Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Китоголов | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Balaeniceps rex Gould, 1850 | ||||||||||||||||||||
 Поширення китоголова | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Китоголо́в (Balaeniceps rex) — вид птахів ряду лелекоподібних. Єдиний сучасний представник родини китоголовових (Balaenicipitidae). Займає проміжне становище між чаплями і лелеками та зберігає деякі риси пеліканоподібних. Деякі дослідження ДНК свідчать про його належність саме до пеліканоподібних. Осілий птах, поширений у тропічних районах Східної Африки. Чисельність виду скорочується. Гнізда влаштовує на заломах очерету. Живиться переважно рибою.
Опис
Великий птах, зазвичай мають висоту 110—140 см, тоді як окремі особини можуть досягати 152 см. Довжина тіла (від хвоста до кінчика дзьобу) в межах 100—140 см, розмах крил 230—260 см. Вага від 4 до 7 кг. Самці більші за самок — важать в середньому 5,6 кг, тоді як самки 4,9 кг. Найхарактернішою рисою цього птаха є його масивний і широкий дзьоб — приплюснутий зверху, з гострими краями наддзьобка і піддзьобка та невеликим гострим гачком на кінці. Довжина наддзьобка становить 18,8-24 см. Шия відносно коротка порівняно з іншими довгоногими птахами (чаплями і журавлями). Крила широкі, довжиною 58,8-78 см, добре пристосовані до ширяння. Забарвлення темне, свинцево-сіре. На голові невеликий чуб. Очі розташовані у передній частині черепу, що збільшує поле бінокулярного зору.
Тримається зазвичай поодиноко або парами, вкрай рідко невеликими групами. У польоті нагадує чаплю: так само втягує шию і витягує ноги. Політ важкий, повільний, можуть ширяти на нерухомих крилах.
Тривалість життя може досягати 50 років.
Таксономія
Традиційно вид відносять до ряду лелекоподібних. Нещодавні дослідження, показали, що китоголов в систематичному положенні ближче до пеліканів (на основі анатомічного порівняння) (Mayr, 2003) або чапель (на основі біохімічних даних) (Hagey et al., 2002). Недавні дослідження ДНК показали, що китоголов повинен бути віднесений до ряду пеліканоподібних.
Поширення та місця існування
Поширений широко у тропічних країнах Східної Африки, проте зустрічається локально: Центральноафриканська Республіка, Республіка Конго, Демократична Республіка Конго, Руанда, Південний Судан, Судан, Танзанія, Уганда, Замбія.
Круглорічно мешкає в сезонних низинних болотах, де серед рослинності домінує папірус (Cyperus papyrus) у поєднанні з очеретом (у тому числі рід Phragmites), рогозом (Typha) та різноманітними трав'янистими рослинами. У позагніздовий період китоголов зазвичай тримається на мілководдях.
Чисельність
Популяцію китоголова оцінюють в 5-8 тис. особин, серед яких 3,3-5,3 тис. статевозрілих птахів. Найбільша кількість птахів мешкає в Південному Судані (близько 5 тис.). Чисельність виду скорочується. Тому китоголов за критеріми МСОП належить до уразливих видів.
Гніздування
Осілий птах. Моногам. Статевої зрілості досягає у віці 3-4-х років. Гніздовий сезон дуже розтягнутий, яйця відкладає наприкінці сезону дощів, коли рівень води спадає. Гніздо влаштовує у прихованому місці. Це масивна споруда, що складається з стебел водних рослин шириною 1-1,7 м (інколи до 3-х м), яка розміщується на заломах рослинності, або невеликих острівцях, завжди серед папірусу. У кладці зазвичай 2 блакитнувато-білих яйця, інколи буває 3. Розмір яєць: довжина 80-90 мм, ширина 56-61 мм, вага в середньому 164 г. Інкубація триває близько 30 діб. Пташенята, що вилупилися, вкриті коротким сірим пухом та є безпорадними. Пташенят вигодовують відрижками здобичі обидва з батьків. Хоча китоголови зазвичай висиджують більше одного пташеня, вони вирощують лише одного. Молодших пташенят зазвичай залишають помирати, якщо тільки старші не слабкі або не виживають . Молоді птахи залишають гніздо у середньому у віці 112 днів. Як правило, з гнізда вилітає тільки одне пташеня. Після вильоту ще протягом місяця дорослі птахи їх підгодовують.
Живлення
В раціоні домінує риба, головним чином дводишна риба протоптер (); також поліптер (Polypterus senegalus), а також соми кларіїв (Clarias) та тиляпій (Tilapia). Може також здобувати інших водних тварин: жаб, молодих крокодилів і водяних змій, а також гризунів та молодих водоплавних птахів. Раціон має суттєві регіональні відмінності — протоптер та соми є головною здобиччю в Уганді, тоді як в Замбії — соми та змії.
