Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські ліси та луки Південного Малаві (ідентифікатор WWF: AT1014) — афротропічний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований на півдні Малаві у Південно-Східній Африці.
 Гірський масив [en] | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1014 |
| Межі | Південні міомбові рідколісся Східні міомбові рідколісся Затоплювані луки Замбезії |
| Площа, км² | 940 |
| Країни | Малаві |
| Охороняється | 707 км² (75 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон гірських лісів та луків Південного Малаві охоплює гірський масив [en], розташований приблизно в 100 км на південний схід від озера Ньяса, південніше безстічного озера Чилва, а також кілька інших гір меншої висоти, розташованих на захід та північний захід від Муландже, які з усіх боків оточені рівнинами. На навколишніх рівнинах поширені південні та східні міомбові рідколісся, а в басейні озера Чилва — затоплювані луки Замбезії.
Масив Муландже різко підіймається над навколишніми рівнинами Фаломбе, як лежать на висоті 600-700 м над рівнем моря. Він займає площу 650 км² і складається з високих плато, розташованих на висоті 2000 м над рівнем моря, розділених кількома глибокими ущелинами, по яким текуть річки, що спускаються з плато численними водоспадами. Плато увінчані 20 скелястими вершинами, висота яких перевищує 2500 м. Найвищою вершиною масиву Муландже та всієї Південно-Центральної Африки є пік [es] висотою 3202 м. На північ від основного масиву Муландже розташована гора Мчезе висотою 2289 м, яка відділена від Муландже долиною Форт-Лістер шириною близько 2 км.
На захід і північний захід від гори Муландже, за річкою Тучіла, простягається [en]. На півдні цього нагір'я розташована гора Тиоло висотою 1462 м, стрімкі західні схили якої спускаються до річки Шире, а більш пологі східні схили — до річок Тучіла та [en]. Далі на північ, поблизу міст Блантайр та [en], над Ширським нагір'ям підіймається кілька гірських вершин, найвищими з яких є гори [en] (1774 м), Ндіранде (1613 м), [en] (1533 м) та [en] (1474 м). На північному краю Ширського нагір'я, за річкою Домасі, лежить велике плато [en]. Його середня висота становить близько 1600 м, а висота його гірських вершин, таких як гори Чагва, Навімбе та Мулунгузі, коливається від 1761 до 2018 м над рівнем моря.
Масив Муландже утворився в ранньому крейдовому періоді, близько 130 мільйонів років тому, внаслідок плутонічної інтрузії магми в земну кору. З часом ерозія зруйнувала навколишні гірські породи та залишила стійку основу, що складається з сієнітів, кварц-сієнітів, гранітів та інших магматичних порід. На західній стороні масиву, зокрема на плато Ліченья, є родовища бокситів. В регіоні поширені фералітні ґрунти.
Екорегіон гірських луків та лісів Південного Малаві, який характеризується пишними лісами, родючими ґрунтами, достатньою кількістю води та м'яким кліматом, є одним з найбільш густонаселених регіонів в Малаві. На Ширському нагір'ї розташоване місто Блантайр, друге за населенням місто країни, в якому станом на 2018 рік мешкало близько 800 тисяч людей. У високогір'ях регіону, особливо навколо міст [en] та [en], вирощують чай, який є одним з основних експортних товарів Малаві.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає гірський субтропічний клімат (Cwb за класифікацією кліматів Кеппена), більш прохолодний і вологий, ніж клімат навколишніх рівнин. З листопада по квітень триває один сезон дощів, протягом якого майже щодня трапляються дощі, часто у вигляді нетривалих гроз. Решта року є більш сухою, однак з Мозамбіцької протоки взимку часто дмуть вологі південно-східні вітри, які приносять тумани, дощ та мряку. Така погода, відома в Малаві як [en], може спостерігатися у будь-який час з травня по серпень і триває тиждень або більше. Внаслідок ефекту дощової тіні середньорічна кількість опадів в регіоні значно коливається. На чайних плантаціях біля південного підніжжя Муландже, на висоті 650 м над рівнем моря, вона становить 1626 мм, з яких 16 % припадає на сухий сезон. На плато Ліченья, на висоті 1875 м над рівнем моря, середньорічна кількість опадів зростає до 2859 мм, з яких 19 % припадає на сухий сезон. На західних схилах Муландже середньорічна кількість опадів значно менша, а в сухі зимові місяці там випадає дуже мало опадів.
