Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнаро дний фонети чний алфа ві т англ international phonetic alphabet IPA фр alphabet phonétique international API або

Мфа

Мфа

Міжнаро́дний фонети́чний алфа́ві́т (англ. international phonetic alphabet, IPA; фр. alphabet phonétique international, API) або МФА — система знаків для запису транскрипції — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту. МФА розробила й координує Міжнародна фонетична асоціація. МФА вживають викладачі іноземних мов і студенти, лінгвісти, логопеди, співаки, актори, словникарі та перекладачі.

Міжнародний фонетичний алфавіт (MFA)
International Phonetic Alphabet
Alphabet phonétique international
image
Вид
Алфавіт
Період
з 1888
НапрямЗліва направо
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фонетичний алфавіт.
Запит «IPA» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Запит «МФА» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

МФА розробили, щоб передавати лише ті мовленнєві особливості, які можна розпізнати в усному мовленні: фонеми, інтонацію, поділ слів і складів. Щоб передати додаткові особливості мови, зокрема скрегіт зубів, шепелявість, звуки, зумовлені розщепленим піднебінням, використовують додатковий набір символів — розширену МФА.

Іноді Міжнародна фонетична асоціація додає, видаляє або модифікує абеткові символи. Станом на 2008 рік у МФА визначено 107 окремих букв, 52 діакритичних знаки і 4 просодійні знаки (Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту).

Історія

У середині 19 ст. великою популярністю послуговувалася фонотипічна абетка Пітмана, створена спочатку для полегшення англійського правопису, але згодом адаптована до багатьох інших мов. Її можна вважати предтечею МФА.

1886 року група французьких і британських викладачів мов на чолі з французьким лінгвістом Полем Пассі створила товариство, відоме з 1897 року як Міжнародна фонетична асоціація (фр. Association phonétique internationale). Початковий алфавіт ґрунтовано на запропонованій для англійської мови правописній реформі [en], але, щоб зробити його придатним для інших мов, значення символів могли змінювати від мови до мови. Наприклад, звук [ʃ] (ш) в англійській мові позначали буквою «c», а у французькій — буквою «x». Проте 1888 року алфавіт зробили однаковим для різних мов, водночас заклавши основу для всіх подальших правлень.

Від створення МФА кілька разів переробляли. Після значних змін 1900 і 1932 років МФА залишався незмінним до Кільського з'їзду 1989 року. 1993 року внесли незначну зміну, додавши чотири голосні середнього ряду середнього підняття і скасувавши символи глухих імплозивних приголосних. Останню зміну зробили 2005 року, додавши символ лабіо-дентального (губно-зубного) одноударного приголосного. Крім додавання й видалення символів, зміни в МФА переважно полягали у перейменуванні символів і категорій, а також у модифікуванні гарнітур.

Розширення МФА, створені 1990 року, офіційно визнала Міжнародна асоціація клінічної фонетики та лінгвістики 1994 року.

Приголосні

Легеневі (пульмонічні)

Докладніше: Приголосний звук

Легеневі приголосні утворені внаслідок перепони в гортані або роті й одночасного або дальшого виштовхування повітря з легенів. Легеневі приголосні переважають у МФА та мові людей. Усі приголосні української мови — легеневі.

У таблиці легеневих приголосних, у якій переважають приголосні, рядки позначають , тобто як приголосний утворено, а стовпці позначають місце творення, тобто де в голосовому тракті утворено цей приголосний. Основна таблиця містить лише приголосні з одним місцем творення.

Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні
Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні
Носові m̥ m ɱ̊ ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ
Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ
Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ
Несибілянтні африкати pɸ bβ p̪f b̪v t̪θ d̪ð cç ɟʝ kx ɡɣ qχ ɢʁ ʡʜ ʡʢ
Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ
Несибілянтні фрикативи ɸ β f v θ̼ ð̼ θ ð θ̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ
Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞
Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆
Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ
Бокові африкати tɬ dɮ
Бокові фрикативи ɬ ɮ
Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ
Бокові одноударні ɺ̥ ɺ
  • [ɧ] визнають як «одночасний [ʃ] і [x]». Однак про це ще сперечаються.
  • [ɧ̬] визнають як «одночасний [ʒ] і [ɣ]». Однак про це ще сперечаються.

Нелегеневі (непульмонічні)

Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г
Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ
Африкати
Фрикативні sʼ ʂʼ
Бокові африкати
Бокові фрикативні
Кліки
(Верхні — заязичні;
нижні — увулярні) 		[en]
Дзвінкі
Назальні
 
Бокові без придиху
Дзвінкі бокові
Носові бокові
Імплозивні Дзвінкі
Глухі

Голосні

Примітки:

  • Якщо символи стоять у парі, то правий з них — огублений голосний, те саме стосується й [ʊ]. Усі інші голосні — неогублені.
  • [ɶ] не підтверджений як окрема фонема в жодній з наявних мов.
  • [a] визнають голосним переднього ряду, але відмінність між голосними переднього й середнього ряду низького піднесення незначна, тому [a] часто використовують, щоб позначити голосний середнього ряду низького піднесення.
  • [ʊ] і [ɪ] у давніших варіантах МФА записували як [ɷ] і [ɩ] відповідно.

