Затоплювані луки Замбезії (ідентифікатор WWF: AT0907) — афротропічний екорегіон затоплюваних луків і саван, розташований в Південній та Східній Африці.
Сенегальський ябіру (Ephippiorhynchus senegalensis) в дельті Окаванго (Ботсвана) | |
Екозона | Афротропіка |
---|---|
Біом | Затоплювані луки і савани |
Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
WWF | AT0907 |
Межі | Східні міомбові рідколісся Гірські ліси та луки Південного Малаві Бейкієві рідколісся Замбезії Сухі вічнозелені ліси Замбезії Хащі Ітігі та Сумбу Мопанові рідколісся Замбезії Міомбові рідколісся Центральної Замбезії Південні міомбові рідколісся Південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі |
Площа, км² | 153 600 |
Країни | Ангола, Ботсвана, Демократична Республіка Конго, Малаві, Мозамбік, Намібія, Танзанія, Замбія |
Охороняється | 67 % |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон затоплюваних луків Замбезії охоплює низку сезонних або постійних водно-болотних угідь, розташованих в Замбезії, широкому поясі сезонно сухих міомбових та [en], які простягаються від північної Ботсвани, Намібії і Анголи на заході до Танзанії та Мозамбіку на сході.
Великі анклави затоплюваних луків Замбезії включають:
- Долину річки [en] та рівнину Мката на півдні Танзанії;
- Заплави річок [en], Муйовозі та Угалла на заході Танзанії;
- Заплаву річки [en] та озеро Кітангірі в Танзанії;
- Дельту Окаванго в Ботсвані;
- Район навколо озера Чилва в Малаві;
- [en], [en], болота Бусанга та [en] в басейні Замбезі в Замбії;
- Верхів'я [en], болото [en], дельта річки [en] при впадінні в озеро Мверу та район навколо озера Мверу-Вантіпа в Замбії.
Більша частина екорегіону лежить на плато, на висоті від 1000 до 1200 м над рівнем моря. З геологічної точки зору основу екорегіону складають докембрійські вулканічні породи, граніти, серпентиніти та пісковики. Незначні нерівності поверхні плато призводять до сезонних затоплювань територій регіону. Основу алювіальних ґрунтів регіону складають важкі глини.
Деякі частини екорегіону історично були заселені людьми. Так, народ лозі традиційно мешкає в плавнях Баротселенду, а їхнє життя тісно пов'язане з сезонним затопленням цієї території. Рівнини Кафуе використовувалися народом кафуе як місце для розведення великої рогатої худоби та, частково, для ведення сільського господарства. Однак більша частина територій екорегіону відзначається широкою присутністю мухи цеце (Glossina), яка переносить сонну хворобу або трипаносомоз, що вражає як людей, так і худобу. Ця небезпека, у поєднанні з тим фактом, що більша частина екорегіону принаймні частково охороняється, пояснює відносно низьку густоту населення в більшості заплав екорегіону.
Клімат
У межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена) або вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена). Влітку, з листопада до березня на півдні регіону та з листопада до кінця травня на півночі регіону, триває спекотний сезон дощів. Прохолодний сухий сезон триває до семи місяців. Середня максимальна температура коливається від 18 до 27 °C, залежно від висоти, а середня мінімальна температура — від 9 до 18 °C. Різниця в кількості опадів в різних частинах екорегіону є досить значною. В районі озера Бангвеулу середньорічна кількість опадів становить 1400 мм, тоді як в дельті Окаванго в Ботсвані, а також в долині Угалли та в районі озера Муйовозі в Танзанії вона коливається від 450 до 600 мм. Сезонне затоплення водно-болотних угідь регіону, однак, залежить не лише від локальних опадів, але й від кліматичних умов у верхніх частинах водозбірних басейнів.
Флора і фауна
Сезонні коливання рівня води та різниця у стійкості різних рослин та рослинних угруповань призводить до формування складної, мінливої мозаїки едафічних луків, що перемежовуються постійними водоймами, де переважає напівводна рослинність, луками та чагарниковими заростями. У більшості водно-болотних угідь регіону переважає папірус (Cyperus papyrus), [sv] (Phragmites mauritianus) та [en] (Vossia cuspidata), а також різні види плоскухи (Echinochloa), [en] (Leersia), рису (Oryza) та рогозу (Typha). У деяких водно-болотних угіддях, зокрема на озері Чилва, зустрічається галофітна рослинність.