Середня максимальна температура в екорегіоні становить 24 °C влітку та 12 °C взимку. На помірних висотах мінімальна температура становить 15 °C влітку та 9 °C взимку. На більших висотах температура взимку може опускатися до –3 °C, а заморозки є звичайним явищем. Період з вересня до початку сезону дощів є найспекотнішим сезоном, коли температура регулярно підіймається вище 30 °C. В цей період випадає мало опадів. Зима прохолодна або помірна, а навесні, починаючи з вересня, температура знову зростає. Під час чіпероні, коли дмуть південно-східні вітри та йдуть сильні дощі, температура різко опускається, а на піку Сапітва іноді навіть випадає сніг.
У високогір'ях регіону протягом більшої частини року, за винятком найбільш сухого періоду у вересні-жовтні, панують тумани. Вони мають важливе значення для лісів регіону: волога конденсується в кронах дерев, і краплі продовжують падати з листя, навіть коли небо розвиднюється, внаслідок чого лісова підстилка залишається вологою тижнями після того, як земля поза межами лісу стане сухою.
Флора
В межах екорегіону поширені різноманітні рослинні угруповання, розподіл яких залежить від висоти над рівнем моря та експозиції.
Південні та південно-східні схили Муландже донедавна були вкриті низинними дощовими лісами, основу яких складали [sv] (Newtonia buchananii) та [en] (Khaya anthotheca). Залишки цих лісів зустрічаються на берегах струмків на нижніх схилах гірського масиву та серед чайних плантацій біля його підніжжя.
На висоті від 900 до 1350 м над рівнем моря поширені середньовисотні ліси. Лісовий намет в них розташований низько над землею, а дерева вкриті численними лишайниками, мохами та іншими епіфітами. Основу середньовисотних лісів регіону складають ньютонії Б'юкенена (Newtonia buchananii) у поєднанні з [en] (Albizia adianthifolia), [en] (Funtumia africana) та [en] (Gambeya gorungosana). Найбільша ділянка цих лісів збереглася на південному схилі гори Чісонголе.
На висоті понад 1600 м над рівнем моря, в захищених від сухих вітрів та пожеж ущелинах, поширені афромонтанські ліси, лісовий намет в яких розташований вище, ніж в середньогірських лісах. Основу афромонтанських лісів Муландже складають [en] (Olea capensis), муланджеські кипариси (Widdringtonia whytei) та гірські кипариси (Widdringtonia nodiflora). Гірський кипарис — це багатостовбурний кущ або невисоке дерево з великими підземними бульбами, яке росте на узліссі та проростає на місцях нещодавніх пожеж. Цей вид широко поширений у Південно-Центральній Африці. Муланджеський кипарис — це високе дерево, яке досягає 40 м у висоту. Він є ендеміком масиву Муландже, де зустрічається у захищених від вогню долинах, на висоті від 1830 до 2550 м над рівнем моря. Цей вид є національним деревом Малаві та перебуває під загрозою зникнення. Внаслідок масштабної вирубки площа лісів муланджеських кипарисів скоротилася до 845 га.
Серед інших дерев, що зустрічаються в афромонтанських лісах на великих висотах, слід відзначити широколистий ногоплідник (Podocarpus latifolius), [en] (Ekebergia capensis), [en] (Rapanea melanophloeos) та [en] (Cassipourea malosana). У високогірних лісах росте багато епіфітних орхідей і папоротей, наземних папоротей та деревних плаунів. Внаслідок вирубки гірські ліси регіону є значно фрагментованими. Найбільший масив афромонтанських лісів зберігся на плато Ліченья на південному заході масиву Муландже.