Таблиці англійською мовою

Офіційна таблиця приголосних та голосних станом на 2020 рік.

Докладніше: Таблиця МФА для англійської мови

image

Звучання та приклади використання наведені у статті Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту.

Примітки

  1. International Phonetic Association (IPA), Handbook.
  2. MacMahon, Michael K. C. (1996). Phonetic Notation. У P. T. Daniels and W. Bright (eds.) (ред.). The World's Writing Systems. New York: Oxford University Press. с. 821–846. ISBN .
  3. Wall, Joan (1989). . Pst. ISBN . Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 31 жовтня 2010.
  4. International Phonetic Association. Handbook. P. 194—196
  5. «Originally, the aim was to make available a set of phonetic symbols which would be given different articulatory values, if necessary, in different languages» // International Phonetic Association. Handbook. P. 195—196
  6. Passy, Paul (1888). Our revised alphabet. The Phonetic Teacher: 57—60.
  7. Pullum and Ladusaw. Phonetic Symbol Guide. P. 152, 209
  8. Nicolaidis, Katerina (September 2005). Approval of New IPA Sound: The Labiodental Flap. International Phonetic Association. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2006.
  9. International Phonetic Association. Handbook. P. 186
  10. ; Rodman, Robert (1998) [1974]. An Introduction to Language (вид. 6th). Fort Worth, TX: Harcourt Brace College Publishers. ISBN .

Див. також

Джерела

  • Ball, Martin J.; John H. Esling; B. Craig Dickson (1995). The VoQS system for the transcription of voice quality. Journal of the International Phonetic Association. 25 (2): 71—80. doi:10.1017/S0025100300005181.
  • Duckworth, M.; G. Allen; M.J. Ball (December 1990). Extensions to the International Phonetic Alphabet for the transcription of atypical speech. Clinical Linguistics and Phonetics. 4 (4): 273—280. doi:10.3109/02699209008985489.
  • Hill, Kenneth C.; Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William (March 1988). Review of Phonetic Symbol Guide by G. K. Pullum & W. Ladusaw. Language. 64 (1): 143—144. doi:10.2307/414792. JSTOR 414792.
  • International Phonetic Association (1989). Report on the 1989 Kiel convention. Journal of the International Phonetic Association. 19 (2): 67—80.
  • International Phonetic Association (1999). Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . (hb); (pb).
  • (1988). English pronouncing dictionary (вид. revised 14th). London: Dent. ISBN . OCLC 18415701.
  • (September 1990). The revised International Phonetic Alphabet. Language. 66 (3): 550—552. doi:10.2307/414611. JSTOR 414611.
  • Ladefoged, Peter; Morris Hale (September 1988). Some major features of the International Phonetic Alphabet. Language. 64 (3): 577—582. doi:10.2307/414533. JSTOR 414533.
  • Laver, John (1994). Principles of Phonetics. New York: Cambridge University Press. ISBN . (hb); (pb).
  • ; William A. Ladusaw (1986). . Chicago: University of Chicago Press. ISBN .
  • Skinner, Edith; Timothy Monich; Lilene Mansell (1990). Speak with Distinction. New York, NY: Applause Theatre Book Publishers. ISBN .
  • Fromkin, Victoria; Rodman, Robert; Hyams, Nina (2011). An Introduction to Language (вид. 9th). Boston: Wadsworth, Cenage Learning. с. 233–234. ISBN .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: International Phonetic Alphabet
  • Звукові приклади (Таблиці IPA, звуки і мовлення)
  • Фонетична скарбниця МФА
  • (англ.) English Phonetic Transcription