Екорегіон вирізняється високим фауністичним різноманіттям. Тут зустрічаються великі стада копитних ссавців. Зокрема, в заповіднику [en] мешкає більш ніж 20 000 лехве (Kobus leche), а в Національному парку Лохінвар — понад 35 000 ендемічних [en] (Kobus leche kafuensis). В долині Кіломберо мешкає найбільша збережена популяція пуку (Kobus vardonii), а в дельті Муйовозі на північному заході Танзанії — понад 20 000 африканських буйволів (Syncerus caffer caffer). Багато копитних, які населяють цей регіон, щорічно здійснюють великі міграції заплавою у відповідь на коливання рівня води. Топі (Damaliscus lunatus), які здебільшого живуть на сезонно затоплюваних луках, слідують за водою, яка відступає під час сухого сезону, і відступають на пагорби, коли вода підіймається. Блакитні гну (Connochaetes taurinus taurinus) та орібі (Ourebia ourebia) також часто зустрічаються на заплавних луках, хоча останні віддають перевагу менш заболочених територіям, де трави та дерева забезпечують їм їжу та укриття. В заплавах часто зустрічаються смагляві коби (Kobus ellipsiprymnus), пуку (Kobus vardonii), великі редунки (Redunca arundinum) та сітатунги (Tragelaphus spekii selousi), хоча ці види, як правило, віддають перевагу очеретяним заростям або лісам в долинах річок. Великі куду (Tragelaphus strepsiceros), конгоні (Alcelaphus buselaphus), імпали (Aepyceros melampus), чорні шаблероги (Hippotragus niger) та кінські антилопи (Hippotragus equinus) іноді зустрічаються на порослих лісом окраїнах затоплюваних луків. Серед інших травоїдних тварин, поширених в регіоні, слід відзначити саванних слонів (Loxodonta africana), бурчеллових зебр (Equus burchelli), південних жирафів (Giraffa giraffa) та звичайних канн (Taurotragus oryx). Майже в усіх заплавах екорегіону зустрічаються звичайні бегемоти (Hippopotamus amphibius). Зокрема, популяція бегемотів, що мешкає у водно-болотних угіддях Мверу-Ваніпа, нараховує від 2000 до 3000 особин.
Хоч багато ссавців є спільними для всього екорегіону, різні його частини можуть мати досить відмінний видовий склад. Наприклад, ендемічні чорні лехве (Kobus leche smithermani), [en] (Damaliscus lunatus lunatus) та сітатунги (Tragelaphus spekii selousi) домінують в заплавах Бангвеулу, тоді як найбільш поширеними травоїдними тваринами на рівнинах Кафуе є кафуйські лехве (Kobus leche kafuensis) та бурчеллові зебри (Equus burchelli). Подібні закономірності очевидні для великих хижих ссавців, різні види яких переважають у різних районах. Серед поширених в екорегіоні хижаків слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), плямисту гієну (Crocuta crocuta) та рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus). Серед дрібних хижих ссавців, характерних для екорегіону, слід відзначити болотяну мангусту (Atilax paludinosus), капську видру (Aonyx capensis) та плямистошию видру (Hydrictis maculicollis).
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед рідкісних водно-болотних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити ботсванійську чепуру (Egretta vinaceigula), білошийого журавлі (Grus carunculata), південного журавля-вінценоса (Balearica regulorum), лучного деркача (Crex crex), великого баранця (Gallinago media), довгопалого погонича (Sarothrura lugens), вусату чайку (Vanellus albiceps) та китоголова (Balaeniceps rex). Серед майже ендемічних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити замбійську лібію (Lybius chaplini), танзанійського ткачика (Ploceus reichardi), катанганського ткачика (Ploceus katangae) та сірочубого багдаїса (Prionops poliolophus). Ендеміками екорегіону є річкові ткачики (Ploceus burnieri), кіломберські таміки (Cisticola bakerorum) та прудкі таміки (Cisticola anderseni), поширені в долині Кіломберо.
Видове різноманіття та рівень ендемізму герпетофауни в екорегіоні не дуже високі. Серед ендеміків екорегіону слід відзначити [en] (Sclerophrys reesi) та [en] (Crotaphopeltis barotseensis). В деяких заплавах регіону зустрічаються нільські крокодили (Crocodylus niloticus) та [en] (Mecistops leptorhynchus).