На плато Муландже переважають [en], по яким розкидані великі валуни та невеликі групи дерев, у тому числі [en] (Ilex mitis), бенгельських філіппій (Philippia benguelensis) та [en] (Syzygium cordatum). Взимку на луках цвіте ендемічний муланджеський цмин (Helichrysum whyteanum), який має ефектні сріблясто-рожеві приквітки. На берегах струмків ростуть [en] (Alsophila dregei) та бамбуки. На найвищих вершинах Муландже поширені високогірні пустища, подібні до тих, що зустрічаються у Капських горах в Південній Африці. Серед рослин, що зустрічаються у високогір'ях екорегіону, слід відзначити ендемічну [sv] (Erica milanjiana), [sv] (Phylica emirnensis) та деревоподібне алое (Aloe arborescens), яке досягає 5 м заввишки. Серед трав, поширених у високогір'ях Муландже, слід відзначити [sv] (Festuca costata) та Merxmuellera davyi|дантонію Дейві (Merxmuellera davyi), які утворюють великі купини, [en] [sv] (Eragrostis volkensii) та незвичайну ендемічну [sv] (Alloeochaete oreogena), яка виростає до 3 м заввишки та має подібну до стовбура дерева структуру стебла.
Флора інших гір екорегіону досліджена менш детально, ніж флора Муландже. Гора Тиоло, розташована на південному заході екорегіону, є основним районом вирощування чаю, і чайні плантації домінують на її пологих схилах. Колись ці схили були вкриті низинними дощовими лісами, в яких домінували східноафриканські хаї (Khaya anthotheca), горонгоські гамбеї (Gambeya gorungosana), [en] (Prunus africana), [sv] (Suregada procera) та [en] (Xymalos monospora). На горі Чірадзулу на висоті понад 1500 м над рівнем моря ростуть залишки афромонтанських лісів загальною площею близько 200 га. Природний рослинний покрив плато Зомба дуже фрагментований, і більшу його частину займають соснові та евкаліптові плантації. На нижніх схилах цього плато зустрічаються ділянки міомбових рідколісь, в яких домінують різні види [en] (Brachystegia spp.), а в долинах та ущелинах на більшій висоті можна знайти залишки середньовисотних та афромонтанських лісів.
Флора екорегіону вирізняється високим видовим різноманіттям, однак низьким рівнем ендемізму, порівняно з іншими афромонтанськими лісовими островами Південно-Центральної Африки. Хорологічний аналіз дерев та кущів Муландже показав, що частка афромонтанських елементів зростає з 22 % у низинних лісах до 44 % у середньогірських лісах та до 76 % у афромонтанських високогірних лісах. В низинних лісах переважають види, що мають гвінейсько-конголезьке та суахільське походження. Примітно, що багато видів досягають своєї північної межі поширення в масиві Муландже, де ці рослини досягають надзвичайно великого розміру. Так, [sv] (Diospyros natalensis) на горі Муландже має вигляд стрункого дерева до 25 м заввишки, тоді як південніше ця рослина зустрічається як розлогий чагарник висотою 4 м. Іншими прикладами гігантизму як адаптації до гірського середовища є [en] (Euclea divinorum) (висотою 25 м) та [sv] (Haplocoelum foliolosum) (висотою 27 м), які досягають більшої висоти на Муландже, ніж в інших частинах свого ареалу.
Фауна
Раніше в передгір'ях екорегіону бродили величезні стада звичайних канн (Taurotragus oryx), кінських антилоп (Hippotragus equinus cottoni) та інших великих травоїдних ссавців, однак наразі вони в регіоні вимерли. Єдиними антилопами, які все ще зустрічаються в густих заростях регіону, є південні бушбоки (Tragelaphus sylvaticus), натальські дуїкери (Cephalophus natalensis) та блакитні дуїкери (Philantomba monticola). Антилопи-стрибуни (Oreotragus oreotragus) також уникли винищення внасілодк надмірного полювання, оскільки вони зустрічаються у важкодоступних гірських місцевостях, серед скелястих схилів. Поряд з ними серед скель регіону мешкають малавійські плямисті дамани (Heterohyrax brucei manningi) та капські дамани (Procavia capensis capensis). В лісах по всьому екорегіону мешкають бабуїни (Papio cynocephalus), блакитні мартишки (Cercopithecus mitis nyasae) та верветки (Chlorocebus pygerythrus). На цих ссавців полюють африканські леопарди (Panthera pardus pardus), невеликі популяції яких все ще продовжують мешкати в горах екорегіону. Серед інших хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити плямисту гієну (Crocuta crocuta), сервала (Leptailurus serval), африканську цивету (Civettictis civetta) та плямисто-руду генету (Genetta maculata). Майже ендемічним представником екорегіону є [en] (Beamys major), поширений в передгір'ях.