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mizhnaro dnij foneti chnij alfa vi t angl international phonetic alphabet IPA fr alphabet phonetique international API abo MFA sistema znakiv dlya zapisu transkripciyi fonetichne vidobrazhennya osoblivostej tvorennya zvukiv z usih mov svitu na osnovi latinskogo alfavitu MFA rozrobila j koordinuye Mizhnarodna fonetichna asociaciya MFA vzhivayut vikladachi inozemnih mov i studenti lingvisti logopedi spivaki aktori slovnikari ta perekladachi Mizhnarodnij fonetichnij alfavit MFA International Phonetic Alphabet Alphabet phonetique internationalVidAlfavitPeriodz 1888NapryamZliva napravoCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fonetichnij alfavit Zapit IPA perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zapit MFA perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya MFA rozrobili shob peredavati lishe ti movlennyevi osoblivosti yaki mozhna rozpiznati v usnomu movlenni fonemi intonaciyu podil sliv i skladiv Shob peredati dodatkovi osoblivosti movi zokrema skregit zubiv shepelyavist zvuki zumovleni rozsheplenim pidnebinnyam vikoristovuyut dodatkovij nabir simvoliv rozshirenu MFA Inodi Mizhnarodna fonetichna asociaciya dodaye vidalyaye abo modifikuye abetkovi simvoli Stanom na 2008 rik u MFA viznacheno 107 okremih bukv 52 diakritichnih znaki i 4 prosodijni znaki Spisok simvoliv Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu IstoriyaU seredini 19 st velikoyu populyarnistyu poslugovuvalasya fonotipichna abetka Pitmana stvorena spochatku dlya polegshennya anglijskogo pravopisu ale zgodom adaptovana do bagatoh inshih mov Yiyi mozhna vvazhati predtecheyu MFA 1886 roku grupa francuzkih i britanskih vikladachiv mov na choli z francuzkim lingvistom Polem Passi stvorila tovaristvo vidome z 1897 roku yak Mizhnarodna fonetichna asociaciya fr Association phonetique internationale Pochatkovij alfavit gruntovano na zaproponovanij dlya anglijskoyi movi pravopisnij reformi en ale shob zrobiti jogo pridatnim dlya inshih mov znachennya simvoliv mogli zminyuvati vid movi do movi Napriklad zvuk ʃ sh v anglijskij movi poznachali bukvoyu c a u francuzkij bukvoyu x Prote 1888 roku alfavit zrobili odnakovim dlya riznih mov vodnochas zaklavshi osnovu dlya vsih podalshih pravlen Vid stvorennya MFA kilka raziv pereroblyali Pislya znachnih zmin 1900 i 1932 rokiv MFA zalishavsya nezminnim do Kilskogo z yizdu 1989 roku 1993 roku vnesli neznachnu zminu dodavshi chotiri golosni serednogo ryadu serednogo pidnyattya i skasuvavshi simvoli gluhih implozivnih prigolosnih Ostannyu zminu zrobili 2005 roku dodavshi simvol labio dentalnogo gubno zubnogo odnoudarnogo prigolosnogo Krim dodavannya j vidalennya simvoliv zmini v MFA perevazhno polyagali u perejmenuvanni simvoliv i kategorij a takozh u modifikuvanni garnitur Rozshirennya MFA stvoreni 1990 roku oficijno viznala Mizhnarodna asociaciya klinichnoyi fonetiki ta lingvistiki 1994 roku PrigolosniLegenevi pulmonichni Dokladnishe Prigolosnij zvuk Legenevi prigolosni utvoreni vnaslidok pereponi v gortani abo roti j odnochasnogo abo dalshogo vishtovhuvannya povitrya z legeniv Legenevi prigolosni perevazhayut u MFA ta movi lyudej Usi prigolosni ukrayinskoyi movi legenevi U tablici legenevih prigolosnih u yakij perevazhayut prigolosni ryadki poznachayut tobto yak prigolosnij utvoreno a stovpci poznachayut misce tvorennya tobto de v golosovomu trakti utvoreno cej prigolosnij Osnovna tablicya mistit lishe prigolosni z odnim miscem tvorennya Misce Gubni Perednoyazikovi Dorsalni LaringalniSposib Gubno gubni Gubno zubni Yazikovo gubni Zubni Yasenni Zayasenni Retro fleksni Sered nopid nebinni Zadno yazikovi Uvulyarni Farin galni epiglo talni Gor tanniNosovi m m ɱ ɱ n n n ɳ ɳ ɲ ɲ ŋ ŋ ɴ ɴProrivni p b p b t d t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔSibilyantni afrikati ts dz t ʃ d ʒ tʂ dʐ tɕ dʑNesibilyantni afrikati pɸ bb p f b v t 8 d d cc ɟʝ kx ɡɣ qx ɢʁ ʡʜ ʡʢSibilyantni frikativi s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑNesibilyantni frikativi ɸ b f v 8 d 8 d 8 d ɹ ɹ c ʝ x ɣ x ʁ ħ ʕ h ɦAproksimanti b ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ Odnoudarni ⱱ ⱱ ɾ ɾ ɾ ɽ ɽ ɢ Drizhachi ʙ ʙ r r ɽ r ɽr ʀ ʀ ʜ ʢBokovi afrikati tɬ dɮBokovi frikativi ɬ ɮBokovi aproksimanti l ɭ ʎ ʟBokovi odnoudarni ɺ ɺ ɧ viznayut yak odnochasnij ʃ i x Odnak pro ce she