Збереження
Близько 67 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний парк Лохінвар та Національний парк Блакитної Лагуни в Замбії, а також Національний парк Кігосі та Національний парк річки Угалла в Танзанії. У 2014 році дельта Окаванґо була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Zambezian flooded grasslands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Zambezian Flooded Grasslands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zatoplyuvani luki Zambeziyi identifikator WWF AT0907 afrotropichnij ekoregion zatoplyuvanih lukiv i savan roztashovanij v Pivdennij ta Shidnij Africi Zatoplyuvani luki Zambeziyi Senegalskij yabiru Ephippiorhynchus senegalensis v delti Okavango Botsvana Ekozona Afrotropika Biom Zatoplyuvani luki i savani Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF AT0907 Mezhi Shidni miombovi ridkolissya Girski lisi ta luki Pivdennogo Malavi Bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi Suhi vichnozeleni lisi Zambeziyi Hashi Itigi ta Sumbu Mopanovi ridkolissya Zambeziyi Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Pivdenni miombovi ridkolissya Pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Plosha km 153 600 Krayini Angola Botsvana Demokratichna Respublika Kongo Malavi Mozambik Namibiya Tanzaniya Zambiya Ohoronyayetsya 67 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft delti Okavango Landshaft rivnin KafueGeografiyaEkoregion zatoplyuvanih lukiv Zambeziyi ohoplyuye nizku sezonnih abo postijnih vodno bolotnih ugid roztashovanih v Zambeziyi shirokomu poyasi sezonno suhih miombovih ta en yaki prostyagayutsya vid pivnichnoyi Botsvani Namibiyi i Angoli na zahodi do Tanzaniyi ta Mozambiku na shodi Veliki anklavi zatoplyuvanih lukiv Zambeziyi vklyuchayut Dolinu richki en ta rivninu Mkata na pivdni Tanzaniyi Zaplavi richok en Mujovozi ta Ugalla na zahodi Tanzaniyi Zaplavu richki en ta ozero Kitangiri v Tanzaniyi Deltu Okavango v Botsvani Rajon navkolo ozera Chilva v Malavi en en bolota Busanga ta en v basejni Zambezi v Zambiyi Verhiv ya en boloto en delta richki en pri vpadinni v ozero Mveru ta rajon navkolo ozera Mveru Vantipa v Zambiyi Bilsha chastina ekoregionu lezhit na plato na visoti vid 1000 do 1200 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut dokembrijski vulkanichni porodi graniti serpentiniti ta piskoviki Neznachni nerivnosti poverhni plato prizvodyat do sezonnih zatoplyuvan teritorij regionu Osnovu alyuvialnih gruntiv regionu skladayut vazhki glini Deyaki chastini ekoregionu istorichno buli zaseleni lyudmi Tak narod lozi tradicijno meshkaye v plavnyah Barotselendu a yihnye zhittya tisno pov yazane z sezonnim zatoplennyam ciyeyi teritoriyi Rivnini Kafue vikoristovuvalisya narodom kafue yak misce dlya rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi ta chastkovo dlya vedennya silskogo gospodarstva Odnak bilsha chastina teritorij ekoregionu vidznachayetsya shirokoyu prisutnistyu muhi cece Glossina yaka perenosit sonnu hvorobu abo tripanosomoz sho vrazhaye yak lyudej tak i hudobu Cya nebezpeka u poyednanni z tim faktom sho bilsha chastina ekoregionu prinajmni chastkovo ohoronyayetsya poyasnyuye vidnosno nizku gustotu naselennya v bilshosti zaplav ekoregionu KlimatU mezhah ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena Vlitku z listopada do bereznya na pivdni regionu ta z listopada do kincya travnya na pivnochi regionu trivaye spekotnij sezon doshiv Proholodnij suhij sezon trivaye do semi misyaciv Serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 18 do 27 C zalezhno vid visoti a serednya minimalna temperatura vid 9 do 18 C Riznicya v kilkosti opadiv v riznih chastinah ekoregionu ye dosit znachnoyu V rajoni ozera Bangveulu serednorichna kilkist opadiv stanovit 1400 mm todi yak v delti Okavango v Botsvani a takozh v dolini Ugalli ta v rajoni ozera Mujovozi v Tanzaniyi vona kolivayetsya vid 450 do 600 mm Sezonne zatoplennya vodno bolotnih ugid regionu odnak zalezhit ne lishe vid lokalnih opadiv ale j vid klimatichnih umov u verhnih chastinah vodozbirnih basejniv Flora i faunaSezonni kolivannya rivnya vodi ta riznicya u stijkosti riznih roslin ta roslinnih ugrupovan prizvodit do formuvannya skladnoyi minlivoyi mozayiki edafichnih lukiv sho peremezhovuyutsya postijnimi vodojmami de perevazhaye napivvodna roslinnist lukami ta chagarnikovimi zarostyami U bilshosti vodno bolotnih ugid regionu perevazhaye papirus Cyperus papyrus sv Phragmites mauritianus ta en Vossia cuspidata a takozh rizni vidi ploskuhi