura ansellorum ta en Crocidura zimmeri Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered ptahiv poshirenih v miombovih ridkolissyah Centralnoyi Zambeziyi slid vidznachiti zambijsku sinicyu Melaniparus griseiventris rudocherevu sinicyu Melaniparus rufiventris zambijsku lastivku Hirundo nigrorufa miombovogo magali Plocepasser rufoscapulatus miombovogo sorokopuda Lanius souzae angolskogo skelyara Monticola angolensis miombovogo merla Lamprotornis elisabeth rudogolovogo krombeka Sylvietta ruficapilla kraplistovolu muholovku Muscicapa boehmi miombovu alzakolu Cercotrichas barbata miombovu zebrinku Calamonastes undosus ta chornosmugu zhovtobryushku Eremomela atricollis Na vodno bolotnih ugiddyah regionu zustrichayutsya biloshiyi zhuravli Grus carunculata botsvanijski chepuri Egretta vinaceigula ta luchni derkachi Crex crex Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti angolskogo tkachika Ploceus angolensis ta en Agapornis lilianae Endemikami ekoregionu ye mocharni tkachiki Ploceus ruweti ta maskovi astrildi Estrilda nigriloris yaki zustrichayutsya lishe na pivdni DR Kongo Gerpetofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Sered poshirenih v regioni amfibij slid vidznachiti gladenku shporkovu zhabu Xenopus laevis en Hoplobatrachus occipitalis en Schismaderma carens en Leptopelis cynnamomeus ta endemichnu en Sclerophrys fuliginata a sered plazuniv nilskogo krokodila Crocodylus niloticus Zagalom blizko 20 vidiv plazuniv ta 13 vidiv amfibij ye endemikami regionu ZberezhennyaBilsha chastina ekoregionu za vinyatkom teritorij Malavi Burundi ta en roztashovanogo v Zambiyi ta na pivdni DR Kongo ye slabozaselenoyu Prichinoyu cogo ye bidnist gruntiv yaki obmezhuyut silskogospodarskij potencial ta shiroka prisutnist muhi cece Glossina Sered faktoriv yaki zagrozhuyut prirodi ekoregionu slid vidznachiti polyuvannya na dikih tvarin brakonyerstvo sprichineni lyudmi pozhezhi z metoyu rozchistki zemli abo otrimannya derevnogo vugillya a takozh zabrudnennya navkolishnogo seredovisha vnaslidok vidobuvannya korisnih kopalin Blizko 26 5 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Angoli en ta en v Burundi en en ta en v DR Kongo en en en ta en v Malavi Nacionalnij park Gombe Strim Nacionalnij park Katavi Nacionalnij park gir Magali Nacionalnij park Ruaha ta Nacionalnij park ostrova Rubondo v Tanzaniyi a takozh Nacionalnij park Kafue Nacionalnij park Isangano Nacionalnij park Lavushi Manda Nacionalnij park Kasanka en en Nacionalnij park Nsumbu en Nacionalnij park Pivnichnoyi Luangvi Nacionalnij park Pivdennoyi Luangvi ta en v Zambiyi Primitki Central Zambezian miombo woodlands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Central Zambezian miombo woodlands The Encyclopedia of Earth Central Zambezian Wet Miombo Woodlands One Earth