sperechayutsya ɧ viznayut yak odnochasnij ʒ i ɣ Odnak pro ce she sperechayutsya Nelegenevi nepulmonichni G GZ Z Ya ZYa RF SP ZYa U GAbruptivni Prorivni pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼAfrikatiFrikativni sʼ ʂʼBokovi afrikatiBokovi frikativniKliki Verhni zayazichni nizhni uvulyarni en DzvinkiNazalni Bokovi bez pridihuDzvinki bokoviNosovi bokoviImplozivni DzvinkiGluhiGolosni r o Peredni N peredni Seredni N zadni ZadniVisoki i yɨ ʉɯ uɪ ʏ ʊe oɘ ɵɤ oeɛ œɜ ɞʌ ɔaeɐa ɶɑ ɒN visokiVisoko ser SeredniNizko ser N nizkiNizki Primitki Yaksho simvoli stoyat u pari to pravij z nih ogublenij golosnij te same stosuyetsya j ʊ Usi inshi golosni neogubleni ɶ ne pidtverdzhenij yak okrema fonema v zhodnij z nayavnih mov a viznayut golosnim perednogo ryadu ale vidminnist mizh golosnimi perednogo j serednogo ryadu nizkogo pidnesennya neznachna tomu a chasto vikoristovuyut shob poznachiti golosnij serednogo ryadu nizkogo pidnesennya ʊ i ɪ u davnishih variantah MFA zapisuvali yak ɷ i ɩ vidpovidno Tablici anglijskoyu movoyuOficijna tablicya prigolosnih ta golosnih stanom na 2020 rik Dokladnishe Tablicya MFA dlya anglijskoyi movi Zvuchannya ta prikladi vikoristannya navedeni u statti Spisok simvoliv Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu PrimitkiInternational Phonetic Association IPA Handbook MacMahon Michael K C 1996 Phonetic Notation U P T Daniels and W Bright eds red The World s Writing Systems New York Oxford University Press s 821 846 ISBN 0 19 507993 0 Wall Joan 1989 Pst ISBN 1877761508 Arhiv originalu za 9 serpnya 2007 Procitovano 31 zhovtnya 2010 International Phonetic Association Handbook P 194 196 Originally the aim was to make available a set of phonetic symbols which would be given different articulatory values if necessary in different languages International Phonetic Association Handbook P 195 196 Passy Paul 1888 Our revised alphabet The Phonetic Teacher 57 60 Pullum and Ladusaw Phonetic Symbol Guide P 152 209 Nicolaidis Katerina September 2005 Approval of New IPA Sound The Labiodental Flap International Phonetic Association Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2006 International Phonetic Association Handbook P 186 Rodman Robert 1998 1974 An Introduction to Language vid 6th Fort Worth TX Harcourt Brace College Publishers ISBN 0 03 018682 X Div takozhUkrayinska abetka Ukrayinska fonetika Mizhnarodnij fonetichnij alfavit anglijska mova DzherelaBall Martin J John H Esling B Craig Dickson 1995 The VoQS system for the transcription of voice quality Journal of the International Phonetic Association 25 2 71 80 doi 10 1017 S0025100300005181 Duckworth M G Allen M J Ball December 1990 Extensions to the International Phonetic Alphabet for the transcription of atypical speech Clinical Linguistics and Phonetics 4 4 273 280 doi 10 3109 02699209008985489 Hill Kenneth C Pullum Geoffrey K Ladusaw William March 1988 Review of Phonetic Symbol Guide by G K Pullum amp W Ladusaw Language 64 1 143 144 doi 10 2307 414792 JSTOR 414792 International Phonetic Association 1989 Report on the 1989 Kiel convention Journal of the International Phonetic Association 19 2 67 80 International Phonetic Association 1999 Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 65236 7 hb ISBN 0 521 63751 1 pb 1988 English pronouncing dictionary vid revised 14th London Dent ISBN 0 521 86230 2 OCLC 18415701 September 1990 The revised International Phonetic Alphabet Language 66 3 550 552 doi 10 2307 414611 JSTOR 414611 Ladefoged Peter Morris Hale September 1988 Some major features of the International Phonetic Alphabet Language 64 3 577 582 doi 10 2307 414533 JSTOR 414533 Laver John 1994 Principles of Phonetics New York Cambridge University Press ISBN 0 521 45031 4 hb ISBN 0 521 45655 X pb William A Ladusaw 1986 Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 68532 2 Skinner Edith Timothy Monich Lilene Mansell 1990 Speak with Distinction New York NY Applause Theatre Book Publishers ISBN 1 55783 047 9 Fromkin Victoria Rodman Robert Hyams Nina 2011 An Introduction to Language vid 9th Boston Wadsworth Cenage Learning s 233 234 ISBN 1 4282 6392 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu International Phonetic AlphabetZvukovi prikladi Tablici IPA zvuki i movlennya Fonetichna skarbnicya MFA angl English Phonetic Transcription

Дата публікації:
Топ