В лісах екорегіону мешкає багато рідкісних видів птахів, зокрема плямистих квічалів (Geokichla guttata), білокрилих нікорників (Apalis chariessa), буробоких золотокосів (Cossypha anomala macclounii), зеленоголових вивільг (Oriolus chlorocephalus), [en] (Batis dimorpha), гірських барбіонів (Pogoniulus leucomystax), а також майже ендемічних білогорлих червеняків (Chamaetylas choloensis) та смугастощоких бюльбюлів (Arizelocichla milanjensis). Ендеміком лісів екорегіону є жовтогорлий нікорник (Apalis flavigularis).
На луках регіону мешкає багато хижих птахів — кафрських орлів (Aquila verreauxi), вінценосних орлів (Stephanoaetus coronatus), ланерів (Falco biarmicus) та сапсанів (Falco peregrinus). Серед інших птахів, що зустрічаються на високогірних луках, слід відзначити рідкісних довгохвостих ластівок (Hirundo atrocaerulea) та зімбабвійських серпокрильців (Schoutedenapus myoptilus)
Герпетофауна екорегіону характеризується найвищим рівнем ендемізму. Серед амфібій регіону слід відзначити майже ендемічну [en] (Arthroleptis francei), яка окрім Муландже, зустрічається також в горах сусіднього Мозамбіку, ендемічну [en] (Ptychadena broadleyi), яка мешкає на Муландже та на плато Зомба, а також [en] (Amietia johnstoni), яка є ендеміком масиву Муландже. Ендеміками Муландже також є низка видів плазунів, зокрема муланджеські хамелеони (Nadzikambia mlanjensis), муланджеські карликові хамелеони (Rhampholeon platyceps), карликові гекони Бонса (Lygodactylus bonsi), королівські карликові гекони (Lygodactylus rex), муланджеські сцинки (Trachylepis mlanjensis) та [en] (Platysaurus mitchelli). Серед майже ендемічних представників екорегіону слід відзначити дев'ять видів плазунів, зокрема мозамбіцьку вовчу змію (Lycophidion acutirostre) та кутоватого карликового гекона (Lygodactylus angularis).
Збереження
Більша частина екорегіону охороняється державними лісовими заповідниками, але поточний стан збереження вважається поганим. Деякі з заповідників були перетворені на соснові та евкаліптові плантації, тоді як фраментарні рештки місцевих лісів збереглися у більш важкодоступних районах. Найбільшою загрозою для збереження природи екорегіону є дефіцит доступної землі, оскільки більша частина підніжжя Муландже зайнята чайними плантаціями. Місцеві жителі вирубують ліси на нижніх схилах гірського масиву, перетворюючи їх на кукурудзяні поля. Іншою загрозою є полювання на диких тварин заради їхнього м'яса та шкір.
Оцінка 2017 року показала, що 707 км², або 75 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en] та Лісовий заповідник Тиоло.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 січня 2024.
Посилання
- «South Malawi montane forest–grassland mosaic». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Mulanje Montane Forest-Grassland» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski lisi ta luki Pivdennogo Malavi identifikator WWF AT1014 afrotropichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij na pivdni Malavi u Pivdenno Shidnij Africi Girski lisi ta luki Pivdennogo Malavi Girskij masiv en Ekozona Afrotropika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1014 Mezhi Pivdenni miombovi ridkolissya Shidni miombovi ridkolissya Zatoplyuvani luki Zambeziyi Plosha km 940 Krayini Malavi Ohoronyayetsya 707 km 75 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Girski lisi masivu Mulandzhe Mulandzheskij kiparis Widdringtonia whytei GeografiyaEkoregion girskih lisiv ta lukiv Pivdennogo Malavi ohoplyuye girskij masiv en roztashovanij priblizno v 100 km na pivdennij shid