Echinochloa en Leersia risu Oryza ta rogozu Typha U deyakih vodno bolotnih ugiddyah zokrema na ozeri Chilva zustrichayetsya galofitna roslinnist Ekoregion viriznyayetsya visokim faunistichnim riznomanittyam Tut zustrichayutsya veliki stada kopitnih ssavciv Zokrema v zapovidniku en meshkaye bilsh nizh 20 000 lehve Kobus leche a v Nacionalnomu parku Lohinvar ponad 35 000 endemichnih en Kobus leche kafuensis V dolini Kilombero meshkaye najbilsha zberezhena populyaciya puku Kobus vardonii a v delti Mujovozi na pivnichnomu zahodi Tanzaniyi ponad 20 000 afrikanskih bujvoliv Syncerus caffer caffer Bagato kopitnih yaki naselyayut cej region shorichno zdijsnyuyut veliki migraciyi zaplavoyu u vidpovid na kolivannya rivnya vodi Topi Damaliscus lunatus yaki zdebilshogo zhivut na sezonno zatoplyuvanih lukah sliduyut za vodoyu yaka vidstupaye pid chas suhogo sezonu i vidstupayut na pagorbi koli voda pidijmayetsya Blakitni gnu Connochaetes taurinus taurinus ta oribi Ourebia ourebia takozh chasto zustrichayutsya na zaplavnih lukah hocha ostanni viddayut perevagu mensh zabolochenih teritoriyam de travi ta dereva zabezpechuyut yim yizhu ta ukrittya V zaplavah chasto zustrichayutsya smaglyavi kobi Kobus ellipsiprymnus puku Kobus vardonii veliki redunki Redunca arundinum ta sitatungi Tragelaphus spekii selousi hocha ci vidi yak pravilo viddayut perevagu ocheretyanim zarostyam abo lisam v dolinah richok Veliki kudu Tragelaphus strepsiceros kongoni Alcelaphus buselaphus impali Aepyceros melampus chorni shablerogi Hippotragus niger ta kinski antilopi Hippotragus equinus inodi zustrichayutsya na poroslih lisom okrayinah zatoplyuvanih lukiv Sered inshih travoyidnih tvarin poshirenih v regioni slid vidznachiti savannih sloniv Loxodonta africana burchellovih zebr Equus burchelli pivdennih zhirafiv Giraffa giraffa ta zvichajnih kann Taurotragus oryx Majzhe v usih zaplavah ekoregionu zustrichayutsya zvichajni begemoti Hippopotamus amphibius Zokrema populyaciya begemotiv sho meshkaye u vodno bolotnih ugiddyah Mveru Vanipa narahovuye vid 2000 do 3000 osobin Hoch bagato ssavciv ye spilnimi dlya vsogo ekoregionu rizni jogo chastini mozhut mati dosit vidminnij vidovij sklad Napriklad endemichni chorni lehve Kobus leche smithermani en Damaliscus lunatus lunatus ta sitatungi Tragelaphus spekii selousi dominuyut v zaplavah Bangveulu todi yak najbilsh poshirenimi travoyidnimi tvarinami na rivninah Kafue ye kafujski lehve Kobus leche kafuensis ta burchellovi zebri Equus burchelli Podibni zakonomirnosti ochevidni dlya velikih hizhih ssavciv rizni vidi yakih perevazhayut u riznih rajonah Sered poshirenih v ekoregioni hizhakiv slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus plyamistu giyenu Crocuta crocuta ta ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus Sered dribnih hizhih ssavciv harakternih dlya ekoregionu slid vidznachiti bolotyanu mangustu Atilax paludinosus kapsku vidru Aonyx capensis ta plyamistoshiyu vidru Hydrictis maculicollis Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered ridkisnih vodno bolotnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti botsvanijsku chepuru Egretta vinaceigula biloshijogo zhuravli Grus carunculata pivdennogo zhuravlya vincenosa Balearica regulorum luchnogo derkacha Crex crex velikogo barancya Gallinago media dovgopalogo pogonicha Sarothrura lugens vusatu chajku Vanellus albiceps ta kitogolova Balaeniceps rex Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti zambijsku libiyu Lybius chaplini tanzanijskogo tkachika Ploceus reichardi katanganskogo tkachika Ploceus katangae ta sirochubogo bagdayisa Prionops poliolophus Endemikami ekoregionu ye richkovi tkachiki Ploceus burnieri kilomberski tamiki Cisticola bakerorum ta prudki tamiki Cisticola anderseni poshireni v dolini Kilombero Vidove riznomanittya ta riven endemizmu gerpetofauni v ekoregioni ne duzhe visoki Sered endemikiv ekoregionu slid vidznachiti en Sclerophrys reesi ta en Crotaphopeltis barotseensis V deyakih zaplavah regionu zustrichayutsya nilski krokodili Crocodylus niloticus ta en Mecistops leptorhynchus ZberezhennyaBlizko 67 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij park Lohinvar ta Nacionalnij park Blakitnoyi Laguni v Zambiyi a takozh Nacionalnij park Kigosi ta Nacionalnij park richki Ugalla v Tanzaniyi U 2014 roci delta Okavango bula vnesena do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Zambezian flooded grasslands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Zambezian Flooded Grasslands One Earth