Здобич здобуває переважно стоячи тривалий час на одному місці, після чого робить короткий кидок. Інколи може повільно ходити на мілководді.
Посилання
- Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів. Частина 2. Палеогейська і Арктогейська суші // Біологічні студії. — 2013. — Т. 7, № 1. — С. 205—226.
- Hancock & Kushan (1992): Storks, Ibises and Spoonbills of the World. — Princeton University Press. .
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 1: Ostrich to Ducks. — Lynx Edicions, 1992. — 696 с. — .
- Mayr, Gerald (2003). (PDF). Journal für Ornithologie. doi:10.1046/j.1439-0361.2003.03002.x. Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2018. Процитовано 27 березня 2016.
- Hagey, J. R.; Schteingart, C. D.; Ton-Nu, H.-T. & Hofmann, A. F. (2002). A novel primary bile acid in the Shoebill stork and herons and its phylogenetic significance. Journal of lipid research. 43 (5): 685—90. PMID 11971938.
- Hackett, SJ; Kimball, RT; Reddy, S; Bowie, RC; Braun, EL; Braun, MJ; Chojnowski, JL; Cox, WA; Han, KL та ін. (2008). (PDF). Science. 320 (5884): 1763—8. doi:10.1126/science.1157704. PMID 18583609. Архів оригіналу (PDF) за 19 Серпня 2013. Процитовано 27 Березня 2016.
- BirdLife International. 2015. Balaeniceps rex. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T22697583A84621865.http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2015.RLTS.T22697583A84621865.en. Downloaded on 26 March 2016.
- Shoebill. BirdLife International (брит.). 22 червня 2021. Процитовано 25 березня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KitogolovOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ptahi Aves Ryad Lelekopodibni Ciconiiformes Rodina Kitogolovovi Balaenicipitidae Rid Kitogolov Balaeniceps Gould 1850Vid KitogolovBinomialna nazvaBalaeniceps rex Gould 1850Poshirennya kitogolovaPosilannyaVikishovishe Balaeniceps rexVikividi Balaeniceps rexEOL 1049385ITIS 174891MSOP 22697583NCBI 33584 Kitogolo v Balaeniceps rex vid ptahiv ryadu lelekopodibnih Yedinij suchasnij predstavnik rodini kitogolovovih Balaenicipitidae Zajmaye promizhne stanovishe mizh chaplyami i lelekami ta zberigaye deyaki risi pelikanopodibnih Deyaki doslidzhennya DNK svidchat pro jogo nalezhnist same do pelikanopodibnih Osilij ptah poshirenij u tropichnih rajonah Shidnoyi Afriki Chiselnist vidu skorochuyetsya Gnizda vlashtovuye na zalomah ocheretu Zhivitsya perevazhno riboyu OpisNajharakternishoyu risoyu cogo ptaha ye jogo dzob Velikij ptah zazvichaj mayut visotu 110 140 sm todi yak okremi osobini mozhut dosyagati 152 sm Dovzhina tila vid hvosta do kinchika dzobu v mezhah 100 140 sm rozmah kril 230 260 sm Vaga vid 4 do 7 kg Samci bilshi za samok vazhat v serednomu 5 6 kg todi yak samki 4 9 kg Najharakternishoyu risoyu cogo ptaha ye jogo masivnij i shirokij dzob priplyusnutij zverhu z gostrimi krayami naddzobka i piddzobka ta nevelikim gostrim gachkom na kinci Dovzhina naddzobka stanovit 18 8 24 sm Shiya vidnosno korotka porivnyano z inshimi dovgonogimi ptahami chaplyami i zhuravlyami Krila shiroki dovzhinoyu 58 8 78 sm dobre pristosovani do shiryannya Zabarvlennya temne svincevo sire Na golovi nevelikij chub Ochi roztashovani u perednij chastini cherepu sho zbilshuye pole binokulyarnogo zoru Trimayetsya zazvichaj poodinoko abo parami vkraj ridko nevelikimi grupami U poloti nagaduye chaplyu tak samo vtyaguye shiyu i vityaguye nogi Polit vazhkij povilnij mozhut shiryati na neruhomih krilah Trivalist zhittya mozhe dosyagati 50 rokiv TaksonomiyaTradicijno vid vidnosyat do ryadu lelekopodibnih Neshodavni doslidzhennya pokazali sho kitogolov v sistematichnomu polozhenni blizhche do pelikaniv na osnovi anatomichnogo porivnyannya Mayr 2003 abo chapel na osnovi biohimichnih danih Hagey et al 2002 Nedavni doslidzhennya DNK pokazali sho kitogolov povinen buti vidnesenij do ryadu