vid ozera Nyasa pivdennishe bezstichnogo ozera Chilva a takozh kilka inshih gir menshoyi visoti roztashovanih na zahid ta pivnichnij zahid vid Mulandzhe yaki z usih bokiv otocheni rivninami Na navkolishnih rivninah poshireni pivdenni ta shidni miombovi ridkolissya a v basejni ozera Chilva zatoplyuvani luki Zambeziyi Masiv Mulandzhe rizko pidijmayetsya nad navkolishnimi rivninami Falombe yak lezhat na visoti 600 700 m nad rivnem morya Vin zajmaye ploshu 650 km i skladayetsya z visokih plato roztashovanih na visoti 2000 m nad rivnem morya rozdilenih kilkoma glibokimi ushelinami po yakim tekut richki sho spuskayutsya z plato chislennimi vodospadami Plato uvinchani 20 skelyastimi vershinami visota yakih perevishuye 2500 m Najvishoyu vershinoyu masivu Mulandzhe ta vsiyeyi Pivdenno Centralnoyi Afriki ye pik es visotoyu 3202 m Na pivnich vid osnovnogo masivu Mulandzhe roztashovana gora Mcheze visotoyu 2289 m yaka viddilena vid Mulandzhe dolinoyu Fort Lister shirinoyu blizko 2 km Na zahid i pivnichnij zahid vid gori Mulandzhe za richkoyu Tuchila prostyagayetsya en Na pivdni cogo nagir ya roztashovana gora Tiolo visotoyu 1462 m strimki zahidni shili yakoyi spuskayutsya do richki Shire a bilsh pologi shidni shili do richok Tuchila ta en Dali na pivnich poblizu mist Blantajr ta en nad Shirskim nagir yam pidijmayetsya kilka girskih vershin najvishimi z yakih ye gori en 1774 m Ndirande 1613 m en 1533 m ta en 1474 m Na pivnichnomu krayu Shirskogo nagir ya za richkoyu Domasi lezhit velike plato en Jogo serednya visota stanovit blizko 1600 m a visota jogo girskih vershin takih yak gori Chagva Navimbe ta Mulunguzi kolivayetsya vid 1761 do 2018 m nad rivnem morya Masiv Mulandzhe utvorivsya v rannomu krejdovomu periodi blizko 130 miljoniv rokiv tomu vnaslidok plutonichnoyi intruziyi magmi v zemnu koru Z chasom eroziya zrujnuvala navkolishni girski porodi ta zalishila stijku osnovu sho skladayetsya z siyenitiv kvarc siyenitiv granitiv ta inshih magmatichnih porid Na zahidnij storoni masivu zokrema na plato Lichenya ye rodovisha boksitiv V regioni poshireni feralitni grunti Ekoregion girskih lukiv ta lisiv Pivdennogo Malavi yakij harakterizuyetsya pishnimi lisami rodyuchimi gruntami dostatnoyu kilkistyu vodi ta m yakim klimatom ye odnim z najbilsh gustonaselenih regioniv v Malavi Na Shirskomu nagir yi roztashovane misto Blantajr druge za naselennyam misto krayini v yakomu stanom na 2018 rik meshkalo blizko 800 tisyach lyudej U visokogir yah regionu osoblivo navkolo mist en ta en viroshuyut chaj yakij ye odnim z osnovnih eksportnih tovariv Malavi KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye girskij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena bilsh proholodnij i vologij nizh klimat navkolishnih rivnin Z listopada po kviten trivaye odin sezon doshiv protyagom yakogo majzhe shodnya traplyayutsya doshi chasto u viglyadi netrivalih groz Reshta roku ye bilsh suhoyu odnak z Mozambickoyi protoki vzimku chasto dmut vologi pivdenno shidni vitri yaki prinosyat tumani dosh ta mryaku Taka pogoda vidoma v Malavi yak en mozhe sposterigatisya u bud yakij chas z travnya po serpen i trivaye tizhden abo bilshe Vnaslidok efektu doshovoyi tini serednorichna kilkist opadiv v regioni znachno kolivayetsya Na chajnih plantaciyah bilya pivdennogo pidnizhzhya Mulandzhe na visoti 650 m nad rivnem morya vona stanovit 1626 mm z yakih 16 pripadaye na suhij sezon Na plato Lichenya na visoti 1875 m nad rivnem morya serednorichna kilkist opadiv zrostaye do 2859 mm z yakih 19 pripadaye na suhij sezon Na zahidnih shilah Mulandzhe serednorichna kilkist opadiv znachno mensha a v suhi zimovi misyaci tam vipadaye duzhe malo opadiv Serednya maksimalna temperatura v ekoregioni stanovit 24 C vlitku ta 12 C vzimku Na pomirnih visotah minimalna temperatura stanovit 15 C vlitku ta 9 C vzimku Na bilshih visotah temperatura vzimku mozhe opuskatisya do 3 C a zamorozki ye zvichajnim yavishem Period z veresnya do pochatku sezonu doshiv ye najspekotnishim sezonom koli temperatura regulyarno pidijmayetsya vishe 30 C V cej period vipadaye malo opadiv Zima proholodna abo pomirna a navesni pochinayuchi z veresnya temperatura znovu zrostaye Pid chas chiperoni koli dmut pivdenno shidni vitri ta jdut silni doshi temperatura rizko opuskayetsya a na piku Sapitva inodi navit vipadaye snig U visokogir yah regionu protyagom bilshoyi chastini roku za vinyatkom najbilsh suhogo periodu u veresni zhovtni panuyut tumani Voni mayut vazhlive znachennya dlya lisiv regionu vologa kondensuyetsya v kronah derev i krapli prodovzhuyut padati z listya navit koli nebo rozvidnyuyetsya vnaslidok chogo lisova pidstilka zalishayetsya vologoyu tizhnyami pislya togo yak zemlya poza mezhami lisu stane suhoyu FloraV mezhah ekoregionu poshireni riznomanitni roslinni ugrupovannya rozpodil yakih zalezhit vid visoti nad rivnem morya ta ekspoziciyi Pivdenni ta pivdenno shidni shili Mulandzhe donedavna buli vkriti nizinnimi doshovimi lisami osnovu yakih skladali sv Newtonia buchananii ta en Khaya anthotheca Zalishki cih lisiv zustrichayutsya na beregah strumkiv na nizhnih shilah girskogo masivu ta sered chajnih plantacij bilya jogo pidnizhzhya Na visoti vid 900 do 1350 m nad rivnem morya poshireni serednovisotni lisi Lisovij namet v nih roztashovanij nizko nad zemleyu a dereva vkriti chislennimi lishajnikami mohami ta inshimi epifitami Osnovu serednovisotnih lisiv regionu skladayut nyutoniyi B yukenena Newtonia buchananii u poyednanni z en Albizia adianthifolia en Funtumia africana ta en Gambeya gorungosana Najbilsha dilyanka cih lisiv zbereglasya na pivdennomu shili gori Chisongole Na visoti ponad 1600 m nad rivnem morya v zahishenih vid suhih vitriv ta pozhezh ushelinah poshireni afromontanski lisi lisovij namet v yakih roztashovanij vishe nizh v serednogirskih lisah Osnovu afromontanskih lisiv Mulandzhe skladayut en Olea capensis mulandzheski kiparisi Widdringtonia whytei ta girski kiparisi Widdringtonia nodiflora Girskij kiparis ce bagatostovburnij kush abo nevisoke derevo z velikimi pidzemnimi bulbami yake roste na uzlissi ta prorostaye na miscyah neshodavnih pozhezh Cej vid shiroko poshirenij u Pivdenno Centralnij Africi Mulandzheskij kiparis ce visoke derevo yake dosyagaye 40 m u visotu Vin ye endemikom masivu Mulandzhe de zustrichayetsya u zahishenih vid vognyu dolinah na visoti vid 1830 do 2550 m nad rivnem morya Cej vid ye nacionalnim derevom Malavi ta perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Vnaslidok masshtabnoyi virubki plosha lisiv mulandzheskih kiparisiv skorotilasya do 845 ga Sered inshih derev sho zustrichayutsya v afromontanskih lisah na velikih visotah slid vidznachiti shirokolistij nogoplidnik Podocarpus latifolius en Ekebergia capensis en Rapanea melanophloeos ta en Cassipourea malosana U visokogirnih lisah roste bagato epifitnih orhidej i paporotej nazemnih paporotej ta derevnih plauniv Vnaslidok virubki girski lisi regionu ye znachno fragmentovanimi Najbilshij masiv afromontanskih lisiv zberigsya na plato Lichenya na pivdennomu zahodi masivu Mulandzhe Na plato Mulandzhe perevazhayut