pelikanopodibnih Poshirennya ta miscya isnuvannyaPoshirenij shiroko u tropichnih krayinah Shidnoyi Afriki prote zustrichayetsya lokalno Centralnoafrikanska Respublika Respublika Kongo Demokratichna Respublika Kongo Ruanda Pivdennij Sudan Sudan Tanzaniya Uganda Zambiya Kruglorichno meshkaye v sezonnih nizinnih bolotah de sered roslinnosti dominuye papirus Cyperus papyrus u poyednanni z ocheretom u tomu chisli rid Phragmites rogozom Typha ta riznomanitnimi trav yanistimi roslinami U pozagnizdovij period kitogolov zazvichaj trimayetsya na milkovoddyah ChiselnistPopulyaciyu kitogolova ocinyuyut v 5 8 tis osobin sered yakih 3 3 5 3 tis statevozrilih ptahiv Najbilsha kilkist ptahiv meshkaye v Pivdennomu Sudani blizko 5 tis Chiselnist vidu skorochuyetsya Tomu kitogolov za kriterimi MSOP nalezhit do urazlivih vidiv GnizduvannyaOsilij ptah Monogam Statevoyi zrilosti dosyagaye u vici 3 4 h rokiv Gnizdovij sezon duzhe roztyagnutij yajcya vidkladaye naprikinci sezonu doshiv koli riven vodi spadaye Gnizdo vlashtovuye u prihovanomu misci Ce masivna sporuda sho skladayetsya z stebel vodnih roslin shirinoyu 1 1 7 m inkoli do 3 h m yaka rozmishuyetsya na zalomah roslinnosti abo nevelikih ostrivcyah zavzhdi sered papirusu U kladci zazvichaj 2 blakitnuvato bilih yajcya inkoli buvaye 3 Rozmir yayec dovzhina 80 90 mm shirina 56 61 mm vaga v serednomu 164 g Inkubaciya trivaye blizko 30 dib Ptashenyata sho vilupilisya vkriti korotkim sirim puhom ta ye bezporadnimi Ptashenyat vigodovuyut vidrizhkami zdobichi obidva z batkiv Hocha kitogolovi zazvichaj visidzhuyut bilshe odnogo ptashenya voni viroshuyut lishe odnogo Molodshih ptashenyat zazvichaj zalishayut pomirati yaksho tilki starshi ne slabki abo ne vizhivayut Molodi ptahi zalishayut gnizdo u serednomu u vici 112 dniv Yak pravilo z gnizda vilitaye tilki odne ptashenya Pislya vilotu she protyagom misyacya dorosli ptahi yih pidgodovuyut ZhivlennyaV racioni dominuye riba golovnim chinom dvodishna riba protopter takozh polipter Polypterus senegalus a takozh somi klariyiv Clarias ta tilyapij Tilapia Mozhe takozh zdobuvati inshih vodnih tvarin zhab molodih krokodiliv i vodyanih zmij a takozh grizuniv ta molodih vodoplavnih ptahiv Racion maye suttyevi regionalni vidminnosti protopter ta somi ye golovnoyu zdobichchyu v Ugandi todi yak v Zambiyi somi ta zmiyi Zdobich zdobuvaye perevazhno stoyachi trivalij chas na odnomu misci pislya chogo robit korotkij kidok Inkoli mozhe povilno hoditi na milkovoddi PosilannyaFesenko G V Shidlovskij I V Zoogeografichni osoblivosti poshirennya ptahiv Chastina 2 Paleogejska i Arktogejska sushi Biologichni studiyi 2013 T 7 1 S 205 226 Hancock amp Kushan 1992 Storks Ibises and Spoonbills of the World Princeton University Press ISBN 978 0 12 322730 0 Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Handbook of the Birds of the World Volume 1 Ostrich to Ducks Lynx Edicions 1992 696 s ISBN 84 87334 10 5 Mayr Gerald 2003 PDF Journal fur Ornithologie doi 10 1046 j 1439 0361 2003 03002 x Arhiv originalu PDF za 29 veresnya 2018 Procitovano 27 bereznya 2016 Hagey J R Schteingart C D Ton Nu H T amp Hofmann A F 2002 A novel primary bile acid in the Shoebill stork and herons and its phylogenetic significance Journal of lipid research 43 5 685 90 PMID 11971938 Hackett SJ Kimball RT Reddy S Bowie RC Braun EL Braun MJ Chojnowski JL Cox WA Han KL ta in 2008 PDF Science 320 5884 1763 8 doi 10 1126 science 1157704 PMID 18583609 Arhiv originalu PDF za 19 Serpnya 2013 Procitovano 27 Bereznya 2016 BirdLife International 2015 Balaeniceps rex The IUCN Red List of Threatened Species 2015 e T22697583A84621865 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2015 RLTS T22697583A84621865 en Downloaded on 26 March 2016 Shoebill BirdLife International brit 22 chervnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2023