en po yakim rozkidani veliki valuni ta neveliki grupi derev u tomu chisli en Ilex mitis bengelskih filippij Philippia benguelensis ta en Syzygium cordatum Vzimku na lukah cvite endemichnij mulandzheskij cmin Helichrysum whyteanum yakij maye efektni sriblyasto rozhevi prikvitki Na beregah strumkiv rostut en Alsophila dregei ta bambuki Na najvishih vershinah Mulandzhe poshireni visokogirni pustisha podibni do tih sho zustrichayutsya u Kapskih gorah v Pivdennij Africi Sered roslin sho zustrichayutsya u visokogir yah ekoregionu slid vidznachiti endemichnu sv Erica milanjiana sv Phylica emirnensis ta derevopodibne aloe Aloe arborescens yake dosyagaye 5 m zavvishki Sered trav poshirenih u visokogir yah Mulandzhe slid vidznachiti sv Festuca costata ta Merxmuellera davyi dantoniyu Dejvi Merxmuellera davyi yaki utvoryuyut veliki kupini en sv Eragrostis volkensii ta nezvichajnu endemichnu sv Alloeochaete oreogena yaka virostaye do 3 m zavvishki ta maye podibnu do stovbura dereva strukturu stebla Flora inshih gir ekoregionu doslidzhena mensh detalno nizh flora Mulandzhe Gora Tiolo roztashovana na pivdennomu zahodi ekoregionu ye osnovnim rajonom viroshuvannya chayu i chajni plantaciyi dominuyut na yiyi pologih shilah Kolis ci shili buli vkriti nizinnimi doshovimi lisami v yakih dominuvali shidnoafrikanski hayi Khaya anthotheca gorongoski gambeyi Gambeya gorungosana en Prunus africana sv Suregada procera ta en Xymalos monospora Na gori Chiradzulu na visoti ponad 1500 m nad rivnem morya rostut zalishki afromontanskih lisiv zagalnoyu plosheyu blizko 200 ga Prirodnij roslinnij pokriv plato Zomba duzhe fragmentovanij i bilshu jogo chastinu zajmayut sosnovi ta evkaliptovi plantaciyi Na nizhnih shilah cogo plato zustrichayutsya dilyanki miombovih ridkolis v yakih dominuyut rizni vidi en Brachystegia spp a v dolinah ta ushelinah na bilshij visoti mozhna znajti zalishki serednovisotnih ta afromontanskih lisiv Flora ekoregionu viriznyayetsya visokim vidovim riznomanittyam odnak nizkim rivnem endemizmu porivnyano z inshimi afromontanskimi lisovimi ostrovami Pivdenno Centralnoyi Afriki Horologichnij analiz derev ta kushiv Mulandzhe pokazav sho chastka afromontanskih elementiv zrostaye z 22 u nizinnih lisah do 44 u serednogirskih lisah ta do 76 u afromontanskih visokogirnih lisah V nizinnih lisah perevazhayut vidi sho mayut gvinejsko kongolezke ta suahilske pohodzhennya Primitno sho bagato vidiv dosyagayut svoyeyi pivnichnoyi mezhi poshirennya v masivi Mulandzhe de ci roslini dosyagayut nadzvichajno velikogo rozmiru Tak sv Diospyros natalensis na gori Mulandzhe maye viglyad strunkogo dereva do 25 m zavvishki todi yak pivdennishe cya roslina zustrichayetsya yak rozlogij chagarnik visotoyu 4 m Inshimi prikladami gigantizmu yak adaptaciyi do girskogo seredovisha ye en Euclea divinorum visotoyu 25 m ta sv Haplocoelum foliolosum visotoyu 27 m yaki dosyagayut bilshoyi visoti na Mulandzhe nizh v inshih chastinah svogo arealu FaunaRanishe v peredgir yah ekoregionu brodili velichezni stada zvichajnih kann Taurotragus oryx kinskih antilop Hippotragus equinus cottoni ta inshih velikih travoyidnih ssavciv odnak narazi voni v regioni vimerli Yedinimi antilopami yaki vse she zustrichayutsya v gustih zarostyah regionu ye pivdenni bushboki Tragelaphus sylvaticus natalski duyikeri Cephalophus natalensis ta blakitni duyikeri Philantomba monticola Antilopi stribuni Oreotragus oreotragus takozh unikli vinishennya vnasilodk nadmirnogo polyuvannya oskilki voni zustrichayutsya u vazhkodostupnih girskih miscevostyah sered skelyastih shiliv Poryad z nimi sered skel regionu meshkayut malavijski plyamisti damani Heterohyrax brucei manningi ta kapski damani Procavia capensis capensis V lisah po vsomu ekoregionu meshkayut babuyini Papio cynocephalus blakitni martishki Cercopithecus mitis nyasae ta vervetki Chlorocebus pygerythrus Na cih ssavciv polyuyut afrikanski leopardi Panthera pardus pardus neveliki populyaciyi yakih vse she prodovzhuyut meshkati v gorah ekoregionu Sered inshih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti plyamistu giyenu Crocuta crocuta servala Leptailurus serval afrikansku civetu Civettictis civetta ta plyamisto rudu genetu Genetta maculata Majzhe endemichnim predstavnikom ekoregionu ye en Beamys major poshirenij v peredgir yah V lisah ekoregionu meshkaye bagato ridkisnih vidiv ptahiv zokrema plyamistih kvichaliv Geokichla guttata bilokrilih nikornikiv Apalis chariessa burobokih zolotokosiv Cossypha anomala macclounii zelenogolovih vivilg Oriolus chlorocephalus en Batis dimorpha girskih barbioniv Pogoniulus leucomystax a takozh majzhe endemichnih bilogorlih chervenyakiv Chamaetylas choloensis ta smugastoshokih byulbyuliv Arizelocichla milanjensis Endemikom lisiv ekoregionu ye zhovtogorlij nikornik Apalis flavigularis Na lukah regionu meshkaye bagato hizhih ptahiv kafrskih orliv Aquila verreauxi vincenosnih orliv Stephanoaetus coronatus laneriv Falco biarmicus ta sapsaniv Falco peregrinus Sered inshih ptahiv sho zustrichayutsya na visokogirnih lukah slid vidznachiti ridkisnih dovgohvostih lastivok Hirundo atrocaerulea ta zimbabvijskih serpokrilciv Schoutedenapus myoptilus Gerpetofauna ekoregionu harakterizuyetsya najvishim rivnem endemizmu Sered amfibij regionu slid vidznachiti majzhe endemichnu en Arthroleptis francei yaka okrim Mulandzhe zustrichayetsya takozh v gorah susidnogo Mozambiku endemichnu en Ptychadena broadleyi yaka meshkaye na Mulandzhe ta na plato Zomba a takozh en Amietia johnstoni yaka ye endemikom masivu Mulandzhe Endemikami Mulandzhe takozh ye nizka vidiv plazuniv zokrema mulandzheski hameleoni Nadzikambia mlanjensis mulandzheski karlikovi hameleoni Rhampholeon platyceps karlikovi gekoni Bonsa Lygodactylus bonsi korolivski karlikovi gekoni Lygodactylus rex mulandzheski scinki Trachylepis mlanjensis ta en Platysaurus mitchelli Sered majzhe endemichnih predstavnikiv ekoregionu slid vidznachiti dev yat vidiv plazuniv zokrema mozambicku vovchu zmiyu Lycophidion acutirostre ta kutovatogo karlikovogo gekona Lygodactylus angularis ZberezhennyaBilsha chastina ekoregionu ohoronyayetsya derzhavnimi lisovimi zapovidnikami ale potochnij stan zberezhennya vvazhayetsya poganim Deyaki z zapovidnikiv buli peretvoreni na sosnovi ta evkaliptovi plantaciyi todi yak framentarni reshtki miscevih lisiv zbereglisya u bilsh vazhkodostupnih rajonah Najbilshoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi ekoregionu ye deficit dostupnoyi zemli oskilki bilsha chastina pidnizhzhya Mulandzhe zajnyata chajnimi plantaciyami Miscevi zhiteli virubuyut lisi na nizhnih shilah girskogo masivu peretvoryuyuchi yih na kukurudzyani polya Inshoyu zagrozoyu ye polyuvannya na dikih tvarin zaradi yihnogo m yasa ta shkir Ocinka 2017 roku pokazala sho 707 km abo 75 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en en ta Lisovij zapovidnik Tiolo PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 sichnya 2024 Posilannya South Malawi montane forest grassland mosaic Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Mulanje Montane Forest Grassland One Earth